CC BY
9
УДК 339.9:631
особливост! реал1здц|т
на сшьськогосподарському ринку: проблемн1 аспекти та перспективи
®2018 ФЕДОСЕЕВА Г. С.
УДК 339.9:631
Федосеева Г. С. Особливост реалiзацií зовшшньоекономiчноí полiтики на сшьськогосподарському ринку:
проблемнi аспекти та перспективи
Метою cmammi е доспдження сучасноi зовтшньоеконом'нно! поптики з акцентуванням и впливу на розвиток спьського господарства та формування конкурентних переваг виробнимв спьськогосподарськоi продукцй. При достдженш сутностi зовнiшньоекономiчно¡ поптики виокремпе-но двi найбпьш важпив и цт. Також описано результати оцнки зовшшньо! поптики Украни з виокремпенням основних пробпемних аспект'ю. Зроблено висновок про необхiднiсть реатзацн цшно!' зовшшньо! поптки з акцентуванням уваги на розробц та реатзаци д'квих концепцй й скпа-дових (зовнiшньоекономiчно¡поптики, мiжнародно¡диппоматИ). Виокремпено позитивш моменти в експортно-'тпортнш поптиц на смьсько-господарському ринку та и пробпемш аспекти. Перспективою подапьших доспджень у даному напрямi е застосування отриманих резупьтат'в дпя розробки концепцй'д'кво! зовшшньоеконом'нно! поптики, спрямованоi на формування конкурентних переваг виробнимв сшьськогосподарсько! продукцй на свтовому ринку.
Ключов'! слова: спьськогосподарський ринок, зовнiшньоекономiчна поптика, експорт, iмпорт, сшьськогосподарсьш товаровиробники. Рис.: 1. Вбл.: 12.
Федосеева Ганна Степашвна - кандидат економiчних наук, доцент, докторант, Микопавський нацюнапьний аграрний ун'верситет (вуп. Георг'т Гонгадзе, 9, Микопав, 54020, Укра'ша) E-mail: timofany@ukr.net
УДК 339.9:631
Федосеева А. С. Особенности реализации внешнеэкономической политики на сельскохозяйственном рынке: проблемные аспекты и перспективы
Цепью статьи явпяется исспедование современной внешнеэкономической попитики с акцентированием её впияния на развитие сепь-ского хозяйства и формирование конкурентных преимуществ про-изводитепей сепьскохозяйственной продукции. При исспедовании сущности внешнеэкономической попитики выдепены две наибопее важные её цепи. Также описаны резупьтаты оценки внешней попитики Украины с выдепением основных пробпемных аспектов. Сдепан вывод о необходимости реапизации цепостной внешней попитики с акцентированием внимания на разработке и реапизации действенных концепций её составпяющих (внешнеэкономической попитики, международной диппоматии). Выдепены попожитепьные моменты в экспортно-импортной попитике на сепьскохозяйственном рынке и её пробпемные аспекты. Перспективой дапьнейших исспедований в данном направпении явпяется применение попученных резупьтатов дпя разработки концепции эффективной внешнеэкономической по-питики, направпенной на формирование конкурентных преимуществ производитепей сепьскохозяйственной продукции на мировом рынке. Ключевые слова: сепьскохозяйственный рынок, внешнеэкономическая попитика, экспорт, импорт, сепьскохозяйственные товаропроизво-дитепи.
Рис.: 1. Библ.: 12.
Федосеева Анна Степановна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Никопаевский национапьный аграрный университет (уп. Георгия Гонгадзе, 9, Никопаев, 54020, Украина) E-mail: timofany@ukr.net
UDC 339.9:631
Fedosiesieva H. S. The Peculiarities of the Foreign Economic Policy
Implementation in the Agricultural Market: Problematic Aspects and Prospects
The article is aimed at researching the modern foreign economic policy with emphasis on its influence on the agricultural development and the formation of competitive advantages of agricultural producers. In the research of the essence of foreign economic policy, two of its most important goals have been allocated. Also the results of evaluation of the foreign policy of Ukraine with allocating of the main problematic aspects have been described. The conclusion about necessity of implementation of an integral foreign policy with emphasis on development and implementation of effective concepts in terms of its components (foreign economic policy, international diplomacy) has been made. The positive points in the export-import policy at the agricultural market and its problematic aspects have been allocated. Prospect for further researches in this direction is application of the obtained results for development of the concept of effective foreign economic policy, directed to formation of competitive advantages of the producers of agricultural products in the world market.
Keywords: agricultural market, foreign economic policy, exports, imports, agricultural producers. Fig.: 1. Bibl.: 12.
Fedosiesieva Hanna S. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Mykolayiv National Agrarian University (9 Georgii Gongadze Str., Mykolaiv, 54020, Ukraine) E-mail: timofany@ukr.net
ВУкра'М сформовано модель eK0H0Mi4H0r0 роз-витку, засновану на високому ступеш в^кри-TOcri економки. Так, зпдно з 1ндексом глобаль заци кра!н свиу у 2017 р. по верси KOF Укра'ша займае 45-е мкце серед 193 краш свиу з показником 70,24 [1]. Встановлено, що якщо у 2007 р. загальний коефь щент покриття експорту iмпортом по товарах i по-слугах в Укра'М становив 0,89, то у 2016 р. вш був вже 1,01 [2]. Щодо скьськогосподарсько! продукцй, то за останш десять роюв даний показник у середньому
залишаеться сталим i становить приблизно 2,2 [2; 3]. В^дпов^но, враховуючи стан свиово! продовольчо!' проблеми та визнане мкце Укра'ни на свтовому ринку альськогосподарсько! продукцй, можна з упевне-шстю стверджувати про наявшсть невикористаних шанав для розвитку скьського господарства. У таких умовах виникае потреба в досл^дженш позитивних i негативних моментш зовнiшньоекономiчноi полiти-ки держави, спрямовано! на формування нових i по-силення кнуючих конкурентних переваг вичизняних
0202020102010102870001310001
виробниюв на мiжнародному рiвнi, у тому чи^ й на свiтовому ринку альськогосподарськоГ продукцГГ.
Проблематика зовнiшньоекономiчноi полiтики УкраГни в рiзних сферах висвилена у працях таких вiтчизняних та шоземних науковцiв: О. П. Борисенко, А. Ю. Брегеда, З. С. Варналш, О. П. Гребельник, А. С. Галь-чинський, В. М. Геець, О. П. Дергачов, М. I. Дкшвський, М. Лендьел, В. С. Огризко, М. А. Ожеван, Л. I. Плак-сш, М. Т. Степико, О. В. Сушко, А. С. Фшпенко та ш. Разом з тим, вплив сучасноГ зовнiшньоекономiч-ноГ полiтики на розвиток альського господарства, формування конкурентних переваг вггчизняних сiльськогосподарських товаровиробникiв потребуе бкьш детального дослiдження.
Метою роботи е досл^ження зовншньоеконо-мiчноi полiтки УкраГни щодо сiльського господарства задля виокремлення Г! позитивних моменпв, про-блемних аспекпв та подальшого розроблення напря-мiв Гх подолання.
Уст. 18 КонституцГГ УкраГни визначено, що «...зовшшньопол1тична дiяльнiсть УкраГ'ни спрямована на забезпечення ГГ нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом тдтримання мирного i взаемовипдного спiвробiтництва з членами мГжна-родного сшвтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права» [4].
Зпдно зi ст. 10 Господарського кодексу УкраГ'ни зовнiшньоекономiчна полiтика - це полiтика, спрямована на регулювання державою вiдносин суб'ектiв господарювання з iноземними суб'ектами господа-рювання та захист нацiонального ринку i вичизняно-го товаровиробника [5].
Таким чином, можна виокремити двi найбкьш важливi цiлi зовнiшньоекономiчноГ полiтики:
+ мирне спiвiснування з членами мГжнарод-ного спiвтовариства вiдповiдно до свиового економiчного порядку; + забезпечення суб'ектам зовнiшньоекономiч-ноГ дiяльностi належних умов для ведення самостшноГ легальноГ прибутковоГ дiяльно-стi, полегшення доступу на свiтовi ринки та зб1льшення присутност украГнських товарiв на украГнському ринку за рахунок розвитку добросовiсноГ конкуренцГГ та сприяння шд-вищенню конкурентоспроможностi вГтчиз-няних виробникiв.
Фахiвцi громадського об'еднання «Рада зовнш-ньоГ полiтики «УкраГнська призма» та Фонду iменi Ф. Еберта шд загальним керiвництвом Г. Максак i при консультацiйнiй шдтримщ послiв низки краГн в Укра-Гш провели аналiтичне дослiдження зовншньоГ по-лiтики УкраГни у 2016 р. Широким колом експерпв дослужено i проаналiзовано дiяльнiсть МЗС УкраГни, Комитету в закордонних справах ВерховноГ Ради УкраГни та шших iнституцiй, задiяних у формуваннi та реалiзацГГ зовнiшньоекономiчноГ полiтики нашоГ
держави. У результат даного доЫдження отримано загальну оцшку реалiзацГГ зовнiшньоекономiчноГ по-лiтики УкраГни у 2016 р. та оцшки реалiзацiГ окремих напрямiв зовнiшньоГ полiтики (полiтична залученiсть, шституцшна спiвпраця, стратегiчне бачення, дiяль-шсть, результати зовнiшньоекономiчноГ полiтики) у 2016 р. Так, наразi вiтчизнянi та шоземш фахiвцi ощ-нили зовншню полiтику УкраГни на трiйку з плюсом [6]. Основними проблемними питаннями в зовншнш полiтицi УкраГни визнано: вибiрковiсть в питаннях зо-вшшньоГ полiтики УкраГни з боку основних полiтич-них суб'ектiв; iнституцiйна ствпраця в реалiзацГГ зо-внiшньоГ полiтики УкраГни будуеться здеб1льшого за прюритетними напрямками; вiдсутнiй единий струк-турований стратепчний документ, який би визначав прюритети зовнiшньоГ полiтики держави на середньо-строкову перспективу; зовнiшня полiтика характери-зувалася не високим рiвнем стратегiчного бачення чи мiжiнституцiйноГ залученосп, а вiдбувалася на основi внутршньовкомчих чи iнституцiйних планiв; най-менш результативними е вiдносини УкраГни з Роаею, краГнами ЦентральноГ АзГГ, 1раном, Молдовою [6].
Вважаемо, що наразi в УкраГнi iснуе необхiднiсть у формуванш ефективноГ цiлiсноГ зовнiшньоГ полiтики з акцентуванням на окремих ГГ скла-дових (зовнiшньоекономiчноГ полiтики, полiтики нацiональноГ безпеки, мiжнародноГ дипломатГГ) та застосуванш логiчно узгоджених з економiчними пе-ретвореннями механiзмiв державного регулювання у сферi зовнiшньоекономiчноГ дiяльностi окремих суб'екпв господарювання.
Лiбералiзацiя торгiвлi в окремих краГнах, та й у свт загалом, сприяла вiдкриттю нацюнальних ринкiв, що, своею чергою, спричинило посилення конкуренцГГ як на нацюнальних ринках, так i у в^дносинах мГж краГнами, примушуючи уряди здшснювати пошук таких нових форм захисту своГх товаровиробникiв, що не лише шдвищать конкурентоспроможнiсть вичизня-них суб'екпв, а i не призведуть до попршення вкно-син з мГжнародними партнерами. Таким чином, наразi держава повинна утримувати баланс мГж ступенем вiдкритостi нацiонального ринку, нацюнальноГ еконо-мiки та мирним i економiчно вигiдним спiвiснуванням на мiжнароднiй аренi. Ефективне виконання даного завдання, на нашу думку, повинне, передуам, бути здiйснено стосовно стрaтегiчно важливих для розви-тку краГни ринюв i видiв продукцГГ. Для УкраГни, поза сумшвом, таким ринком е свиовий ринок скьськогос-подарськоГ продукцГГ. Саме стосовно скьськогоспо-дарськоГ продукцГГ та ГГ товаровиробниюв мае прово-дитись адекватна зовнiшньоекономiчнa полiтикa.
Нaрaзi iмпорт та експорт с1льськогосподарськоГ продукцГГ та продукцГГ для скьського господарства регулюються низкою нормативно-правових акпв, яю мають як загальний характер, так i е специфiчнi аспекти, що стосуються конкретно альського гос-
подарства. Серед даних докуменпв слГд виокреми-ти Митний кодекс Украши, Закони Украши: «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть», «Про державне регулювання iмпорту скьськогосподарсько'Г продукций, «Про митний тариф», «Про захист прав покупщв йльськогосподарських машин», «Про основш прин-ципи та вимоги до безпечност та якост харчових продуктiв» та iн.
Варто вiдмiтити ряд мiжнародних двостороннiх i багатостороннiх угод, що прямо впливають на обсяг i якiсть iмпорту та експорту, в тому числГ й скьськогосподарсько'Г продукцГГ, пiдписання яких (або приеднання до яких) е проявом реалiзацii укра'Гнсько'Г зовнiшньоекономiчноi полiтики. Насам-перед, це: Протокол про вступ Украши до СвтовоТ оргашзацГГ торгiвлi вiд 5 лютого 2008 р.; Угода про асощацш мiж УкраГною, з однiеi сторони, та бвро-пейським Союзом, бвропейським сшвтовариством з атомно'Г енергГГ та Г'хшми державами-членами, з iншоi сторони; Меморандум про сшвробГтництво в галузi скьського господарства мГж Мiнiстерством аграрно'Г полГтики та продовольства Украши i Мшштерством з питань полГтики у сферах скьського господарства, продовольства та лГсового господарства 1талшсько'Г РеспублГки; Угода про сшвробГтництво в галузГ скь-ського господарства мГж Урядом Украши та Урядом Туркмешстану; Угода мГж Кабшетом МГнГстрГв Украши та Урядом КитайськоГ Народно'Г РеспублГки про сшвробГтництво в галузГ здоров'я та карантину тва-рин та ш. У даних Угодах вГдмГчено ряд тарифних i нетарифних заходГв, спрямованих на спрощення експортно-Гмпортних операцГй скьськогосподар-ських товаровиробнишв. Таким чином, реалГзацГя цих Угод впливае на формування та втримання кон-курентних переваг виробнишв скьськогосподарсько'Г продукцГГ на внутрГшньому та свГтовому ринках.
Загалом украГнськ експортери користуються на зовшшнк ринках такими режимами: сплата повноГ ставки Гмпортного мита (full-rate regime), режим най-бГльшого сприяння (СОТ), преференцГйнГ торговель-нГ режими, якГ, як правило, надаються в односторон-ньому порядку, та режим вкьно'Г торгГвлГ. При цьому слГд зазначити, що кра'Гни-Гмпортери можуть засто-совувати щодо украшських експортерГв нетарифнГ обмеження та рГзного роду Гнструменти торговельно-го захисту незалежно вГд режиму торгГвлГ.
У 2014-2015 рр. до 29% експорту Украши могло здшснюватися в режимГ вкьно'Г торгГвлГ вГдповГд-но до шдписаних Угод про вГльну торпвлю за умови дотримання правил походження, та 30% уск укра-Гнських товарГв могло бути вивезено в режимГ авто-номних торговельних преференцш, знову ж за умови дотримання правил походження. На початку 2016 р. вГдбулися двГ подГГ, як суттево змГнили можливостГ доступу украшських експортерГв на зовншш ринки. По-перше, вступила в силу Угода про поглиблену та
всеосяжну зону вкьноГ торгiвлi мiж УкраГною та 6С. По-друге, Росiя скасувала режим вкьно! торгiвлi з УкраГною. Вiдповiдно, станом на початок 2016 р. до 42% украГнського експорту реaлiзовувaлося у режимi в1льноГ торгiвлi.
Генеральну систему преференцш (ГСП) для окремих груп украшських товaрiв застосовують США, 6С, Канада, Туреччина та Япошя. Кожна з цих краГн запровадила ГСП на власних умовах для това-рiв, що походять з краГн, що розвиваються. Загалом, режимом ГСП у 2016 р. може користуватися до 6% украшських експортерiв товaрiв.
Режим найбкьшого сприяння застосовуеться краГнами - членами СОТ до 50% украГнського екс-порту товaрiв. Повну ставку iмпортного мита сплачуе 2% украГнських експортерiв [7].
Експортна полiтикa УкраГни щодо скьського господарства нaрaзi характеризуеться широким колом зaсобiв тарифного та нетарифного регулювання i спрямована, передусiм, на полегшення доступу вiтчизняних сiльськогосподaрських товаро-виробникiв до свiтового ринку. Прикладом цього е реaлiзaцiя Угоди про асощацго мiж УкраГною та 6С у чaстинi створення Зони вкьноГ торгiвлi, що спрямована на зменшення i скасування тaрифiв, яш за-стосовуються сторонами щодо товaрiв, лiберaлiзaцiю доступу до ринку послуг, а також на приведення украГнських правил i регламенпв, що стосуються бiзнесу, у вiдповiднiсть до правил та регламенпв 6С iз метою забезпечення вiльного руху товaрiв i послуг мiж дво-ма сторонами та взаемного недискримшацшного ставлення до компанш, товaрiв i послуг на територГГ УкраГни та 6С. У додатках до Угоди повшстю описано тарифне регулювання торгiвлi мiж УкраГною та 6С. Для кожного продукту вказано базову ставку ввiз-ного мита та перехкний перюд, пiд яким розумiють промiжок часу, упродовж якого ставка мита прямо пропорцшно буде зменшена або повшстю скасована. Для багатьох товaрiв мито на iмпорт з УкраГни до 6С було скасовано з 1 ачня 2016 р. у рамках Угоди. 1с-нуе також ряд товaрiв, торпвля якими регулюеться за допомогою квот, у межах яких мито або вксутне або знижене. Обсяги iмпорту поза квотами обкладають-ся визначеними ставками мита.
1мпортна полiтикa УкраГни формуеться шд впливом двох складових, а саме: потреби недопу-щення значного переважання iмпорту над експор-том, характерну для краГни з 2005 р., з одного боку, та мiжнaродними зобов'язаннями, яш УкраГна взяла на себе в рамках учасп в СОТ, Угоди про асощацш з 6С та шшими угодами про зони вкьноГ торпвл^ -з iншого [8]. Для розвитку сiльськогосподaрських товaровиробникiв, у даному контекста, важливим е використання державою тих шструменпв iмпортноГ полiтики, котрi б сприяли розвитку добросовшноГ конкуренцП на внутрiшньому ринку скьськогоспо-
дарсько! продукцЦ та забезпеченню визначених тд-приемств доступом до iмпортноi сировини та матерь алiв за конкурентними цшами.
Встановлено, що iмпорт скьськогосподарсько! продукцЦ в Украшу пiдлягае обов'язковш сер-тиф1кац1!, санiтарно-епiдемiологiчному, радь олопчному та - для певних груп продукцЦ - ветеринарному та фгго- саштарному контролю. Укра!нський ринок скьськогосподарсько! продукцЦ е помiрно захищеним, але бiльш закритим, анiж ринок промис-лово! продукцц. Середня ставка мита (режим найбкь-шого сприяння) для альськогосподарсько! продукцц становить 9,2%, тодi як для несiльськогосподарськоí продукцЦ - 3,8%. 40% iмпорту е безмитним, з 20% стя-гуеться мито до 5%, а з 30% - 5-10% [9]. Вищий рiвень захисту встановлюеться для продуктш тваринного походження та молочних продукйв, а також зернових i цукру. Найменше захищаються ринки бавовни, кави i чаю, напо!в, олiй та жирiв, а також овочiв та фрукйв.
Вiльний доступ до яшсно! сировини та мате-рiалiв за конкурентними цшами належить до осно-вних факторiв формування конкурентних переваг вичизняних с1льськогосподарських товаровиробни-кiв. У даному контекст важливим питанням е забез-печення оптимального iмпорту з точки зору розви-тку вичизняних товаровиробникiв як продукцЦ для скьського господарства, так i скьськогосподарсько! продукцЦ (скьськогосподарсько! техшки, насiння та засобiв захисту рослин). Вiдповiдно до даних Укра!н-ського клубу аграрного бiзнесу у 2016 р. вiдбулося значне зростання iмпорту сiльськогосподарськоi техшки у порiвняннi iз 2015 р.: зернозбиральна техшка -на 155% у порiвняннi iз 2015 р., трактори - на 126%, грунтообробна техшка - на 86% [10].
Щодо розвитку вичизняного ринку насшня, то на ньому переважае насшня укра!нського виробни-цтва. Так, обсяги iмпорту насiння залишаються не-значними через високу частку вичизняних сорпв, специфiку використання та розмноження насшня скьськогосподарських культур в Укра!нi, нарощення потужностей з виробництва насiння окремих культур усередиш кра!ни, активну ре^зацго елiтного насiння та насiння першо! репродукцЦ, вирощеного на терито-рЦ Укра!ни з iмпортних поставок попередшх рокiв.
2016 рiк став рекордним за iмпортом мшераль-них добрив в Украшу. Рекордне зростання iмпортних поставок було зумовлене зростанням потреби агро-сектора в мшеральних добривах через штенсифжа-цiю технологiй. Водночас, вичизняш виробники й надалi неспроможш забезпечити внутрiшнi потреби в добривах (особливо комплексних) i намагаються спекулювати на соцiальнiй та полiтичнiй темах задля вкновлення свого монопольного становища. Прикладом незадовкьно! iмпортно! полiтики на ринку добрив став стрибок цш на мiнеральнi добрива наприкшщ 2016 р. i на початку 2017 р. Вш вкбувся через прийняття рiшення про введення додаткових
антидемшнгових мит на мшеральш добрива з Росш-сько! ФедерацЦ у 2017 р., через що iмпортери почали пiдвищувати цiни одночасно з нарощенням iмпорту до початку дГ! нових мит. Щоправда, вже у 2017 р. було прийнято ршення про вiдстрочення початку дЦ даних мит на 60 д1б, але до попереднього рiвня цiни вже не повернулися.
Зовнiшньоекономiчна полiтика, орiентована на формування нових та стшюсть iснуючих конкурентних переваг виробнишв с1льськогосподарсько! продукцЦ, мае бути спрямована не лише на укладання та реалiзацiю мiжнародних угод, а й бути послковною та ефективною в розрiзi пiдтримки внутршньо! кон-курентоспроможностi сiльськогосподарських това-ровиробнийв за рахунок реал1заци засобiв тарифного та нетарифного регулювання експорту та iмпорту скьськогосподарсько! продукцЦ та продукцЦ для скьського господарства. Разом з тим, даш, що було надано в Мiжнародному договiрному звт про тор-гiвлю на Економiчному форумi в Давосi, свiдчать про наявшсть проблемних питань в зовнiшньоекономiч-нiй полiтицi Укра!ни (рис. 1).
Мiжнародний банк теж визначае проблемш ас-пекти експортно! дiяльностi в УкраШ. Так, в Украí'нi для експорту необхкно оформити 11 докуменпв, тодi як в Польщi та Шмеччиш лише 4, i при цьому заплати-ти 367 дол., у Польщi - безкоштовне оформлення екс-портних формальностей, у Шмеччиш - 390 дол. Крiм того, для оформлення експортно! операци необхiдно затратити в середньому 122 год., що значно знижуе конкурентш переваги вичизняних товаровиробникiв. Звичайно, е i позитивнi моменти, такi, як порiвняно дешевi внутрiшнi перевезення, хоча в даному контек-стi потрiбно враховувати розвиток внутршньо! лопс-тики, за яким (зпдно з даними Свиового банку) Укра-!на у 2016 р. поска 61 мiсце зi 161 кра!ни [12].
ВИСНОВКИ
Таким чином, наведене свкчить про наявшсть як позитивних моменпв, так i проблемних питань в зовнiшньоекономiчнiй полiтицi Укра!ни стосовно сiльськогосподарського ринку. Особливштю сучасно! зовнiшньоекономiчно! полiтики в зазначенш сферi е Г! хаотичний характер i залежнiсть вiд мiнливого зо-внiшнього середовища, полiтично! ситуацГ! в краМ та iнших факторiв. Тому наразi необхiдно сформувати та впровадити концепцш дiево! зовнiшньоекономiч-но! полiтики, спрямовано! на формування нових i по-силення iснуючих конкурентних переваг виробнишв сiльськогосподарсько! продукцЦ на свтовому ринку. Дана концепцiя мае формуватися на основi узгоджен-ня завдань, принцишв, напрямкiв дЦ, iнструментiв i засобiв !х досягнення та бути спрямованою на опти-мiзацiю експортно^мпортних операцiй, iнновацiйно-iнвестицiйно! дiяльностi в скьському господарствi таким чином, щоб забезпечити продовольчу безпеку кра!ни, шдтримати вiтчизняних виробникiв продукцЦ для скьського господарства та скьськогосподар-
Фактор
Доступ до торговельного фшансування Неналежш технологи виробництва та навички Втявлення потенцмних ринш та покупав Техшчш вимоги та стандарти Доступ до ¡мпортно''' сировини за конкурентними цшами Труднощ1 виконання вимог по якост та к¡лькост¡ Oбтяжлив¡ процедури на кордонах ¡нших кра'н Тарифн¡ бар'ери ¡нших кра'ш Висока варт¡сть (затримки) при внутршньому транспортуванн¡
Kорупц¡я на кордонах ¡нших кра'н Вимоги щодо правил походження продукцГ'' за кордоном Висока варлсть при м¡жнародному транспортуванш
7,4
4,8 4,8
4,7 4,5
3,7
6,3
9,4
1
1,1
13,7 13,6
0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 %
Рис. 1. Найбшьш проблемы фактори для експорту з Украши, % Джерело: складено на 0CH0Bi [11].
сько! продукци, розвивати добросовiсну конкуренцiю на внутршньому ринку та вiдповiдати мiжнародним зобов'язанням Украши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Индекс глобализации стран мира по версии KOF. Гуманитарная энциклопедия // Центр гуманитарных технологий, 2006-2018 гг. (последняя редакция: 03.01.2018). URL: http://gtmarket.ru/ratings/kof-globalization-index/info
2. Зовшшня торпвля УкраГ'ни товарами та послугами: статистичний збфник/за ред. А. Фризоренко. Ки'в: Державна служба статистики Украши, 2017. 146 с.
3. Зовшшня торпвля Украши: статистичний зб1рник/ за ред. А. Фризоренко. Ки'в: Державна служба статистики Украши, 2010. 100 с.
4. Конститу^я Украши вщ 28 червня 1996 р. № 254к/96-вр. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
5. Господарський кодекс Украши 2003 р. № 436-15 (ред. вщ 06.01.2018 р.). URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/436-15
6. Укра'нська призма: зовшшня пол^ика 2016. Ана-л1тичне дослщження. Ки'в: ГО «Рада зовшшньо'' пол1тики «Украшська призма», Фонд ¡м. Ф. Еберта, 2017. 204 с.
7. Бта книга: як реалвувати експортний потен^ал Украши за умов глобалвацп. Ки'в: 1нститут економмних до-слщжень та пол1тичних консультацш, 2016. 52 с.
8. Власюк Т. О. Оптим1зац1я ¡мпортно'' полтки як чинник зовн1шньоторговельно'| безпеки. Проблеми економ'!-ки. 2015. № 3. С. 39-51.
9. Нщенко В. С. Аналв внутр1шнього ринку, ¡мпорту та експорту продукцй' с1льського господарства Укра'ни. Вкник ХНАУ'м. В. В. Докучаева. Сер.:Економ'чннауки. 2015. № 3. URL: http://knau.kharkov.ua/visn_econom_2015_3_45.html
10. Украшський клуб аграрного б|знесу. URL: http:// ucab.ua/
11. Hanouz, M. D., Geiger, T., Doherty, S. The Global Enabling Trade Report 2014. World Economic Forum. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalEnablingTrade_ Report_2014.pdf
12. Logistics performance index/World Bank. URL: https://lpi.worldbank.org/
REFERENCES
Bila knyha: yak realizuvaty eksportnyi potentsial Ukrainy za umov hlobalizatsii [White Paper: how to realize Ukraine's export potential in the face of globalization]. Kyiv: Instytut ekono-michnykh doslidzhen ta politychnykh konsultatsii, 2016.
Hanouz, M. D., Geiger, T., and Doherty, S. "The Global Enabling Trade Report 2014". World Economic Forum. http:// www3.weforum.org/docs/WEF_GlobalEnablingTrade_ Report_2014.pdf
"Indeks globalizatsii stran mira po versii KOF. Gumanitar-naya entsiklopediya" [The globalization index of the countries of the world according to KOF. Humanitarian Encyclopedia]. Tsentr gumanitarnykh tekhnologiy. http://gtmarket.ru/ratings/ kof-globalization-index/info
[Legal Act of Ukraine] (1996). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/254K/96-Bp
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/436-15
"Logistics performance index" World Bank. https://lpi. worldbank.org/
Nitsenko, V. S. "Analiz vnutrishnyoho rynku, importu ta eksportu produktsii silskoho hospodarstva Ukrainy" [Analysis of the domestic market, import and export of agricultural products of Ukraine]. Visnyk KhNAU im. V. V. Dokuchaieva. Ser.: Ekonomichni nauky. 2015. http://knau.kharkov.ua/visn_ econom_2015_3_45.html
"Ukrainskyi klub ahrarnoho biznesu" [Ukrainian Agribusiness Club]. http://ucab. ua/.
Ukrainska pryzma: zovnishnia polityka 2016. Analitychne doslidzhennia [Ukrainian Prism: Foreign Policy 2016. Analytical Research]. Kyiv: HO «Rada zovnishnyoi polityky «Ukrainska pryzma», Fond im. F. Eberta, 2017.
Vlasiuk, T. O. "Optymizatsiia importnoi polityky yak chyn-nyk zovnishnyotorhovelnoi bezpeky" [Optimization of import policy as a factor of foreign trade security]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2015): 39-51.
Zovnishnia torhivlia Ukrainy [Foreign Trade of Ukraine]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2010.
Zovnishnia torhivlia Ukrainy tovaramy ta posluhamy [Foreign trade of Ukraine with goods and services]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2017.
