CC BY
6JURIDICAL SCIENCES
ОЦ1НЮВАННЯ СТУПЕНЯ ДЕСТРУКТИВНО! РОЛ1 ЯВИЩА КОРУПЦП ДЛЯ УКРА1НИ В АСПЕКТ1 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕДУРИ АНТИКОРУПЦ1ЙНО1 ЕКСПЕРИТИЗИ
Жиленко Н.В.
астрант кафедри адмiнiстративного, господарського права та фiнансово-економiчноi безпеки. Навчально-науковий тститут права, Сумського державного }miверситету, Украша
Суми
ASSESSING THE DEGREE OF DESTRUCTIVE ROLE OF CORRUPTION FOR UKRAINE IN
TERMS OF IMPROVING THE DOMESTIC ANTI-CORRUPTION EXPERTISE PROCEDURE
Zhylenko N.
Postgraduate of the Department of Administrative, commercial law and financial and economic security. Educational-Scientific Institute of Law of Sumy State University, Ukraine
Sumy
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячуеться питанню ощнювання ступеня деструктивно! ролi явища корупци для Украши в аспекп удосконалення вггчизняно1 антикорупцшно1 iнфраструктури. Зауважуеться й робиться спроба об-грунтування iснування гостро! необхiдностi постшно1 протиди проявам корупци як дшснш загрозi й реа-льним ризикам для вае1 системи нацюнально1 безпеки Украши. Вказуеться, що в нинiшнiх умовах важ-ливо системно й комплексно посилювати правовi заходи i3 запобiгання та протиди анал1зованому явищу.
У роботi вивчаються й аналiзуються поширенi науковi бачення дефшщи «корупщя», а також опра-цьовуеться законодавство з цього приводу. На шдстаы вiдповiдних положень проф№ного ЗУ «Про запо-бiгання корупци» вщ 14.10.2014 р. № 1700-VII та з урахуванням поглядiв у дослiдженнях вчених здшсню-еться намагання висвiтлити ключовi особливостi поняття в сучасних умовах.
На основi провiдних способiв визначення рiвня та ступеня поширеносп корупци в державi (позици Украши у рейтингу «1ндекс сприйняття корупци» за 2012-2020 рр., як1 щорiчно визначаються органiзацiею «Transparency International», «Рейтингу прозоросп та шдзвггносп за 2020 рiк ввд Т1 Украша» тощо) ощню-еться антикорупцшне становище Украши. Вiдмiчаються ключовi знаковi антикорупцiйнi здобутки керiв-ництва держави за останнi роки й висвгглюються дискусiйнi аспекти.
Виходячи з викладеного та усвiдомлюючи складнiсть досл1джуваного явища, акцентуеться увага на потребi подальшого змiстовного удосконалення нацiонального антикорупцiйного законодавства. Зважа-ючи на ряд переваг iз позицil можливостi протидil багатьом проявам аналiзованого явища на початкових етапах особливий iнтерес становить антикорупцшна експертиза як один iз засобiв доведення наявностi корупцiогенних факторiв.
ABSTRACT
The article is devoted to the issue of assessing the degree of destructive role of corruption for Ukraine in terms of improving the domestic anti-corruption infrastructure. An attempt is made to justify the existence of an urgent need to constantly counteract the manifestations of corruption as a real threat and real risks to the entire national security system of Ukraine. It is pointed out that in the current conditions it is important to systematically and comprehensively strengthen legal measures to prevent and counteract the analyzed phenomenon.
The paper studies and analyzes common scientific visions of the definition of "corruption", as well as processes legislation in this regard. Based on the relevant provisions of the relevant Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" dated 14.10.2014 № 1700-VII and taking into account the views of scientists, an attempt is made to highlight the key features of the notion in modern conditions.
Based on the leading methods of determining the level and extent of corruption in the country (Ukraine's position in the rating "Corruption Perceptions Index" for 2012-2020, which is determined annually by the organization "Transparency International", "Rating of transparency and accountability for 2020 from TI Ukraine" etc.) the anti-corruption situation of Ukraine is assessed. The key significant anti-corruption achievements of the state leadership in recent years are noted and the discussion aspects are highlighted.
Based on the above and realizing the complexity of the phenomenon under study, attention is focused on the need for further substantive improvement of national anti-corruption legislation. Given the number of advantages from the standpoint of the possibility of counteracting many manifestations of the analyzed phenomenon in the initial stages, anti-corruption expertise is of particular interest as one of the means of proving the presence of corruption-causing factors.
Ключовi слова: антикорупцшна експертиза, загрози, заходи, корупщя, протидiя, ризики.
Keywords: anti-corruption expertise, threats, measures, corruption, counteraction, risks.
Постановка проблеми. Поточний етап вичи-зняного державного будiвництва супроводжуеться непоодинокою появою низки виклишв, загроз i ри-зик1в для кра!ни й И населення. Чергова ротащя представнишв ключових владних iнституцiй приз-водить до появи нових дискусшних питань належне й своечасне вирiшення яких - базова запорука для функцюнування мереж1 суб'ектiв публ1чних вщно-син. Вказане обумовлене складним економiчним становищем кра1ни, викликане сукупною дiею насладив респiраторного захворювання COVD-19, не-гативними тенденцiями глобального масштабу в економщ, прорахунками керiвництва держави при прийнятп стратегiчно важливих рiшень тощо.
Далеко не останне мкце серед багаточислен-них стiйких, прогресуючих i видозмшних явищ, що несуть дiйсну загрозу й реальнi ризики всiй системi нацюнально! безпеки Укра!ни займае корупщя, прояви яко! не одне десятирiччя зустрiчаються на рiзних рiвнях i за значною к1льк1стю векторiв державно! поливки. В умовах провадження активно! евроiнтеграцiйно! пол1тики та помпно! втрати стш-ко! довiри суспшьства й м1жнародних партнерiв до Укра!ни як держави орiентовано! на результативну протидiю корупцп виникае об'ективна потреба пе-реосмислення поточно! ситуацп. Переконаш, що спроба оцiнювання актуальних антикорупцшних позицiй i настро!в Укра!ни сприятиме додатковiй аргументацп подальшого удосконалення положень вадповадного законодавства. Це, в першу чергу, сто-суеться процедури антикорупцшно! експертизи по-тенцiал яко! розкритий не у повнш мiрi й, об'екти-вно, потребуе ретельно! уваги.
Анатз останшх дослiджень та публжацш. Рiзнi позицп вадносно окреслено! проблематики пе-ребували в пол1 зору широкого кола вчених, науко-вщв i фахiвцiв iз дано! тематики. До числа таких слад ваднести С. Ю. Борсукову [4, с. 37], A. J. Hei-denheimer та M. Johnston [2, с. 13], А. М. 1ванова [1, с. 2], £. А. Русецького [6], C. J. Friedrich [7, c. 482], О. I. Хромову [5, с. 23] та багатьох шших.
Видiлення iieiuipiiiieinix рашше частин зага-льноТ проблеми. Питання щодо деструктивно! рол1 рiзних корупцiогенних проявiв було об'ектом нау-кового штересу багатьох досл1дник1в. Бiльше того, вказана проблематика користувалася активним попитом у рiзнi часи незалежностi. Водночас, зважа-ючи на наслiдки динашчних змiн викликаних низкою складних i значимих факторiв (широк! масш-таби й значнi темпи поширення респiраторного захворювання COVD-19, економiчними процесами глобального й нацiонального походжень, змшою керiвництва держави, зростанням шлькосп еврош-теграцiйних зобов'язань тощо) це питання заслуго-вуе на особливу увагу. Як зауважувалось, висвп-лення ключових аспекпв, що несуть певнi реальш загрози й ризики всш сискм! нацiонально! безпеки Укра!ни слугуватиме додатковою значимою аргу-ментацiею для висловленню iнiцiатив по удоскона-ленню процедури антикорупцшно! експертизи в УкраЫ.
Цшь статть У вадповадносп до визначно! постановки проблеми наукового досладження щллю роботи доцшьно визнати оцшювання рол явища корупцп для Укра!ни в аспекп необхадносп удосконалення процедури антикорупцшно! експертизи.
Виклад основного MaTepia^y. Для повноти й змютовносп наукового досладження найпершим чином необхадно сфокусувати власну увагу на юну-юч1 поширеш падходи щодо розумшня, а також характеристики дефшщп «корупщя». Ознайомлюю-чись з1 значною к1льк1стю доробк1в вчених стосо-вно згаданого поняття зауважуемо, що багато досладнишв сходяться на думщ, що мова йде про сощально-правове явище, яке охоплюе аморальш i протиправш проступки (в тому числ злочини). У цьому контекстi доцшьно видiлити думки А. М. 1ва-нова (складне соцiальне i правове явище i поняття. Варто шдкреслити комплексний, системний характер останшх. Також справедливо пов'язують його з уйма сощальними процесами даного суспшьства, з урахуванням соцiально-полiтичних, демографiч-них, нацюнально-психолопчних i етнiчних особли-востей конкретно! кра!ни або держави [1, с. 2]), A. J. Heidenheimer та M. Johnston (1) аморальне, зшсо-ване виконання державними чиновниками сво!х обов'язк1в, що вiдхиляеться вад прийнятих державою норм; 2) природне явище, яке супроводжуе встановлення ринкових вiдносин в державi; 3) не-вiдповiднiсть суспiльного iнтересу, зловживання посадовими повноваженнями в особистих цшях [2, с. 13]) й шших. 1з iншого боку, е ряд прихильнишв точки зору, як1 !! позицюнують винятково в статусi злочинного дiяння. Так, слiд видiлити переконання I. I. Яцк1в (система суспшьних вiдносин, заснована на передбачених конкретним складом корупцш-ного адмiнiстративного правопорушення дiяння державними посадовими особами. як адмшстрати-вне правопорушення корупцiю слад визнати умис-ним дiянням, що мютить ознаки корупцп, вчинене суб'ектом вадповадальноси за корупцiйнi правопорушення, за яке законом встановлено адмшстрати-вну вiдповiдальнiсть [3, с. 12]), С. Ю. Борсукова (соцiальне явище, що полягае в розкладанш влади, коли державнi службовцi та iншi особи, уповнова-женi на виконання державних функцш, використо-вують свое службове становище, статус i авторитет займано! посади в корисливих щлях для особистого збагачення чи в групових штересах [4, с. 37]). О. I. Хромова розглядае вказане дiяння як тдкуп (особ-ливостi явища корупцп слiд розглядати у вузькому (модель падкупу) та у широкому значенш (зловживання службовим становищем iз корисливих моти-вiв). У вузькому визначенш корупцп акцент ро-биться на сукупноси нормативно закрiпленого складу правопорушення, передбаченого законодав-ством. Специфшою цього правопорушення, що вад-рiзняе його вад iнших правопорушень, е спещаль-ний суб'ект - посадова особа, що використовуе свш статус у корисливих цiлях для особистого збагачення чи в групових штересах [5, с. 23]). Iншi вчеш
загострюють увагу на тому, що мова йде не пльки щдкуп, а й посадовi розкрадання. Наприклад, £. А. Русецький зауважуе, що це синтетичне поняття, од-ночасно i соцiальне та кримшолопчне, тому !! треба розглядати не як конкретний склад злочину, а як су-купностi спорщнених видiв дiянь проти суспiльства i держави. корупцiя як соцiальне явище характери-зуеться пiдкупом державних та шших службовцiв, як1 на цш основi корисливо користуються в особи-стих або вузькогрупових, корпоративних штересах офiцiйними службовими повноваженнями, пов'яза-ними з !х авторитетом i можливостями [6]. В свою чергу C. J. Friedrich вiдмiчае, що використання пу-бл1чно! влади для отримання особисто! вигоди, про-сування по службi, або престижу, або пшьг для со-щально! групи чи класу; способом, що порушуе закон або стандарти високоморально! поведiнки. Вона (корупцiя) завжди дае вигоду хабародавцю i хабароотримувачу, але завдае шкоди суспiльству [7, c. 482].
Слушним буде зауважити, що ключовi ратифь кованi Укра!ною мiжнароднi документи присвя-ченi, зокрема, й колу питань iз запобiгання й проти-ди корупцп також характеризуются неоднознач-ними пiдходами до розумшня вказано! проблематики. До прикладу, у ст. 2 Цив№но! кон-венцп про боротьбу з корупцiею ввд 04.11.1999 р. [8] мiститься наступне трактування аналiзовано! де-фшщп: «... прямi чи опосередкованi вимагання, пропонування, дачу або одержання хабара чи будь-яко! шшо! неправомiрноl вигоди або можливосп l! отримання, як порушують належне виконання будь-якого обов'язку особою, що отримуе хабара, неправомiрну вигоду чи можливiсть мати таку вигоду, або поведiнку тако! особи» [8]. В цей же час, слад наголосити, що таке розумшня групи дiянь, як квалiфiкуються корупцiею, згiдно вищезгаданого документа, може бути застосовне винятково до тих суспшьних ввдносин, на як1 поширюеться дiя названого акта. Така теза випливае з аналiзу ст. 2 м1жна-родного договору [8] i, вiдповiдно, зпдно норм права мае певш юридичнi наслiдки. Вiтчизняний профшьний законодавчий акт - ЗУ Про запобтання корупцп ввд 14.10.2014 р. № 1700-VII [9] вказану
дефшщш наповнюе наступним змiстом «використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 (1) особи, упо-вноважеш на виконання функцш держави або мю-цевого самоврядування; 2) особи, яш для цiлей ана-лiзованого закону прирiвнюються до оаб, уповноважених на виконання функцiй держави або мюцевого самоврядування; 3) особи, яш постiйно або тимчасово обшмають посади, пов'язанi з вико-нанням органiзацiйно-розпорядчих чи адмiнiстра-тивно-господарських обов'язшв, або спецiально уповноваженi на виконання таких обов'язшв у юри-дичних особах приватного права незалежно вщ ор-ганiзацiйно-правовоl форми, а також iншi особи, як1 не е службовими особами та яш виконують роботу або надають послуги вщповщно до договору з пiд-приемством, установою, органiзацiею, - у випад-ках, передбачених вказаним документом; 4) канди-дати на пост Президента Украши та кандидати у на-родш депутати Укра!'ни, зареестрованi в порядку, встановленому законом [9]) цього документа нада-них 1й службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомiр-но! вигоди або прийняття тако! вигоди чи прий-няття обiцянки/пропозицil тако! вигоди для себе чи шших оаб або вщповщно общянка/пропозищя чи надання неправомiрноl вигоди особi, зазначенш у ч. 1 ст. 3 анал1зованого закону, або на й! вимогу iншим фiзичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих 1й службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей [9]». Зважаючи на нормативному за-крiпленнi вказано! дефшщп будемо брати до уваги саме останню розглянуту ll характеристику.
Фокусуючи увагу на нацiональнiй ситуацi!, обумовлено!, зокрема, внасл1док активно! потужно! дп корупцiогенних чинник1в сл1д наголосити на ю-нуваннi вкрай складного становища. Це, неодноразово, наочно тдтверджуеться за результатами бага-тьох форм оцшювання рiвня корупцiогенностi в Укра!ш, як1 проводяться рiзними визнаними орга-нiзацiями. Так, Свiтовий визнаний барометр щорiч-но! оцiнки рiвня корупци в бiльшостi кра!нах -«Transparency International» [10] наочно, виправ-дано, демонструе низьке становище Укра!ни з цих питань (див. табл.).
Позицп УкраТни в рейтингу "1ндекс сприйняття корупцп" за 2012-2020 рр.
0 20 40 60 80 100 120 140 160
2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
144 144 142 130 131 130 120 126 117
Позицп Укра'ни в рейтингу "1ндекс сприйняття корупцп" за 2012-2020 рр.
Сформовано автором на основi [10]
Як бачимо, така тенденщя носить стшкий характер, що суттево посилюе окреслену проблематику. За тдсумками 2020 р. Украша в рейтингу ме-жуе з такими державами, як Арабська Республжа £гипет (Сгипет), Королiвство Есватiнi (Есватiнi (до 2018 р. Свазшенд), Федеративна Демократична Ре-спублiка Непал (Непал), Республжа Сьерра-Леоне (Сьерра-Леоне) та Республiка Замбiя (Замбiя) [11]. Вочевидь, що така локащя, зважаючи на активну державницьку позицiю вiдносно неприпустимостi будь-яких форм шфшьтрацд корупцiйних практик у рiзнi сфери суспiльних вiдносин [12], [13], [14],
динамiчна кардинальна змiна антикорупцшного за-конодавства [15], [16], [17], [18] лише за 30-ти рiчну юторш йде в розрiз намiченим i задекларованим намiрам iз питань протидп такому явищу.
Ще одна позищя, яка варта уваги в цьому кон-текстi - застосування рiзних методик оцiнювання певних груп деструктивних корупцiйних практик й шших проявiв. 1з цього питання, можна видiлити методологш обчислення Рейтингiв прозоросл та пiдзвiтностi за 2020 рш вiд Т1 Украша [19]. Результата наочно демонструють позитивний ефект ввд такого способу, зокрема, якщо порiвнювати тдсу-мки за минул1 роки (див. рис.).
Т укро««-2020 • ВейТ
í
«слимы ^
I л
Чармпв
♦ •
Середнги показник проюрост) 100 икт ^^ ^^^ ^^^ ^^^
2017 2018 2019 2020
л ш « * „ —
^ ^ Новоград-Валамський 1рган» ^ ¥ |
М | ( .— Т.. л
, 1 О. — , Л.. «. 4 Д.
Самв-Р Лмя ^ -----Ч Боярка . - Ж м-™™™
Середнт показник шдзвйтносп 50 М1СТ
Калуш
Ж Терногнпь Ш
Я - Ком ямвцк-
м ~ Ду««щ Поальський
«аио-Фрамоськ
' I 1
Боярка ^^ ^ Ж Миргород ^
< I А • I 4
Бврди-в «оспе Н черкаси крмаииу« Полтава
Ыла Церкеа ^ ¡< ^
А Л Я Свлповодсък ^
Н ^ Ч Горним Плавм
Рейтинг прозоросгп
100 найбшьших М1ст УкраТни
0-19 20-39 40-39 60-79 80-100
Рейтинг пщзв1тност1 50 м1ст УкраТни
4
Бшгоров-
«
Ой>
I
1,1.. I
Л Сштпоеоасък Ч Новомосковськ ^ Ш
Щ Гор*шм Пла»« - Поюю Ч
Олмсощрю ^ ^к Кромато
Л Жовл Воаи «сЯисы. ^ ^ ф
«Криеми Р1Г А Мирмоград О Щ
■ ж Донец"» ^
' | |
1пор.ж*« ^т
*
I
™ А И^х-.
4 * 4
Южноукрслмськ Покрое
4
^ А Каховка Ч
| и«, —" Каховка
0-19 20 - 39 60 - 59
У вщповщносп до ще! методологи за останш чотири роки в Укра!ш зрiс середнiй показник про-зоростi проввдних мiст, що, у тому числ^ свiдчить про дiевiсть вказаного рейтингу й розглянутих спо-собiв. Зважаючи на ввдносну новизну тако! форми оцiнювання й И наочну ефективнiсть вважаемо, що аналопчш практики мають частiше застосовува-тись, у нитшнш i перспективнi перюди.
З огляду на це та усвщомлюючи ступiнь скла-дностi поточного становища держави, не виникае сумшву, що в умовах поступово! стагнаци антикорупцшно! полiтики виникае об'ективна потреба на-лежного i глибокого переосмислення ситуаци. Вщ-повiдно, мае мюце реальна й гостра потреба по-шуку iнновацiйних шляхiв комплексного удосконалення антикорупцiйного законодавства.
Одним iз перспективних напрямiв у цьому ас-пектi вбачаеться посилення ролi антикорупцшно! експертизи потенцiал яко! розкритий не у повнш мiрi. Саме так процедури, у випадку сприятливого правового шдгрунтя й органiзацiйних основ, а та-кож належного застосування, забезпечать ввдчутне посилення i пожвавлення антикорупцшно! дiяльно-стi держави. Додатковою значимою перевагою уба-чаеться й те, що вказаш заходи сприятимуть шшш-заци появи корупцiогенних факторiв. Зважаючи на потенцшш економiчнi й правовi наслiдки вiд iмовi-рно! шфшьтраци корупцiйних практик вищезга-дана процедура мае вкрай вагоме значення на су-часному етапi.
Висновки та пропозицп. Викладене дае шдс-тави сввдчити, що поточне складне становище Ук-ра!ни обумовлене наслвдками, в тому числ^ активного, рiзновекторного i стiйкого корупцiогенного впливу. Ознайомлюючись iз думками вчених стосо-вного поняття та сутностi згаданого явища хочемо зауважити, що останне часто вцдозмiнюеться, зок-рема й еволющонуе швидко адаптуючись до будь-яких нацiональних реалiй. Така думка знаходить власне тдтвердження виходячи з визнаних свгго-вих i нацiональних незалежних рейтингiв ощню-вання рiвня корупщогенносп в кра!нi («1ндекс сприйняття корупци», «Рейтинг прозоростi та шдз-виносл за 2020 рт> та шш).
Маемо слушно зауважити, що такий стан справ на поточному етат несе реальнi суттевi ризики для Укра!нсько! держави. Вочевидь, що юнуе реальний попит на необхiднiсть належного i глибокого переосмислення ситуаци. Закономiрно вбачаеться, що одним iз ключових векторiв у межах ще! проблематики е пошук шновацшних шляхов комплексного удосконалення антикорупцiйного законодавства. Перспективним убачаеться суттеве посилення ролi антикорупцiйно! експертизи зважаючи на !! наявнi, але нормативно не закршлеш можливостi. Сутте-вим i вагомим е й те, що за !! допомогою можливо виявляти корупщогенш прояви на початкових ета-пах. Зазначене, безумовно, е затребуване для Укра-!ни зважаючи на поточне становище останньо!, а та-кож усввдомлюючи iмовiрний стутнь складностi економiчних й правових наслщшв вiд можливо! стрiмко! шфшьтраци корупцшних практик в управ-лiнськi та iншi вiдносини.
Лiтература
1. Иванов А. М. Корруптология - правовая наука и учебная дисциплина: путь совершенствования уголовной политики и законодательства о воздействии на организованную преступность и коррупцию. Владивосток: Агентство Время ЛТД, 2002. 277 с.
2. Heidenheimer A. J., Johnston M. Introduction to Part I. Edited by A. J. Heidenheimer, M. Johnston. Political Corruption: Concepts and Contexts. Third Edition. New Jersey: New Brunswick, 2007. P. 13.
3. Яцшв I. I. Адмiнiстративно-правовi засади протиди корупцп в Укра!ш: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 2011. 16 с.
4. Барсукова С. Ю. Коррупция: научные дебаты и российская реальность. Общественные науки и современность, 2008. № 5. С. 36-47.
5. Хромова Е. И. Коррупция как социально-правовой феномен. Вопросы экономики и права, 2011. № 5. С. 22-27.
6. Русецкий А. Е. Понятие, сущность и особенности современной коррупции. Молодой международник, 2008. Вып. № 11. Владивосток: Изд-тво ДвГУ. URL: http://rusetskiy.ru/59/?idnews=44.
7. Friedrich Carl J. Corruption Concepts in Historical Perspective. Political Corruption: Concepts and Contexts. Third Edition. New York: Routledge, 2017. P. 482.
8. Цившьна конвенц!я про боротьбу з коруп-щею: Конвенщя Ради Свропи ввд 04.11.1999 р. URL:
https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/994_ 102#Text.
9. Про запобтання корупцi!: Закон Укра!ни вiд 14.10.2014 р. № 1700-VII. URL: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/1700-18#Text.
10. Corruption perception index. Офщшний веб-портал Transparency International Ukraine, 2021. URL: https://ti-ukraine.org/en/ti_format/research/corruption-perception-index/.
11. Укра!на в 1ндека сприйняття корупци-2020. Офщшний веб-портал Transparency International Ukraine, 2021. URL: http://cpi.ti-ukraine.org/#/.
12. Про Нащональну антикорупцшну стра-тегiю на 2011-2015 роки: Указ Президента Укра!ни вад 21.10.2011 р. № 1001/2011. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001/2011#Text.
13. Про затвердження Державно! програми щодо реалiзацi! засад державно! антикорупцшно! полггики в Укра!нi (Антикорупцiйно! стратеги) на 2015-2017 роки: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 29.04.2015 р. № 265. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2015-п#Text.
14. Про засади державно! антикорупцшно! полггаки в Укра!ш (Антикорупцiйна стратегiя) на 2014-2017 роки: Закон Укра!ни ввд 14.10.2014 р. № 1699-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1699-18#Text.
15. Про боротьбу з корупщею: Закон Укра!ни вiд 05.10.1995 р. № 356/95-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/356/95-вр#Text
(BipaTHB HHHHÎCTb).
16. npo 3acagu 3ano6iraHHa Ta npoTHgiï Kopyn-цiï: 3aKOH yKpaÏHH Big 11.06.2009 p. № 1506-VL URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1506-17#Text (BTpaTHB HHHHiCTb).
17. npo 3acagu 3ano6iraHHA i npoTHgiï Kopyn^ï: 3aKOH yKpaïHH Big 07.04.2011 p. № 3206-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3206-17#Text
(BTpaTHB HHHHicTb).
18. npo 3ano6iraHHa Kopyn^ï: 3aKOH yKpaïHH Big 14.10.2014 p. № 1700-VII. URL: https ://zakon. rada. gov.ua/laws/show/1700-18#Text.
19. Pe3ygbTaTH peÔTHHriB npo3opocTi Ta nig3BiT-HOCTi 3a 2020 piK Big TI yKpaïHa. O^i^HHHH Be6-nop-Tag Transparency International Ukraine, 2021. URL: https://ti-ukraine.org/research/rezultaty-rejtyngiv-pro-zorosti-ta-pidzvitnosti-za-2020-rik-vid-ti-ukrayina/.
THE NATURE OF JUDICIAL DECISIONS IN THE CONDITIONS OF THE DIGITAL TRANSFORMATION OF THE JUDICIAL POWER OF UZBEKISTAN
Ruzinazarov Sh.,
Tashkent city legal University of Uzbekistan, Doctor of Law, Professor
Ibratova F., Tashkent city legal University of Uzbekistan, Ph.D., Associate Professor
Kalkanova Zh.
South Kazakhstan State University named after M. Auezov, Candidate of Law, Senior Lecturer
ABSTRACT
The article discusses the issues of creating conditions for the parties to receive court decisions online, strengthening measures to ensure information and cybersecurity of information systems. It is concluded that special legislative regulation of judicial acts will provide an opportunity for effective legal protection of the rights and interests of subjects of digital civil circulation.
Keywords: judicial act, electronic court proceedings, electronic access, electronic format, information system.
In a digital reality, a judicial act in its content covers not only private law, but also public law elements. In the context of the formation of digital civil circulation, a judicial act is considered as a legal fact. The essence of the public legal elements of judicial acts is that the compulsory execution of judicial acts and acts of other bodies is imposed on state bodies established by law [11].
In the context of the digitalization of the activities of the judiciary, court decisions can be expressed in electronic procedural form [2]. Decisions must be signed with an enhanced qualified signature of a judge, and collegial judicial acts must be signed with enhanced electronic signatures of all judges using information systems. The judgment and its digital form are, by their legal nature, a public and private act. [14, 91]. Therefore, the legal fact, as the most important fundamental institution of civil law, is of great scientific and practical interest and is constantly being improved taking into account today's digital realities of society and the state [5, 90].
In accordance with the Decree of the President of the Republic of Uzbekistan dated September 3, 2020, No. 4848 "On measures to digitalize the activities of the judiciary", it is envisaged that the measures implemented in recent years on the widespread introduction of modern technologies into the activities of the courts provided an opportunity to liberalize the institution of citizens and business entities. to courts to protect their rights and interests, increase the level of administration of justice, as well as ensure openness and transparency
of the activities of courts in general [15]. At the same time, today, due to the lack of integration between the information systems of ministries and departments, the mutual exchange of data, when considering cases in courts, is carried out mainly in paper form. In addition, it is required to intensify work to expand the types of interactive services provided by courts to citizens and entrepreneurs [13, 21].
The resolution defines the tasks for the next stage of digitalization of the activities of the judiciary. In particular, expanding the types of interactive electronic services provided to citizens and business entities, ensuring online monitoring of the process of considering each appeal, creating the opportunity to freely use interactive services in court buildings; further expansion of electronic interchange of data with ministries, departments and other organizations to ensure the prompt acceptance of information necessary for the administration of justice in courts; ensuring openness and transparency of the activities of the judicial community through the introduction of special information programs; expanding the possibility of remote participation in court hearings, including through mobile devices and other forms of electronic interaction, as well as creating conditions for the parties to receive court decisions online; strengthening measures to ensure information and cybersecurity of information systems, databases and other software products, comprehensive protection of official information and data of judicial authorities.
