CC BY
24
9. Кречетов И.В. Сушка древесины / И.В. Кречетов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 432 с.
10. Bastias M.V. Evaluation of wood sorption models for high temperatures / Varcia Vidal Bastias, Alain Cloutier // Maderas. Ciencia y Tecnologia. Universidad del Bio-Bio Concepcion, Chile. - 2005. - Vol. 7, numero 003. - PP. 145-158.
11. Коган Р.М. Выбор показателей оценки пожарной опасности растительности для территории Среднего Приамурья / Р.М. Коган, В.А. Глаголев // Региональные проблемы. -Биробиджан : Изд-во Ин-та комплексного анализа региональных проблем, 2009. - № 11. - С. 70-73.
12. Eurometeo. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eurometeo.com.
13. FWI Calculator // Arthur's Pass Mountaineering, New Zeland. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.softrock.co.nz.
Кузык А.Д. Оценка пожарной опасности лесов по условиям погоды
На основании анализа существующих методов определения уровня пожарной опасности по условиям погоды предложено использование влажности лесного горючего материала для оценки пожарной опасности лесов. Предложенный показатель проверено для условий Малого Полесья и Херсонщины - в августе 2007 г. и для Малого Полесья - в августе 2010 г. Влажность горючего материала лучше описывает физический процесс высушивания, учитывает изменения равновесной влажности, является простым для внедрения в лесоводческую практику и в деятельность оперативно-спасательных служб.
Ключевые слова: показатель пожарной опасности по условиям погоды, влажность лесных горючих материалов, высушивание лесных горючих материалов.
Kuzyk A.D. Forest fire danger assessment on weather conditions
Based on analysis of existing methods of determining the fire danger level on weather conditions for proposed use of forest fuel moisture to assess fire risk of forests. The proposed rate tested for the conditions of Male Polissya and Kherson in August 2007 and for Male Polissya in August 2010. Humidity of flammable material best describes the physical process of drying, also considers change the equilibrium moisture content and is a simple for introduction to forestry and Rescue Service practices
Keywords: fire danger index in terms of weather, forest fuel moisture, drying forest fuel.
УДК 630*228.0 Ст. наук. ствроб. О.Г. Василевський, канд. с.-г. наук -
ДП "Втницька лкова науково-доШдна станщя" УкрНДШГА
ОЦ1НЮВАННЯ СТАНУ ПРИРОДНОГО ПОНОВЛЕННЯ ДУБОВО-ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В П1СЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РУБАНЬ ФОРМУВАННЯ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ Л1С1В
Дослщжено особливосп природного поновлення дуба тсля проведення ру-бань, спрямованих на вилучення ялини iз складу дубово-ялинових деревосташв По-дшля. Встановлено найбшьш перспективы заходи щодо поновлення дуба звичайно-го у таких люостанах.
Ключов1 слова: дубово-ялиновi культури, деревостани, природне поновлення.
Вступ. Важливим чинником шдвищення ефективност вирощування дубово-ялинових культур е своечасне регулювання участ деревних порщ у склад1 насаджень на р1зних вжових стад1ях 1х розвитку. Особливо важливим при цьому е проведення рубань, спрямованих на забезпечення високо! про-дуктивност дуба звичайного, як основно! л1сотв1рно! породи. При цьому за-лишаеться важливим питання природного поновлення дубово! частини таких деревосташв.
Об'екти та методика дослвджень. Докладнi дослiдження щодо засто-сування рубань формування та оздоровлення лiсiв у дубово-ялинових наса-дженнях ми провели у Вороновицькому люнищв ДП мВiнницьке лiсове гос-подарство", де були пiдiбранi чотири дшянки в умовах свiжих грабових дiб-ров, якi характеризувалися однаковими вжом та схемою створення. Зокрема, падбраш насадження були створенi у 1948 р. за схемою два ряди дуба - один ряд ялини iз шириною мiжрядь 4 м та розташуванням садивних мюць у ряду - через 0,7 м. За наведено! схеми створення вс дубово-ялиновi культури характеризувалися початковим складом 7Дз3Яле. За штенсившстю та перь одичнiстю закладено таю варiанти рубань: 1) повна вибiрка ялини у два ета-пи (20 %, 100 %) у 1994 та 2008 рр.; 2) висока штенсившсть вибiрки ялини (80 %) у 1996 р.; 3) без вирубування ялини (контроль); 4) низька штенсившсть вибiрки ялини (20 %) у 1992 р.
Шсля проведення вказаних рубань ми здшснили ощнювання стану природного поновлення дуба звичайного (на дшянках де вщбувався цей про-цес) на облжових площадках площею 4 м2. Пiд час облiку природного поновлення визначили його висоту та стан.
Результати дослвджень. На дослщних дшянках станом на 1990 р. унаслщок вищо! продуктивностi ялини и частка у складi насаджень зросла на 1-3 одинищ вiд початково! схеми створення. Водночас вiдбулося зниження частки дуба на двi одинищ та зростання частки супутшх порщ, зокрема гарба звичайного (табл. 1).
Табл. 1. Таксацшна характеристика 42^чних культур на до^дних дтянках iз рiзними режимами проведення рубань формування та оздоровлення до 60^ч-
ного вшу (ДП "Вшницьке ЛГ", Вороновицьке лшшцтво)
№ з/п Квартал / видш Склад насадження Середт Бон-1тет Пов-нота м, м /га 1нтенсивтсть рубання в перюд з 44- по 60-р1чного вшу вщ:
Н, м Б, см загального запасу % запасу ялини, %
1С 108/2 5Дз3Яле2Г 18 20 1а 0,80 220 50* 100*
2С 106/3 5Дз4Яле1Гз 17 20 I 0,80 210 30 80
3С (К) 102/8 5Дз 4Яле1Гз 17 18 I 0,80 220 0 0
4С 102/10 5Дз4Яле1Гз 18 18 1а 0,80 230 10 20
Прим1тка: * - вирубування ялини у два етапи (44, 60 роюв); К - контроль.
Починаючи з 1990 р., на дшянках було проведене часткове та повне вирубування ялини. Зокрема, на дшянщ, де закладено пробну площу (ПП-1С), часткове вирубування ялини було проведено у 1992 р. Загальна маса вирубано!' деревини становила близько 20 м3/га (10 %). У 2008 р. на дшянщ проведено остаточне вирубування ялини (40 % загального запасу). У кварталi 106 вид. 3 (ПП-2С) застосовано вирубування ялини у 2 етапи. При чому шд час проведення першого етапу у 1996 р. було вирубано 80 % ялини (80 м /га).
У кварталi 102 вид. 8 (ПП-3С) ялину не вирубували (контроль). У кв. 102 вид. 10 (ПП-4С) у 1992 р. було проведено рубання низько! штенсив-носл, шд час яко! частка зрубано! деревини вщ загального запасу сягала 10 % (40 м /га). Частка вирубано! ялини вщ !! запасу становила 20 %. Ус
пробш площд закладено у св1жш грабовш д1бров1, проте ПП № 3С та 4С роз-ташоваш бшя шдшжжя схилу в дещо волопших умовах та характеризуются перехщними - вологуватими типами люорослинних умов.
У 2009 р. ми здшснили чергов1 дослщження на дослщних дшянках, причому усшшне природне поновлення дуба було виявлено лише на ПП-1С. Зокрема, було проведено дослщження стану насадження шсля застосування рубання з вилучення ялини з1 складу деревостану. Внаслщок дослщження виявлено, що насадження - в доброму стат. Шсля вирубування ряд1в ялини
ширина мiжрядь зросла до 8 м. Через збшьшення освiтленостi дерев дуба на 15 % стовбурiв, з'явилися водянист пагони, але виходячи iз даних стану дуба на ПП-2С де рубання проводили 12 роюв, видно, що цей процес не призво-дить до подальшого всихання, а е природною реакщею на збшьшення освгг-леностi. У 2008 р. коли здшснювали рубання на ПП-1С (рис. б), урожайшсть жолудiв дуба була високою, тому пiд час трелювання здiйснювалась мшера-лiзацiя грунту, що в поеднанш iз сприятливими погодними умовами забезпе-чило появу природного поновлення дуба кшьюстю до 50 тис. шт/га (рис. в).
У 2010 р. ми провели повторний облж стану дерев дуба та природного поновлення. Загальний огляд дшянок показав добрий стан дерев дуба. Крони дерев високо тднят на добре очищених стовбурах, характеризувалися доб-рим розвитком та станом, вщсутшстю iнтенсивного розвитку водянистих па-гонiв. Пiсля видалення ялини вщбувся iнтенсивний рiст та розвиток трав'яно-го покриву, який становив 80-95 %. У трав'яному покривi переважали: роз-хiдник, осока волосиста, маренка запашна, пiдмаренник чiпкий, медунка темна, кропива дводомна, кропива глуха, яглиця.
Поряд iз цим залишалася високою збережешсть дубового пiдросту (рис. г). Зазначимо, що поширення дубового шдросту мало куртинний характер. Бшьшють пiдросту було зосереджено бшя стiн лiсу. Куртини пiдросту вирiзнялися за середньою висотою. За умови достатнього освгглення пiдрiст сягав висоти 50-75 см. Ближче до стши люу висота пiдросту становила 2535 см. Пiдрiст вiдзначався високою життездатшстю. Поряд iз цим частина шдросту була пошкоджена та характеризувалася формуванням вiдгалужень та вiдросткiв. Окремi екземпляри були враженi борошнистою росою. Загаль-на кiлькiсть пiдросту дуба звичайного дещо знизилася порiвняно iз поперед-нiми облiками (вiд 50 тис. шт/га до 30 тис. шт/га) (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика дворiчного тдросту дуба на окремих облшових
площадках тсля видалення рядiв ялини станом на 2010 р. (ПП — 1 С)
№ площадки Густота шдросту Висота тдросту, см
на пробнш площадщ, шт. на 1 га, тис. шт. тах тт середня
1 13 32,5 35 27 31
2 24 60,0 42 36 39
3 15 37,5 54 48 51
4 4 10,0 51 43 47
5 5 12,5 75 65 70
6 11 27,5 44 35 40
7 14 35,0 58 44 51
8 6 15,0 75 61 68
9 21 52,5 41 35 38
10 7 17,5 46 40 43
Середт показники 12 30,0 75 27 48
Вщпад природного поновлення зумовлений, головним чином, впли-вом трав'яного покриву. Шдрют, що залишився, характеризувався штенсив-ним ростом та розвитком. Надалi збережений шдрют здатний сформувати
повноцшний дубовий деревостан. Проте, уже на сьогодшшньому eTani, з метою його збереження виникае нeобхiднiсть проведення доглядiв.
З урахуванням настанов i рeкомeндaцiй i3 застосування певних люо-господарських зaходiв, а також досвщу формування високопродуктивних ду-бових насаджень шсля вилучення ялини (ПП-7С) найбшьш доцшьним та ефективним, на наш погляд, е запровадження таких люогосподарських захо-дiв у дубово-ялинових культурах, як нaдaлi забезпечать формування складного високопродуктивного дубового насадження за участю супутшх порiд та наявност природного поновлення основних лiсотвiрних порщ, насамперед -дуба звичайного. Шд час проведення освiтлeння та прочищення, крiм досяг-нення основно!" мети цих рубань та недопущення притшення не лише дуба, але й ялини, доцшьно проводити зaготiвлю новорiчних ялинок, забезпечуючи рiвномiрнe розмiщeння дерев ще! породи. Пiд час прорщжування створювати умови для формування стовбурiв i крон кращих дерев дуба та ялини, не до-пускаючи пригнiчeння ix з боку супутшх швидкорослих порiд. Прохiднi ру-бання доцшьно проводити у два етапи; при цьому рубання спрямовувати на вилучення ялини (поки деревина ялини не втратила техшчно! якост^ iз складу деревостану, приурочивши останнш етап повторюваност рубання до на-сiнного року дуба для забезпечення розвитку природного поновлення дуба шсля зaxодiв iз сприяння йому. Висновки:
1. У свiжиx грабових дiбровax Подiлля оптимальним е смугове вирубуван-ня ялини за 2 етапи, яке потрiбно проводити у вщ 40-50 та 50-60 роюв. При цьому за перший етап доцшьно вирубувати незначну частину запасу ялини - 10-20 %, а решту запасу вирубувати тд час друго! повторюва-ност рубання. Оптимальним тд час першого етапу рубання е вилучення дерев 1-2 клашв Крафта. При цьому по^бно формувати насадження, де створюються сприятливi умови для подальшого росту дуба. Проведення таких рубань сприятиме iнтeнсивному приросту дубово! та ясенево! час-тини, а також розвитку супутнього ярусу деревостану.
2. Шд час проведення тих чи шших рубань варто брати до уваги особливос-т стану насадження, штенсивност росту й розвитку дуба та ялини, час-тки цих порш у склaдi, а також густоту (повноту) лiсостaну. Найбшьш доцшьним та ефективним е запровадження прохшних рубань, спрямованих на вилучення ялини, причому рубання доцшьно здшснювати в насш-ний рш для забезпечення природного поновлення дуба.
3. Шсля проведення вирубування ялини у таких деревостанах е можливим забезпечення природного поновлення дубово! частини деревосташв. Смугове видалення ялини iз складу деревосташв у насшневий рш дуба дае змогу забезпечити у наступт роки вiд 50 тис. шт/га до 30 тис. шт/га сaмосiву. Формування остаточних висновюв щодо можливост вшнов-лення дубово! частини деревосташв можливе за умови проведення по-дальших дослiджeнь.
Л1тература
1. Байтала В.Д. Лю1внич1 перехрестя / В.Д. Байтала. - Харюв : Вид-во "Прапор", 2005. -
168 с.
2. Басун П.А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной / П. А. Басун // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Вид-во "Урожай". -1965. - Вып. 2. - С. 113-117.
3. Василевський О.Г. Регулювання породного складу та ефективнють проведення дог-лядових рубань у дубово-ялинових культурах Подшля / О.Г. Василевський // Лiсiвництво i аг-ролюомелюращя. - Харюв, 2008. - Вип. 113. - С. 121-129.
4. Взаимодействие й жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесостепи Украины / П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А.Г1. Богомолов, В.А. Игнатенко / Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Вид-во "Урожай". - 1982. - Вып. 62. - С. 20-24.
5. Горд1енко I.I. Швидкоросл культури ялини / 1.1. Гордieнко // Пращ 1н-ту лiсiвництва. - К. : Вид-во АН УРСР. - 1953. - Вип. 5. - С. 147-156.
6. Горд1енко М.1. Лiсовi насадження Вшниччини / М.1. Гордieнко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький, П.1. Лакида, В.П. Ткач. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 248 с.
7. Дубинин Г.В. Коридорные и предварительные культуры дуба черешчатого в грабня-ках Винницкой области Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с-х. наук: спец. 06.03.01 "Лесные культуры и фитомелиорация". - К., 1963. - 22 с.
8. Зражва С.Г. Особенности роста дубово-еловьк культур в Прут-Днестровском лесохо-зяйственном районе / С.Г. Зржава // Научные труды УСХА: Пуги повьшения продуктивности лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1983. - С. 62-63.
9. Межибовский А.М. Методика изучения комплексного роста ели в чистых и смешанных ельниках / А.М. Межибовский, А. А. Великотный, А.Б. Воронкова, А.В. Журавлева. - М. : Изд-во ВНИИЛМ, 1980. - 31 с.
10. Мойко М.Д. Опыт создания дубово-еловых насаждений в свежих грабовых дубравах / М.Д. Мойко // Лесоэксплуатация и лесное хозяйство. - М. : Изд-во ЦИТИЭИЛБиДП, 1963. - Вып. 2. - С. 5-7.
11. Наконечный В.С. Взаимодействие дуба и его спутников в дубравах Подолии. Многоцелевое использование и расширение производствам лесных ресурсов в Украинской ССР / В.С. Наконечный // Тезисы докладов Республиканской конференции. - Винницы, 1985. - С. 88-93.
12. Ониськив Н.И. Еловые культури Прикарпатья / Н.И. Ониськив // Вестник сельхоз. науки. - М., 1964. - № 7. - С. 101-106.
13. Пастернак П.С. Взаимодействие и жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесосепи Украины / Пастернак П.С., Чернявский Н.В., Богомолов А.П., Игнатенко В. А. // Лесоводство и агролесомелиорация. - Х., 1982. - Вып. 6. - С. 20-24.
14. Рекомендации по лесовосстановлению на Подолии / Гавриленко А.П., Порва В.И. -Винница : Изд-во ВЛОС, 1990. - С. 13-39.
Василевский О.Г. Оценка состояния естественного возобновления дубово-еловых древостоев после проведения рубок формирования и оздоровления лесов
Исследованы особенности естественного возобновления дуба после проведения рубок, направленных на исключение ели из состава дубово-еловых древостоев Подолья. Установлены наиболее перспективные мероприятия по возобновлению дуба обыкновенного в таких лесостоях.
Ключевые слова: дубово-еловые культуры, древостои, естественное возобновление.
Vasilevskiy O.G. Estimation of the natural renewal condition in oak -fur-tree stands after improvement cuts
It is investigated features of natural renewal of an oak after improvement cuts in oak-fur-tree forest stands in Podillya region. It is determined the most perspective actions on renewal of an oak in such stands.
Keywords: oak-fur-tree forests, stands, natural renewal.
