CC BY
44
9. Потанш Д.В. Визначення морозостшкост плодових порщ лабораторным методом прямого проморожування / Д.В. Потанш, В.В. Грохольський, О.1. Китаев, М.О. Бублик // Садшництво : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "НОРА-ДРУК". - 2005. - Вип. 56. - С. 170-180.
10. Соловйова М.А. Методы определения зимостойкости плодовых культур: метод. пособ. / М.А. Соловйова. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1982. - 36 с.
Надтшла доредакцп 13.09.2016р.
Масловатая С.А. Морозостойкость видов и форм рода Ulmus L. в условиях города Умани
Исследована морозостойкость тканей побегов и генеративных почек представителей рода Ulmus L. в условиях вынужденного покоя. Представлены результаты прямого промораживания побегов лабораторным методом с применением системы коэффициентов с усовершенствованной оценкой степени повреждения тканей, что учитывает их физиологическую неравноценность в жизнедеятельности и регенерационной способности растений. Установлены минимальные критические температуры, влияющие на рост и развитие представителей рода, которые растут в культурной дендрофлоре города Умани. Обнаружено, что повреждения побега имеют подобную тенденцию у всех исследуемых видов, что может свидетельствовать о сходстве их биологических свойств. Самой устойчивой к низким температурам была средняя часть побега в междоузлии, менее устойчивыми оказались верхняя часть побега и ткани около почки и почка.
Ключевые слова: виды и формы рода Ulmus, морозостойкость, промораживание, температура, побеги, степень повреждения, верхушка побега, середина побега, разрез через почку.
Maslovata S.A. Frost Resistance of Species and Forms of Ulmus L. Genus under the Conditions of Uman City
The frost resistance of tissues of stems and generative buds of the genus Ulmus L. in the conditions of compelled rest was investigated. The results of direct freezing of shoots laboratory method using a system of coefficients with an improved assessment of the degree of tissue damage that takes into account their physiological disparity in the life and regeneration ability of plants were presented. The minimum critical temperatures that affect the growth and development of members of the genus that grow in cultural dendroflora city of Uman were set. Discovered that damage to the escape have a similar trend for all investigated species, which may indicate similarity of their biological properties. The most resistant to low temperatures was the middle part of the escape in the internode, the less stable is the upper part of the escape and the tissues around the kidney and the kidney.
Keywords: types and forms of the genus Ulmus, frost, freezing, temperature, stems, degree of damage, the tip of the shoot, middle of escape, a section through the kidney.
УДК 630*[5+17+56]
ОЦ1НЮВАННЯ КИСНЕПРОДУКУВАЛЬНО' ФУНКЦН Л1С1В НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПРИП'ЯТЬ-СТОХ1Д"
О.М. Мельник1'2
За результатами дослщжень наведено загальш об'еми кисню, який продукують люи Нацюнального природного парку "Прип'ять-Стохщ" у межах груп порщ, землекористу-вачiв, функцюнальних зон та груп вшу. Шд час проведення розрахунюв використано повидшьний метод оцшювання киснепродуктивносй. Робочим масивом даних слугува-ли агреговаш бази даних "Люовий фонд Украши" станом на 01.01.2013 та 01.01.2016 рр. Проведено поквартальне групування розрахованих об'eмiв кисню, який продукуе 1 га люових фiтоценозiв Нацюнального природного парку "Прии'ять-Стохщ".
1 acnip. О.М. Мельник - НУ бюресурав i природокористування Украни, м. Ки1в;
2 наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
Ключов1 слова: Нащональний природний парк "Прип'ять-Стохiд", таксацшний ви-дш, групи порiд, групи вiку, фiтомаса, киснепродуктивнiсть.
Вступ. Той факт, що лiси впливають на ^мат i самi перебувають шд впливом його змiн, не викликае сумнiвiв. Однак картина взаeмодií не настшьки проста й iнодi обростае чутками i судженнями, якi пот^бно чiтко ввдокремлю-вати вiд наукового погляду на проблему. Поширення, породний склад i продук-тивнiсть лiсiв значною мiрою визначаються клшатичними умовами, насампе-ред температурою повiтря i кiлькiстю опадiв. Клшат дае змогу рости лкам далеко не с^зь, що пiдтверджуеться поширенням лкш Украши: вiд найбшьш ль систих територiй Полiсся i Карпат до майже знелкненого Степу.
Лiси ж, своею чергою, е своерiдним стабшзатором негативних ктматич-них змiн, оскшьки здатнi до процесу фотосинтезу, тд час якого поглинаеться СО2 та видшяеться кисень. Але не все так просто. Звичайно, пiд час фотосинтезу СО2 поглинаеться, але в лiсi е маса шших процесiв, за яких СО2 надходить назад в атмосферу. Це дихання рослин i тварин, розкладання опалого листя, су-хостiйних дерев та пшв. Пвдсумковий баланс може бути як позитивним (нетто-стiк з атмосфери), так i негативним (нетто-емк1я в атмосферу).
Ощнювання вуглецевого бюджету лкш для окремих насаджень, регюшв i краши загалом стала популярним напрямком наукових дослiджень, оскшьки що-до цiеí проблеми е безлiч публiкацiй. Даних щодо киснепродукувально1 функцц лiсiв Украши на сьогоднi кнуе обмежена кшьккть, що е недопустимо, оскшьки у масштабах нашо1 держави щ дослiдження мають значну локальну важливiсть.
Мета дослiдження - здшснити повидальну оцiнку загальних об'емш кис-ню, який видаляеться у лкових бiоценозах Нацiонального природного парку (НПП) "Прип'ять-Стохщ".
Матерiали та методика дослщження. Робочим масивом даних для здшснення кiлькiсного оцiнювання загальних об'емш кисню, який видiляеться у лiсових бюценозах НПП "Прип'ять-Стохвд", слугували агрегованi бази даних (БД) "Лковий фонд Украши" станом на 01.01.2013 та 01.01.2016 рр.
Методичних пiдходiв до ощнювання киснепродукувально1 функцií лiсiв на сьогодш е обмежена кiлькiсть. Наразi найбшьш актуальним та практичним е шдхвд, який запропонували М.1. Чесноков та В.М. Долгошеев [10], що грун-туеться на використанш двох показникш - маси кисню, яка видшяеться при ут-вореннi однiеí тонни абсолютно сухо!' речовини та кшьккних параметрiв нагро-маджено!' органiчноí речовини, теж в абсолютно сухому сташ.
Для основних лiсоутворювальних порiд НПП "Прип'ять-Стохщ" показники маси кисню, який видшяеться при утвореннi однiеí тонни абсолютно сухо1 речовини, е доввдковою iнформацiею [2] та становлять: для вшьхи - 1,423 т, сосни та берези - 1,393 т та дуба - 1,430 т. Розрахунок нагромаджено* фгтомаси проведено зпдно з методикою П.1. Лакиди [6], на основi повидшьних БД станом на 01.01.2013 та 01.01.2016 рр. для кожного окремого таксацшного видшу.
Параметри киснепродуктивностi, як правило, дослвджують за двома взаемодоповнювальними показниками - наявним запасом живо1 органiчноí речовини у лковому фiтоценозi та за 11 загальною продуктивнiстю [1].
Результати дослщження. Станом на 01.01.2013 р. площа вкритих лiсовою рослиннiстю лiсових дшянок НПП мПрип,ять-Стохiдм становила 13225,3 га iз запасом стовбурово'' деревини 2281,10 тис. м3 та об'емом нагромаджено'' фгго-маси - 1463,64 тис. т. Упродовж 2013-2016 рр. вщбувалось нагромадження фь томаси i вже на 01.01.2016 р. и об'ем становив 1575,3 тис. т.
Ощнювання параметрiв iнтенсивностi киснепродукування лiсiв НПП "Прип'ять-Стохщ" проведено з використанням статистичних даних актуального державного облiку лЫв. Згiдно з виконаними розрахунками, вважаемо, що ль совi фiтоценози парку щороку продукують 51,3 тис. т кисню, що в середньому становить 3,8 тта-1-рш-1. Розподт продукованого кисню за групами лiсоутворювальних порiд наочно демонструе рис. 1.
Рис. 1. Киснепродуктившсть лiсiв НПП "Прип 'ять-Стох1д " у межах груп nорiд, %
Зпдно з даними рис. 1, на територп дослiджуваного об'екту 49,8 % (25,6 тис. т) кисню виробляють м,яколистянi насадження, дещо менше - хвойнi 43,0 (22,1 тис. т). Осктьки частка твердолистяних лiсiв у НПП незначна, то i кисню вони продукують значно менше - 7,2 % (3,7 тис. т).
Загальна площа НПП "Прип'ять-Стохщ" становить 39315,5 га, а його люис-псть - 33,6 %. Осктьки 95,4 % вкритих люовою рослиннiстю лiсових дiлянок парку шдпорядковаш лiсогосподарським пiдприемствам - Державному тд-приемству (ДП) мЛюбешiвське люомисливське господарство (ЛМГ)" та ДП Лю-бешiвське мiжгосподарське спецiалiзоване лiсогосподарське пщприемство (СЛАП) мЛюбешiвагролiсм, а ттьки 4,6 % - безпосередньо переданi НПП, то варто провести аналiз киснепродуктивносп кожного зi землекористувачiв. Треба зазначити, що лiсовi масиви ДП СЛАП "Любешшагролю", на 1 га люових маси-вiв щороку продукують 3,9 т кисню. Щодо насаджень, яш перебувають у корис-туваннi ДП "Любешiвське ЛМГ" та НПП "Прип'ять-Стохщ", то ''х середнi кшь-юсш показники киснепродуктивностi становлять вiдповiдно 3,8 та 3,3 тта-1-рш-1.
У межах функщональних зон дослщжуваного об'екта мшливють показника
киснепродуктивностi значна. Так, у зош стацiонарноí рекреацií показник кис-
-1 -1
непродуктивносп становить 5,1 тта -рш , значно нижчi показники у госпо-дарськiй зонi - 4,0 тта-1-рш-1, зонi регульовано' рекреацп - 3,6 тта-1-рж-1 та за-повщнш зонi - 3,2 т•га-1•рiк-1. Значний вплив на ефективнiсть виконання люами екологiчних функций, зокрема киснепродукувально'', мае ''х вiкова структура та породний склад. Наочно цю залежнiсть демонструе рис. 2.
Молод няки Середньов1ков1 Пристипп Стипп та пере стипп
--■М'яколистяш —•—Хвойш ■ Твердолистяш Рис. 2. Киснепродуктивтсть лЬав НПП "Прип 'ять-СтохЬд " за групами в^
За даними рис. 2, найбтьш щнними насадженнями у НПП "Прип'ять-Сто-хщ стосовно киснепродукування е хвойн люи, яю щороку видтяють з 1 га 4,4 т кисню. Дещо нижча щшьшсть продукування кисню характерна для м'яколистя-но! та твердолистяно! групи порщ - 3,3 та 3,2 тта-1фк-1. Той факт, що хвойш ль си продукують бтьше кисню, шж листяш, мае лопчне пояснення, адже серед-нш вш сосни звичайно!, яка дом1нуе у хвойнш грут порщ - 58 роюв, тобто се-редньовшов1 насадження. 1х середня повнота - 0,75, а клас боштету за М.М. Орловим - 1,9. Натом1сть м'яколистяна група представлена вшьхою клейкою та березою повислою, середнш вш насаджень яких становить 46 та 47 роюв вщповщно. Вони ростуть за 11,4 класом боштету 1з середньою повно-тою 0,65. Окр1м цього, частка за площею деревосташв, з повнотою 0,6 1 нижче, для м'яколистяних становить 44 %, твердолистяних - 43 %, а для хвойних -тшьки 15 %. Киснепродуктивтсть, за наявним запасом фгтомаси, досягае свого максимуму у молодняках та середньовшових насадженнях, осюльки у цей перь од у них вщбуваеться значний щор1чний прирют фгтомаси, шсля чого штенсив-шсть його продукування знижуеться. У молодняках найбшьше кисню видтя-ють м'яколистяш насадження (4,8 тта-1-рш-1), осюльки у цьому вшовому д1апа-зош, у вшьхових та березових деревостанах (значна частка яких природного по-ходження), вщбуваеться штенсивний прирют фгтомаси. Дал1, внаслщок штен-сивних доглядових рубань (освгтлення та прочищення) у господарськш зош парку та природного вщпаду дерев знижуеться повнота насаджень, а разом 1з нею - 1 об'еми продукованого кисню.
Варто також акцентувати увагу на тому, що киснепродуктивтсть лю1в НПП розрахована тшьки за наявним запасом живо! бюмаси. Шд час розрахунку цього показника з урахуванням загально! продуктивности отримаш результати були б значно вищ1, що тдтверджено у наукових працях 1.П. Лакиди [5]. У ход1 проведення дослщжень л1с1в НПП "Прип'ять-Стохщ" важливим етапом було ощнювання киснепродуктивност саме на основ1 повидшьно! БД для кожного окремого вид1лу. Шсля цього отримаш результати було об'еднано поквартально (рис. 3).
Умовш позначення
1 - Нел1сов1 земл1 НПП,
в тому числ1: I |- вод ni об'скти;
Киснепродуктившсть лкових дшянок: I I -2,0-3,0тта'рк"1;
- евтрофш болота;
. I - болотш луки.
Я-здчот-га'-рш1; II Щ- 4,1-5,0 тта ' рк '; I I - 5,1-6,0тта' рк"'; H ->6,1 тта ' рк"1.
1:100 000
0 2 500 5 ООО
Рис. 3. Киснепродуктившсть nicie НПППрип'ять-CrnoxidЧа кварталами
Для шдведення пiдсумкiв потрiбно провести порiвняння отриманих результатов параметрiв киснепродуктивностi лкових фiтоценозiв НПП "Прип'ять-Стохiд" (3,8 тта-1фгк-1) з аналогiчними показниками iнших регiонiв Украши, якi на сьогодш е вiдомими у лiсотаксацiйнiй лггератур! Так, Г. А. Сахарук встанов-лено, що для лiсiв НПП "Шацький" киснепродуктивнiсть становить 3,2 тга-^рш-1 [7]. Мiськi лiси Киева та Львова дослвджували 1.П. Лакида [5] та Ю.С. Миклуш [9]. За !х даними, показники киснепродуктивностi для цих мiст становлять 4,6 та 4,8 тга-1рш-1 вiдповiдно. Кожний гектар лкш Лкостепо-во1 Приднiпровськоí височини щороку видiляе у середньому 1,2 т кисню [4]. Однак найбшьш продуктивними на теренах нашо1 держави е лки Карпатського регiону, яю продукують 7,5 тга-1 кисню щороку [1].
Отримаш результати киснепродуктивностi лкш НПП "Прип'ять-Стохiд" е важливими з наукового погляду, оскiльки з 1х допомогою стае можливим зро-бити прогноз вардавання показника киснепродуктивностi на наступш роки та оцiнити внесок лкових фiтоценозiв НПП у загальний кисневий баланс регiону. Висновки:
1. У лках НПП "Прип'ять-Стохiд", у перюд з 2013 по 2016 рр. щороку вщбува-лось нагромадження фiтомаси обсягом близько 37,2 тис. т.
2. Лiсовi фiтоценози парку щороку продукують 51,3 тис. т кисню (м'яколистя-ш - 49,8, хвойш - 43,0 та твердолистяш - 7,2 %), що в середньому становить 3,8 тта-1фж-1.
3. У межах землекористувачiв найбiльше кисню виробляють лiсовi насадження, як1 перебувають у користуваннi ДП СЛАП "Любешiвагролiс" та ДП "Любе-шiвське ЛМГ" - 3,8 та 3,9 тта-1фж-1 вiдповiдно. Найменша щiльнiсть проду-кування кисню у лках безпосередньо переданих у користування НПП "Прип'ять-Стохiд" - 3,3 тта-1фж-1.
4. Значна м^ивкть показника киснепродуктивностi притаманна функцюналь-ним зонам. Так, у зош стацюнарно!' рекреацп щороку лiсовi насадження на 1 га продукують 5,1 т кисню, у господарськш зош - 4,0 т, зош регульовано'1 рекреацп - 3,6 т, заповщнш зош - 3,2 т.
Лггература
1. Василишин Р.Д. Продуктивнiсть та еколого-енергетичний потенциал лiсiв Украшських Карпат : дис. ... д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Жсовпорядкування та люова таксацiя" / Василишин Роман Дмитрович. - К., 2014. - 350 с.
2. Воронцов А.И. Охрана природи / А.И. Воронцов, Н.З. Харитонова. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1971. - 236 с.
3. Прс О. А. Киснепродуктивне значения модальних соснових деревосташв рекреацшних лiсiв м. Киева / О. А. Прс // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 57-63.
4. Ковалевський С.С. Бiопродуктивиiсть лiсiв Жсостепово! Придншровсько! височини в умовах техногенного навантаження на довкшля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкування та лкова таксацш" / С.С. Ковалевський. - К. : Вид-во "Либщь", 2016. - 23 с.
5. Лакида 1.П. Киснепродуктившсть модальних штучних соснякв мiських лiсiв Киева / 1.П. Лакида // Науковий вiсник НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. -2011. - Вип. 164 (3). - С. 43-49.
6. Лакида П.1. Фгтомаса лвдв Украши : монографш / П.1. Лакида. - Тершпшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
7. Лакида П.1. Бiопродуктивнiсть лiсiв Шацького национального природного парку : монографiя / П.1. Лакида, Г.А. Сахарук. - Корсунь-Шевченкшськпй : ФОП В.М. Гавришенко, 2013. - 151 с.
8. Мельник О.М. Повидшьна оцшка бютично'1 продуктивностi лiсiв Нацiонального природного парку "Прип'ять-Стсшд" / О.М. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ У^аши. - 2015. - Вип. 26.1. - С. 110-116.
9. Миклуш Ю.С. Лiсiвничо-рекреацiйнi особливостi лiсiв зелено'1 зони м. Львова та органiзацiя сталого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Лсовпорядкування та лiсова таксацш" / Ю.С. Миклуш. - К., 2013. - 20 с.
10. Чесноков Н.И. Опыт расчета количества кислорода, выделяемого лесом / Н.И. Чесноков, В.М. Долгошеев // Экология : сб. науч. тр. - 1980. - № 1. - С. 96-98.
Надтшла до редакцп 01.08.2016р.
Мельник А.Н. Оценка кислородопродуцирующей функции лесов Национального природного парка "Припять-Стоход""
По результатам исследований приведены общие объемы кислорода, который производят леса Национального природного парка "Припять-Стоход" в пределах групп пород, землепользователей, функциональных зон и групп возраста. При проведении расчетов использовался повыдельный метод оценки кислородопродуктивности. Рабочим массивом данных служили агрегированные базы данных "Лесной фонд Украины" на 01.01.2013 и 01.01.2016 гг. Проведено поквартальное группирование рассчитанных объемов кислорода, который производит 1 га лесных фитоценозов Национального природного парка "Припять-Стоход".
Ключевые слова: Национальный природный парк "Припять-Стоход", таксационный выдел, группы пород, группы возраста, фитомасса, кислородопродуктивность.
Melnyk O.M. The Evaluation of Oxygen Production Function of Forests of National Nature Park "Prypiat-Stokhid"
According to the results of research, the general volume of oxygen which is produced by forests of National Park "Prypiat-Stokhid within species groups, land-users, functional areas and age groups is shown. By-stratum method of oxygen production evaluation was used in the calculations. Aggregated database "Forest fund of Ukraine" as of 01.01.2013 and 01.01.2016 served as work mass of data. Quarterly grouping of calculated oxygen volume, produced by 1 ha of phytocenoses of National Nature Park "Prypiat-Stokhid" was conducted.
Keywords: National Nature Park "Prypiat-Stokhid", taxation plot, species groups, age groups, phytomas, oxygen production.
УДК 630*53
ДИНАМ1КА Ф1ТОМАСИ Л1СОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В ПАРКУ "ФЕОФАН1Я" - ПАМ'ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА Р.К. Матяшук1, С.Ю. Бтоус2, А.М. Бтоус3, М.1. Юрчук4, Ю.С. Прокопук5
Подано результати дослщження динамжи фтомаси люових екосистем парку-пам'ят-ки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанш". На 0CH0Bi методiв аналiзу визначено обсяг фтомаси стовбурш у кор^ гшок, листя, корешв, шдлю-ку i шдросту та живого надгрунтового покриву в рiзнi роки понад 50^чного перюду. Встановлено динамжу структури загально! фтомаси люових екосистем парку "Феофа-
1 зав. вщдалу дендрологи та паркознавства Р.К. Матяшук, канд. бюл. наук - ДУ "1нститут еволюцшноï екологп НАН Украши";
2 доц. С.Ю. Бшоус, канд. бюл. наук - НУ бюресурйв i природокористування Украши, м. Ктв;
3 ст. наук. сп1вроб. А.М. Бшоус, д-р с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Киïв;
4 шж. М.1. Юрчук - ДУ "1нститут еволюцшноï екологп НАН Украши" ;
5 шж. Ю.С. Прокопук - ДУ "1нститут еволюцшноï екологiï НАН Украши"
