CC BY
47
7. Лакида П.1. Бiопродуктивнiсть лiсiв Шацького национального природного парку : монографiя / П.1. Лакида, Г.А. Сахарук. - Корсунь-Шевченкшськнй : ФОП В.М. Гавришенко, 2013. - 151 с.
8. Мельник О.М. Повидшьна оцшка бютично'1 продуктивностi лiсiв Нацiонального природного парку "Прип'ять-Стсшд" / О.М. Мельник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ У^аши. - 2015. - Вип. 26.1. - С. 110-116.
9. Миклуш Ю.С. Лiсiвничо-рекреацiйнi особливостi лiсiв зелено'1 зони м. Львова та органiзадiя сталого господарства в них : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Лсовпорядкування та лiсова таксацш" / Ю.С. Миклуш. - К., 2013. - 20 с.
10. Чесноков Н.И. Опыт расчета количества кислорода, выделяемого лесом / Н.И. Чесноков, В.М. Долгошеев // Экология : сб. науч. тр. - 1980. - № 1. - С. 96-98.
Надтшла до редакцп 01.08.2016р.
Мельник А.Н. Оценка кислородопродуцирующей функции лесов Национального природного парка "Припять-Стоход""
По результатам исследований приведены общие объемы кислорода, который производят леса Национального природного парка "Припять-Стоход" в пределах групп пород, землепользователей, функциональных зон и групп возраста. При проведении расчетов использовался повыдельный метод оценки кислородопродуктивности. Рабочим массивом данных служили агрегированные базы данных "Лесной фонд Украины" на 01.01.2013 и 01.01.2016 гг. Проведено поквартальное группирование рассчитанных объемов кислорода, который производит 1 га лесных фитоценозов Национального природного парка "Припять-Стоход".
Ключевые слова: Национальный природный парк "Припять-Стоход", таксационный выдел, группы пород, группы возраста, фитомасса, кислородопродуктивность.
Melnyk O.M. The Evaluation of Oxygen Production Function of Forests of National Nature Park "Prypiat-Stokhid"
According to the results of research, the general volume of oxygen which is produced by forests of National Park "Prypiat-Stokhid within species groups, land-users, functional areas and age groups is shown. By-stratum method of oxygen production evaluation was used in the calculations. Aggregated database "Forest fund of Ukraine" as of 01.01.2013 and 01.01.2016 served as work mass of data. Quarterly grouping of calculated oxygen volume, produced by 1 ha of phytocenoses of National Nature Park "Prypiat-Stokhid" was conducted.
Keywords: National Nature Park "Prypiat-Stokhid", taxation plot, species groups, age groups, phytomas, oxygen production.
УДК 630*53
ДИНАМ1КА Ф1ТОМАСИ Л1СОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В ПАРКУ "ФЕОФАН1Я" - ПАМ'ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА Р.К. Матяшук1, С.Ю. Бтоус2, А.М. Бтоус3, М.1. Юрчук4, Ю.С. Прокопук5
Подано результати дослщження динамжи фтомаси люових екосистем парку-пам'ят-ки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанш". На 0CH0Bi методiв аналiзу визначено обсяг фтомаси стовбурш у кор^ гшок, листя, корешв, шдлю-ку i шдросту та живого надгрунтового покриву в рiзнi роки понад 50^чного перюду. Встановлено динамжу структури загально! фтомаси люових екосистем парку "Феофа-
1 зав. вщдалу дендрологи та паркознавства Р.К. Матяшук, канд. бюл. наук - ДУ "1нститут еволюцшноï екологп НАН Украши";
2 доц. С.Ю. Бшоус, канд. бюл. наук - НУ бюресурйв i природокористування Украши, м. Ктв;
3 ст. наук. сп1вроб. А.М. Бшоус, д-р с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Киïв;
4 шж. М.1. Юрчук - ДУ "1нститут еволюцшноï екологп НАН Украши" ;
5 шж. Ю.С. Прокопук - ДУ "1нститут еволюцшноï екологiï НАН Украши"
нiя". Сучасною структурою фiтомаси лiсiв е 62 % ф^омаси стовбурiв у кор^ 23 % ко-ршня, 10 % гшок у кор^ 1 % листя, 2 % шдшску i пiдросту та 2 % живого надгрунтово-го покриву. Визначено, що щiльнiсть фiтомаси в абсолютно сухому сташ на одиницю площi протягом дослiджуваного перiоду збшьшилася на 80,7 % - до 10,35 кг- м-2.
Ключов1 слова: фтомаса, стовбур, гiлки, листя, коршня, вiк, вiдносна повнота, клас боштету, парк "Феофашя".
Вступ. Одним iз прiоритетних напрямiв дослiдження проблем ращональ-ного природокористування е оцiнювання екосистемних послуг лiсiв. Власне нагромадження лково! бiомаси е однiею з ключових екосистемних послуг [15], а дослщження динамiки фiтомаси дае змогу встановити теоретичш засади ощ-нювання екосистемних послуг лкових екосистем [1, 5, 9, 10].
Кожна лкова дшянка продукуе рiзний обсяг екосистемних послуг, залежно вiд видового складу, просторового розмiщення та iнших лiсiвничо-таксацiйних показнитв. Дослiдження Т. ЫауЬа е1 а1. [14] встановили щорiчний обсяг екосистемних послуг, ят продукують альпшсьт лiсовi екосистеми, а також визначили грошовий еквiвалент. Так, альпiйськi лки щорiчно продукують екосистемних послуг на суму ввд 300 до 6100 €• га-1- рiк-1, що пересчно становить близько 820 €• га-1-рк-1 [14].
Провiднi кра'ни свиу, на шляху до розвитку зелено!' економжи, працюють над упровадженням системи еколого-економiчного облiку [16] в економiчну дь яльнкть розвинених кра'н. Запровадження еколого-економiчного облiку може iстотно вплинути на практичну переорiентацiю лiсового господарства з ресурсного на екосистемний вишр.
Матерiали i методи дослвдження. Враховуючи природоохоронний статус насаджень парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофашя", використано методи вимiрювання, спостереження, порiв-няння, прикладного аналiзу та узагальнення. Дослiдження передбачали аналiз опублiкованих даних дослiджень для рiзних регiонiв i здiйснених на 'х основi ощнювання, моделювання та розробки нормативiв для визначення компонент бiопродуктивностi лiсових екосистем.
Аналiз проведених дослiджень щодо закономiрностей росту i розвитку де-ревосташв [2], кореневих систем [6, 7], бюпродуктивносп лiсiв [4, 8, 9, 11-13] дав змогу виявити математичш моделi та нормативи для визначення компонент фгтомаси модальних насаджень основних лкоутворювальних видш в Украíнi [11] та бвропейськш частинi Gвразií [13], ят можуть бути використанi для визначення динамши загально! фиомаси насаджень парку "Феофашя".
За первинну основу визначення динамши фiтомаси насаджень парку "Феофашя" використано матерiали парковпорядкування за 1958, 1979, 1991, 2000, 2004 та 2013 рр., ят мiстили детальну таксацiйну характеристику лкових даля-нок, вкритих лковою рослиннiстю. З метою верифiкацií даних таксацшних опи-сiв здайснено вибiрковi таксацiйнi дослiдження в модальних насадженнях парку "Феофашя".
Результати дослщження та к обговорення. Продукування екосистемних послуг лiсами, зокрема здатнiсть депонувати вуглець i видшяти кисень лiсовими фиоценозами залежить вiд 'х бiопродуктивностi. Динамжа фiтомаси насаджень е основною складовою компонентою бiопродуктивностi лiсових екосистем.
Для визначення загально! фiтомаси насаджень дуба звичайного, сосни зви-чайно!, ялини европейсько! та фiтомаси коретв насаджень берези повисло!', вшьхи клейко! та тополi тремтячо! (осики) використано математичнi моделi за-гального виду (1), (2) для встановлення конверсiйних коефiцiентiв компонент фггомаси, яш розробив А.З. Швиденко та iн. [13]. Для визначення фггомаси стовбурiв у корi, кори стовбурiв, гiлок, листя, пiдлiску i пiдросту та живого надХрунтового покриву (ЖНП) беренякiв, вiльшаникiв i осичнитв використано регресiйнi ршняння, якi розробив А.М. Бшоус [3].
R' = Mf/M = ao • Aa • Ba2 • Pa3 • exp (aA • A + asP), (1)
Mf = ao • Aa • Ba2 • Pa • exp(a4 • A + asP), (2)
де: R'- конверсшш коефiцiенти фггомаси; Mf - компонента фггомаси, т-га-1; M-запас стовбурш у корi, м3-га-1; а0-а5 - коефiцiенти регресií; А - вш насадження, роюв; В - щдекс продуктивностi (код класу бонiтету); Р - вiдносна повнота.
Для моделювання компонент фiтомаси на основi регересiйних ршнянь (1) i (2) використано систему кодування класш бонiтету (табл. 1).
Табл. 1. Система кодування клаав бон 'апету насаджень
Показник Вiдповiднiсть показниюв
Клас боштету If Iе Id Ic Ib Ia I II III IV
Код бонiтету за А.З. Швиденком та iн. [13] 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Коефщкнти регресшних рiвнянь (1) i (2) для визначення фiтомаси стовбу-рiв у кор^ кори стовбурiв, гiлок у кор^ листя (хво!), коретв, а також фiтомаси шдлкку i пiдросту та живого надГрунтового покриву дубових, соснових i яли-нових лiсiв наведено в табл. 2 i 3. Для компонент нижтх ярусiв насадження коефщкнти вказано для безпосереднього моделювання компонент фггомаси, а не для визначення конверсшних коефiцieнтiв.
Табл. 2. Коеф^енти моделей компонент фнтомаси дубових насаджень [13]
Компонент Коефщкнт
фиомаси (номер ао а1 а2 а3 а4 а5
рiвняння)
Стовбур (1) 0,5592 -0,0750 0,0147 0,0498 -0,0179 -
зокрема кора (1) 0,0198 0,8194 -0,0136 -0,0064 -0,0100 -
Гшки (1) 0,0412 1,2960 -0,3601 0,2965 -0,2957 -
Листя (1) 0,0732 1,4000 -0,9009 -0,2543 0,1165 -
Кореш (1) 0,3169 0,8309 -0,3548 -0,1896 0,0964 -
ЖНП (2) 0,4529 0,4664 0,5579 0,0064 -0,0023 -1,0993
Пщлкок (2) 0,0020 1,7174 0,7281 0,1892 -0,0102 -0,6804
У лковому фондi парку "Феофашя" у рiзнi перiоди на поодиноких лiсових дiлянках зростала акаЦя бiла. За вiдсутностi довiдкових даних для оцiнювання 11 фiтомаси, як альтернативне рiшення, було використано дат для берези повисло! як виду замшника.
Для визначення надземно! фiтомаси грабових насаджень використано "Нормативи оцiнки компонент надземно! фiтомаси деревосташв головних лiсоутворювальних порiд Укра!ни" [11]. За ввдсутносп даних про фггомасу ко-
рен1в граба звичайного, використано регресшн1 р1вняння для визначення ф1то-маси коренв дуба звичайного. Останн деревн види ввдносять до твердолистя-них 1 часто разом утворюють мшан кор1нн1 насадження.
Табл. 3. Косчф'иц'инти моделей компонент фнтомаси хвойних насаджень
Компонент Коефщент
фиомаси а0 а1 а2 а3 а4 а5
(номер рiвняння)
Сосновi насадження 13]
Стовбур (1) 0,2508 0,0785 0,0482 0,1821 -0,1442 -
зокрема, кора (1) 0,0346 0,6286 -0,2332 0,0360 -0,0651 -
Плки (1) 0,0477 0,9803 -0,2875 -0,2583 0,0752 -
Листя (1) 0,0725 1,0731 -0,6960 -0,0244 -0,0471 -
Корет (1) 0,0364 0,5537 0,1768 -0,4021 0,2306 -
ЖНП (2) 0,1500 0,8441 0,3496 0,0636 -0,0030 -0,9200
Пщлкок (2) 0,0977 1,2007 -0,6428 0,3967 -0,0041 -1,2726
Ялиновi насадження Г131
Стовбур (2) 0,2106 0,0132 0,1798 -0,1594 0,0004 0,2092
зокрема, кора (2) 0,0441 -0,3091 0,6257 -0,1961 0,0017 0,0354
Плки (2) 0,1567 -0,6975 1,1094 -0,0761 0,0028 -0,2352
Листя (2) 1,1287 -0,8163 1,2148 1,8073 0,0010 -1,9600
Корет (2) 0,4109 -0,0923 0,6929 0,8043 0,0004 -0,0952
ЖНП (2) 0,1500 0,8441 0,3496 0,0636 -0,0030 -0,9200
Пщлкок (2) 0,0977 1,2007 -0,6428 0,3967 -0,0041 -1,2726
На основ1 даних парковпорядкуваня 1958, 1979, 1991, 2000, 2004 1 2013 рр. про таксацшш показники насаджень та ввдповщних регресшних р1внянь (1) 1 (2) та коефщентав регресп (див. табл. 2, 3), а також нормативно-дов1дкових матерь ал1в [11] встановлено загальну ф1томасу насаджень для вс1х таксацшних видь л1в, як1 ввдносили до лкових дшянок, вкритих лковою рослиннктю.
Фггомасу шдлкку 1 тдросту визначали тальки для тих видшв, у яких його було виявлено шд час лкотаксацшних роб1т. Загальний обсяг компонент ф1то-маси парку "Феофашя" (табл. 4) визначено для вск! плош лкових далянок, вкритих лковою рослиннктю на р1к парковпорядкування.
Табл. 4. Динамта компонент фгтомаси насаджень парку "Феофашя "
Рш впорядку-вання Стовбур, т Кора, т Плки, т Листя (хвоя), т Коршня, т ЖНП, т Пщлкок i тдрют, т
1958 3958,2 615,4 894,9 139,9 2244,3 210,9 143,0
1979 5852,2 862,7 1165,3 152,6 2832,7 225,4 162,1
1991 6618,1 947,1 1288,2 173,8 3038,5 247,0 149,5
2000 8159,2 1089,2 1437,1 179,4 3175,8 268,9 506,3
2004 7082,3 946,7 1199,8 146,1 2650,5 212,0 478,6
2013 6586,5 881,6 1096,3 118,7 2409,8 213,2 182,4
Основна частка у структур! фггомаси насаджень парку "Феофатя" нале-жить ф1томас1 деревини стовбур1в (52-62 %). У структур! загально! фггомаси ль с1в у перюд з 1958 по 2013 рр. ф1томаса корешв займала частку ввд 22 % до 30 %, ф1томаса кори - близько 8 %, ф1томаса плок у кор1 - 10-12 %, фггомаса шдлкку 1 тдросту - 1-4 %, а фггомаса ЖНП - 2-3 % (рис. 1).
1979 1991 2000 2004 2013 роки Рис. 1. Динамжа структуры загально! фшомаси насаджень парку "Феофатя " Збшьшення частки фггомаси деревини стовбур1в насаджень е цшком при-родною тенденщею, що зумовлена законом1ршстю росту деревосташв та фор-муванням приросту деревини стовбур1в. Загалом загальна фггомаса насаджень парку збшьшилася за перюд з 1958 по 2013 рр. вщ 7,6 тис. т до 10,6 тис. т абсолютно сухо! речовини (табл. 5).
Табл. 5. Динамта загально! фШомаси та щiльностi фШомаси за площею
Ржвпорядкування Площа, га Загальна ф^омаса, т Щшьшсть фшомаси, кг- м-
1958 130,6 7591,2 5,81
1979 144,7 10390,3 7,18
1991 136,7 11515,1 8,42
2000 135,7 13726,8 10,12
2004 115,5 11769,3 10,19
2013 102,5 10606,9 10,35
Варто звернути увагу, що за аналопчний перюд площа люових дшянок, вкритих люовою рослиншстю парку, зменшилася загалом на 22 %. Для бшьш детального анал1зу динамжи фггомаси насаджень встановлено динамжу се-реднього значення щшьност1 загально! фггомаси за площею, яка протягом дос-лщного перюду (1958-2013 рр.) збшьшилася майже в 1,8 раза та станом на 2013 р. становила 10,35 кг- м-2.
У тепер1шшх умовах люовий фонд парку "Феофатя" утворюють наса-дження дуба звичайного, граба звичайного, липи др1бнолисто!, клена гостро-листого, вшьхи клейко!', акацп бшо!, сосни звичайно! та верби бшо!. Понад дв1 третини загально! фггомаси насаджень парку "Феофатя" становить фггомаса дубових насаджень (рис. 2). Оргашчна речовина живих рослин у грабових наса-дженнях парку становить 9 % вщ загально!' фггомаси насаджень.
Иду6
| | Вшьха
Клен
Верба
Граб
| | Акащя
Липа Сосна
Рис. 2. Сучасна структура загальног фШомаси насаджень парку "Феофашя "
Понад 45 % загально'' фггомаси припадае на фiтомасу деревини i кори стов-бурш дубових насаджень та близько 15 % - на фггомасу коренiв таких насаджень.
Висновки. Загальна фiтомаса насаджень парку "Феофатя" за пiвстолiтнiй перiод збтьшилася i нинi становить 10,6 тис. т абсолютно сухо'' речовини, а и щтьшсть за площею на цей час становить 10,35 кг- м-2, що на 80,7 % бтьше, шж у 1958 р. Основну частку фiтомаси лiсових екосистем парку "Феофашя" формують насадження дуба звичайного.
1. Базилевич НИ. Биологическая продуктивность экосистем Северной Евразии / Н И. Базилевич. - М. : Изд-во "Наука", 1993. - 293 с.
2. Бала О.П. Система моделювання ощнки та прогнозу росту штучних мшаних дубових деревостатв Шсостепу УкраТни : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Шсовпорядкування та лкова таксацш" / Бала Олександр Петрович. - К. : Вид-во "Либвдь", 2004. - 184 с.
3. Бшоус А.М. Бюпродуктившсть та екосистемш функцл м'яколистяних лшв УкраТнського Полюся : дис. ... д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Лгсовпорядкування та люова таксацш", 06.03.03 "Шсознавство i лшвництво"/ Б1лоус Андр1й Михайлович. - К., 2016. - 423 с.
4. Биологическая продуктивность лесов Поволжья / под ред. С.Э. Вомперского. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 284 с.
5. Лакида П.1. Бюпродуктившсть та енергетичний потенщал м'яколистяних деревостатв УкраТнського Полкся : монографш / П.1. Лакида, А.М. Бшоус, Р.Д. Василишин та ш. - Корсунь-Шевченкiвський : ФОП В.М. Гавришенко, 2012. - 454 с!
6. Гузь М.М. Кореневi системи деревних порiд Правобережного лкостепу УкраТни / М.М. Гузь. - К. : Вид-во "Ясмина", 1996. - 145 с.
7. Калинин М.И. Дендрометрические характеристики корневых систем и особенности накопления их фитомассы / М.И. Калинин // Научные труды ЛитСХА : сб. науч. тр. - Каунас : Изд-во "Академия", 1983. - 144 с.
8. Лакида П.1. Бюлопчна продуктившсть дубових деревостатв Поддлля : монографш / П.1. Лакида, А.Г. Лащенко, М.М. Лащенко. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2006. - 196 с.
9. Лакида П.1. Ф^маса лiсiв УкраТни : монографш / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
10. Миклуш С.1. Загальна фiтомаса рiвнинних букових насаджень УкраТни / С.1. Миклуш, Ю.С. Миклуш // Науковий вкник УкрДЛТУ : зб. наук-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -2009. - Вип. 19.4. - С. 16-21.
11. Лакида П.1. Нормативи ощнки компонент надземноТ фгтомаси деревостанiв головних лiсотвiрних порщ УкраТни : довiдник (наук.-виробниче видання) / П.1. Лакида та ш. - Корсунь-Шевченк1вський : ФОП В.М. Гавришенко, 2013. - 457 с.
12. Родин Л.Е. Методические указания к изучению динамики и биологического круговорота в фитоценозах / Л.Е. Родин, Н.П. Ремезов, Н.И. Базилевич. - Л. : Изд-во "Наука", 1967. - 145 с.
Лггература
13. Таблицы и модели хода роста и продуктивности насаждений основных лесообразующих пород Северной Евразии (нормативно-справочные материалы). - М. : Изд-во "Прогресс", 2006. - 803 с.
14. Hayha T. Assessing, valuing, and mapping ecosystem services in Alpine forests / T. Hayha, P. Franzese, A. Paletto, B. Fath // Ecosystem Services. - 2015. - № 14. - Pp. 12-23.
15. Haines-Young R. Common International Classification of Ecosystem Services / R. Haines-Young, M. Potschin // Nottingham: Centre for Environmental Management, University of Nottingham, 2012. - 34 p.
16. System of Environmental-Economic Accounting 2012 Experimental Ecosystem Accounting -New York : United Nations, 2014. - 198 p.
Надтшла до редакцп 08.09.2016р.
МатяшукР.К., Белоус С.Ю., Белоус А.М., ЮрчукН.И, Прокопук Ю.С. Динамика фитомассы лесных фитоценозов парка "Феофания" - достопримечательности садово-паркового искусства
Представлены результаты исследования динамики фитомассы лесных экосистем парка "Феофания". На основе методов анализа определен объем фитомассы стволов в коре, ветвей, листьев, корней, подлеска и подроста, также живого напочвенного покрова в разные годы более 50-летнего периода. Установлена динамика структуры общей фитомассы лесных экосистем парка "Феофания". Современная структура фитомассы лесов представлена 62 % фитомассы стволов в коре, 23 % корней, 10 % ветвей в коре,
1 % листьев, 2 % подлеска и подроста и 2 % живого напочвенного покрова. Определено, что плотность фитомассы на единицу площади в течение исследуемого периода увеличилась на 80,7 % - до 10,35 кг-м-2.
Ключевые слова: фитомасса, ствол, ветки, листья, корни, возраст, относительная полнота, класс бонитета, парк "Феофания".
Matyashuk R.K., Bilous S.Yu., Bilous A.M., Yurchuk M.I., Prokopuk Yu.S. Dynamics of Live Biomass in Forests of the Park "Feofaniya"
The results of research of the dynamics of live biomass in forest ecosystems of the park "Feofaniya" were presented. Based on the methods of analysis, the physical parameters of live biomass of stems, branches, foliage, roots, understorey and undergrowth and green forest floor at different times over a 50-year period were determined. Dynamics of live biomass structure of forest ecosystems in the park "Feofaniya" was defined. The current live biomass structure of forest represented 62 % in stems, 23 % in roots, 10 % in branches, 1 % in foliage,
2 % in the understorey and 2 % in green forest floor. It is determined, that the density of live biomass per unit area during the period increased by 80,7 % to 10,35 kgm-2.
Keywords: live biomass, trunk, branches, foliage, roots, age, relative stocking, site index, the park "Feofaniya".
УДК 712.414
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОСТОРОВО1 СТРУКТУРИ ТА КЛАСИФ1КАЦН СКЛАДНИХ ЖИВОПЛОТ1В К.В. Мирончук12
Наведено результати дослщження просторово! структури складних живоплопв на принципах взаемовщповщност типових живоилопв. Запропоновано класифшащю складних живоплот]в за низкою характеристик типових живих огорож, яю формують складний елемент ландшафтного дизайну: за просторовою структурою (формований, комбшований та неформований); за видовим складом рослин (чистий та змшаний); за
1 acnip. К.В. Мирончук1 - НЛТУ Украши, м. Львгв
2 наук. кер1вник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук
