CC BY
74
Науковий вкник НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280207
Article received 23.03.2018 р. Article accepted 29.03.2018 р.
УДК 630.574:582.632
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
Ж
©
1 Kl Correspondence author N. V. Dragan [email protected]
Н. В. Драган, Н. М. Дойко, I. Л. Мордатенко
Державний дендрологiчний парк "Олександрiя ", НАН Украши, м. Быа Церква, Украта
ОЦ1НЮВАННЯ Ф1ТОСАН1ТАРНОГО СТАНУ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ ЛАНДШАФТНО1 Д1ЛЯНКИ "СХ1ДНА БАЛКА" ДЕНДРОПАРКУ "ОЛЕКСАНДР1Я" НАН УКРА1НИ
Визначено фгтосаттарний стан деревних рослин СхГдно! балки дендролопчного парку "ОлександрГя" в межах науково! теми "ВГдновлення та реконструкщя iсторичниx ландшафтних дiлянок рiвнинно-балкового типу в Державному дендролопч-ному парку "Олександрiя" НАН Укра!ни". Ураження хворобами i шкiдниками виявлено на 331 екз. (36,8 % ввд загально! кiлькостi) деревних рослинах, що належать до 19 видiв. Описано основн хвороби i ураження шкiдниками у дерев. Розвиток хвороб на деревах та !х фггосаштарний стан визначено за фгтоценотичними умовами та еколопчними умовами мезорельефу. Бiльшiсть хвороб у деревних рослин протгкала в хрошчнш формГ, не призводячи до втрати декоративностi дерева i до ос-лаблення його жигтездатностi. Гострий характер спричинило коро!дне всихання сосни зГ супутньою синявою та всихання Fraxinus excelsior L. Гз симптомокомплексом ознак, характерних для хвороби Chalara fraxinea. Ц ураження призводять до стрГмкого всихання дерев, розпаду ландшафтних композицш. Шд час планування оптимГзацп насаджень дглянки "СхГдно! балки" потрГбно враховувати фгтопатолопчний стан дерев, прогнозувати !х вГдпад, проводити заходи з шдивГдуального ль кування i догляду дерев, профшактичш i захист заходи.
Krnuoei слова: вГдновлення ландшафтних територш; хвороби; шюдники; швидке всихання; хрошчне всихання.
Вступ. Ввдновлення дмнок старовинних ландшафтних парив е важливою складовою частиною роботи дендропарк1в, як1 стали !х спадкоемцями. Основою пiд час формування садово-паркових композицiй е створен-ня довговiчних i бiологiчно стшких насаджень. Приса-дибнi парки формувалися переважно на базi наявних ль сових насаджень, тому за оптимiзацiT паркових лан-дшафтiв потрiбно оцшити фiтосанiтарний стан i деко-ративш якостi цих насаджень, щоб зберегти природний характер i природнi особливосп дшянки.
Збереженню та вiдновленню паркових композицш придшено значну увагу в роботах провщного украТнсь-кого дендролога М. А. Кохна (КИтепко & Kuznetsov, 2014). Важливими для розумiння теори та практики садово-паркового будiвництва та використання рослин у ландшафтних композищях е роботи Ю. О. Клименко i С. I. Кузнецова (КИтепко, 2012; Kohno & Pasechnyiy, 1981).
Мета роботи - визначити фггосаштарний стан деревних рослин СхвдноТ балки дендрологiчного парку "Олександрiя" в межах науково! теми "Вщновлення та реконструкцiя iсторичних ландшафтних дмнок рiв-нинно-балкового типу в Державному дендролопчному парку "Олександрiя" НАН Украши".
Матерiали i методика дослщження. Об'ект досль
джень - деревш рослини СхщноТ балки дендропарку "Олександая". Iнвентаризацiю деревних насаджень здiйснювали тд час натурних обстежень та польових маршрутних дослщжень (Selochnik & Kondrashova, 1989). Дiагностику хвороб проводили за зовшшшми макроскопiчними ознаками (наявнiстю плодових тш, ракових ран, дупел, суховерхiвковостi, виразок, розпад тканин, наявнiсть на деревах нальопв, грибницi, плiвок мщелш, плодових тiл тощо) (Zhuravlev, 1962; Stark, 1932). Обстеження деревних насаджень на наявшсть стовбурових шк1дник1в проводили зпдно з методични-ми рекомендашями (Metodichni, 2010). Ознаки скритих гнилей встановлювали за I. I. Журавльовим (1962). Життевий стан рослин визначали за шкалою категорiй стану, прийнятою у лiсовiй патологи (Sanitarni, 1995). Облш омели проводили ранньою весною та восени за 4 бальною шкалою, яка за рiвнем ураження дерев подь ляеться на низький, середнш, високий, дуже високий (Vasilenko & Filippova, 2013).
Результата дослщження та Тх обговорення. У райош СхщноТ балки зростають деревнi рослини 28 ви-дiв, зокрема 63 екз. 8 видiв вiкових дерев. Ураження хворобами i шкодниками виявлено на 331 екз. (36,8 %) деревних рослинах, що належать до 19 видiв (табл.).
1нформащя про aBTopiB:
Драган HiHa BiKTopiBHa, канд. бюл. наук, науковий спiвробiтник. Email: [email protected] Дойко Haтaлiя Михaйлiвнa, канд. бюл. наук, ст. науковий ствробЬник. Email: [email protected] Мордатенко 1гор Леошдович, канд. бiол. наук, науковий ствробЬник. Email: [email protected]
Цитувaння за ДСТУ: Драган Н. В., Дойко Н. М., Мордатенко I. Л. Оцшювання фiтосанiтарного стану деревних насаджень ландша-фтноТ дiлянки мСхiдна балка" дендропарку "Олександрiя" НАН УкраТни. Науковий вюник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 2. С. 45-49.
Citation APA: Dragan, N. V., Dojko, N. M., & Mordatenko, I. L. (2018). The Evaluation of a Phytosanitary State of Landscape tree Plantations of the "Eastern Ravine" of the "Alexandria" State Arboretum of the NAS of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 28(2), 45-49. https://doi.org/10.15421/40280207
Табл. Види деревних рослин Схвдно1 балки, на яких виявлено ураження шюдниками i хворобами
№ з/п Ha3Ba pooiHHH Вшж групи, роюв
2o 4o 6o so ioo 2oo
l Tilia cordata Mill. s 9 4 6 3 - 3o
2 Acer campestre L. б s 7 i 22
3 Acer platanoides L. is 27 ll 4 4 i 65
4 Acer pseudoplatanus L. - i i
5 Fraxinus excelsior L. l2 6S l5 4 i 3 io3
б Ulmus scabra Mill. 3 3 i i - i 9
7 Robinia pseudoacacia L. - il 5 2 - - is
s Aesculus hippocastanum L. i i i i 2 - 6
29 Carpinus betulus L. - 5 2 - 2 - 9
io Populus x canescens (Ait.) Smith - - 4 - - - 4
il Larix decidua Mill. 2 2
l2 Phellodendron amurense Rupr. - - - 6 - - 6
l3 Rhus typhina L. 3 3
l4 Thuja occidentalis L. - i - - - - i
l5 Betula pendula Roth - i 2 - - - 3
í6 Alnus glutinosa (L.) Gaerth. - - - - i - i
l7 Pinus sylvestris L. 4 4
is Quercus robur L. - - 3 - - 3l 34
l9 Picea abies L. (Karst.) 3 2 3 - 2 - io
Всього 54 l36 5s 25 l5 43 33l
Fraxinus excelsior L.— 103 екз. (66,7 % вiд загально! кiлькостi) дерев на дослщжуванш територп ураженi шквдниками та хворобами. Найбшьше хворих рослин виявлено серед молодих i середньовiкових дерев. У де-яких рослин 20-60-рiчного вжу виявлено iнфекцiйний некроз кори, який спричиняеться сумчастими i недоско-налими грибами. Вщбуваеться вiдмирання смуг кори i камбш. П1сля вiдмирання кори на деревах утворювалися трiщини, зрвджувалася крона, окремi скелетнi гiлки.
Вiковi дерева Fraxinus excelsior були уражеш плодо-вими тiлами трутовиков - справжнього (Foraes fomenta-rius (L.) Gill) i лускатого (Poliporus squamosus Hudr. еt Fr. Деяк1 дерева, починаючи з 40-рiчного вiку, низькою i середньою мiрою уражувалися омелою бшою (Viscum album L.).
Дослвджувана дiлянка е осередком всихання Fraxinus excelsior з комплексом симптомiв, властивих для небезпечно! хвороби Chalara fraxinea (Davidenko, 2015; Kowalski, 2006). У дерев наявш характернi ураження листя i центрально! жилки, некрози на корi гiлок i стов-бура, виразки, всихання пагонiв, суховерхiвковiсть (рис. 1). До 2016 р. локально, на площi близько 0,2 га, всохло 22 середньовжових дерева Fraxinus excelsior, ще на 48 деревах в цьому райош з'явилися описаш симпто-ми ураження. Упродовж 2017 р. загинуло вже 75 дерев, а осередок всихання поширився в напрямку твденно! i центрально! частин парку. Хвороба вразила й iншi вшо-вi групи - загинуло 5 дерев вшом понад 150 рок1в.
Acer platanoides. У дерев уах вiкових груп, що зрос-тали в умовах ценотичного тиску, спостерiгалося пере-вершинення, асиметрiя i зрвдження крони, суховерхiв-ковють. Найбiльше iстотних хвороб виявлено на деревах 40^чного вiку: локальш некрозо-раковi хвороби (зокрема, ступiнчастий рак, який спричиняеться грибами Nectria ditissima Tul., i Cylindrocarpon willkommii (Lind) Wr), гнил^ пухлини, виразки, морозобшш трщи-ни, омела. У дерев старшого вжу - гнил^ як1 супрово-джувалися плодовими тшами дереворуйнiвних грибiв, дупла, виразки (рис. 2). Алейне насадження з Acer platanoides по захвднш меж1 дослщжувано! дiлянки i рiзно-
вiковi куртини по сxилaм стaвкiв високою i дуже висо-кою мiрою yрaженi омелою бiлою.
Рис. 1. Bсиxaння Fraxinus excelsior y верxiв'ï Сxiдноï б^жи
Рис. 2. Штолопчт явищa na деревax Acer platanoides
Tilia cordata. Шйпоширешшими xворобaми були зрвджешсть крони, сyxоверxiвковiсть, грибковi yрaжен-ня листя, всиxaння скелетниx гшок. Починaючи з 2o-рiчного вжу, y дерев трaплялися гнилi i дyплa. 3i 4o-рiчного вшу ra окремиx деревax розвивaлaся омелa (середньою мiрою). Стyпiнчaстий рaк yтворювaвся нa де-
ревах pi3Hm вшових груп. У дерев, старших шж 100 рок1в, на стовбурi масово з'являлися нарости.
Acer campestre. У дерев наймолодшо! вшово! групи вiдбувалося зрiдження крони, перевершинення, некро-зо-раковi хвороби, всихання. З вшом к1льк1сть дерев, уражених некрозо-раковими хворобами, стушнчастим раком, раковими виразками, зростала, з'являлися гнилi, дупла, морозобшш трiщини, ураження омелою (висо-кою i дуже високою мiрою). Починаючи з 60-рiчного вiку, частка хворих дерев зменшувалася (вони гинули), на деяких деревах виявлено морозобiйнi трщини, гни-лi, дупла.
Robinia pseudoacacia. Кшъшстъ уражених дерев була невеликою - 18 екз., проте на рослинах спостерталися iстотнi патологи - ва дерева були враженi омелою високою i дуже високою мiрою, з 40-рiчного вiку з'явля-лася зрiдженiсть крони, некрозо-раковi хвороби, гнил^ дупла, з 60-рiчного вшу до перелiчених хвороб додава-лися виразки, суховерхiвковiсть, нарости, трутовики, всихали сухi скелетнi гiлки.
Quercus robur - бшъштстъ старовiкових дерев (24 екз. або 77,4 %) належало до III категорп життевого стану. Серед основних патологш виявлено суховерхiв-ковiсть, зрiдженiсть крони, всихання та обломи скелет-них гiлок, гнилi та 1'х остання стадiя - дупла, плодовi ть ла дереворуйшвних грибiв (Phellinusrobustus (Karst.) Bond. et Galz, Inonotus dryophilus (Berk) Murr, Inonotus dryadeus (Pers. ех Fr.) Murr, Laetiporus sulphureus (Bull.) Bond. et Sing, Inonotus dryaderus (Pers. еt Fr.) Murr, Da-edalea queroina (L.) Pers, Fistulina hepatica Fr. Stereum gausapatum Fr. Laetiporus sulphureus (Bull. et Fr.) Bond. et Sing та ш; бактерiальна водянка дуба, поперечний рак дуба, грозобоши i морозобшш трщини.
Уа вiковi дерева Quercus robur навиъ з наявшстю хвороб збертали високу декоратившсть, величшсть i монументалънiстъ i можутъ бути ключовими елемента-ми тд час створення нових композицш на дослвджува-нiй ландшафтнiй дшянш
Pinus sylvestris. З 2017 р. на ландшафтнш дiлянцi вiдбуваетъся гостре всихання вiкових дерев. Серед комплексу симптомiв на деревах виявлено смоляш воронки, пiд корою ходи верхiвкового коро1'да (Ips acuminatus Gyll.), його супутника шестизубого коро1'да (Ips sexden-tatus Boern.). Територiя навколо дерева усiяна зеленими гшочками сосни з ходами вiд шшдника. Спостерь гаетъся швидке ураження лубу i заболонi так званою "синявою" (рис. 3), що спричиняетъся групою офюсто-мових грибiв (Zvyagintsev & Sazonov, 2014). Ознаки ураження швидко розвиваютъся i призводятъ до всихан-ня дерев. Аналопчний симптомокомплекс супроводжуе масове всихання дерев сосни в Укрш'ш i за li межами (Metodichni, 2010).
Iншi види дерев, що зростають на обстеженiй тери-торп, трапляються в невеликий кiлъкостi. На них зде-бiлъшого виявлено тi ж хвороби, що i на описаних вище видах рослин - некрозо-раковi рани, зрiдженiстъ крони, суховерхiвковiстъ (Phellodendron amurense, Ulmus scab-ra, Aesculus hippocastanum, Carpinus betulus, Betula pendula); на старовшових деревах Aesculus hippocastanum -гнил^ дупла, плодовi тша дереворуйшвних грибiв, на деревах Betula pendula - ознаки, характерш для бактерь ально! водянки (Gvozdyak & Yakovleva, 1979). У Phellodendron amurense, як реакця на засуху, спостерталася
фiзiологiчна реакцiя - недорозвинешсть листових пластинок у верхiвковiй зонi.
Розвиток хвороб на деревах та !х фiтосанiтарний стан визначали за еколопчними умовами мезорельефу. Найбшьше хвороб i найгiрший фиосашгарний стан у дерев спостерiгали по верхнш лшп схилiв та на шдви-щених рiвнинних мiсцях, де, у умовах нестачi опадiв, вщчувався великий водний дефiцит. На дш балок, в нижнiх частинах схилiв, де завдяки чисельним дже-рельцям зволоження було достатнiм, стан дерев був цшком задовiльним, незважаючи на наявш там техно-геннi фиотоксиканти. До втрати декоративностi, роз-витку хвороб у молодих i середньовшових дерев приз-водило ценотичне пригшчення.
Рис. 3. Симптоми, що супроводжують всихання Pinus sylvestris
Бiльшiсть хвороб у деревних рослин протшала в хрошчнш формi, призводячи до втрати декоративносп дерева i до ослаблення його життeздатностi. Не призво-дили до рiзких негативних насладив закрип морозо-бiйнi трiщини, невелик! рани вад некрозо-ракових хвороб, заселення омелою, деяк1 дереворуйнiвнi гриби за незначного ураження i невеликих габиуальних прояв!в.
Гострий характер спричиняло коро1дне всихання сосни з супутньою синявою та всихання Fraxinus excelsior iз симптомокомплексом ознак, характерних для хвороби Chalara fraxinea. Ц ураження в райош досль джень призводять до с^мкого масового всихання дерев, розпаду ландшафтних композицш Ця проблема сьогодш мае глобальний характер (Davidenko, 2015; Zvyagintsev & Sazonov, 2014) i не юнуе ефективних за-ход!в боротьби з цими фггопатогенами.
Пад час планування оптимiзацil насадження Схадно! балки потр!6но враховувати фггопатолопчний стан дерев, прогнозувати 1х вiдпад i утворення при цьому "вь кон", здiйснювати заходи з iндивiдуального лiкування i догляду дерев, профшактичш i захиснi заходи.
Висновки
1. Хворобами i шкiдниками в райош дослiджень уражено 331 екз. (36,8 % деревних рослин, яю належать до 19 видiв).
2. На деревних рослинах Схщно! балки виявлено низку хвороб та уражень вщ шюднишв, якi певною мiрою шкодять рослинам.
3. Основна кшьюстъ хвороб i уражень шкiдниками проткали хрошчно. Гострий характер мае коро!дне всихан-ня сосни зi супутньою синявою та всихання Fraxinus excelsior з симптомокомплексом ознак, характерних для хвороби Chalara fraxinea.
4. Еколопчш умови мезорельефу значною мiрою визнача-ли фiтосанiтарний стан рослин.
5. Ураження омелою найбiльшою мiрою було в дерев, що зростали по схилах ставюв i "розташовували" сво! кро-ни у вшьному просторi.
6. Пiд час планування оптишзацп насадження Схщно! балки потрiбно враховувати фiтопатологiчний стан дерев, прогнозувати !х вiдпад i утворення при цьому "вь кон".
Перелш використаних джерел
Davidenko, E. V. (2015). Osnovnyie prichinyi massovogo usyihaniya yasenya v tsentralnyih i vostochnyih oblastyah Ukrainyi. [The main causes of mass drying of ash in the central and eastern regions of Ukraine]. Izvestiya Sankt-Peterburgskoy lesotehnicheskoy akade-mii, 211, 147-160. [in Russian].
Gvozdyak, R. I., & Yakovleva, L. M. (1979). Bakterialnyie bolezni lesnyih drevesnyihporod. [Bacterial diseases of forest tree species]. Kyiv. 64 p. [in Russian].
Klimenko, Yu. O. (2012). Ekologo-biologichni osnovi vidnovlennya starovinnih parkiv Polissya ta Lisostepu Ukrayini. Candidate Dissertation for Agricultural Sciences (06.03.01 - Forest crops and Phytomelioration). [Ecological and biological bases of restoration of old parks of the Polissya and the forest-steppe of Ukraine]. Lviv. 31 p. [in Ukrainian].
Klimenko, Yu. O., & Kuznetsov, S. I. (2014). Kompleksna otsinka parkovih nasadzhen (metodichni pidhodi i rekomendatsiyi)
[Comprehensive evaluation of parkings (methodological approaches and recommendations)]. Kyiv. 66 p. [in Ukrainian].
Kohno, N. A., & Pasechnyiy, A. A. (1981). Printsipyi rekonstruktsii parkovyih nasazhdeniy s tselyu vosstanovleniya ih dekorativnyih kachestv v dendrologicheskih zapovednyih parkah Ukrainyi. [Principles of reconstruction of parks with the purpose of restoration of their decorative qualities in dendrological protected parks of Ukraine]. Vosstanovlenie i obogaschenie parkovyih landshaftov na Ukraine, 4, 3-7. Kyiv: Nauk. dumka. [in Ukrainian].
Kowalski, T. (2006). Chalara fraxinea sp. Nov. associated with di-eback of ash (Fraxinus excelsior) in Poland. Forest Pathology, 36, 264-270. https://doi.org/10.1111/j.1439-0329.2006.00453.x
Metodichni. (2010). Metodichni rekomendatsiyi schodo obstezhennya oseredklv stovburovih shkldniklv lIsu. [Comprehensive evaluation of parkings (methodological approaches and recommendations)]. Kharkov. 27 p. [in Ukrainian].
Sanitarni. (1995). Sanitarni pravilav lisah Ukrayini. [The sanitary rules of forests of Ukraine]. Kyiv. 19 p. [in Ukrainian].
Selochnik, N. N., & Kondrashova, N. K. (1989). Obschaya otsenka sostoyaniya nasazhdeniy po dannyim rekognostsirovochnogo i de-talnogo lesopatologicheskogo issledovaniy. [General estimation of the condition of plantations according to the data of reconnaissance and detailed forestry pathological researches]. Sostoyanie dubrav Lesostepi, (pp. 138-153). Moscow: Nauka.
Stark, V. N. (1932). Rukovodstvo po uch Yotu povrezhdeniy lesa (s opredeleniem). [Forest damage accounting manual (with definition)]. Moscow-Leningrad: Gos. izd-vo s.-h. i kolh.-koop. literaturyi. 408 p.
Vasilenko, I. D., & Filippova, L. M. (2013). Borotba z omeloyu na to-poli u zeleniy zoni Biloyi Tserkvi. [Fighting mistletoe on a poplar in the green zone of the Bila Tserkva]. Scientific Bulletin of UNFU, 23(12), 31-38. [in Ukrainian].
Zhuravlev, I. I. (1962). Diagnostika bolezney lesa. [Diagnosis of diseases of the forest]. Moscow. 142 p. [in Russian].
Zvyagintsev, V. B., & Sazonov, A. A. (2014). Koroednoe usyihanie sosnyi (Pinus sylvestris L.) v lesah Belarusi. [Pine drying (Pinus sylvestris L.) in the forests of Belarus]. VIII chteniyapamyati O. A. Kataeva. Vrediteli i bolezni drevesnyih rasteniy Rossii. Materialyi mezhdunarodnoy konferentsii Sankt-Peterburg. 34 p. [in Russian].
Н. В. Драган, Н. М. Дойко, И. Л. Мордатенко
Государственный дендрологический парк "Александрия", НАН Украины, г. Белая Церковь, Украина
ОЦЕНКА ФИТОСАНИТАРНОГО СОСТОЯНИЯ ДРЕВЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЙ ЛАНДШАФТНОГО УЧАСТКА "ВОСТОЧНАЯ БАЛКА" ДЕНДРОПАРКА "АЛЕКСАНДРИЯ" НАН УКРАИНЫ
Определено фитосанитарное состояние древесных растений Восточной балки дендрологического парка "Александрия" в рамках научной темы "Восстановление и реконструкция исторических ландшафтных участков равнинно-балочного типа в Государственном дендрологическом парке "Александрия" НАН Украины". Повреждения болезнями и вредителями выявлены на 331 экз. (36,8 % от общего количества) древесных растений, принадлежащих к 19 видам. Описаны основные болезни и повреждения вредителями у деревьев. Развитие болезней на деревьях и их фитопатологическое состояние определены по фитоценотическим условиям и экологическим условиям мезорельефа. Большинство болезней у древесных растений протекала в хронической форме, не приводя к потере декоративности дерева и к ослаблению его жизнеспособности. Острый характер вызывало короедное усыхание Pinus sylvestris L. из сопутствующей синевой и усыхание Fraxinus excelsior L. из симптомокомплексом признаков, характерных для болезни Chalara fraxinea. Данные поражения приводили к стремительному усыханию деревьев, разрушению ландшафтных композиций. При планировании оптимизации насаждений участка "Восточная балка" необходимо учитывать фитопатологическое состояние деревьев, прогнозировать их отпад, проводить меры по индивидуальному лечению и уходу за деревьями, профилактические и защитные мероприятия.
Ключевые слова: восстановление ландшафтных зон; заболевания; вредители; быстрое усыхание; хроническое усыхание.
N. V. Dragan, N. M. Dojko, I. L. Mordatenko
State Dendrological Park "Olexandria", NAS Ukraine, Bila Tserkva, Ukraine
THE EVALUATION OF A PHYTOSANITARY STATE OF LANDSCAPE TREE PLANTATIONS OF THE "EASTERN RAVINE" OF THE "ALEXANDRIA" STATE ARBORETUM OF THE NAS OF UKRAINE
A restoration of the sites of ancient landscaping parks is an important part of the work of arboretums, which became their successors. The formation basis of the garden-park compositions is the creation of durable and biologically stable plantings. Therefore, the purpose of this work was to determine the phyto-sanitary state of woody plants of the Eastern Ravine at the "Alexandria" State Arboretum of the National Academy of Sciences of Ukraine within the framework of the scientific theme "Restoration and reconstruction
of historical flat-ravine type landscapes in the "Alexandria" State Arboretum of the National Academy of Sciences of Ukraine". The results of our research have shown affliction by illnesses and pests to be found on 331 exemplars (36.8 % of the total) of woody plants belonging to 19 species. The authors have detected a number of diseases and pests lesions of woody plants in the Eastern Ravine, which somehow harm the plants. The main diseases and pest infestations of the Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Acer campestre L., Robiniapseudoacacia L., Quercus robur L., Pinus sylvestris L. and other species of woody plants are described. The development of tree diseases and their phytosanitary state was determined mainly by the phytocoenotic conditions and the ecological conditions of the mesorelief. The majority of diseases of woody plants proceeded in the chronic form, not leading to the loss of trees decorativeness and to weaken of their viability. The closed frost cracks, small wounds of necrosis and cancerous diseases, mistletoe settlement, some tree-destroying mushrooms - with a slight lesions and small habitual displays, did not lead to drastic negative effects. The acute tone was caused of the bark beetle drying of pine with accompanying blue and drying of Fraxinus excelsior with a set of signs characteristic of the Chalara fraxinea disease. These lesions in the researched area lead to rapid massive drying of trees, and to decay of landscape compositions. Nowadays, this problem is global in its nature and there are no effective measures to combat these phytopathogens. While planning the optimization of the Eastern Ravine plantings, it is necessary to consider the phytopathological condition of the trees, to forecast their reduction and the formation of "windows", to take measures for individual treatment and care of trees, preventive and protective measures.
Keywords: restoration of landscape areas; diseases; pests; rapid drying; chronic drying.
