CC BY
37
динамики их биотической производительности. Установлены основные лесообразу-ющие виды, которые находятся в зоне исследования, а также их распределение в общей структуре лесов исследуемого предприятия.
Ключевые слова: государственное предприятие "Белоцерковское лесное хозяйство", лес, производительность, таксационные показатели, площадь, запас, бонитет, полнота.
Kovalevskyi S.S. Current Status and Forest Mensuration Structure of the State Enterprise "Bilotserkivskyi Forestry Enterprise"
The structure of production of the State Enterprise "Belotserkovskyi Forestry Enterprise" with its allocation to forestry is studied. We have analysed the stands of Belotserkovskyi Forestry Enterprise in size, margin, composition, age groups, classes and completeness growth class that allows detailing the current state of forest state enterprise perspectives for forest conservation groups and dynamics of biotic productivity. The basic forest species that are in the area of research, as well as their distribution in the total forest enterprises are investigated.
Keywords: State Enterprise "Bilotserkivskyi Forestry Enterprise", forest, forests mensuration performance, square, stock, performance thiness, site index, completeness.
УДК 630*5
ОЦ1НЮВАННЯ ДЕЯКИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В ЗМ1ШАНИХ Л1СОВИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS RUBRA L.) ТА ДУБА ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUSROBUR L.)
В УМОВАХ ШВШЧНО1 П1ДЗОНИ СТЕПУ УКРАШИ А.П. Криворучко1,2
Наведено градаци висот та ступешв товщини дуба червоного та дуба звичайного для 11^чних змшаних люових культур в умовах сухо! дiброви. Розраховано середш висо-ти та дiаметри для кожного виду за стандартними методиками. Обидва види мають по-дiбну тенденщю розподшу стовбурш за ступенями товщини. Встановлено, що в досль джуваних умовах бшьш продуктивными е насадження штродукованого виду дуба червоного. Дуб звичайний в умовах сухо! дiброви показав себе як менш продуктивний та бшьш повшьнорослий вид.
Ключовi слова: лiсовi культури, висота, ступшь товщини, запас
Вступ. Вивчення закономiрностей росту, стану та розвитку дубових дере-восташв штучного походження е актуальною проблемою степового лкорозве-дення [9]. Головною лковою породою Степу, серед шших, е дуб звичайний -автохтонний вид для цiеí мкцевосп. Для того, щоб урiзноманiтнити лкокуль-турний фонд Степу, потрiбно вводити новi види, якi не поступались би за про-дуктивнiстю мкцевим. Перспективним е введення в культуру рослин штроду-центiв, що дасть змогу вирiшити низку лiсогосподарських та еколопчних задач [3]. З цього погляду заслуговуе на увагу дуб червоний (Quercus rubra L.), який завезено з Швшчно1 Америки в Украшу бшьше нiж 100 роюв тому. Висока зи-мостiйкiсть, невибагливiсть до родючостi грунту, середня вимогливiсть до свгг-ла та вологи, шгенсивна енерпя росту та щорiчний урожай жолудш - все це дало змогу вводити його вже з 40-50-х ротв XX ст. у лiсовi культури на територп Зах1дно1 Украши [2]. Успiшно вiн росте в Лкостепу та передгiрськiй частинi Карпат [6, 8]. Найбшьш продуктивними для Украши вважають чистi насаджен-
1 acnip. А.П. Криворучко - Дншропетровський державний arpapно-економiчний ун1верситет;
2 наук. кергвник: проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук
ня Q. rubra L. та змгшаш i3 Pinus sylvestris L., Larix decidua Mill. та Fraxinus excelsior L. [2]. О. Г. Полякова [7] вважае, що за належно!' продуктивной абори-генних порiд перевагу варто надавати саме "м, а дуб червоний вводити як до-мiшку, враховуючi при цьому тип лкорослинних умов, зволоження грунпв, фь топатолопчний стан попереднього насадження i стан лку.
В умовах Степу Украши створено тiльки кiлька експериментальних дшя-нок з дубом червоним. Цей вид е ще мало вивченим у цiй зонi, тому потрiбно проводити грунтовш дослiдження з його бюлогп та лiсiвничих характеристик.
Мета роботи - порiвняти таксацiйнi показники дуба червоного й дуба зви-чайного в лкових культурах у Швшчному Степу Украши.
Методика та об'екти дослщження. Дослiдження проводили на видш з культурами дуба червоного (Quercus rubra L.) та звичайного (Quercus robur L.) у Леншському лкнищга ДП "Днiпропетровське лiсове господарство". Загальна площа дшянки - 1,6 га. Тип лкорослинних умов - суха дiброва (ДО. Здшснено подеревну iнвентаризацiю насадження з вимiрюванням ступешв товщини мiр-ною вилкою на висоп 1,3 м та вишром висоти висотомiром SUUNTO PM-5/1520. Визначення iнших таксацiйних показникiв виконано за загальноприйня-тими методиками [1].
Результати дослщження. За результатами проведено!' швентаризацц насадження встановлено, що кшьккть дерев дуба червоного становить 1545, дуба звичайного - 521, сшввщношення порiд 3:1. Культурам 11 роюв. На дшянщ схема посадки рядова з мiжряддями 2,5 м та вiдстанню мiж рослинами в ряду 0,75 м. Кшьккть рядш 27. Чiткоí системи чергування порiд не простежено, е ряди, в яких вщсутнш дуб звичайний або ж його кшьккть перебувае в межах 14 екземпляри на протяжнiсть ряду. Крони зiмкненi тiльки у частини насадження. Перерахунок виконано за ступенями товщини iз градащею 1 см як для дуба червоного, так i для дуба звичайного (табл. 1). У табл. 1 наведеш ступеш товщини, починаючи з 3 см, рослини зi ступенями товщини менше за 3 см врахо-вували окремо за "х кiлькiстю.
Табл. 1. Розподгл дгаметргв дуба червоного та дуба звичайного за ступенями
товщини
Ступнь товщини I 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Всього
Дуб червоний
Киьюсть дерев 393 375 255 218 115 95 51 24 12 5 1 1 1545
% вщ загально! кшькосп 25,40 24,26 16,50 14,10 7,44 6,15 3,40 1,50 0,77 0,32 0,06 0,06 100
Дуб звичайний
Киьюсть дерев 136 124 82 57 45 35 18 11 8 4 - 1 521
% вщ загально! кшькосп 26,10 23,80 15,70 10,90 8,64 6,72 3,45 2,1 1,54 0,78 - 0,19 100
У деревосташ дуба червоного найбшьш поширеш дерева зi ступенями товщини 3 та 4, "х кшьккть вiдповiдно становить 25,40 та 24,26 %. Середню ланку займають екземпляри iз ступенями 5 та 6 см, !'хня частка - 16,50 та 14,10 %. Мала кшьккть особин дуба червоного мае градацп товщини стовбура 7, 8 та 9 см -це 7,44 %, 6,15 та 3,40 % вщ числа дерев дуба червоного у насадженш. Дуже рщко трапляються ступеш товщини 10 та 11-1,50 та 0,32 %. Та практично не
трапляються рослини iз градациями товщини 13 та 14 см, !х кiлькiсть становить соп частки (див. табл. 1).
Аналопчну картина, як i у дуба червоного, спостережено у розподш дерев за ступенями товщини й у дуба звичайного (див. табл. 1). Майже 50 % особин мають ступеш товщини 3 та 4 см. Меншою кшькктю представлеш 5-сантимет-ровi ступенi - 15,70 %. Рiдше трапляються дерева iз градацiями товщини стов-бура 6, 7 та 8 см. Кшьккть екземплярiв з 9, 10 та 11 см ступенями знаходяться в межах вщ 3 до 1 % вщповвдно. Найменшою кiлькiстю представлеш 12- та 14-сантиметровi ступеш товщини, !х участь вiд загально! кiлькостi дерев дуба звичайного не перевишуе 1 %.
Дуб звичайний мае бiльшу частку дерев за такими градащями товщини стовбура, як 3, 7, 8, 10, 11, 12 та 14, порiвняно з дубом червоним. Дуб червоний мае бшьшу частку дерев за 4-, 5- та 6-сантиметровими ступенями товщини, а за збшьшення товщини стовбура переважае дуб звичайний. Характерною особли-вктю цього насадження е те, що зi збiльшенням дааметра дерева, кiлькiсть особин у кожному наступному ступеш товщини зменшуеться.
Частина насадження представлена рослинами, дiаметр яких становить 12 см та висота не перевищуе 2 м. Припускаемо, що це пов'язано з конкуренщею рослин за життевий проспр, також затшенням цих рослин бшьшими особина-ми, особливо в тш частинi насадження, де крони у дерев зшкнеш Треба також додати, що дерева дуба звичайного в дослвджуваному деревосташ ураженi бо-рошнистою росою та пошкодженi штдниками, що е несприятливим фактором, котрий значною мiрою впливае на ркт та розвиток рослин.
У насадженш дуба червоного переважають висоти ввд 3 до 4 м, !х частка вiд загально! кiлькостi дерев виду становить 34,63 % (табл. 2).
Табл. 2. Розподш насадження дуба червоного та дуба звичайного за градацями
висот
Розряд висот 3,1-4 4,1-5 5,1-6 6,1-7 7,1-8 8,1-9 9,1-10 10,111 11,112 12,113 13,114 Всього
Дуб червоний
Кшьюсть дерев 535 319 397 174 69 21 17 8 3 1 1 1545
% вщ кiлькостi дерев 34,63 20,64 25,70 11,25 4,45 1,4 1,1 0,52 0,19 0,06 0,06 100
Дуб звичайний
Кшьюсть дерев 249 97 99 38 21 8 6 3 - - - 521
% вiд кшькоот дерев 47,8 18,62 19,0 7,29 4,03 1,53 1,15 0,58 - - - 100
Дещо менше за кшькктю дерев з висотами 5-6 м - 25,70 %. Середню ланку займають екземпляри з висотами 4-5 м, !х частка - 20,64 %. Частка особин з висотами 6-7 м становить 11,25 %, з висотами понад 7 м - не перевищуе 5 %. У насадженш дуба звичайного майже 50 % дерев висотою ввд 3 до 4 м (див. табл. 2). Дерева, що досягають висоти ввд 4 до 6 м, становлять 37,62 % ввд кшь-косп особин виду. Частка рослин з висотами 6-7 м та 7-8 м становить вщповвд-но 7,29 та 4,03 %, ввд 8 до 11 м - дещо бшьше 2 %. Вщсутш дерева з висотами понад 11 м. Розподш обох видiв за градациями висот мае однакову тенденщю -кшьккть дерев збшьшуеться iз зменшенням висоти, але у дуба звичайного, як зазначено вище, майже половина деревостану не досягае висоти понад 4 м, тодi як у дуба червоного велика частка дерев з висотами вщ 4 до 6 м. Це може свщ-
чити про швидкорослкть цього виду, порiвняно з дубом звичайним, про що та-кож зазначають iHmi автори [4, 7]. Середнш дiамеIр дуба червоного не Bi^i3-няеться вiд дiаметра дуба звичайного, тод як середня висота в останнього мен-ша на 12 % (табл. 3).
Табл. 3. Picm та продуктившсть
Вид Середнш дiаметр, см Середня висота, м Запас насадження на 1 га, м3 Запас на 1 га, м3 Кшьюсть дерев
Q. rubra 5,5 5,1 20 14,9 1545
Q. robur 5,2 4,5 4,4 521
Запас насадження розраховували як для насадження загалом, так i для кожного виду окремо (див. табл. 3). Враховуючи, що кшьккть дерев на одиницю площi у дуба червоного та звичайного рiзниться, то для поршняння продуктивной потрiбно прийняти, що на 1 га припадатиме однакова кiлькiсть особин кожного виду. Запас у дуба червоного в такому разi становитиме 12,4 м3/га, а у дуба звичайного - 11,0 м3/га, а отже, насадження дуба червоного в цьому ви-падку на 12 % продуктивнее. За даними Ю.Й. Каганяка та В.А. Майбороди [5], 10^чш рослини дуба червоного у ясенево-дубових культурах в умовах во-лого! грабово! дiброви мають продуктившсть 17 м3/га, що на 27 % бшьше за от-римаш нашi результати, це пов'язано з рiзними лiсорослинними умовами (кра-щим режимом зволоження та iншим типом трунив у Лiсостепу). Автори наго-лошують на тому, що дуб червоний за зазначених вище умов мае значно бшьшу продуктивнiсть насаджень, порiвняно з дубом звичайним. За нашими результатами, також в умовах сухо!' дiброви насадження дуба червоного виявились про-дуктивнiшими за насадження дуба звичайного.
Висновки. Розподш дiаметрiв дуба червоного та дуба звичайного за ступенями товщини мае подiбну тенденцiю. У насадженш переважають 3- i 4-санти-метровi ступенi товщини. Середня висота бшьша у дуба червоного, що свщчить на його швидкорослiсть навiть в умовах мало!' кшькосп опадiв. Дуб звичайний, за сшльного зростання з дубом червоним у сухiй дiбровi, виявився менш про-дуктивним за iнтродукований вид.
Лiтература
1. Анучин П.П. Лесная таксация / П.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
547 с.
2. Блшкова О.1. Особливост адаптаци штродукцшних популяций Quercus rubra L. на тери-торн Кшвського Полюся / О.1. Блшкова // Питання бющдикаци та екологи : зб. наук. праць. - За-пор1жжя : Вид-во ЗНУ. - 2013. - Вип. 18.2. - С. 42-55.
3. Вайс А.А. Таксационные особенности культур липы разнотравного типа леса в условиях учебно-опытного лесничества СибГТУ / А.А. Вайс // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета (Научный журнал Куб-ГАУ). - Краснодар : Изд-во КубГАУ. - 2010. - № 59 (05). - С. 28-33. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://ej.kubagro.ru/2010/05/pdf03.pdf.
4. Дебринюк М.Ю. Дуб червоний (Quercus rubra L.) у люових насадженнях Страдавського НВЛК: поширення та лiсiвничо-таксацiйна характеристика / М.Ю. Дебринюк, П.П. Придка // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. -Вип. 23.17. - С. 9-14.
5. Каганяк Ю.Й. Вплив дуба швшчного (Quercus borealis Michx.) на продуктившсть насаджень волого! грабово! дiброви / Ю.Й. Каганяк, В.А. Майборода // Науковий вiсник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Живниптво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - С. 60-64.
6. Майборода В.А. PicT чистих насаджень дуба червоного твшчного (Quercus borealis Michx.) на Укра!ш / В.А. Майборода // Науковий вicник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 134-140.
7. Полякова О.Г. "За" i "Проти" штродукцл дуба червоного (Quercus rubra L.) в люи Полю-ся УкраХни / О.Г. Полякова // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 13. - С. 271-275.
8. Полякова О.Г. Лiciвничi властивост дуба червоного (Quercus rubra L.) в УкраХнському Потси / О.Г. Полякова // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Живництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 17. - С. 54-59.
9. Черных Д.М. Модели и таблицы хода роста дубрав искусственного происхождения Нижнего Поволжья / Д.М. Черных // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета (Научный журнал КубГАУ). - Краснодар : Изд-во КубГАУ. - 2013. - № 93(09). - С. 51-70. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ej .kubagro.ru/2013/09/pdf/05 .pdf.
Надшшла до редакцп 10.10.2016 р.
Криворучко А.П. Оценка некоторых таксационных показателей смешанных лесных культур дуба красного (Quercus rubra L.) и дуба обыкновенного (Quercus robur L.) в условиях северной подзоны Степи Украины
Приведены градации высот и ступеней толщины дуба красного и дуба обыкновенного для 11-летних смешанных лесных культур в условиях сухой дубравы. Рассчитаны средние высоты и диаметры для каждого вида по стандартным методикам. Оба вида имеют одинаковую тенденцию распределения стволов по степеням. Установлено, что в исследуемых условиях более продуктивными являются насаждения интродуцированно-го дуба красного. Дуб обыкновенный в условиях сухой дубравы показал себя как менее продуктивный и более медленно растущий вид.
Ключевые слова: лесные культуры, высота, степень толщины, запас.
Krivoruchko А.Р. Evaluation of Some Taxation Indicators of Mixed Forest Crops of Red Oak (Quercus rubra L.) and English Oak (Quercus robur L.) in the Northern Subzone of the Ukraine Steppe
Gradation of heights and class of thickness of red oak and English oak for 11-year-old mixed crops in the dry oak forests is given. Average heights and diameters for each species is calculated by standard methods. Both species have the same trend of trunks distribution on the class of thickness. It is found that plantations of red oak are more productive in the studied conditions. The English oak on dry oak forests has shown itself as less productive and more slow-growing than red oak.
Keywords: forest cultures, height, class of thickness, growing stock.
УДК 712.41
ЗНАЧЕННЯ ОСВ1ТЛЕННЯ В РОЗВИТКУ I ЗАБАРВЛЕНН1 ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 В.С. Кучерявий1
Викладено результати дослщжень впливу осв^лення на picT i шгментний склад хво! декоративних форм ту! захщно!'. Притшення особин ту! захщно! 'Columna' знизило шсо-ляцшний потш та призвело до зменшення верхiвкових приросйв. Притшення бокових пагошв золотистих форм ту! спричинило знебарвлення хво!, як результат змш шгмен-тного складу рослин. Спад штенсивност шсоляцшного потоку в осшиьо-зимовий перь од е головною причиною змши зеленого кольору окремих декоративних форм на буро-зелений та коричнево-зелений, що знижуе !х декоратившсть.
Ключовi слова: свкло, прирости пагошв, забарвлення хво!, хлорофши, каротино!ди.
1 ст. викл. В.С. Кучерявий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
