CC BY
29
10. Олшник В.С. Перерозподiл атмосферних опадiв наметом прських лiсiв Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 12-18.
11. Уваров Л.А. Особенности формирования основных составляющих водного баланса в зоне еловых лесов Горган в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лгавництво" / Л.А. Уваров. - К. : Вид-во УСХА, 1973. - 26 с.
12. Чубатий О.В. Водоохоронш прсьга люи / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпа-ти", 1972. - 120 с.
13. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
14. Шпак И.С. Влияние леса на водный баланс водосборов / И.С. Шпак. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 284 с.
Олийнык В.С. Атмосферные осадки и испарения влаги в горных лесах Карпат
Проанализировано влияние леса на вертикальные и конденсационные осадки и суммарное испарение влаги. Охарактеризована динамика испарения в связи со сплошной рубкой леса и процессами формирования молодняков.
Ключевые слова: осадки, испарения, транспирация, лесистость, рубка леса, ле-совосстановление.
Oliynyk V.S. Rainfall and evaporation of moisture in the Carpathian mountain forests
The influence of forest on the vertical and condensation precipitation as well as total evaporation of moisture are analyzed. The dynamics of evaporation due to the final harvest and forming of young generation are characterized.
Keywords: precipitation, evaporation, transpiration, percentage of forest land, tree felling, reforestation, reforestation.
УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЕКОЛОГО-Л1С1ВНИЧЕ ЗНАЧЕННЯ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО (QERCUS BOREALIS MICH.) У В1ДНОВЛЕНН1 Д1БРОВНИХ НАСАДЖЕНЬ УКРА1НИ
Проаналiзовано picT, нагромадження ф^омаси насадженнями дуба червоного бореального в дiбровах, судiбровах та суборах рiзних клаав продуктивности ^piB-няно таксацшш характеристики насаджень дуба червоного бореального i3 дубом зви-чайним. Наголошено на перспективной дуба червоного бореального в люорозве-денш на територи Украши.
Ключовг слова: ф^омаса, дуб звичайний, насадження, дуб червоний бореаль-ний, рют, люорослинш умови, тсиспсть.
За останнш, пор1вняно невеликий в 1сторичному вим1р1, перюд часу, особливо починаючи з повоенних роюв, не припиняеться надм1рна експлуата-щя люових насаджень Украши. Попервах це виправдовувалося необхщшстю вщбудови народного господарства, вщтак обсяги вирубувань поступово зни-жувалися (С.А. Генсрук, 2002). Однак це не зупинило процесу деградацл ль с1в. Вже тодшш темпи експлуатацп л1с1в заклали тенденцп до порушення 1х вжово1 структури, зниження водорегул1вно1 та Грунтозахисно1 функцш. У зв'язку з цим почаспшали повеш, посилилися ерозшт процеси, особливо у пе-редпрських та прських районах Карпат. Впм, якщо до дев'яностих роюв процеси люозагопвель та люовщновлення ще не мали контрольованого характеру,
то поступово з розвитком все бшьш неконтрольованих ринкових вщносин, ведения люового господарства набуло виключно споживацького спрямування.
Сучасш, нiбито науково обrрунтованi обсяги вирубувань, приводять до остаточного знищення тих люових масивiв, як ще здатнi виконувати еколого-захиснi функцп. Вже майже забулося, що ще не так давно при належносп Ук-ра1ни до складу Радянського Союзу всi 11 лiси вщносилися або до першо1 за-хисно1 групи, де рубки головного користування були забороненi взагал^ або ж до друго1 групи з обмеженим люоексплуатацшним користуванням, за якого ще певним чином збер^алася вiкова структура та проводилося яюсне люовщ-новлення. I щ обмеження, особливо в люах першо1 групи належним чином дотримувалися. Тому за такого обмеженого люокористування в Укра1ну що-року поставлялося близько 20 млн м3 деревини. Зараз за вiдсутностi цих поставок, незважаючи на сучасний подш лiсiв Укра1ни вже на чотири категорп, у лiсокористуваннi фактично не дотримують жодних норм i обмежень, внасль док чого Укра1на перетворилася на експортера люово1 продукци, причому пе-редусiм найбiльш цiнних порiд - бука i особливо дуба. Ще у 1996 р. колишне Мшютерство лiсового господарства Укра1ни у програмi "Дiброва" наголошу-вало на незадовiльному станi насаджень дуба звичайного та 1х деградацiю. Бу-ло намiчено заходи з вщновлення дiбров, що на той час займали 28 % вкритих люовою рослиннiстю земель i були коршними для дiбровних i судiбровних титв лiсорослинних умов. На жаль, намiченi заходи не отримали практичного втшення, а винищення дубових насаджень тшьки посилилося, оскiльки з усiх порщ вони становлять найбiльшу комерцiйну цшнють. За даними професо-ра С. А. Геншрука, ще у 2002 р. частка стиглих дубових насаджень становила 2,1 % замють мшмальних 15-16 %. Саме цi насадження з еколого^швничого погляду найбiльш повноцiнно виконують сво1 захиснi та еколого-регулятивнi функцп. Натомють досягнення вiку стиглостi трактуеться зараз як настання жнив з термшовим збиранням врожаю на експорт. Молодi культури iнших другорядних порщ, якими якщо i залiснюються вирубки сторiчних насаджень не тiльки не можуть належним чином виконувати еколого-захисш функцп, а ще самi потребують догляду i захисту, якi майже не проводяться. Вщбу-ваеться i вже майже повнiстю завершено знищення вжових насаджень дуба звичайного, тобто тих згаданих вище професором С.А. Геншруком 2,1 %. У бшьш молодих йде облж екземплярiв, як досягли товарних розмiрiв з не-гайною 1х вирубкою. Це вщбуваеться цiлеспрямовано пiд сучасною назвою "доглядових рубань" або "рубок реконструкщ1" чи вже вщпрацьованих "саш-тарних рубок". Пюля проведення цих так званих "люогосподарських" заходiв насадження перетворюються у низькопродуктивш з порушеною просторовою структурою. У них вщбуваеться дестабiлiзацiя бюценотичних процесiв, що призводить до втрати ними природно1 стiйкостi.
Крiм комерцшних, на знищення не тiльки дубових, але й iнших насаджень впливае низка ще й шших чинниюв. Це - забруднення навколишнього середовища рiзного роду шюдливими викидами вiдходiв, особливо хiмiчного виробництва. Значш площi, у тому числi i лiсовi, забруднюються важкими металами та 1х сполуками. Слiд вiдзначити, що насадження дуба звичайного виявилися найбшьш вразливими серед шших твердолистяних порщ до аеро-
техногенного забруднення (Ю.С. Шпарик, 2011). KpiM цього, постшно вщбу-ваеться викид парникових ra3iB, що призводить до глобальних змiн у KniMaTi - загального потеплiння. Вiдбулося порушення температурного режиму i режиму опaдiв. Прогнозовано, що щ процеси i нaдaлi будуть прогресувати, що поступово приводить до змш у структурi люових екосистем та ix продуктив-ност (1.Ф. Букша, 2009).
Пiд впливом цих фaкторiв, посилених згаданою вище сучасною "гос-подарською дiяльнiстю", вщбуваеться втрата дiбровaми стiйкостi вироблено1 ними протягом тисячолпъ. У насадженнях починають вiдбувaтися комплек-снi незворотнi процеси, що виявляються у появi суховершинност з одночас-ним зараженням ентомошюдниками та фiтозaxворювaннями. Як нaслiдок -повне всихання та вщмирання насаджень дуба звичайного ще до досягнення ними в^ стиглосп.
Вiдновлення насаджень з дуба звичайного е тривалим процесом та зв'язано з багатьма труднощами (В. А. Майборода, 2010). Саме тому, згадана вище програма '^брова" залишилася невиконаною. Безумовно, що вщнов-лення насаджень дуба звичайного необхщно проводити у корiнниx умовах його мюцезростання, де пройшла вирубка здорових насаджень. Але у тих мюцях, де вщбулися незворотнi процеси, що призвели до вщмирання корш-них деревосташв можна зaздaлегiдь прогнозовано отримати негативний результат. Для залюнення цих люових земель та збереження дiбров слщ вико-ристовувати т породи, що ще здaтнi протидiяти тим негативним явищам, що вщбуваються у процесi змiни клiмaтичниx умов та едaфiчного середовища. У цьому плaнi однiею з перших слщ розглядати дуб червоний бореальний (Qer-cus borealis Mich.). Ця порода мае бшьш шж столiтню юторж> впровадження у лiсовi насадження Украши. Нaйбiльш оптимальними умовами мюцезрос-тання для не! е дiброви та судiброви люостепово! зони. Проте цшком успiшно дуб червоний бореальний зростае i набувае дедaлi знaчнiшого поширення у степовiй зонi на сxодi та пiвднi Укра!ни, а останшм часом - й у Криму (В.А. Майборода, 2011). На жаль, недостатня кшькють шформацп про рют ще! породи та сучасний стан люорозведення, який перебувае у занепад^ не дають змогу належним чином ширше впроваджувати Ii у лiсовi та лiсозaxиснi насадження. Протягом бaгaторiчниx дослiджень росту насаджень дуба черво-ного бореального автором було зiбрaно значний мaтерiaл, що дае змогу сфор-мувати об'ективне уявлення про рют ще! породи та ii цiннiсть для люорозве-дення та люовщновлення. Крiм цього, у насадженнях дуба червоного бореального не вщзначено жодних проявiв тих негативних процешв, що вiдбувa-ються у насадженнях дуба звичайного.
Нaйбiльш устшними та продуктивними е чистi насадження дуба червоного бореального та змшаш з модриною европейською i ясенем звичайним. У цiй робот наведено динaмiку росту та нагромадження фiтомaси надземно! частини саме чистими насадженнями дуба червоного бореального у рiзниx ль сорослинних умовах вщ дiбров до суборiв. Варто зазначити, що насадження ще! породи формувалися у згаданих вище умовах рiзноi густоти та з домшка-ми шших порщ. Це призвело до того, що навпъ в одних люорослинних умовах сформувалися насадження рiзноi продуктивностi. Тому автор, застосову-
ючи методику, розроблену професором Н.Н. Сваловим (1979), наявт чистi насадження дуба червоного бореального роздiлив за показником верхньо! ви-соти на класи продуктивносп (В.А. Майборода, 2000). Це дае змогу бiльш повно i детально ощнити рiст та динамiку нагромадження фiтомаси чистими насадженнями дуба червоного бореального, що представлено в табл.
Табл. Picm та динамжа нагромадження фтомаси за надземними компонентами чистих насаджень дуба червоного бореального
Вк, роюв Ростуча частина Ф^омаса, т/га
висота, м середнш даметр, см юлькють дерев, шт./га запас, м3/га стовбурiв крон всьо-го
верхня середня деревина кора разом церевнг зелень пл-ки разом
Тип люорослинних умов: D2-D4. Нормальш насадження. Клас продуктивностi: 35
20 17,7 15,9 11,3 2189 188 114,3 6,9 121,2 28,2 20,8 49,0 170,2
40 26,1 24,1 23,8 768 379 226,2 12,0 238,2 24,6 55,2 79,8 318,0
60 31,5 29,8 31,7 569 575 329,1 15,7 344,8 21,3 82,5 103,8 448,6
80 35,0 33,6 36,7 501 743 404,5 19,0 423,5 19,4 99,2 118,6 542,1
100 37,3 36,1 40,0 471 874 465,7 21,6 487,3 18,1 110,9 129,0 616,3
Тип люо рослинних умов: С2-С4. Нормальш насадження. Клас продуктивности 33
20 16,5 15,0 9,2 3006 143 87,7 5,8 93,5 26,0 15,1 41,1 134,6
40 24,7 23,0 19,0 1126 306 183,0 9,5 192,5 23,0 43,2 66,2 258,7
60 29,8 28,3 25,2 858 477 278,4 14,0 292,4 19,5 67,8 87,3 379,7
80 33,0 31,8 29,2 763 621 353,2 17,1 370,3 17,4 84,0 101,4 471,7
100 35,1 34,1 31,8 722 735 409,2 19,6 428,8 17,0 92,5 109,8 538,6
Тип люорослинних умов: D2-D4. З рщжеш насадження. Клас продуктивности 31
20 15,3 14,2 13,2 1078 114 69,5 5,0 74,5 24,5 13,5 38,0 112,5
40 23,3 21,9 29,1 396 259 155,6 9,9 165,5 21,8 37,2 59,0 224,5
60 28,1 27,1 38,7 310 410 238,7 12,8 251,5 18,2 58,9 77,1 328,6
80 31,0 30,3 43,8 289 532 301,3 16,3 319,4 16,6 71,8 88,4 407,8
100 32,9 32,4 47,1 280 629 346,1 18,4 364,5 15,7 80,0 95,7 460,2
Тип люорослинних умов: С2-С4. З раджен насадження. Клас продуктивности 29
20 14,0 13,1 11,2 1638 104 64,1 4,8 68,9 22,1 12,0 34,1 103,0
40 21,8 20,9 22,3 733 238 141,9 9,8 151,7 20,1 34,3 54,4 206,1
60 26,3 25,6 29,7 561 367 213,2 13,4 226,6 17,7 52,1 69,8 296,4
80 29,2 28,5 34,9 482 469 267,7 16,0 283,7 15,8 62,2 78,0 361,7
100 30,6 30,3 38,6 436 539 301,0 17,5 318,5 14,9 67,9 82,8 401,3
Тип люорослинних умов: С2-С4. Насадження низько! густоти. Клас продуктивносп: 27
20 12,6 11,8 10,4 1511 87 69,5 5,0 74,5 24,5 13,5 38,0 112,5
40 20,3 19,5 21,0 668 195 155,6 9,9 165,5 21,8 37,2 59,0 224,5
60 24,6 24,0 28,3 510 309 238,7 12,8 251,5 18,2 58,9 77,1 328,6
80 27,0. 26,6 33,5 448 404 303,1 16,3 319,4 16,6 71,8 88,4 407,8
100 28,3 28,1 37,5 405 457 346,1 18,4 364,5 15,7 80,0 95,7 460,2
Тип люо рослинних умов: В2-В4. Нормальш насадження. Клас продуктивности 25
20 11,4 10,7 7,5 2323 72 40,6 3,7 44,3 16,5 8,0 24,5 68,8
40 18,8 18,1 15,4 1032 163 100,1 7,7 107,8 15,3 23,9 39,2 147,0
60 22,9 22,4 21,1 760 261 157,3 11,2 168,5 12,7 36,5 49,2 217,7
80 25,0 24,7 25,0 663 343 197,5 13,3 210,8 10,8 46,1 56,9 267,7
100 26,0 25,9 27,8 612 385 219,1 14,3 233,4 10,4 49,3 59,7 293,1
Тип люорослинних умов: В2-В4. З раджен насадження. Клас продуктивности 23
20 10,2 9,6 8,4 1305 53 27,2 2,6 29,8 12,1 5,7 17,8 47,6
40 17,4 16,8 17,2 569 123 75,7 6,2 81,9 11,8 17,8 29,6 111,5
60 21,2 20,8 23,6 422 209 129,4 9,5 138,9 9,1 28,8 37,9 176,8
80 23,0 22,8 27,9 371 285 165,7 11,6 177,3 8,3 37,7 46,0 223,3
100 23,8 23,7 30,3 357 326 184,4 12,4 196,8 6,9 40,8 47,7 244,5
Осюльки, як вже згадувалося вище, насадження дуба червоного бореального у багатьох випадках слщ розглядати як альтернативш насадженням дуба звичайного, то i ощнку ïx росту теж варто розглядати у вщповщному порiвняннi. Треба зазначити, що рют насаджень дуба звичайного дослщжува-ло багато вчених i у наведених ними нормативах е певна розбiжнiсть. Тому порiвняльну ощнку росту насаджень дуба червоного бореального та насаджень дуба звичайного проведено як за даними "Нормативно-справочных материалов для таксации лесов Украины и Молдавии" (1987), так i даних П.1. Лакиди "Фггомаса лiсiв Украши" (2002). Даш цього ж автора стосовно продуктивносп культур дуба звичайного за компонентами надземноï фггома-си слугували для порiвняння з аналопчними показниками культур дуба червоного бореального. Опираючись на показники росту насаджень дуба звичайного, взят з "Нормативно-справочных материалов для таксации лесов Украины и Молдавии" (1987), бачимо, що у дiбровниx умовах мюцезростання насадження дуба червоного бореального найвищого класу продуктивност 35 мають перевагу над ними за вима таксацшними показниками. Повш на-сiнневi деревостани дуба звичайного вщстають за середньою висотою у мо-лодняках вщ насаджень дуба червоного бореального на 80-40 % вщ 20 до 40 роюв. Це ж саме стосуеться i повних штучних насаджень дуба звичайного, що е природним, поскшьки дуб червоний бореальний е швидкорослою породою. У подальшому вщставання у ростi зменшуеться з 37 до 15-20 %. За се-редшм дiаметром вiдставання у рост насiнневиx та штучних насаджень дуба звичайного становить приблизно 40 % у молодняках та в середньому 20 % -у насадженнях старшого в^. Особливо значна вщмшшсть у росл спостерь гаеться за основним таксацiйним показником - запасом ростучоï частини насаджень. Запас молодняюв дуба червоного бореального до 40 роюв у середньому вдвiчi бшьший, нiж у насшневих та штучних молодняках дуба звичайного. Пюля 40 роюв насiнневi насадження дуба звичайного стабшьно вщ-стають у ростi за запасом вщ насаджень дуба червоного бореального на 80 %, а вщставання штучних насаджень становить вщ 60 до 40 %. Значну перевагу за всiма розглянутими вище таксацшними показниками насадженнями дуба звичайного у дiброваx мають i вщносно менш продуктивнi насадження дуба червоного бореального нижчих клашв продуктивностi. Це зрщжеш насадження у дiброваx класу продуктивностi 31 i нормальш насадження у судiб-ровах класу продуктивност 33. Лише зрщжеш насадження дуба червоного бореального у судiброваx - клас продуктивностi 29 дещо зрiвнюються за запасом з насадженнями дуба звичайного у дiброваx водночас збершаючи перевагу за висотою та дiаметром.
Насадження дуба червоного бореального е менш вибагливими до ро-дючост rрунтiв не тiльки порiвняно з насадженнями дуба звичайного, але й шшими породами. Судячи з наведених у табл. 1 даних, насадження цiеï породи е досить усшшш й у суборах. Проте порiвнювати ïx рют з насадженнями дуба звичайного неможливо, поскшьки в цих же умовах даних про формуван-ня навпъ незначною мiрою продуктивних насаджень дуба звичайного не ю-нуе. Якщо провести аналопчш порiвняння росту насаджень дуба червоного бореального з насадженнями дуба звичайного за даними П.1. Лакиди (2002 р.),
то рiзниця тут дещо менша, хоча залишаегься доволi ютотною, особливо за запасом. У молодняках запас насаджень дуба червоного бореального бшьший у декшька разiв, а у середньовiкових i старших рiзниця у дiбровах становить 45-50 % на користь дуба червоного бореального. У судiбровах ця рiзниця зменшуеться до 20-30 %, а зрiдженi насадження дуба червоного бореального у дiбровах мають лише незначну перевагу. Очевидно, що порiвнювати рiст зрь джених насаджень дуба червоного бореального у судiбровах i тим бiльше у суборах з ростом насаджень дуба звичайного у дiбровах також е недоцшьним.
Аналопчний аналiз також варто провести стосовно нагромадження фь томаси ростучо! частини цих двох порщ. У дiбровних умовах мiсцезростання перевага за вима компонентами фiтомаси чистих нормальних насаджень дуба червоного бореального перевищуе аналопчш показники дуба звичайного у молодняках у 3-4 рази, а в старшому вщ у середньому в 2 рази. Зi знижен-ням густоти, погiршенням лiсорослинних умов i зниженням продуктивностi ця перевага зменшуеться, проте навиь насадження дуба червоного бореального у суборах накопичують бшьшу фiтомасу, нiж найбшьш продуктивнi насадження дуба звичайного у дiбровах.
Аналiзуючи наведене вище, варто звернути увагу на те, що вже дов-ший час у рiзних виданнях наводяться дат про нагальну необхiднiсть тдви-щення лiсистостi Укра1ни з наявних 14-15 % до хоча б мшмальних 20 %. За оцiнками рiзних авторiв, щоб досягти цього рiвня лiсистостi необхiдно ство-рити щонайменше 2,5 млн га нових люових насаджень, хоча державною цiльовою програмою "Лiси Укра1ни" на 2010-2015 рр. передбачено, що пло-ща нових лiсiв вУкраш зросте на 0,5 млн га. Це дасть змогу тдвищити ль систiсть всього до 16,1 % (О.1. Фурдичко, 2006). Площi ж, що потребують за-лiснення, е набагато бiльшi. Ще у 1993 р. професор С.А. Генсирук (1993) заз-начив, що в Укра!ш ерозiйними процесами охоплено 20 млн га земель, з яких дуже еродованими, тобто як вимагають негайного залiснення, вважалося 4 млн га, а неупдь, на яких неможливе сiльськогосподарське користування i якi також потребують залiснення, нараховуеться 1,03 млн га (Г.Б. Гладун, 2005). Тенденцiя до збiльшення площi цих земель продовжуе посилюватися. Крiм цього, потрiбно звернути увагу на незадовшьний стан рiзного роду люо-захисних насаджень. Особливо це стосуеться полезахисних та люомелюра-тивних смуг, якi у зв'язку з розпаюванням колгоспних земель фактично втра-тили господаря та деградують. У той же час збереження продуктивних агро-ландшафтiв потребуе розвитку полезахисного люорозведення.
Тому вирiшення зазначених вище проблем протягом якомога корот-шого терм^ неможливе без впровадження тако1 щнно! швидкоросло1 висо-копродуктивно1 та стшко! до негативних факторiв породи як дуб червоний бореальний.
Висновки:
1. Насадження дуба червоного бореального набагато переважають аналопчш насадження дуба звичайного у росл за вмма таксацшними показни-ками, особливо за запасом як у д1бровах, так [ суд1бровах.
2. Завдяки сво!й нижч1й вибагливост1 до багатства л1сорослинних умов дуб червоний бореальний може формувати усп1шн1 насадження у суборах, де
майже неможливе зростання скiльки будь продуктивних насаджень дуба звичайного.
3. Перевага з нагромадження фггомаси ростучо1 частини насадженнями дуба червоного бореального, порiвняно з насадженнями дуба звичайного й шшими породами, настiльки iстотна, що майже не залишае сумнiвiв у до-цiльностi застосування цiеï породи як найбшьш устшжи для розв'язання задач виведення з атмосфери та нагромадження депонованого вуглецю.
4. Порiвняно менша вибагливiсть дуба червоного бореального до родючос-тi rрунтiв дае змогу використовувати його у створенш та вiдновленнi рiз-них захисних лiсонасаджень, зокрема у полезахисному люорозведенш, де на сьогоднi також е дуже мало дубових насаджень.
Л1тература
1. Букша И.Ф. Изменение климата и лесное хозяйство Украины / И.Ф. Букша // Науков1 пращ Лiсiвничоï академи наук Украïни : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украïни. - 2009.
- Вип. 7. - С. 11-17.
2. Генс1рук С.А. ОбГрунтування основних завдань люогосподарсько!' проблематики до нащонально!' науково-теxнiчноï програми "Лю" / С.А. Генсирук, Г.Т. Криницький, В.П. Само-плавський // Украшський лю. - 1993. - № 4. - С. 11-14.
3. Генарук С.А. Ошташзащя люистосп - запорука призупинення еколопчних катакл1з-м1в / С.А. Генарук // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.1. - С. 82-90.
4. Гладун Г.Б. Значення люозахнсних насаджень для забезпечення сталого розвитку ар-голандшаф™ // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.7. - С. 113-118.
5. Лакида П.1. Фтомаса лгав Украши / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2001.
- 256 с.
6. Майборода В. А. Рют чистих насаджень дуба червоного швшчного (Quercus borealis Michx.) на Укра1ш / В.А. Майборода // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2000. - Вип. 10.1. - С. 134-140.
7. Майборода В. А. Стан дубових насаджень у люовому фонд1 Украши та перспективи ïx вщтворення / В.А. Майборода // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 27-34.
8. Майборода В.А. Поширення та особливост формування вiковоï структури насаджень дуба червоного бореального в Укра1ш / В.А. Майборода // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.3. - С. 31-37.
9. Швиденко А.З. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич, С.Н. Кашпор / под ред.
A.З. Швиденко. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 559 с.
10. Свалов Н.Н. Моделирование производительности древостоев и теория лесопользования / Н.Н. Свалов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 241 с.
11. Фурдичко О.1. Лю у степу: основи сталого розвитку / О.1. Фурдичко, Г.Б. Гладун,
B.В. Лавров. - К. : Вид-во "Основа", 2006. - 496 с.
12. Шпарик Ю.С. Вплив техногенних емюш на стан люових екосистем захщного люос-тепу / Ю.С. Шпарик, Р.М. Вгтер // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.3. - С. 56-61.
Майборода В.А. Эколого-лесоводственное значение дуба красного бореального (Qercus borealis Mich.) в восстановлении дубравных насаждений Украины
Проанализированы рост, накопление фитомассы насаждениями дуба северного в дубравах, судубравах и суборях различных классов продуктивности. Сравнены таксационные характеристики насаждений дуба северного с дубом обыкновенным. Подчеркнута перспективность дуба северного в лесоразведении в Украине.
Ключевые слова: фитомасса, дуб обыкновенный, насаждения, дуб красный бо-реальный, рост, лесорастительные условия, лесистость.
Majboroda VA. Ecological and silvicultural value of the oak northern (Qercus borealis Mich.) in attitude oak - grove of plantings of Ukraine
The analysis of growth and accumulation biomass by plantings of an oak northern in oak groves, sudubrava and subor various classes of efficiency is made. Are compared taxation characteristics of plantings of an oak northern to an oak ordinary. It is specified on perspectivity of an oak northern in afforestation in Ukraine.
Keywords: biomass, an oak ordinary, plantings, an oak northern, growth, forest vegetation conditions, amount of forests.
УДК332.142. 6:336(477.8) Ст. наук. спыроб. I.B. Андел, канд. екон. наук -
1РД НАН Украгни
1НВЕСТУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННО! ДЮЛЬНОСТ! ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ ФШАНСОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ НА ПРИКЛАД1 ОБЛАСТЕЙ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Дослщжено спосб одержання додаткових коштв для фшансування природоохоронно! сфери через використання резервiв фшансового потенщалу шляхом ефек-тивного вкладення швестицш у галузi спецiалiзацii регюну, спецiалiзацiю територи регiону, формування кластерiв у галузях регiону.
Ключовi слова: фшансовий потенцiал регiону, швестицшна дiяльнiсть, швесту-вання природоохоронно! дiяльностi, галузь спецiалiзацii регiону, спецiалiзацiя територи регiону, кластеризацiя.
Динамiка бюджетних видаткiв у регiонах Укра!ни на охорону навко-лишнього природного середовища свiдчить про ii постiйне недофшансуван-ня. Темпи зростання видаткiв, з урахуванням iнфляцii, виявляються незнач-ними, зокрема показники видаткв в Украш за 2009 р. за умови приведення до единих цш лише на 10 % перевищують таю показники за 2004 р. З огляду на темпи промислового зростання у 2004-2009 рр. зазначене е ознакою стаг-наци видаткв на природоохоронт цiлi.
На другому Всеукраiнському з'iздi екологiв з мiжнародною участю бу-ло сказано, що реалiзацiя стратеги нацiональноi, регiональноi екологiчноi по-лггик мае базуватися на системному розширеннi фiнансовоi бази охорони навколишнього природного середовища та на ii вщповщному збалансуваннi iз ВВП, ВРП рег^нв i доходами бюджетiв. Прогресивне збшьшення фiнан-сових ресурсiв екологiчноi сфери мае включати: збiльшення частки видаткв бюджетiв за напрямом "Охорона навколишнього природного середовища"; збшьшення частки спещального фонду державного бюджету у природоохо-ронних видатках; тдвищення частки природно-ресурсних платежiв у доходах бюджетв; збiльшення обсягу надходжень коштiв до фондiв охорони нав-колишнього природного середовища.
Як способи оздоровлення економжи регiону, та джерела одержання коштв для фiнансування природоохоронно! сфери регюну, можна запропо-нувати: 1) використання резервiв фiнансового потенцалу шляхом ефективно-го вкладення швестицш у розвиток галузi спецiалiзацii регюну, розвиток спе-цiалiзацii територii регюну 2) кластеризацiя у галузях регюну з метою шдви-щення конкурентоспроможносп. Регiональний ефект розвитку за цими нап-
2. Екологiя довкiлля
103
