CC BY
14
Shlapak V.P., Muzyka G.I., Vitenko V.A., Marno L.I. The biometric characteristics of fage-long woody plants in the Dendrological Park "Sofiyivka" end category distribution of them
The authors took biometric measurements of age-long woody plants in the National Dendrological Park "Sofiyivka" NAS of Ukraine and categorized them by the suggested scale of age. Aesthetic state of the age-long plants is evaluated on basis of unified scale. It is set that in geHgponapKy "Sofiivka" of NAN of Ukraine grows generous amount potentially age-old, age-old and two-bit of centuries-old trees, which are appraised by us during the evaluation of them the aesthetically beautiful state 4 and by 5 marks with the proper criteria of estimation them aesthetically beautiful qualities, mechanical damages of plants, $iTocamTapHoro state of plants and other factors.
Keywords: woody plants, scale of age, aesthetic state evaluation.
УДК 630*228.0 Ст. наук. ствроб. О.Г. Василевський, канд. с.-г. наук -
ДП "Втницька лкова науково-доШдна станцш " УкрНД1ЛГА
ОСОБЛИВОСТ1 ВЗАСМОВПЛИВУ ДУБА ТА ЯЛИНИ У СКЛАД1 Л1СОВИХ КУЛЬТУР ПОД1ЛЛЯ
Наведено результати дослщжень взаемовпливу дуба та ялини у люових культурах. Виявлено особливосп росту та розвитку дуба та ялини на рiзних вшових стадiях. Встановлено, що ялина европейська в умовах свiжих грабових дiбров Подшля характеризуемся бшьш штенсивним ростом та розвитком. У ранньому вщ (до 10 роюв) мо-жуть вщзначатися переважання за висотою як ялини, так i дуба. Проте переважання дуба спостер^аеться лише на раншх етапах росту. У вщ 10-15 роюв забезпечуеться домiнування ялини за висотою. Таю тенденцп збер^аються до 40^чного вшу.
Ключов1 слова: дуб звичайний, ялина европейська, лiсовi культури.
Л1сов1 культури змшаного типу, до якого належать дубово-ялинов1 на-садження у св1жих грабових д1бровах Под1лля представлеш деревними породами, для яких характеры вщмшт бюлого-еколопчш особливосп. У зв'язку 1з цим розвиток таких люосташв вщбуваеться внаслщок м1жвидово! конкуренци. Варто зазначити, що поряд 1з характерними деревними породами - дубом та ялиною - часто до складу таких культур входить граб, клен, ясен, осика та ш-ш1 супутш деревш породи. Конкуренщя м1ж деревними породами, зокрема м1ж дубом та ялиною, найбшьш штенсивно вщбуваеться у молодняках на ста-ди жердняку [6, 7, 10, 13]. У насадженнях 50-60-р1чного вшу конкуренщя ю-тотно знижуеться за домшування т1е! чи шшо! породи. Проте особливосп взаемоди м1ж деревними породами, як входять у склад дубово-ялинових культур Под1лля, на р1зних вжових стад1ях ще до кшця не з'ясоваш [5, 6, 8].
Особливосп взаемоди дуба та ялини дослщжували на основ1 пор1в-няння, особливостей 1х росту та розвитку за сумюного зростання. При цьому шдбирали модельш пари дуба та ялини та вивчали особливост ходу росту на основ! зрубаних моделей. Лшвничо-таксацшну характеристику 17-104-р1ч-них дослщжених насаджень у ДП "Гайсинське люове господарство" Вшниць-кого ОУЛМГ наведено у табл. 1.
Обстежеш дубово-ялинов1 культури характеризуються р1зномаштним складом та участю деревних порщ у склад1 насаджень, проте у бшьшосп ви-падюв домшуе ялина (частка ялини у склад1 становить 3-6 одиниць). Частка
дуба у складi е дещо нижчою (3-5 одиниць). У складi дубово-ялинових культур наявш також супутнi деревш породи - граб, ясен, клен (1-3 одинищ).
Табл. 1. Таксацшна характеристика насаджень (ДП "Гайсинськел'шовегосподарство", Басаличiвськел'шництво, 2007рш)
ПП Склад/порода Тип л1су А, рошв Н, м Б, см Повнота Боттет М, м3/га
61 5Яле5Дз В2-гД 104 26,1 28,2 0,60 II 325
Ялина 104 26,1 28,2 - II 177
Дуб 104 24,5 32,0 - II 175
62 5Яле4Дз1Яз °2-гД 40 18,3 18,2 0,80 Г 243
63 6Яле3 Дз 1Яз+Кг 02-гД 40 19,5 18,3 0,80 Г 267
64 3Яле2Дз3Гз2Яз В2-гД 17 7,4 6,5 0,76 I 47
Дубово-ялиновi культури, дослщжеш у кв. 92 вид. 8 Басаличiвського люництва (ПП 61), були створеш у свiжiй грабовiй дiбровi за ланковою схемою, що передбачала чергування у ряду 5-6 посадкових мюць дуба та ялини. Насадження характеризуеться значною зрiдженiстю. У першому ярус ялина за iнтенсивнiстю росту на 1-2 м переважае дуб звичайний. У другому ярус поодиноко трапляеться граб звичайний, клен гостролистий, липа дрiбнолис-та, клен польовий. Шдлюок густий, розташований нерiвномiрно, висотою 24 м. та представлений бузиною, лщиною, свидиною. У насадженнi пщбрано 4 модельних пари дуба та ялини. Характеристику модельних дерев наведено у табл. 2.
Табл. 2. Характеристика модельних пар дерев дуба та ялини вжом 104роки _(ДП "Гайсинський л'шгосч ", Басаличiвськел'шництво, ПП-61)_
Порода № модельно! пари Загальна висота, м Протяжшсть крони, м Ыдекс стану Клас Крафта
Характеристики моделей
Ялина европейська 1 /92 28,0 14,5 3,0 2
Дуб звичайний 1 /92 28,5 12,5 1,5 2
Ялина европейська 2 /92 29,5 15,0 1,5 1
Дуб звичайний 2 /92 28,5 14,0 1,5 2
Ялина европейська 3 /92 29,5 14,5 1,5 2
Дуб звичайний 3 /92 29,0 12,0 1 2
Ялина европейська 4/92 29,5 15,0 1,5 2
Дуб звичайний 4 /92 29,0 17,0 1,0 2
Середт значення
Ялина европейська - 29,1 14,8 1,9 2
Дуб звичайний - 28,8 13,9 1,2 2
За даними табл. 2, у бшьшосл вщбраних модельних пар ялина на 0,51,0 м переважае дуб за висотою. Протяжшсть крони ялини европейсько! ста-новить 14-15 м, дуба звичайного - 12,0-17,0 м. Ялина европейська характеризуеться пршим станом, порiвняно з дубом звичайним (категорiя стану дуба -1, ялини - 2).
Модельна пара 1/92 характеризуеться близьким розташуванням дерев. Дуб перевищуе ялину за висотою (категорiя стану - 1). Крона дуба спрямова-на у протилежну сторону вщ ялини, добре розвинена. Ялина дещо нижча за ростом та розвитком, характеризуеться початковими ознаками всихання
(стан дерева - 3), дещо пригшчена дубом. Крона спрямована вщ дуба у про-тилежну сторону. Анашз ходу росту дерев ще! модельно! пари вказуе на зни-ження штенсивност росту ялини у вщ1 50-60 роюв. 1мов1рно, що ялина пош-коджувалася комплексом несприятливих фактор1в, оскшьки до 50-60-р1чного вжу ютотного впливу 1з сторони дуба звичайного не спостер1галося через вщ-сутшсть ф1тоценотичного впливу в молодому вщ1 (модельш дерева знаходи-лися на вщдаш 4 м). Вища стшюсть дуба звичайного та кращий його стан у вщ1 понад 60-70 роюв призвели до пригшчення ялини, яка характеризувалася ознаками пошкодження та всихання.
Модельна пара 2/92 характеризуеться близьким розташуванням дерев (3 м) та штенсивним взаемовпливом. Ялина характеризуеться значно кращим ростом та розвитком. У модельнш пар1 ялина ютотно впливае на дуб, пригш-чуючи штенсившсть його росту. Крона дуба ютотно вщхиляеться вщ ос у напрямку протилежному вщ ялини. Крона ялини без ютотних вщхилень та асиметри. Схож1 тенденци щодо росту та розвитку виявлеш у модельних пар 3/92 та 4/92.
Обстежеш дубово-ялинов1 культури у кв. 11, вид. 1 (ПП 62) створеш за ланковою схемою, за якою 5 садивних мюць дуба чергуються з п'ятьма по-садковими м1сцями дуба за ширини м1жрядь 2 м. Ялина характеризуеться бшьш 1нтенсивним ростом у висоту та на 1-2 м переважае дуб. Проте ялина перебувае у незадовшьному стат. Характеристику модельних пар дуба та ялини наведено у табл. 3.
Табл. 3. Характеристика модельних пар дерев дуба та ялини (ДП "Гайсинський
л1сгосп", Басалич1вськел1сн., кв.11, вид.1, ПП-62)
Порода № модель-но! пари № модел1 Загальна висота, м Протяжшсть крони, м Категор1я стану Клас Крафта
Ялина европейська 3 /11 9 19,0 10,0 1 1
Дуб звичайний 3/11 10 16,5 5,5 1 2
Ялина европейська 3 /11 11 17,0 5,0 2 3
Модельш пари пщбраш за ознаками максимального фггоценотичного впливу деревних порщ. Найбшьш штенсивним розвитком характеризуеться ялина европейська (модель № 9) (1 клас Крафта). Загальна висота модел1 № 9 становить 19,0 м, протяжшсть крони - 10,0 м. Дерево доброго стану (1 категор1я стану). Дуб звичайний (модель №10) пригшчуеться ялиною евро-пейською. Загальна висота дуба - 16,5 м, протяжшсть крони становить 5,5 м. Дерево 1 категори стану та 2 класу Крафта. Модель № 11 (ялина) е найбшьш пригшченою. К загальна висота - 17,0 м, протяжшсть крони -5,0 м, категор1я стану - 2 та за класом Крафта - 4. Незважаючи на те, що дуб звичайний впливае на ялину (модель №11), пригшчуючи 11 розвиток, ялина характеризуеться бшьш штенсивним ростом за висотою. Переважання ще! модел1 за штенсившстю росту у висоту становить 0,5 м. За домшування мо-дел1 № 9, протяжшсть крони практично удв1ч1 переважае протяжшсть крон шших дерев модельно! пари.
Домшування ялини зумовлюе одноб1чний розвиток та значну асимет-рда крони дуба. За умови пригшчення дубом звичайним ялини европейсько!
(моделi №10 та 11), асиметри крон у ялини не вщзначаеться, що пов'язано з 11 бiологiчними особливостями. Хщ росту моделей дуба та ялини за висотою (модельна пара 3/11) наведено на графжах (рис. 1).
Рис. 1. Динамжа росту дуба та ялини за висотою, за X сумшного зростання (ялина — модель 9, дуб звичайний — модель 10, ПП-62)
Зпдно з графжами росту модельних дерев дуба та ялини у ранньому вщ, вщзначаеться бшьш штенсивний рют дуба за висотою. Проте iз 10-15-рiчного вiку тенденцп до переважання дуба ютотно знижуються, а штенсив-нiсть росту ялини за висотою ютотно зростае, перевищуючи дуб звичайний. Таю тенденцп зберiгаються до 40^чного вiку. Аналiз динамiки радiальних прирос^в домiнуючих дерев ялини та дуба модельно! пари 3/11 наведенi на рис. 2.
16
14
I 12
ь
и
О.10
а
I 6
г
1 с
Л 6 Ц
я
14 а.
2 О
* ■ У = -5Е-05х" + 0,004х3- 0.146х2 + 1,676х + 1,940 ^=0,472 ■
■ ■ ■ ♦ ■^кг»— у = ЗЕ-Обх4 + 0,002х3- 0,132х2 + 1,753х Рг = 0,524 ■
■ / > ______ ^ ■ ■
/ я ■ «ГМ ♦ ■ ♦ ♦Чч,ч" —__ ♦ ■ ■""х* ♦ Я я
/■ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦ ♦ — -Л й 1---1 ■ «>♦ 1 ♦ ♦ ♦
10
15
20 25 В ¡к. рок! в
30
35
40
45
♦ Дуб звичайний В Ялина европейська
Рис. 2. Динамка радiальних приростiв дуба та ялини за X сумшного зростання (ялина — модель 9, дуб звичайний — модель 10, ПП-62)
1з рисунку видно загальну тенденцiю зниження радiальних приростiв дуба та ялини з вжом. Причому до 10 роюв у деревних порiд вщзначаеться зростання радiальних приростiв, а iз 10-15 роюв - iстотне його зниження. Ви-ща iнтенсивнiсть радiального приросту ялини за дiаметром спостер^аеться вже у вщ до 5 роюв та збер^аеться до 40 роюв, що зумовлюе домiнування ялини европейсько! над дубом. Проте з 15^чного вiку iнтенсивнiсть радiаль-них прироста ялини ютотно знижуеться, порiвняно з дубом, i до 40-рiчного вь ку i за величиною радiальних приростiв наближаеться до приростiв дуба. Проте домшування ялини европейсько!' за радiальним приростом спостерiгаеться не завжди. У конкурентних взаемовщносинах бшьшу роль вiдiграють особли-востi росту деревних порщ за висотою, що зумовлюе !х панiвне становище.
У кв. 11 вид. 4 Басаличiвського лiсництва Гайсинського ЛГ (ПП - 63) проведено обстеження дубово-ялинових культур, створених за ланковим типом змшування iз шириною мiжрядь 2,5 м. Насадження характеризуеться до-сить високою продуктивнiстю (1а бонiтет, повнота - 0,8, запас - 276 м3/га). Проте вщзначаеться iстотне загущення рядiв внаслiдок не проведених своечасних прочисток та прорщжень. У цьому насадженш дуб витюняеться ялиною внаслiдок бiльш iнтенсивного росту останньо!. Дуб характеризуеться пригнiченим ростом та незадовшьним станом. Розподiл дiаметрiв дуба та ялини за ступенями товщини наведено на рис. 3.
20
Д1аметер, см
Рис. 3. Розподт стовбурiв дуба та ялини у дубово-ялинових культурах (ДП "Гайсинське ЛГ", Басаличiвське лкництво, кв. 11, вид. 4, ПП-63)
За даними графтв, розподш дубового деревостану за дiаметрами характеризуеться дзвiнкоподiбною витягнутою кривою, яка мае лiвостороннiй ухил (асиметрiя - 1,274, ексцес - 0,562). Крива розподшу дiаметрiв ялини мае бшьш плавний характер та е двохвершинною (асиметрiя - 1, 026, ексцес -0,442). Графши вказують на домшування ялини за дiаметром ^апазон 1436), порiвняно з дубовою частиною насадження ^апазон 10-26). Характер кривих вказуе не тшьки на вщставання дуба за дiаметром, але i його штен-сивний вiдпад (вкорочена лiва гiлка криво!). Вiдпад дерев ялини вщбуваеться значно повiльнiше (бшьш видовжена лiва гiлка криво!), проте вщзначаеться випадання дерев центральних та вищих ступенiв товщини, що може бути причиною попршення !х стану та всихання. У цьому насадженш пщбрано модельну пару дерев дуба та ялини, яю зростали у безпосереднш близькостi
одне вщ одного. Вiдстань мiж стовбурами дерев становила 0,3 м. Модельне дерево ялини (модель №13/11), загальною висотою 19,0 м, протяжшстю кро-ни 12 м, характеризуеться 1 категорiею стану та 2 класом Крафта. Модельне дерево дуба (модель № 12/11), загальною висотою 15,0 м, протяжшстю крони 5 м, характеризуеться 1 категорiею стану та 3 класом Крафта.
У кв. 5, вид. 16 Басаличiвського люництва проведено дослщження ду-бово-ялинових культур (ПП-64). Дубово-ялиновi культури створеш за кулю-ним способом змiшування. Схема створення - 5 рядiв дуба 3 ряди ялини, ширина мiжрядь ялини - 2,0 м, дуба - 6,0 м. Крайш ряди дуба, яю примикають до кулю ялини, розташоваш на вiдстанi 2,0 м. На момент дослщження вж культур - 17 рокiв, за складом - 3Яле2Дз3Гз2Яз, середня висота - 7,0 м, дь аметр - 6,0 см, повнота - 0,76, запас - 47 м3/га. Ялина характеризуеться доб-рим ростом i розвитком та переважае iншi деревнi породи за висотою. Дуб звичайний iз насадження здебiльшого випав внаслщок витiснення наявними супутнiми породами у кулюах дуба. Найбiльш штенсивно випали крайнi ряди дуба, яю примикають до кулiс ялини. Модельш пари дуба та ялини вщбрат iз врахуванням максимального ix впливу. Динамжу росту модельних дерев дуба та ялини за висотою та дiаметром наведено на рис. 4, 5.
12 п
10 -
5
и
I-
о
U
s m
8 -
6 -
2
► Дуб звичайний ■ Ялина еропейська
у = 0.187х, R2 =
у = О.ОЗОх2- 0,075х + 0,122 R2 = 1
3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
BiK, poKiB
Рис. 4. Динамжа росту дуба та ялини за висотою, за ïx сумшного зростання (ялина — модель 14, дуб звичайний — модель 15, ПП-64)
у = -0,04х2 + 0,7517х + 1,9338 R: - 0,4927
7 -,
6 -
S
s
i-г 5 -
и
С-
S 4 -
Си
В
:Я 3 -
S
Г
§ г -
со
I
d 1
P-,
0 -с
♦ Дуб звичайний ■ Ялина еропейська
у = -0,03 88х2 + 0,721 х + 0,7941 R2 = 0,6415
-г
4
12
14
16
6 8 10 BiK, poiiiB
Рис. 5. Динамжа радiальниx приростiв дуба та ялини, за ïx сумшного зростання (ялина — модель 14, дуб звичайний — модель 15, ПП-64)
¡8
Аналiз динамши росту дуба та ялини у складi модельно! пари вказуе на вишу штенсившсть росту останньо! вже у першi роки росту. Якщо у ранньому вiцi (до 5 роюв) рiзниця у ростi е незначною, то пiсля 5 рокiв рiзни-ця у висотi мiж дубом та ялиною iстотно зростае на користь ялини. Таю тен-денцп зберiгаються до 17-рiчного вшу (у ще! модельно! пари). Збершаються також тенденци до переважання радiального приросту ялини над дубом, тк якого вiдзначений у ще! модельно! пари у вiцi 10 роюв.
Висновки. Ялина европейська в умовах свiжих грабових дiбров Подшля характеризуеться бiльш iнтенсивним ростом та розвитком. У ранньому вщ (до 10 роюв) можуть вщзначатися переважання за висотою як ялини, так i дуба. Проте переважання дуба вщзначаеться лише на раннiх етапах росту. У вщ 10-15 роюв забезпечуеться домшування ялини за висотою. Таю тенденци зберiгаються до 40^чного вiку.
Л1тература
1. Басун П.А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной / П. А. Басун // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Вид-во "Урожай". -1965. - Вып. 2. - С. 113-117.
2. Бшоус В.1. Продуктивнють чистих та змшаних культур дуба на Подшлк Люи Хмель-ниччини та !х народногосподарське значення / В.1. Бiлоус. - Львiв : Вид-во "Каменяр", 1974. -С. 56-81.
3. Бондар А.О. Ефективнють використання шпильових порiд в лiсових культурах По-дiлля / А.О. Бондар. - Вшниця, 1996. - 27 с.
4. Бондар А.О. Формування люових насаджень у дiбровах Подшля / А.О. Бондар, М.1. Гордiенко. - К. : Вид-во "Урожай". - 2006. - 336 с.
5. Василевський О.Г. Особливост створення та динамша складу дубово-ялинових культур на Подiллi / О.Г. Василевський // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 27-33.
6. Взаимодействие и жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесостепи Украины / П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А.Г. Богомолов, В.А. Игнатенко // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Вид-во "Урожай". - 1982. - Вып. 62. - С. 20-24.
7. Горд1енко I.I. Взаемовплив ялини та дуба / 1.1. Гордiенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1967. - 67 с.
8. Горд1енко I.I. Швидкорот культури ялини / 1.1. Гордiенко // Пращ шституту лшв-ництва. - К. : Вид-во АН УРСР. - 1953. - Вип. 5. - С. 147-156.
9. Горд1енко I.I. Дослщження кореневих систем дуба та ялини в чистих та змшаних культурах / 1.1. Гордiенко // Пращ шституту лювництва АН УРСР. - 1952. - Т. 3. - С. 29-51.
10. Горд1енко М.1. 1нтродуценти в люових культурах Подшля Укра!ни / М.1. Гордiенко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький. - К. : Агропромвидав Укра!ни, 2000. - 208 с.
11. Голубець М.А. Використання ялини звичайно! для пщвищення продуктивности лiсiв рiвнинноi' частини захщних областей УРСР / М.А. Голубець // Вюник сшьськогосподарсько! науки. - 1958. - № 4. - С. 51-56.
12. Гузь М.М. Кореневi системи деревних порщ Правобережного Люостепу Укра!ни / М.М. Гузь. - К. : Вид-во "Ясмина", 1996. - 145 с.
13. Дебринюк Ю.М. Оптимiзацiя схем змiшування при вирошуваннi високопродуктив-них культур дуба звичайного за участю шпилькових порiд : практичнi рекомендаци / Ю.М. Дебринюк, М.1. Кашнш. - Харкiв : Вид-во УкрНД1ЛГА", 1991. - 56 с.
14. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 560 с.
15. Пастернак П.С. Взаимодействие и жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесостепи Украины / П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А.П. Богомолов, В.А. Игнатенко // Лесоводство и агролесомелиорация. - Харьков : Изд-во "Наука", 1982. - Вып. 6. - С. 20-24.
Василевский О.Г. Особенности взаимовлияния дуба и ели в лесных культурах Подолья
Представлены результаты исследований взаимовлияния дуба и ели в лесных культурах. Выявлены особенности роста и развития дуба и ели на разных возрастных стадиях. Установлено, что ель европейская в условиях свежей грабовой дубравы Подолля характеризуется более интенсивным ростом и развитием. В раннем возрасте (до 10 лет) могут отмечаться преобладание по высоте как ели, так и дуба. Однако преобладание дуба наблюдается лишь на ранних этапах роста. В возрасте 10-15 лет обеспечивается доминирование ели по высоте. Такая тенденция сохраняется к 40-летнего возраста.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, ель европейская, лесные культуры.
Vasilevskiy O.G. Features of interaction of the oak and fur-trees in structure of forest stands in Podillya Region
Results of research of interference of an oak and fur-trees in forest stands are induced. Features of growth and development of an oak and fur-trees at different age stages are revealed. It is set that fir-tree European in the conditions of fresh hornbeam oakeries Podillya is characterized more intensive growth and development. In early age (to 10 years) can be marked predominance after the height of both fir-tree and oak. However observed predominance of oak is only on the early stages of growth. In age 10-15 prevailing of fir-tree is provided after a height. Such tendencies are saved to 40-years-old age.
Keywords: oak, fur-trees, forest stands._
УДК630* 15; 630* 907.13.7 Доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук;
здобувач М.М. Лущак; здобувач I.I. Делеган - НЛТУ Украти, м. Львiв
Б1ОЦЕНОТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РИС1 В КАРПАТАХ
На OCHOBÏ мисливсько'' статистики, матерiалiв польових дослщжень i узагаль-нення л^ературних даних зроблено оцшку бюценотичних особливостей рис (Lynx lynx) в Карпатах за схемою "хижак-жертва". Наведено динамшу змши чисельносп популяцш рис та сарни европейсько'' (Capreolus capreolus) у розрiзi адмшютратив-них областей Карпатського репону протягом 1983-2008 рр., взаемозв'язок мiж ними в системi "хижак-жертва", визначено роки екстремально', мЫмально'' i максимально!' чисельносп, межi та тривалють перiодiв зменшення i збшьшення поголiв'я досль джуваних видiв.
Ключов1 слова: бюценотична роль, рись (Lynx lynx), сарна европейська (Capreolus capreolus), хижак, жертва, динамша чисельносп, Карпати.
Рись звичайна (Lynx [Felis] lynx Linnaeus, 1758) - один з великих хижа-юв, що значиться у Червонш книз1 Украши, додатках до Бернсько'' конвенци, Свропейському червоному списку та в спещальнш програм1 WWF "Large Carnivore Initiative for Europe" [3, 8-10, 13]. Дослщження рис в Укра'ш мають фрагментарний характер, що ютотно ускладнюе ïï охорону вщповщно до на-цюнальних закошв i м1жнародних Конвенцш [3, 6, 13]. Майже не вивченими залишаються бюлопчш, еколопчш та бюценотичш особливосл рис в люових екосистемах Укра'нських Карпат [1, 3, 6, 13]. Вщомо, що жертвами рис е переважно оленепод1бш (сарна, молодняк олешв, лося, свит дико].'), а також зайщ, птахи, мишопод1бш гризуни. Великих тварин, зазвичай, впольовуе зимою. Под1бно до бшьшосп хижаюв, за нагоди вбивае бшьше тварин, шж мо-же з'.'сти. Полюбляе 'сти св1жину. Кровожершсть проявляеться вл1тку, бо взимку великою здобиччю може харчуватися довше. Самець середшх розмь
