CC BY
14
Пщдубна О.О., Литвиненко Н.В. УДК 612.8.04
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ГЕМОБЛАСТОЗИ З УРАЖЕННЯМ ■ ■ _ *
НЕРВОВО1 СИСТЕМИ*
Пддубна О.О., Литвиненко Н.В.
ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолог1чна академ1я», м. Полтава, Украина
Неврологические нарушения при онкогематологических заболеваниях относятся к числу вторичных поражений нервной системы/ и объединяют разные по механизмам развития и локализации патологические состояния нервной системы</, связанные с опухолевыми заболеваниями системы/ крови, что значительно ухудшает течение основного заболевания. Исследования качества жизни (КЖ) в медицине позволяет получить информацию о состоянии физического, эмоционального и психологического состояния пациента, изучить динамику заболевания и оценить эффективность лечения. Были исследованы! уровень качества жизни и синдромологические особенности поражения нервной системы/ у больных гемобластозами. Для этого проведено комплексное клинико-неврологическое обследование с исследованием уровня КЖ по опроснику БР-36 у 77 больных гемобластозами. В зависимости от типа основного заболевания больные были разделены>/ на 3 группы/: больны/е хронический лимфолейкоз (27 человек), пациенты/ с множественной миеломой (24 человека) и больны/е хроническим миелолейкозом (26 человек). Контрольную группу составили 23 пациента соответствующего возраста и гендерного распределения. По результатам исследования вы/явлено достоверное снижение всех показателей опросника БР-36 у больны/х гемобластозами с поражением нервной системы по сравнению с контрольной группой. Поражение нервной системы у больных ге-мобластозами было обусловлено влиянием совокупности различных факторов, одним из которых можно считать поражения центральной и периферической нервной системы .
Ключевые слова: гемобластозы, поражения нервной системы, качество жизни
Вступ
За останнш час стае все бтьш актуальною проблема злоякюних мiело- та лiмфопролiферативних захворювань, що пов'язано з прогресуючим збть-шенням |'х частоти у CTpy^rypi гемобласт^в [1]. Ге-мобластози - злоякюш новоутворення кровотворних тканин, при яких первинне пухлинне ураження почи-наеться у стовбуровй мiелоíднiй чи лiмфоíднiй гемо-поетичних штинах кюткового мозку. До нозолопчних форм гемобластг^в включають гост^ та хрошчш лей-кози (лейкемп), мiелодиспластичнi синдроми (мно-жинна мiелома) [2]. За даними Всесвпто''' оргашзацп охорони здоров'я онколопчы захворювання займають друге мюце серед уах причин смертност населення у свт. Невролопчш порушення при онкогематологiчних захворюваннях вщносяться до числа вторинних ура-жень нервово' системи та об'еднують рiзнi за механь змами розвитку та локалiзацií патологiчнi стани нер-вово'1' системи, пов'язанi з пухлинними захворювання-ми системи кровi, що значно попршуе перебiг основного захворювання [11].
Дослщження якостi життя (ЯЖ) у медицин дозво-ляе отримати Ыформацю про стан фiзичного, емоцй ного та психологiчного фyнкцiонyвання патента, ви-вчити динамiкy захворювання та оцЫити ефективнiсть лiкyвання. У соцюлопчному розyмiннi "якiсть життя" може бути визначена як ступшь комфортностi людини всерединi себе i в рамках сусптьства [3,4]. В онкоге-матологп дослiдження якостi життя проводяться 6í-льше тридцяти рокiв. Нацiональним шститутом раку США (NCI) та Американським товариством кгмшчно''' онкологи (ASCO) визначено, що ЯЖ е другим за зна-чимютю критерiем виживання з оцшкою резyльтатiв
протипухлинноТ терапп [5]. Згщно з рекомендацiями Food and Drug Administration (FDA) (США, 1985, 2009), оцЫку ЯЖ хворого слщ включати до пpотоколiв KniHi-чних дослщжень, пов'язаних з впровадженням нових лкарських пpeпapaтiв в онкогематологи. Незважаючи на те, що методи оцЫки ЯЖ в зapубiжнiй гематологи застосовують з 1986 року, единих критерпв i стандар-тних норм даного параметру не юнуе, для кожного репону i piзних груп населення вони мають свою умо-вну норму [6]. ЗмЫи покaзникiв ЯЖ, яга виявляються опитуваннями, повиннi зютавлятися з клiнiчним станом хворого [3,7]. Для оцЫки ЯЖ хворих на гемоблас-този використовуються як загальш, так i спeцiaльнi опитувальники [6]. Загальш i спeцифiчнi опитувальни-ки, pозpоблeнi експертами пpовiдних свтэвих кшшч-них цeнтpiв вiдповiдно до принцитв доказовоТ меди-цини та вимогами Good Clinical Practis (GCP), створили можливють гальгасноТ оцЫки ЯЖ, що дозволило розширити уявлення лкаря про стан хворого в цто-му. В сучaснiй лiтepaтуpi вiдсутнi дослiджeння якостi життя у па^ен^в iз пaтологiею нервовоТ системи на фон гeмоблaстозiв.
Метою даного дослщження було ствставлення покaзникiв якост життя у хворих на гемобластози та синдромолопчними особливостями ураження нервовоТ системи.
Матерiали та методи дослщження
Нами було обстежено 77 хворих на гемобластози, яга перебували на стацюнарному лкуванш у гемато-лопчному вiддiлeннi ПолтавськоТ обласноТ клУчноТ лiкapнi iм. М. В. Скшфосовського протягом 2015-2016 pp. Пaцiенти були розподтеш на 3 групи: першу групу склали хвоpi на хроычний лiмфолeйкоз (ХЛЛ - 27
* Цитування при атестаи/i' кабр1в: Пббубна О.О., Литвиненко Н.В. Ои/нка якост1 життя у хворих на гемобластози з ураженням нервовоТ системи г1пертенз1ею //Проблеми екологп i медииини. - 2016. - Т. 20, № 1-2. - С. 10-12.
Проблеми екологц та медицини
oci6), другу - 24 па^енти i3 множинною мieломою (ММ), третю - 26 хворих на хроычний мieлолейкоз (ХМЛ). Середшй bîk пацieнтi у першм rpyni сягав 61,2+2,33 роки, у другш rpyni 57,4 +1,95 роюв, у третiй rpyni - 63,1+3,61 pокiв. Гендерний pозподiл у групах мав такий вигляд: першу групу складали 15 чоловшв (55,5%) та 12 жЫок (44,4%), другу групу - 7 оаб чоло-вiчоï статтi (29,1%) та 17 оаб жiночоï статтi (70,9%), третю групу- 13 чоловшв (50%) та 13 жЫок (50%). Ме-дiана тривалост захворювання у пеpшiй гpyпi стано-вила 3 роки (дiапазон вщ 9 мiс до 8 рогав), у дpyгiй гpyпi - 3 роки ^апазон вiд 7 мюя^в до 9 pокiв), у тре-тiй гpyпi - 4 роки ^апазон вiд 1 року до 22 роюв).
Групу поpiвняння за опитувальником SF-36 склали 23 па^енти вiдповiдного вiкy та гендерного розподту (сеpеднiй вiк сягав 60,9 +1,7 роюв), у яких була ви-ключена гематологiчна патологiя. У дашй гpyпi була дiагностована дисциркуляторна енцефалопа™ 1-11 ст. у 16 па^ен^в (69,56%).
Для оцiнки ЯЖ використовували опитувальник SF-36 [8,9]. Опитувальник складався з 36 питань, котpi формували 8 шкал (табл. 1).
Таблиця 1 Шкали опитувальника SF-36
№ Шкали опитувальника Скорочене найменування шкали
1 Фiзичне функцюнування ФФ
2 рольове фiзичне функцюнування РФФ
3 Бть Б
4 загальне здоров'я ОЗ
5 життева активнiсть ЖА
6 соцiальне фyнкцiонyвання СФ
7 рольове емоцшне фyнкцiонyвання РЕФ
8 nсихологiчне здоров'я ПЗ
Ктькють запитань в кожшй зi шкал варювала вiд 2 до 10. На кожне iз запитань пропонувались 2-6 ваpiа-нтiв вщповщей. Вiдповiдi на запитання були подан у виглядi шкал Лiкеpта з горизонтально або вертикально розмщеними ваpiантами вiдповiдей на запитання. Респондент вщповщав на запитання, обираючи один iз запропонованих ваpiантiв вiдповiдей. Пюля переводу даних у бали ЯЖ результати дослщження по кож-нiй iз восьми шкал виражали у балах (вщ 0 до 100). Ктькють балiв за шкалою опитувальника SF-36 пря-мопpопоpцiйно було пов'язано з показником якост життя.
У всiх хворих проведено комплексне клшко-невpологiчне обстеження з визначенням частоти ос-новних невpологiчних синдpомiв. Варто зауважити, що у вах пацiентiв наявнiсть патологiï нервовоТ сис-теми до початку основного захворювання була ретроспективно виключена (згщно анамнестичних даних пацiента та даних медичноТ докyментацiï).
Отpиманi в процеа обстеження пацiентiв кiлькiснi показники обробляли методами математичноТ статистики з розрахунком середшх вибipкових значень (М) та помилок середшх значень (m) у групах обсте-жених па^етчв. Вipогiднiсть вiдмiнностей отриманих pезyльтатiв для piзних груп визначалася за допомо-гою t-кpитеpiю надiйностi Ст'юдента. ВщмЫност вва-жалися статистично значимими при загальноприйня-тiй у медико-бiологiчних дослщженнях iмовipностi по-милки р<0,05 [10]. Статистична обробка матеpiалy ви-конувалась за допомогою табличного редактору Microsoft Excel.
Результати та ïx обговорення
Проведений аналiз отриманих pезyльтатiв згщно опитувальника SF-36 довiв, що у хворих на гемоблас-този з ураженням нервовоТ системи всi показники ЯЖ були статистично значно нижчими за показники контрольно!' групи. Отриман результати представлен у таблиц 2.
Таблиця 2
Показники якот життя по SF-36 при рзних видах гемобластозiв
Показники ЯЖ, бали Групи па^ен^в
контрольна гру-па(п=23) 1 група (ХЛЛ, п=27) II група (ММ, п=24) III група (ХМЛ, п=26)
фiзичне функцюнування 60,43+2,41 41,66+2,10* 54,37+1,93 * ** 26, 73+5,47* ** ***
рольове фiзичне функцюнування 60,63+4,01 35,18+4,06 * 46,87+5,06* ** 33,65+7,71* ***
Бть 79,56+2,51 50,11+3,62* 49,25+2,39* 42,92+5,89*
загальне здоров'я 67,95+2,13 48,59+1,99* 53,16+2,41* 48,15+2,94*
життева активнють 68,47+1,21 49,44+1,54* 55,0+1,16* ** 25,38+4,64* ** ***
со^альне функцюнування 83,69+1,13 47,77+4,57* 65,10+4,38* ** 40,09+6,03* ***
рольове емоцшне функцюнування 92,73+2,11 51,81+5,71* 56,90+6,17* 32,03+1,50* ** ***
психолопчне здоров'я 70,13+0,97 46,07+2,79* 56,16+0,81* ** 42,00+3,33* ***
Приметка: * - достов'1рн'1 в'1дм'1нност'1 у пор'вняннi з контрольною групою (pi<0,05); ** - достовipнi в/'дм/'нностi у поpiвняннi з першою групою (p2<0,05); *** - достовipнi в/'дм/'нност/' у поpiвняннi з другою групою (рз<0,05).
Порiвняння показнигав ЯЖ за опитувальником ЭР-36 при вах видах гемобластг^в у хворих з ураженням нервовоТ системи дозволило встановити зниження показниюв за переважною ктькютю шкал порiвняно з контрольною групою. Виявлен вщмЫнооп свщчили про те, що онкогематолопчний процес з ураженням нервовоТ системи призводить до попршення загаль-ного фiзичного стану хвороТ людини. Негативна дина-
мка показнику СФ при вах видах гемобласт^в (який грунтувався на задоволеност piвнем своеТ' соцiальноï активностi) свiдчила про те, що при гемобластозах страждав не ттьки фiзичний, але й психолопчний стан хворих. Показники РЕФ та РФФ вщбивали вплив фiзичного та емоцмного стану на рольове функцюну-вання, тобто, передбачали оцiнкy ступеню, в якому фiзичний та емоцмний стан людини заважав вико-
нанню роботи або ЫшоТ' повсякденноТ' дiяльностi. При цьому максимальне зниження показниюв за шкалами Фф, ЖА, РЕФ, встановлено при ХМЛ з ураженням нервовоТ системи поpiвняно з Ышими групами гемоб-ластозiв. При множиншй мiеломi значення показникiв бтьшост шкал (ФФ, РФФ, ЖА, СФ, ПЗ) були вipогiд-но вищими поpiвняно з iншими видами гемобласто-зiв. Потpiбно наголосити, що показники шкали фiзич-
Порвняльна характеристика синдромолопчних особли
ного функцюнування та рольових обмежень, що ви-являли стутнь обмеження фiзичного навантаження у хворих на гемобластози мали найнижчi значення у поpiвняннi з iншими шкалами опитувальника.
Проведене обстеження стану нервовоТ системи у па^етчв iз гемобластозами виявило певнi вiдмiнностi мiж групами дослщжуваних пацiентiв. Отpиманi данi наведен у таблицi 3.
Таблиця 3
ей уражень нервовоТ системи у пацieнтiв iз гемобластозами
Синдроми Групи па^ен^в Всьо-го % вщ загальноТ когорти
1 група (ХЛЛ, п = 27) II група (ММ, п = 24) III група (ХМЛ, п = 26)
п % п % N %
енцефалопатичний 25 92,5 19 79,2 20 76,9 64 83,1
мiелопатичний - - 4 16,6 2 7,7 6 7,8
нейропатичний 20 74,1 11 45,8 10 41,6 41 53,2
полшейропатичний 4 14,8 20 83,3 - - 24 31,2
радикулопатичний 15 55,5 9 37,5 6 25 30 38,9
Отриман дат синдромолопчних особливостей уражень нервовоТ системи свщчили, що у першм гpyпi хворих (ХЛЛ) переважали порушення церебральних функцй ураження коpiнцiв та мононейpопатiï (енце-фалопатичний, нейропатичний, радикулопатичний синдроми). У па^етчв другоТ групи (ММ) домЫувало множинне ураження периферичних неpвiв (полшей-ропатичний синдром). Клiнiчний пеpебiг ХМЛ у па^ен-тiв третьоТ групи супроводжувався досить високою частотою ураження головного мозку (енцефалопатич-ний синдром у 76,9% хворих), вщсутнютю чпжих ознак полЫейропатп та найнижчою частотою мононевропа-тiï та pадикyлопатiï поpiвняно з iншими видами гемо-бластг^в.
Висновки
1. При дослiдженнi piвня якостi життя у хворих на гемобластози з ураженням нервовоТ системи у поpiв-нянн iз контрольною групою було встановлено досто-вipне зниження всiх показникiв опитувальника SF-36.
2. У па^ен^в iз ХМЛ виявлен найнижчi показники якостi життя за шкалами фiзичного фyнкцiонyвання, життевоТ активностi та рольового емоцiйного функцю-нування.
3. У хворих на ММ встановлений найбтьш висо-кий стутнь якост життя за показниками фiзичного фyнкцiонyвання, рольового фiзичного функцюнуван-ня, життевоТ активности соцiального фyнкцiонyвання та психолопчного здоров'я.
4. Поpiвняння синдромолопчних особливостей уражень нервовоТ системи у па^етчв з гемобластозами дозволило визначити, що у хворих на ХЛЛ переважали енцефалопатичний (92,5%), нейропатичний (74,1%) та радикулопатичний (55,5%) синдроми; у хворих на ММ - полЫейропатичний синдром (83,3%); у па^ен^в iз ХМЛ значно рщше виявлялись ознаки уражень периферичноТ нервовоТ системи.
5. Ураження нервовоТ системи у хворих на гемобластози було обумовлено впливом сукупност piзних фаюгрв, одним з яких можна вважати ураження центрально!' та периферичноТ нервовоТ системи.
Л^ература
1. Поддубная И.В. Неходжкинские лимфомы. Клиническая онкогематология: руководство для врачей / И.В. Поддубная- Москва: Медицина, 2007. - 724-711 с.
2. Глузман Д.Ф. Опухоли кроветворной и лимфоидной тканей (цитоморфология, иммуноцитохимия, алгоритмы диагностики) / Д.Ф. Глузман, Л.М. Скляренко, В.А. Надгорная.- Киев: ДИА, 2008.- 196 с.
3. Новик A.A. Концепция исследования качества жизни в медицине / A.A. Новик, Т.И. Ионова, П. Кайнд.-Санкт-Петербург, 2006.- 140 с.
4. Anderson R.T. Critical review of the international assessment of health-related quality of life / R.T. Anderson, N.K. Aaronson, D. Wilkin. - New York: Qual. Life Res, 2003. - 369-395 p.
5. ASCO. Outcomes of cancer treatment for technology assessment and cancer treatment guidelines: journ. in 14 v. V. 3 / J. Clin. Oncol., 2006. - 671-679 p.
6. Новик A.A. Оценка качества жизни больного в медицине / A.A. Новик, С.А. Матвеев, Т.И. Ионова. -Санкт-Петербург: Клин. мед., 2000. - 10 c.
7. Проблемы изучения качества жизни в современной медицине: [науч. oбзор] / под ред. Орлова В.А. и др. - Москва: Серия: Медицина и здравоохранение, 2002. - 66 с.
8. Efficace F. GIMEMA and EORTC Quality of Life Group. Time for a new era in the evaluation of targeted therapies for patients with chronic myeloid leukemia: Inclusion of quality of life and other patient-reported outcomes / F.Efficace, K. Cocks, M. Breccia et al. // Crit. Rev. Oncol. Hematol. - 2012.- №2. - p. 123-35.
9. Bevans M.F. Function, Adjustment, Quality of Life and Symptoms (FAQS) in Allogeneic Hematopoietic Stem Cell Transplantation (HSCT) Survivors: A Study Protocol / M.F. Bevans, S.A. Mitchell, A.J. Barrett et al. // Health and Quality of Life Outcomes. - 2011. - №9, -p.176.
10. Бюстатистика : [пщруч. для студ.] / В.Ф. Москаленко, О.П. Гульчш, М.В. Голубчиков, Б.О Ледощук. - КиТв : Книга плюс, 2009. - 184 с.
11. Pathology and genetics of tumors of haematopoetic and lymphoid tissues / E.S. Jaffe, N.L. Haris, H. Stein, Y.W. Vardiman. - Lyon: IARC Press, 2001. - 351 p.
