CC BY
56ПСИХОЛОГ1Я
вихованняi спорту
г\ • 1 • •• Л* • ••• •
Вплив метод1в ф13ично1 реаошггацп на стан якосл життя у хворих з токсичними гепатитами
Шматова О.О., Назар П.С.
Нацюнальний утверситет ф1зичного виховання i спорту Украши
Анотацп:
Метою роботи було пiдвищити стан якост життя у хворих з хроычними токсичними гепатитами на стацю-нарному етап лiкування шляхом застосування комплексно! програ-ми фiзичноí реабiлiтацií. Було об-стежено 84 хворих, серед них 55 - чоловшв та 29 - жЫок. Показники якост життя визначали за допомо-гою опитувальника SF-36. Отрима-нi дат порiвнювали з показниками практично здорових людей - до-норiв. Установлено, що у паценив значно знижений стан якост життя. Розроблено програму фiзичноí реа-бiлiтацií з використанням комплексу засобiв: лiкувальна гiмнастика, ма-саж, сегментарний масаж, лiкування положенням, дихання за системою Йога. На 10 - 15 добу перебуван-ня у стацiонарi виявлено позитивну динамку щодо провщних симптомiв захворювання. На 6 - 7 добу зника-ли ознаки астеызацп, покраЩувався настрiй, апетит, зникала депреая та агресiя, болi в животу важкiсть в правому пiдребер'í. Встановлено та-кож нормалiзацiю видiльноí функцп шлунково-кишкового тракту. Паць енти звертали увагу на покращен-ня симптомiв: зменшення задиш-ки, нормалiзацiю серцевого ритму, зменшення болю та ожмЫня в ногах.
Ключовi слова:
токсичний, гепатит, яюсть, життя, ф1зична реабттаи/я.
Шматова Е.А., Назар П.С. Влияние методов физической реабилитации на качество жизни больных токсическими гепатитами. Целью работы было повысить состояние качества жизни у больных с хроническими токсическими гепатитами на стационарном этапе лечения путем применения комплексной программы физической реабилитации. Было обследовано 84 больных, среди них 55 - мужчин и 29 - женщин. Показатели качества жизни определяли с помощью опросника SF - 36. Полученные данные сравнивали с показателями практически здоровых людей - доноров. Установлено, что у пациентов значительно снижено состояние качества жизни. Разработана программа физической реабилитации с использованием комплекса средств: лечебная гимнастика, массаж, сегментарный массаж, лечение положением, дыхание по системе Йога. На 10 - 15 сутки в стационаре выявлена положительная динамика относительно ведущих симптомов заболевания. На 6 - 7 сутки исчезали признаки астенизации, улучшалось настроение, аппетит, исчезала депрессия и агрессия, боли в животе, тяжесть в правом подреберье. Установлено также нормализацию выделительной функции желудочно - кишечного тракта. Пациенты обращали внимание на улучшение симптомов: уменьшение одышки, нормализации сердечного ритма, уменьшение боли и онемения в ногах.
токсичный, гепатит, качество, жизнь, физическая реабилитаиия.
Shmatova E.A., Nazar P.S. Influence of methods of physical rehabilitation on quality of life in patients with toxic hepatitis. The purpose was to improve the state of the quality of life in patients with chronic toxic hepatitis in-patient treatment phase by the use of comprehensive program of physical rehabilitation. We examined 84 patients, including 55 - and 29 men - women. Quality of life was measured using a questionnaire SF - 36. The data obtained were compared with those of healthy people - donors. Found that patients significantly reduced quality of life condition. A program of physical rehabilitation with the use of complex tools: physiotherapy, massage, segmental massage, treatment status, respiration system Yoga. On 10 - 15 day in-patient revealed a positive trend against other major symptoms of the disease. At 6 - 7 day disappeared signs asthenia, improved mood, appetite, depression and aggression disappeared, abdominal pain, heaviness in the right upper quadrant. It has also the normalization of the excretory function of the gastrointestinal - intestinal tract. Patients pay attention to the improvement of the symptoms: dyspnea, normalize heart rate, decrease pain and numbness in the legs.
toxic hepatitis, quality, life, physical rehabilitation.
Вступ.
Сьогодт у свт на хрошчт гепатити страждае близько 5% дорослого населення земно! куш, тенден-ци до його зменшення не спостерпаеться. Статис-тичт дат сввдчать про суттеве збшьшення частоти захворювань на гепатити токсично! природи. Це зу-мовлено зловживанням алкоголем, прийомом деяких медикаменпв, тривалим впливом малих доз радiацi!, а в деяких випадках - труднощами тд час проведения дiагностики, ввдсутшстю вщповщних знань про захворювання печшки i фармакологи тих чи шших лжарських засобiв, що застосовуються для лшування хворих iз хрошчними гепатитами [6, 9-13].
В Укра!ш ввдсутня чггка статистика щодо струк-тури хротчних гепатипв рiзного походження, чи-сельшсть котрих останшми роками незмшно зростае. В структурi хрошчних гепатипв переважають вiруснi - 47% та алкогольт - 52,4% ураження печiнки.
Токсичнi гепатити, як i бiльшiсть захворювань, впливають не лише на фiзичний стан хворого, а й на його поведшку, емоцшш реакцi!, та визначають його роль в сощальному життi - тобто негативно впливають на яшсть життя.
Зрозумшо, що лiкуваиия та реабштащя цього кон-
© Шматова О.О., Назар П.С., 2013 doi: 10.6084/m9.figshare.817937
тингенту хворих мае супроводжуватись обмеженням медикаментозного навантаження на печшку, що ви-значае актуальнiсть розробки програми фiзичноi ре-абiлiтацii [3].
Аналiз останнiх дослiджень i пубткацщ проде-монстрував, що на тл несприятливоi екологiчноi' си-туаци, надмiрного вживання алкоголю, прийому вели-км кiлькостi лiкарських засобiв значно збшьшилась частота захворюваностi на токсичнi гепатити (Хар-ченко Н. В. 2009) [8].
Для визначення самосприйняття свого стану хво-рими використовуеться поняття «яшсть життя, обу-мовлена здоров'ям» (Health-related Quality of life), котре досить широко використовуеться в сучаснш зарубiжнiй лiтературi [2]. В соматичнш медицинi для визначення якостi життя широко використовують-ся наступнi методики - шкала Карновського, шдекс благополуччя Кемпбелла, Ноттингемський профiль здоров'я, профшь впливу хвороби, iндекс загально-го психiчного благополуччя, шкала якостi благополуччя, анкета TEAQV (Tableau d'evaluation assistee de qualite de vie) [2]. Деяш опитувальники дозволяють описати загальний стан здоров'я у виглядi профiлю (SF-36, МНР-ноттiнгемський профiль здоров'я, SIP-профиль), як1 в даний час найчастiше використову-ються в клшчних дослiдженнях у всьому свт [2]
32013
ш
Опитувальник SF-36, розроблений в центрi ви-вчення медичних результапв в США в 1992 рощ докторами John E. Ware i Cathy Donald Sherbourne для того, щоб задовольнити мiнiмальнi психоме-тричш стандарти, необхiднi для групових порiвнянь [15]. Опитувальник SF-36 призначений для вивчення вах компонентiв якостi життя, зокрема пов'язаних i3 здоров'ям i таких, котрi не е специфiчними для вжо-вих груп, певних захворювань або програм лiкування [14]. '
В роботах Вардiмiадi Н.Д., Вигоднера Е.Б., Пар-хотiка 1.1. розроблеш принципи фiзичноï реабiлiтацiï хворих на дисшнезш жовчовиввдних шляхiв, вираз-ковоï хвороби шлунка, гастритiв [4, 5, 7].
Однак, зважаючи на те, що токсичний гепатит - це комплекс патолопчних змiн не пльки шлунково-киш-кового тракту, а й усього оргашзму в цшому, подiбнi розробки з цього питания вщсутш.
Робота виконана на пвдстаы Зведеного плану НДР у сферi фiзичноï культури i спорту на 2006 - 2010 рр. теми «Удосконалення оздоровчо-реабштацшних програм профiлактики та корекцп дисфункцiй, що обумовленi порушенням в рiзних системах оргашз-му» (№ державноï реестрацiï 0106U010794).
Мета, завдання роботи, MaTepia™ i методи.
Мета роботи - тдвищити стан якосп життя у хворих з хрошчними токсичними гепатитами на ста-цiонарному етапi лiкування шляхом застосування комплексно!' програми фiзичноï реабiлiтацiï.
MamepiaMU та методи. Нами було обстежено 84 хворих, серед них 55 - чоловшв (65,5%) та 29 - жшок (34,5%). Отримаш даш порiвнювали з показниками практично здорових людей - донорiв. Хворi знахо-дились на обстеженнi та л^ванш в терапевтичних вiддiлениях Кшвсько!' мюько1' клiнiчноï лiкарнi №2. Залежно ввд використання засобiв фiзичноï реабшта-ци хворих було подiлено на 2 групи: пацiенти групи порiвняння (ГП), котрi отримували традицiйне ме-дикаментозне лiкуваиня та пацiенти основно!' групи (ОГ), котрi окрiм такого л^вання застосовували за-соби фiзичноï реабштаци спрямованi на вiдновления функцiï шлунково-кишкового тракту та гепатобшар-но1' системи.
Дiагноз токсичного гепатиту встановлювали на пвдстаы даних об'ективного огляду, шструменталь-ного обстеження, змiн бiохiмiчних показнишв кровi. Клiнiчна картина характеризувалася типовою симптоматикою: нездужання, загальна слабшсть, гiркота у ротi, важк1сть у правому тдреберЧ, iнодi - нудота, блювота, вiдсутнiсть апетиту. Клiнiчнi прояви супро-воджувалися чiтко вираженим астено-невротичним синдромом. У бiльшостi хворих токсичний гепатит супроводжувався розвитком супутньо!' патологи, пов'язано1' iз ураженням серця, шлунка, шдшлунково!' залози, нервово1' системи.
Як шструмент оцiнки якостi життя використо-вували Опитувальник SF-36, розроблений центром вивчення медичних результатiв в США у 1992 рощ докторами John E. Ware i Cathy Donald Sherbourne.
Анкета мютила 36 питань, як вщображали основш показники якосп життя та об'eднанi у 8 шкал (за-гальний стан, фiзична активнiсть, рольова фiзична активнiсть,емоцiйно-рольове функщонування, сощ-альна активнiсть, фiзичний бшь, життeздатнiсть, пси-хологiчне здоров'я). Питання були згрупованi в 2 блоки: фiзичний та психологiчний компоненти здоров'я. Для характеристики фiзичного здоров'я використо-вувалися показники фiзично! активносп (загальний стан, фiзична активнiсть, рольова фiзична активнiсть, фiзичний бiль). У психолопчне здоров'я були вклю-чеш соцiальнi аспекти (перш за все, мюце пацieнта в с1м'1 i суспiльствi) i психоемоцiйний статус хворого (настрш, спок1й, тривога, депресiя). Комплекс питань включав ощнку хворим свого самопочуття, благопо-луччя, задоволеностi життям [9].
Комплекс вправ та об'ем фiзичних навантажень призначався iндивiдуально з урахуванням перебiгу захворювання, вiку хворих та наявносп супутньо! патологи.
В розробленiй нами програмi фiзично! реабштаци використано комплекс засобiв, а саме: л^вальна гiм-настика, масаж, сегментарний масаж з використанням голкових iплiкаторiв, л1кування положенням, дихання за системою Йога, котрi рефлекторно покращують порушеш функци печiнки у хворих iз токсичними гепатитами. П1д час вибору фiзичних вправ передбача-лося, що вони мають не лише покращити крово- та лiмфообiгу у черевнiй порожнинi, посилити дезшток-сикацiйну функцiю печiнки та покращити окисно-вщ-новнi процеси у гепатоцитах, а й зменшити психоемо-цшне напруження. В комплекси фiзичних вправ вже на палатному руховому режимi включали ходьбу по палатi та коридору в поеднанш iз динашчними ди-хальними вправами та вправами для м'язiв живота.
Результата дослвдження.
Пiд час обстеження хворих основно! групи та групи порiвняння на 10-15 добу перебування у стацiонарi виявлено, що в обох групах вiдбулася позитивна дина-мжа щодо провiдних симптомiв захворювання. Вщтак встановлено, що у хворих основно! групи вже на 6-7 добу зникали ознаки астешзацп, покращувався настрш, апетит, зникала депресiя та агрес1я, бол1 в животу важк1сть в правому щдребер'!. Встановлено також нормалiзацiю видшьно! функци шлунково-кишкового тракту у хворих на хрошчний токсичний гепатит тд впливом запропоновано! програми фiзично! реабштаци. Хворi звертали увагу на покращення симптомiв, котрi сввдчили про наявнiсть супутньо! патологи, а саме - зменшення задишки, нормалiзацiю серцевого ритму, зменшення болю та ошмшня в ногах.
Показники якосл життя пацiентiв з хрошчними токсичними гепатитами у хворих основно! групи тд час поступлення до стащонару були iдентичними з показниками хворих групи порiвняння (табл. 1).
На 10 - 15 добу показники загального стану здоров'я хворих основно! групи в 1,43 рази (р<0,05) перевищили вихвдш данi, при цьому вони залишали-ся нижчими вiд показник1в здорових осiб у 1,20 рази
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
Таблиця 1
Зм1на показнитв якост1 життя у хворих на хронгчний токсичний гепатит
Показники Групи Значення показникiв (в балах)
хворих осiб здорових оаб (п=20)
1 доба 10-15 доба
х Sx х Sx х Sx
Фiзична активнiсть (РР) ОГ (п=54) 50,08* 1,78 69 44* ** 2,25 96,51 1,07
ГП (п=30) 49,66* 1,83 52 33* ** *** 2,01
Загальний стан здоров'я (GH) ОГ (п=54) 49,67* 2,16 7113* ** 3,84 85,06 2,28
ГП (п=30) 51,13* 1,97 66,30* 2,64
Рольова фiзична активнiсть (RP) ОГ (п=54) 45,37* 2,27 56,48*,** 3,57 85,25 2,83
ГП (п=30) 43,33* 2,05 48,33* 2,38
Емоцiйне рольове функцюнування (RE) ОГ (п=54) 39,33* 2,40 62,41*,** 3,35 80,17 1,86
ГП (п=30) 37,63* 2,73 48 90* *** 3,09
ГП (п=30) 34,66* 2,95 57,33*,** 3,21
Соцiальна активнiсть (SF) ОГ (п=54) 37,65* 3,04 51,17*,** 4,02 79,21 1,60
ГП (п=30) 35,92* 3,28 42,08* 3,52
Фiзичний бiль (ВР) ОГ (п=54) 52,41* 3,03 68,85*,** 2,33 82,25 2,24
ГП (п=30) 54,20* 2,35 59 93* *** 2,02
Життeздатнiсть (УТ) ОГ (п=54) 43,79* 2,34 58,24*,** 2,12 84,41 2,30
ГП (п=30) 44,66* 3,19 51 33* ** *** 2,37
Стан психiчного здоров'я (МН) ОГ (п=54) 35,33* 2,56 62,07*,** 2,73 74,23 1,97
Примлки: * - ввдмшност статистично вiрогiднi вдаосно показникш здорових осiб при р<0,05;
** - вiдмiнностi статистично вiрогiднi вiдносно попереднiх показникш при р<0,05;
*** - вiдмiнностi статистично вiрогiднi вдаосно показникiв групи порiвняння при р<0,05.
(р<0,05). Показники хворих групи порiвняння зрос-ли за вказаний перiод в 1,30 рази вщносно вихiдних даних, та залишалися нижчими за показники хворих групи здорових оаб в 1,28 рази (р<0,05).
На 10-15 добу показники загального стану здоров'я хворих основно! групи в 1,43 рази (р<0,05) перевищили вихiднi данi, при цьому вони залишали-
ся нижчими вщ показник1в здорових осiб у 1,20 рази (р<0,05). Показник хворих групи порiвняння зросли за вказаний перюд в 1,30 рази ввдносно вихщних да-них, та залишалися нижчими за показники хворих групи здорових осiб в 1,28 рази (р<0,05). Однак слщ вiдзначити, що порiвняно iз показниками хворих групи порiвняння значення хворих основно! групи були
32013
ш
вищими в 1,07 рази.
Показники фiзично! активностi хворих основно! групи шд час л^вання зросли в 1,39 рази (р<0,05), в той час як у хворих групи порiвняння даш перевищи-ли вихвдний рiвень в 1,05 рази (р<0,05). Таким чином показники хворих основно! групи перевищили показники хворих групи порiвняння в 1,33 рази (р<0,05). Однак фiзична актившсть хворих на ХТГ залишала-ся нижчою вiд показник1в групи здорових оаб в 1,39 рази (р<0,05) - у хворих основно! групи, та в 1,84 рази (р<0,05) - у хворих групи порiвняння.
Показники рольово! фiзично! активностi у хворих основно! групи зростали теж бшьш штенсивно у хворих основно! групи, ввдтак !х значения перевищували вихiднi в 1,24 рази (р<0,05), однак порiвияно iз зна-ченнями здорових осiб залишалися нижчими в 1,51 рази (р<0,05). Показники хворих групи порiвняння за той самий промiжок часу зростали в 1,12 рази. При цьому показники рольово! фiзично! активностi у хворих основно! групи на 10 - 15добу перевищували даш хворих групи порiвняння в 1,17 рази.
Емоцшне рольове функцюнування у хворих основно! групи тд час перебування в стацiонарi зростало вщносно показник1в першо! доби в 1,59 рази (р<0,05), за той самий перюд у хворих групи порiвняння до-слiджуваиi показники зросли в 1,29 рази (р<0,05). Щд час порiвняння показник1в хворих основно! групи та групи порiвняння виявили, що у хворих основно! групи !х значення перевищували данi хворих групи по-рiвияния в 1,28 рази (р<0,05).
Показники соцiально! активносл також бiльш ш-тенсивно зростали у хворих основно! групи, порiв-няно iз значеннями хворих групи порiвняния. Вiдтак на 10 - 15 добу перебування у стацiонарi вiдмiчено !х зростання вiдносно вихщних даних в 1,36 рази (р<0,05) - у хворих основно! групи, та в 1,17 рази (р<0,05) - у хворих групи порiвияния. Вщтак показники хворих основно! групи перевищували даш хворих групи порiвияння в 1,22 рази.
Фiзичний б№ хворi основно! групи оцшили в 52,41 бали, що в 1,57 рази (р<0,05) менше за показники групи здорових оаб, показники хворих групи
Л1тература
1. Абрамова И. В. Качество жизни пациентов общепсихиатрического отделения / И. В. Абрамова // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2000. - № 1. - С. 42-46.
2. Бараненко А. В., Калиниченко О. Б. Оценка качества жизни у лиц, зависимых от алкоголя. / А. В. Бараненко // Украшський вкник психоневрологи. - 2003. - Т. 11, вип. 2. - С. 68-71.
3. Бисмак Е.В. Характеристика средств физической реабилитации, применяемых при хроническом гепатите / Е. В. Бисмак // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. Харьков. - 2007. - №3. - С. 3 - 8.
4. Вардимиади Н. Д. Лечебная физическая культура при хронических заболеваниях печени и желчных путей / Н. Д. Вардимиади, Л. Г. Машкова - К. : Здоровье, 1985. - 56 с.
5. Выгоднер Е.Б. Физические факторы лечения и реабилитации органов пищеварения / Е. Б. Выгоднер - М., 1985. - 96 с.
6. Ивашкин В. Т. Токсический гепатит, вызванный отравлением суррогатами алкоголя / В. Т. Ивашкин, А. О. Буеверов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопрокто-логии. - 2007. - № 1. - С. 4-8.
7. Пархотик И.И., Физические упражнения в программе восстано-
иор1вняния були нижчими за цшьов1 показники в 1,52 рази (р<0,05). На 10-15 добу перебування у стацюнар1 показники ф1зичного болю у хворих основно! групи тдвищилися в 1,31 рази (р<0,05), однак залишалися нижчими за показники групи здорових оаб в 1,19 рази (р<0,05). За той самий перюд значення хворих групи пор1вняння зросли в 1,11 рази, в1др1зняючись ввд по-казнишв групи здорових оаб в 1,37 рази (р<0,05). Слад вщзначити, що показники хворих основно! групи були вищими за показники хворих групи пор1внян-ня в 1,15 рази (р<0,05).
Показники життездатносп хворих основно! групи на 10 - 15 добу були вищими за вихвдш показники в 1,33 рази (р<0,05), у хворих групи пор1вняння - в 1,15 рази (р<0,05), в той самий час вони не досягли значень групи здорових оаб, 1 в1др1знялися вщповвдно в пер-шш груш - в 1,44 рази (р<0,05), в друп груш - в 1,65 рази (р<0,05). Вщтак показники життездатност1 хво-рих основно! групи були в 1,14 рази (р<0,05) вищими за показники хворих групи пор1вняння.
Динам1ка показнишв стану псих1чного здоров'я переважала у хворих основно! групи, !х показники на 10 - 15 добу перевищували показники хворих групи пор1вняння в 1,08 рази, залишаючись при цьому нижчими за показники групи здорових оаб в 1,20 рази (р<0,05).
Висновки.
Таким чином нами доведено позитивний вплив на стан якост1 життя розроблено! нами комплексно! про-грами ф1зично! реабштаци у хворих з хрошчними токсичними гепатитами, про що сввдчить достов1рне переважання !х значень над показниками хворих групи пор1вняння за наступними параметрами: ф1зична актившсть, емоцшне рольове функцюнування, ф1зич-ний бшь та життездатшсть. Ввдтак визначення даних параметр1в може бути прийняте як критерш ефектив-ност1 запропоновано! нами програми ф1зично! реабь лггаци у дано! категорп хворих.
Перспектива до^дження полягае у вивченн1 впливу метод1в ф1зично! реабштаци на стан якост1 життя у пашент1в дано! категорп на подальших ета-пах лшування.
References:
1. Abramova I. V. Zhurnal psikhiatrii i medicinskoj psikhologii [Journal of psychiatry and medical psychology], 2000, vol.1, pp. 42-46.
2. Baranenko A. V., Kalinichenko O. B. Ukrayins'kij visnik psikhonevrologiyi [Ukrainian Journal psychoneurology], 2003, vol.11(2), pp. 68-71.
3. Bismak E. V. Fiziceskoe vospitanie studentov tvorceskih special'nostej [Physical Education of the Students of Creative Profession], 2007, vol.3, pp. 3 - 8.
4. Vardimiadi N. D., Mashkova L.G. Lechebnaiafizicheskaia kul'tura pri khronicheskikh zabolevaniiakh pecheni i zhelchnykh putej [Therapeutic physical training in chronic diseases of the liver and biliary tract], Kiev, Health, 1985, 56 p.
5. Vygodner E.B. Fizicheskie faktory lecheniia i reabilitacii organov pishchevareniia [Physical factors of the treatment and rehabilitation of the digestive system], Moscow, Medicine, 1985, 96 p.
6. Ivashkin V. T., Bueverov A.O. Rossijskij zhurnal gastroenterologii, gepatologii, koloproktologii [Russian journal of gastroenterology, hepatology, coloproctology], 2007, vol.1, pp. 4-8.
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
вительного лечения больных с дисфункцией билиарного тракта / И. И. Пархотик, Я. Н. Сельтов, В. В. Чорний // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - Харюв. - 2011. - N6. - С. 102 - 106.
8. Харченко Н. В. Хронические гепатиты: достижения, нерешённые проблемы / Н. В. Харченко // Сучасна гастроентеролопя i гепатолопя. - 2009. - №1. - С. 50-53
9. Furusyo N., Ogawa E., Murata M., et al. 820 Therapeutic drug monitoring of telaprevir in chronic hepatitis c patients receiving telaprevir-based triple therapy is useful for predicting virological response and avoiding toxic drug-exposure. Journal of Hepatology. 2013;58:S336. doi:10.1016/S0168-8278(13)60822-3.
10. Lee Y.-Y., Ko J.-H., Wei C.-H., Chung W.-H. Use of etanercept to treat toxic epidermal necrolysis in a human immunodeficiency virus-positive patient. Dermatologica Sinica. 2013;31(2):78-81. doi:10.1016/j.dsi.2012.06.005.
11. Rashed M.N. The role of trace elements on hepatitis virus infections: A review. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology. 2011;25(3):181-187. doi:10.1016/jjtemb.2011.07.001.
12. Rashed M.N., Ahmed M.M., Al-Hossainy A.F., Abd S.M. Trends in speciation analysis of some heavy metals in serum of patients with chronic hepatitis C and chronic hepatitis B using differential pulse adsorptive stripping voltammetric measurement and atomic absorption spectrophotometry. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology. 2010;24(2):138-145. doi:10.1016/j.jtemb.2009.11.006.
13. Timcheh-Hariri A., Balali-Mood M., Aryan E., Sadeghi M., Ria-hi-Zanjani B. Toxic hepatitis in a group of 20 male body-builders taking dietary supplements. Food and Chemical Toxicology. 2012;50(10):3826-3832. doi:10.1016/j.fct.2012.07.006.
14. Ware J.E. Interpreting SF-36 summary health measures: a response. Quality of life research, 2001, vol.10, vol.5, pp. 405 - 413.
15. Ware J.E., Kosinski M., Bayliss M.S., McHorney C.A., Rogers W.H. and Raczek A. Comparison of methods for the scoring and statistical analysis of SF-36 health profile and summary measures: Summary of results from the Medical Outcomes Study. Medical Care, 1995, vol.33(4), pp. 264-279.
7. Parkhotik I.I., Sel'tov IA.N., Chornij V.V. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicniproblemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol.6, pp. 102 - 106.
8. Kharchenko N.V. Suchasna gastroenterologiia i gematologiia [Modern gastroenterology and hematology], 2009, vol.1, pp. 50-53.
9. Furusyo N., Ogawa E., Murata M., et al. 820 Therapeutic drug monitoring of telaprevir in chronic hepatitis c patients receiving telaprevir-based triple therapy is useful for predicting virological response and avoiding toxic drug-exposure. Journal of Hepatology. 2013;58:S336. doi:10.1016/S0168-8278(13)60822-3.
10. Lee Y.-Y., Ko J.-H., Wei C.-H., Chung W.-H. Use of etanercept to treat toxic epidermal necrolysis in a human immunodeficiency virus-positive patient. Dermatologica Sinica. 2013;31(2):78-81. doi:10.1016/j.dsi.2012.06.005.
11. Rashed M.N. The role of trace elements on hepatitis virus infections: A review. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology. 2011;25(3):181-187. doi:10.1016/jjtemb.2011.07.001.
12. Rashed M.N., Ahmed M.M., Al-Hossainy A.F., Abd S.M. Trends in speciation analysis of some heavy metals in serum of patients with chronic hepatitis C and chronic hepatitis B using differential pulse adsorptive stripping voltammetric measurement and atomic absorption spectrophotometry. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology. 2010;24(2):138-145. doi:10.1016/jjtemb.2009.11.006.
13. Timcheh-Hariri A., Balali-Mood M., Aryan E., Sadeghi M., Riahi-Zanjani B. Toxic hepatitis in a group of 20 male body-builders taking dietary supplements. Food and Chemical Toxicology. 2012;50(10):3826-3832. doi:10.1016/j.fct.2012.07.006.
14. Ware J.E. Interpreting SF-36 summary health measures: a response. Quality of life research, 2001, vol.10, vol.5, pp. 405 - 413.
15. Ware J.E., Kosinski M., Bayliss M.S., McHorney C.A., Rogers W.H. and Raczek A. Comparison of methods for the scoring and statistical analysis of SF-36 health profile and summary measures: Summary of results from the Medical Outcomes Study. Medical Care, 1995, vol.33(4), pp. 264-279.
Информация об авторах:
Шматова Елена Александровна: R_shmatov@ukr.net; Национальный университет физического воспитания и спорта Украины; ул. Физкультуры 1, г.Киев, 03680, Украина
Назар Павел Степанович: R_shmatov@ukr.net; Национальный университет физического воспитания и спорта Украины; ул. Физкультуры 1, г.Киев, 03680, Украина
Цитируйте эту статью как: Шматова О.О., Назар П.С. Вплив методiв фiзичноl реабшгтаци на стан якост життя у хворих з токсичними гепатитами // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. -2013. - № 11 - С. 104-108. doi:10.6084/m9.figshare.817937
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www. sportpedagogy. org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 08.08.2013 г. Опубликовано: 05.11.2013 г.
Information about the authors:
Shmatova E.A.: R_shmatov@ukr.net; National University of Physical Education and Sport of Ukraine; Fizkultury str. 1, Kiev, 03680, Ukraine
Nazar P.S.: R_shmatov@ukr.net; National University of Physical Education and Sport of Ukraine; Fizkultury str. 1, Kiev, 03680, Ukraine
Cite this article as: Shmatova E.A., Nazar P.S. Influence of methods of physical rehabilitation on quality of life in patients with toxic hepatitis. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2013, vol.11, pp. 104-108. doi:10.6084/ m9.figshare.817937
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 08.08.2013 Published: 05.11.2013
