CC BY
13
Лтратура
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 512 с.
2. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 348 с.
3. Орлов О.О. Головш закож^рносп розждалу 137Cs в екосистемах сильно обводнених олшомезотрофних болiт Захщного Полiсся Укра1ни / О.О. Орлов // Радюеколопя лiсiв i лiсове господарство Полюся Укра1ни : зб. наук. праць Полюького фiлiалу УкрНД1ЛГА. - К. : Вид-во "Фiтосоцiоцентр", 2006. - С. 28-41.
4. Юнатов А.А. Заложение экологических профилей и пробных площадей / Юна-тов А.А. // Полевая геоботаника / под общ. ред. Е.М. Лавренко и А.А Корчагина. - Т. III. - М.-Л. : Изд-во "Наука", Ленинградское отд., 1964. - С. 9-35.
Головко О.В. Распределение валового запаса 137Cs в мезотрофной лесоболотной экосистеме Западного Полесья Украины
Проанализировано распределение валового запаса 37Cs в мезотрофной лесоболотной экосистеме Западного Полесья Украины. Определено, что основную долю радионуклида в условиях мокрого бора содержала торфяно-болотная почва, роль фитоценоза в содержании валового запаса 137Cs была незначительной.
Ключевые слова: Западное Полесье Украины, мезотрофная лесоболотная экосистема, радионуклид, удельная активность 13 Cs, валовой запас 137Cs.
Golovko O. V. Distribution of the gross stock of 137Cs in mezotrophic forest-bog ecosystems of Western Polyssya of Ukraine
Distribution of the gross stock of Cs in mezotrophic forest-bog ecosystems of Western Polyssya of Ukraine was analyzed. It was determined that the bulk of radionuclide in a humidic bor, contained peat-bog soils. The role of phytocenosis, in keeping the gross stock of 137Cs, was determined insignificant.
Keywords: Western Po1l3y7ssya of Ukraine1,3 7mezotrophic forest-bog ecosystems, radi-onuclide, specific activity of Cs, gross stock Cs.
УДК 502.911.630 Наук. ствроб. А.В. Шчура - Закарпатське е^дтення
УкрНДЫрлгс iM. П.С. Пастернака, НПП "Зачароеаний край"
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ОБ'СКТШ I ТЕРИТОР1Й ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ НА ЛАНДШАФТН1Й ОСНОВ1
Розглянуто необхщшсть розроблення i запровадження досконалого шдходу з яюсного оцшення земель об'екпв i територш, що входять до складу природоохорон-них мереж. Запропоновано штегроваш оцшювальш параметри якосп земель приро-доохоронних мереж, виходячи з фундаментального поняття ландшафту взагалi та рiвня трансформаци ландшафту на конкретнш територи. Технолопя роб^ i методич-нi шдходи пiд час оцiнювання якостi земель об'ек™ i територiй природно-заповщно-го фонду, де переважають лiсовi ландшафти, наведено для Нацiонального природни-чого парку "Зачарований край".
Ключоег слова: природоохоронна мережа, природний ландшафт, трансформований ландшафт, ландшафтна оцшка.
Щд час формування природоохоронних територ1альних мереж, особливо природно-заповщно!, важливим е оптимальний тдб1р 1х складових об'екпв i територш. Кшькюш та якюш характеристики цих мереж залежать, передушм, вщ параметр1в 1х складових об'екпв або територш. Не менш ваго-мим виступае тут часовий i просторовий взаемозв'язок цих складових в межах утворених територ1альних мереж [3]. Зараз тд час формування природ-но-запов1дно1 та шших природоохоронних мереж здебшьшого надають пере-
вагу кшьюсним характеристикам i показникам як окремих складових об'eктiв i територш, так i утворених ними територiальних систем. На яюсш параметри звертають менше уваги.
Безумовно, що такий шдхщ не можна вважати повною мiрою правиль-ним, бо якiсть об'екпв i територш, що входять в ту чи шшу природоохоронну мережу мае виршальне значення в забезпеченш функцiонування бiоти. Чим наближенiшими до природних будуть ландшафти, що входять складовими в територiальну природоохоронну мережу, тим кращi умови для забезпечення життедiяльностi бюти, тим лiпше функцюнуе екологiчний каркас навко-лишнього природного середовища.
Отож, потрiбна досконала якiсна оцiнка як кожно! складово!, так i щ-ло! територiальноl мережi природоохоронного спрямування. Проте здшснен-ня тако! яюсно! оцшки як у межах кожного об'екта чи територп, так i для сформовано! ними територiальноl природоохоронно! мережi е проблемним. На сьогоднi не юнуе единих пiдходiв i просто! та досконало! методики прове-дення такого оцшення. Складнiсть !х розроблення i застосування полягае, на-самперед, в наявност велико! кiлькостi параметрiв, якi можна з наближенням вважати оцшювальними. Для яюсно! оцiнки тепер, наприклад, використову-ють наявнiсть характерних видiв рослин i тварин, особливо рщюсних i зника-ючих, ушкальних рослинних угруповань та й, навпъ, окремих видiв рослин-ного i тваринного свiту. Часто оцiнювальними параметрами територш вважа-ють !х геолопчш, геоморфологiчнi та iншi особливостi. Велика юльюсть таких параметрiв, через вщсутнють единих пiдходiв i методики оцшки якосп об'ектiв, територiй i мережi загалом, часто спонукае до суб'ективних проявiв, пов'язаних з вибiрковiстю застосування цих параметрiв. Так, в одних випад-ках перевагу надають наявностi на територп рiдкiсних i зникаючих видiв, на iнших територiях прiоритетними вважають параметри для оцшювання, пов'язанi з особливостями геолопчно! будови, рельефу та рослинних форма-цш територiй природоохоронно! мережi. Очевидно, що таю методи оцшення якосп територш, що входять до природоохоронно! мереж^ унеможливлюють надання повно!, комплексно! характеристики. Вихщ з ще! ситуацп полягае в пошущ iнтегрованих параметрiв оцшки, виходячи з фундаментального по-няття ландшафту, в якому зафiксованi взаемозв'язок i взаемообумовленiсть всiх природних явищ земно! поверхнi.
Таким iнтегрованим оцшювальним параметром якостi земель, що входять у природоохоронну мережу, е стутнь представлення на них середови-щеутворювальних, спроможних забезпечувати функцiонування бюти, лан-дшафтiв [1]. Чим яюсшшими, з огляду на життезабезпеченнiсть бюти ландшафтами будуть представлен об'екти i територп природоохоронних мереж, тим вищо! оцiнки заслуговують землi, що входять в цю мережу. Безумовно, що найбшьш якiсним ландшафтом е незмшений природний ландшафт. Iншi ландшафти можуть бути рiзного рiвня трансформованосп. Чим iнтенсивнiша трансформованiсть ландшафту, тим нижча яюсть оцшювано! територп.
З огляду на викладене, визначення якост об'ектiв i територiй природ-но-заповщного фонду, а також iнших природоохоронних мереж пропо-
нуеться за методичним тдходом з оцiнення земель i3 застосуванням ландшафтного ан^зу. Основна суть цього пiдходу полягае у визначеннi лан-дшафтiв та в аналiзi на встановлення !х участi в об'ектах i територiях та при-родоохоронних мережах загалом. Потрiбно встановити для ощнювано! тери-торп участь природних незайманих i трансформованих ландшафтiв. За величинами участ мало трансформованих природних ландшафпв та трансформованих ландшафтiв дають оцiнку територiям, на яких розмiщують названi лан-дшафти. Ступiнь трансформованосп ландшафту визначаеться за наявнiстю або вщсутшстю коршно! рослинностi та особливостями стввщношень засе-леностi територп коршними та похiдними видами рослин. З деякими умов-ностями пропонуемо, високу оцiнку надавати землям об'ектiв i територш, що входять в рiзнi природоохороннi територiальнi системи, якщо щ землi пред-ставленi на 80 i бiльше вiдсоткiв природними незайманими та мало тран-сформованими ландшафтами. За представленосп цими ландшафтами терито-рiй на 50-80 вiдсоткiв землi вважаються середнiми за якiстю i, вщповщно, за менше нiж 50 % представленосп маемо землi низько! якостi.
Безперечно, що технологiя i порядок проведення робiт з ощнення якостi земель для рiзних ландшафпв будуть мати сво! особливостi. Це пов'язано з рiзноманiтнiстю ландшафтiв та застосовуваними способами i методами ощнення змш рослинного покриву. Технолопю робiт i методичнi тд-ходи до ощнювання територiй та об'екпв природно-заповiдного фонду, де переважають лiсовi ландшафти з рiзним ступенем перетворення внаслщок господарсько! дiяльностi та шших чинникiв антропогенного та природного впливу, наводимо для територп Нацiонального природного парку.
Для ощнювання якост земель на ландшафтнш основi вибрано терито-рiю НПП "Зачарований край". Головне завдання полягало у вивченнi та про-веденнi якiсного оцiнення земель з використанням методiв ландшафтного аналiзу. За даними такого аналiзу можна встановлювати незайманiсть або ступiнь порушеност наявних на дослiднiй територп ландшафпв. Методоло-гiчно для оцiнки якост земель на ландшафтнiй основi використано певну спорiдненiсть сутностi понять ландшафту i типу лiсу, на що ще у кiнцi Х1Х ст. у сво!х працях вказував професор В.В. Докучаев, який заклав основи вчення про природш територiальнi комплекси - ландшафтознавство [2]. Те-пер вже добре вщомо, що тип люу, як i лiсовий ландшафт, е тими класифжа-цiйними одиницями, як враховують весь комплекс люорослинних умов. Для точнiшого визначення змши рослинностi в трансформованому ландшафтi (тит лiсу) додатково використовували поняття типу деревостану.
Дослiдження проводили в 1льницькому та Великодiльському люниц-твах НПП "Зачарований край" на площi 5307 га, вкритих люовою рослинню-тю земель, в межах територп, яка охоплена проведенням люовпорядкування. Для аналiзу використано матерiали ВО "Укрдержлiспроект" з базового та безперервного люовпорядкування. Всього проаналiзовано насадження бiльше нiж1000 видЫв, що входять до складу 28 кварталiв.
З таксацiйних описiв вибрано, повидшьно i в межах кожного кварталу, шформащю про належнiсть насадження до конкретного типу люу, породний
склад цього насадження, його походження i займану площу. Отриманi данi групували, обробляли i зводили у вiдповiднi таблищ. Насамперед були отри-манi зведеш данi з розподiлу вкритих люовою рослиннiстю земель за типами люу (табл. 1).
Табл. 1. Розподт вкритих лковою рослиннктю земель за типами лгсу в НПП "Зачарований край" (1льницьке та Великодтьськелгсництво)
Тип люу
Шифр типу люу
Площа вкритих люовою рослиншстю земель, зайнята типом люу, га
Вщсоток площ1, зайнято!
типом люу, вщ площ1 вкритих люовою рослиншстю земель, %
Волога чиста бучина
Б3Б
4812,3
90,7
Волога чиста субучина
С3Б
254,8
4,8
Св1жа чиста бучина
Б2Б
186,6
3,5
Св1жа грабова бучина
Р2 ГБ
36,6
0,7
Св1жа чиста субучина
С2Б
11,0
0,2
Волога ялинова субучина
С3 ЯБ
3,9
0,07
Волога грабова бучина
Б3 ГБ
1,
0,03
Разом:
5307,0
100,0
Аналiз даних табл. 1. вказуе, що на територп парку на 100 вщсотюв розповсюдженi типи люу (ландшафти) з типоутворювальною породою буком люовим - чистi бучини i субучини та грабовi бучини i субучини. Невеликою кiлькiстю представлена ялинова субучина. Це засвщчуе, що насадження НПП "Зачарований край" за належнютю до титв лiсу i за типоутворювальними породами повнютю вiдповiдають умовам зростання в буковш зонi. Розподiл площ корiнних i похiдних деревостанiв на територп парку також визначали за даними з таксацшних опишв, якi пiсля оброблення i вiдповiдного групу-вання занесено до табл. 2.
Табл. 2. Розподт вкритих лгсовою рослиншстю земель за площами кортних та nохiдних деревостатв в НПП "Зачарований край " (1льницьке та Великодтьське тсництво)
Назва наявних на територп парку деревостатв Площа наявних на територп парку деревостатв, га Ввдсоток площ1 наявних на територп парку деревостатв вщ вкритих люовою рослиншстю земель, %
Коршш природт деревостани (сформован без участ людини) 4421,3 83,3
Коршш за породним складом деревостани (сформован з участю людини) 296,3 5,6
Разом коршних деревостатв 4717,6 88,9
Пох1дт деревостани (без типоутво-рювальних порвд у склад1) 27,5 0,5
Похадт деревостани (з типоутворювальними породами у склада 561,9 10,6
Разом пох1дних деревостатв 589,4 11,1
Всього коршних та похщних деревостатв (вкрип люовою рослиншстю земл1) 5307,0 100,0
Аналiзуючи дат, занесет до табл. 2. отримуемо висновок, що фактич-но на територп НПП "Зачарований край" найбшьшу площу (83,3 % вiд вкри-тих лiсовою рослиннiстю земель) займають лiсовi ландшафти (типи лiсу) з ко-рiнними природними деревостанами. Умовно можна вважати, що щ ландшафти не поддавались змiнам i е природно сформованi без учасп людини. Значно меншу площу (5,6 %) займають у парку наближеш до природних, до незнач-но! мiри трансформованi, лiсовi ландшафти з коршними за породним складом деревостанами, сформован з участю людини. Невелику площу (11,1 %) займають трансформоваш ландшафти (типи лiсу), в яких коршна рослиннiсть змiнена на похвдш деревостани внаслiдок впливiв природного, здебшьшого, людського факторiв. Зазначимо, що iз ще! невелико! участi на територп парку похщних деревостанiв (11,1 %) бiльшiсть представлена такими, у породному складi яких е типоутворювальнi породи. З часом у таких насадженнях скорше вытворяться корiннi деревостани, навпъ без участi людини.
Отже, вщповщно до вимог запропоновано! нами методики ощнки якостi об'ектiв природно-заповiдного фонду, НПП "Зачарований край" е при-родно-заповщним об'ектом високо! якостi. Трансформоваш ландшафти тут представлен незначною кшьюстю (11,1 % вiд вкрито! люовою рослиннiстю площi) i у перспективi можуть бути вiдновленi в напрямку наближення !х до природних ландшафпв, шляхом проведення переформування похщно! рос-линностi. Проведене оцiнення е комплексним, бо здшснюеться на рiвнi лан-дшафтiв (типiв лiсу), якi враховують (включають у сво! характеристики) весь спектр умов функцюнування живо! та неживо! природи [1]. Водночас зазна-чено, що дош оцiнення проводили за окремими факторами, в кращому разi -групами факторiв, що не дае змоги всебiчно визначити яюсть природно-запо-вiдного об'екта в такий споиб i з такою комплекснютю, як пiд час проведення ландшафтного аналiзу.
Л1тература
1. Голубець М.А. Середовищезнавство (швайронментолопя). - Льв1в : Компашя "Манускрипт", 2010. - 176 с.
2. Исаченко А.Г. Ландшафты / А.Г. Исаченко, А.А. Шляпников. - М. : Изд-во "Мысль", 1989. - 504 с.
3. Ючура А.В. Природозаповщання та формування природоохоронно! мереж1 - складова репонально! поливки збалансованого розвитку / А.В. Ючура, В.П. Ючура // Еколопчний вю-ник. - 2008. - № 6. - С. 9-10.
Кичура А.В. Оценка качества объектов и территорий природно-за-поведного фонда на ландшафтной основе
Рассмотрена необходимость разработки и внедрения совершенного похода по качественной оценке земель объектов и территорий, входящих в состав природоохранных сетей. Предложены интегрированные оценочные параметры качества земель природоохранных сетей, исходя из фундаментального понятия ландшафта вообще и уровня трансформации ландшафта на конкретной территории. Технология работ и методические подходи при оценке качества земель объектов и территорий природно-заповедного фонда, где преобладают лесные ландшафты, приведен для Национального природного парка "Зачарованый край".
Ключевые слова: природоохранная сеть, природный ландшафт, трансформированный ландшафт, ландшафтная оценка.
Ha^0Ha.bHHH .icoTexmHHHH yHiBepcHTeT YKpaiHH
KichuraA.V. Quality assessment of objects and territories of the natural reserve fund on a landscape basis
A need for the development and implementation of advanced approach with a qualitative assessment of land sites and territories which make up the protected networks has been reviewed there. The proposed integrated estimates of parameters as land conservation networks based on the fundamental concept of the landscape in general and the level of transformation of the landscape in the specific area. The integrated estimate parameters of land quality of the protected networks have been proposed and bases on the fundamental concept of the landscape in general and the level of transformation of the landscape in the specific area. The technology of works and methodological approaches in assessing the quality of objects lands and territories of protected areas where forests landscapes dominate have been given for NPP "Enchanted Land".
Keywords: environmental network, natural landscape, transformed landscape, landscape assessment.
yffK 332.1:330.341.1 AoH. O.H. CaeuyK, KaHd. eKOH. HayK;
acnip. H.n. HeopcbKa - HHIEnflT iM. Bauecnaea HopHoeona
Hy "HbeiecbKa nonimexHiKa "
KOH^nTYA^bHI m^XOAH AO YTOHHEHHfl nOHHTTH "EKO-IHHOBA^I"
Po3raflHyro eKOHOMmHy cymicrb noHSTTa "eKo-iHHoBa^a"; npoaHagi3oBaHo po3-bhtok i CTaHOB^eHHA ^oro noHSTTa; BHcBiraeHo pi3HoMaHirai nigxogu BiTHH3HaHHx i 3a-py6i^HHX btohhx go KgacH$iKa^i ^ei Kareropii; BHpo6^eHo B^acHy no3H^ro aBTopa ^ogo TpaKTyBaHHa TepMiHa "eKo-iHHoBa^i".
Knwuoei cnoea: eкo-iннoвaцii, eKogecTpyKTHBHHn Bn^HB, ^HTTeBHH цнкg.
AKTya.bHicTb goe.ig^eHHH. B yKpaiHi iHHoBa^HHHH mnax po3BHTKy BBaxaroTb npiopHTeTHHM. npoTe iHHoBa^HHa gianbHicTb cnpaMoBaHa ronoBHHM hhhom Ha gocarHeHHa eKoHoMiHHoi e|eKTHBHocTi. ToMy in BnacTHBa cynepennu-BicTb, aKa nonarae b ToMy, ^o, 3 ogHoro 6oKy, BoHa nopogxye cynacHy eKonorin-Hy KpH3y, a 3 iHmoro - BHpimye KoHKpeTHi eKonorinm npo6neMH, oKpecnroronu mnaxu Buxogy 3 цiei KpH3H. CynacHa eKonorinHa KpH3a gHKTye Heo6xigHicTb 3gincHeHHfl iHHoBa^HHoro po3BHTKy Ha ocHoBi po3po6KH, внpo6ннцтвa Ta npo-cyBaHHa Ha pHHKy eKonorinHHx iHHoBa^H.
AHa.i3 ocTaHHix goe.ig^eHb Ta ny6.iKa^H. TepMiH "eKo-iHHoBa^i" BXHBaroTb y cynacmH eKoHoMinmn nrrepaTypi nopiBHSHo He^ogaBHo. ,fl,ocm-gxeHHa cyTHocTi eKonorinHHx iHHoBa^H npoBogunu 6araTo BiTHH3HSHHx i 3apy-6ixHHx нayкoвцiв i BHeHHx, TaKHx sk: K. Oacnep, n. ^xeftMc, A. Peng, M. Mig-3iHcbKi, P. KeMn, T. Ookcoh, O. npoKoneHKo, T. Kapni^eHKo, O. Kapni^eHKo, K. InnameHKo, H. AHgpeeBa, E. MapTHHroK, ,3,. ^epBaHboB, .H. HenKoBa, I. A|o-HiH Ta iHmi. OgHaK cborogHi HayKoB^ He c|opMynroBam egHHoi Ta ogHo3HaHHoi gyMKH ^ogo cyTHocTi noHarra eKo-iHHoBa^i, ToMy Heo6xigHe noganbme noro BHBHeHHa Ta BgocKoHaneHHa.
MeTa goc.ig»eHHH. ,fl,na onтнмiзaцii BH3HaneHHa noHaTTa "eKonorinm iHHoBa^i" Heo6xigHo gocnigHTH gopo6KH BiTHH3HaHHx i 3apy6ixHHx yneHHx, aKi BHBHanu цк> KaTeropiro.
106
36ipHHK HayKOBO-TexHiMHHX npa^
