CC BY
10УДК 616.314-089.23-08-083
Бгденко Н.В.,
д.мед.н., професор
кафедра дитячоХ терапевтичноХ стоматологИ та профшактики стоматологгчних захворювань
Нацюнальний медичний унгверситет 1мет О. О. Богомольця
УкраХна, м. Кшв Фглоненко В.В., к.мед.н., доцент
кафедра ортодонта та пропедевтики ортопедичноХ стоматологИ Нацюнальний медичний унгверситет 1мет О. О. Богомольця
Украша, м. Кшв Стенл1 М.Д. студентка
В1денський медичний унгверситет Австргя, м. В1день DOI: 10.24412/2520-6990-2023-5164-7-18
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ППеШЧНОГО ДОГЛЯДУ ЗА ПОРОЖНИНОЮ РОТА ЯК СКЛАДОВА ЕФЕКТИВНОГО ОРТОДОШТИЧШОГО Л1КУВАШШЯ ТА ЧИШШИКИ, ЩО НА НИХ
ВПЛИВАЮТЬ
Bidenko Nataliia,
Doctor of Medical Sciences, Professor Pediatric and Preventive Dentistry Department Bogomolets National Medical University
Ukraine, Kyiv Filonenko Valerii, Candidate of Medical Sciences, Associate Professor Orthodontics and Prosthodontics Propaedeutics Department Bogomolets National Medical University
Ukraine, Kyiv Stanley Marina Jayne Student
Medical University of Vienna Austria, Vienna
ASSESSMENT OF THE QUALITY OF ORAL HYGIENE AS A COMPONENT OF EFFECTIVE ORTHODONTIC TREATMENT AND FACTORS AFFECTING THEM
Анотаця.
Актуальтсть. Для забезпечення ефективного ортодонтичного лтування, запобггання виникненню ускладнень з боку тканин пародонту необх1дно врахувати i пгдвищити мотивацт пацгента не лише до ортодонтичного результату, а i до яюсного гтетчного догляду за порожниною рота. Проаналiзувати iстинну картину гiгiенiчного стану порожнини рота можна за допомогою гiгiенiчних тдекав.
Обов 'язковою умовою яюсного ортодонтичного л^вання з дотриманням гiгiенiчних норм е психоло-гiчна тдготовка дитини. Одним iз методiв визначення особливостей характеру дитини е оцiнка вподо-бання нею ргзних кольорiв.
До^дження психологiчноi i мотивацтно'Х складовоХ при проведены ортодонтичного лщвання е ак-туальним i перспективним на даний час.
Мета: оцтити яюсть iндивiдуального догляду за ротовою порожниною дiтей у процес ортодонтичного л^вання iз застосуванням знiмноi апаратури в перюд змiнного прикусу та з урахуванням кольоро-вих вподобань дитини.
Матер1али та методи. Обстежено 162 дитини вiком вiд 8 роюв 4 мiсяцiв до 11 ротв 3 мюящв, що звернулись за ортодонтичною допомогою з ргзною ортодонтичною патологiею. При встановленнi дiаг-нозу використано класифiкацiю аномалш та деформацш зубощелепних аномалш за А. Бетельманом, для л^вання пацiентiв - рiзнi конструкци знiмних ортодонтичних апаратiв. Як додатковий критерш визначення психотипу та домтуючих рис характеру пацiента використано кольоровi вподобання, визначенi при виборi кольору ортодонтичного апарату. Вивчення гiгiенiчного стану порожнини рота у процеа ортодонтичного л^вання проведено за допомогою «Диференцшованого тдексу визначення показника iнди-вiдуальноi гiгiени порожнини рота, скорегованого з урахуванням рiзноi якостi гiгiени на верхньому i ниж-ньому зубних рядах (DIOH)».
Проведено порiвняльний аналгз гiгiенiчного догляду за порожниною рота залежно вiд щелепи, де апа-рати фжсувались, i вiд обраного кольору апарату.
8_MEDICAL SCIENCES / «ШУШЗДиМ-ШиГМак» #5(164), 2023
Результати власних до^джень та ix обговорення. Середн значения показника тдексу гтени Silness-Loe (Pl I) у ecix 162 пацieнтiв nid час першого обстеження до виготовлення ортодонтичног конс-трукцп складами 2,4±0,98. Перед початком ортодонтичного лжування дтям було проведено професшне чищення зубiв, неiнвазивну герметизацт та фторування емалi неуражених посттних зубiв, iндивiдуальне навчання стандартному методу чищення зубiв, призначено iндивiдуальнi засоби гтени. Шсля описаног niдготовки показники тдексу покращились i у всiх 162 дтей коливались в межах вiд 0,12 до 0,65.
При обстеженнi через 4-5 тижнiв лiкування визначено, що показник тдексу Silness-Loe (Pl I) зрк i становив у середньому 0,92±0,74 при використаннi аnаратiв з фiксацieю на верхнш щелеni та 0,67±0,41 - на нижнт, що вiдnовiдало хорошому рiвню гiгieни порожнини рота. Показники гiгieнiчного тдексу зу-бiв на щелеni, де фжсувались ортодонтичт апарати, мали тенденцт до niдвищення nорiвняно з аналогi-чними показниками зубного ряду без ортодонтичного апарату, що бшьш ктотно виражалось у дтей з фiксацieю ортодонтичних аnаратiв на верхнШ щелеni. У дiтей з апаратами, що фжсувались на верхнш щелеni, юльюсне значення тдексу DIOH майже вдвiчi перевищувало середш значення тдексу Silness-Loe у цих же дтей. Третe обстеження було проведено через 6-9 мюящв користування ортодонтичним апа-ратом. Показник тдексу Silness-Loe (Pl I) при використаннi аnаратiв з фiксацieю на верхнш щелеni становив 1,81±0,56, на нижнт - 1,08±0,51.
Отримаш даш вказують, що увага дiтей та гх батьюв до iндивiдуальноi гiгieни зубiв на щелет, де фжсувались ортодонтичн апарати, залишаeться недостатньою i nотребуe корекцИ.
Результати аналiзу тдексу Silness-Loe (Pl I) через 4-5 тижтв та 6-9 мiсяцiв з початку ортодонтичного л^вання вказують на р1зницю мiж значеннями показниюв залежно вiд вибраного кольору апарату. Найкращий рiвень гiгieни через 4-5 тижнiв спостер^ався у дтей з синiми та зеленими апаратами, через 6-9 мкящв - з зеленими i фiолетовими.
Висновки. Використання iндексiв гiгieни, зокрема таких, яю вiдображають р1зницю мiж рiвнем гiгi-eни на щелеni, де розмiщуeться ортодонтична конструкцiя, i де вона вiдсутня, e доцтьним для оцтки стану гiгieни порожнини рота у дiтей iз зубощелепними аномалiями та надання рекомендацш щодо його покращення. Стан гiгieни порожнини рота у дтей, що знаходяться на ортодонтичному л^вант, вiдрi-зняeться в залежностi вiд розташування ортодонтичного апарата, що бшьш виражено у дiтей з апаратами, розташованими на верхнш щелет. Виявлено вiдмiнностi у рiвнi гiгieнiчного догляду за порожниною рота у дiтей з р1зними кольоровими вподобаннями при виборi кольору ортодонтичного апарату: найгiр-ший стан iндивiдуального гiгieнiчного догляду в ус термiни спостереження виявлено у дiтей, що надали перевагу червоному, рожевому, помаранчевому та фюлетовому кольорам, що свiдчить про необхiднiсть надання особливог уваги мотивацИ даноi групи дтей щодо дотримання належного гiгieнiчного догляду niд час ортодонтичного лжування. Враховуючи те, що, незважаючи на чтке тформування i донесення правил користування ортодонтичними апаратами та гiгieнiчного догляду, в процес л^вання показники гiгieнiчних iндексiв знизились, необхiдно регулярно проводити корекщю тактики стлкування, особливо з неврiвноваженими, непостшними та iмnульсивними дтьми. Необхiдне також подальше вивчення таро-зробка алгоритму правильного догляду за порожниною рота iз застосуванням iндивiдуального добору су-часних методiв та засобiв гiгieни, спрямованого на покращення гiгieнiчного стану i-з врахуванням чинни-юв, що його обумовлюють.
Abstract.
Background. In order to ensure effective orthodontic treatment and prevent the occurrence of complications from periodontal tissues, it is necessary to take into account and increase the patient's motivation not only for the orthodontic result, but also for high-quality oral hygiene. It is possible to analyze the true picture of the hygienic condition of the oral cavity with help of hygienic indices.
Psychological preparation of the child is a prerequisite for high-quality orthodontic treatment in compliance with hygienic standards. One of the methods of determining the characteristics of a child's character is to assess his preference for different colors.
The study of the psychological and motivational component during orthodontic treatment is relevant and promising at present.
Purpose: to evaluate the quality of individual oral care of children in the process of orthodontic treatment with the use of removable appliances in the period of transitional dentition and taking into account the child's color preferences.
Materials and methods. 162 children aged from 8 years 4 months to 11 years 3 months who sought orthodontic care with various orthodontic pathologies were examined. The classification of dentognathic anomalies and deformations according to A. Betelman was used to establish the diagnosis, and various designs of removable orthodontic appliances were used to treat patients. As an additional criterion for determining the psychotype and dominant features of the patient's character, color preferences, determined when choosing the color of the orthodontic appliances, have been used. The determination of the hygienic condition of the oral cavity in the course of orthodontic treatment was done using the «Differentiated index for determining the indicator of individual oral hygiene, adjusted to take into account the different quality of hygiene on the upper and lower dental rows (DIOH) ».
A comparative analysis of hygienic care of the oral cavity carried out depending on the jaw, where the appliances were fixed, and on the selected color of the appliance.
Results and Discussion. The average values of the Silness-Loe hygiene index (Pl I) among all 162 patients during the first examination before the production of the orthodontic appliances were 2.4±0.98. Before the start of orthodontic treatment, a professional teeth cleaning, non-invasive sealing and fluoridation of the enamel of unaffected permanent teeth, individual training in the standard method of teeth brushing were done, and individual hygiene products were prescribed. After the described preparation, the index indicators improved and ranged from 0.12 to 0.65 in all 162 children.
When examined after 4-5 weeks of treatment, it was determined that the Silness-Loe index (Pl I) increased and was on average 0.92±0.74 when using devices with fixation on the upper jaw and 0.67±0.41 - on the lower, which corresponded to a good level of oral hygiene. The scores of the hygienic index of the teeth on the jaw, where orthodontic appliances were fixed, had a tendency to increase compared to similar scores of the teeth without orthodontic appliances, which was more significantly expressed in by children with fixation of orthodontic appliances on the upper jaw. Among children with appliances fixed on the upper jaw, the quantitative value of the DIOH index was almost twice as high as the average value of the Silness-Loe index in the same children. The third examination conducted after 6-9 months of using the orthodontic appliances. The Silness-Loe index (Pl I) among patients with devices, fixed on the upper jaw was 1.81±0.56, on the lower - 1.08±0.51.
The obtained data indicate that the attention of children and their parents to individual dental hygiene on the jaw, where orthodontic appliances are fixed, remains insufficient and needs correction.
The results of the analysis of the Silness-Loe index (Pl I) after 4-5 weeks and 6-9 months from the beginning of orthodontic treatment indicate a difference between the values of the indicators depending on the chosen color of the appliance. The best level of hygiene is observed after 4-5 weeks among children with blue and green appliances, after 6-9 months - with green and purple ones.
Conclusions. The use of hygiene indices, in particular those that reflect the difference between the level of hygiene on the jaw where the orthodontic construction is placed and where it is absent, is appropriate for assessing the state of oral hygiene among children with dentognathic anomalies and providing recommendations for its improvement. The state of oral hygiene among children undergoing orthodontic treatment differs depending on the location of the orthodontic appliance, which more expressed among children with appliances located on the upper jaw. Differences in the level of oral hygiene care among children with different color preferences when choosing the color of the orthodontic appliance were revealed: the worst state of individual hygienic care in all periods of observation was found among children who preferred red, pink, orange and purple colors, which indicates the need of giving special attention to the motivation of this group of children regarding compliance with proper hygienic care during orthodontic treatment. Considering the fact that, despite clear information and delivery of the rules for using orthodontic appliances and hygienic care, the indicators of hygienic indices decreased during the treatment, it is necessary to regularly correct communication tactics, especially with unstable and impulsive children. It is also necessary to further study and develop an algorithm for proper care of the oral cavity using an individual selection of modern hygiene methods and tools, aimed at improving the hygienic condition, taking into account the factors that determine it.
Ключовг слова: ортодонтичне л^вання, мотивацiя, тдекс Silness-Loe (Pl I), тдекс DIOH, яюсть iндивiдуального догляду, взаемозв 'язок домтуючих рис характеру та кольорових вподобань.
Keywords: orthodontic treatment, motivation, Silness-Loe index (Pl I), DIOH index, quality of individual care, correlation between dominant character traits and color preferences.
Актуальшсть. Розповсюджетсть зубощелеп- пв, в меншш Mipi вщ вихователш та вчителш. Ль
них деформацш серед населення Украши сягае карю, при навчант правилам чищення зубш, потрь
майже 90%, що визначае актуальшсть дослвджень бно враховувати вiкoвi та шдиввдуальт психолоп-
про 1х вплив на морфолопчний та функцюнальний чт особливосп [8, 9, 13, 15].
стан органв порожнини рота [1, 3-5, 12, 14]. Психолопчна пщготовка е обов'язковою умо-
Пвд час ортодонтичного лшування обов'язко- вою яисного ортодонтичного лшування, з дотри-
вою е систематична пеpевipка гтетчного стану манням гтетчних норм та з урахуванням чинни-
порожнини рота та професшна гтена з викорис- юв, що впливають на них та на саме лшування [5,
танням сучасних, шдивщуально пщбраних основ- 16]. Водночас opiентoвна дiагнoстика особливостей
них та додаткових засобш та предмета гтени. характеру дитини на стоматолопчному пpийoмi
Пpoаналiзувати ктинну картину гтетчного стану може проводитись iз урахуванням факту взае-
можна за допомогою гтетчних шдекав, яш дозво- мозв'язку характеру людини i 11 улюбленого ко-
ляють перевести яисну характеристику в бали (вщ- льору [7, 16-19]. Зпдно з дослвдженнями фахшцш-
сотки), демонструють усшхи та помилки у викори- психолопв, надавання переваги червоному кольору
станш засoбiв та предметв гтени [6, 10, 11, 15]. свщчить про енергштсть, нетерплячкть, непосид-
Проте традицшш шдекси гтени не завжди дають ливкть; синьому - пасивтсть, вpiвнoваженiсть,
можливкть оцшити стан догляду за порожниною вщповвдальтсть, вpазливiсть; жовтому - вiдкpи-
рота саме в перюд ортодонтичного лiкування. тiсть, допитливкть, чутливiсть; фioлетoвoму - сер-
Дгти отримують iнфopмацiю про правила до- йозтсть, схвильoванiсть, iмпульсивнiсть, вiдсут-
гляду за зубами переважно вiд батьюв, стоматоло- нiсть надiйнoстi, цiлеспpямoванoстi. Зелений хара-
ктеризуе спок1йних та допитливих; помаранчевий
обирають активнi, комунiкабельнi, нетерплячi та допитливi; рожевий - мр1йлив1, HeBneBHeHi, боязк1, наïвнi, непостiйнi. Б1лий - колiр свободи, чистоти; чорний - протесту, агресивносп [7, 17-19].
Л1кар-ортодонт на сьогоднi мае можливкть ви-готовляти ортодонтичнi апарати з базисом рiзного кольору, враховуючи вподобання i психологiчнi особливостi дiтей що, з одного боку, посилюе мо-тивацш дитини до ортодонтичного лжування, а з другого - дозволяе передбачити певнi особливостi ïï характеру, що дозволять планувати вщповщний менеджмент поведшки. Тому дослвдження психо-логiчноï i мотивацiйноï складовоï при проведенш ортодонтичного лжування е актуальним i перспек-тивним.
Мета. Оцшити якiсть шдив1дуального догляду за ротовою порожниною дтей у процесi ортодонтичного лжування iз застосуванням зн1мно1' апара-тури в перiод змшного прикусу та з урахуванням кольорових вподобань дитини.
Завдання дослщження. Визначити р1вень г1п-ени ротово1' порожнини за допомогою шдексу Silness-Löe та його модифжацп в процесi ортодонтичного лжування; визначити р1вень шдив1дуаль-ного догляду за порожниною рота в залежносп в1д
розташування зн1мних ортодонтичних апаратгв; визначити р1вень г1гiенiчного догляду за порожниною рота у дней з р!зними кольоровими вподобаннями при вибор! кольору ортодонтичного апарату.
Матер1али та методи. Нами було обстежено 162 детей в1ком в!д 8 рокш 4 м1сяц1в до 11 рошв 3 м1сяц1в (93 дшчинки та 69 хлопчикш), що зверну-лись за ортодонтичною допомогою з р1зною орто-донтичною патолог1ею.
При встановленш д1агнозу використано класи-фжац1ю аномал1й та деформац1й зубощелепних аномалш за А. Бетельманом, який роздшив вс1 па-тологй' зубощелепного апарату на аномали поло-ження окремих зуб1в та прикусу (дистальний, мез1-альний, вщкритий, глибокий та перехресний) [1, 2].
Дистальний прикус було д1агностовано у 49 д1-тей, мез1альний - у 19, в1дкритий - у 18, дистальний, ускладнений глибоким - у 52, перехресний - у 24 (табл. 1). Ортодонтичш патологи у бшьшосп ви-падк1в були комплексними, аномали положения окремих зуб1в доповнювали аномал1ю прикус1в у 94% в1д загально1' кшькосп пащент1в, прийнятих на л1-кування.
Таблиця 1
Характеристика пац1ент1в, як1 знаходились на ортодонтичному лшуванш, залежно вщ стат1 та
Ортодонтична патолог1я Всього, 162 Д1вчата, 93 Хлопчики, 69
Число % Число %
Дистальний прикус 49 31 63,3 18 36,7
Мез1альний прикус 19 4 21,1 15 78,9
В1дкритий прикус 18 9 50 9 50
Дистальний прикус, ускладнений глибоким 52 30 57,7 22 42,3
Перехресний прикус 24 19 79,2 5 20,8
Для л1кування використано р1зш конструкцп зн1мних, внутршньоротових, комбшованого типу дй' ортодонтичних апарат1в залежно в1д виду патологи. Част1ше за все при лiкуваинi дистального прикусу застосовувались апарати Шварца з похилою площиною та Андрезена-Гойпля з гвинтами або омегопод1бними петлями; мез1ального - апарати Брюкля-Рейхенбаха з оклюзшними накладками або без них, Андрезена-Гойпля, Балтерса III типу; в1дк-ритого - апарати Фл1са П.С.-Ф1лоненка В.В. та Шварца з оклюзшними накладками; дистального,
ускладненого глибоким - апарати Шварца з по-хило-накушувальною площиною, Андрезена-Гойпля з гвинтами або омегопод1бними петлями; пере-хресного - апарати Норда, Фл1са П.С.-Циж А.В., Шварца з гвинтами, оклюзшними накладками або без них. Вс1 апарати розд1лялись на однощелепш / однощелепш двощелепно1' дй' та двощелепш [1, 2] (рис.1).
Розпод1л використаних ортодонтичних апара-т1в в1дпов1дно до к1лькост1 осб, як1 знаходились на лжуванш, залежно в1д патолог1й представлено у табл. 2.
Рис. 1. Однощелепний ортодонтичний апарат в порожним рота патента.
Таблиця 2
Розподш використаних ортодонтичних аиара'мв вщповщно до кiлькостi осiб, якi знаходились на _лшуванм, залежно ввд патологi'l'_
Ортодонтична патолопя, 162 Однощелепш / однощелепш двощелепно! ди Двощелепш
Число % Число %
Дистальний прикус, 49 Дшчата, 31 15 48,4 16 51,6
Хлопчики, 18 9 50 9 50
Мезiальний прикус, 19 Дшчата, 4 4 100 - 0
Хлопчики, 15 14 93,3 1 6,7
Вдаритий прикус, 18 Дшчата, 9 2 22,2 7 77,8
Хлопчики, 9 2 22,2 7 77,8
Дистальний, ускладнений глибо-ким прикус, 52 Дшчата, 30 8 26,7 22 73,3
Хлопчики, 22 4 18,2 18 81,8
Перехресний прикус, 24 Дшчата, 19 8 42,1 11 57,9
Хлопчики, 5 1 20 4 80
Всього: 162 Дшчата, 93 37 39,8 56 60,2
Хлопчики, 69 30 43,5 39 56,5
Всього використали апарати однощелепнi / од-нощелепнi двощелепно! ди у 67 випадках (дшчата -37, хлопчики - 30), двощелепш у 95 (дшчата - 56, хлопчики - 39). Апарати однощелепш / однощеле-пнi двощелепно! ди були роздiленi на тi, що фшсу-
вались на верхнш або нижнш щелепах. З 67 випад-кiв використання у 46 (дшчата - 25, хлопчики - 21) вони фшсувались на верхнш щелеш, у 21 (дшчата -12, хлопчики - 9) - на нижнш. Апарати двощелепш (95) у вах випадках фшсувалися на верхнш щелеш (табл. 3).
Таблиця 3
Розподш ортодонтичних аиарамв однощелепних / однощелепних двощелепноТ дп та двощелепних _Iti.MIQItUIIQ м1сця фжсацй'_
Апарати Всього, 162
Однощелепнi / однощелепнi двощелепно! ди з фiксацieю на верхнш щелепi 67 Всього 46: дшчата - 25, хлопчики - 21
Однощелепнi / однощелепш двощелепно! дй' з фiксацieю на нижнш щелеш Всього 21: дшчата - 12, хлопчики - 9
Двощелепнi з фжсащею на верхнш щелепi Всього 95: дшчата - 56, хлопчики -39
Отже, на верхнш щелеш фжсувалась 141 орто-донтична конструкц1я (дшчата - 81, хлопчики - 60), на нижнш - 21 (дшчата - 12, хлопчики - 9).
Як додатковий критерш визначення психотипу та домшуючих рис характеру використано кольо-ров1 вподобання детей, яш визначались при вибор1 кольору ортодонтичного апарата. Дети самостшно обирали кол1р апарата на початку ортодонтичного лжування 1з запропоновано! кольорово! карти.
Пащенти у повному обсяз1 отримали рекомен-даци по правилам, часу, догляду за ортодонтич-ними апаратами та ппетчному догляду за порож-ниною рота. На повторне обстеження пащенти були призначет через 4-5 тижнш, трете обстеження проводилось через 6-9 мкяцш.
Вивчення ппешчного стану порожнини рота у процеа ортодонтичного лжування проводили за допомогою «Диференцшованого шдексу визна-чення показника шдиввдуально! гтени порожнини
рота, скорегованого з урахуванням pi3Hoi' якоси п-гieни на верхньому i нижньому зубних рядах (DIOH)» [20].
За його основу взято шдекс зубного нальоту Silness-Löe (Biofilm Index, Plaque Index (Pl I), 1964) [10, 11, 20], що належить до групи шдексш, яш ощ-нюють товщину бiоплiвки (зубно! бляшки) на кож-нш з 4-х сторш в приясеннш дiлянцi зубш всього зубного ряду або вибраних зубш, зазвичай, 16, 21, 24 та 36, 41, 44. У перюд змшного прикусу можливе корегування обраних зубш 16 (55), 21 (61), 24 (63) та 36 (75), 41 (81), 44 (83), за умови вщсутносл не-обхщного можливо використати рядом стоячий.
Для визначення шдексу спецiального фарбу-вання шдикатором зубного нальоту можна не проводит, або для наочно! шформащ! використову-ють барвник (рис. 2-4).
Рис. 2-4. Визначення тдексу Silness-Löe з додатовим проведенням спещального фарбування тдикатором
зубного нальоту.
Метод визначення шдексу: шсля ретельного висушування поверхонь зубiв кшчиком стоматоло-пчного зонда проводять у пришийковш частиш з усiх 4-х сторш, результата оцшюють у балах: 0 -налет бшя шийки зондом не визначаеться; 1 - налiт вiзуально не помiтний, але на кшчику зонда видно
грудочку нальоту; 2 - помiрне нагромадження нальоту в ясеннш борознi, на поверхш зуба налiт визначаеться вiзуально (без зондування); 3 - штенси-вне вщкладення нальоту на поверхнях зуба, в м1ж-зубних пром1жках, в ясеннш борознi (рис. 5).
ч -
}• ¡V
I I
Рис. 5. Визначення зубного нальоту за допомогою зонда.
Спочатку обчислювали шдекс нальоту одного зуба, потм - шдекс нальоту групи зубш та шдекс нальоту шдивщуума. Критери оцшки якосл гтени порожнини рота наступш: 0 - ввдмшна, 0,1-0,9 - хороша, 1,0-1,9 - задовшьна, 2,0-3,0 - погана.
Було обчислене значення шдексу Silness-Lбe (Р1 I) для шдексних зубш верхньо! та нижньо! ще-леп. Анал1з результат проводили у двох аспектах: яшсному 1 кшьшсному. Для яшсного аналзу розг-лядали спшввдношення показника шдексу зуб1в ще-лепи, де фксувалися ортодонтичш апарати, до показника зубного ряду, де апарати не фксувалися. Якщо цей показник перевищував 1, це свщчило, що незадов1льна гтена пов'язана значною м1рою з ощадливим вщношенням до щелепи, де фшсувався апарат, 1 чим цей показник вищий, тим б1льше уваги варто придшяти гМешчному навчанню та п1дви-щенню мотиваци стосовно яшсно! гМени.
Для юльюсно! оцшки значення шдексу Silness-Lбe (Р1 I), визначене традицшним способом, множили на частку, дшеним яко! е значення шдексу для зуб1в щелепи, де фксувалися апарати (X), а дшьни-ком - значення шдексу, де ортодонтичш апарати не ф1ксувалися (У). У вах випадках, коли частка, отримана шляхом д1лення показника щелепи, де фь ксувалися апарати, на показник щелепи, де ортодонтичш апарати не фшсувалися, менша за 1, вона приймалася за 1.
Формула для розрахунку: DЮH = Р1 I * Х / У, де: Р1 I - значення шдексу Silness-Lбe, обчисленого за стандартною методикою, Х - значення шдексу для зуб1в щелепи, де фксувалися апарати, У - значення шдексу, де ортодонтичш апарати не ф1ксува-лися.
Нами проведено поршняльний анал1з гтешч-ного догляду за порожниною рота залежно вщ щелепи, де апарати фксувались, 1 ввд вибраного ко-льору апарату (рис. 6, табл. 4).
апарати, що фксувапись на верхнм щелеп апарати, що фксувапись на нижнм щелеп
Рис. 6. Розподш ортодонтичних апаратiв, що фжсувались на верхнш та нижнш щелепах з урахуванням
кольору i статi.
14_MEDICAL SCIENCES / «ШУШ(Щ]УМ-ШУГМ&У» #5(164), 2023
Таблиця 4
Розподш ортодонтичних ;iii;i|);n iit в1дпов1дно м1сця фжсацп та вибраного кольору апарату
Щелепа, де фжсуються ортодонтичш конструкцп Кол1р апарату
червоний син1й жовтий зелений ф1олето-вий помаранче-вий рожевий
число % число % число % число % число % число % число %
Верхня141 39 27,7 22 15,6 12 8,5 13 9,2 18 12,8 21 14,9 16 11,3
Нижня21 3 14,3 1 4,8 2 9,5 2 9,5 3 14,3 2 9,5 8 38,1
Всього162 42 25,9 23 14,2 14 8,6 15 9,3 21 13,0 23 14,2 24 14,8
спричинюють накопичення зубного нальоту у при-шийков1й дшянщ зуб1в та поблизу м1сця фжсацп апарату, таким пащентам, окр1м зубних лжувально-проф1лактичних паст, обов'язковим е використання iнтердентальниx флос1в, зубних йоржишв, ортодонтичних та м1жзубних щеток, ротових ополккувачш. Важливим е також щоденний г1гiенiчний догляд за ортодонтичними апаратами 1з використанням спе-щальних засоб1в.
При обстеженн через 4-5 тижнш лжування було визначено, що показник шдексу Silness-Löe (Pl I) зб1льшився i становив у середньому 0,92±0,74 при використанн1 апарат1в з фжсащею на верхнш щелеш та 0,67±0,41 при використаинi апарат1в з ф1-ксащею на нижи1й щелеш, що вщповщало хоро-шому р1вню г1г1ени порожнини рота. Середн1й показник становив 0,80±0,46, при цьому зустр1чались дети i з вiдм1иним, i з задов1льним р1внем г1пени.
При проведенш яшсного та кшьшсного анал1зу р1вия г1гiенiчного догляду за порожниною рота об-числювалось сп1ввiдношения показника шдексу зубш щелепи, де фжсувалися ортодонтичн1 апарати, до показника зубного ряду, де апарати не фжсувалися (табл. 5).
Таблиця 5
Яктст i кшьшсш показники г1гiенiчного догляду за порожниною рота при обстеженш детей (162) через 4-5 тижнш з початку ортодонтичного лжування
Результати власних дослвджень та ïx обгово-
рення. Середн значення показника шдексу г1пени Silness-Löe (Pl I) у вс1х 162 пацiент1в п1д час пер-шого обстеження до виготовлення ортодонтично1' конструкцп складали 2,4±0,98, що вщповщало не-задов1льному стану шдив1дуально1' г1г1ени.
Перед початком ортодонтичного лжування д1-тям було проведено професшне чищення зуб1в пастою середньо1' абразивносп торцевими нейлоно-вими щетками, санацш порожнини рота, нешвази-вну герметизац1ю та фторування емал1 неуражених пост1йних зуб1в, шдивщуальне навчання стандартному методу чищення зуб1в, призначено шдив1дуа-льн засоби г1пени в залежносп в1д стоматолопч-ного статусу. П1сля описано1' подготовки на початку ортодонтичного лжування показники шдексу плени Silness-Löe (Pl I) покращились i становили у вс1х 162 детей в1д 0,12 до 0,65, що трактувалось як хороший р1вень г1пени.
Пащентам та ïx батькам було роз'яснено, що п1д час ортодонтичного лжування, необх1дно четко дотримуватись правил г1гiенiчного догляду за ротовою порожниною. Осюльки ортодонтичн1 апарати
Всього Апарати Значення шдексу для зубного ряду Значення шдексу для ш-див1дууму Яшсний анал1з Кшьшсний анал1з
верхнього нижнього
141 ф1ксац1я на вер-хнш щелеш 1,17 ±0,91 0,67 ±0,72 0,92 ±0,74 0,80±0,46 1,75 ±0,86 1,61 ±0,56
21 ф1ксац1я на ни-жнш щелеш 0,59 ±0,31 0,75 ±0,62 0,67 ±0,41 1,27 ±0,48 0,85 ±0,38
Показники г1пешчного шдексу на щелеш, де фжсувались ортодонтичн1 апарати, мали тенден-цш до перевищення пор1вняно з аиалогiчними по-казниками щелепи без апарату, що б1льш ктотно виражалось у детей з фжсащею апарат1в на верхн1й щелеш (1,75±0,86 пор1вняно з 1,27±0,48).
У детей з апаратами, що фжсувались на верхнш щелеш, кшьшсне значення шдексу DIOH майже вдв1ч1 перевищувало середне значення шде-
ксу Silness-Löe у цих же детей. Це свщчить про до-цiльнiсть використання шдексу DIOH у дiтей, що знаходяться на ортодонтичному лiкуваннi, для отримання бiльш об'ективно! картини про стан ri-гieни порожнини рота.
Якщо як1сний показник перевищував 1, це свщчило про ощадливе ввдношення дитини до зу-б1в пвд час чищення на щелепi, де фжсувався апа-рат. Чим цей показник вищий, тим бшьше уваги
шдексу Silness-Loe (Pl I) в середньому погiршився до 1,61±0,52. При використаннi апарат1в з фкса-цieю на верхнiй щелепi вш становив 1,81±0,56, на нижнш щелеш - 1,08±0,51 (табл. 6).
Таблиця 6
Hkiciii i к1льк1см1 показники ririeHÏ4Horo догляду за порожниною рота при обстеженш дiтей (144)
варто прид1ляти пгieнiчному навчанню та шдви-щенню мотиваци стосовно як1сно1 гМени.
Трете обстеження проводили через 6-9 мкяцш користування ортодонтичним ашаратом. Показник
Всього Апарати Значення шдексу для зубного ряду Значення шдексу для шдиввдууму Яшсний аналiз Юльшсний аналiз
верхнього нижнього
125 фшсащя на верхнш ще-лешi 1,68 ±0,91 0,93 ±0,72 1,31 ±0,82 1,61±0,52 1,81 ±0,56 2,37 ±0,81
19 фшсащя на нижнш ще-лешi 1,83 ±0,62 1,98 ±0,46 1,91 ±0,65 1,08 ±0,51 2,06 ±0,17
У шроцесi лiкування шротягом спостереження 18 шацiентiв з власно! iнiцiативи перервали лшу-вання, тому кшьшсть обстежених зменшилась (7 з ашаратами червоного кольору, по 4 - помаранче-вого та фюлетового, 2 - рожевого, 1 синього).
При шроведеннi якiсного та кшьшсного аналiзу стану гiгiенiчного догляду за порожниною рота, спшвщношення показника шдексу зубiв щелепи, де фшсувалися ортодонтичш апарати, до показника зубного ряду, де апарати не фшсувалися, встанов-лено, що вони вiдрiзняються значно бшьше, нiж при попередньому.
Порiвняно з результатами, отриманими через 4-5 тижнiв лшування, показники шдексу Silness-Loe та значення шдексу DIOH шогiршились, що свь дчить про зниження уваги дитини та батькш до ri-гiени порожнини рота.
Привертае до себе увагу збереження у всГх дь тей високого показника спшвщношення шдексу ri-
апарати, до показника шдексу гтени зубного ряду, де апарати не фксувались. Отриманi даш вказують, що увага дiтей та ïx батькiв до 1ндив!дуально1 riri-ени зубiв на щелешi, де фшсувались апарати, зали-шаеться недостатньою i потребуе корекци.
При проведенш аналiзу гiгiенiчного догляду за порожниною рота залежно вщ вибраного кольору апарату (162) встановлено, що серед детей з черво-ними ортодонтичними аппаратами (42) показник ш-дексу Silness-Loe (Pl I) через 4-5 тижнш з початку лшування становив у середньому 1,16±0,75 при ви-користаннi ашаратiв з фiксацiею на верхнш та нижнш щелепах. Серед дiтей з синши ортодонтичними апаратами (23) - 0,33±0,23, жовтими (14) -0,76±0,11, зеленими (15) - 0,23±0,67, фiолетовими (21) - 0,81±0,29, помаранчевими (23) - 1,08±0,81, рожевими (24) - 1,02±0,53 (рис. 7, табл. 7).
г1ени зубного ряду, де фнссувались ортодонтичш
д1апазон значень ¡ндексу Silness-Loe до початку ортодонтичного лжування
Рис. 7. Графiчне зображення показниюв ÎHÔeKcy Silness-Loe (Pl I) через 4-5 тижнiв з початку
ортодонтичного лкування залежно eid вибраного кольору ортодонтичного апарату.
Таблиця 7
Показники шдексу 8Ппе88-Ьое (Р1 I) через 4-5 тижшв з початку ортодонтичного лшування залежно _вiд вибраного кольору ортодонтичного апарату_
Колiр ортодонтичних апаратш (162) Показники шдексу Silness-Loe (Pl I)
Червоний (42) 1,16±0,75
Синш (23) 0,33±0,23
Жовтий (14) 0,76±0,11
Зелений (15) 0,23±0,67
Фюлетовий (21) 0,81±0,29
Помаранчевий (23) 1,08±0,81
Рожевий (24) 1,02±0,53
Отже, результати ан^зу iндексу Silness-Loe (Pl I) через 4-5 тижн1в з початку ортодонтичного лъ кування вказують на рiзницю м1ж значеннями по-казниюв залежно вщ вибраного кольору апарату. Найкращий р1вень гiгieни спостер1гався у детей з син1ми та зеленими ортодонтичними апаратами, найгiрший - з червоними та помаранчевими.
Отриманi дан дозволяють припустити, що ко-льоровi вподобання, якi характеризують певною мь рою психотип дитини, можуть сввдчити про здат-нiсть виконувати рекомендаци лiкаря та досягати
При проведенш анатзу г1пен1чного догляду за порожниною рота залежно вщ вибраного кольору апарату (144) через 6-9 мкящв встановлено, що серед детей з червоними ортодонтичними апаратами (35) показник шдексу Silness-Lбe (Р1 I) становив 1,89±0,63 при використанн апаратш з фжсащею на верхнш та нижнш щелепах. Серед детей з синши апаратами (22) - 1,42±0,25, жовтими (14) -1,67±0,43, зеленими (15) - 0,89±0,53, фюлетовими (17) - 1,55±0,72, помаранчевими (19) - 1,87±0,34, рожевими (22) - 1,83±0,48 (рис. 8, табл.8).
оптимального результату лжування.
1,90
U
■ червонии ■ син|и жовтии ■ зелении
■ фюлетовий ■ помаранчевий I рожевий
д!алазон значень ¡ндексу Silness-Loe до початку ортодонтичного л(кування
Рис. 8. Графiчне зображення показниюв тдексу Silness-Loe (Pl I) через 6-9 мкящв з початку
1,43
0,95
0,48
ортодонтичного л^вання залежно eid вибраного кольору ортодонтичного апарату
Таблиця 8
Показники шдексу 811пе««-Ьое (Р1 I) через 6-9 мкящв з початку ортодонтичного лжування залежно _ввд вибраного кольору ортодонтичного апарату_
Колiр ортодонтичних апаратш (144) Показники шдексу Silness-Loe (Pl I)
Червоний (35) 1,89±0,63
Синш (22) 1,42±0,25
Жовтий (14) 1,67±0,43
Зелений (15) 0,89±0,53
Фюлетовий (17) 1,55±0,72
Помаранчевий (19) 1,87±0,34
Рожевий (22) 1,83±0,48
Отже, результати аналiзу шдексу Silness-Löe (Pl I) через 6-9 мкяц1в вщ початку ортодонтичного лшування також вказують на рiзницю м1ж значен-нями показниюв залежно вщ вибраного кольору апарату. Найкращий р1вень гiгieни спостериався у дiтей з зеленими та фюлетовими апаратами, найп-рший - з червоними та помаранчевими.
Зважаючи на вiк детей слад зазначити, що в да-нш вшовш групi дiти не завжди можуть думати з урахуванням далекоглядних наслвдшв патолопч-ного прикусу та неяшсного гiгieнiчного догляду за порожниною рота. В даному вщ мотиващя мае бути спрямована на бажання дитини мати «рiвнi» зуби та гарну посмшку. З урахуванням цього моти-вацшний компонент стосовно насладив в бшьшш мiрi мае стосуватись батьюв.
При виборi способу мотиваци варто спиратись на вiковi особливостi дитини та ïï психотип, про який свщчить зокрема вибiр улюбленого кольору.
З урахуванням особливостей характеру лкар може краще щщбрати спосiб мотивацiï дитини як до самого ортодонтичного лшування, так i до кра-щого гiгiенiчного догляду за порожниною рота та самим апаратом, ввд чого безпосередньо залежить ефективнiсть лжування.
Висновки. Використання шдекс1в гiгiени, зокрема таких, яш вщображають рiзницю м1ж р1внем гтени на щелепi, де розмщуеться ортодонтична конструкц1я, i де вона вщсутня, е доцшьним для оцшки стану гМени порожнини рота у детей iз зу-бощелепними аномал1ями та надання рекомендацш щодо його покращення.
Стан гiгiени порожнини рота у детей, що зна-ходяться на ортодонтичному лiкуваннi, вг^зня-еться в залежностi вщ розташування ортодонтичного апарата, що бшьш виражено у дiтей з апаратами, розташованими на верхнш щелеш
Виявлено вiдмiнностi у рiвнi гМешчного догляду за порожниною рота у детей з рiзними кольо-ровими вподобаннями при виборi кольору ортодонтичного апарату: найпрший стан шдиввдуального гiгiенiчного догляду в уа термши спостереження виявлено у детей, що надали перевагу червоному, рожевому, помаранчевому та фiолетовому кольо-рам, що свщчить про необхiднiсть надання особливо! уваги мотивацй' дано! групи дiтей щодо дотри-мання надежного гiгiенiчного догляду пщ час ортодонтичного лжування.
Враховуючи те, що, незважаючи на чiтке шфо-рмування i донесення правил користування орто-донтичними апаратами та гiгiенiчного догляду, в процеа лжування показники ппетчних шдекот знизились, необхщно регулярно проводити корек-цш тактики спшкування, особливо з невр1вноваже-ними, непостшними та 1мпульсивними дiтьми. Не-обхвдне також подальше вивчення та розробка алгоритму правильного догляду за порожниною рота iз застосуванням шдивщуального добору сучасних метод1в та засоб1в гiгiени, спрямованого на покра-щення гiгiенiчного стану iз врахуванням чинниюв, що його обумовлюють.
Список використаиоТ лiтератури
1. Flis P.S., Omelchuk M.A., Rashchenko N.V. [et al.]. Orthodontics: Textbook - Kyiv: Medicine, 2008. -336 p.
2. Flis P.S., Leonenko G.P., Filonenko V.V., Doroshenko N.M. Orthodontics. Dentognathic Anomalies and Deformations: textbook. Edited by Professor P.S. Flis. - Kyiv: AUS Medicine Publishing, 2015. -176 p.
3. Куроедова В.Д., Седых К.В. Современный взгляд на болезнь «Зубочелюстная аномалия».-Полтава. - 2014. - 263 с.
4. Proffit W.R., Fields Henry W., Sarver David M. Contemporary orthodontics. - Mosby, Elsevier Health Sciences, 2013. - 768 p.
5. Куроедова Д.В., Дмитренко М.1., Макарова М.О., Стасюк О.А. Зрозумша ортодонпя: навчаль-ний поСбник. - Полтава. - 2016. - 84с.
6. Чухрай Н., Фур М., Дубецька-Грабоус I., Лесщький М. ГМена порожнини рота у детей i3 зу-бощелепними аномалiями. Вiсник стоматологи. -2021. - 107(2). - С. 62-65. https://doi.org/10.35220/2078-8916-2019-32-2-62-65
7. Стенл М.Д. Kольородiагностика як до-помiжний метод для покращення ефективностi лжування зубощелепних деформацш. Украшський науково-медичний молодiжний журнал. - 2021. -№3. - С. 84-85.
8. Tulunoglu O., Bodur H., Akal N. Aile egitim duzeyinin okul oncesi gocuklardaki agiz di§ sagligi uy-gulamalari uzerine etkisinin degerlendirilmesi. Gazi Univ Di§ Hekim Fak Derg. - 1999. - 16(2). - Р.27-32.
9. Kallestal C., Matsson L. Periodontal conditions in a group of Swedish adolescents. Journal Clin Periodontal. - 1990. - 17(9):609-612.
10. Хоменко Л.О., Шматко В.I., Остапко O.I. та ш. Стоматологiчна профшактика у дiтей: Навч. посiбник. - К.: 1СДО, 1993. - 192 с.
11. Wilkins Esther M., Charlotte J. Wyche, Linda D. Boyd, 12th ed. Clinical practice ofthe dental hygienist. Wolters Kluwer, 2017. №23. - Р.369-392.
12. Petersen P., Ogawa H. Strengthening the prevention of periodontal disease: The WHO approach. Journal Periodontol. - 2005. - №76(12). - Р. 21872193. https://doi.org/10.1902/jop.2005.76.12.2187.
13. Ceren Damla Ozbek, Didem Eser, Kivanc Bektas-Kayhan, Meral Unur. Comparison of the tooth brushing habits of primary school age children and their parents. Journal of Istanbul University. - 2015. - Jan 31. №49(1). - Р. 33-40. doi: 10.17096/jiufd. 19356
14. Dental Statistics (UK & Worldwide). Режим доступу: https://www.electricteeth.com/uk/dental-sta-tistics/
15. Парпалей К. ГМена ротово! порожнини -важлива складова стоматолопчно! профшактики у детей. Режим доступу: http://medgarant.com.ua/in-dex.php/healthy-teeth/advices/30-gigiena-rotovoji-porozhnini-vazhliva-skladova-stomatologichnoji-pro-filaktiki-u-ditej
16. Психосощальний розвиток детей i пщлеттав. Режим доступу: http://mul-tycourse.com.ua/ua/page/16/93#1
17. Базыма Б.А. Цвет и психика [моногр]. -Харьков: ХГАК, 2001. - 172 с.
18. Колiр. Режим доступу: http://informatikakom.at.ua/Word3/Color/kolir.pdf
19. Таемнича мова кольору. Режим доступу: https://nataliayatsenko.wixsite.com/kerivnukgurtka/ko piya-moya-ditina-talant-1
20. Бщенко Н.В., Яковенко Л.М., Фшоненко В.В. Авторське право «Диференцшований шдекс визначення показника шдивщуально! гiгiени поро-жнини рота, скорегованого з урахуванням рiзноï якостi гiгiени на верхньому i нижньому зубних рядах (DIOH)». Дата реестраци 01.02.21, № 102235, Бюлетень № 63.
УДК 156.78.24
Kovalchuk O. V., Balaniuk I. V., Moskaliuk V.D., Svekla A.I.
Bukovinian state medical university DOI: 10.24412/2520-6990-2023-5164-18-20 FEATURES OF ANTHRAX AND PLAGUE AS BIOLOGICAL WEAPONS
Abstract.
Biological weapons include replicating agents and non-replicating agents. Replication agents, also known as pathogens or infectious agents, include living organisms or spores. Examples of replication agents include anthrax, plague, tularemia, brucellosis, Q fever, smallpox, and the like. Non-replicating agents are toxins. Toxins are effective and specific poisons produced by living organisms [1]. Toxins include abrin, ricin, botulinum neurotoxins, Clostridium perfringens toxin-epsilon, conotoxins, saxitoxin, shigatoxin, staphylococcal enterotoxins, T-2 toxin and tetrodotoxin [2]. According to their importance, they are divided into three categories: higher "I" -neurobotulinum toxin; moderate "II" - ricin, staphylococcal enterotoxin B, T-2 toxin, epsilont-toxin Clostridium perfringens and promising "III" - saxitoxin, brevitoxin, domoic acid, tetrodotoxin, palytoxin [3]. According to the importance of the Centers for Disease Control (CDC), the United States recognizes three categories ofpathogenic biological agents [4].
Keywords: biological weapons, pathogenic biological agents, bioterrorism.
Introduction. Properties of biological weapons that determine its priority as weapons of mass destruction:
• high combat effectiveness in terms of the area of damage and the possible number of casualties;
• the presence of a latent period from the date of application;
• the difficulty of timely detection of the use of biological weapons;
• difficulties in verifying the diagnosis and timely provision of medical care;
• lack of effective specific and non-specific means of protection;
• selectivity of action on the object of damage (humans, animals or plants);
• the possibility of selecting biological agents on the basis of the presence or absence of contagiousness, the period of action after the use of biological weapons.
Disscusion. Category A includes agents with the highest priority who pose a threat to national security because they can be easily spread or transmitted from person to person, causing secondary and tertiary cases; cause high mortality and can have a serious impact on the health of the population, including the impact on medical facilities; can cause public panic and social disturbances; require special measures to prepare for public health. Pathogens include anthrax (Bacillus anthra-cis), botulism, plague (Yersenia pestis), smallpox, tularemia (Francisella tularensis). Category B agents are classified because they are relatively easy to spread, lead to moderate morbidity, cause low mortality, and require improved diagnostic capabilities and enhanced
disease surveillance. Pathogens of category B include brucellosis, epsilon toxin, salmonella, Escherichia coli O157: H7, Shigella, sap (Burkholderia mallei), melioidosis (Burkholderia pseudomallei), Q-fever (Coxiella burnetti), ricin, typhinia, staphylococcus prowazekii), viral encephalitis and Vibrio cholerae. Category C agents can be designed for mass distribution, future use due to availability, ease of production, significant health effects, potentially high morbidity and mortality. Category C agents include new agents such as Nipah virus and Hantavirus [5].
Anthrax is a particularly dangerous acute bacterial zooanthroponotic disease caused by Bacillus anthracis. The pathogen occurs in two forms - vegetative and spore. Vegetative forms are quickly killed by conventional disinfectants and boiling. Disputes are extremely stable. They persist in the soil for decades. Resistant to chemicals, autoclaving (132 ° C) and boiling kill in just 60 minutes. The size and resistance of anthrax spores make this microorganism an ideal biological weapon. There are four types of anthrax: anthrax, inhalation anthrax, anthrax and oropharyngeal anthrax [6]. The incubation period of anthrax varies from several hours to 14 days, often 2-3 days. The infectious dose is 8000-50 000 spores. Initial clinical symptoms: localized itching with subsequent papular lesion, which changes to vesicular. After 7-10 days, a black scab appears. General symptoms: fatigue, fever, malaise, cough, mild chest discomfort, respiratory distress syndrome, shock [6]. Anthrax occurs due to inhalation of spores [7]. The incubation period of inhaled anthrax is less than a week, but in rare cases takes weeks. Initial symptoms include
