CC BY
19
Таблиця 3 Показники (функцп дiастоли лiвого шлуночка за даними ехокардюграфН' у хворих на 1БС 60-74 рок1в i3 суправентрикулярною екстрасистолieю i у хворих без порушень ритму (M±m)
Показники Група обстежених
хвор1 на 1ХС без порушення ритму \вор1 на 1ХС з суправентрикулярною екстрасистол1ею
IVRT, мс 111,2±2,1 98,2±1,4
DTE,mc 192,3±1,9 200,1±3,9
Time E, мс 224,3±3,0 239,5±2,2
Time А, мс 136,2±1,6 140,7±2,5
VE, м/с 0,62±0,02 0,35±0,03*
VA, м/с 0,73±0,02 0,62±0,04*
Е/А 0,85±0,03 0,57±0,02*
ВИСНОВКИ
1. У хворих на 1ХС i3 суправентрикулярною eKCTpaOTCTOni^ спостерiгаються бiльш достовiрно велик розмiри лiвого передсердя i зниження його скоротливо! здатностi, нiж у хворих на 1ХС без аритми.
2. У розвитку суправентрикулярно! аритми у хворих на 1ХС разом i3 морфофункцiональними змiнами - збшьшення розмiрiв лiвого передсердя - значна роль выводиться шеми мiокарда. Так, у груш хворих iз порушенням ритму добова iшемiя склала 171,3±5,4хв., а у хворих без порушень ритму - 58,4±2,6хв.
Примiтки: * - р<0,05 при порiвняннi з групою хворих 1ХС без порушення ритму
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гуревич М.А. порушення серцевого ритму при хрошчнш серцевш недостатносп (предиктори, методи корекци) // Кардюлопя. - 2003. - №11. - С.76-79.
2. Коркушко О.В. Серцево-судинна система i в1к. -М: Медицина, 1983.-176с.
3. Коркушко О.В., Долот 1.В. В1ков1 змши струк-турно-функцюнального стану серця // Ф1зюл. журн. -2001. - Т.47, №1. - С.26-33.
4. Кушаковський М.С. Аритми серця: кер1вництво для л1кар1в. - СПб.: Пппократ, 1992. - 544с.
5. Ланг Ф., Шальдах М. Развиток електрично! тур-булентносп в передсердя електроф1зюлопчш пере-думови // Progress Biomedical Res. - 1999. - Vol.4, N1. - P.42-48.
6. MnroTAHBa apmrna / nognecoB A.M., Boh-цoв A.C., GropoB ,3,.®. Ta iH.; nig peg. C.A. Bon^jBa. -Cn6.: E.HB1, 2001.- 335c.
7. ocHOBHi MexaHi3MH, пpннцнпн nporH03y i npo$i-naKTHKH cep^Bol CMepTi / HBaHOB r.r., CMeTHeB A.C., CupKiH A..H. // Kapgionoria. - 1998. - №12. - C. 64-73.
8. Ponb 36inbmeHHa niBoro i npaBoro nepegcepga b reHe3i ni3Hix noTeH^aniB nepegcepga / IcToMiHa T.A., roBma ro.A., BopoHiH H.M. Ta iH. // Kapgionoria. -2000. - №4. - C.26-31.
9. Lye M., Wisniacki N. Heart failure in elderly: a diastolic problem? // Eur. J. Heart Failure. - 2000. -Vol.2, N2. - P. 133-136.
УДК: 612.172:616.8-009:616.839.1:616.15
Н.Д. 4yxpieuKO, О.В. Авдотна
ОЦ1НКА СТАНУ СЕРЦЕВО-СУДИННО1 ТА СИМПАТИКО-АДРЕНАЛОВО1 СИСТЕМ ПРИ Р1ЗНИХ Р1ВНЯХ ПСИХОЕМОЦШНО1 НАПРУГИ ЗА ДАНИМИ ВАР1АБЕЛЬНОСТ1 СЕРЦЕВОГО РИТМУ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра терапИ iнтернiв та сшейног медицини ФПО (зав. - д. мед. н. , проф. Н.Д. Чухрieнко)
Ключовi слова: показники гемодинамки, катехоламти плазми Kpoei, психоемоцшна напруга, варiабельнiсть серцевого ритму, гострий одонтогенний бшь Key words: hemodynamic findinings, catecholamines of blood plasma, psychoemotional strain, heart rate variability, acute odontogenous pain
Резюме. Целью данного исследования явилось использование индекса адаптации (ИАА) для оценки влияния психоэмоционального напряжения на состояние сердечно-сосудистой и симпатико-адреналовой систем. Проведен сравнительный анализ изменений уровня катехоламинов плазмы крови, показателей гемодинамики при различных уровнях психоэмоционального напряжения. Выявлена сильная корреляционная зависимость между вариацией катехоламинов и показателями гемодинамики. Проведенные сравнительные исследования подтверждают прогности-
ческую роль индекса адаптации ИАА как наиболее информативного индикатора психоэмоционального напряжения в режиме реального времени, способствующего своевременному выявлению групп риска, требующих дифференцированного проведения седативной, антигипертен-зивной и антиаритмической терапии.
Summary. The aim of the given investigation is the use of index of adaptation (IA) for assessment of a level ofpsychoemotional strain on the state of cardiovascular and sympatico-adrenal systems. A comparative analysis of changes of blood plasma catecholamines level, hemodynamic findinings in different levels of psychoemotional strain was made. A strong corellation dependence between variation of catecholamines and hemodynamic findinings was revealed. The investigations conducted confirm a prognostic role of variability findinings of cardiac rhythm, namely IA - the most informative indicator ofpsychoemotional strain in the regimen of a real time. This makes for timely revealing of risk groups which require differential sedative, antihypertensive and antiarrhythmia therapy.
Загальновщомо, що психоемоцшш наванта-ження шдвищують ризик виникнення порушень роботи серця. Змши, що вщбуваються в ендо-телiальних клггинах кровоносних судин серця в момент виражено! психоемоцшно! напруги, при-зводять до стшкого спазму судин унаслщок втра-ти спроможносп до розширення i викликають обмеження кровотоку.
Гострий одонтогенний бшь (ГОБ) надае орга-шзму велике додаткове навантаження, тому об-грунтована можливють його використання як «природно! моделi проби» у кардюлоги, що вик-ликае психоемоцшну напругу [1]. Бшь i страх активують адренерпчну нервову систему, викли-каючи видшення адреналшу, норадреналину. З'являються численнi змiни серцево-судинно! системи: надлишкове пiдвищення артерiального тиску, тахiкардiя, периферична вазоконстрикцiя, пiдвищена збуджешсть мiокарда, його збiльшена потреба в кисш, навiть на фонi повного здоров'я [3,7,8,10]. Це зумовлено, зокрема, зниженням на-дшност функцiонування серцево-судинно! системи (ССС), шдвищенням чутливосп серця i судин до гормональних впливiв [9].
Надлишкова стресова реакщя ССС е фактором ризику для розвитку i прогресування пато-логп ССС, iнфаркту мiокарда, iнсультiв, раптово! смертi [9,10].
Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) iз великою точшстю вiдображуе стан саме регуля-торних процесiв [11]. Для об'ективно! оцшки рiв-ня психоемоцiйно! напруги ССС при стреш, який викликаний гострим одонтогенним болем, роз-роблений тимчасовий показник ВСР - i^^^ адаптацп (1АА), який дозволяе вiрогiдно видши-ти перехiднi процеси в загальному спектрi серцевого ритму [1, 5].
Метою даного дослщження е використання iндексу адаптацп (1АА) для оцшки впливу психоемоцшно! напруги на стан серцево-судинно! i симпатико-адреналово! систем.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено дослiдження 91 пацieнта в сташ психоемоцiйноi напруги, викликано! ГОБ (34 чо-ловiки - 37 %, 57 жшок - 63 %), середнш вш яких склав 43 ± 7 рокiв. Стан стрес-реалiзуючих систем в обстежених визначали за активнiстю симпатико-адреналово! системи: визначалися ко-нцентраци адреналiну i норадренал^ [4] в плазмi кровi до прийому у станi психоемоцiйноi напруги методом високоефективно! рiдинноi хроматографа на аналiзаторi бiорiдини «Флюо-рат - 02 - АБЛФ».
Як основш показники, що характеризують ре-акщю ССС при психоемоцiйнiй пробi, нами були оцшеш змiни артерiального тиску, частоти сер-цевих скорочень, iндекса «Подвшного добутку» (Robinson Hart Rate), що обчислювався як добу-ток систолiчного артерiального тиску та частоти серцевих скорочень, умовно дiлений на 1000 за формулою: ПД = ЧСС*АДс/1000 [6].
Проводилося загальне клшчне обстеження i кардiомонiторуванння за допомогою кардюмо-нiтора «Кардиотехника-4000-АД», у середньому протягом 90 хв. При аналiзi ЕКГ, зареестровано! пiд час дослщжень, визначався тимчасовий показник варiабельностi серцевого ритму -1АА = (SDNN - SDNN_i / SDNN * 100%), -розроблений нами, що визначае вщсоткову част-ку потужносп повiльноi i неперiодичноi складо-вих у загальному спек^ серцевого ритму, необ-хвдну для об'ективноi оцшки психоемоцiйноi напруги, викликаноi ГОБ [5].
Повторне комплексне обстеження було проведено за 2-3 доби тсля прийому, у сташ спо-кою. У контрольних дослщженнях кардюмошто-рування здiйснювалось, у середньому, протягом 60 хв. Катехоламши плазми кровi були також визначеш у групi донорiв (контрольна група, n=15), що сшввщносились за вiком, статтю, ан-
05/ Том X / 2
31
тропометричними даними i3 дослщжуваними па-цieнтами.
Oci6, що мають загальносоматичнi захворю-вання за даними анамнезу й амбулаторно! карти або оргашчш змiни мiокарда за даними ЕКГ, у дослщження не включали.
Для опрацювання отриманих даних викори-стовувалися значення середнiх розмiрiв, серед-ньоквадратичних помилок i t-критерiю Стьюден-та [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Про стан симпатико-адреналово! системи, що 10.
Адреналш 0,0008 ± 0,0001*
Норадренал1н 0,0239 ± 0,0061
Примака: * р<0,05.
Оцiнювали вмют катехоламiнiв плазми кровi у пащенпв, що знаходяться в рiзному психо-емоцiйному станi, який викликаний ГОБ. Так, у груш пащенпв iз вираженою психоемоцiйною напругою (1АА - 25 - 45%) адреналш збшьшився у 3 рази, норадреналш - у 3,6 раза (р<0,05). У пащенпв у станi перенапруги (1АА понад 45%) розходження в показниках були бшьш значними: рiвень адренал^ збiльшився у 6 разiв, у ш^в-няннi зi станом спокою, проте рiвень норадрена-лiну - у 3 рази. Слщ зазначити, що концентращя катехоламiнiв плазми кровi в станi спокою вЬро-пдно не вiдрiзнялась вiд показникiв контрольно! групи (донорiв). При порiвняннi показниюв кате-холамiнiв мiж групами виявилося, що рiвень ад-реналiну був вище в 2 рази (р<0,05) у групi па-цiентiв iз психоемоцiйною перенапругою (1АА бiльше 45%), у той час як рiвень норадреналину вiрогiдно не вiдрiзнявся.
Вплив катехоламшв на ССС е дуже рiзнома-нiтним. Патологiчна дiя !х, насамперед на мю-кард, пояснюеться тим, що останнiй мае вираже-ну тенденцiю абсорбувати катехоламiни, накопи-чуючи !х у фармакодинамiчнiй формг
За нашими даними, систолiчний артерiальний тиск (АТс) у групi з 1АА до 25%, у порiвняннi зi станом спокою, в середньому збшьшився на 16%, у груш з 1АА 25-45% - на 14%. 1стотно АТс зрю в груш оаб iз 1АА бшьше 45% (р<0,05) - у середньому на 37%, - що надалi може при-звести до виникнення гiпертонiчних кризiв та !х наслщюв.
Пiд впливом катехоламiнiв вiдбуваеться та-
забезпечуе рiзнi адаптацiйнi реакци в складних стресових ситуацiях (бшь, перенапруга), у кл> нiчних умовах судять за вмютом катехоламiнiв у кровь Вщповщно до iндексу адаптаци 1АА, що дозволяе визначити рiвень психоемоцiйно!' на-пруги, групи були роздшеш таким чином: 1 група - ФЬзюлопчно! норми (1АА < 25%), 2 група - виражено! психоемоцшно! напруги (1АА 25 -45%>), 3 група - перенапруги (1АА > 45%>). У па-цiентiв, що мають iндекс адаптаци понад 25%, нами була визначена актившсть симпатико-адре-налово! системи (табл.).
кож значне тдвищення споживання кисню мю-кардом. За отриманими нами даними, шдекс ПД (N=9,5-11,2), який у значнш мiрi визначае роботу серця i споживання мюкардом кисню, у пащ-ентiв третьо! групи вiрогiдно вiдрiзнявся вiд друге! i першо! груп (р<0,05). 1ндекс ПД у третiй груш збшьшився на 62% у ш^внянш зi станом спокою, а стосовно першо! та друго! груп вш зб> льшився вiдповiдно на 27% i 28% (рис.1). У першш i другiй групах зростання шдексу ПД, стосовно стану спокою, склало в середньому 20%. Звертае на себе увагу той факт, що в 20 % спостережень у пащенпв 2 i 3 груп ризику арит-могенна реакщя, у вщповщь на психоемоцiйну напругу, супроводжувалась появою ознак iшемi! мiокарда - зсувом сегмента ST на 1 мм i бiльше, нападами стенокардi!, а у 2/3 пащенпв реестру-валися порушення ритму серця й ознаки шеми мiокарда.
Таким чином, необхщно вiдзначити, що вира-жена активащя гормонально! ланки симпатико-адреналово! системи сприяла виникненню над-лишково! незбалансовано! реакцi! з боку ССС, у залежносп вiд рiвня психоемоцiйно! напруги, викликано! ГОБ. Визначення рiвня метаболтв стресу - катехоламiнiв - е метод точний, але складний i недостатньо швидкий для оперативного контролю. Альтернативним нешвазивним методом, що дозволяе одержати неощненну дiаг-ностичну i прогностичну iнформацiю для ощнки впливу психоемоцiйно! напруги в умовах реального часу, е аналiз варiабельностi серцевого ритму.
Концентращя катехолам1шв плазми кров1 у пащснт1в з ГОБ (M±m)
Катехолам1ни, мкг/мл ПЕН, викликана ГОБ
Стан спокою Контрольна група
1АА 25-45% | 1АА>45%
0,0017 ± 0,0002* 0,00028 ± 0,00004* 0,00035 ± 0,00004
0,0208 ± 0,0082 0,0067 ± 0,0004* 0,0074 ± 0,0004
5,4
IAA > 45% 1
12
IAA - 25-45%
9,9
IAA < 25%
0 2 4 6 8 10 12 14 16 18
ум^д.
Рис. 1. Змши годвш^го iндeксу (ПД) спoживaння мioкapдoм кисню у зaлeжнoстi вiд р1вня ПЕН,
ви^икат!' ГOБ
Нами виявлeнa cильнa кoрeляцiйнa зaлeжнicть мoдинaмiки (r = 0,9, р<0,05) у пaцieнтiв iз ro^o-мiж вaрiaцieю кaтexoлaмiнiв та гоказниками гe- eмoцiйнoю нaпрyгoю, викликaнoю ГОБ (рж.2).
р
и р
п
=я
Динам1ка змiми ^казнишь при ПЕН
Aдpeмaлiн
Hopaдpeмaлiм IAA
Iндeкс ПД
AДд
Aдс
Рис.2. Kopeляц1йний зв'язoк м1ж пoкaзникaми гeмoдинaмiки, вap1aбeльнoст1 сepцeвoгo ритма, симпaтикo-aдpeнaлoвoï системи у пaц1eнт1в у стaн1 псиxoeмoц1йнoï напруги, викликaнoï ГOБ
ВИСHOВKИ
. . при пcиxoeмoцiйнiй нaпрyзi, яка викликана roc-1. Пiдтвeрджeнo наявнють cильнoï кoрeляцiй-
^ . . ^ трим oдoнтoгeнним бoлeм.
нoï за^жшсп мiж пoкaзникaми cимпaтикo-aдрe- 2. Прoвeдeнi пoрiвняльнi дocлiджeння шказ-
нaлoвoï cиcтeми та пoкaзникaми гeмoдинaмiки никiв cимпaтикo-aдрeнaлoвoï cиcтeми, ^ди-
GS/ Том X / 2
33
КЛ1Н1ЧНА МЕДИЦИНА
намши, варiабельностi серцевого ритму тдтвер-джують прогностичну роль шдексу адаптаци -1АА - як найбшьш iнформативного iндикатора психоемоцшно! напруги в режимi реального часу, що сприяе своечасному виявленню груп ризику.
3. У пащенпв i3 вираженою психоемоцiйною напругою i перенапругою мае мюце неадекватна реакцiя серцево-судинно! системи на гострий одонтогенний бшь, що потребуе диференцшова-ного проведення седативно!, антиппертензивно! i антиаршмчно! терапи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авдонша О.В. Адаитацшний стан серцево-су-динно! системи у пащенпв з гострим одонтогенним болем // Галиц. лкар. вюн. - 2004. - № 3. - С. 10-12.
2. Вальвачев Н.И., Римжа М.И. Статистический метод в медицинской практике. - Мн.: Беларусь, 1989. - 112 с.
3. Лямина Н.П., Бебешко С.Я. Применение психоэмоциональной нагрузки в диагностике нарушений ритма сердца // Сб. науч. работ. - Дагестан, 1994. -С.36.
4. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник. - М.: Медицина, 1987. - 368 с.
5. Пат. 65936 А Укра!на, МПК А61В5/02, А61Р23/02. Спос1б визначення премедикаментозного р1вня дентофоби / Авдонша О.В. (Укра!на). -2003076221; Заявл. 04.07.03; Опубл. 15.04.04., Бюл. №4.
6. Ройтенберг Г.Е., Струтынский А.В. Внутренние
болезни - сердечно-сосудистая система. - М.: Медицина, 2003. - 578 с.
7. Сидоренко Г.И. Перспективы функциональной диагностики при артериальной гипертонии // Кардиология. - 1998. - № 3. - С. 4-11.
8. Федоров Б.М. Стресс, кардиологические аспекты // Физиология человека. - 1997. - Т.23, № 2. - С. 8999.
9. Asian S., Nelson L., Carrathers M. Stress and age effects on catheholamines in normal subjects // J. Psycho-som. Res. - 1991. - Vol. 25. - P. 33-40.
10. Skinner J. E. Psychosocial stress and sudden cardiac death: brain mechanisms // Stress and heart disease. - Boston, 1995. - P. 44-59.
11. Task Force of European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electro-phisiology. Heart Rate Variability. Standarts of Measurement, Physiological Interpretation, and Clinical Use // Circulation. - 1996. - Vol. 93. - P. 1043-1065.
Л.А.Дзяк, К.В.М1зякта
УДК: 616.831:616.89-008.46:616.12-008.331.1
ОСОБЛИВОСТ1 МНЕСТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ ПРИ ДИСЦИРКУЛЯТОРН1Й ЕНЦЕФАЛОПАТП, ЯКА ЗУМОВЛЕНА ОКЛЮЗ1ЙНО-СТЕНОЗУЮЧИМ УРАЖЕННЯМ МАГ1СТРАЛЬНИХ АРТЕР1Й ГОЛОВИ ТА АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1СЮ
Днтропетровська державна медична академiя кафедра нервових хвороб та нейрохiрургii ФПО (зав. - д.мед.н., проф. Л.А.Дзяк)
Ключов1 слова: дисциркуляторна енцефалопатiя, вербальна, оперативна i зорова пам 'ять Key words: discirculatory encephalopathy, verbal, short-term and visual memory
Резюме. Обследовано 112 больных дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной окклюзионно-стенозирующим поражением магистральных артерий головы и артериальной гипертензией, различной стадии. Изучались произвольные формы слухо-речевой, оперативной и зрительной памяти. Наблюдение велось в 1, 14, 30-е сутки. Полученные результаты свидетельствуют о том, что на различных стадиях формирования дисциркуляторной энцефалопатии, обусловленной окклюзион-но-стенозирующим поражением магистральных артерий головы и артериальной гипертензией, мнестические дисфункции, которые уже
