CC BY
42
УДК 616.12-007.2-053.1-053.2-089-07 ГОНЧАРЬ М.О.
Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
ПРОБЛЕМЫ ПИТАНИЯ Д|АГНОСТИКИ ТА МОЫТОРИНГУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ РОЗЛАД1В У Д|ТЕЙ ПЮЛЯ КАРДЮЖРУРПЧНОГО Л^УВАННЯ ВРОДЖЕНИХ ВАД СЕРЦЯ
Резюме. Врезульmаmi аналЬу даних клтжо^нструментального та бiохiмiчного до^дження 168 дтей шкльного eixy, прооперованих з приводу вроджених вад серця, автори пропонують визначати функцо-нальний клас серцево-судинно'1' системи за допомогоюрозроблено'1' оригтально'1 шкали. 1нтегральна оцт-ка найважливших показнишв функцюнування серця тсля кардюхiрyргiчноï корекци вдосконалюе процес тривалого динамiчного спостереження та реабитацп у перюдi вгд дитинства до дорослостi. Ключовi слова: вроджена вада серця, оперативна корекщя, дiагностика, функцшнальний клас.
Досягнення cbîtoboï та вггчизнянох кардюхь рургИ щодо л^вання вроджених вад серця (ВВС) обумовлюють стшку тенденщю до збгльшення чи-сельносп хворих, яш перенесли кардiохiрyргiчне втручання в дитячому вщь Когорта прооперованих дггей та шдлигав у подальшому формуе особливий контингент дорослих — grown-up congenital heart disease (GUCH), який протягом тривалого перюду життя потребуе уваги та квалiфiкованоï допомо-ги кардiологiв, кардiохiрyргiв, шших спецiалiстiв [1-3].
На актyальностi розробки медичних аспектiв су-проводу, фiзичноï та сощальнох реабштацИ GUCH-пащенпв наголошують експерти American Association of Cardiovascular and Pulmonary Rehabilitation, American Heart Association (AHA), British Cardiovascular Society, European Association for Cardiovascular Prevention and Rehabilitation, National Audit for Cardiac Rehabilitation, а також вiдомi фахiвцi Укра'ни, РФ, Бглорус та шших кра'н [2-5]. За даними АНА, 25-40 % GUCH-пацiентiв мають тяжш кардiальнi порушення та потребують мультидисциплшарно-го пiдходy до монiторингy стану здоров'я протягом усього життя, а також повторних хiрyргiчних втру-чань [1]. Тому залишаються актуальними питання своечасного визначення раннiх ознак попршення фyнкцiонального стану серцево-судинно'1 системи (ССС) з метою профглактики розвитку або лжу-вання хрошчнох серцево'1 недостатност (ХСН) та iнших ускладнень, оптимiзацiï динамiчного спостереження пацiентiв, яю перенесли кардiохiрyргiчне втручання в дитячому вщь
Натепер запропоновано достатнiй арсенал спо-собiв оцiнки адаптацiйних можливостей серця та стану гемодинамiки у дорослих пащенпв iз ХСН, у яких визнано доцгльним встановлення функ-цiонального класу (ФК) як штегрально! оцiнки стану ССС. Саме ФК дозволяе прогнозувати здат-нiсть серця та судин до функцюнування на нормальному або зниженому рiвнi. У «Национальных клинических рекомендациях Всероссийского научного общества кардиологов» розрiзняють 4 функ-щональних класи стану ССС [4]. Пд ФК розумшть здатнiсть пацiентiв до виконання навантажень, або стутнь фiзичноI активностi, — тобто стадiя хвороби та функцюнальний клас зазвичай не е паралельни-ми [4]. Так, вiдома класифiкацiя Стражеска — Ва-силенка iз видшенням стадiй ХСН та класифiкацiя NYHA iз визначенням ФК доповнюють одна одну [6]. Визнанi кардюлогами способи оцiнки ФК у дорослих включають дiагностику систолiчноI дис-функцп лiвого шлуночка (ЛШ) у сташ спокою та пiсля дозованого фiзичного навантаження; дiасто-лiчноI дисфункци мюкарда [7, 8]; запропоновано спосiб встановлення кореляцш мiж основними кль шчними характеристиками дiастолiчноi i систолiч-но! СН та функцiональним класом ^ЫУНА [6]. Для вдосконалення методики ощнки стану хворих iз патологiею серця розроблена шкала ощнки клшч-ного стану при ХСН В.Ю. Мареева [8] та ш
© Гончарь М.О., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
У дитячш кардюлоги визначення функцюналь-ного стану ССС, доклжчних проявiв СН, ступе-ня ураження мiокарда та оцшка його скоротливо1 функцп е актуальною проблемою, вiд вирiшення яко! залежатимуть можливостi якiсного лiкування, спостереження та реабштацп дiтей iз кардiальною патологiею i в тому числГ тих, кого було проопе-ровано з приводу вроджено1 вади серця (ВВС) [7, 9—11]. Остання група пащенпв е особливою, адже спостереження протягом декшькох рокiв пiсля хь рурпчно1 корекцп анатомiчних дефектiв серця дозволило встановити, що суттевими проблемами стану здоров'я таких дггей е розвиток мiокардiаль-но! дисфункцп, ремоделювання мiокарда, ХСН, за-тримка фiзичного або психiчного розвитку та зни-ження якостi життя [9—11]. Вщсутшсть тривалого професiйного монiторингу у частини прооперо-ваних погiршуе прогноз щодо !х здоров'я та якосп життя в дорослому вiцi. Свгговий досвщ показуе, що ця медико-сощальна проблема набувае все бшь-шо! актуальностi та значущостi [1, 2, 12, 13].
Основним недолжом поширених нинi методiв спостереження пацiентiв, яю були прооперованi з приводу ВВС, е !х недостатня специфiчнiсть при визначенш функцiонального стану ССС саме у ще1 категорп хворих. Традицшно лiкарi оцiнюють наяв-нiсть окремих проявiв машфестно1 ХСН, або, у кра-щому випадку, iнструментальнi ознаки систолГчно! або дiастолiчноl дисфункцп мюкарда [6, 7, 13]. При цьому на етат диспансерного спостереження не завжди враховуються типовi для дано1 групи пащ-ентiв морфофункцiональнi змши ССС, пов'язанi з особливостями анатомп та патофiзiологil ВВС, а також своечасшсть, обширнiсть, травматичнiсть та усшшшсть кардiохiрургiчного втручання (на-явнiсть решунтування дефектiв, резидуально1 ле-генево1 гшертензп, трансклапанно1 регургiтацГi, рестенозiв, порушень серцевого ритму та ш.). У пащенпв iз ВВС рiдко використовують показники бiохiмiчних маркерiв ушкодження мiокарда, важ-ливiсть яких для оцiнки прогнозу переб^ захворю-вання i визначення тактики л^вання вже доведена [1, 10, 13].
З огляду на вищевикладене метою нашого досль дження стало вирiшення завдання щодо видшен-ня функцiональних класiв стану серцево-судинно1 системи в дiтей у вщдалеш термiни пiсля кардюхь рурпчно1 корекцп ВВС для об'ективiзацil оцiнки стану пащента, пiдвищення точностi ранньо1 дiа-гностики серцево-судинних розладiв та ефектив-ностi iндивiдуального динамiчного спостереження.
Для виршення поставлених завдань протягом 8 роюв на базi Обласного дитячого кардюлопчного центру Обласно1 дитячо1 клжчно1 лiкарнi м. Хар-кова було проведено обстеження 168 дiтей iз ВВС у вiддаленi термiни тсля корекцП вади з оцiнкою ЕКГ, ДЕхоКГ, велоергометрй (ВЕМ) та визначен-ням активностi мозкового натрiйуретичного про-пептиду (проМНУП) та тропонiну I. Середнш вiк обстежених становив 8,98 ± 1,05 року, пiсляопера-
цшний катамнез — 6,92 ± 0,76 року. У структурi дiа-гнозiв 67,5 % становили простi ВВС, 32,5 % — ком-бшоваш вади серця. В основу розподшу покладено данi дискримiнантного аналiзу та багатовимiрного регресiйного аналiзу, що дозволило визначити най-бiльш iнформативнi показники з подальшою баль-ною ощнкою кожного з них.
Отриманi даш дозволили провести розподгл па-щенпв за функцiональними класами стану ССС з урахуванням клiнiчних проявiв СН, гемодинамiчних особливостей вади серця та наявносп залишково1 пiсляоперацiйноl патологй, а також даних досл!джен-ня сист^чно1 i дiастолiчноl функцй шлуночкiв, толе-рантностi до фiзичного навантаження у взаемозв'язку з результатами бiохiмiчного дослщження кровi щодо дiагностики пошкодження кардюмюципв (тропонiн I) i доклiнiчноl СН (проМНУП).
Ознаки, що були визнаш шформативними, згру-повано в орипнальну шкалу оцiнки функцiональ-ного стану ССС пащента, який був прооперований з приводу вроджено1 вади серця, з подальшою баль-ною ощнкою кожного з них (за принципом збшь-шення кшькосп балiв вщ норми (0) до мiнiмальних (1), помiрних (2), виражених (3) змш); усi отриманi бали потiм тдсумовуються.
Згiдно з багатовимiрною класифiкацiею, прове-деною в подальшому методом кластерного аналiзу, виявлено, що за вищеозначеними показниками ви-бiрка прооперованих пащенпв може бути подшена на чотири класи стану ССС, що не перетинаються. За сумою балiв визначали функцiональний клас серцево-судинно1 системи пацiента: I ФК — 0—5 балiв, II ФК — 6-10 балiв, III ФК — 11-15 балiв, IV ФК — 16-25 балiв. Отримана шкала ощнки функцiонального стану ССС наведена в табл. 1. Зауважимо, що для пащенпв без ознак ремоделювання мюкарда (переважно I та II ФК) бiохiмiчне дослщження кровi (тропонш I, проМНУП) не е обов'язковим.
Аналiз вiдмiнностей стану ССС у пащенпв, яю були зарахованi до рiзних ФК, за даними ультра-звукових методiв дослiдження, свiдчив, що частота виявлення систолiчноl мiокардiальноl дисфункцп збшьшуеться у мiру погiршення функщонального стану ССС прооперованих пацiентiв вщ 28,1 % (у дiтей iз I ФК) до 62,5 % (у пащенпв iз IV ФК); ана-логiчно змiнюеться частота реестрацп дiастолiчноl дисфункцП ЛШ (вiд 10,3 % у пащенпв iз I ФК до 56,3 % — iз IV ФК вiдповiдно (р < 0,05).
Аналiз показникiв морфофункщонального стану лiвих камер серця свщчив про наявнiсть в!д-мшностей мiж показниками насосно1 функцй ЛШ (р < 0,05), дiастолiчного об'ему ЛШ (р < 0,05), мар-керiв ремоделювання серця (вiдносноl товщини стiнок ЛШ (р < 0,05), шдексу маси мiокарда ЛШ (р < 0,05), шдексу сферичносп лiвого передсердя (р < 0,05), шдексу Те1 (р < 0,05)) у дггей iз рiзними функцiональними класами стану ССС.
Встановлено зжчущГ кореляцшш зв'язки мгж ФК та частотою дихання (г = +0,65), ФК та ЧСС
(r = +0,39); ФК та кiнцево-дiастолiчним об'емом ЛШ (r = +0,33); ФК та середшм тиском у легеневш артерп (ЛА) (r = +0,68); ФК та наявшстю асинер-rii скорочень мiокарда (r = +0,52), ФК та po3MipoM резидуальних септальних дефектiв (r = +0,41). Та-кож виявлено зворотний зв'язок м1ж ФК та фрак-щею викиду ЛШ (r = —0,32); значущi кореляци м1ж ФК та концентращею тропонiну I (r = +0,46) i проМНУП (r = +0,39).
Наведен данi обГрунтовують можливють вико-ристання визначення ФК у прооперованих пащен-тiв як додаткового шформативного критерiю стану ССС, що дозволяе об'ективiзувати ii оцiнку. Простоту та доцшьнють визначення ФК у процес три-валого спостереження шюструе нижченаведений приклад.
Клшчний випадок
Пащент Олександр С., 10 рокiв, iсторiя хвороби № 1141, звернувся до Обласного дитячого кардю-логiчного центру через 2 роки тсля оперативно! корекцп комбшовано! ВВС: дефекту м1жшлуноч-ково! перегородки, клапанного стенозу аорти, субаортального стенозу, клапанного стенозу легене-во! артерп. Проведена радикальна корекцiя вади (пластика ДМШП, виачення фiброзно-м'язовоI дiафрагми, усунення стенозу ЛА) зi штучним кро-вообiгом. Результат операцп задовiльний, дитина виписана з кардюхiрурriчноI клiнiки через 2 тижш пiд спостереження кардiолога за мюцем проживан-ня. Наданi рекомендацп щодо лiкування (протягом 1-го мiсяця) було виконано, хлопець почував себе добре, упродовж двох наступних роюв спостерь
Таблиця 1. Шкала о^нки функцюнального стану серцево-судинно/ системи патента, який був прооперований з приводу вроджено/ вади серця
Показники Кшьшсть балiв
0 1 2 3
Задишка Немае При фiзичному наван-таженнi У споко!' Виражена в споко!'
Тахiкардiя Немае При фiзичному наван-таженнi У споко!' Виражена в споко'
Аритмiя серцево' дiяльностi Немае; непо-вна БПНПГ БПНПГ, АВ-блокада 1 ст., поодинок над-шлуночковi ЕС БЛНПГ, АВ-блокада II ст., груповi над-шлуночковi ЕС АВ-блокада III ст.; шлуночковi ЕС, ет-зоди ПТ, СССВ
Решунтування септальних де-фекпв, реканалiзацiя ВАП, мм Немае 1 2 > 2
Клапанна регурпта^я* Немае 1-й ст. 2-й ст. 3-й ст.
Середнш тиск у ЛА, мм рт.ст. < 25 25-35 36-50 > 50
Градieнт тиску ЛА/ПШ, мм рт.ст. < 10 11-30 31-50 > 50
Градieнт тиску ЛШ/Ао, мм рт.ст. < 10 11-30 31-50 > 50
Градieнт тиску в низхщнш Ао, мм рт.ст. < 20 21-30 31-50 > 50
Асинерпя скорочень мюкар-да ЛШ Немае е Помiрна Виражена
Порушення руху МШП (тип) Немае е Невизначений Парадоксальний
Ремоделювання мюкарда шлуночшв (тип) Немае Гiпертрофiя мiокарда без ремоделювання Концентричний тип Ексцентричний тип
ФВ ЛШ, % 61-74 > 75 51-60 < 50
Дiастолiчна дифунк^я ЛШ (тип) Немае Уповiльненоí релак-саци Псевдонормалiзацií Рестриктивний
Дiастолiчна дисфунк^я ПШ (тип) Немае Уповтьнено' релак-саци Псевдонормалiзацií Рестриктивний
Толерантнють до ДФН Норма Виконуе 3-й ст.** Виконуе 2-й ст. Виконуе 1-й ст.
Тропонш 1, нг/мл 0-0,5 0,51-0,99 1,0-2,0 > 2,0
ПроМНУП, пмоль/мл 0,365 ± 0,058 0,573 ± 0,061 0,828 ± 0,104 1,395 ± 0,169
Прим1тки: * — за наявност регурптацн на деклькох клапанах кожен оцнюеться окремо, потм бали п'щ-сумовуються; ** — час в'щновлювання ЧСС тсля дозованого ф'зичного навантаження перевищуе 3 хв; МШП — м'жшлуночкова перегородка; ЛА — легенева артер'я; Ао — аорта; ПШ — правий шлуночок; БПНПГ — блокада право/ н1жки пучка Пса; БЛНПГ — блокада л'во/ н1жки пучка Пса; ЕС — екстрасистол'я; ВАП — вщкрита артер1альна протока; ДФН — дозоване ф1зичне навантаження.
гався у педiатра, реабiлiтацïï не отримував, уроки фiзкyльтyри в школi не вщвщував. При обстеженнi через 2 роки: скарг немае, загальний стан задовшь-ний, вага — 43 кг, зрют — 149 см, ЧД — 24 за 1 хв, ЧСС — 78 за 1 хв, АТ — 108/60 мм рт.ст. Серцевий поштовх посилений; межi серця розширеш влiво до 2 см назовш вщ середньоключично' лшп; тони рит-мiчнi, грубий систолiчний шум у III—IV мгжребер'' злiва вiд грудини, н1жний систолiчний шум у проект' клапана ЛА, дiастолiчний шум у точщ проек-цГ' клапана аорти. Живи" м'який, печшка бiля краю реберно'' дуги, фiзiологiчнi вiдправлення в нормь Клiнiчнi аналiзи кровi, сечi в нормь
ЕКГ: ритм синусовий, неповна блокада ПНПГ, гiпертрофiя ЛШ, порушення реполяризацГ' мю-карда ЛШ. Холтерiвське монiторyвання ЕКГ: рiдкi надшлyночковi екстрасистоли.
Заключення ДЕхоКГ: стан пiсля корекцГ' ВВС: розширення лiвих камер серця (ЛШ — 48,3 мм, ЛП — 29,2 мм) з помiрною гiпертрофiею стшок (товщина задньо'' стшки (ТЗС) ЛШ — 9,1 мм, ТМШП — 10 мм). Аортальна недостатшсть I ст. Решунтування ДМШП (1 мм); парадоксальний рух м1жшлуночково'1 перегородки. Зворотний крово-тiк на тристулковому клапаш 1-го ст. Порушення систолiчноï функцГ' ЛШ (ФВ — 55 %). Дiастолiчна фyнкцiя ЛШ у нормь
При проведеннi ВЕМ тест припинено тсля 1-го ступеня у зв'язку з появою скарг на задишку та втомлюванiсть, зафiксовано значне тдвищення артерiального тиску.
Дiагноз: комбшована вроджена вада серця (дефект м1жшлуночково'1 перегородки, клапанний стеноз аорти, субаортальний стеноз, клапанний стеноз легенево'' артерГ'), стан пiсля радикально' хiрyргiчноï корекц" (пiсляоперацiйний перiод — 2 роки). Решунтування септального дефекту. Недостатшсть клапана аорти 1-го ст., СН I ст.
Оцшка стану ССС патента за допомогою наведено' вище шкали становила 15 балiв, що вщпо-вiдало II функцюнальному класу та вiдображyвало наявшсть певних резидуальних змiн (решунтування септального дефекту, аортальна недостатшсть), ознак ремоделювання мюкарда, початкових пору-шень систолiчноï функцГ' ЛШ. Пацiент був виписа-ний пiд спостереження дитячого кардюревматолога за мiсцем проживання з рекомендацiями обмежен-ня фiзичних навантажень, ЛФК, проведення курсу цитопротекторно'' та кардютрофно'' терат'; конт-рольне обстеження призначене через 6 мю. Однак тсля проведення призначеного курсу реабштацГ' протягом 2 роюв самопочуття дитини залишалось добрим, рекомендацГ' щодо контрольного обстеження не виконано, реабiлiтацiя в подальшому не проводилась.
У ввд 12 рокiв (4 роки тсля операцГ') хлопець почав скаржитись на перюдичш короткочаснi болi в дшянш серця та задишку пiд час побутового фь зичного навантаження. При обстеженш фiзичний розвиток нормальний, гармоншний. ЧСС — 76 за
1 хв, ЧД — 24 за 1 хв. Фiзикальнi дан з боку ССС суттево не змшились. Печшка не збшьшена. За даними ЕКГ, ритм синусовий, зафжсована транс-формацiя неповно'' форми блокади ПНПГ у повну блокаду ПНПГ протягом декшькох роюв пiсля опе-рац".
Заключення ДЕхоКГ: дилатацiя лiвих камер серця (ЛШ — 55,9 мм, ТЗС — ЛШ 9,9 мм, ТМШП — 10,2 мм, ЛП — 30,0 мм), фiброзно-м'язова дiафрагма вихщного вщдшу ЛШ (формування субаортального стенозу) з градiентом тиску у вихщному вщдш ЛШ — 22,0 мм рт.ст. Аортальна регyргiтацiя I ст. Регyргiтацiя на моральному клапанi 1-го ст., на клапаш ЛА I ст., трикуспщальна регyргiтацiя I ст. Решунтування ДМШП (1,0 мм). Порушення систо-лiчноï (ФВ ЛШ — 53 %) та дiастолiчноï функцИ ЛШ за псевдонормальним типом.
При дослщженш плазмово' концентрацй тропо-нiнy I виявлено його пгдвищення до 1,76 нг/мл; пщ-вищення проМНУП до 0,835 пмоль/мл. Даш бюхь мiчного дослiдження кровi та сечi без патологИ.
З урахуванням прогресуючого ремоделювання ЛШ, порушення систолiчноï та дiастолiчноï фyнкцiй ЛШ, формування субаортального стенозу, прогресування змiн на ЕКГ i пiдвищення рiвня кардiальних бiомаркерiв констатовано погiршення стану дитини за основним захворюванням. За даними шкали отримана значна негативна динамжа: сумарна оцшка дорiвнюе 23 балам, що вщповщало IV ФК та свщчило про погiршення функцюнально-го стану ССС. Заслуговуе на увагу те, що клтчш прояви серцево' недостатностi не зростали, зберпа-ючись на рiвнi проявiв ХСН 1-го ст.
Призначено л^вання iз включенням збагачено' калiем дiети, шдивщуально дозованого фiзичного навантаження, медикаментозно' терапИ (IАПФ, спiронолактон, антиоксиданти, цитопротектори, метаболгготропш препарати). При контрольному обстеженнi через 3, 6 мю. та 1 рж (пiсляоперацiй-ний перiод — 5 роюв) пацiент скарг не пред'являе. Вiдмiчено полiпшення загального стану дитини, показниюв насосно' функцГ' ЛШ, нормалiзацiю дiастолiчноï функцГ' ЛШ, плазмово' концентрацГ' кардiальних бiомаркерiв (тропонiн I — 0,10 нг/мл, КФК — МВ 11 ОД/л). Загальна оцшка за шкалою визначення функцюнального стану ССС становила 13-14 балiв, що вщповщало II ФК та свщчило про ефектившсть призначених реабштацшних заходiв.
На сьогоднi пацiентовi 18 роюв (пiсляоперацiй-ний перiод — 10 роюв). Регулярно вiдвiдyе консуль-тацИ кардiолога, за призначенням — кардiохiрyрга; проходить плановi курси iндивiдyальноï реабшта-ц11. Скарг не пред'являе, клшчних проявiв ХСН немае. Морфофyнкцiональнi показники ССС за даними ДЕхоКГ, ЕКГ — без негативно' динамь ки; стутнь аортально' недостатносп, вираженiсть субаортального стенозу не збшьшуються. Норма-лiзyвались показники систолiчноï та дiастолiчноï функцш ЛШ, тропонiн I у межах норми. Виконуе 2—3-стyпеневi проби з дозованим фiзичним наван-
таженням. Займаеться спортом на любительському piBHi (веломандрiвки, команднi iгри з помiрним ди-намiчним навантаженням). 1з сумарною оцiнкою за шкалою 13 балiв (II функцiональний клас) переходить пщ спостереження дорослого кардiолога за мюцем проживания.
Наведений приклад вщображуе один Í3 багатьох можливих варiантiв перебiгу вщдаленого тсля-операцiйного перюду у дитини пiсля корекцп ВВС, можливост та переваги спостереження з ураху-ванням функцiонального класу ССС, обГрунтовуе необхiднiсть тривало! iндивiдуальноï реабштацИ та iлюструе ïï ефективнiсть вщ перiоду дитинства до категорïï GUCH.
Висновки
Визначення функцiонального класу дощльно використовувати як додатковий iнформативний критерш стану серцево-судинноï системи пацiентiв у вщдаленому перiодi пiсля кардiохiрурriчноï ко-рекцп вродженоï вади серця.
Визначення функщонального класу сприяе об'ективiзацlï ощнки стану пацiента, полiпшуе можливостi яюсного диспансерного спостереження прооперованих, е тдГрунтям для оптимiзацïï iндивiдуальноï реабштацИ, а також може бути ви-користано для ранньоï дiагностики i профшактики прогресування хронiчноï серцевоï недостатность
Вважаемо перспективним проведення подаль-ших дослiджень у напрямку вдосконалення ште-гральноï оцiнки функцiонального стану серцево-судинноï системи у дiтей iз хронiчною кардiальною патологiею.
Список лператури
1. 13 ESC Guidelines for the management of grown-up congenital heart disease (new version 2010) / European Heart Journal doi:10.1093/eurheartj/ehq249.
2. Болезни сердца и сосудов: Рук-во Европейского общества кардиологов / Под ред. А. Джона Кэмма, Томаса Ф. Люшера,
Патрика В. Серруиса; пер. с англ. под ред. Е.В. Шляхто. — М.: Гэотар-Медиа, 2011. — 1480 с.
3. Somerville Jane, MD / Grown-up congenital heart (GUCH) disease: current needs and provision of service for adolescents and adults with congenital heart disease in the UK /JaneSomerville// Heart.-2002;88:i1-i14 doi:10.1136/heart.88.suppl_1.
4. Национальные клинические рекомендации Всероссийского научного общества кардиологов. Диагностика и лечение ХСН/ Под ред. Мареева В.Ю., Агеева Т.Ф., Арутюнова Г.П., Коротее-ва А.В., Ревишвили А.Ш. — М, 2009. — С. 108-109.
5. Реабилитация больных кардиологического и кардиохирур-гического профиля: Национальные рекомендации / РНПЦ «Кардиология» МЗ Респ. Беларусь / Суджаева С.Г., Суджаева О.А., Губич Т.С., Казаев Н.А. — Минск, 2010.
6. Шпак Я.В. Сравнительная оценка связи показателей мор-фофункционального состояния сердца с выраженностью проявлений диастолической и систолической сердечной недостаточности// Серце i судини. — 2006. — № 3. — С. 66-70.
7. Пат. 40574 УкраГна, МПК G 01 N 33/00. СпоЫб оцшки ефективностi терапи серцевог недостатностi у дтей з при-родженими вадами серця / Гончарь М.О., Сенаторова Г.С., Страшок O.I. (UA); заявник i патентовласник ХДМУ (UA). — № u200900333; заявл. 19.01.2009; опубл. 10.04.2009, Бюл. № 7.
8. Мареев В.Ю. Диагностика и лечение хронической сердечной недостаточности / В.Ю. Мареев, Т.Ф. Агеев, Г.П. Арутюнов // Сердечная недостаточность. — 2007. — № 2. — С. 16-23.
9. Сухарева Г. 6. Алгоритмы ведения детей со сложными врожденными пороками сердца на различных этапах диспансеризации: Уч.-мед. пособие / Сухарева Г.6., Лагунова Н.В., Ка-ладзе Н.Н., Лебедь И.Г. — Симферополь, 2010. — 40 с.
10. Гончарь М.О. Клтко Инструмент альт та бiохiмiчнi зктавлення стану серцево-судинног системи у дтей з природ-женими вадами серця: Автореф. дис... д-ра мед. наук: за фахом 14.01.10/М.О. Гончарь. — Харшв, 2011. — 40с.
11. бмець 1.М. Транспозицы магктральних судин / 1.М. бмець, Н.М. Руденко, Г.М. Воробйова. — Тернотль: Ук-рмедкнига, 2012. — 152 с.
12. Доронина Т.Н. Оптимизация диагностики, прогнозирования и лечения нарушений сердечной деятельности у детей с врожденными пороками сердца: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.01.08 — педиатрия / Т.Н. Доронина. — Астрахань, 2012. — С. 48.
13. Miltner B. Follow up of adults with congenital heart disease / B. Miltner, L. Piérard, M.C. Seghaye // Rev. Med. Liege. — 2012 Jul-Aug. — 67(7-8). — 407-12.
Отримано 28.03.14 ■
Гончарь М.А.
Харьковский национальный медицинский университет
ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ ДИАГНОСТИКИ И МОНИТОРИНГА НАРУШЕНИЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ ПОСЛЕ КАРДИОХИРУРГИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ ВРОЖДЕННЫХ
ПОРОКОВ СЕРДЦА Резюме. В результате анализа данных клинико-инстру-ментального и биохимического обследования 168 детей школьного возраста, прооперированных по поводу врожденных пороков сердца, авторы предлагают определять функциональный класс сердечно-сосудистой системы при помощи разработанной оригинальной шкалы. Интегральная оценка важнейших показателей функционирования сердца после кардиохирургической коррекции усовершенствует процесс динамического наблюдения и реабилитации в периоде от детства до взрослости.
Ключевые слова: врожденные пороки сердца, оперативная коррекция, диагностика, функциональный класс.
Gonchar M.O.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
PROBLEMATIC ISSUES OF DIAGNOSIS AND MONITORING
OF CARDIOVASCULAR DISORDERS IN CHILDREN AFTER CARDIAC SURGICAL CORRECTION OF CONGENITAL HEART
Summary. As a result of an analysis of clinical and instrumental data and biochemical examination of 168 school-aged children operated for congenital heart disease, the authors suggest to determine the functional class of the cardiovascular system using the developed original scale. Integral assessment of the most important indicators of the heart after cardiac surgical correction improves the process of dynamic monitoring and rehabilitation in the period from childhood to adulthood.
Key words: congenital heart disease, surgical correction, diagnostics, functional class.
