CC BY
17
Ф1З1ОЛОГ1Я
© Кобзар Т. А., Кондратюк Т. В., Гонтар Т. М., Семлхова О. С., Ветюна З. В. УДК 61:007-612.2
Кобзар Т. А., Кондратюк Т. В., Гонтар Т. М., Сем'хова О. С., Веткна З. В.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СХИЛЬНОСТ1 ДО АРТЕР1АЛЬНО1" ППЕРТЕНЗП
У МОЛОДИХ ОС1Б ШТЕЛЕКТУАЛЬНОТ СФЕРИ Д1ЯЛЬНОСТ1
Мiжнародний науково-навчальний центр iнформацiйних технологiй та систем НАН та МОН УкраТни (м. Кшв)
nitzoval.kobzar@mail.ru
Робота е фрагментом НДР «Розроблення комплексно! шформацмно! технологи багатоц1льового досл1дження медико-бюлопчних систем», № державно! реестраци 0111U002093, в1дд1л медичних ш-формацмних систем, зав. д. м. н., проф. Коваленко О.С.
Вступ. Ппертоычна хвороба (ГХ), в структур! захворюваност1 яко! прерогатива належить пред-ставникам штелектуально! сфери д1яльност1 [5], за-ч1пае 15-40% населення сучасного сусптьства (за-лежно в1д расового складу i наявних д1агностичних критер1!в) i причини неблагополуччя слiд шукати ще при нормальному АТ в юнацькому i молодому вiцi [15,17,13]. Цей штенсивний перiод збiгаеться з на-вчанням i вибором життево! позицп, коли бiльшо! ак-тивностi набувае симпатоадреналова система, що е провщною ланкою в дебютi есенцiально! АГ. Через сильну мотивацю до устху, конкурентних умов тру-дово! дiяльностi молодi люди вiдчувають постiйне штелектуальне i психоемоцiйне напруження, яке в поеднанн з факторами ризику ГХ призводить до напруження адаптацмно-пристосувальних мехаыз-мiв i далi, до дисфункцп нейрогуморально! регуляцi! судинного тонусу, тим самим запускаючи патогенез ГХ. Варто зазначити, що ще в дитячому вМ вплив численних психотравмуючих ситуацм на фон ро-зумово-фiзичного перевантаження створюе етюпа-тогенетичну основу для розвитку у дтей вегето-су-динно! дистонi! (ВД) за гiпертензивним типом [4,11] i це е фактором ризику АГ в майбутньому дорослому перiодi життя.
Ось чому виявлення початкових ознак неблагополуччя в системах адаптаци, визначення ступеню вираженост напруги адаптацмно-пристосувальних механiзмiв i провщно! ланки в патогенезi ГХ для по-дальшого дослiдження рiвня резервiв здоров'я i ви-бору адекватно! шдивщуально! корекцi! стану е актуальною задачею.
Мета дослiдження. Беручи до уваги гендер-нi фактори i iндивiдуально-типологiчнi особливостi дослiджуваних, ми поставили собi за мету виявити предиктори АГ за показниками ВСР у молодих оЫб, характер дiяльностi яких пов'язаний з таким фактором ризику АГ, як регулярне i тривале психоемоцм-не напруження (студенти, аспiранти), в поеднаннi з
шшими факторами ризику (тип конституций спадко-ва схильнiсть).
Численними роботами вгтчизняних i зарубiжних дослiдникiв було показано, що достатньо надмним методом визначення раных порушень вегетативно! регуляци на раннiх стадiях ГХ е дослiдження пара-метрiв ВСР [22,25,26,27]. Бтьш того, визначено, що маркерами ГХ е: зниження парасимпатичних показ-ниюв в часових i спектральних областях, зменшення показникiв скаттерограмми, збшьшення активнос-тi симпатично! нервово! системи, що свщчить про дисбаланс регуляторних систем [14,16]. Але, як правило, в молодому вщ цi змши прихованi, оскшь-ки маюты минучий характер i рееструютыся при ви-падкових обстеженнях. Одним iз аспекпв виявлення прихованих порушены у мехаызмах адаптацi! орга-нiзму е визначення рiвня функцiоналыних резервiв органiзму з використанням функцюнальних проб, зокрема, доотдження реакцi! органiзму на фiзич-не навантаження. Тому вважаемо, що дослщження параметрiв гемодинамiки та особливостей вегетативно! регуляци оргаызму з урахуванням факторiв ризику АГ у вщповщь на навантаження може бути критерiем ранныо! дiагностики схилыностi до АГ у до-слiджуваного контингенту[7,10].
Об'ект i методи дослiдження. В обстеженнях, як проводились в один i той же час доби, в перший по-ловинi дня, брали участь 31 студент та астрант обох статей (11 - чоловiчо!, 20 - жЫочо!) у вМ 20-35 рокiв.
Всi учасники апрiорi належали до групи ризику ГХ за фактором пщвищеного психо-емоцмного i iнтелектуалыного навантаження, що визначаеться характером !х професiйних зайнять. ^м того, вра-ховувались iншi особистюы фактори ризику: тютю-нопалiння, вживання алкоголю, недотримання режиму харчування, недосипання, недостатне фiзичне навантаження та генетичний фактор - наявнють в родин хворих на ГХ та 1ХС.
Дослщження ВСР, в основi якого лежить аналiз кардiоiнтервалограм (К1Г) в часових i спектральних областях, проводили за допомогою апаратно-про-грамного комплексу «Фазаграф» [20,21]. Аналiзува-ли деяк часовi (частота серцевих скорочень - ЧСС; стандартне вiдхилення вЫх NN-iнтервалiв - ЭйМЫ) i спектральн характеристики (високочастотний ком-
понент (ИРп, %); низькочастотний (1_Рп, %); дуже низькочастотний (VLF %); симпато-вагальний баланс - стввщношення спектральних потужностей - низь-кочастотно! до високочастотно! компоненти (LF/HF)).
Основною метою такого аналiзу е оцiнка балансу мiж симпатичною i парасимпатичною складовими вегетативно! нервово! системи [8], осюльки вщо-мо, що !х дисбаланс з пщвищенням активностi симпатично! i пригнiченням парасимпатично! ланок е одним з патогенетичних механiзмiв виникнення не-йроциркуляторно! дистонi! (НЦД), становлення ГХ, iшемiчно! хвороби серця (1ХС), виникнення серцево! недостатностi [2,1,24].
Для виконання дозованого фiзичного наванта-ження використовувався 3-хвилинний метроно-мiзований одноступшчатий степ-тест з висотою сходинки 35 см. Проба з дозованим фiзичним на-вантаженням е загальноприйнятим методом дiа-гностики функцiонального стану i резервiв оргаыз-му [6], а найбтьш адекватним показником здоров'я i працездатностi людини е стан гемодинамки. АТ i ЧСС е найважлившими iнтегральними показниками функцiонуючо! системи кровооб^. По типу реакцi,|, ЧСС i АТ пiсля тестування видiляють п'ять титв реак-цi! ССС: нормотоычну, гiпотонiчну (астенiчну), ппер-тонiчну, дистоычну i ступiнчасту. Важливим в оцшц реакцi! серцево-судинно! системи на фiзичне на-вантаження е перiод вщновлення. Вiн залежить вiд характеру навантаження та функцюнального стану обстежуваного. Реак^я на фiзичне навантаження вважаеться хорошою в тому випадку, коли при нор-мальних вихiдних даних пульсу i АТ вiдмiчаеться вщ-новлення цих показниюв на 2-3-й хвилинк Реакцiя вважаеться задовiльною, якщо вщновлення вщбу-ваеться на 4-5-й хвилиы. Реакцiя розглядаеться як незадовiльна, якщо пюля навантаження з'являються гiпотонiчна, ппертоычна, дистонiчна i ступiнчаста реакцi! i вiдновний перiод затягуеться до 5 i бiльше хвилин. Вiдсутнiсть вщновлення ЧСС i АТ протягом 4-5 хвилин безпосередньо пюля навантаження на-в^ь при нормотонiчнiй реакцi! слщ оцiнювати як не-задовiльну.
Запис електрокардюграми (ЕКГ), вимiрювання артерiального тиску, пульсометрiю, реестрацiю ВСР проводили двiчi: до i пiсля навантажувальних тес^в.
Для визначення типу конституцi! розраховува-ли iндекси Пiн'е i Кетле, для чого проводили вимiри антропометричних даних (вага, зрют, об'ем грудно!
Таблиця 1.
Достовiрнi змiни дослщжуваних показникiв пiсля фiзичного навантаження у
молодих осiб чоловiчоГ статi (п 1 = 11)
клiтини). Для уточнення титв конституцiI проводили одонтометричн та одонтоскопiчнi дослiдження [23].
Вегетативний тонус визначали за шдексом Кердо (1 ДАТ/ЧСС) Х100 [12]. Вегетативний шдекс е зручним iнструментом для динамiчноI реeстрацi,|, напряму i величини змш вегетативного тонусу. Вщ-повщно, його можна застосовувати для вщстежен-ня клiнiчного перебiгу всiх тих захворювань, в яких вегетативний тонус або вегетативн порушення вщ-грають вирiшальну роль.
Про вегетативну реактивнють, що вiдображае стан центрального контуру регуляци, судили за н дексом напруги 1.Н. Баевського[3].
У нашому дослщжены наявнiсть симпатикотонiI з пперреактивнютю («маркери» 1ХС по Н.А. Белоконь) будемо розглядати як фактор ризику з ппертоычно! хвороби (ГХ) та iшемiчноI хвороби серця (1ХС) [9] з можливютю 1х використання для скршшгу на АГ.
Статистична обробка результа^в дослщження проводилась iз застосуванням пакету прикладних програм (ППП) STATISTICA. Аналiз взаемозв'язкiв мiж дослiджуваними показниками проводився iз застосуванням дескриптивно, статистики та кореляцмно-го аналiзу за коефiцiентом парно, кореляцiI ^рсона.
Результати дослiдження та Ух обговорення. У вихщному станi вiдносного спокою за показниками гемодинамiки всi учасники дослщження в обох гру-пах знаходились в межах вково! норми. За даними аналiзу iндексiв ПЫ'е i Кетле було визначено, що бтьшють обстежених належить до нормостеычного типу конституцп - жiнок 65%, чоловЫв - 36,4%; до пперстеычного - 25% жiнок i 36,4% чоловЫв; ппос-тенiчного - 10% жшок i 27,3% чоловiкiв.
За результатами статистичноI обробки досл^ джуваних показникiв пiсля дозованого фiзичного навантаження було виявлено ряд достовiрних змн якi наведенi в таблицi 1 i 2.
При аналiзi вегетативно: регуляци, в обох групах в результат фiзичного навантаження з високою сту-пiнню достовiрностi (p<0,001 для чоловшв, р=0,002 для жiнок) збтышилась симпатична стимуляцiя серцево-судинноI системи за показниками Ыдекса Кердо та збтышенням частоти серцевих скорочень (p=0,01 для чоловшв, p=0,002 для жiнок ). Оскшьки вiдновлювальний перiод затягнувся бтьш нiж на 4 хвилини, будемо вважаемо таку надмiрну реакцiю симпатичноI системи несприятливою, що вважаеться маркером ризику АГ i 1ХС [9].
Таблиця 2.
Достов1рн1 змши досл1джуваних показник1в п1сля ф1зичного навантаження у молодих оЫб жшочо'Г стат1 (n 2 = 20)
Статистичш показники Дослщжуваш показники
1кер2-1 ЧСС2-1 Tsym2-1 ST2-1
M 18,20 13,5 0,15 -0,02
ст 12,66 12,9 0,21 0,03
m 3,82 3,89 0,06 0,01
t 4,77 3,48 2,36 -2,32
Р <0,001 0,01 0,04 0,04
Статистич. показники Дослщжуваш показники
1кер2-1 ЧСС2-1 1Н2-1 Tsym2-1 ST2-1
M 12 11,35 157 0,135 -0,016
ст 15 12,17 360 0,15 0,0195
m 3,35 2,72 80,41 0,03 0,044
t 3,58 4,17 1,95 3,99 -3,65
Р 0,002 0,002 0,07 <0,001 0,002
Таблиця 3.
Типи вегетативноГ регуляцп у студенев в стан1 в1дносного спокою I при дозованому ф1зичному навантаженн1
Тип вегетативно! регуляцп
нормотонки
симпатотонiки
ваготонiки
Чоловiки (п=11)
без
навантаження
(3 чол.) 27,3%
(5 чол.) 45,4%
(3 чол.) 27,3%
фiзичне навантаження
(1 чол.) 9,1%
(8 чол.) 72,7%
(2 чол.) 18,2%
Жшки (п=20)
без
навантаження
(9 жш.) 45%
(7 жш.) 35%
(4 жш.) 20%
фiзичне навантаження
(4 жш.) 20%
(14 жiн.) 70%
(2 жш.) 10%
При анал1з1 впливу дозованого ф1зичного навантаження на показники гемодинамки у вс1х до-сл1джуваних в обох групах виявилась нормотошчна реакц1я, але в грут чолов1к1в показники АТ I ЧСС, що вим1рювались на 5-й хвилиш в1дновлювального пер1оду не прийшли до вих1дного р1вня. Так само, в груп1 ж1нок у ос1б з обтяженою по ГХ спадковютю (7 ж1нок, 35%) в1дновлювальний перюд затягнувся б1льш н1ж на 4 хвилини, що свщчить про недостатньо задовтьну реакц1ю орган1зму. Тому вважаемо, що даний феномен може бути корисним критер1ем при досл1дженн1 схильност1 до ГХ.
Анал1з результат1в дослщження вегетативно' регуляцп показав у вихщному стан1 невелике перева-жання активност1 парасимпатично!' I нормотоычно!' ланки регуляцп у ос1б чолов1чоУ (по 27,3% кожно!) I ж1ночоУ стат1 (20% I 45% в1дпов1дно) в пор1внянн1 з симпатотон1ками: 45,4% у чоловкв I 35% у ж1нок (табл. 3, рис. 1, 2).
Пюля ф1зичного навантаження по заюнченню в1дновлювального пер1оду картина дещо змшилась: 80
£ 70 60
§ 50
к
£ 40 л
Н 30
'й
120 2 то
1
НД ЯД НТДЖРННЯ
14 НЯЙЯНТЯЖРННЯ
Рис. 1. Вегетативна регуляц1я у ос1б чолов1чо'Г стат1 п1сля дозованого ф1зичного
навантаження.
Й0
70
Й0
О 40
дп
'Й чп
-7Ш
-!■
ЙрЧ ЫЯПЯЫТЯШРЫМЯ
сЫз.навантаження
Рис. 2. Вегетативна регуляц1я у ос1б жшочо'Г стат1 шсля дозованого ф1зичного
навантаження
група чолов1юв симпатото-н1к1в зб1льшилась на 27,3% за рахунок 2-х нормо I 1-го ваготонка I складала 72,3%. У ж1нок п1сля ф1зичного навантаження група симпато-тон1к1в збтьшилась на 35% за рахунок 2-х ваготоншв I 7-ми нормотон1к1в I складала 70%. У вс1х Ыших ос1б тип регуляцп не зм1нився.
Очевидно, що функцю-нальна проба з дозованим ф1зичним навантаженням подтвердила належн1сть до певного типу у ос1б обох статей з «фксованим» типом регуляцп I наявн1сть перехщних стан1в у 1нших, що говорить про функц1-ональну спроможн1сть механ1зм1в адаптацп у остан-н1х.
Зм1ну стану регуляцп на симпатотон1чну вважаемо несприятливою. П1дтвердились в1домост1 про те, що переважання парасимпатично'! I нормотоычно'! регуляцп е найб1льш природними I сприятливими для стану спокою. Вщмшност в реагуванш ССС на ф1зичне навантаження, напевно, зумовлен1 гендер-ним фактором, що ц1лком узгоджуеться з л1тератур-ними даними [18]. Отже, дослщження стану вегетативно! регуляцп за Ыдексом Кердо з використанням дозованого ф1зичного навантаження може бути кри-тер1ем д1агностики функцюнального стану мехаыз-м1в адаптацп.
В той же час, суттевих достов1рно значимих вщ-м1нностей в напруженост1 регуляторних систем за 1Н Баевського не було виявлено у вихщному стан1 вщносного спокою в жоднм з груп. Пюля проведения дозованого ф1зичного навантаження в груп1 чоловкв також не виявлено статистично значимого збтьшення IН, що свщчить нормальну адаптацю до даного виду навантаження. У ж1ноч1й груп1 була в1дм1чена тенденц1я до зб1льшення 1Н (р = 0.07). До того ж, вщм1чена ко-реляц1я м1ж 1Н I наявнютю сим-патикотонп у ж1нок (р = 0,02). Переважання симпатикотонп I зб1льшення 1Н Баевського свщчать про деяке напруження регуляторних систем I стресо-генн1сть даного виду навантаження для ж1нок, осюльки вони вимушен1 прикладати б1льше зусиль пор1вняно з чолов1ками. Отже, даний тест може бути використаний для д1агностики функцюнального стану меха-н1зм1в адаптацп.
Анал1з тип1в конституцп I тип1в вегетативно! регуляцп не показав достов1рно значимого зв'язку в жоднм з груп н1 до, н1 п1сля ф1зичного навантаження.
ш норма
I пттмпя-п па т
■ парасимпатики
~Н норма
■ гттигпя-ппгтт
■ парасимпатики
При аналiзi ЕКГ в фазовому просторi в обох гру-пах пюля навантаження було виявлено достовiрне збiльшення iнтегрального параметра Твут. (р = 0,04 у чол., р < 0,001 у жiнок), що за даними [19] е неспри-ятливим фактором щодо 1ХС, а також проявом недо-статньо! фiзично! тренованостi. До того ж, при коре-ляцiйному аналiзi у чоловкв було виявлено зв'язок цього показника з вихщною симпатикотонiею (г = 0,562, р = 0,07), що як i у випадку з АГ пщтверджуе симпатичну природу цього явища. У жiнок була ви-явлена незначна кореляцiя цього параметру мiж 1Н i симпатотонiею (г = 0,44; р = 0,05 i г = 0,4; р = 0,07 вщповщно). При аналiзi спадково! схильностi в групi чоловшв не було виявлено близьких родичiв, хво-рих на 1ХС та ГХ; на вiдмiну у жшок в 45% найближчi родичi мали таю захворювання. Але, незалежно вщ того, набута чи успадкована ця тенден^я, дiагнос-тика !! у молодому вщ е важливою для запобкання розвитку захворювання у майбутньому.
В обох групах вiдмiчаються достовiрнi змiни сегменту БТ пюля навантаження в бк зменшення його тривалост (- 0,02±0,01; р = 0,04) для чоловшв i (-0,016±0,044; р = 0,002) для жiнок, що е природним, осктьки цей показник знаходиться в зворотнм за-лежностi вiд частоти серцевих скорочень(г =-0,55; р = 0,08 для чоловшв i г =-0,529, р = 0,017 для жшок).
При аналiзi отриманих кореляцiйних зв'язюв мiж вегетативним статусом i спектральними характеристиками у чоловiкiв виявилась пряма кореля^я вихiдного вегетативного статусу - нормотони (за 1К (-0,75±6,2)) та низькочастотного дiапазону LF, що вщповщае симпатичнiй ланцi регуляцi! (г = 0,777; р = 0,005), а також симпато-вагального балансу LF/HF (г =-0,68, р = 0,02) зi змшою вегетативного статусу на симпатотоыю (18,2±3,8) пiсля фiзичного навантаження, що свщчить про перевагу симпатично! ланки в регуляци у вщповщь на навантаження. Виявлена пряма кореля^я мiж вихiдним 1Н та LF, яка достовiр-но збтышувалась пiсля навантаження (г = 0,711; р = 0,01), що е бтьш природним для чоловкв, а також симпато-вагального балансу LF/HF (г = 0,929, р < 0,001) з перевагою симпатично! ланки регуляци; так само зберкся прямий зв'язок i у вщповщь на навантаження (г = 0,65, р = 0,03).
У жшок пюля навантаження вiдмiчена незначна кореля^я 1К (14,7±4,0) з низькочастотним дiапазо-ном LF (г = 0,424; р = 0,06), що свщчить про тенден-цю до переваги симпатично! ланки у вщповщь на фг зичне навантаження. Отримана зворотна кореля^я мiж парасимпатичною складовою i 1К (г =-0,44; р = 0,05), що свщчить про зниження вагусно! складово! при фiзичному навантаженнi. При аналiзi зв'язкiв мiж 1Н та спектральними характеристиками була виявлена зворотна кореля^я у вщповщь на навантаження, що свщчить про послаблення парасимпатич-но! складово! в мехаызмах регуляци дiяльностi ССС в доогмджуванм групi.
Отже, як у жшок, так i у чоловшв переважала симпатична складова у вщповщь на фiзичне навантаження, бтыше виражена у чоловiкiв, що е !х при-родною гендерною особливютю.
Таким чином, були дослiдженi характеристики дг яльностi ССС та ВНС за показниками ВСР та гемо-
динамки у молодих oci6, характер дiяльностi яких пов'язаний з таким фактором ризику ГХ, як регуляр-не i тривале психоемоцiйне напруження (студенти, астранти), з урахуванням гендерних факторiв, шди-вiдуально-типологiчних особливостей та спадково! схильностг
За типами конституци всi дослiджуванi належали переважно до нормостеншв та не мали надлишко-во! ваги.
За показниками гемодинамки, що визначалися до i пюля дозованого фiзичного навантаження на фон нормотонiчно! реакцi! виявилась вiдсутнiсть вщновлення ЧСС i АТ протягом 4-5 хвилин безпосе-редньо пiсля навантаження. Таку реакцiю було оцг нено як незадовтьну.
При дослiдженнi вегетативно! регуляци за шдек-сом Кердо у вщповщь на фiзичне навантаження в обох групах в бтьшост випадюв вiдбулась змiна регуляци на симпатотонiчну. По вiдношенню до групи жшок, у яких крiм того виявилась тенденцiя до збть-шення iндексу напруги регуляторних систем, таку реак^ю вважаемо несприятливою.
При аналiзi ВСР виявилось збiльшення нешва-зивних маркерiв серцево-судинно! регуляцi! в на-прямку переважання симпатичного в^ту ВНС в обох групах до^джуваних. Виникнення симпа-то-вагального дисбалансу з переважанням симпатично! i зниженням парасимпатично! активностi у вiдповiдь на дозоване фiзичне навантаження е по-казником стресогенностi в дослiджуваних групах i свiдчить про схильнiсть до ппертензивних реакцiй ССС.
При аналiзi ЕКГ в фазовому просторi в обох групах пюля навантаження було виявлено достовiр-не збтьшення штегрального параметра Tsym., що е проявом недостатньо! фiзично! тренованостi, а також несприятливим фактором щодо 1ХС.
Висновки. Таким чином, пщтвердилась ппоте-за про те, що для виявлення прихованих порушень в мехаызмах адаптаци органiзму у осiб з наявними факторами ризику, ефективним е дослщження па-раметрiв гемодинамiки та вегетативно! регуляци оргаызму у вiдповiдь на дозоване фiзичне навантаження. Наявнють комплексу таких неiнвазивних маркерiв АГ, як симпато-парасимпатичний дисбаланс з пщвищенням симпатично! та зниженням парасимпатично! регуляци, збтьшення штегрального параметру Tsym., незадовтьна реак^я гемодинамг ки на фiзичне навантаження при нормальних вихщ-них показниках гемодинамiки вегетативно! регуляци може бути критерiем ранньо! дiагностики схильностi до даного захворювання у дослщжуваного контингенту.
Перспективи подальших дослiджень. Проведена робота мае вагоме науково-практичне зна-чення, осктьки шформа^я, отримана в результатi до^дження, може бути використана для розробки шформацмно-методичних матерiалiв зi збереження та розвитку здоров'я та працездатност на робочих мюцях, дiяльнiсть яких пов'язана з пщвищеним ште-лектуально-емоцiйним навантаженням, а також для подальшого динамiчного спостереження за станом здоров'я учасниюв дослiдження.
Л^ература
1. Амосова Е.Н. Вариабельность сердечного ритма и ее взаимосвязь с функциональным состоянием миокарда левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца с начальной сердечной недостаточностью / Е.Н. Амосова, М.П. Бойчак, Л.Л. Сидорова // Серце i судини. - 2003. - № 4. - С. 88-95.
2. Баевский Р.М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.М. Клецкин. - Москва: Наука, 1984. - 224 с.
3. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии / Р.М. Баевский. - М.: Медицина, 1979. - 298 с.
4. Вейн А.М. Вегетативные расстройства (клиника, диагностика, лечение) / А.М. Вейн. - М.: Мед. информ. агентство, 2000.
- 752 с.
5. Казанцев Д.П. Комплексная профилактика гипертонической болезни у работников умственного труда: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук: 14.00.07 «Гигиена» / Д.П. Казанцев. - Мытищи, 2004. - [Электронный ресурс].
- Режим доступа: http://medical-diss.com/medicina/
6. Классификация нагрузочных тестов: оценка результатов / [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.fiziolive.ru/html/ fiz/tests/functionality_trials.htm
7. Кобзарь Т.А. Исследование подходов к ранней диагностике предрасположенности к гипертонической болезни / Т.А. Кобзарь, Т.М. Гонтарь, Т.В. Кондратюк, З.В. Веткина, Е.С. Семихова // Бюлопчна та медична шформатика та юбернетика для системи охорони здоров'я: матер. щорiчноi школи-семшару. КиУв. - ФМШ Жукин, 23-28 червня 2014. - С. 51-54.
8. Коркушко О.В. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике (возрастные аспекты) / О.В. Коркушко, А.В. Писарук, В.Г. Шатило, В.Ю. Лишневская, Н.Д. Чеботарёв, Ю.Н. Погорецкий. - К.: Институт Геронтологии АМН, 2002. - 189 с.
9. Кравцов А.М. Группа риска по гипертонической болезни среди детей Алтайского края потомков лиц, подвергшихся воздействию ядерного взрыва на Семипалатинском полигоне в августе 1949 г. / А.М. Кравцов, Г.И. Выходцева, С.М. Суслин // Фундаментальные исследования. - № 3. - 2004. - С. 108. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://cyberleninka. ru/article/n/gruppa-riska-po-gipertonicheskoy-bolezni-sredi-detey-altayskogo-kraya-potomkov-lits-podvergshihsya-vozdeystviyu-yadernogo-vzryva-na#ixzz3ntJcK0FM
10. Люков е.Б. Виявлення впливу дозованих фiзичних навантажень на варiабельнiсть серцевого ритму та психоемоцмний стан людини / е.Б. Люков, 1.Й. ермакова, Т.А. Кобзар, А.1. Богатьонкова, Т.В. Кондратюк // Бюлопчна та медична шформатика та юбернетика для системи охорони здоров'я: матерiали Щорiч. школи-семшару (Кшв - Жуюн, 23-28 червня 2014 р.) - К.: ФМШ Жукин. - С. 62-63.
11. Майданник В.Г. Сучасш ефективш методики л^вання вегетативних дисфункцм за ппертензивним типом у дп"ей / В.Г. Майданник, 1.О. М^юряева, Н.М. Кухта [та ш.] // Современная педиатрия. - 2013. - № 4. - Вып. 52. - С. 1-6. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.homviora.kiev.ua/.../Maydannik_HT_HN
12. Минвалеева Р.С. Вегетативный индекс Кердо: индекс для оценки вегетативного тонуса, вычисляемый из данных кровообращения / Р.С. Минвалеева // Спортивна медицина. - 2009. - № 1-2. - С. 33-44.
13. Нефедова Ж.В. Метаболические и нейрофизиологические аспекты артериальной гипертензии у детей и подростков: автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. мед. наук: 14.00.09 / Ж.В. Нефедова. - Новосибирск, 2008. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/metabolicheskie-i-neirofiziologicheskie-aspekty-arterialnoi-gipertenzii-u-detei-i-podrostkov#ixzz36PE85dnI
14. Остроумова О.Д. Вариабельность сердечного ритма у больных артериальной гипертензией / О.Д. Остроумова, В.И. Мамаев, М.В. Нестерова [и др.] // Рос. мед. журн. - 2001. - № 2. - С. 45-47.
15. Плотникова И.В. Закономерности и факторы риска формирования эссенциальной артериальной гипертензии в подростковом возрасте: автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. мед. наук: 14.00.06 / И.В. Плотникова. - Томск, 2009.
- [Электронный ресурс]. - Режим доступа: file:///E:/Диссертация.htm
16. Резяпова Э.Р. Вариабельность сердечного ритма у больных артериальной гипертензией: автореф. канд. мед. наук. 14.00.06 / Э.Р. Резяпова. - Уфа, 2005. - 26 с.
17. Садыкова Д.И. Клинико-функциональные и нейро-метаболические маркеры эссенциальной артериальной гипертензии у детей и подростков: автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. мед. наук: 14.00.09. - Педиатрия / Динара Иль-гизаровна Садыкова. - Москва, 2009. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: oldvak.ed.gov.ru/common/img/uploaded/ files/vak/.../SadykovaDI.doc
18. Татевосян Н.Э. Межполовые особенности вариабельности сердечного ритма и гемодинамики при умственной и физической нагрузке / Н.Э. Татевосян, Э.Г. Геворкян, Л.Г. Ваганян, Э.Г. Костанян, И.Г. Татевосян, А.А. Туманян // ZmjmummG^ pJc^mq^rnnLpjnbG. - 2012. - V. 52 (4). - P. 65-74. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.medlib.am/articles/ Tatevosyan%20NE.pdf
19. Файнзильберг Л.С. Новая информационная технология обработки ЭКГ для выявления ишемической болезни сердца при массовых обследованиях населения / Л.С. Файнзильберг // Управляющие системы и машины. - 2005. - № 3. - С. 63-71.
20. Файнзильберг Л.С. Антистресс - новая информационная технология управления регуляторными системами организма человека на основе биологической обратной связи / Л.С. Файнзильберг, Т.В. Кондратюк, Н.А. Семергей // Управляющие системы и машины. - 2011. - № 3.- С. 62-72.
21. Чайковский И.А. Медицинские аспекты применения устройства Фазаграф в клинической практике и в домашних условиях / И.А. Чайковский, Л.С. Файнзильберг. - Киев: НАН У, МНУЦИТ и С НАН и МОН Украины, 2009. - 74 с.
22. Шупина М.И. Ранняя диагностика артериальной гипертензии у лиц молодого возраста / М.И. Шупина, Г.И. Нечаева, А.Н. Повстяная, А.А. Семенкин. - Лечащий врач. - 02/15. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: хhttp://www.lvrach.ru/ author/11571922/
23. Юсупов Р.Д. Этнические особенности соматометрических, кефалометрических и одонтометнических показателей населения восточной Сибири: автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. мед. наук: 14.03.01 / Р.Д. Юсупов. -Красноярск, 2013. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.dissercat.com/content/etnicheskie-osobennosti-somatometricheskikh-kefalometricheskikh-i-odontometricheskikh-pokaza#ixzz4Trr6JouE - http://www.dissercat.com/content/ etnicheskie-osobennosti-somatometricheskikh-kefalometricheskikh-i-odontometricheskikh-pokaza#ixzz4TrpWGpBq
24. Lucini D. Impairment in cardiac autonomic regulation preceding arterial hypertension in humans. Insights from spectral analysis of beat-bybeat cardiovascular variability / D. Lucini, G.S. Mela [et al.] // Circulation. - 2002. - Vol. 106. - P. 2673-2679.
25. Nirmala Natarajan* A study on analysis of Heart Rate Variability in hypertensive individuals / Nirmala Natarajan*, Arun Kumar Balakrishnan and Kavitha Ukkirapandian // International journal of biomedical and advance research, IJBAR. - 2014. - № 2. - P. 109-111. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&c d=5&ved=0ahUKEwi3u_3SlIDRAhWBaRQKHbGZAPcQFgg_MAQ&url=http%3A%2F%2Fwww.academia.edu%2F6233514%2FA_ study_on_analysis_of_Heart_Rate_Variability_in_hypertensive_individuals&usg=AFQjCNGmY-P1-yQuaWsP132oyyqEA556_w
26. Piccirillo G. Heart rate variability in hipertensive subjects / G. Piccirillo, M.R. Munizzi, F.L. Fimognari [et al.] // Int J Cardiol. - 1996.
- № 53. - Р. 291-298. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s& source=web&cd = 1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKEwi3u_3SlIDRAhWBaRQKHbGZAPcQFggcMAA&url=https%3A%2F%2Fwww. ncbi.nlm.nih.gov%2Fpubmed%2F8793584&usg=AFQjCNFlofIOMDDafMVfEYSaK357AVmKYQ
27. Singh J.P. Reduced heart rate variability and new onset hypertension: insight into patogenesis of hypertension: the Framingham Heart Study / J.P. Singh, M.G. Larson, H. Tsuji [et al.] // Hypertension. - 1998. - № 32. - Р. 293-297. - [Электронный ресурс].
- Режим доступа: https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=0ahUKE wjHt7fw8ofRAhXWe1AKHUEaClUQFggcMAA&url=https%3A%2F%2Fwww.ncbi.nlm.nih.gov%2Fpubmed%2F9719057&usg=AFQ jCNFvoCwgZkZ8wgD9ZE769xLaILehjQ
УДК 61:007-612.2
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СХИЛЬНОСТ1 ДО АРТЕР1АЛЬНОТ ППЕРТЕНЗП У МОЛОДИХ ОС1Б 1НТЕЛЕКТУАЛЬ-НОТ СФЕРИ Д1ЯЛЬНОСТ1
Кобзар Т. А., Кондратюк Т. В., Гонтар Т. М., CeMixoBa О. С., Веткша З. В.
Резюме. Мета дослiдження. Виявлення предикторiв ГХ у молодих оЫб Ытелектуально! сфери дiяльностi.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежили 31 студента i астранта обох статей у вц 20-35 роюв. Вимiрю-вання артерiалыного тиску, реестра^ю варiабелыностi серцевого ритму за допомогою апаратно-програм-ного комплексу «Фазаграф» проводили двiчi: до i пюля дозованого фiзнавантаження. Тип конституци визна-чали за Ыдексами Пiные, Кетле. Вихщний вегатонус визначали за iндексом Кердо; вегетативну реактивнють - за шдексом напруги Баевсыкого.
Висновки. Наявнiсты комплексу таких неЫвазивних маркерiв артерiалыноI ппертензи (АГ), як симпато-парасимпатичний дисбаланс з пперсимпатико- i гiпопарасимпатикотонiею, збтышення iнтегралыного параметра Tsym., незадовтьна реакцiя гемодинамiки на фiзичне навантаження при нормалыних вихiдних по-казниках може бути критерiем ранныо! дiагностики схилыностi до АГ у оЫб з пiдвищеним iнтелектуалыним i емоцмним навантаженням.
Ключoвi слова: артерiалына гiпертензiя, варiабелынiсты серцевого ритму, предиктори артерiалыноI п-пертензiI, симпато-парасимпатичний дисбаланс.
УДК 61:007-612.2
ИССЛЕДОВАНИЕ СКЛОННОСТИ К АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ У МОЛОДЫХ ЛИЦ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СФЕРЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Кобзарь Т. А., Кондратюк Т. В., Гонтарь Т. М., Семихова Е. С., Веткина З. В.
Резюме. Цель исследования. Выявление предикторов ГБ у молодых лиц интеллектуальной сферы деятельности.
Объект и методы исследования. Обследовали 31 студента и аспиранта обоих полов в возрасте 20-35 лет. Измерение артериального давления, регистрация вариабельности сердечного ритма проводили дважды: до и после дозированной физнагрузки. Тип конституции определяли по индексам Пинье, Кетле. Исходный вегатонус определяли по индексу Кердо; вегетативную реактивность - по индексу напряжения Баевского.
Выводы. Наличие комплекса таких неинвазивных маркеров артериальной гипертензии (АГ), как сим-пато-парасимпатический дисбаланс с повышением симпатической и снижением парасимпатической регуляции, увеличение интегрального параметра Tsym., неудовлетворительная реакция гемодинамики на физическую нагрузку при нормальных исходных показателях гемодинамики может быть критерием ранней диагностики склонности к АГ у лиц с повышенной интеллектуальной и эмоциональной нагрузкой.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, вариабельность сердечного ритма, предикторы артериальной гипертензии, симпато-парасимпатический дисбаланс.
UDC 61:007-612.2
RESEARCH OF PROPENSITY TO HYPERTENSION IN YOUNG PEOPLE OF THE INTELLECTUAL SPHERE OF ACTIVITIES
fobzar Т. А., fondratyuk Т. V., Gontar T. M., Semikhova O. S., Vetkina Z. V.
Abstract. Aim of research. Identifying predictors of hypertension according to HRV indices among young people, whose activities are connected with a regular and long-term psycho-emotional stress (students, post-graduate students).
Object and methods of research. In the examination conducted in the first half of the day, 31 people (undergraduate and graduate students of both sexes aged 20-35) participated. All participants apriori belonged to the risk group of hypertension according to a factor of increased psycho-emotional and intellectual load, caused by their professional activities. In addition, we took into account other risk factors: smoking, alcohol, diet noncompliance,
lack of sleep, lack of exercise, genetic factors - hypertensive patients and those having coronary heart disease among family members. Heart rate variability (HRV) studies were carried out using «Fazagraf» program complex. To perform the exercise dosage we used a 3-minute metronomized one-step test with a 35 cm step. Recording an electrocardiogram (ECG), blood pressure, HRV check were carried out twice: before and after the stress tests. Constitution type was determined by the Pinje and Ketle indices. The initial autonomic tone was determined by the Kerdo index; autonomic reactivity, reflecting the state of the central contour of regulation, was judged by the Bae-vsky index of tension (IT). We analyzed some time (heart rate; standard deviation of all NN-intervals - SDNN) and spectral characteristics (high-frequency component (HFn, %); low frequency (LFn, %); very low frequency (VLF, %); the sympathetic-vagal balance - the ratio of the spectral power and the low-frequency component to the high frequency (LF/HF).
Statistical results of the research were analyzed using an applied program package STATISTICA. Analysis of connection between the studied parameters was performed using descriptive statistics and correlation analysis by the Pearson pair correlation coefficient.
Results of research and their discussion. According to the types of the constitution, all participants were nor-mosthenic and had no excess weight.
In terms of hemodynamics, determined before and after dosed physical load, at normotensive reaction the recovery of heart rate and blood pressure after the load was absent for 4 to 5 minutes. Such a situation, even at normotensive reaction was regarded as unsatisfactory. While investigating vegetative regulation according to the Kerdo index, in response to exercise in both groups, in most cases there was a change of the regulation into sym-pathotonic. As to the group of women who, in addition, revealed a trend to increasing Baevsky index of regulatory systems tension, such a reaction is considered inauspicious. The analysis of HRV revealed the predominance of the sympathetic part of the cardiovascular regulation of ANS in both groups of patients. The emergence of the sympa-thetic-vagal imbalance with a predominance of sympathetic and decreased parasympathetic activity in response to a dosed physical exercise is an indicator of stress level in the investigated groups, and demonstrates the inclination to the hypertensive response type.
ECG analysis in «phase space» in both groups revealed a significant increase of the integral parameter Tsym after the exercise. Which appears a manifestation of a lack of physical fitness, as well as an unfavorable factor for CHD.
Conclusions. Thus, the hypothesis is confirmed that for the detection of latent disturbances in the body's mechanisms of adaptation in individuals with existing risk factors, it is effective to study hemodynamic parameters and autonomic regulation of the body in response to dosed exercise. The presence of the complex of non-invasive markers of hypertension as sympathetic-parasympathetic imbalance with increased sympathetic and decreased parasympathetic regulation, an increase in the integral parameter Tsym, unsatisfactory response of hemodynamics to exercise under normal hemodynamic indices of autonomic regulation can be a criterion for early diagnosis of propensity to hypertension in people with increased intellectual and emotional load.
Keywords: hypertension, heart rate variability, predictors of hypertension, the sympathetic-parasympathetic imbalance.
Рецензент - проф. Мщенко I. В.
Стаття надшшла 07.12.2016 року
