CC BY
41
© Дронов С. М.
УДК 616. 89 - 008. 44:616. 85 - 092. 9:615. 32 Дронов С. М.
ОЦ1НКА СПЕКТРУ ФАРМАК0Л0Г1ЧН01 АКТИВНОСТ1 ТЮКТОВО'Г КИСЛОТИ ЗА УМОВ МОДЕЛЬОВАНО'Г НЕВРОПАТП АЛКОГОЛЬНОГО ¥ЕНЕЗУ
ДЗ «Днтропетровська медична академт МОЗ Укра'ши» (м. Дшпропетровськ)
Робота виконана в\дпов\дно до плану науково-досл\дних роб\т ДЗ «Днтропетровська медична ака-дем\я МОЗ Укра!ни» \ е фрагментом теми «Системна фармаколопя неопющних анальгетик\в та засоб\в медикаментозного захисту мозку в умовах експе-риментальних патолог\чних стан\в», державний рее-страц\йний номер 011411000935.
Вступ. Проблема алкогольних сомато-невро-лопчних розлад\в е вельми актуальною: за даними ВООЗ, смертн\сть в\д алкогол\зму та його усклад-нень займае трете м\сце п\сля серцево-судинних \ онколог\чних захворювань [11, 17]. Найчаст\шим ураженням нервово! системи при алкогол\зм\ е по-л\невропат\я: сучасн\ стандарти вважають II патоло-г\ею цтюного орган\зму з\ специф\чною реал\зац\ею патолопчного процесу на р\вн\ в\ддш\в перифер\йно! нервово! системи [5, 7, 10].
Актуальнють проблеми визначаеться як II зна-чною розповсюдженютю (135,9 на 10 тис. населен-ня т\льки з числа зареестрованих на диспансерно-динам\чному обл\ку в нарколопчн\й служб! Укра'ши), так \ тяжкими соц\альними та медичними насл\дка-ми. Алкогольна пол\невропат\я за результатами кл\-н\чного огляду хворих в нарколог\чних стацюнарах д\агностуеться в межах в\д 9 до 97 % \ досягае р\вня 100 % при проведены електронейромюграф\чного обстеження [11].
Розвиток полшевропати пояснюеться, насампе-ред, первинною алкогольною ппокс\ею: порушення кисневого режиму перифер\йних нерв\в призводить до формування ппоксичного набряку \ набухання м\-елшово! оболонки, що морфолог\чно пщтверджуеть-ся частковою сегментарною дем\елш\зац\ею остан-ньо!, порушення аксоплазматичного транспорту \ синаптично! пров\дност\ в структурах [1, 8].
Кр\м того, суттева роль в розвитку алкогольно! полшевропати в\дводиться оксидантному стресу, який сприяе формуванню замкнутого кола: ендо-невральна м\кроанпопат\я \ аксональна ппокс\я ви-кликають активац\ю процес\в в ¡л ьн о радикально го окислення, що, в свою чергу, може \ндукувати не-йроваскулярн\ дефекти [12, 25].
Розробка ефективних метод\в терапи алкогольно! пол\невропат\!' також залишаеться актуальною, оск\льки 64 % такого контингенту стае обмежено працездатними або непрацездатними взагал\ [6, 26].
Враховуючи важливу роль оксидантного стресу в патогенез\ алкогольно! пол\невропат\!, незапере-чний \нтерес та певн\ надп в терапи зазначено! патологи викликае застосування препарат\в тюктово! кислоти, яка е потужним природним антиоксидан-том [4, 6, 9].
Механ\зми терапевтичного ефекту тюктово! кислоти при алкогольн\й невропатп опосередкову-ються активац\ею функцюнування антиоксидантних систем, ослабленням «оксидантного стресу», поси-ленням ендоневрального кровотоку \ в\дновленням неврального енергетичного балансу, а також акти-вац\ею чинник\в росту нерва [4].
Результатами експериментальних досл\джень на тваринах показано, що доза 10 мг/кг тюктово! кислоти, введено! рег ов, досягае п\кового р\вня в головному \ спинному мозку, а також в перифер\й-них нервах вже через 30 хвилин. За умов хрон\чного застосування препарату спостер\гаеться його р\в-ном\рний розпод\л у вс\х структурах ЦНС \ перифе-р\йних нервах [26]. Тюктова кислота сприяе осла-бленню перекисного окислення в мозку та волокнах с\дничного нерва [24]. Комплексний механ\зм д\! тюктово! кислоти передбачае !! ефективн\сть щодо вс\х соматично обумовлених невропат\й, патогенез яких пов'язаний з токсико-дисметабол\чним \ судин-ним ушкоджуючим компонентом.
Враховуючи вище зазначене, нам представлялось доц\льним проведення фармаколог\чного ана-л\зу д\! тюктово! кислоти в терапи алкогольно! не-вропат\! за умов експерименту.
Мета дослщження. Оц\нити нейроф\з\олог\ч-н\ та морфолог\чн\ особливост\ переб\гу прояв\в модельовано! невропатп алкогольного ^енезу та з'ясувати алгоритм фармаколопчно! активност\ т\-октово! кислоти за даних умов експерименту.
Об'ект I методи дослщження. Об'ект досл\-дження - тактильна \ больова чутлив\сть на модел\ тактильно! аллодинп, формал\новому тест\ та тест\ «hot рЫе»; м\кроструктура волокон с\дничного нерва за умов експериментального екв\валента алкогольно! невропат\!.
В експеримент\ на б\лих нел\н\йних щурах проведено вивчення фармаколопчно! активност\ Т\окта-циду 600 Т (розчин для \н'екц\й в ампулах по 24 мл, що м\стить 25 мг/мл тюктово! кислоти, МЕРА РЬ|агта
GmbH & Co. KG, НПмеччина, сер1я 0Н077А) i Тюктаци-ду 600 HR (таблетки, що мiстять 600 мг тюктово! кис-лоти, MEDA Manufacturing, GmbH, Ымеччина, серiя 2N530A) за умов експериментального еквiвалента алкогольно! невропати.
Утримання тварин та експерименти проводилися вщповщно до положень «Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, як використовуються для експериментiв та Ыших наукових цiлей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах», ухвалених Першим нацioнальним кон-гресом з бюетики (Ки1в, 2001).
Гризунам i3 модельованою патoлoгieю вводили тест-зразки згщно клiнiчнiй схемi комбшованого курсу тioктoвoI кислоти у пащетчв з алкогольною периферiйнoю неврoпатieю [4, 6]:
• Тюктацид 600 Т, розчин для ш'екцм, внутрш-ньоочеревинно 25 мг/кг протягом 10 дiб;
• Тюктацид 600 HR, таблетки, внутршньошлун-ково 50 мг/кг протягом 4 тижыв.
Моделювання експериментально! алкогольно! перифермно! неврoпатiI проведено на нелЫмних бiлих щурах-самцях, яким за допомогою атравма-тичного зонда внутрiшньoшлункoвo (1 раз/добу) вводили 60 % розчин етилового спирту з розрахунку 5 мл/кг (е^валент чистого етанолу 3 г/кг) протягом 10 тижыв [21].
Критерiями сформовано! мoделi алкогольно! пе-рифермно! невропати (АПН) були:
- змЫи пoрoгiв тактильно! та больово! чутливос-тi на мoделi тактильно! аллодини, в фoрмалiнoвoму тестi та тест «hot plate»;
- патолопчы змiни мiкрoструктури волокон сщ-ничного нерва за результатами патоморфолопчно-го дослщження.
Тварини, якi вижили пюля 10-тижневого введен-ня етанолу, методом рандoмiзацi! були рoзпoдiленi на 3 групи - дослщну, групу пoрiвняння та контроль-ну. Гризуни дослщно! та референтно! групи одер-жували тест-зразки i препарати пoрiвняння у вище зазначеному режимк В контрольна групi протягом перших 10 дыв внутрiшньooчеревиннo вводили ек-вiвалентну за об'емом кiлькiсть води для Ы'екцм, пoтiм - внутрiшньoшлункoвo кип'ячу воду з того ж джерела, що й вода в по!лках, с додаванням 1-2 кра-пель твш-80 протягом 4 тижнiв.
Тактильную аллодиыю у щурiв вивчали в модиф^ каци фiламентнoгo тесту von Frey шляхом реестраци тиску, що спонукав тварин вщсмикувати лiву задню лапу для уникнення дм наростаючих по силi стимулiв [20].
Щурiв помщали в плексигласoвi кJliтки з дротя-ним дном. Пробу проводили в середин пiдoшви лiвo! задньо! лапи. До лапи пщносили набiр з 8 волосюв von Frey з лoгарифмiчнo зростаючою жoрсткiстю (0,41, 0,69, 1,20, 2,04, 3,63, 5,50, 8,51 и 15,14 г). Волосок фон Фрея прикладали перпендикулярно до середньопщошвенно! поверхн в зoнi розподту волокон сiдничнoгo нерва. Волокна повтьно вдавлю-вали до появи згинання.
Пробу починали с волокна найменшого дiаме-тра. При вщсутност реакци вiдсмикування лапи на вибраний волосок використовували бтьш сильний подразник. В тих випадках, коли пороги виходили за межi подразника, враховувалась величина 15,14 (нормальна чутливють) або 0,41 (максимально аллодиычна).
Оцшку впливу препаратв на прояви хiмiчнo! ппе-ралгези у щурiв за умов АПН проводили з викорис-танням формалшового тесту [19].
Тварин вЫх груп привчали до камери спосте-реження протягом 1 години перед введенням пщ-шкiрнo! Ы'екцп 0,05 мл 0,5 % розчину формалЫу (Acros organics, США) в тильну поверхню стопи право! задньо! лапи. Розчин формалЫу застосовували через 30 хвилин пюля заюнчення курсу введення тест-зразюв. Пoведiнкoвi реакци спoстерiгали без-посередньо пiсля пщшюрно! iн'eкцi! фoрмалiну в до-рсальну поверхню лапки шляхом пщрахунку числа посмикувань тварини. Спостереження виконували протягом 60 хвилин пюля Ы'екци формалЫу.
Оцiнку впливу препаратiв на прояви термiчнo! гi-пералгезi! за умов експериментально! алкогольно! перифермно! невропати проводили з використан-ням тесту «hot plate» [22].
Для цього тварин почергово помщали на пластину, нагргту до 57-580С; температуру поверхы пластини регулювали термостатом. Секундoмiрoм фiксували час з моменту помщення щура на пластину до моменту першого облизування заднiх лап, що й становило латентний перюд реакци облизування лапок (ЛП РОЛ). Максимальний час знаходження гризуна на пластиы - 25 секунд.
Оцшку впливу препара^в на структурну оргаызацт нервових прoвiдникiв за умов експериментально! алкогольно! перифермно! невропа-ти проводили на тканинних зразках, яю фiксували в 10 % нейтральному формалЫк Гiстoлoгiчнi зрiзи товщиною 5-7 мкм окрашували за спецiальнoю методикою iмпрегнацi! нервових волокон срiблoм по Большовському. Фoтoвiдбитки препаратiв виготов-ляли з використанням цифрово! фотокамери [16].
Цифрoвi експериментальнi данi оброблювали методом варiацiйнo! статистики з використанням персонально! комп'ютерно! технiки - AMD Athlon XP i програми статистичного аналiзу AnalystSoft, StatPlus [14].
Математична обробка отриманих даних включала розрахунок середых арифметичних значень (М), !х помилок ( ± m). За умов нормального розподту рядiв дослщы групи пoрiвнювали з контрольною i мiж собою з використанням однофакторного дис-персiйнoгo аналiзу ANOVA и критерт Дункана. За умов ненормального розподту рядiв дoстoвiрнiсть вщмш середнiх арифметичних (р) визначали за не-параметричним U-критерieм Манна-У!тнi.
Результати досл1джень та 'Гх обговорення. Критери сформовано! мoделi алкогольно! неврoпатi! наведеы в таблиц! 1.
У щурiв через 10 тижнiв пiсля введення 60 % розчину етилового спирту рееструвалось статистично
Таблиця 1
Характеристика експериментальноТ моделг алкогольно!' перифершноТ невропатГГ (АПН)
ПримГтка: ** - p < 0,001 вщносно показниюв ¡нтактних тварин; * - p < 0,05 вщносно показниюв ¡нтактних тварин.
значиме зниження порога тактильно! чутливост на 53 % (р < 0,001) по вщношенню до ¡нтактного контролю (табл. 1). Як вщомо, основою розвитку спонтанного болю можуть бути мехаызми, пов'язанi з розладом процесiв гальмування на рiвнi заднього рогу. Таю ж мехаызми беруть участь в розвитку сти-мулзалежного болю або ппералгези, яка виникае у вщповщь на подразнення сенсибiлiзованих в результат ушкодження периферiйних ноцицепторiв [2]. Внаслщок посилення збудливосгп чутливих не-йрон1в задых poriB спинного мозку, пов'язаних ¡з зоною ¡ннерваци ушкодженого нерва, розвиваеть-ся сенсибт1зац1я близько розташованих ¡нтактних нейроыв з розширенням рецептивно! зони [13]. В зв'язку з цим, подразнення непошкоджених сен-сорних волокон, яю ¡ннервують здоров! тканини, що окружають зону ушкодження, викликае активацю вторинно сенсибш1зованих нейроыв, що проявля-еться болем - вторинною ппералгез1ею. Сенсибшг зац1я нейроыв задых poriB приводить до зниження больового порога i развитку аллодини, тобто появ1 больових вщчутпв на подразнення, яке в норк/ii ними не супроводжуеться [15], що й мало мюце за умов проведеного експерименту.
За умов модельовано! алкогольно! невропати iн'eкцiя 0,5 % розчину формалшу в тильну поверхню стопи етанол-асоцмованих щурiв приводила до ста-тистично значимого збiльшення загально! ктькост посмикувань в 9,7 раз (р < 0,001) по вщношенню до групи ¡нтактних тварин (табл. 1). За даних умов, як зазначае Le Bars et al., хiмiчна гiпералгезiя обумов-лена вивiльненням медiаторiв болю i запалення в зон ушкодження, що пов'язують ¡з сенситизацею первинних C-аферентiв [23].
В тест «hot plate» у щурiв з ¡ндукованою алкогольною невропатieю латентний перюд реакцi! уникнення статистично значимо знижувався на 34 % (р < 0,05) вщносно групи Нтактного контролю (табл. 1). Вiдомо, що на тепловий стимул реагу-ють 4 типи вантлощних терморецепторiв: TRPV-4 и TRPV-3 рецептори, як активуються при темпера-турi 27-350С i 34-380С вiдповiдно в закiнченнях Руф-фiнi, зв'язаних з мieлiнiзованими AS-аферентами, а також TRPV-2 и TRPV-1 рецептори, як активуються при температурi вище 43°С i вище 52°С вiдповiдно
на мембранах ноцицепторiв немieлiнiзованих C-аферентiв. Отже, специфiчнi тепловi TRPV-3 и TRPV-4 терморецептори А5-аферентв (як про-водять небольову iмпульсацiю) активуються в нормi при бiльш низькй температурi, нiж TRPV-1 и TRPV-2 рецептори C-аферентв (якi проводять больову iмпульсацiю), i подавляють проведення ноцицептивно! аферентацi! на центральному рiвнi. Пошкодження A5-аферентiв при алкогольнiй не-вропати приводить до втрати гальмiвних впливiв на спинальному рiвнi та зм^ теплового больового порога. Таким образом, бть за даних умов експерименту виникае в зв'язку с подразненням TRPV-1 рецепторiв при бтьш низькй, нiж в нормi,
температурi внаслiдок порушення центрального гальмування [2].
Про розвиток експериментально! периферiйно! невропати через 70 дiб пiсля введення 60 % розчину етилового спирту також свщчили патолопчн змiни пстоархтектонки сiдничного нерва (рис. 1).
Деструктивы змши були максимально вираженi в центральна областi нервового стовбура. Нерво-вi волокна мали варiабельну ширину з дтянками
Рис. 1. ДГлянка сщничного нерва щура з периферш-ною алкогольною невропат1ею. 1мпрегнащя срГблом. Зб. х400.
варикозних потовщень аксоыв. Бiльшiсть нервових волокон покрита мieлiновою оболонкою. Однак не-рщко мали мiсце оголенi дiлянки аксоыв. Осьовi ци-лiндри часто набряклг
Нерiвномiрна iмпрегнацiя аксонiв i варикозн !х потовщення особливо вiдмiченi в поверхнево розташованих нервових пучках. Зустрiчались дтянки вакуолiзацi! аксонiв. В бтьшост волокон структура мieлiну порушена. В значый частинi нервових волокон мieлiнова оболонка локально пперхроматична. Перехвати Ранвье визначались нерегулярно, часто були вщсутыми взагалi. Товщина мieлiнового по-криття в одному i тому ж волокнi варiабельна в результат набухання сегментiв мieлiново! оболонки. Чарункова структура мieлiну порушена - вщ неч^-костi наачок Шмiдта-Лантермана до повно! !х вщ-сутностi («розплавлення» мieлiну) (рис. 1).
Групи тварин Тактильна аллодишя, порiг вщсмику-вання, г Формалшовий тест, загальна юльюсть посмикувань Тест «hot plate», латентний перюд уникнення, сек
1нтактний контроль (n = 6) 11,32 +1,765 8,83+1,249 10,20 +0,703
АПН (n = 25) 5,32** +0,598 85,84** +9,386 6,72* +0,564
Ta6.Mun 2
3MIHM TaKTM^bHoV nyT.MBocTi, xiMiHHoV Ta TepMiHHoV rinepa.nre3Nnionn KypcoBoro BBeAeHHA TecT-3pa3KiB 3a yMoB MoAe^boBaHoV AnH
Tpynn TBapMH KOHTpO.b (AnH) (n=7) TioKTauMA, iH'eKuii + Ta6.eTKM (n=9)
TaKTM.bHa a..0AMHin (nopir BiAcMMKyBaHHa, r) 5,06 + 0,967 8,63 + 1,694
3ara.bHa Ki.bKicTb nocMMKyBaHb 90,71 + 10,447 54,67* + 6,336
TecT «hot plate», .aTeHTHMw nepioA yHMKHeHHA, ceK 6,42 + 0,612 8,11* + 0,423
npMMiTKa: * - p < 0,05 BiAHOcHO n0Ka3HMKiB K0HTp0.niO.
PflflOM aBTOpiB [3, 18] 3a3HaHeHi cniBcTaB.roBaHi Mop^o.oriHHi 3MiHM npM BMBHeHHi BTopMHHoi a.KO-ro.bHoi AereHepauii nepM^epiwHMX HepBiB.
Pe3y.bTaTM OuiHKM 3MiH TaKTM.bHOi HyT.MBOcTi, Xi-MiHHOi Ta TepMiHHOi rinepa.re3ii nic.a KypcoBoro BBeAeHHa TecT-3pa3KiB 3a yMOB eTaH0.-iHAyK0BaH0i He-BponaTii HaBeAeHi b Ta6.Mui 2.
BcTaHOB.eHO, ^o y TBapMH nic.a KypcoBoro BBeAeHHa TecT-3pa3KiB npM npoBeAeHHi .0Ka.bH0i Me-xaHiHHOi cTMMy.auii 3aAHboi .anw 6 3 9 ^ypiB rpynM po3BepTa.Mca b cTopoHy KiHuiBKM, aKy cTMMy.roBa.M, npoaB.a.M 03HaKM 60.b0B0i noBeAiHKM i arpecMBHMX peaKuiw, a TaKOx BiAcMMKyBa.M .any BiA Axepe.a cTMMy.auii. npM ubOMy peecTpyBa.ocb niABM^eHHa no-pora TaKTM.bHOi HyT.MBOcTi Ha 70,6 % (p > 0,05) BiA-hocho noKa3HMKiB KOHTpo.ro, aKe BMaB.a.o xapaKTep BMpaxeHoi TeHAeHu,ii (Ta6.. 2).
OneBMAHO, KypcoBe BBeAeHHa TecT-3pa3KiB 3MeH-wyBa.o nornKOAxeHHa TKaHMH i oc.a6.a.o 36yA.M-BicTb nyT.MBMX HewpoHiB 3aAHix poriB cnMHHoro MO3Ky, ^o W npMBOAM.o ao niABM^eHHa 60.b0B0r0 nopora i oc.a6.eHHro a..0AMHii. Mox.mbo, TepaneBTMHHMw e^eKT npenapaTiB onocepeAKOByBaBca TaKOx 3MeH-rneHHaM yTBopeHHa Bi.bHMX paAMKa.iB i oc.a6.eHHaM po3BMTKy OKcMAaTMBHoro cTpecy [2, 4, 15].
nic.a KypcoBoro 3acTocyBaHHa npenapaTiB (10 AHiB - iH'eKuii TioKTauMAy T i 4 TMXHi - Ta6.eTKM TioKTa-UMAy HR) 3ara.bHa Ki.bKicTb nocMMKyBaHb, ^o bmk.m-Ka.wcb BBeAeHHaM 0,5 % po3HMHy 0opMa.iHy b TM.bHy noBepxHro cTonw eTaHO.-acouiwoBaHMX ^ypiB, 6y.o b 1,7 pa3M (p < 0,05) cTaTMcTMHHO 3HaHMM0 MeHWMM, Hix b rpyni KOHTpo.ro (Ta6.. 2). OHeBMAHO, KypcoBe BBeAeHHa TecT-3pa3KiB cnpwa.o 3MeHweHHro BMBi.bHeH-Ha MeAiaTopiB 6o.ro i 3ana.eHHa b 3OHi nowKOAxeHHa, BHac.iAOK Horo po3BMBa.acb AeceHcMTM3au,ia nepBMH-hmx C-a0epeHTiB i oc.a6.a.Mcb npoaBM XiMiHHoi rine-pa.re3ii [23].
3a yMOB KypcoBoro BBeAeHHa TecT-3pa3KiB peecTpyBa.ocb cTaTMcTMHHO 3HaHMMe 36i.bweHHa .a-TeHTHoro nepioAy peaKuii o6.M3yBaHHa .anoK Ha 26,3 % (p < 0,05) no BiAHorneHHro ao noKa3HMKiB KOHTpo.ro (Ta6.. 2). iMOBipHO, 3a AaHMX yMOB eKc-nepMMeHTy BiAHOB.roBa.aca cTpyKTypHa opraHi3auia
Pmc. 2. TepMiHa.bHa Ai.nHKa AMcTa.bHoro BiApi3Ka ciflHMHHoro HepBa ^ypa 3 nepM$epiMHoro a.Koro.bHoro HeBponaTiero nic.n KypcoBoro BBeAeHHn TecT-3pa3KiB. iMnperHauin cpi6.oM. 36. x 1000.
Pmc. 3. 06.acTb cno.yHHoTKaHMHHo'i" MeTan.a3ii" HepBo-Boro cToB6ypa AMcTa.bHoro BiApi3Ka ciAHMHHoro HepBa
^ypa 3 nepM$epiMHoro a.Koro.bHoro HeBponaTiero nic.q KypcoBoro BBeAeHHn TecT-3pa3KiB. iMnperHauin cpi6.oM. 36. x 1000.
Mie.iHi3OBaHMX A5-a0epeHTiB, 3B'a3aHMX c BaHi..oiA-hmmm TepMopeuenTopaMM TRPV-4 m TRPV-3, HopMa-.i3yBa.Mcb ra.bMiBHi Bn.MBM Ha cnMHa.bHOMy piBHi Ta Ten.OBMw nopir 6o.ro [2].
nic.a KypcoBoro 3acTocyBaHHa npenapaTiB (10 AHiB - iH'eKuii TioKTauMAy T i 4 TMXHi - Ta6.eTKM TioKTa-UMAy HR) b npoKcMMa.bHiw i ueHTpa.bHiw HacTMHi BiA-pi3Ka ciAHMHHoro HepBa ^ypiB 3 eTaH0.-iHAyK0BaH0ro HeBponaTiero cnocTepira.Mca 03HaKM aKTMBauii pena-paTMBHMX npoueciB. 3oKpeMa, BMaB.a.Mca HMc.eHHi Taxi tobctmx, Ao6pe iMnperHOBaHMX, i tohkmx aKcoHiB pi3Horo cTyneHro Mie.iHi3auii. OAHaK b TepMiHa.bHMX Ai.aHKax AMcTa.bHoro BiApi3Ka HepBa Ma.M Micue no-pyrneHHa cTpyKTypHoi opraHM3auii Mie.iHy: HaciHKM 0MiATa-^aHTepMaHa He Ma.M HiTKocTi a6o x He BMaB.a.Mca B3ara.i. KpiM Toro, MicuaMM 36epira.aca 0parMeHTauia Mie.iHy, oboiam Ta e.incoiAM (pMc. 2).
HaW6i.bwa ^i.bHicTb aKcoHiB Bapia6e.bH0i tob-w,mhm i Mie.iHi3auii BMaB.a.aca b 3OBHi0Hix nyHKax HepBOBoro cT0B6ypa, Ae Ma.a Micue iHTeHcMBHa ap-ripo^i.ia 0cb0BMX uM.iHApiB. Akcohm KpynHoro Ka.i-6py, aK npaBM.o, Ma.M TOHKy Mie.iHOBy 060.0HKy. npM ubOMy BMaB.a.Mca o6.acTi, Ae HepBOBi BO.OKHa 6y.M 3aMi^eHi cno.yHHoro TKaHMHoro (rinepn.a3ia eHAO- i
патil сприяе вiдновленню пошарово! структури мг елшу, що свiдчить про посилення ¡золяци аксона та
периневрiю): на таких дтянках мiсцями спостерi- ослаблення тактильно! чутливост^ сприяе норма-
гались фрагменти ммелЫових волокон без осьових лiзацi! больово! перцепцi!, синхронiзуe нервово-
цилiндрiв (рис. 3). м'язову вiдповiдь i часову динамiку нервово-
Таким чином, курсове застосування препаратiв м'язово! трансмюп.
(10 днiв - iн'eкцi! тюктациду Т i 4 тижнi - таблетки Введення тест-зразкiв сприяе вщновленню по-
тюктациду HR) за ум°в етанол-шдуковано! невро- шарово! структури мieлiну, що створюе передумови
для адекватного проведення ¡мпульсу.
Перспективи подальших дослгджень. Кур-
створюе передумови для адекватного проведення сове введення препаратiв (10 дыв - iн'eкцi! тiокта-¡мпульсу. При цьому переважно в дистальних вiдрiз- -,-. . ,
Z.. .. циду Т i 4 тижнi - таблетки тiоктациду HR) за умов
ках нерва збертаються деяк порушення структурно!
... ... етанолчндуковано! невропатil активуе аксональний оргаызацп мieлiну, якi супроводжуються сполучнот- . .
л спрутiнг але не сприяе повному вщновленню струк-канинною метаплазюю нервового стовбура. ' г '
Висновки. Через 10 тижыв пiсля щоденного тури мieлiну, що диктуе необ*днють шмбш^тго
внутрiшньошлункового введення 60 % розчину ети- застосування засобт, ™ мютать ™ктову кислоту та
лового спирту у щурт рееструються прояви пери- ¡н0 складов1 що потенцюють Г! терапевтичну дно.
ферiйно! невропатi!, як проявляються зниженням Експериментальне вивчення такЫ фксовано! гам-
порогiв тактильно! та больово! чутливос^, моза!ч- бiнацi! тюктово! кислоти, таурину та бенфотiамiну
ним характером дегенеративних змЫ мieлiнiзованих (ООО «Фармацевтическая компания «Здоровье»)
нервових провщниюв. буде проведене на базi кафедри фармакологи ДЗ
Курсове застосування препара^в тюктово! кис- «ДМА МОЗ Укра!ни» - базi доклiнiчних дослiджень
лоти за умов етанолчндуковано! невропатi! викликае ДЕЦ МОЗ Укра!ни.
Лгтература
1. Багрова Т. А. Влияние этилового спирта на кислородный режим периферических нервов/ Т. А. Багрова, В. Э. Зарем-бо // ПНС. - 1992. - № 14. - С. 321 - 329.
2. Баринов А. Н. Лечение невропатических болевых синдромов / А. Н. Баринов // Укр. мед. часопис. - 2007. - № 2 (58). -С.91 - 96.
3. Боровский М. Л. Регенерация нерва и трофика / М. Л. Боровский. - М. : Изд-во Акад. мед. наук, 1952. - 224 с.
4. Воробьева О. В. Алкогольная нейропатия: клиника, диагностика, лечение / О. В. Воробьева // Consilium medicum. -2007. - Т. 9, № 2. - С. 144 - 146.
5. Гоман Е. Ф. Изменение проницаемости гистогематических барьеров при хронической алкогольной интоксикации в эксперименте / Е. Ф. Гоман, А. В. Астапенко, Е. Н. Пономарева [и др.] // ПНС. - 1990. - № 13. - С. 23-28.
6. Дамулин И. В. Неврологические расстройства при алкоголизме / И. В. Дамулин, Т. Е. Шмидт // Неврологический журнал. - 2004. - Т. 9, № 2. - С. 4-10.
7. Жиров И. В. Алкогольная полинейропатия: особенности патогенетической терапии на современном этапе / И. В. Жиров // Медицина критических состояний. - 2005. - № 4 - С. 31-35.
8. Жулев Н. М. Невропатии: Руководство для врачей / Н. М. Жулев. - СПб., 2005. - 412 с.
9. Ковражкина Е. А. Возможности и перспективы применения альфа-липоевой кислоты для лечения алкогольной полиневропатии / Е. А. Ковражкина, Н. Ю. Айриян, Г. В. Серкин [и др.] // Журн. неврол. и психиатр. им. С. С. Корсакова. -2004. - 104 (2). - С. 33-37.
10. Мачерет Е. Л. Рефлексотерапия полинейропатий разного Генеза / Е. Л. Мачерет, В. Г. Паникарский, Г. Н. Чупрына // Лки Укра!ни. - 2004. - № 11. - С. 60-63.
11. Мачерет Е. Л. Роль инфракрасного лазерного излучения в лечении больных алкогольной полинейропатией / Е. Л. Мачерет, Л. Ф. Шамич, А. О. Коркушко [и др.] // Мистецтво л^вання. - 2008. - № 8 (54). - С. 53-55.
12. Неретин В. Я. Новые подходы к лечению алкогольной полинейропатии / В. Я. Неретин, М. А. Якушин // Материалы конф. : Алкоголизм и современность. - Уфа, 1996. - С. 28-30.
13. Новиков А. В. Комплексный регионарный болевой синдром при поражении периферических нервов. Клинические, патогенетические и терапевтические аспекты / А. В. Новиков, Н. Н. Яхно, В. В. Алексеев // Неврологический журнал. -1999. - Том 4, № 5. - С. 7-11.
14. Программа статистического анализа [Электронный ресурс]: Режим доступа - http://www. analystsoft. com/ru/.
15. Сапон Н. А. Экспериментальное моделирование и оценка интенсивности невропатического болевого синдрома / Н. А. Сапон, Г. Е. Читаева // Укр. нейрохiрургiчний журнал. - 2006. - № 1. - С. 111-117.
16. Саркисов Д. С. Микроскопическая техника для врачей и лаборантов / Д. С. Саркисов, Ю. Л. Перова. - М. : Медицина, 1996. - 542 с.
17. Строков И. А. Острая алкогольная полинейропатия / И. А. Строков, В. В. Алексеев, Айзенберг И. В. [и др.] // Неврол. журн. -2004. - № 1. - С. 45-50.
18. Фалин Л. И. Некоторые спорные вопросы морфологии и физиологии вторичной дегенерации периферических нервов / Л. И. Фалин. - М. : Медгиз, 1954. - 98 с.
19. Calcutt N. A. Tactile allodynia and formalin hyperalgesia in streptozotocindiabetic rats: effects of insulin, aldose reductase inhibition and lidocaine / N. A. Calcutt, M. C. Jorge, S. R. Chaplan // Pain. - 1996. - Vol. 68, № 2-3. - P. 293-299.
20. Chaplan S. R. Quantitative assessment of tactile allodynia in the rat paw / S. R. Chaplan, F. W. Bach, J. W. Pogrel [et al.] // J. Neurosci. Methods. - 1994. - Vol. 53 (1). - P. 55-63.
21. Chen Yue. Establishment of rat model of peripheral neuropathy of chronic alcoholism / Yue Chen, Xiao-Lan Nie, Xiao Xu // Journal of the Fourth Military Medical University. - 2007. - № 20. - Koa AOCTyna http://www. journals. elsevier. com/journal-of-medical-colleges-of-pla/editorial-board/.
22. Hunskaar S. A modified hot-plate test sensitive to mild analgesics / S. Hunskaar, O. G. Berge, K. Hole // Behavioural Brain Research. - 1986. - Vol. 21. - P. 101-108.
23. Le Bars D. Animal models of nociception / D. Le Bars, M. Gozariu, S. W. Cadden // Pharmacol. Rev. - 2001. - Vol. 53. -P. 597-652.
24. Nickander K. K. Alpha-lipoic acid: antioxidant potency against lipid peroxidation of neural tissues in vitro and implication for diabetic neuropathy / K. K. Nickander, B. R. McPhee, P. A. Low [et al.] // Free Radic. Biol. Med. - 1996. - № 21. - P. 631- 639.
25. Packer L. New horisonts in antioxydant research / K. Schmidt, H. Ulrich // Thioctsaere: International thioctic acid workshop. -Frankfurt: Universimed VerLag GmBH, 1992. - P. 35-44.
26. Vittadini G. Alcoholic polyneuropathy: a clinical and epidemiological study / G. Vittadini, M. Buonocore, G. Colli [et al.] // Alcohol. - 2001. - № 36 (5). - P. 393 - 400.
УДК 616. 89 - 008. 44:616. 85 - 092. 9:615. 32
ОЦ1НКА СПЕКТРУ ФАРМАКОЛОПЧНО'Г АКТИВНОСТ1 TIOKTOBOÏ КИСЛОТИ ЗА УМОВ МОДЕЛЬОВА-HOÏ НЕВРОПАТП АЛКОГОЛЬНОГО ¥ЕНЕЗУ
Дронов С. М.
Резюме. Найчаспшим ураженням нервово! системи при алкогол1зм1 е полшевропа"пя, яка вважаеться патолопею цтюного оргаызму çi специф1чною реал1зац1ею патолопчного процесу на р1вы в1ддгтв перифе-рмно! нервово! системи. Мехаызми терапевтичного ефекту тюктово! кислоти за дано! патологи опосеред-ковуються активащею функцюнування антиоксидантних систем, посиленням ендоневрального кровотоку, а також активащею чинниюв росту нерва.
На моделi експериментального е^валента перифермно! невропатiï алкогольного генезу показано, що тiоктова кислота викликае ослаблення проявiв тактильно! аллодинiï, сприяе нормалiзацiï больово! перцепцiï, вiдновленню пошарово! структури мieлiну, що створюе передумови для адекватного проведення нервового iмпульсу.
Ключов1 слова: алкогольна периферiйна невропатя, тiоктова кислота, аллодинiя, бiль, мieлiн.
УДК 616. 89 - 008. 44:616. 85 - 092. 9:615. 32
ОЦЕНКА СПЕКТРА ФАРМАКОЛОГИЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ ТИОКТОВОЙ КИСЛОТЫ В УСЛОВИЯХ МОДЕЛИРОВАННОЙ НЕВРОПАТИИ АЛКОГОЛЬНОГО ГЕНЕЗА
Дронов С. Н.
Резюме. Наиболее частым поражением нервной системы при алкоголизме является полиневропатия, рассматриваемая как патология целостного организма со специфической реализацией патологического процесса на уровне отделов периферической нервной системы. Механизмы терапевтического эффекта ти-октовой кислоты при этой патологии опосредуются активацией функционирования антиоксидантных систем, усилением эндоневрального кровотока, а также активацией факторов роста нерва.
На модели экспериментального эквивалента периферической невропатии алкогольного генеза показано, что тиоктовая кислота вызывает ослабление явлений тактильной аллодинии, способствует нормализации болевой перцепции, восстановлению послойной структуры миелина, что создает условия для адекватного проведения нервного импульса.
Ключевые слова: алкогольная периферическая невропатия, тиоктовая кислота, аллодиния, боль, миелин.
ийС 616. 89 - 008. 44:616. 85 - 092. 9:615. 32
Estimation of the Spectrum of Pharmacological Activity of Thioctic Acid in a Simulated Neuropathy Alcoholic Genesis
Dronov S. N.
Abstract. The most common nervous system disorders in alcoholism are polyneuropathy, regarded as pathology of the whole organism to a specific implementation of the pathological process at the departmental level of the peripheral nervous system.
Development of polyneuropathy due, primarily, primary alcohol hypoxia: a violation of the oxygen regime of peripheral nerves leads to the formation of hypoxic edema and swelling of the myelin sheath that morphologically confirmed partial segmental demyelization latter violation axoplazma transport and synaptic conductivity structures. Significant role in the development of alcoholic polyneuropathy play oxidative stress, which contributes to a vicious circle: microangiopathy and axonal hypoxia causes activation of free radical oxidation, which in turn can induce neurovascular defects. Mechanisms of therapeutic effect of thioctic acid in this pathology are mediated by activation of the functioning of antioxidant systems, increased endoneurial blood flow, as well as the activation of nerve growth factor.
The design of experimental alcoholic peripheral neuropathy is conducted on nonlinear white rats-males that by means of non-traumatic probe intragastric entered a 60 % solution of ethyl spirit from a calculation 5 ml/kg (an equivalent of clean ethanol is 3 g/kg) during 10 weeks. With the designed pathology the standards of tests were entered rodents according to the clinical chart of the combined course of thioctic acid for patients with alcoholic peripheral neuropathy.
Tactile allodynia in rats studied in modification of hair test of von of Frey by registration of pressure that induced animals to pull back the left back paw for avoidance of action of increasing on force stimuli. The estimation of influence of preparations on the displays of chemical hyperalgesia for rats at the terms of experimental alcoholic peripheral neuropathy was conducted with the use of formalin test. The estimation of influence of preparations on the displays of thermal hyperalgesia at the terms of experimental alcoholic peripheral neuropathy was conducted with the use of test of "hot plate".
Established that in animals after administration course test samples during the local mechanical stimulation of the rat hind paw looked towards the limb, which stimulated, showed signs of pain behavior and aggressive reactions, and took the paw from the source of stimulation. This recorded increase tactile sensitivity threshold, which revealed the character pronounced tendency. Course introduction of test-preparations diminished the damage of fabrics and weakened excitability of esthesioneures of dorsicornus, that and resulted in the increase of pain threshold to weakening of allodynia.
Also introduction of preparations of thioctic acid assisted reduction of freeing of neurohumors of pain and inflammation in the zone of damage, as a result desensitization of primary C-afferents developed and the displays of chemical hyperalgesia relaxed. Under the conditions structural organization of myelin of AS-afferents, related to by the vavilloid thermoreceptors of TRPV - 4 and of TRPV - 3, brake influences were normalized on spinal levels and thermal threshold of pain.
Course application of preparations (10 days are injections of Thioctacid T and 4 weeks are pills of Thioctacid HR) at the terms of ethanol-induced neuropathy assists proceeding in the layer structure of myelin that testifies to strengthening of isolation of axon and creates pre-conditions for adequate realization of impulse. Thus mainly some violations of structural organization of myelin, which is accompanied by the connecting fabric metaplasia of nervous barrel, are kept in the distal segments of nerve. Therefore at the terms of alcoholic peripheral neuropathy we deem it wise the combined application of facilities, which contain thioctic acid and other constituents that strengthen her therapeutic action, in particular - to the taurine and benphothiamine.
Keywords: alcoholic peripheral neuropathy, thioctic acid, allodynia, pain, myelin.
Рецензент - проф. Дев'ятк'на Т. О.
Стаття надшшла 19. 08. 2014 р.
