CC BY
15
Посилання на статтю_
Гонтарева 1.В. Оцшка системно!' ефективностi пiдприeмства / 1.В. Гонтарева // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2006. - № 3(19). - С.73-81._
УДК 658.01
1.В. Гонтарева
ОЦ1НКА СИСТЕМНО! ЕФЕКТИВНОСТ1 П1ДПРИСМСТВА
В основi методики визначення системно! ефективност пiдприeмства запропоновано використовувати вщтворювальний цикл. Розроблено узагальнену схему зв'язку вщтворювального циклу пщприемства iз соцiальним, економiчним i техычним циклами зовнiшнього середовища. Для агрегатно! оцiнки системно! ефективностi пiдприeмства запропоновано використовувати виробничi функцп, тому що змЫа величини виробничо! функцп, пов'язана з циклами вщтворення основного, оборотного катталу i працi, служить важливим iндикатором при прийняттi стратегiчних ршень. Рис. 2, дж. 11.
Ключовi слова: системна ефективнють, вiдтворювальний цикл, агрегатна оцiнка, рiзноспрямованi ефекти, виробнича функцiя.
И.В.Гонтарева
ОЦЕНКА СИСТЕМНОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ
В основе методики определения системной эффективности предприятия предложено использовать цикл воссоздания. Разработана обобщенная схема связи цикла воссоздания предприятия с социальным, экономическим и техническим циклами внешней среды. Для агрегатной оценки системной эффективности предприятия предложено использовать производственные функции, так как изменение величины производственной функции связана с циклами воссоздания основного, оборотного капитала и труда и служит важным индикатором при принятии стратегических решений. Рис. 2, ист. 11.
I.V. Gontareva
THE ESTIMATION OF THE ENTERPRISE SYSTEM EFFICACY
In base of the methods for determination the system efficiency of the enterprise is offered to use the reproduction cycle. Generalized scheme of connection between reproduction cycle of the enterprise and social, economic and technical cycles of the external environment is designed. For agregatic estimation of the enterprise system efficiency production functions are offered, since the production function value change is caused by with reproduction cycles of main, current capital and labor and is important indicator when making the strategic decisions.
Постановка проблеми. Стратепчш ршення незалежно вщ об'екта '''х прийняття (шновацшна дiяльнiсть, споаб позицшвання на ринку, оргашзацшш заходи) змшюють структуру внутршшх i зовшшшх зв'язш i вщносин пщприемства. Це завжди призводить до одержання, крiм результату, до якого ми прагнемо, широкого ряду побiчних ефек^в. Сполучен ефекти можуть бути рiзноспрямованi стосовно один одного та рiзнорiднi за природою (со^альш, техшчш, економiчнi, еколопчш i т.д.). У такш ситуаци виникае проблема оцшки
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
загальноТ (системно!) ефективност прийнятого рiшення. Актуальнють ^еТ проблеми пiдкреслюeться, зокрема, тим, що збалансована система показниш, характерною рисою якоТ е можливiсть узгоджувати показники якостi органiзацiТ' внутрiшнiх i зовнiшнiх процесiв пiдприемства, признана в США одшею з найбiльш значних щей в галузi менеджменту за останн 75 рокiв [1].
Анал'з ocmaHHix досл'джень та видлення невирiшених проблем. На наш погляд, можна видтити три головних галузi економiчних знань, в яких проблема зведеного показника ефективност розглядаеться найбтьш штенсивно: дiагностика конкурентоспроможностi пiдприемства або регюну [2]; оцiнка ринковоТ i/або швестицшноТ вартостi компанiТ [3]; теорiя довгострокового технiко-економiчного розвитку [4]. Проблему багатомiрного вимiру ефективностi господарчоТ дiяльностi пщприемства все бiльше починають розглядати як складову загальноТ теори квалiметрiТ [5]. В УкраТн близькими проблемами займаються Беленький П.Ю., Воронкова А.Е., Кизим М.А, 1ванов Ю.Б., Пономаренко В.С. та ^i [6].
У загальнш теорiТ квалiметрiТ [5] пiд ефективнютю кожноТ, у тому числi i господарськоТ дiяльностi розумiеться узагальнена мiра якостi, побудована на iнтегруваннi техшчних, соцiальних i економiчних заходiв якост властивостей даного предмета дослiдження. У свою чергу властивост об'екта розкриваються через два типи вiдносин:
а) атрибутивш - у системi вщносин суб'ект-об'ект;
б) функцiонально-кiбернетичнi - через взаемодш в системi об'ект-об'ект або об'ект-середовище.
У першому випадку властивiсть вщображуе результат пiзнання певноТ ознаки предмета дослщження, його iндивiдуальну якiсть. В другому - споаб i результат динамiчноТ взаемоди або елементiв, ям утворюють предмет дослiдження або цього предмета з навколишшм середовищем. Динамiчнiсть такого дослiдження базуеться на двох взаемозалежних принципах:
- принцип переносу якост процеав функцiонування на ефективнють результатiв цього функцiонування;
- принцип нагромадження повного результату протягом життевого циклу предмета дослщження.
Сама мiра ефективност утвориться в результатi взаемоди чотирьох основних елементiв: планована мета, витрачен ресурси, отриманий результат (ефект), час. Вона може виражати стушнь досягнення цтей (результативнiсть), витрати уах видiв ресурсiв на досягнення результату (продуктивнють), рiвень використання потенцiалу, своечаснють (оперативнiсть) i т.д. Множиннiсть видiв ефективностi, способiв опису ТТ елеменлв i Тх вiдносин призводить до появи великоТ кiлькостi показникiв, що характеризують загальну ефективнiсть прийнятих ршень.
Не повною мiрою розв'язаною проблемою е вибiр форми та обфунтування агрегованого показника ефективностi пiдприемства, який би враховував неаддитивнють i нетранзитивнють окремих показникiв ефективностi функцiонування складних систем та динамiчностi Тх властивостей.
Метою ц'е)' роботи е вибiр форми агрегованого показника, який забезпечуе оцшку ефективност дiяльностi пiдприемства як у середньостроковому, так i у довгостроковому перюдах. Цей показник повинен мати ч^кий економiчний змiст, щоб зменшити суб'ективiзм в оцiнках.
Викладення основного матер'тлу досл'дження. На нашу думку, в основу методики визначення системноТ ефективност пщприемства необхщно покласти вщтворювальний цикл. По-перше, параметри вщтворювального циклу формуються пiд впливом безлiчi факторiв внутрiшнього i зовнiшнього
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
cepeдoвищa фyикцioиyвaиия пiдпpиемcтвa; пo-дpyгe, вiдтвopювaльиий цикл вpaxoвyе двi cтopoии cиcтeмиoï eфeктивнocтi: дииaмiчиicть появи та иaгpoмaджeиия eфeктy.
У лiтepaтypi oпиcyютьcя мeтoдики оцшки бiзиecy, що бaзyютьcя на його вiдтвopювaльнoмy циклi. Так, B.I. eгepeв [7] oцiиюе eфeктивиicть фyикцioиyвaиия пiдпpиемcтвa (його цiиy) за допомогою пapaмeтpiв виpoбиичoгo i фiиaиcoвoгo циклiв. Bap^c^ вiдтвopювaльиoгo циклу визиaчaетьcя за фopмyлoю:
E
Ct nt+T
кз
CF CF + d3t
к33 КТФц
(1)
дe Ect - вapтicть вiдтвopювaльиoгo циклу;
t - пepioд, для якого poзглядaетьcя вплив циклу;
R - одиниця плюc cтaвкa диcкoитyвaиия;
CFot - гpoшoвий пoтiк, oбyмoвлeиий пoгaшeнням кpeдитopcькoï зaбopгoвaиocтi;
СFдзt - фошовий пoтiк, oбyмoвлeиий пoгaшeииям дeбiтopcькoï зaбopгoвaнocтi;
Ткз - пepioд oбopoтy кpeдитopcькoï зaбopгoвaиocтi;
Тфц - тpивaлicть фшан^вого циклу.
Moмeит чacy, пpoтягoм якого вiдбyвaетьcя oбopoт кoштiв i aктивiв, являе coбoю тpивaлicть циклу. Для оцшки тpивaлocтi вiдтвopювaльиoгo циклу eгepeв B.I. [7] викopиcтoвyе показники oбopoтнocтi (пepioд у дияx). Bиpoбиичий цикл пoчинaетьcя з мoмeитy иaдxoджeиия мaтepiaлiв на cклaд пiдпpиемcтвa i зaкiнчyетьcя в мoмeит вiдвaитaжeиия cпoживaчeвi готово!' пpoдyкцiï, xapaктepизyетьcя пepioдoм oбopoтy cиpoвини i мaтepiaлiв, иeзaвepшeиoгo виpoбиицтвa i готово!' пpoдyкцiï. Тpивaлicть виpoбиичoгo циклу визнaчaетьcя в такий cпociб:
Т = Т + Т + Т (2)
пц м нп an ' ^ '
дe Тпц - тpивaлicть виpoбничoгo циклу;
Тм - пepioд oбopoтy мaтepiaлiв;
Тнп - пepioд oбopoтy иeзaвepшeиoгo виpoбиицтвa;
Тгп - пepioд oбopoтy готово!' пpoдyкцiï.
Фiиaиcoвий цикл пoчинaетьcя з мoмeитy оплати постачальникам мaтepiaлiв, зaкiичyетьcя в мoмeит oдepжaння гpoшeй вiд покупця за готову пpoдyкцiю i xapaктepизyетьcя пepioдaми oбopoтy aвaиciв, кpeдитopcькoï i дeбiтopcькoï зaбopгoвaнocтi. Якщо пiдпpиемcтвo иe платить кош^в, як aвaиcи пocтaчaльиикaм за мaтepiaли та cиpoвииy, тoдi тpивaлicть фшан^вого циклу (Тфц) визиaчaетьcя за фopмyлoю:
Та = 0 ^ Тфц = Тпц + Тдз - Ткз , (3)
дe Та - пepioд oбopoтy aвaиciв, видaниx пocтaчaльиикaм;
Тдз - пepioд oбopoтy дeбiтopcькoï зaбopгoвaиocтi.
Якщо пiдпpиемcтвo виплачуе кошти як аван^ пocтaчaльиикaм за мaтepiaли та cиpoвииy i (Та>0), тoдi тpивaлicть фiиaиcoвoгo циклу poзpaxoвyетьcя в такий cпociб:
Тфц = Тan + Тпц + Тдз , (4)
дe Тап - пepioд oбopoтy aвaиciв, oтpимaииx вщ пoкyпцiв.
Ця мeтoдикa зacтocoвyетьcя на пpaктицi та мае cвoï пepeвaги й oбмeжeиия. Однак, на нашу думку, вона мютить два icтoтниx иeдoлiки: у иiй вpaxoвyетьcя ттьки вiдтвopювaльиий цикл oбopoтиoгo кaпiтaлy i вiдcyтнi дoвгocтpoкoвi цикли
1
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбиицтвa", 2006, № 3(19)
вщтворення основного капггалу та трудових ресурав; практично вiдсутнiй вплив факторiв зовшшнього середовища.
бдиний процес розвитку розпадаеться на безлiч вiдтворювальних циклiв, у тому чи^ по окремих елементах продуктивних сил - трудовi ресурси, знаряддя пращ предмети працi. Пщцикли протiкають послiдовно або паралельно, одночасно або зi зрушенням у чаа, впливаючи один на одного прямо або через систему зв'язш. Кожний з циклiв мае свою тривалють (перiод), а швидкiсть усього процесу вщтворення являе собою усереднену суму швидкост вах пiдпроцесiв [8]. Узагальнена схема вщтворювального циклу дана на рис. 1.
Аналопчно загальному циклу вщтворення «грошi - товар - грошЬ у циклах вщтворення окремих продуктивних сил можна видтити фази, що виражають закон онтогенезу - життевого циклу будь-якоТ' складно!' системи:
- витратну фазу, пов'язану з формуванням споживчо''' вартост (созрiвання) елемента;
- фазу юнування (використання) споживчо! вартосп;
- фазу переходу споживчо!' вартост в нову форму або ТТ' утилiзацiю.
Стосовно робочо'' сили, знаряддям, засобам i предметам працi змют
вiдтворювальних циклiв i тривалiсть фаз складаються в такий спосiб.
1. У процес загально' i фахово' освiти вiдбуваеться передача i засвоення наукових знань i практичних навичок, формування робочо'' сили, подготовлено' до роботи.
В другш фазi людина виконуе декiлька основних функцiй:
- у складi продуктивних сил створюе споживчу вартiсть;
- е мнцевим споживачем;
- щодня вiдтворюе сво'' життевi сили;
- регулярно обновляе сво'' знання i навички;
- акумулюе кошти на випадок утрати працездатностi.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
СОЩАЛЬШ ПРОЦЕСИ
В1ДТВОРЮВАЛЬНИИ ЦИКЛ ТРУДОВИХ РЕСУРС1В
Вартiсть, квалiфiкацiя, мотивацiя
ВИРОБНИЧИЙ
ПРОЦЕС —--
В1ДТВОРЮВАЛЬНИЙ ЦИКЛ ЗАСОБ1В ПРАЦ1
Вартiсть, амортизацiя, моральний знос_
ПРОЦЕСИ ТА ЦИКЛИ НТП
Рис. 1. Узагальнена схема зв'язку вщтворювального циклу пщприемства ¡з соц1альним, економ1чним I техшчним циклами
зовншнього середовища
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
У тpeтiй фaзi ocиoвиий пpoцec - цe cпoживaиия за paxyиoк нaкoпичeниx кoштiв. Meжa yдocкoиaлeиия poбoчoï ^ли визиaчaeтьcя виyтpiшиiми здiбиocтями людини й умовами ïï icиyвaиия. Oдиoчacиo пiдвищeння квaлiфiкaцiï пpaцiвиикa cтae можливим ттьки в peзyльтaтi збiльшeиия витpaт на фopмyвaння i пiдтpимкy фiзичииx i iнтeлeктyaльниx здiбиocтeй людини.
2. Знapяддя i зacoби пpaцi cтвopюютьcя в пpoцeci iивecтицiйиoï дiяльиocтi. Пpoцec мaтepiaлiзaцiï иayкoвиx знань набувае фopми кoнкpeтниx пpoeктiв, що втiлюютьcя в дiючi ocнoвнi зacoби - машини й устаткування, будинки i cпopyджeння, iнфpacтpyктypнi зacoби пpaцi. Ocнoвнi зacoби вимагають пeвнoгo чacy на cвoe пpoeктyвaння i peaлiзaцiю. До пoдoвжeння ^ec^^ora циклу можуть вecти як дeфiцит фiнaнcoвиx i iнтeлeктyaльниx pecypciв, так i вщставання тexнoлoгiï й opгaнiзaцiï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi.
Стан ocнoвниx зacoбiв пiдпpиeмcтвa змiнюeтьcя пiд впливом пpoцeciв poзвиткy, дeгpaдaцiï (зicтapeння) i збepeжeння. У пpoцecax poзвиткy фopмyютьcя аб^лютно нoвi влacтивocтi cиcтeми вiдпoвiднo до пpoгнoзниx пoтpeб cпoживaчiв. Пpoцec збepeжeння дозволяе cтaбiлiзyвaти piвeнь poзвиткy шляxoм вiднoвлeння (peмoнтy й oбcлyгoвyвaння) i мoдepнiзaцiï, коли пoлiпшyютьcя oкpeмi eлeмeнти i пapaмeтpи ocнoвниx зacoбiв. Кiлькicнe нapocтaння пpoгpecивниx змiн у зacoбax i пpeдмeтax пpaцi в пepioди cepeдньoï тpивaлocтi змiнюютьcя з появою пpинципoвo нoвиx пiдxoдiв, тexнoлoгiй i мaтepiaлiв i кopiнниx якicниx пepeтвopeнь пpoдyктивниx cил.
У тpeтiй фaзi пoтpiбнi дoдaткoвi кошти на yтилiзaцiю або зaмiнy пiд нoвe пpизнaчeння зacтapiлиx мopaльнo або фiзичнo ocнoвниx зacoбiв.
3. Biдтвopeння пpeдмeтiв пpaцi включае пepioд вiд ïx вiддiлeння вiд пpиpoднoï фopми до пepeтвopeння у знapяддя i зacoби пpaцi або в пpeдмeти кiнцeвoгo ^оживання. Ця фаза мicтить у co6í два eтaпи - чac виpoбництвa i чac oбepтaння. У мeжax пepшoгo вiдбyвaeтьcя тpaнcфopмaцiя пpиpoдниx pecypciв у кiнцeвy пpoдyкцiю даного виpoбництвa. У мeжax дpyгoгo - пepeмiщeння готово!' пpoдyкцiï (у чaci й у пpocтopi) вiд виpoбникa до ^оживача. Чим тpивaлiшe кожний з пepioдiв, тим бiльшe пpeдмeтiв пpaцi знaxoдитьcя у фopмi нeзaвepшeнoгo виpoбництвa, зaпaciв готово!' пpoдyкцiï й у шляxy.
Кpiм пpиpoдниx мeж, тepмiни cлyжби пpeдмeтiв cпoживaння визнaчaютьcя фaктopaми coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo пopядкy - piвнeм життя, виникнeння нoвиx пoтpeб, мopaльним зно^м та iн. Життевий цикл пpeдмeтiв cпoживaння впливае на швидкicть вiдтвopювaльниx циклiв ycix виpoбничиx cил; тобто чим №po^e тepмiни ïx ^ужби та швидшe мiняeтьcя ïx оклад, тим вищe за iншиx piвниx умов швидкicть ycьoгo пpoцecy вiдтвopeння.
Хapaктepнi тepмiни oкpeмиx пpoцeciв вiдpiзняютьcя в 3-10 paзiв, i виникае можливють ïx poзглядy з в^дно^ою вiдocoблeнicтю в пopядкy чacoвoï iepapxiï. Пpи цьому кожна cтyпiнь iepapxiï накладае cвoï oбмeжeння на бтьш низькi piвнi. Так, piвeнь poзвиткy знapядь пpaцi oбмeжye мoжливicть poзвиткy пiдcиcтeми пpoдyкцiï, а знapяддя пpaцi, у cвoю чepгy, вимагають вщповщно!' iнфpacтpyктypи. Biдпoвiднo до тpивaлocтi циклу, poзвитoк coцiaльнo-eкoнoмiчниx вiднocин i людини накладають найбтьш жopcткi oбмeжeння на poзвитoк ycix пiдcиcтeм.
На тeндeнцiï poзвиткy пiдпpиeмcтвa впливае cyкyпнicть зoвнiшнix фaктopiв, що визначають чac oкpeмиx фаз, тpивaлicть циклу в цтому, aмплiтyдy коливань. До ниx вapтo вiднecти динaмiкy нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy, цикли eкoнoмiчнoгo poзвиткy, eкoлoгiчнi пpoблeми, poзвитoк cycпiльcтвa.
На eвoлюцiйнiй стади' циклу е мeжa pocтy peзyльтaтивнocтi ^^шм, що викopиcтoвyють пpинципи, якi домшують на даному витку poзвиткy - закон ^адаючо!' eфeктивнocтi eвoлюцiйнoгo yдocкoнaлeння cиcтeм. Mexaнiзм кoнкypeнцiï cпpияe тому, що poзвитoк нe дoxoдить до кiнцeвoï cтaдiï циклу. У
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбиицтвa", 2006, № 3(19)
рамках старих технологш починають зароджуватися i розвиватися новi. Складаеться об'ективна необхщнють створення систем на новому принцип ди, переходу на новий виток розвитку. При цьому нав^ь фiзично новi знаряддя працi застарiвають морально, що може викликати чуттевi втрати. З'являються новi технологiчнi уклади (сталий порядок оргашзаци будь-якого явища). Такий уклад мае три фази життевого циклу: зародження, домшування i вщмирання. Фаза домiнування становить близько 50 рош i практично збiгаеться з тривалютю хвилi Кондратьева.
Для шдвищення свое'' системно'' ефективностi пiдприемству потрiбно або синхронiзувати сво'' внутрiшнi процеси з динамкою зовшшнього середовища, або мати достатню потужнють, щоб змусити це середовище прилаштовуватися пiд себе.
Для агрегатно''' оцiнки характеристик циклу можна використовувати виробничi функци, заснованi на теори факторiв виробництва, тобто зв'язати обсяг виробництва з кiлькiстю факторiв виробництва i граничною продуктивнiстю кожного з них. Гранична продуктивнють показуе вщсоток приросту випуску, одержаного з одиниц приросту даного виробничого фактору при розширеному вiдтворювальному циклi.
У теоретичних прогнозах економiчного росту найбтьше використовуються рiзнi варiацil виробничо'' функци Кобба-Дугласа в ступеневiй формi [9].
У = А * Ьа * К 1~а , (5)
де У - темпи приросту продукци;
А - темп науково-техычного прогресу; Т - темпи приросту витрат прац^ К - темпи приросту капггалу;
а- ступеневий коефiцiент, що залежить вщ гранично' продуктивност фактора.
Так, у моделi економiчного росту Лукаса [10] виробнича функ^я мае такий
вид:
У = г * Ка(икьу~ькс0 , (6)
де У - обсяг випуску продукци у вщповщному перад Т; г, а, Ь, с - статистичн параметри; К - фiзичний капггал у перiод Т; и - частка прац у матерiальному виробництвi; ко - рiвень знань середнього роб^ника в краТ'нi. Змша фiзичного капiталу дана рiвнянням:
« (% = У (,)
Щ) * Р(г)
(7)
де р© - змша споживання на душу населення.
Частка прац в матерiальному ресурсi показуе обсяг кош^в, якi спрямовуються на розвиток людського кашталу.
% = - и(<)) - ко «),
(8)
де д - статистична величина.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Збалансованою траекторш розвитку е та, за якою фiзичний та людський каттал мають визначен та постiйнi темпи росту.
З формули (7) видно, що автор моделi розглядае швидкють змши фiзичного капiталу тiльки як макроекономiчний показник, який пов'язуе темпи споживання та накопичення в сусшльствк Однак для пщприемства головним фактором, на наш погляд, е стушнь зносу основних засобiв
Розглянемо бтьш детально питання вiдтворення основних засобiв (засобiв працi). Базовими видами вартюно' оцiнки у даний час е первюна та залишкова вартiсть.
Повна первюна вартють основних засобiв представляе суму фактичних витрат на придбання або створення засобiв працк Повна первюна вартють залишаеться незмiнною протягом усього термшу служби засобiв прац i переглядаеться при переоцiнцi основних засобiв пiдприемства або уточнюеться при модершзаци, капiтальному ремонтi. З часом у первюнш вартостi основних засобiв накопичуються диспропорци i протирiччя. Однакове устаткування, придбане в рiзнi роки, числиться по рiзнiй вартостi. Первюна вартють не вщбивае дiйсну його оцшку в поточних умовах дiяльностi. Залишкова вартiсть основних засобiв являе собою рiзницю мiж повною первюною вартiстю i нарахованим зносом [11]:
Ф = Ф + С
ост п р
С А * Ф * ТЛ
п + С
100
(9)
У
де Фп - первiсна (вщтворена) вартiсть основних засобiв, грн;
Ср - вартють ремонту за термш служби основних засобiв, грн;
А - рiчна норма амортизаци, %;
Т - термiн, протягом якого експлуатувалися основы засоби, р;
Свв - вартють введених основних засобiв, грн. ^м того, нами пропонуеться змшити в формулах (7) та (8) показник ко, методика визначення якого вщсутня, на коефiцiент, який характеризуе темпи оновлення професшних знань в галуз^ до яко' належить пщприемство. Цей показник можна оцшити на основi кривих освоення. Вартють виготовлення виробу зменшуеться зi збтьшенням строку початку його виробництва и обсягу рiчного випуску:
С = Со х М~ь, (10)
де Со - собiвартiсть виробу в перюд освоення, грн;
С1 - собiвартiсть 1-го виробу з моменту освоення, грн;
№ - порядковий номер виробу;
Ь - показник ступеня, який визначае крутизну криво'' освоення.
Уа шляхи використання криво' освоення пов'язаш з розширенням штелектуально' власнос^ пщприемства й обсягом колективних знань його ствроб^ниш, тобто з обсягом нематерiальних активiв. Тобто можна записати, що:
ко =ЩЬ , (11)
де Л - коефiцiент, який враховуе темпи росту нематерiальних активiв.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
Цей коеф1ц1ент описуе процес, под1бний автономному науково-техшчному прогресу, однак формуе зворотний позитивний зв'язок: обсяг випуску прямопропорцшно залежить вщ обсягу випуску. Таким чином, формуеться «петля взаемного посилення» росту ефективност п1дприемства (рис. 2).
Використання шновацш на п1дприемств1 спонукае зростання системно! ефективност та потоку фшансових ресурс1в, як1 використовуються для накопичення нематер1альних актив1в, та за !х рахунок - розробц1 нових шновацш. Дуже часто шноваци необхщш не для отримання додатково! вигоди, а для простого виживання. Тому якщо бтьшють пщприемств галуз1 здшснюе нарощування темп1в оновлення номенклатури продукци та техшко-технолопчно! бази виробництва, то це призводить до «ефекту Червоно! королеви - щоб залишитися на мюц1, треба б1гти з ус1х сил» [4, с.10]».
Таким чином, на думку автора, щоб пщвищення шновацшних зм1н не призвели до негативних результалв (наприклад, «ефект Червоно! королеви»), необхщно вид1ляти нематер1альн1 активи та управляти ними так, щоб темпи приросту нематер1альних актив1в були вищ1 н1ж темпи приросту матер1альних актив1в.
Висновки. З погляду автора, змша величини виробничо! функц1!, пов'язана з циклами вщтворення основного, оборотного кап1талу I прац1, е важливим 1ндикатором системно! ефективност1 п1дприемства при прийнятп стратег1чних р1шень I дозволяе на операцшнш основ! агрегувати безл1ч р1знор1дних ефект1в. Наступними задачами автора е побудова вартюно! залежност1 вщтворювальних цикл1в трудових ресурс1в I основного кашталу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мейер Маршал В. Оценка эффективности бизнеса /Пер. с англ. - М.: ООО «Вершина», 2004. - 272 с.
2. Портер М.Э. Конкуренция: Пер. с англ.: Учебн. пособ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 496 с.
Зрют фыа рес_.
Накопичення нематерiальних активiв
Використання Ыновацм
Рис. 2. Петля зросту системно! ефективност1 п1дприемства
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
3. Аванс Франк Ч., Бишоп Девид П. Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Создание стоимости в частных компаниях /Пер. с англ. - М.: АльпинаПаблишер, 2004. - 332 с.
4. Феликс Ясен. Эпоха инноваций: Пер с англ. - М.: Инфра-М, 2002. - 308 с.
5. Калейчик М.М. Квалиметрия: Учебное пособие. - М.: МГИУ, 2003. - 200 с.
6. Конкурентоспроможнють: проблеми науки i практики: Монографiя. - Х.: ВД «1нжек», 2006. - 248 с.
7. Козырь Ю.В. Стоимость компании: оценка и управленческие решения. - М.: Издательство «Альфа-Пресс», 2004. - 200 с.
8. Афанасьев Н.В., Рогожин В.Д., Рудыка В.И. Управление развитием предприятия: Монография. - Х.: Издательский дом «ИНЖЭК», 2003. - 184 с.
9. Лысенко Ю.Г. Экономическая кибернетика: Учебное пособие. /проф. Ю.Г. Лысенко, проф. В.Л. Петренко, проф. В.А. Забродский, проф. Г.С. Овечко и др. - Донецк: ДонГУ, 1999. - 397 с.
10. Экономика знаний /В.В. Глухов, С.Б. Коробко, Т.В. Маринина. - Спб.: Питер, 2003. - 528 с.
11. Нейкова Л.И. Анализ эффективности технического перевооружения промышленных предприятий. - М.: Финансы и статистика, 1990. - 87 с.
Стаття надмшла до редакцп 12.08.2006 р.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 3(19)
