CC BY
39
Посилання на статтю_
Дорош М.С. Визначення взаемодп napaMeTpiB системи управлшня проектами/М.С. Дорош, 1.В. Калiнько// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2007 - №2(22). С. 9-16._
УДК 658.589
М.С. Дорош, 1.В. Калшько
ВИЗНАЧЕННЯ ВЗАеМОДП ПАРАМЕТР1В СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ПРОЕКТАМИ
Наведено процес створення моделi визначення взаемодп параметрiв системи управлiння проектами. Розглянуто проект в рамках процесного тдходу за елементами управлшня. Виявлено взаемозв'язки процеав проекту. Запропоновано використовувати модель при автоматизацп системи управлiння проектами на пщприемствах. Рис.4, табл. 2, дж. 7.
Ключовi слова: система управлЫня проектами, процесна концепцiя, проектна концеп^я, матриця iнцинденцiй.
М.С. Дорош, И.В. Калинько
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ПАРАМЕТРОВ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЕКТАМИ
Приведен процесс создания модели определения взаимодействия параметров системы управления проектами. Рассмотрен проект в рамках процессного подхода по элементам управления. Выявлены взаимосвязи процессов проекта. Предложено использовать модель при автоматизации системы управления проектами на предприятиях. Рис. 4, табл. 2, ист. 7.
M.S. Dorosh, I.V. Kalinko
DETERMINATION OF INTERACTION THE PROJECT MANAGEMENT SYSTEM PARAMETERS
The process of creation a model to determinate interaction between the project management system parameters is given. A project is considered within the process approach according to operating elements. The project processes relations are exposed. It is offered to use a model for automation the enterprise project management system.
Постановка проблеми та анал'з ocmaHHix досл'джень. Вщомо, що менеджери проек^в використовують велик об'еми шформаци' рiзного типу та складу, отже задача подготовки шформацшно'Г бази, моделей та методiв для автоматизацп' процеав управлшня проектами е об'емною i складною. Звичайно вона виршуеться комплексно шляхом розгляду особливостей компоненпв системи i процеав ïx взаемоди', а також параметрiв системи в цтому. Очевидно, що для подготовки програмного забезпечення, доступного й у той же час багатофункцюнального, розроблювачам автоматизованих систем управлшня проектами необхщна шформацшна база, створена фаxiвцями в областi "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22) 1
управлшня проектами. Робота в цьому напрямку забезпечуеться застосуванням вщомих методiв системного аналiзу.
У загальному виглядi задача системного моделювання складних органiзацiйно-технiчних об'екпв зводиться до видiлення найбiльш характерних параметрiв цих об'eктiв та до ктькюного опису взаeмозв'язкiв мiж ними. Проект являе собою складний об'ект для моделювання в силу статично! невизначеносл i нелiнiйностi оргашзацшно-техшчно'Т системи, яку вш утворюе. Очевидно, що створити математичну модель об'екта, яка враховуе вс його особливосп, дуже складно.
При ршенн задач планування i управлiння проектами останнiм часом використовуються основи теори систем та системного аналiзу. Тобто проект розглядаеться як вщкрита система взаемопов'язаних елементiв (або показникiв), якi мають вхiднi та вихщж параметри. На сьогоднi юнуе два пiдходи до управлiння проектами: процесний та проектний. В рамках процесного шдходу проект розглядають за такими елементами: iнiцiалiзацiя, планування, виконання, контроль, завершення [1, 2]. Процесний пщхщ можна застосовувати як до процесу управлшня вам проектом, так i до управлшня окремими роботами.
Невирiшена частина загальноУ проблеми. На сьогодн важливою задачею системного моделювання складних оргашзацшно-техшчних об'екпв е виявлення взаемозв'язмв процесiв проекту, що зводиться до видтення найбiльш характерних параметрiв цих об'ектiв та до ктькюного опису взаемозв'язюв мiж ними.
Метою даного дослщження е виявлення взаемозв'язмв процесiв проекту.
Основний матер'тл досл'1дження. Система управлшня проектами тюно пов'язана з системою управлшня операцшною дiяльнiстю пiдприемства, на якому реалiзуеться проект, осктьки вона завжди використовуе ресурси пщприемства, тим самим займае частину операцшноТ структури пiдприемства (рис. 1).
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
Рис.1. Зв'язок систем управлшня пщприемством та проектом
Система управлшня проектом являе собою складну оргашзацшно-техшчну систему, яка мае вхщш та вих1дн1 параметри, що являють собою 1нформац1ю про внутр1шнш стан, та зовн1шн1 впливи на кероваш системи. Така шформац1я I забезпечуе зворотн1й зв'язок, та враховуе зовшшш фактори. Вх1дна шформац1я до системи управл1ння проектами частково надходить з системи управлшня пщприемством, та зовшшнього середовища. Вихщна шформац1я по проекту використовуеться для формування вихщноТ' шформаци системи управл1ння пщприемства. Анал1зуючи процес розробки, планування I реал1заци проекту можна вид1лити наступш узагальнен1 вих1дн1 дан1 [3]: правова база реал1заци проекту; часов! та вартюш умови реал1заци проекту; вимоги до якост продукту проекту; характеристики базового пщприемства (техшчш й економ1чн1; умови й обсяги 1нвестування; сумарш необх1дн1 кап1таловкладення); досв1д та шш1, як1 вид1ляються зважаючи на клас та тип виконуваного проекту. У ход1 розробки модел1 число даних може збтьшуватися або, навпаки, зменшуватися, у залежност1 в1д результат1в попереднього дослщження I можливостей створення прийнятно складноТ модел1.
Деяк1 вх1дн1 I вихщш дан1 системи проекту зв'язаш м1ж собою к1льк1сними сп1вв1дношеннями, що визначають математичну модель проекту. Така модель може бути представлена у вид1 системи, що складаеться з дектькох незалежних пщсистем, кожна з яких мае самостшне значення I може послужити предметом окремого дослщження. Розглядаючи проект як складну оргашзацшно-техшчну
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
3
систему можна видтити деяк OKpeMi област управлiння, що вимагають розробки наступних самостшних математичних моделей проекту:
1. Ризик-аналiз проекту;
2. Сiткове планування;
3. Прогнозування в проектах;
4. Задачi розподту ресурсiв;
5. Вибiр альтернативних варiантiв проекту.
6. Визначення шформацшних зв'язкiв у проектi.
7. Моделювання продуктiв проекту.
8. Розробка оргашзацшноТ структури проекту (OBS).
При побудовi комплексноТ математичноТ моделi системи управлшня проектом необхiдно об'еднати вхщш i вихiднi характеристики всiх складових моделей системи безлiччю зв'язкiв. В окремому випадку деяк з зв'язш можуть бути опущенi з урахуванням конкретних особливостей розглянутого об'екта. Визначення значимих зв'язш являе собою складну задачу, яка вимагае неформального лопчного аналiзу з урахуванням наявних розробок i досвiду попереднiх дослiджень.
Для конкретизаци «характеристик» об'ектiв управлiння варто визначити показники стану об'еклв управлшня (як форма ктькюного опису вщповщних цiлей виробництва). Вони вiдображують, з одного боку, розма'тсть цiлей пщприемства, а з iншого, — визначають необхiдну розмаТтiсть (складнiсть) елементiв об'еклв управлiння пiдприемством: розмаТтiсть засобiв i предметiв працi; розматсть технологiчних процеав; номенклатуру (розмаТтiсть) напiвфабрикатiв готовоТ продукци пiдприемства i його ланок [3].
Уся безлiч показникiв стану об'еклв управлiння видiляеться вiдповiдно до ознак структуризаци цiлей, що показано на рис. 2, а.
а) б)
Рис.2. Od ознак видтення функцм i задач управл1ння на промисловому пiдприемствi при впровадженнi iнновацiйних проек^в:
а) множина показникiв стану об'ек^в управлiння;
б) осi ознак видтення функцм та задач управлiння. Будь-яка крапка багатомiрного дискретного простору, утвореного осями
ознак V, Y, В, U структуризаци об'ектiв управлiння, вщповщае деякому керованому показнику стану визначеного елемента об'екта управлшня.
Структурування об'еклв управлшня на пщприемс^ (виробничих ланок) може проводитися вщповщно до ознак структуризаци цтей у такий споаб: 1) по органiзацiйних рiвнях (вюь U, ознака UR): РМ - робоче мюце, УЧ - участок, ЦХ -цех, ПТ - пщприемство; 2) по стадiях «життевого циклу» продукци (вiсь Y, ознака
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
STD)): ТП - техшчна пщготовка виpoбництвa, ПВ - власне пpoцec виpoбництвa, ЗР - з6ут i peaлiзaцiя пpoдyкцiï.
Як елементи в кожшм об'ект1 yпpaвлiння (виpoбничiй ланц1) видтяються нacтyпнi cтpyктypнi одиниц1 (в1сь V): ПП - пpeдмeти пpaцi (мaтepiaли, cиpoвинa i т.п.); ЗП — засоби пpaцi (ycтaткyвaння, оснащення i т.п.); ПР - жива пpaця (основы i допом1жн1 poбiтники, умови пpaцi i т.п.); TT - технолопя (технолог1чн1 oпepaцiï, виpoбничi пepeдiли i т.п.); ГП - пpoдyкт (готова пpoдyкцiя, нaпiвфaбpикaти, послуги i т.п.).
Для визначення об'екту дослщження в ц1й систем! доц1льно видтити cтpyктypy yпpaвлiння пpoeктoм (в1сь R, ознака PR), яка вiдoбpaжyе пpoцecи yпpaвлiння пpoeктoм в cтpyктypi yпpaвлiння пiдпpиемcтвoм. Це так1 пpoцecи як: ÍH - 1н1ц1ал1зац1я, ПН - плaнyвaння, ВК - виконання, КН - кoнтpoль, ЗК -зафиття.
Для вiдoбpaжeння особливостей кoнкpeтнoгo виpoбництвa з ypaхyвaнням пpoeктiв, що peaлiзyютьcя, пpи cтpyктypyвaннi елемент1в об'ект1в yпpaвлiння викopиcтoвyетьcя нoмeнклaтypнa ознака NOM (вюь В), в1дпов1дно до якого видтяються офем1 властивост1 елемент1в, властивих данш виpoбничiй систем!. Стан входу або виходу 6удь-якого об'екта yпpaвлiння на пiдпpиемcтвi можна описати визначеними класами (KL) i видами (WlD) показниш: 1) для виход1в -техшко-технолопчш показники пpoдyктy, споживч1 показники пpoдyктy, економ1чн1 показники пpoдyктy; 2) для вход1в - показники стану технологи i ус1х вид1в pecypciв (хapaктepиcтики виpoбничoгo пpoцecy - живо!' пpaцi, пpeдмeтiв пpaцi, засоб1в пpaцi; хapaктepиcтики умов виpoбництвa - забезпечення пpeдмeтaми пpaцi, забезпечення засобами пpaцi, забезпечення живим пpaцeю).
Taким чином, будь-який показник стану об'ект1в yпpaвлiння на пiдпpиемcтвi можна задати в1дпов1дно до ознак cтpyктypизaцiï ц1лей посл1довн1стю його якюних ознак KL, STD, UR, WlD, NOM, PR, що вiдoбpaжyе poзмaïтicть об'ект1в yпpaвлiння i властивостей |'х елемент1в.
Викopиcтoвyючи безл1ч видтених по елементах yпpaвлiння показник1в |'х стану, модель стану i yпpaвлiння в ц1лому можна пpeдcтaвити у вигляд1 бaгaтopiвнeвoгo i бaгaтoшapoвoгo «фафа показниш» [4].
Moдeлювaння функц1й та задач yпpaвлiння пpoeктaми зд1йснюеться саме так, як i пpи моделюванн об'ект1в yпpaвлiння. На pиc. 2, б пpeдcтaвлeнi в1с1 ознак видтення функц1й та задач yпpaвлiння пpoeктaми на пpoмиcлoвoмy пiдпpиемcтвi.
Додаткова ознака cтpyктypизaцiï такого бaгaтoмipнoгo диcкpeтнoгo пpocтopy по oci ознак - «цикл yпpaвлiння» - дозволяе вид1лити типовий склад функцш yпpaвлiння пpoeктaми та будь-якого елемента виpoбничoï системи: АН - анал1з, ПЛ - планування, ОР - opгaнiзaцiя, РГ- peгyлювaння, ОБ - обл1к, КН - кoнтpoль.
Кожна з функцш вщбивае загальний зм1ст poбiт на вщповщному етап1 «циклу yпpaвлiння». Для конфетизаци' цих poбiт в умовах даного пiдпpиемcтвa пepeхoдять до видтення в paмкaх кожно'1 функцп yпpaвлiння цикл1в пpийняття piшeнь (задач yпpaвлiння). У випадку цикл ухвалення пpoeктнoгo piшeння може бути визначений як послщовнють iнфopмaцiйних, poзpaхyнкoвo-aнaлiтичних, opгaнiзaцiйнo-poзпopядницьких oпepaцiй, cпpямoвaних на забезпечення дeякoï властивост кepoвaнoгo об'екта (пpoeктy). Викopиcтoвyемo фупу ознак «цикл ухвалення piшeння» фис. 2,б, в1сь D) для видтення наступних етап1в циклу (назвемо |'х «poбoти yпpaвлiння»): АЗ - збip вих1дних даних, анал1з ситуаци', пщготовка iнфopмaцiï до ухвалення piшeння; ПР - планування поводження, poзpoбкa aльтepнaтив piшeння, вибip, узгодження i твepджeння piшeння; OB -opгaнiзaцiя виконання piшeння; KP - кoнтpoль i оцшка peзyльтaтiв виконання piшeння. будь-яка кpaпкa бaгaтoмipнoгo диcкpeтнoгo пpocтopy (yтвopeнoгo
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 2(22)
5
осями ознак V, и, и, У, 2, й, R на рис. 2, б буде вщповщати окремому етапу циклу ухвалення ршення - робот управлшня - щодо визначеного «показника стану» якогось з об'ектв управлшня).
Таким чином, використовуючи розглянуту модель багатомiрного простору ознак структуризаци функцiй i задач управлiння проектами в умовах конкретного пщприемства здшснюеться формування складу об'ективно необхiдних задач управлшня, виходячи зi складностi проектв, що реалiзуються.
Використовуючи процесну концепцш, яка видiляe такi процеси управлшня проектами як iнiцiалiзацiя, планування, виконання, контроль та завершення, на основi [5] визначаемо основнi вхiднi та вихщш параметри процесiв шщiалiзацN (табл. 1).
Таблиця 1
Параметри процесу ^щашзацм: х - вхiднi параметри; у - вихщш параметри
Х1-правова база пщприемства у1- сегменти ринку
х2-наявнють попиту у2 - частка ринку
хэ- технолог1чне просування уэ - сертиф1кац1я продукцп та послуг
хд-комерцшна потреба у4 - дан1 про пол1тичний кл1мат
х5- наявн1сть вар1ант1в альтернатив У у5- можлив1сть одержання кредиту банюв та 1ноземних кредитор1в
хб-1нтереси кредитор1в уб- джерела постачання сировини
у7 - дан1 про соц1альн1 фактори
ув - ц1на продукту
уд - техшко - технолог1чн1 можливосп
Розглянемо вщношення R(l) мiж х i у як бiнарнi [6], тодi Р (|) с X х У - вщношення процесу iнiцiалiзацil.
К (I) = {(Х1;уэ), (Х1;уб), (Х1;уб), (Х2;у1), (Х2;у2), (Х2;уа), (Х2;уу), (Х2;ув), (ХЗ;У1), (хз;у2),
(Хз;УЗ), (Хэ;уу), (Хэ;ув), (Хэ;уд), (Хд;у1), (Хд;у2), (х^ув), (Х5;у0, (Ха;у2), (Х5;уэ), (Хб;уб), (Ха;уб), (Ха;уд)}.
Тодi фактор-множина У/А;
чЫ, У 5, Уб } {У1, Уг, Уб, Ут У 8 }{Уи Уг, Уъ> Ут У8, Уэ } {Уг, У г, Ув } {Уг, У г, Уъ> У5 } Уэ }
Безлiч R характеризуе функцiонування системи з погляду взаемного впливу параметрiв входу i виходу дослiджуваного об'екту.
Кiнцеве вщношення представляеться за допомогою фактор-множини або за допомогою матрицi. Матричне представлення вщносин фунтуеться на тому, що стовпц вiдповiдають першим параметрам, а рядки другим параметрам. На перетин кгого стовпця та ]-того рядка ставимо одиницю, якщо виконано вщношення хАу, i нуль, якщо це вщношення не виконуеться (рис.3).
Х] х2 хз х4 х5 хб
у1 0 1 1 1 1 0
у2 0 1 1 1 1 0
уз 1 0 1 0 1 0
"Управлшня проектами та розвиток в Х4
X
X
X
X
X
X
г
3
4
5
б
6
У4 0 0 0 0 0 0
У5 1 0 0 0 1 1
У6 1 1 0 0 0 0
У7 0 1 1 0 0 0
У8 0 1 1 1 0 0
У9 0 0 1 0 0 1
а) б)
Pиc.3. Maтpиця iнциндeнцiй та фаф впливiв пapaмeтpiв пpoцecy iнiцiaлiзaцiï:
а) мaтpиця iнциндeнцiй;
б) впливiв основних пapaмeтpiв пpoцecy iнiцiaлiзaцiï.
Дану мaтpицю 1нцинденц1й можна викopиcтoвyвaти пpи poзpoбцi пpoгpaм для aвтoмaтизaцiï системи yпpaвлiння пpoeктaми. Taкe вiдoбpaжeння peзyльтaтiв впливу зм1ни якого-небудь пapaмeтpa на шшш, може peaльнo полегшити задач! yпpaвлiння i пpийняття piшeнь.
Дал1, для виявлення хapaктepy даних вщносин, необх1дно вpaхoвyвaти ïх властивост1 там як [7]: aнтиpeфлeкcивнicть (з1 сп1вв1дношення xRy випливае, що x^y); тpaнзитивнicть (для будь-яких x,y,z з безл1ч1 M з сп1вв1дношень xRy випливае xRz).
В1дношення R (|) с X x Y пpeдcтaвляeмo за допомогою гpaфy.
З гpaфa видно, що найбтьшу к1льк1сть зв'язк1в мають х2 (наявн1сть попиту) i х3 (наявн1сть aльтepнaтив), тому вони найбтьш впливов1.
Poзглянeмo множини X, Y, Z i вщношення пpoцecy ¡нщ1ал1заци' Rwс XxY i вщношення пpoцecy планування R(П) С Y x Z . Композиц1я вщносин R^ i R(П) е в1дношення R(|П), що складаеться з ус1х тих пap (x,z) с X x Z ; для яких юнуе таке
ye Y, що (x, y)e R(j) i (y, z) e Rn).
Пepeтин в1дношення R(|П) по х сп1впадае з пepeтинoм в1дношення R(n) по п1дмножин1 R(|) (х) с Y , тобто R^) (x)= R(П)(R(|)(x)).
R(п) = {(y1;z1), (y1;z2), (y1;z6), (y2;z2), (y2;z6), (y3;z1), (y3;z2), (y3;z3), (y3;z4), (y3;z5),
(y3;z6), (y4;z1), (y4;z2), (y4;z6), (y5;z1), (y5;z2), (У5^), (y5;z4), (y5;z5), (y5;z6), (y6;z2),
(y6;z3), (y6;z4), (y6;z5), (y6;z6), (y7;z2), (У7^), (y8;z1), (y8;z2), (y8;z3), (y8;z6), (y9;z0, (y9;z2), (y9;z3), (y9;z5), (y9;z6) }.
Toдi R(|П) = {(x1;z1), (x1;z2), (x1;z3), (x1;z4), (x1;z5), (x1;z6), fez^, (x2;z2), (x2;z3),
(x2;z4), (x2;z5), (x2;z6), (x3;z1), (x3;z2), (x3;z3), (x3;z4), fo^), (x3;z6), (x4;z1), (x4;z2), (x4;z3), (x4;z6), (x5;z1), (x5;z2), (x5;z3), (x5;z4), (x5;z5), (x5;z6), (x6;z1), (x6;z2), (x6;z3), (x6;z4), (x6;z5), (x6;za) }.
Пepeтин Rom(x4)= {z,, z2, z3, z6}. З 1ншого боку R(П)(R(l)(X4))=R(П)( {y,, У 2, У s}) =
= {z^ Z2 , Z6 }U {z2 , Z6}U {zl, Z2 , Z3, Z6 }.
1нцинденц1я x на z, якщо вщом1 шцинденци' x на y та y на z називаеться композиц1ею maxmin та визначаеться за фopмyлoю:
_К( X,, Zk ) = v j (M(x,, Yj , Zk )}. 0)
"Упpaвлiння пpoeктaми та poзвитoк виpoбництвa", 2007, № 2(22) 7
Композицш Р(|П) вiдносин Р(|) Р(П) запишемо у виглядi R(IП) = ^п^) . Для визначення вiдношення процеав виконання, контролю та завершення визначимо Тх основнi параметри (табл.2).
Таблиця 2
Основы параметри процеав планування, виконання, контролю та завершення
Планування Виконання Контролю Завершення
21 - резюме проекту С1 - догов1р на постачання Э1- зв1ти про зм1ни в проект! Ьи- сертиф1кац1я, паспортизац1я
22 - ТЕО або БП С2 - заключення контракт1в в2-1нша управл1нська зв1тн1сть Ь2 - результати випробувань
Из - бюджет проекту Сэ- пробна парт1я аэ- вар1анти оптим1зац1йних р1шень Ьэ - шструкцп з експлуатацп
- календарний граф1к С4 - оплата виконаних роб1т 1 постачання Ь4 - продукт проекту
И5 - ПСД Ь5- к1нцев1 розрахунки
Иб - фактори ризику Ьб- прибуток
Використовуючи наведенi дат таблиц 2 можна визначати взаемозв'язки шших процесiв управлiння проектами (рис.4).
З графу видно, що вс вхщш параметри процесу iнiцiалiзацil взаемопов'язан з усiма вихiдними параметрами процесу завершення проекту, а також впливають на них.
Наявнють взаемозв'язкiв забезпечуе стабтьну роботу та стiйкiсть системи, отже неврахування деяких впливiв при управлшш проектом може призвести до порушення рiвноваги вае'Г системи.
Використовуючи отриман данi при автоматизаци системи управлшня проектами на пщприемствах можна виршувати такi задачi:
- створення або оптимiзацiя едино! системи управлшня проектами в системi управлiння пщприемства;
- постановка й оптимiзацiя управлшських задач в системi управлiння проектами та виконання об'ективного аналiзу результалв дiяльностi;
- пiдтримка прийняття ршень на всiх рiвнях управлiння.
Висновки з даного досл'дження. В результат проведених дослщжень можна зробити таю висновки:
1. Матрицю шцинденцш можна використовувати не ттьки для процесноТ концепци, але й для проектной
2. Виявлення взаемозв'язкiв дозволяе усунути невизначеностi при управлiннi проектом в складних ринкових умовах.
3. За допомогою запропонованих методiв можна виршувати задачi автоматизаци процесiв управлiння проектами.
в
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
[шЦатзацш 4-►
Z5 у
Z6
C2
Виконання -4-И
-er-
C4
Контроль <4-И
bi
b2
Завершення
И-И
b
4
r
b
4
b
5
b
6
Рис. 4. Взаемозв'язок основних napaMeTpiB процесс управлiння проектами
Л1ТЕРАТУРА
1. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Олдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие. -2-е изд. - М.: Омега - Л, 2004. - 664с.
2. Товб А.С., Ципес Г.Л. Управление проектами: Стандарты, методы, опыт. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2003. - 240с.
3. Волкова В.П., А.Л. Денисов. Основы теории систем и системного анализа: Учебник для студентов вузов. - Изд-во СПбГТУ, 2001. - 512с.
4. Системный анализ в экономике и организации производства: Учебник для студентов, обучающихся по специальности «Экономическая информатика и АСУ»/С. А. Валуев, В.Н. Волкова, А.П. Градов и др.; Под общ. ред. С.А. Валуева, В.Н. Волковой. - Л.: Политехника, 1991. - 398с.
5. Сахно С.Ю., Богдан М.В., Дорош М.С., Польшаков 1.В., Ребенок А.В. Визначення цтьово'Т концепци в системi управлшня проектами // ^верянський лтопис, 2002. - №5. - С.164-170.
6. Глушков В.М. Введение в АСУ К.: "Технка", 1972. - 312с.
7. Математические методы и модели в экономике: Учеб. пособие / Минюк С.А., Ровба Е.А., Кузьмич К.К. - Мн.: ТетраСистемс, 2002.-432с.
^гаття надмшла до редакцп 26.04.2007 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)
9
