CC BY
23
Посилання на статтю_
Цюцюра С.В. Моделi управлiння iнновацiйними проектами модершзаци' пiдприeмств/ С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко, М.1. Цюцюра// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2008 - №2(26). С. 5-13._
УДК 005.22:005.8
С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко, М.1. Цюцюра
МОДЕЛ1 УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМИ ПРОЕКТАМИ МОДЕРН1ЗАЦ11 П1ДПРИСМСТВ
Розробленi моделi i методи управлiння Ыновацмними проектами модернiзацiï пiдприeмств та висвгглеы проблем, що виникають на рiзних етапах життевого циклу проекту. Рис. 3, дж. 9.
С.В. Цюцюра, О.В. Криворучко, Н.И. Цюцюра
МОДЕЛИ УПРАВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННЫМИ ПРОЕКТАМИ МОДЕРНИЗАЦИИ ПРЕДПРИЯТИЙ
Разработаны модели и методы управления инновационными проектами модернизации предприятий, освещены проблемы, возникающие на разных этапах жизненного цикла проекта. Рис. 3, ист. 9
S.V. Tsutsura, O.V. Krivoruchko, N.I. Tsutsura
INNOVATION PROJECT MANAGEMENT MODELS FOR THE ENTERPRISE MODERNIZATION
Models and methods of innovation project management for the enterprise modernization are developed. Poblems for the project life circle are revealed.
Постановка проблеми. На сьогодшшнш день в умовах ринкових вщносин яким притаманш кризовi явища, пщприемство як самостшною оргашза^ею самостшно визначае i прогнозуе довгостроковi напрямки розвитку та ц^ ïx досягнення.
Управлшня шновацшними проектами модершзаци та решжишрингу бiзнес-процеав пов'язано iз впровадженням комп'ютеризованих систем управлшня з метою створення конкурентоспроможно' в^чизняно' промисловостi -першочергове завдання вах ланок економiки.
Метою роботи е виршення задачi зменшення ктькосп завдання послiдовностi робiт проекту; розробка структури моделей шформацшно' технологи управлшня шновацшними проектами модершзаци пщприемств, а також розробка моделей i методiв управлшня шновацшними проектами модершзаци пщприемств та висв^лення проблем, що виникають на рiзниx етапах життевого циклу проекту, узагальнюючи отриманий досвщ.
Анал'з досл'джень. 1нтенсивний розвитку управлiння проектами як науки припадае на 80й роки кшця дев'ятнадцятого сторiччя при цьому передбачаеться використання екстраполяци для оцшки чинникiв проектiв, застосування методiв "Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26) 1
планування та адаптаци прийняття оптимальних ршень в реальному масштабi часу.
Розвиток наукових дослщжень у напрямку управлшня проектами модершзаци на сьогоднi е одним iз напрямкiв, що найбтьш динамiчно розвиваеться в Украшк Це обумовлено не ттьки вiдносною новизною цього питання для пострадянських умов господарювання, але й швидкими змшами економiчних i полiтичних вiдносин у державк Проекти тотально! реконструкци (або решжишрингу) енергоемних пiдприемств, повний перехщ на сучаснi енергозберiгаючi технологи з використанням сучасних менш енергоемних агрега^в i машин вимагае суттевих об'емiв фiнансування, яких завжди не вистачае.[1-6]
Термiн "шновацп" широко використовуеться в лiтературi як самостiйна, так i для визначення таких понять, як "шновацшна дiяльшсть", "шновацшний процес", "шновацшний процес", "iнновацiйне рiшення" тощо. "Теорiя економiчного розвитку" зазначено, що шнова^я е головним джерелом прибутку [2, 4, 6]: "Без розвитку немае прибутку, без прибутку немае розвитку". 1ннова^я - важлива категорiя управлшня проектами, яка сприяе процесу впровадження наукових щей у виробництво для досягнення основно! мети управлшня проектами модершзаци пщприемств.
Визначення змюту шновацшного проекту - це подiл основних роб^ проекту (визначених пiд час опису змюту) на дрiбнiшi, бтьш керованi з метою: удосконалення точност оцiнок вартостi, часу та ресурав; визначення основи для контролю виконання; удосконалення розподту вiдповiдальностi. Дотримання цих правил е найважлившим для усшшного завершення проекту. Якщо змiст проекту визначено незадовтьно, то заключна вартють проекту скорiше за все буде вищою, оскiльки стануться неминучi змши проекту, якi зiб'ють його ритм, спричинять числены перероблення, подовжать час виконання, знизять продуктивнють пра^вниш.
Для досягнення поставлено! мети дослщження необхщно розв'язати такi завдання: визначення головних проблем, що виникають при формуванш проектiв енергозбереження, та шляхiв !х розв'язання; визначення спiльних рис та вщмшностей проектiв "модершзацГГ, "шжишрингу", "решжишрингу", встановлення головних причин необхщносп тх проведення на пiдприемствах; формулювання наукових основ i визначення iерархiчноТ послщовносп моделей iнновацiйноТ технологiТ управлiння проектами модершзаци пщприемств; необхщно формалiзувати оцшку складностi виконання обчислювальних операцiй iз великою кiлькiстю вiдношень при шновацшнш дiяльностi в рамках проектiв модершзаци пщприемств.
Основна частина
1. Оптимiзацiя складу множини робiт проекту. Проблема оптимiзацiТ пов'язана з оцшкою складност виконання обчислювальних операцш iз великою ктькютю вiдношень такi стратегiТ передбачають ешвалентш перетворення алгебрамних виразiв, на яких будуються кортежi альтернативних послщовностей робiт проекту. Швидкiсть обробки таких кортежiв може бути значно збтьшена, якщо перед Тх аналiзом модифкувати план виконання алгебраТчних операцiй порiвняння. МодифiкацiТ (отримання еквiвалентноТ множини роб^) тако1', яка вимагае менше часу й пам'ят для Тт аналiзу. Критерiем складностi структури множини робгг можна обрати оцiнку кiлькостi промiжних операцiй з'еднання i порядок виконання комутуючих i асоцiативних операцiй [4,5,7].
Алгоритм перебору мае реалiзувати можливють вибору оптимального плану виконання аналiзу перелiку потенцiйних робiт проекту на основi дослiдження простору пошуку. Алгоритми перебору багатьох юнуючих систем розраховаш на
2
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
BM6ip лише оптимального порядку лшшних з'еднань. На практицi бажано мати такий алгоритм перебору, який Mir би легко пристосовуватися до змш простору пошуку з причини додавання нових перетворень, додавання нових фiзичних операцш (наприклад, нових реалiзацiй з'еднань) i до змiн методiв оцiнки вартостк [1,4,6,8].
Запропонований оптимiзатор, який розширюеться покращуе алгоритм перебору, та забезпечуе шфраструктури для розвитку оптимiзацiТ та мае бути збалансованою з потребою у ефективному перебора однiею i3 важливих складових частин оптимiзатора е наявнють ефективного методу перебору, який визначае послщовнють виконання операцiй аналiзу. [7].
1.1. Мiнiмiзацiя суми промiжних результатie з'еднань вдношень бази po6im проекту. Одним iз критерив пщвищення ефективностi виконання аналiзу е зменшення кiлькостей кортежiв у вщношеннях при багатократному з'еднаннi. За умови, що опера^я з'еднання передбачае звернення до кожного кортежу вщносин, як з'еднуються, виникае задача пошуку такоТ послiдовностi, яка гарантуе найменшу сумарну ктькють звернень до кортежiв при послщовному з'еднаннi.
Теорема про найменшу суму пром'жних результатiв посл'довного добутку: Значення суми промiжних результалв P,, (i = 1,..., m) послщовного добутку елементiв множини X = {x-i,..., xn} буде найменшим, якщо значення X1, X2,..., XN упорядкованi за зростанням, тобто x1 < x2 <... < xn.
З теореми випливае, що при зм^ порядку перемноження сума результат також змшиться. Оскiльки операцiя з'еднання е комутативною, послiдовнiсть Т'Т виконання необов'язково мае бути лшшною. Зокрема, варiант аналiзу послiдовностей виконання сiтьового графiка роб^ проекту для бази робiт R може бути алгебраТчно поданий як R = (R1 xR2) x(R3xR4) х (R5xR6) .
За скшчене число крокiв, можна знайти таку послщовнють пар добутв, за якоТ сума промiжних результатiв буде м^мальною. Вiдмiннiсть парного з'еднання вiд послщовного полягае у тому, що загальна сума промiжних результат визначаеться в результат кiлькох незалежних крокiв.
Спочатку пщсумовуються добутки довiльних пар, пюля чого результати перемножуються парами у довтьному порядку, поки не будуть перемноженi всi можливi варiанти. Теоретично не виключено варiант змiшаного добутку, коли частина операцш виконуеться лшшно, а частина попарно. Формулу такого добутку можна подати як послщовнють R = (R1 ><R2)x(R3><R4><R5><R6)
Будемо стверджувати що мЫмальна сума довтьних пар добутв досягаеться при перемножены найменших i найбiльших значень заданоТ множини. Для доведення цього факту розглянемо теорему.[2,3,7].
Теорема про найменшу суму пром'жних результат'в парного добутку. Нехай задана множина X = {x1, x2,..., xn} е N, тодi мiнiмум суми парних
n
добутш ^ (хх )^min досягаеться при x, = min{x1,., xn} i xj = max{x1,., xn}.
i,j=1 ' J
З теореми випливае, що для упорядкування послщовносп елеменлв алгоритм складання пар добутв мае вибирати крайнi елементи (м^мальний i максимальний) i перемщуватися до середини множини, поки не будуть рiвними iндекси зсуву справа i злiва. У багатьох системах послщовнють операцш з'еднання синтаксично обмежена. Як було показано вище, парна послщовнють з'еднань вимагае менше обчислювальних затрат на створення промiжних вщношень. Хоча така послщовнють приводить до бтьш ефективного плану виконання аналiзу, вона значно збтьшуе обчислювальнi затрати на перебiр простору пошуку. З шшого боку, найбiльш суттевою е не вартють генераци
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
3
синтаксичних порядш з'еднань, а процедура вибору фiзичних операцш та оцiнка кожного можливого плану. Важливо розрiзняти властивост виконання вiдбору послiдовностей робiт i обчислювальнi витрати, пов'язанi з побудовою реального WBS проекту [2,5,7,8].
2. Математичн модел'! задач диспетчеризаци '¡з ситуа^йними проритетами. Розглянемо виробничу модель при змшно-добовому плануванш, тобто при вщсутносл директивних термiнiв всерединi змши.
Перед тим, як визначити план-графк робiт необхiдно розробити алгоритми
Моделг А
1 З орieнтащeю на кожну вимогу 2 З орieнтацieю при змiнi тишв вимог
^ Модел1В
1 Без витюнення вимог iз черги 2 1з витiсненням вимог iз черги
Модел1 С
1 Без вщмов кан^в обслуговування 2 1з поверненням вимог до черги
Рис. 1. Типи моделей динам1чних задач диспетчеризаци ¡з ситуац1йними
пр1оритетами
корегування, якщо спостер^аються розходження мiж плановими показниками i реальними подiями. Найбiльш унiверсальним прийомом е у цьому випадку запровадження прюрите^в, ям дають змогу розв'язувати альтернативы ситуаци при розподiлi робгг.
При аналiзi великоТ кiлькостi тишв прiоритетiв, ефективнiсть яких для рiзних постановок задач масового обслуговування i теори розкладiв вивчалася багатьма авторами, слщ враховувати не лише отриман аналiтичнi результати, але й зручност Тх практичного використання. З ^еТ точки зору низку переваг мають ситуацшш прiоритети [186, 187].
Запровадження керуючих параметрiв и, 8, V дозволяе досить точно розбити загальну постановку задачi диспетчеризаци не модулу кожний з яких мае самостшне прикладне значення. Таке розбиття загальноТ задачi на пiдзадачi наведене на рис. 1. Вс отриманi моделi динамiчних задач диспетчеризаци умовно класифкуються за трьома рiвнями: 1) за типом ор'ентацИ; 2) за поведнкою черги (з можлив'ютю внутршнього вит'юнення опера^й з черги або без не); 3) за врахуванням ремонтно-в'дновлювальних характеристик канале обслуговування.
Осктьки керуючий параметр 8 присутнш у вах моделях, то слщ видтити базову модель, яка утворюеться такими складовими: "з орiентацiею на кожну вимогу" + "без внутршнього витюнення вимог iз черги" + "без вщмов каналiв обслуговування". Позначатимемо таку модель А1В1С1.
4
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
Обумовимо, що орieнтацiя юнуе лише для матерiальних потокiв, тобто для i = 1,...,п, а вiдмовою каналу обслуговування е вихщ з ладу, шсля якого наступае вiдновлення, що штерпретуеться як обслуговування вимог з параметрами i =
Рис. 2. Схема переход1в спрощеноТ базовоТ модел1
л+1,..., N.
Для визначення оптимальних ситуацшних прiоритетiв у динамiчних задачах диспетчеризаци визначаеться ймовiрностi станiв системи управлшня iз подальшим обчисленням потрiбних характеристик. При дослiдженнi всiх моделей у данш роботi використовуеться апарат марковських процеав. Проiлюструемо його застосування на прикладу нашоТ базовоТ моделк
Для визначення стацiонарних iмовiрностей сташв використовуеться граф-схема переходiв марковського процесу, де кружечками зображаються вс можливi стани системи, а стртками iз вiдповiдними написами - можливi переходи з умовними чи безумовними штенсивнютями. Пiсля цього для рiвноважного випадку складають рiвняння для визначення вах стацiонарних iмовiрностей станiв. Для базовоТ моделi ймовiрнiсть стану (к, ¡) позначаеться як я(к, ¡). Схема переходiв для випадку промiжноТ моделi М2|М1|г, = 1, (/ =1, 2), тобто системи з одним приладом, двома вхщними потоками вимог i роздiльними чергами для кожного виду вимог з одним мюцем для очкування, зображена на рис. 2.
Випишемо систему рiвнянь для визначення вах л(к, ¡):
п п
я(0, 0)^ = л(з, 0);
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
5
и П
+ ,
[^Л, + /и'ки(к)] п(э, 0) = Лкя(0, 0) + XMs п(э, 0|0к = 1);
1=1 я=1
и П
[ ) + ^^] я(к, I) = X Л и(1э) я(к, Ц/э = ¡э- 1) +
,=1 я=1
и
+ ) = ¡к+1) я(э, 1|/к = ¡к + 1), (1)
и
де к = 1,..., п; X> 0; ¿ = + М?), / = 1,-, п;
Я =1
о1 =
(г; - ), роздшьна черга,
и
(Я - X Ч), загальна черга.
I=1
Умова нормування запишеться у виглядi
и
я(0, 0) + XX я(к, I) = 1. (2)
к=1 \
Отримана система рiвнянь описуе базову модель динамiчноТ задачi диспетчеризаци iз ситуацiйними прюритетами. Аналогiчним способом одержують системи рiвнянь для iнших типiв моделей.
Запровадимо критерш ефективностi функцiонування розглянутоТ базовоТ моделi. Передусiм, треба мiнiмiзувати втрати вщ простоТв приладiв (машин):
т
21 = X^/я(k|k;=0, 0), (3)
7=1 "
де щ - вартiсть простою у-го приладу протягом одиниц часу.
Такий запис даноТ складовоТ критерiю пояснюеться тим, що для стацюнарного режиму простiй приладу вщповщае вiдсутностi вимог на обслуговування або у черзi (при вiльному прилад^.
Другою важливою складовою критерiю е мiнiмiзацiя втрат вiд очiкування рiзнотипних вимог у черзi. Запровадимо коефiцiент р/(э) - втрати вiд очкування в черзi s вимог /'-го типу протягом одиниц часу. Тодi сумарнi втрати в системi вщ очiкування вимог складатимуть
и Я т г7
22 = XX.. (Я) XX X я(к, 11у = 3). (4)
7=1к7 =\<±г, <Я-э
Я=1
Тепер запровадимо складову критерш, яка характеризуе необхщнють мiнiмiзацiТ втрат вiд орiентацiТ приладiв, що часто трактуеться як непродуктивн
5=1
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
пpocтoï. Нexай - ваpтicть втрат вщ opieнтацiï за oдиницю чаcу, тoдi cумаpнi втрати cкладатимуть
nm
Z3 = ZZïij II л(Щ = 0, iiii * 0).
i=l j=l k i
ki
(5)
Загальний кpитepiй функцioнування cиcтeми у базoвoму ваpiантi запишeтьcя
Дeтальний poзгляд мoдeлi А2В1С1 мoдeлi А1В2С1 мoдeлi А1В1С2 oпиcаний в [4,5,7,9].
3. lнформацiйнi технологи при проведенн реiнжинiрингу п1'дприемств (модел! «як е» i «як мае бути»). Ключoвoю функцieю пpoцecу управлшня пpoeктами дiяльнocтi пiдпpиeмcтва e пoбудoва мoдeлeй функцioнування пiдпpиeмcтва. На данoму eтапi здiйcнюeтьcя oбpoбка peзультатiв oбcтeжeння i пoбудoва мoдeлeй дiяльнocтi пiдпpиeмcтва такиx двox тишв [8]:
Модел'1 «як е», яка e вщбиттям cтану ^рав на пiдпpиeмcтвi (cтpуктуpа opганiзацiï, взаeмoдiя пiдpoздiлiв, пpийнятi тexнoлoгiï, автoматизoванi й нeавтoматизoванi бiзнec-пpoцecи тoщo) на мoмeнт oбcтeжeння i даe змoгу зpoзумiти, щo poбить i як функцioнуe данe пiдпpиeмcтвo з пoзицiй cиcтeмнoгo аналiзу, а такoж на ocнoвi автoматичнoï вepифiкацiï виявити низку пoмилoк i вузькиx мicць та cфopмулювати пpoпoзицiï з пoлiпшeння cитуацiï;
Модел'1 «як мае бути», яка iнтeгpуe пepcпeктивнi пpoпoзицiï кepiвництва i пра^вниш пiдпpиeмcтва, eкcпepтiв i cиcтeмниx аналiтикiв i даe змoгу cфopмувати бачeння нoвиx pацioнальниx тexнoлoгiй poбoти пiдпpиeмcтва.
Кoжна з мoдeлeй мютить в co6i пoвну cтpуктуpну функцюнальну мoдeль дiяльнocтi пiдпpиeмcтва, iнфopмацiйну мoдeль, як пpавилo, з викopиcтанням нoтацiï «c^mic^ - зв'язoк», а ташж, за нeoбxiднocтi, пoвeдiнкoву (щo oпиcуe пoвeдiнку) мoдeль з викopиcтанням дiагpам пepexoдiв cтанiв.
Пepexiд вiд мoдeлi «як е» дo мoдeлi «як мае бути» здiйcнюeтьcя такими двoма cпocoбами. Пepший - удocкoналeння тexнoлoгiй на ocнoвi ïx eфeктивнocтi. При цьoму кpитepiями oцiнки e вартюш й чаcoвi витрати при вишнанш бiзнec-пpoцeciв, дублювання й cупepeчливicть викoнання oкpeмиx завдань (задач) бiзнec-пpoцecу, cтупiнь завантажeнocтi пpацiвникiв (лeгкий peiнжинipинг). Другий - радикальна змiна тexнoлoгiй i пepeocмиcлeння бiзнec-пpoцeciв (жopcткий peiнжинipинг).
Запpoпoнoванi [8]: мoдeлi e нe пpocтo peалiзацieю пoчаткoвиx eтапiв poзpoбки cиcтeми i тexнiчним завданням на наступш eтапи. Вoни e cамocтiйним вiдoкpeмлeним peзультатoм, щo маe вeликe пpактичнe значeння, зoкpeма, мoдeль «як e» мютить в co6i icнуючi нeавтoматизoванi тexнoлoгiï, щo працюють на пiдпpиeмcтвi. Фopмальний аналiз цieï мoдeлi надаcть змoгу виявити вузькi мюця в тexнoлoгiяx i виpoбити peкoмeндацiï щoдo ïï пoлiпшeння (нeзалeжнo вщ тoгo, чи пepeдбачаeтьcя на данoму eтапi автoматизацiя пiдпpиeмcтва, чи ж). Вoна дoзвoляe здiйcнити автoматизoванe й швидш навчання нoвиx пpацiвникiв кoнкpeтнoму напрямку дiяльнocтi пiдпpиeмcтва (6o ï'ï тexнoлoгiя мicтитьcя в мoдeлi) з викopиcтанням дiагpам. З ï'ï дoпoмoгoю мoжна здiйcнити пoпepeднe мoдeлювання нoвoгo напрямку дiяльнocтi з мeтoю виявлeння нoвиx пoтoкiв даниx, взаeмoдiючиx пiдcиcтeм i бiзнec-пpoцeciв.
Z = Z-I + z2 + z3 ^ min.
(6)
"Управлшня пpoeктами та poзвитoк виpoбництва", 2008, № 2(26)
7
4. Структура моделi спрямованого управлiння iнновацiйними проектами модерн'зацИ. Пщприемства i безпосередньо сам проект працюють в зовшшньому оточены, яке швидко змiнюeться та е важко передбачуваним, тому зростае потреба нових методiв планування i управлiння, в нових формах пщприемства структури при широкому використанн наукових пiдходiв до виробничоТ та управлшськоТ' дiяльностi.
lнновацiйний напрямок розвитку проеклв модернiзацiТ е одним i3 засобiв досягнення поставленоТ мети, цiлей управлшня проектами пщприемства, який в^зняеться вщ iнших своею новизною, динамiчнiстю для даного пщприемства, галузi та ринку в цтому.
lнновацiйна спрямованiсть на розвиток i використання внутрiшнього потен^алу пiдприемства i розглядаеться як реак^я на змiну зовнiшнього середовища та змшу взаемовiдношень мiж внутрiшнiм та зовшшшм середовищами. 1з розмаТття шновацшних напрямiв слiд вiдмiтити тi, що сшвпадають за своею iдеологiчною постановкою iз системою забезпечення якостi за ISO 9000 - 2001. 1нновацшний напрямок розвитку - один iз засобiв досягнення поставленоТ мети, цтей пiдприемства, який вiдрiзняеться вщ iнших своею новизною, динамiчнiстю для даного пщприемства, галузi та ринку в цтому [8].
Ч^ке i ясне уявлення про суть спрямованого управлшня проектами модершзаци пiдприемств енергоемних галузей можна отримати, якщо усвщомити складовi його управлiння [5-9]. Опишемо основнi напрямки такого управлiння проектами та назвемо Тх нитями моделi "Кокон" (рис. 3).
Першу нить ( — ) напрямку спрямованого управлiння можна визначити як цтеспрямовану дiяльнiсть компетентно!' групи керiвникiв та ствроб^нимв пiдприемства.
Друга нить (-) напрямку спрямованого управлшня е фiлософiя бiзнесу i
управлшня проектами.
Третя нить (---) напрямку спрямованого управлшня характеризуемся
еволю^ею розвитку системи корпоративного планування.
Четверта нить (---) напрямку управлшня е динамiчною сукупнютю
взаемопов'язаних управлшських процеав узгодження.
П'ята нить (-----) характеризуе напрямок спрямованого управлшня, як
систему штегрованого внутршнього планування, що дозволяе зберегти рiвновагу мiж спрямованою i поточною орiентацiею дiяльностi пiдприемства.
Шоста нить (............) - це реалiзацiя напрямку спрямованого управлшня на
основi маркетингового пщходу, тобто всебiчний розвиток вiдносин мiж споживачем i виробничником.
Сьома нить (----) - це напрямок спрямованого управлшня який е сукупнютю
процедур.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
Рис.3. Спpямoвaнe yпpaвлiння пpoeктaми y виглядi мoдeлi "Кoкoн"
Спpямoвaнe yпpaвлiння - цe eвoлюцiйний нaпpямoк poзвиткy iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй yпpaвлiння пpoeктaми мoдepнiзaцiï пiдпpиeмств, якe:
- фунтуеться нa пoтeнцiaлi людoькoгo фaктopy - виooкoмoтивoвaних: кoмaнди пpoeктy, oпiвpoбiтникiв тa кepiвництвi пiдпpиeмствa;
- пpaгнe вoeбiчнoгo poзвиткy стaбiльних вiднooин 3i oпoживaчeм, з мeтoю зaдoвoлeння ïx пoтpeб зa paхyнoк виpoбництвa якioнoгo пpoдyктy пpoeктy;
- здшснюе гнyчкe peгyлювaння i свoeчaснi зм1ни нa пiдпpиeмoтвi, як1 вiдпoвiдaють вимoгaм зoвнiшньoгo oepeдoвищa i дсзвсляють дсбитися кoнкypeнтooпpoмoжнooтi нa pинкy i дссягти пooтaвлeнoï мeти нaйближчим чaсoм.
Висновки
1. Тeopeми пpo нaймeншy суму пpoмiжниx peзyльтaтiв пooлiдoвнoгo ДС6УТКУ: тa пpo нaймeншy суму пpoмiжниx peзyльтaтiв пapнoгo дсбутку в peзyльтaтi 4oro зpoблeнo виснсвак, щс пapнa пooлiдoвнioть з'eднaнь вимaгae мeншe oбчислювaльниx зaтpaт нa oтвopeння пpoмiжниx вiднoшeнь.
2. Резглянут! пpинципи пебудеви мiнiмaльнoï зa абсягем мнажини poбiт с^аваго гpaфiкy пpoeктy i oпoooби ïx peaлiзaцiï. Як ooнoвнa oпepaцiя, щo
впливae нa eфeктивнioть пoбyдoви гpaфiкa, видiлeнa oпepaцiя з'eднaння. Зaпpoпoнoвaнi вapiaнти пooлiдoвнooтi з'eднaння вiднoшeнь, як1 м1н1м1зують суму кopтeжiв у пpoмiжниx peзyльтaтax. Дoвeдeнa oптимaльнioть тaкиx пooлiдoвнooтeй.
3. Зaпpoпoнoвaнi мoдeлi дiяльнooтi пiдпpиeмoтвa тaкиx двox тип1в: мoдeлi «як e», якa e в1дбиттям oтaнy спpaв нa пiдпpиeмoтвi (oтpyктypa opгaнiзaцiï, взaeмoдiя пiдpoздiлiв, пpийнятi тexнoлoгiï, aвтoмaтизoвaнi й нeaвтoмaтизoвaнi бiзнeo-пpoцeoи тoщo) нa мoмeнт oбoтeжeння i дae змoгy зpoзyмiти, щo poбить i як функцюнуе дaнe пiдпpиeмoтвo з пoзицiй систeмнoгo aнaлiзy, a тaкoж нa oснoвi aвтoмaтичнoï вepифiкaцiï виявити низку пoмилoк i вузьких м1сць тa сфopмyлювaти пpoпoзицiï з пoлiпшeння oитyaцiï; мoдeлi «як мae бути», якa iнтeгpye пepoпeктивнi пpoпoзицiï кepiвництвa i пpaцiвникiв пiдпpиeмoтвa, eкoпepтiв i oиoтeмниx aнaлiтикiв i дae змoгy oфopмyвaти бaчeння нoвиx paцioнaльниx eнepгoзбepiгaючиx тexнoлoгiй po6o™ пiдпpиeмoтвa.
4. Moдeль "Кoкoн" спpямoвaнoгo yпpaвлiння пpoeктaми мoдepнiзaцiï пiдпpиeмoтв eнepгoeмниx гaлyзeй oпиoaнy ooнoвними нaпpямкaми (нитями) yпpaвлiння пpoeктaми зaдaнoгo типу. Зaстoсyвaння мoдeлi oпpямoвaнoгo
з
7
2 4
6
Упpaвлiння пpoeктaми тa poзвитoк виpoбництвa", 2008, № 2(26)
9
управлшня в сучасних eK0H0MÎ4HMx умовах допоможе KepiBHMKaM та менеджерам проекту пщприемств модершзаци' енергоемних галузей суттево вдосконалити систему управлшня, щоб вижити в складних кризових умовах i нам^ити перспективу подальшого розвитку.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кер1вництво з питань проектного менеджменту. - Довщник. Украшська асоц1ац1я управлшня проектами. - К.: В1ПОЛ, 1999. - 198 с.
2. Пономаренко Л.А. Комп'ютерн технологи управлшня шновацшними проектами: Пщручник. - К.: Кив. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. - 423 с.
3. Цюцюра С.В. Управлшня шновацшними проектами модершзаци пщприемств енергоемних галузей // Монограф1я К.: Науковий св1т, 2007 - 225 с.
4. Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 336 с.
5. Робсон М., Уллах Ф. Практическое руководство по реинжинирингу бизнес-процессов / Пер. с англ. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997- 165 с.
6. Подготовка и управление инновационными проектами: Учебные материалы /Сост. С.Д. Бушуев, А.А. Колпаков, А.В. Лаврентьев, В.В. Морозов. - К.: УкрИНТЭИ, 1998. - 136 с.
7. Пономаренко Л.А., Цюцюра С.В. Принципи побудови мш1мально'1' множини роб1т графшв виконання проект1в модерызаци// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2006. - № 3(19). -С. 90-104.
8. Цюцюра С.В., Цюцюра М.1. Розробка структури модел1 спрямованого управлшня шновацшними проектами модершзаци. Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: вид-во СНУ 1м. В.Даля, 2007. - № 4(21). -С. 72-78.
9. Пономаренко Л.А, Цюцюра С.В. Модел1 ситуацшноТ диспетчеризаци при виконанш роб1т проект1в модершзаци енергоемних виробництв // М1жнародна конференц1я „Управлшня проектами у розвитку сусптьства". Тези доповщей - К.: КНУБА, 2007. -С.113-114.
Стаття надмшла до редакцп' 22.04.2008 р.
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2008, № 2(26)
