CC BY
51
УДК 616.858-073.7 Таряник К.А.
ОЦ1НКА ПОКАЗНИК1В ЕЛЕКТРОНЕЙРОМ1ОГРАФ1ЧНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ У ХВОРИХ 13 ХВОРОБОЮ ПАРК1НСОНА
ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Проведений обстеження 30 хворих з р1зними формами хвороби Парюнсона, Ill- 111в стади за шкалою Хену та Яру. Д'агноз встановлювали на основi д'агностичних критерУв товариства хвороби Парюнсону Британського банку мозку - UPDQS. Хворих розподлено на 2 групи. 1-шу групу склали хворi ¡з тремтячою формою. 2 група- пац1енти ¡з аюнетико-риг1дною формою захворювання. Контрольну групу склали пац1енти ¡з судинним парюнсон1змом. СереднШ вк хворих склав 53,4±9,2 роки. Тривалсть захворювання 4,8±3,5 роюв. Кр'ш загальноклМчного та кл1н1ко-невролог1чного обстеження хворим проводили електронейромюграф1чне дослдження ¡з застосуванням методу поверхневоУ та стимуляцйноУ електромографУ. Встановлено, що застосування електромографУ допомагае у д1агностиц1 р1зних форм хвороби Парюнсона, а саме, може використовуватися для розп1знавання захворювання на ранн1'х стад'ях та допомагае в'дсл'дковувати ефективнсть лкування хвороби Парюнсона.
Ключов1 слова: хвороба Паркшсона, судинний паркшсожзм, електронейромюграф1я, леводопа, прам1пексол.
i3 нейрохiрургieю та медичною генетикою ВДНЗУ «УкраГнська медична стоматолопчна академiя». Дiагноз встановлювали зпдно загальноприйнятоГ 1^жнародноГ' класифкаци хвороб X перегляду. Верифкацш дiагнозу хвороби Паркшсона здшснювали зпдно з мiжнародними кпшко-дiагностичними критерiями Банку головного мозку Товариства хвороби Паркшсона Великобританп. Ступшь тяжкост захворювання визначали за допомогою УшфкованоТ рейтинговоГ шкали оцшки хвороби Паркшсона (UPDRS) [11].
Хворих було розподтено на групи: 1-шу групу (15 чоловк), склали хворi iз тремтячою формою. 2 група (15 чоловк) - па^енти iз акшетико-ригiдною формою захворювання. Контрольну групу (10 чоловк) склали пацiенти iз судинним паркiнсонiзмом. Середнiй вiк хворих склав 53,4±9,2 роки. Ступiнь важкост ХП за шкалою Хена та Яра склав - 3,1±0,4. Тривалють захворювання 4,8±3,5 рокiв. Всi па^енти отримували лiкування iз застосуванням прамтексолу у дозi 0,75 мг на добу у три прийоми. Па^енти 1 та 2 груп iз хворобою Паркшсона, крiм прамiпексолу, отримували леводопу у дозi 250 мг на добу у три прийоми.
Вам патентам було проведено загально-кл^чне та клiнiко-неврологiчне обстеження. Для оцшки бюелектричноГ активностi м'язiв проводили електронейромiографiчне
дослiдження iз застосуванням методу поверхневоГ електромiографiГ (ЕМГ) на двоканальному апарат "Нейрософт-МВП^кро" фiрми «Нейрософт» (Роая). Дана методика дае сумарну оцшку одночасно кiлькох м'язiв -агошспв та антагонiстiв у спокоГ та у процес рухiв. Вивчення поверхневоГ ЕМГ починали з реестрацп спонтанно' активност у спокоГ, а по™ - при координаторнiй пальце-носовiй пробi (ПНП).
Спочатку реестрували бiоелектричну
Вступ
Поширенють хвороби Паркiнсона (ХП) у свт коливаеться вiд 65,6 до 187 випадш на 100000 чоловк [1,2,3]. Поширенiсть ХП збiльшуеться шсля 50 рокiв та досягае найбтьшоГ частоти у вiцi 70-79 роюв [4-6]. На сьогоды, у свт налiчуеться бiльше 6 мiльйонiв людей iз хворобою Паркiнсона.
Дiагностика захворювання проводиться у два етапи. Спершу ставлять синдромолопчний, а потiм виставляеться нозолопчний дiагнози. Паркiнсонiзм включае в себе тетраду вщомих симптомiв, таких як: гiпокiнезiя, тремор спокою, ригщнють та постуральнi порушення. Достатньо, як м^мум, двох симптомiв, щоб правильно встановити дiагноз захворювання [4-11] .
Методи дiагностики хвороби Паркiнсона включають поглиблену ктычну оцiнку, фармакологiчнi навантаження,
електронейромiографiчне дослiдження (ЕНМГ), акселерометрiю, нейровiзуалiзацiю . За допомогою цих обстежень можна встановити лише вiрогiдний дiагноз, а достовiрний пiдтверджуеться за даними патоморфолопчного дослiдження.
Мета роботи
Оцшити вагомiсть
електронейромiографiчного дослiдження у дiагностицi хвороби Паркiнсона та дослiдити основы змши показникiв електронейромiограми при рiзних формах захворювання.
Матерiали та методи дослщження
Нами було обстежено 30 хворих iз акшетико-ригiдною та тремтячою формами хвороби Паркшсона, як знаходились на обстеженн та лкуваны у неврологiчному вiддiленнi ПолтавськоГ обласноГ кл^чноГ лiкарнi iм. М.В. С^фосовського та спостерiгалися у центрi паркшсошзму на базi кафедри нервових хвороб
активнють м^в за допомогою поверхневих нашюрних електродiв з m. Flexor carpi radialis и m. Extensor carpi radialis право!' та лiвоï рук, а по™ проводили стимуляцшну ЕМГ з m. Abductor pollicis та з m. Gastrocnemius, визначали показники Н-рефлексу, швидкост проведення збудження по моторним волокнах нижшх кш^вок. Оцшювали середню частоту секундноï реалiзацiï, амплп"уду м'язево''' вiдповiдi (М-вiдповiдь), швидкiсть проведення iмпульсу по моторних волокнах (ШП1).
Статистична обробка даних проведена за допомогою стандартного статистичного пакету "Microsoft Excel 97", "Statistica for Windows 6.0".
Пор1вняльна характеристика частоти осциляцш у групах х
Були розрахован середы значення показниш та похибка середшх. Встановлено Bipo^^c^ poзбiжнocтей вщповщно до t-кpитеpiю Стьюдента.
Результати дослщження
Для хворих 1-шо'| групи (тремтяча форма захворювання) був характерний Ill тип поверхнево''' ЕМГ криво', яка характеризувалась частими pитмiчними розрядами осциляцш частотою 6-7 Гц. Спocтеpiгалocь переважання тремору на домшуючш cтopoнi у споко''' та зниження його при координаторнш пальценocoвiй пpoбi (ПНП) (табл.1).
Таблиця 1
х на домшуючш сторон1 у спокоТ та при пальце-носовй npo6i
Показники 1 група (n=15) 2 група (n=15) Контроль (n=15)
у спокоТ при ПНП у спокоУ при ПНП у спокоТ при ПНП
Частота (Гц) m. extensor carpi radialis m. flexor carpi radialis 7,24±0,63 6,93±0,32 3,23±0,42* 3,16±0,28* 2,14±0,28 3,68±0,53 3,76±0,17 4,24±0,68 2,19±0,21 2,59±0,58 2,92±0,26 2,62±0,75
Примiтка: *- р<0.05 - в порiвняннi у грyпаx пацieнтiв на домiнyючiй сторонi при координаторнш пробi.
У па^етчв 2 - го''' групи (акшетико-ригщна форма захворювання) визначались
низькоампл^уды ЕМГ-сигнали непостшного характеру, що переважали на боц переважання кл^чних симптомiв паркшсоызму, частотою 2-4 Гц. Ц осциляци мали нерегулярний,
низькочастотний, штовхоподiбний характер та посилювався при координаторнiй пробк
У пацieнтiв 3 групи iз судинним паркш-сонiзмом спостерiгався низькочастотний тремор, симетричний, що пщсилювався при рухах на домшуючш та недомшуючш сторож (табл.2).
Таблиця 2
Пор1вняльна характеристика частоти осциляцш у групах хворих на недомшуючш сторон1 у споко)'та при пальце-носовш пробi
Показники 1 група (n=15) 2 група (n=15) Контроль (n=15)
у спокоТ при ПНП у спокоТ при ПНП у спокоТ при ПНП
Частота(Гц) m. extensor carpi radialis m. flexor carpi radialis 6,32±0,42 6,18±0,28 3,28±0,22* 2,73±0,19* 2,16±0,17 3,24±0,68 2,51±0,42 3,37±0,54 2,25±0,34 2,59±0,27 2,96±0,14 3,18±0,71
Примiтка: *- р<0.05 - в порiвняннi на недомiнyючiй сторонi при координаторнiй пробi.
При аналiзi показниш стимуляцшно''' ЕМГ виявлено пщвищення швидкост проведення iмпульсу по рухових волокнах, що перевищувало вкову норму. Ампл^уда М-вщпов^ф у м'язах верхшх та нижнiх кш^вок на
сторонi рухових порушень перевищувала значення здорово' сторони. Подiбнi змши вiдбувались i у пацieнтiв контрольно'' групи (таблиця 3).
Таблиця 3
Аналiз показнишв стимуляцшноУ ЕМГ у пацieнтiв на домшуючш та недомшуючш сторонi
Показники 1 група (n=15) 2 група (n=15) Контроль (n=10)
Домiнyючa сторона Не домiнyючa сторона Домiнyючa сторона Не домiнyючa сторона Домiнyючa сторона Не домiнyючa сторона
M-вiдповiдь з m. gastrocnemius (мВ) 5,34±2,14 3,26±1,10* 8,16±1,86 3,27±1,35* 3,23±2,24 4,34±2,14
M-вiдповiдь з m. Abductor pollicis 4,96±1,12 3,75±1,19 5,13±1,09 4,24±1,13 3,7±1,04 3,5±1,17
ШП1 по моторним волокнам з нижшх юн^вок (м/с) 64,28±12,10 42,34±8,27 70,62±9,11 57,13±9,23 48,13±4,17 52,28±3,10
Сшввщно-шення Н/M (%) 28,1±34 13,1±37* 26,3±2,4 14,3±3,8* 24,2±3,3 16,9±2,5*
Примiтка: *- р<0.05 - в порiвняннi у грyпаx пацieнтiв на недомiнyючiй та домiнyючiй сторонi;
** - р<0.05 - в порiвняннi у грyпаx пацieнтiв на недомшуючш та домшуючш сторонi.
Проведене дослщження виявило асиметрш показниюв ампл^уди М-вiдповiдi в м'язах кiнцiвок. В^^чалось переважання показникiв амплiтуди м'язевоТ вщпов^д та швидкостi проведення iмпульсу в домшуючш CTopoHi у пацieнтiв 1 та 2 груп. У па^етчв i3 судинним паркiнсонiзмом нейромюграфiчне дослщження не виявило асиметрп показникiв. Значення ШП1 по моторних волокнах з двох сторш були нижчi за показники при хворобi Паркiнсона.
Висновки
Таким чином, в результат проведеного аналiзу було виявлено переважання тремору спокою з частотою 6-7 Гц у па^етчв iз тремтячою формою хвороби Паркшсона. Цей тремор знижувався при координаторнiй пробi на вщмшу вiд пацiентiв iз акiнетико-ригiдною формою захворювання. Тремор цих пацiентiв мав нерегулярний, низькочастотний, штовхоподiбний характер, що посилювався при координаторнш пальце-носовiй пробi. В лiтературi це явище описано як дистоычний феномен, який характерний для раннього паркшсошзму. Його можна враховувати при дiагностицi раншх форм паркiнсонiзму.
При оцшц даних стимуляцшноТ електромюграфп спостерiгалась асиметрiя показникiв амплiтуди м'язевоТ вiдповiдi та сшввщношення Н-рефлексу до М-вiдповiдi, швидкост проведення збудження по моторних волокнах. Пщвищення амплiтуди М-вiдповiдi пояснюеться зменшенням низхiдних гальмiвних впливiв нiгрострiарного тракту на штернейрони тонiчного рефлексу розтягнення та пщвищенням збудливостi спiнальних мотонейрошв. Розторможування сегментарно-периферичного апарату призводить до зниження порогу збудження найбтьш швидко провiдних волокон, що обумовлюе пщвищення швидкосп проведення збудження по моторним волокнам.
Таким чином, застосування стимуляцшноТ та поверхневоТ електромiографiТ допомагае у дiагностицi рiзних форм хвороби Паркшсона, може використовуватися для розтзнавання захворювання на раных стадiях та допомагае вщслщковувати ефективнiсть лiкування хвороби Паркшсона.
Лтература
1. Головченко Ю.И. Болезнь Паркинсона: диагностические критерии и стратегии лечения (руководство для врачей) / Ю.И. Головченко, И.Н. Карабань, Т.Н. Калищук-Слободин, Н.В. Карабань, С.П. Московко. - 2008. - 67 с.
2. Калищук-Слободин Т.Н. Нейродегенеративные заболевания -в центре внимания XI конгресса EFNS) / С.П. Московко, Т.Н. Калищук-Слободин // Здоров'я УкраТни. - 2007. - №19 (176). -С.26-27.
3. Parkinson's Disease / Esther Cubo , Christopher G. Goetz // Encyclopedia of the Neurological Sciences, 2003. - P.820-825.
4. Prognostic Factors for the Progression of Parkinson's Disease: A Systematic Review / B. Post, M.P. Merkus, R.J. de Haan [et al.] // Movement Disorders. - 2007. - V.22, №13. - P.1839-1851.
5. Movement Disorders / N. Quinn, K. Bhatia, P. Brown et al. // Neurology: A Queen Square Textbook / Ed. by C. Clarke, R. Howard, M. Rossor, S. Shorvon. — Oxford: Blackwell Publishing Ltd, 2009. - P.155-187.
6. Gardian G., Vecsei L. Medical treatment of Parkinson's disease: today and the future // International Journal of Clinical Pharmacology and Therapeutics. - 2010. - V.48. - P.633-642.
7. Слободин Т.Н. Нейропротекторное действие агонистов дофаминовых рецепторов на примере прамипексола при лечении больных болезнью Паркинсона/ Патолопя.- 2010. -Т.7 (2). - С.38-41.
8. Noyes K. Pramipexole versus levodopa in patients with Parkinson's disease: effect on generic and disease-specific quality of life Value Health / K. Noyes, A.W. Dick, R.G. Holloway [et al.]. - 2006. - №9 (1). - Р.28-38.
9. Practice Parameter: Diagnosis and prognosis of new onset Parkinson's Disease (an evidence-based review). Report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology / O. Suchowersky, S. Reich, J. Perlmutter [et al.] // Neurology. — 2006. — №66. — P.968-975.
10. Parkinson's Disease / W. Martin, O. Suchowersky, K.K. Burns, E. Jonsson. — Weinheim: WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, 2010. — 336 p.
11. The Unified Parkinson's Disease Rating Scale (UPDRS): Status and Recommendations. Movement Disorder Society Task Force on Rating Scales for Parkinson's Disease / C.G. Goetz, W. Poewe, O. Rascol [et al.] // Movement Disorders. — 2003. — V.18, №7. — P.738-750.
Реферат
ОЦЕНКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЭЛЕКТРОНЕЙРОМИОГРАФИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ У БОЛЬНЫХ С БОЛЕЗНЬЮ
ПАРКИНСОНА
Таряник Е.А.
Ключевые слова: болезнь Паркинсона, сосудистый паркинсонизм, электронейромиография, леводопа, прамипексол.
Проведено обследование 30 больных с разными формами болезни Паркинсона, Ill стадии по шкале Хена и Яра. Диагноз устанавливали на основании диагностических критериев общества болезни Паркинсона Британского банка мозга - UPDQS. Больных разделили на 2 группы. 1 группа - больные с дрожательной формой, 2 группа - с акинетико-ригидной формой заболевания. Контрольную группу составили пациенты с сосудистым паркинсонизмом. Средний возраст больных составил 53,4±9,2 года. Длительность заболевания 4,8±3,5 лет. Кроме общеклинического и клинико-неврологического обследования больным проводили электронейромиографическое обследование с использованием метода поверхностной и стимуляционной электромиографии. Установлено, что использование электромиографии помогает в диагностике разных форм болезни Паркинсона, а именно, может исспользоваться для распознавания заболевания на ранних стадиях и помогает отслеживать эффективность лечения болезни Паркинсона.
Summary
EVALUATION OF ELECTRONEUROMYOGRAPHY PARAMETRES IN PARKINSON'S SUFFERERS Taryanyk K.A.
Key words: Parkinson's disease, neurological status, electroneuromyography parameters, reflexes, early detection.
The study involved 30 in-patient individuals with different forms of Parkinson's disease of the III stage by the scale of Heohn and Yahr. Verification of the diagnosis of Parkinson's disease was carried out according to international clinical diagnostic criteria of the Bank of the Brain of Parkinson Society of Great Britain. The severity of disease was determined using the Unified Rating Scale for Assessment of Parkinson's disease (URSAPD). The patients were divided into two groups: the 1st group (n=15) included the patients with tremorous form and the 2nd group (n=15) included patients with akinetic-rigid form of the disease. The control group (n=10) consisted of patients with vascular parkinsonism. The mean age of patients was 53,4 ± 9,2 years. The length of the disease was 4,8 ± 3,5 years. All the patients were subjected to general clinical, clinical, neurological studies and superficial and stimulation electroneuromyography. The use of superficial and stimulation electromyography might be helpful in the diagnosis of various forms of Parkinson's disease, as well as in detecting the disease in its early stage and in evaluating the therapeutic effectiveness of the treatment course chosen.
