CC BY
20
Halushchak, I. et al. "Methodical Aspects of Evaluation of Financial Architecture of Economy". WSEAS Transactions on Business and Economics, vol. 17 (2020): 260-268. DOI: 10.37394/23207.2020.17.27
Ivashkovskaya, I. V., Stepanova, A. N., and Kokoreva, M. S. Finansovaya arkhitektura kompaniy. Sravnitelnyye issle-dovaniya na razvitykh i razvivayushchikhsya rynkakh [Financial Architecture of Companies. Comparative Studies in Developed and Emerging Markets]. Moscow: INFRA-M, 2013.
Kobyletskyi, V. R. "Koefitsiient rentabelnosti aktyviv (Koefit-siient rentabelnosti pasyviv)" [Return on Assets (Rate of Return on Liabilities)]. Financial Analysis online. https://www.finalon.com/slovnik-ekonomichnikh-pokaznikiv/337-pokaznik-rentabelnosti-aktiviv-poka-znik-rentabelnosti-pasiviv
Kuzhelev, M. A. "Analiticheskaya obrabotka i analiz finanso-voy informatsii" [Analytical Processing and Analysis of Financial Information]. Finansy, uchet, banki, no. 5 (2001): 36-41.
Kuzhelev, M. A. "Korporativnoye upravleniye: sushchnost i elementy" [Corporate Governance: Essence and Elements]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia. 2008. http://pmguinfo.dp.ua/images/documents/korp_ot-nosheniya/poleznie_publikacii/9_suhsnost_i_ele-menty.pdf
Kuzheliev, M. O. "Formuvannia paradyhmy korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti v Ukraini" [Corporate Social Responsibility Paradigm Formation in Ukraine]. Eko-nomichnyi chasopys - XXI. 2015. http://soskin.info/ userfiles/file/2015/3-4_1_2015/Kuzheliev.pdf
Kuzheliev, M. O., and Nechyporenko, A. V. "Vplyv povedin-kovykh faktoriv na upravlinnia finansovoiu diialnistiu korporatsii: teoretychni aspekty" [Influence of Behavioural Factors on Financial Management of Corporation: Theoretical Aspects]. Zbirnyk naukovykh prats Universytetu derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy, no. 2 (2018): 154-168.
DOI: https://doi.org/10.33244/2617-5940.22018.154-168
Kuzheliev, M. O., Zherlitsyn, D. M., and Zhytar, M. O. "For-malization of Dynamic Relations between Enterprise Financial Indicators". Nezalezhniy auditor, no. 16(II) (2016): 18-26.
Melnyk, V. M., and Bychkova, N. V. Finansova arkhitektura natsionalnykh korporatsii ta yii vplyv na efektyvnist fi-nansovoi diialnosti [Financial Architecture of National Corporations and Its Impact on the Efficiency of Financial Activities]. Ternopil: Aston, 2012.
Nechyporenko, A. V., and Nemsadze, H. H. "Vplyv finanso-voi arkhitektury na rozvytok korporatsii" [The Impact of Financial Architecture on the Development of the Corporation]. Nauka ta innovatsii yak osnovni shliakhy vdoskonalennia ekonomichnoho potentsialu krainy. Lviv: LEF, 2019. 114-116.
Zhytar, M. O. "Formuvannia mekhanizmu upravlinnia kre-dytospromozhnistiu pidpryiemstva v umovakh inno-vatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy" [Formation of the Mechanism of Creditworthiness Management of the Enterprise in the Conditions of Innovative Development of Economy of Ukraine]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi slu-zhby Ukrainy (ekonomika, pravo), no. 2 (2015): 57-62.
УДК 336.2 JEL: H20; Н21; Н30; Н50
ОЦ1НКА НАСЛ1ДК1В РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ! ПОКАЗНИК1В ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ
®2020 СОКОЛОВСЬКА А. М.
УДК 336.2
JEL: H20; Н21; Н30; Н50
Соколовська А. М. Оцшка наслщмв реформування податково! системи Украши в контекст показнимв
податкового навантаження
Метою cmammi е анал'в змш у податковш системi Украши, що в'дбулися внатдок ii реформування, у контекстi таких ii загальних характеристик, як податкове навантаження на економку, фактори виробництва та споживання. У процеа дотдження податковоi системи поряд i3 розрахунком ii основних шдикатор'ю (податкового коефЩента, частки податмв на працю, каптал i споживання у ВВП та iмплiцитних ставок зазначених груп податмвj, проведеним на основi використання методологчних i методичних пiдходiв £вропейськоi комiсii, та 1'х статистич-ним анал'вом, широко використовувався метод компаративного анал'ву - пор'вняння податковоiсистеми Украши з податковими системами постсощал'ктичних краш £С (£C-11j. За результатами досл'дження встановлено, що податковi реформи, як проводилися в УкраЫ впродовж 2010-2019 рр., зумовили: зниження загального р'вня податкового навантаження на економку, яке в'дбулося за рахунокзменшення частки ВВП, що перерозпод'шяеться через единий со^альний внесок; зниження податкового навантаження на фактор виробництва «праця» до р'вня, нижчо-го за середнш р'вень у кранах £С-11 i в б'шьшост'> краш цei групи; змщення податкового навантаження з капталу на споживання, що проявилося у змш> спiввiдношення мiж iмплiцитними ставками в'дпов'днихгруп податмв: якщо до 2014 р. iмплiцитна ставка податмв на каптал була ви-щою, шж iмплiцитна ставка податмв на споживання, то з 2014 р. ситуа^я змiнюeться на протилежну, що св'дчить про позитивы! структурш зрушення в податковш систем'> Украши, якi вважаються бшьш сприятливими для економ'нного зростання. Кпючов'1 слова: податкове навантаження, податковий коеф^ент, iмплiцитна ставка податмв на працю, каптал i споживання. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-7-214-223 Табл.: 5. Ббл.: 19.
Соколовська Алла Михайтвна - доктор економiчних наук, професор, заступник директора з науковоi роботи Науково-дотдного фшансового 'шститутуАкадемИ фшансового управл'шня Мшстерства фшанав Украши (бульв. Дружби Народ'в, 38, Кив, 01014, Украшаj E-mail: sokolovska_alla@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1022-8215
UDC 336.2
JEL: H20; H21; H30; H50
Sokolovska A. M. Evaluating the Consequences of Reform of Ukrainian Tax System in the Context of Tax Burden Indicators
The article is aimed at analyzing changes in the tax system of Ukraine that occurred as a result of its reform, in the context of its general characteristics such as the tax burden on the economy, the factors of production and consumption. In the process of researching the tax system along with the computation of its main indicators (tax rate, share of labor taxes, capital and consumption in GDP and implicative rates of specified tax groups), based on the use of methodological and methodical approaches of the European Commission, and their statistical analysis, widely using the method of comparative analysis - comparison of Ukraine's tax system with the tax systems of post-socialist countries of the EU (EU-11). According to the research, it is determined that the tax reforms that were conducted in Ukraine during the period of2010-2019 resulted in: reduction of the total level of tax burden on the economy, which was held due to the reduction of the share of GDP, which is redistributed through the single social contribution; reduction of the tax burden on the «labor» production factor to the level lower than the intermediate level in the EU-11 countries and in most countries of this group; shifting the tax burden from capital to consumption, manifested in the balance between the implicit rates of the respective tax groups: if the tax rate in 2014 is greater than the implicit rate of taxes on consumption, then from 2014 the situation is changed to the opposite, which testifies to positive structural changes in the tax system of Ukraine, which are considered more favorable for economic growth. Keywords: tax burden, tax coefficient, implicit tax rate on labor, capital and consumption. Tabl.: 5. Bibl.: 19.
Sokolovska Alla M. - D. Sc. (Economics), Professor, Deputy Director for Scientific Work of the Financial Management Research Institute of Academy of Finance
of the Ministry of Finance of Ukraine (38 Druzhby Narodiv Blvd., Kyiv, 01014, Ukraine)
E-mail: sokolovska_alla@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1022-8215
Чисельш податковi реформи, що проводилися в УкраМ впродовж 2010-2019 рр., ставлять на порядок денний питання наукового аналь зу податково! системи, сформовано! за !х насл^ками. Без такого аналiзу неможливо ш оцшити результа-тившсть реформ, ш окреслити напрями подальших податкових трансформацш. Отже, необхкно дати на-укову в^повкь на питання, якою е наразi податкова система в УкраМ.
Хоча про податки в Укра'М написано чимало, об'ектом аналiзу е здебкьшого окремi !х види, а не податкова система в цкому. Зокрема, у низщ науко-вих та експертних статей розглядаються здобутки та недолши у справлянш податку на прибуток тдпри-емств у зв'язку з обгрунтуванням як доцкьносп, так i недощльносп його замши податком на виведений каштал [1-4]. Чимало публжацш присвячено аналь зу економiчних i фккальних наслоив шдвищення ставок акцизного податку та проблемам його адмь шстрування [5-7]. З'явилися новi публкаци, в яких обгрунтовуеться шшдливкть ПДВ для украшсько! економжи [8; 9]. Об'ектом аналiзу в окремих статтях е насмдки реформування 6СВ в УкраМ [10-12].
Метою ще! статт е аналiз змш у податковш системi Укра!ни в контекст таких и загальних характеристик, як податкове навантаження на економшу, фактори виробництва та споживання. Зазначений аспект дослкження дозволяе дати в^повкь на питання: як вплинули податковi реформи, що вносили рiзновекторнi змши в оподаткування (спрямоваш на шдвищення одних i зниження шших податшв), на податкову систему в цкому? Як змшився в УкраМ податковий коефщент i чи вкпов^ають дшсносп його оцшки, що наводяться в окремих статтях? Чи змшилася структура податково! системи в контекст класифкаци податшв за економiчними функщями i як можна оцшити щ змши? Вкповщ на щ питання мають грунтуватися на розрахунках основних шдика-
торш податково1 системи, а не на експертних оцшках !х ккьюсних значень, як все частше зустрiчаються на шпальтах видань i стають причиною неточно! ш-формацГ! щодо стану оподаткування в УкраМ1.
У процеа дослкження податково! системи поряд iз розрахунком !! основних iндикаторiв, про-веденим на основi використання методолопчних i методичних пiдходiв бвропейсько! комiсí!, та !х статистичним аналiзом, широко використовувався метод компаративного аналiзу - порiвняння податково! системи Укра!ни з податковими системами ш-ших кра!н. Метою такого порiвняння не е визначення оптимально! для Укра!ни моделi оподаткування чи оптимального його рiвня, осккьки такий оптимум е рiзним для кожно! кра!ни, вкображаючи рiзнi етапи !х розвитку, сощальш преференцГ! та iншi прюритети полiтики [14], а також рiзний рiвень державних ви-трат2. Таке порiвняння дозволяе встановити як в1д-мiнностi, так i ступiнь наближення податково! системи нашо! кра!ни до податкових систем кра!н, як е для нас певним орiентиром. Питання вибору такого орiентиру потребуе певного пояснення.
Нерiдко дослiдники вважають, що орiентиром для Укра!ни, особливо в контекст визначення при-йнятно! частки податкiв у ВВП, мають бути податковi системи кра!н, близьких до нашо! кра!ни за рiвнем ВВП на душу населення. Щдставою для такого висно-вку вважаеться наявшсть позитивно! кореляцГ! мiж рiвнем ВВП на душу населення i часткою податкiв у ВВП, тобто те, що кра!ни з низьким значенням цьо-
1 Наприклад, за твердженням К. Швабiя, податковий коефщент
в Украíнi становить близько 35% ВВП [9], а за оцшкою О. Гетман, pi-вень загальнодержавних видатгав за останнi п'ять рош скоротив-ся з майже 50% вщ ВВП у 2014 р. до приблизно 40% у 2019 р. [13].
2 На думку В. Танзi та Х. 3i, «визначення оптимального piвня подат-ш концептуально piвнозначне визначенню оптимального piвня державних витрат» [15].
го показника, як правило, перерозподкяють меншу частку ВВП через податкову систему i навпаки [16]. Проте iз цього правила е чисельш винятки, коли кра-!ни з високим ВВП на душу населення мають низьку частку податкш у ВВП (найбкьш яскравим прикладом тако! кра!ни е Iрландiя, яка, маючи найвищий пiсля Люксембургу показник ВВП за ПКС на душу на-селення в бвросоюз^ перерозподкяла у 2018 р. через податки та сощальш внески лише 22,6% ВВП), тодi як кра!ни з порiвняно низьким показником ВВП на душу населення перерозподкяють через податки значну частку ВВП (прикладами таких кра!н 6С е Хорватiя, Грещя, Iталiя), що вiдображае вибiр цими кра!нами бажаного для них рiвня державних витрат.
Щ
РеспублiK;
одо Укра'ши, то близький до не!" показник ВВП на душу населення за ПКС мають такi краши (Грузiя, Вiрменiя, Домiнiканська РеспублiKа, Бутан, Ямайка, Йорданiя) [17], податковi системи яких школи не були орieнтиром для нашо'1 краши, за винятком Грузи', податкова реформа яко'1 певний час ставилися за приклад для наслкування. Дшсним орieнтиром для Украши були i е податковi системи краш - членiв 6С, передуам постсощалш-тичних, що можна пояснити такими причинами:
1) стратепею штеграци' Укра'ши до бвропей-ського Союзу, що вимагае руху в напрямi фактичного наближення до краш цього штегра-цiйного утворення, зокрема rie'i його частини, яка приедналася до 6С пiд час останшх хвиль його розширення;
2) схожктю iсторичних передумов становлен-ня сучасних податкових систем, методоло-гiчних пiдходiв до 1х формування (шляхом запозичення кращих форм оподаткування, апробованих у розвинутих крашах), а також проблем, яю довелося долати на шляху ix ста-новлення, а в подальшому - на шляху iмпле-ментаци acquis communautaire в нацюнальне податкове право;
3) фактичним наближенням податково'1 системи Укра'ши (за сво'1'м складом, структурою та тен-денцiями розвитку) до податкових систем ще'1 групи краш 6С;
4) необxiднiстю адаптаци податкового законо-давства Укра'ши, зумовленою шдписанням Угоди про асоцiацiю з 6С, до директив 6С, що вимагае вкповкних порiвнянь i ставить певш вимоги та обмеження до напрямiв реформу-вання непрямого оподаткування в Укра'М.
Найбiльш загальною характеристикою податково'1 системи будь-яко'1 краши е частка ВВП, яка акумулюеться (перерозподкяеться) державою через податки та платежi до сощальних фондiв i е показником податкового навантаження на економшу. В Укра'М зазначений показник (його ще називають податковим коефМентом), якщо його розраховувати
за методолопею бвропейсько'1 комiсiï, адаптованою до украшського податкового законодавства й описа-ною нами в монографи «Динамiка податкового навантаження в УкраМ в контекст реалiзацiï податково'1 реформи» [18, с. 115-146], упродовж 2010-2019 рр. зменшився з 34,6 до 31,15% ВВП, а порiвняно з його найвищим рiвнем у 2012 р. - на 5,59 в. п. Якщо ж розраховувати податковий коефщент, керуючись укра-шською бюджетною класифшащею, тобто врахову-ючи тi обов'язковi платежi, як утворюють податковi надходження, то значення податкового коефiцieнта у 2019 р. порiвняно з 2010 р. зменшилося лише на 0,71 в. п., а порiвняно з 2012 р. - на 4,59 в. п.3 (табл. 1).
Якщо у 2010 i в 2014 рр. податковий коефМент в УкраМ був вищим порiвняно з його значенням у бкь-шост постсощалштичних краш - члешв 6С (кра'ши 6С-11), а також порiвняно з його середшм рiвнем по цiй групi кра'М то у 2018 р. вш був нижчим за податковий коефщент у бкьшосп кра'1н ще'1 групи, за винятком Румуни, Болгар11 та Литви, i нижчим за серед-нiй рiвень у зазначенш групi кра'1н (табл. 2).
Зменшення податкового коефiцieнта в Укра'М вкбулося за рахунок зниження на 5,92 в. п. (по-рiвняно з 2010 р.) частки 6СВ у ВВП, яке стало наслкком зменшення ставки цього внеску. У 2018 р. його частка становила 6,41% i була нижчою порiвня-но з бкьшштю кра'1н 6С (не лише постсоцiалiстичниx, а й розвинутих), за винятком 1рланди', Швеци, Дан11, а також Мальти. Щодо частки у ВВП податюв i при-рiвняниx до них обов'язкових платежiв, якi врахову-ються при визначенш податкового коефiцieнта згiдно з методолопею бвропейсько'1 комiсi'i, то у 2019 р. вона збкьшилася ж^вняно як з 2010 р., так i з 2014 р., сяг-нувши найвищого рiвня на дослкжуваному iнтервалi у 2017 р. (26,35%). Ще бкьшою мiрою виросли податковi надходження до Зведеного бюджету Украши (зпдно з укра'1'нською бюджетною класифкащею) - на 4,21 в. п. у 2019 р. порiвняно з 2010 р. i на 3,77 в. п. ж^вняно з 2014 р., сягнувши у 2017 р. 27,75% ВВП. Частка по-датюв (без урахування 6СВ) у ВВП в Укра'М у 2018 р. була значно вищою за ïï рiвень у вах кра'1нах 6С-11, за винятком Хорват11 й Угорщини, а також за середнiй рiвень у цiй групi кра'1н 6С. Отже, загальне податкове навантаження в УкраМ зменшилося виключно за рахунок 6СВ на ™ зростання частки податкiв у ВВП.
Незважаючи на зниження податкового коефь щента, податкова система в Укра'iнi продовжуе ха-
3 Податковий коефiцieнт, розрахований за методолопею Свропей-ськоТ raMicri, вiдрiзняеться вiд податкового коефiцiента, що являе собою вiдношення суми податкових надходжень i ССВ до ВВП, тим, що включае в себе деяга платежi, якi згiдно з украТнською бюджетною клаcифiкацiею вважаються неподатковими, зокрема плату за лщензп та дозволи на здмснення певних видiв дiяльноcтi, додат-ковi збори на виплату пенсш та деяга iншi, й водночас не включае рентну плату за використання природних ресурав, орендну плату за землю, яга входять до складу податкових надходжень в УкраМ
Динамша податкового коефiцicнта в УкраТж в 2010-2019 рр., % вiд ВВП*
Показник Р1к
2010 2012 2014 2016 2018 2019
ПДФО 4,73 4,85 4,58 5,34 5,93 6,37
Вмськовий зб1р - - 0,16 0,48 0,53 0,56
Податок на прибуток 3,74 3,97 2,53 2,52 2,98 2,95
ПДВ 8,00 9,88 8,76 9,87 10,52 9,53
Акцизний податок 2,62 2,74 2,84 4,27 3,73 3,45
Мито 0,82 0,94 0,79 0,85 0,76 0,76
Податковi надходження (ПН) 21,72 25,67 23,16 27,28 27,72 26,93
Усього платежу як1 враховуються при розрахунку податкового коефщента 21,80 24,01 21,92 25,70 23,97 24,27
£СВ 12,80 12,73 11,41 5,53 6,41 6,88
Податковий коефiцicнт (за методологicю ЕвропейськоТ комки) 34,60 36,74 33,33 31,23 30,38 31,15
Податковий коефiцicнт (ПН + €СВ) 34,52 38,40 34,57 32,81 34,13 33,81
Прим1тка: * - наведено не ва податки i збори, що враховуються при визначенн податкового коефщента, а лише основш, якi е найбiльш фiскально ефективними.
Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби УкраТни та Державно! служби статистики УкраТни.
Таблиця 2
Динамiка податюв у краТнах €С, % вщ ВВП
КраТна 2010 р. 2014 р. 2018 р.
Податки та сощальт внески Податки Податки та сощальж внески Податки Податки та сощальж внески Податки
1 2 3 4 5 6 7
Бельпя 43,6 29,7 45,7 31,5 44,8 31,6
Болгарiя 26,1 19,4 28,4 20,6 29,9 21,3
Чехiя 32,7 18,1 33,9 19,3 36,1 20,5
Дашя 45,0 45,1 48,9 49,7 45,1 45,4
Ымеччина 37,3 22,1 38,3 23,1 40,1 24,4
Естошя 32,9 20,3 31,9 21,1 32,8 21,3
1рланд1я 27,8 22,7 28,9 24,0 22,6 18,8
Грефя 32,0 21,1 36,0 25,6 38,9 27,3
1спашя 31,3 19,5 33,9 22,3 34,7 23,0
Франтя 42,3 26,4 45,7 29,0 46,5 30,6
Хорваля 36,0 24,2 36,7 24,9 38,6 26,6
1тал1я 41,2 28,3 42,9 30,0 41,8 28,7
Ктр 31,7 23,7 33,8 25,5 33,8 25,1
Латвiя 28,4 19,8 29,6 21,2 31,0 21,9
Литва 28,4 16,7 27,5 16,4 30,2 17,5
Люксембург 37,6 26,7 37,5 27,0 39,3 28,6
Угорщина 37,2 25,4 38,6 25,4 37,6 25,3
Мальта 31,9 26,3 32,4 26,9 31,8 26,5
Нщерланди 35,5 22,6 37,0 22,4 38,7 24,8
Австр1я 41,1 27,1 42,8 28,3 42,3 27,6
Закшнення табл. 2
1 2 3 4 5 6 7
Польща 31,4 20,6 31,9 19,8 35,2 22,1
Португалiя 30,4 21,8 34,2 25,2 34,9 25,5
Румун1я 26,4 17,7 27,5 19,0 26,3 15,6
Словенiя 38,0 22,2 37,4 22,2 37,6 22,1
Словаччина 28,1 16,0 31,8 18,3 34,1 19,3
Ф1нлянд1я 40,6 28,5 43,5 30,9 42,2 30,4
Шве^я 42,9 40,3 42,3 39,5 43,8 41,0
Велика Британ1я 33,3 27,1 32,5 26,5 33,8 27,3
ес-15 37,5 27,3 39,3 29,0 39,3 29,0
ес-11 31,4 20,0 32,3 20,7 33,6 21,2
Джерело: Data опТахайоп. Ш1_: https://ec.europa.eu/taxation_customs/business/economic-analysis-taxation/data-taxation_en
рактеризуватися як така, що створюе високии рiвень податкового навантаження на економшу. Чим можна пояснити зазначеш оцiнки, i чи е вони справедливи-ми? В^дпов^дь на першу частину запитання лежить у площиш вiдсутностi единих пiдходiв до вимiрюван-ня податкового навантаження та иого ототожнення з фiскальним i державним навантаженням на економiку. Перше вимiрюеться часткою доходiв i видаткiв зведе-ного бюджету у ВВП, друге - часткою доходiв зведе-ного бюджету i власних доходiв державних сощальних фондiв у ВВП, а також видаткш зведеного бюджету та видаткш соцiальних фондiв, профiнансованих за раху-нок власних джерел, у ВВП. Отже, якщо Идеться про навантаження, яке перевищуе 40% в^д ВВП, то це дер-жавне, а не податкове навантаження на економжу, яке у 2019 р. вiдрiзнялося в^д податкового навантаження, розрахованого зпдно з украшською бюджетною кла-сифiкацiею, щонаИменше, на 8,21в. п. (табл. 3).
Що
кого, то во
одо вiдповiДi на другу частину запитання, яка стосуеться справедливост оцiнки по. даткового навантаження в Укра'М як висо-вона не може бути простою И однозначною. По-перше, рiвень податкш у краiнi е пойдним вiд рiв-ня державних видатшв, що визначае сусп1льно необ-х^дну послiдовнiсть проведення реформ у системi державних фiнансiв - 'х початок з оптимiзацГi системи державних витрат. В шшому разi наслiдком знижен-ня податкiв буде зростання бюджетних дисбаланав. У цьому контекстi податкове навантаження в Укра''-нi можна охарактеризувати як таке, яке в1дпов^дае (е адекватним) iснуючому рiвню державних видатюв, в1дображае iнституцiональну спроможнiсть фшкальних органiв, рiвень податково'' культури платниюв тощо.
По-друге, оцiнка рiвня податйв значною мiрою залежить вiд ефективносп використання акумульо-ваних державою кошпв. У цьому контекстi податкове та фккальне навантаження в Украiнi е неадекватним юлькосп та якостi наданих суспкьних благ i тому
може оцшюватись як надмiрне. Саме з ще!' причини питання рiвня податкового навантаження особливо гостро постае в тих крашах, де держава е неефектив-ною, тодi як насправдi бiльш важливим е те, як вико-ристовуються державнi доходи [15].
По-трете, рiвень податкiв може оцшюватись у контекст конкурентоспроможностi, що передбачае Иого порiвняння з податковим навантаженням в ш-ших кра'нах. З ще! точки зору податковиИ коефщент в Украiнi е нижчим порiвняно з бiльшiстю постсоща-лiстичних кра'н 6С. Отже, за наявностi шших спри-ятливих (рiвних) умов (справедливе судочинство, захищешсть прав власностi, низькиИ рiвень корупци тощо) Укра'на могла би конкурувати з цими крашами за iноземнi швестици.
Проте незалежно в^д оцiнки рiвня податкiв в Укра'М ключовим е питання, за яких умов воно може бути знижено. Головними умовами щодо цього, на нашу думку, е:
+ досягнення суспкьного консенсусу щодо необх^дносп, масштабiв i напрямiв зниження державних видатйв; + забезпечення 1х поетапного зниження задля
недопущення «провалiв» держави; + пiдвищення якостi державного урядування з метою зростання вiддачi в^д меншого обсягу фiнансових ресурсiв, унеможливлення 'х роз-крадання;
+ пiдвищення ефективносп адмiнiстрування податкiв, зменшення масштабiв ухилення вiд 'х сплати, що, своею чергою, неможливе без встановлення реально'' вiдповiдальностi за порушення норм податкового законодавства.
Зниження рiвня податкового навантаження саме по соб^ за недотримання зазначених умов, не приведе ш до зменшення масштабiв тiньовоi еконо-мши та заИнятостi, нi до виршення проблеми не-ефективного використання бюджетних кошпв, нi до зменшення державного втручання в и сфери, де при-
Фккальне та державне навантаження на економюу УкраТни у 2014-2019 рр.
Показник Рт
2014 2015 2016 2017 2018 2019
Фккальне навантаження на економ1ку
Частка дохода зведеного бюджету у ВВП, % 28,74 32,79 32,82 34,08 33,28 32,45
Частка видатш зведеного бюджету у ВВП, % 32,96 34,19 35,04 35,42 35,13 34,53
Державне навантаження на економ1ку
Частка дохода зведеного бюджету та власних дохода соцшьних фондю у ВВП, % 40,71 42,44 38,57 40,32 39,88 39,47
Частка видатш зведеного бюджету та Пенайного фонду (профшансованих за рахунок власних джерел)* у ВВП, % 44,95 44,68 43,41 42,90 42,26 (43,15**) 42,02
Прим1тки: * - за вщсутносп у вiдкритому доступi звтв про виконання бюдже™ Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування УкраТни на випадок безробтя та Фонду со^ального страхування УкраТни з тимчасовоТ втрати працездатност розрахунки зроблено з урахуванням видатгав лише Пенсiйного фонду УкраТни; ** - державне навантаження з урахуванням видатгав уах державних со^альних фондiв.
Джерело: розраховано за даними ДержавноТ казначейськоТ служби УкраТни та звтв Пенсшного фонду УкраТни.
сутшсть держави е зайвою, нi до шдвищення якостi державного регулювання. Проте точно супроводжу-ватиметься негативними насл^дками у сферi надання сусп1льних послуг.
Kрiм податкового навантаження на економжу, важливим iндикатором податково! системи Укра!ни е його розпод1л мiж основними факторами виробництва (працею й кашталом) та спо-живанням. Такий розподк, здiйснений вiдповiдно до класифшацй податкiв за економiчними функцiями, розроблено! 6врокомiсiею та адаптовано! до УкраТни4, дозволяе визначити частку рiзних груп податкiв у ВВП та !х iмплiцитнi ставки. Якщо перша дозволяе встановити, яю податки домшують у податковiй сис-темi кра!ни, то другi е показником податкового навантаження на працю, каттал i споживання.
Проведенi розрахунки показали, що в Укра!-нi найбкьша частка ВВП перерозподiляеться через податки на працю (табл. 4). Впродовж 2010-2013 рр. вона коливалася в межах 16-17% ВВП, зменшившись у 2014-2016 рр. з 15,47 до 10,47%, або на 5 в. п., шс-ля чого почала поступово зростати до 13,09% ВВП у 2019 р. I! загальне зниження протягом 2014-2018 рр. склало 3,28 в. п.
Таи масштабш змши не спостерйалися в жод-нш кра'М 6С-11, де частка податшв на працю у ВВП за цей самий перюд зменшилася лише в Хорвата й Угорщиш (в обох кра!нах на 0,6 в. п.) (табл. 5). В ш-ших кра!нах вона зростала, як i й середнш рiвень по цiй групi кра!н. Не дивно, що якщо у 2010 р. частка податшв на працю у ВВП в УкраШ була вищою за й середнш рiвень у кра!нах 6С-11 (14,62%), то у 2018 р.
4 Про класифтацт податгав в УкраТш за факторами виробництва i споживанням див.: [18, с. 146-172].
ситуацiя змшюеться на протилежну. Нижчий, шж в Укра!нi, рiвень перерозподiлу ВВП через податки на працю мають лише таи кра!ни 6С-11, як Болгарiя та Румунiя. А iмплiцитна ставка податкiв на працю в на-шiй краí'нi, знизившись у 2016 р. з 34,64% до 28,58%, наразi е меншою, шж у вах кра!нах 6С-11, за винят-ком Болгарй.
Найнижчою в УкраМ, як i в кра!нах 6С-11 та бiльшостi кра!н 6С-15, е частка податкiв на каштал у ВВП. Впродовж десяти роив чита ^ тенденцiя в й динамiцi не простежуеться; вона коли-ваеться в межах 4-5% ВВП, змшюючись переважно пiд впливом кон'юнктурних чиннишв, i е вищою, шж й середнiй рiвень у кра!нах 6С-11. Щодо iмплiцит-но! ставки податюв на капiтал, то через в^дсутшсть со повно! статистично! шформацй, необхiдно! для роз-рахунку за методолопею 6врокомiсй знаменника показника - доходiв вiд капiталу5, вона була розрахо- О-вана за спрощеною процедурою6. Це унеможливлюе коректш порiвняння з iмплiцитною ставкою податкiв на капiтал у кра!нах 6С, проте дозволяе аналiзувати й динамшу в Укра!нi, оскiльки за ва роки показник розраховувався за единою методикою.
ьа
о
о о
<с
5 Проблеми з розрахунком iмплiцитноТ ставки податгав на капiтал iснують не лише в УкраМ Експерти €врокомidТ вважають и най-бiльш складною для розрахунку, й передусiм через брак необхщ-ноТ iнформацiТ. - Див.: [19].
6 При розрахунку доходiв вщ капiталу в УкраТнi враховувалися тага Тх види, як чистий прибуток, змшаний дохiд, сальдо доходiв вiд власностi, а також доходи вщ власностi, отриманi з шших краТн. Не були врахованi доходи за страховими полками, сплачеш нефн нансовими та фiнансовими корпорацiями та доходи за страховими полками, отримаш домогосподарствами, самозайнятими та неприбутковими оргашза^ями. Щ
<
О
Частка податмв на працю, капiтал i споживання у ВВП в УкраТш та Тх iмплiцитнi ставки, %
Рю Частка податмв у ВВП 1мплщитш ставки податмв
на працю на каштал на споживання на працю на каштал на споживання
2010 17,35 4,77 12,38 34,64 20,40 19,65
2011 16,04 5,20 14,26 34,15 23,34 21,58
2012 17,22 5,19 14,46 34,26 24,73 21,38
2013 17,25 5,02 13,09 34,60 24,65 18,32
2014 15,47 3,92 13,69 33,41 16,54 19,38
2015 13,55 4,24 15,02 34,64 15,68 22,43
2016 10,47 4,65 15,23 28,58 15,86 23,14
2017 11,58 4,61 15,76 29,50 16,82 23,78
2018 12,19 5,25 15,16 29,36 20,83 22,19
2019 13,09 5,15 14,13 н. д. н. д. н. д.
Джерело: розраховано за даними Державно! казначейсько! служби УкраТни та Державно! служби статистики УкраТни.
Таблиця 5
Частка податмв на працю, капiтал i споживання у ВВП та iмплiцитнi ставки податмв у краТнах €С, %
КраТна Частка податкiв у ВВП 1мплщитш ставки податмв
на працю на каштал на спожи-вання на працю на каштал на спожи-вання
2014 2018 2014 2018 2014 2018 2014 2018 2014 2018 2014 2018
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Бельпя 24,2 22,4 10,6 11,2 10,8 11,0 43,1 41,2 36,6 39,8 17,4 18,0
Болгарт 9,9 10,9 4,4 5,0 14,1 14,0 24,3 24,7 13,7 18,9 19,9
ЧехЫ 17,2 18,7 5,2 5,5 11,5 11,9 39,4 40,6 17,2 19,2 18,9 20,1
Дашя 25,5 23,2 9,3 7,6 14,1 14,2 33,1 34,6 39,9 32,9 24,8 25,0
Ымеччина 21,6 22,8 6,2 7,1 10,5 10,2 36,9 37,9 25,1 30,6 16,3 16,2
Естошя 16,2 16,6 2,5 2,8 13,2 13,4 34,2 33,1 9,5 10,7 21,3 22,5
1рландт 12,8 9,7 6,3 6,0 9,9 7,0 33,3 32,9 15,1 14,7 20,2 19,6
Грецт 14,5 16,1 8,2 8,2 13,4 14,6 39,1 43,2 21,5 21,6 15,8 17,6
1спашя 16,9 16,8 7,7 8,3 9,3 9,6 33,3 34,2 25,4 25,9 13,2 13,8
Франца 23,9 23,9 10,7 10,8 11,1 11,7 41,2 40,9 52,0 55,1 16,8 17,9
Хорвата 14,9 14,3 3,8 4,9 18,0 19,4 31,8 30,9 21,7 23,8
1талт 21,3 21,0 10,5 9,6 11,1 11,1 43,6 42,7 32,9 29,2 15,6 15,7
Ктр 11,4 11,9 9,2 8,1 13,1 13,9 24,6 26,6 12,7 8,7 16,5 18,2
ЛатвЫ 13,8 14,4 3,6 3,0 12,3 13,5 31,5 29,4 15,7 15,1 17,6 20,1
Литва 13,7 15,6 3,0 3,2 10,8 11,4 31,4 31,8 8,0 9,6 15,5 16,6
Люксембург 16,6 17,0 10,0 13,2 11,0 9,1 31,0 31,1 7,8 16,6 21,3
Угорщина 17,8 17,2 5,0 4,4 15,9 16,0 40,6 38,9 18,0 15,8 25,4 26,4
Мальта 11,0 11,7 9,0 8,3 12,4 11,9 22,6 25,7 18,3 20,3
Нщерланди 20,0 20,0 6,0 7,3 11,0 11,4 32,0 33,2 11,4 14,8 17,8 19,0
Австрт 24,4 23,4 6,9 7,5 11,6 11,4 42,7 41,5 27,0 28,3 17,9 18,1
Польща 13,1 14,2 7,4 8,4 11,5 12,6 32,3 33,8 18,5 23,1 16,8 19,1
Португалт 14,9 14,7 7,2 7,3 12,2 12,9 29,5 29,4 24,9 27,6 15,8 16,7
Румушя 10,8 12,3 4,8 3,7 12,0 10,3 32,2 30,7 13,1 10,7 17,7 15,3
о_
о
т о
3 о о_
о
=п <
<
2 ш
Закшчення табл. 5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Словешя 18,5 19,0 4,5 4,9 14,4 13,8 35,3 36,0 24,8 24,5 21,9 21,7
Словаччина 16,2 18,2 4,8 4,6 10,8 11,3 36,0 43,8 13,0 13,9 16,6 17,3
Фшлянфя 22,6 20,9 6,7 7,1 14,2 14,2 40,5 39,2 29,4 26,6 21,9 22,5
Швецiя 24,7 25,5 5,6 6,1 12,0 12,2 38,3 39,6 28,6 29,3 20,1 21,2
Велика Британiя 12,3 12,8 9,2 9,9 11,0 11,0 24,9 25,6 30,3 33,9 14,6 14,8
Усередньому
ес-15 19,7 19,4 8,1 8,5 11,5 11,4 36,2 36,5 27,2 28,5 17,7 18,5
ес-11 14,7 15,6 4,5 4,6 13,1 13,4 33,6 34,0 15,2 15,8 19,3 20,3
Джерело: Data on Taxation.URL: https://ec.europa.eu/taxation_customs/business/economic-analysis-taxation/data-taxation_en
До 2014 р. iмплiцитна ставка податкш на каштал в УкраМ, поступаючись iмплiцитнiй ставщ податкiв на працю, була вищою за вкпов^ну ставку податкiв на споживання. Аналопчна ситуацiя у 2018 р. спосте-рiгаeться в таких крашах 6С-11, як Польща i Слове-нiя, а також у бкьшост кра'Тн 6С-15, а у Великш Бри-тани податкове навантаження на каштал перевищуе не лише податкове навантаження на споживання, а й на працю. В УкраШ з 2014 р. податкове навантаження на каштал не лише зменшилося на 8,11 в. п., а й встановилося на нижчому рiвнi, шж податкове навантаження на споживання, що св^чить про сприятливi для економiчного зростання структурш змши в опо-даткуваннi.
Частка ВВП, що перерозподляеться через податки на споживання в УкраШ, впродовж 2010-2019 рр. збкьшилася i з 2015 р. перевищуе частку податкш не лише на каштал, а й на працю, що свкчить про домшування в податковш системi УкраТни податкш на споживання. Проте податкове навантаження на споживання е все ще нижчим, нiж податкове наван-таження на працю, хоча перевищуе податкове наван-таження на споживання у крашах 6С-11, за винятком Хорвати й Угорщини.
ВИСНОВКИ
Пiдсумовуючи, можна констатувати таи осно-внi змiни в податковш системi УкраТни впродовж 2010-2019 рр.:
+ зниження загального рiвня податкового навантаження на економiку, яке вкбулося не-зважаючи на спричинене заходами фккаль-но'Т консолiдацiï зростання частки податкш у ВВП, за рахунок зменшення частки ВВП, що перерозподiляеться через единий сощаль-ний внесок, яке стало наслкком масштабного зниження його ставки; + зниження податкового навантаження на фактор виробництва «праця» до рiвня, нижчого за середнш рiвень у кра'Тнах 6С-11 i в бкьшос-тi кра'Тн ще'Т групи, за винятком БолгарГТ;
+ змщення податкового навантаження з каш-талу на споживання, що проявилося у змМ спiввiдношення мiж iмплiцитними ставками вiдповiдних груп податкiв: якщо до 2014 р. iмплiцитна ставка податкш на капiтал була вищою, шж iмплiцитна ставка податкiв на споживання, то з 2014 р. ситуащя змшюеть-ся на протилежну, що сводить про позитив-ш структурнi зрушення в податковiй raCTeMi УкраТни, якi вважаються бiльш сприятливими для eкономiчного зростання.
Зазначeнi змши необх1дно враховувати, розро-бляючи стратегго подальшого реформування податковоТ системи УкраТни, проте Тх значення для eкономiчного зростання та детШзаци eкономiки, як i значення податкових трансформацiй загалом, не варто переощнювати. Макроeкономiчнi ефекти опо-даткування не е однаковими в рiзних кра'Тнах, осккь-ки залежать вк багатьох чинникiв. Лише за результатами економетричного аналiзу можна визначити, чи вплинули змши в податковому навантаженш в УкраШ на динамку ТТ ВВП, детШзацш зарплат i еко-номiки. Проведення такого аналiзу е актуальним за-вданням подальших дослiджeнь. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Лунша I. О., Бiлоусова О. С. Реформування податку на прибуток пщприемств у контекст забезпечення стмкосл державних фiнансiв. Економка Укроти. 2018. № 7. С. 46-58.
2. Заха Д., Оттен Т., Бетлм О., Джуччi Р. Податок на прибуток пщприемств чи податок на виведений каттал: аналiз та рекомендацп / Ымецька консультативна група. 1нститут економiчних дослiджень та поли тичних консультацiй. Берлш/Китв. 2017. URL: http:// www.ier.com.ua/files//publications/Policy_papers/ German_advisory_group/2017/PS_01_2017_ukr.pdf
3. Гетманцев Д. Податок на виведений каттал - модна мантулятивна щея // Дзеркало тижня. 14-20 липня 2018 р. URL: https://dt.ua/business/podatok-na-vivedeniy-kapital-modna-manipulyativna-ideya-282978_.html
Q_
LQ
О
m о
о
Q_
О
=п <
<
Si
Ш
4. Шемяткш О. Податок на виведений каттал 2019 -leave them, kids, alone. Еконо1^чна правда. 16.11.2018 р. URL: https://www.epravda.com.ua/pubv lications/2018/11/16/642729/
5. Коротун В. I., Новицька Н. В., Кощук Т. В., Хлебшкова I. I. Дiалектика реформування акцизного оподатку-вання тютюнових виробiв в Укра'ш: евроштеграцм-ний аспект. 1рпшь : Унiверситет ДФС Укра'ни. 2018. 100 с. URL: http://ndi-fp.nusta.edu.ua/files/doc/2018_ brochure.pdf
6. Кощук Т. В. Шляхи удосконалення порядку сплати акцизного податку з тютюнових виробiв в УкраУ. Фнанси Украни. 2019. № 4. С. 68-78.
DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2019.04.068
7. Fedosov V., Tymchenko O., Babichenko V. Tax Transforf
mation Effects. ФНансово-кредитна д\яльн\сть: проблеми теорП та практики. 2019. Т. 2. № 29. С. 462-475.
DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i29.172216
8. Швабм К. Ус податки шкщлив^ але ПДВ - найшкщ-
ливший // Дзеркало тижня. 30.04.2020 р. URL: https://dt.ua/finances/usi-podatki-shkidlivi-ale-pdv-nayshkidlivishiy-346284_.html
9. Швабм К. Податкова реформа мае починатися з ПДВ // Дзеркало тижня. 04. 06.2020. URL: https://dt.ua/ finances/neproduktivni-vitrati-neproduktivnoyi-ekonomiki-349880_.html
10. Енглер Ф., Кiрхнер Р., Войтс С., Бетлiй О. Економiчнi результати зниження единого соцiального внеску в УкраМ. Всник Нацюнального банку Украни. Вере-сень 2016. C. 20-26. URL: https://journal.bank.gov.ua/ uploads/articles/237_2_ukr.pdf
11. Соколовська А. М. Реформа единого софального внеску на загальнообов'язкове державне со^аль-не страхування в УкрашК Ф1нанси Украни. 2015. № 7. С. 7-23. URL: http://finukr.org.ua/docs/FU_15_07_007_ uk.pdf
12. Серебрянський Д., Вдовиченко А. £СВ i дет^за^я: фальстарт чи початок структурних змш? // Дзеркало тижня. 04.06.2016. URL: https://dt.ua/finances/ yesv-i-detinizaciya-falstart-chi-pochatok-strukturnih-zmin-_.html
13. Гетман О.. Що та хто заважае знизити «розмiр дер-жави» i шкiдливе для кражи навантаження на фонд оплати пра^? // Дзеркало тижня. 21.02.2020. URL: https://dt.ua/macrolevel/galma-ekonomichnogo-zrostannya-339315_.html
14. Tax Policies for Inclusive Growth in a Changing World. OECD report to G-20 Finance Ministers and Central Bank Governors, July 2018. URL: http://www.oecd.org/ g20/Tax-policies-for-inclusive-growth-in-a-changing-world-OECD.pdf
15. Tanzi V., Zee H. Tax Policy for Developing Countries / Economic Issues. International Monetary Fund. 2001. No. 27. URL: http://www.imf.org/external/pubs/ft/is-sues/issues27/
16. Tax Policy Reforms 2019: OECD and Selected Partner Economies. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/ da56c295-en/1/2/3/index.html?itemId=/content/ publication/da56c295-en&mimeType=text/html&_ csp_=aa66d87574ea6f0c4c2b5ea287156b0a&itemIG O=oecd&itemContentType=book#section-d1e3950
17. World Economic Outlook Database, April 2019 / International Monetary Fund. Database updated in April
2019. URL: https://www.imf.org/en/Publications/ WEO/Issues/2019/03/28/world-economic-outlook-april-2019
18. Динамка податкового навантаження в УкраТш в контекст реалiзацN податковоТ' реформи / за ред. Т. I. £фименко, А. М. Соколовсько''. Ки'в : ДННУ «Ака-демiя фшансового управлiння», 2013. 494 с.
19. Taxation trends in the European Union: Data for the EU Member States, Iceland and Norway : 2020 edition. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2020. URL: https://ec.europa.eu/taxa-tion_customs/sites/taxation/files/taxation_trends_re-port_2020.pdf
REFERENCES
Dynamika podatkovoho navantazhennia v Ukraini v kontek-sti realizatsii podatkovoi reformy [Dynamics of the Tax Burden in Ukraine in the Context of Tax Reform]. Kyiv: DNNU «Akademiia finansovoho upravlinnia», 2013.
Enhler, F. et al. "Ekonomichni rezultaty znyzhennia ye-dynoho sotsialnoho vnesku v Ukraini" [Economic Results of the Reduction of the Single Social Contribution in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho banku Ukrainy. Sep 2016. https://journal.bank.gov.ua/uploads/ar-ticles/237_2_ukr.pdf
Fedosov, V., Tymchenko, O., and Babichenko, V. "Tax Transformation Effects". Finansovo-kredytna diialnist: proble-my teorii ta praktyky, vol. 2, no. 29 (2019): 462-475. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i29.172216
Hetman, O. "Shcho ta khto zavazhaie znyzyty «rozmir der-zhavy» i shkidlyve dlia krainy navantazhennia na fond oplaty pratsi?" [What and Who Prevents to Reduce the "Size of the State" and Harmful to the Country the Burden on the Payroll?]. Dzerkalo tyzhnia. February, 21,
2020. https://dt.ua/macrolevel/galma-ekonomichno-go-zrostannya-339315_.html
Hetmantsev, D. "Podatok na vyvedenyi kapital - modna manipuliatyvna ideia" [Withdrawn Capital Tax Is a Fashionable Manipulative Idea]. Dzerkalo tyzhnia. July 14-20, 2018. https://dt.ua/business/podatok-na-vive-deniy-kapital-modna-manipulyativna-ideya-282978_. html
Korotun, V. I. et al. "Dialektyka reformuvannia aktsyznoho opodatkuvannia tiutiunovykh vyrobiv v Ukraini: yev-rointehratsiinyi aspekt" [The Dialectic of Reforming the Excise Taxation of Tobacco Products in Ukraine: The European Integration Aspect]. Irpin : Universytet DFS Ukrainy. 2018. http://ndi-fp.nusta.edu.ua/files/ doc/2018_brochure.pdf
Koshchuk, T. V. "Shliakhy udoskonalennia poriadku splaty aktsyznoho podatku z tiutiunovykh vyrobiv v Ukraini" [Ways to Improve the Procedure of Paying the Excice Duty on Tobacco Products in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 4 (2019): 68-78.
DOI: https://doi.org/10.33763/finukr2019.04.068
Lunina, I. O., and Bilousova, O. S. "Reformuvannia podatku na prybutok pidpryiemstv u konteksti zabezpechen-nia stiikosti derzhavnykh finansiv" [Reforming the Corporate Income Tax in the Context of Ensuring the
Sustainability of Public Finances]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2018): 46-58. Serebrianskyi, D., and Vdovychenko, A. "YeSV i detinizat-siia: falstart chy pochatok strukturnykh zmin?" [SSC and De-shadowing: A False Start or the Beginning of Structural Change?]. Dzerkalo tyzhnia. June 04, 2016. https://dt.ua/finances/yesv-i-detinizaciya-falstart-chi-pochatok-strukturnih-zmin-_.html Shemiatkin, O. "Podatok na vyvedenyi kapital 2019 - leave them, kids, alone" [Withdrawn Capital Tax 2019 - Leave Them, Kids, Alone]. Ekonomichna pravda. November 16, 2018. https://www.epravda.com.ua/publica-tions/2018/11/16/642729/ Shvabii, K. "Podatkova reforma maie pochynatysia z PDV" [Tax Reform Should Start with VAT]. Dzerkalo tyzhnia. June 04, 2020. https://dt.ua/finances/neproduktivni-vitrati-neproduktivnoyi-ekonomiki-349880_.html Shvabii, K. "Usi podatky shkidlyvi, ale PDV - naishkidlyv-ishyi" [All Taxes are Harmful, but VAT Is the Most Harmful]. Dzerkalo tyzhnia. April 30, 2020. https://dt.ua/ finances/usi-podatki-shkidlivi-ale-pdv-nayshkidliv-ishiy-346284_.html Sokolovska, A. M. "Reforma yedynoho sotsialnoho vnesku na zahalnooboviazkove derzhavne sotsialne strakhu-vannia v Ukraini" [Reform of the Single Contribution for Compulsory State Social Insurance in Ukraine]. Finansy Ukrainy. 2015. http://finukr.org.ua/docs/ FU_15_07_007_uk.pdf "Tax Policies for Inclusive Growth in a Changing World. OECD report to G-20 Finance Ministers and Central
Bank Governors, July 2018". http://www.oecd.org/ g20/Tax-policies-for-inclusive-growth-in-a-changing-world-OECD.pdf "Tax Policy Reforms 2019: OECD and Selected Partner Economies". https://www.oecd-ilibrary.org/sites/ da56c295-en/1/2/3/index.html?itemId=/content/ publication/da56c295-en&mimeType=text/html&_ csp_=aa66d87574ea6f0c4c2b5ea287156b0a&itemIG 0=oecd&itemContentType=book#section-d1e3950 "Taxation trends in the European Union: Data for the EU Member States, Iceland and Norway : 2020 edition". Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2020. https://ec.europa.eu/taxation_customs/ sites/taxation/files/taxation_trends_report_2020.pdf Tanzi, V., and Zee, H. "Tax Policy for Developing Countries". Economic Issues. International Monetary Fund. 2001. http://www.imf.org/external/pubs/ft/issues/issues27/ "World Economic Outlook Database, April 2019". International Monetary Fund. Database updated in April 2019. https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Is-sues/2019/03/28/world-economic-outlook-april-2019 Zakha, D. et al. "Podatok na prybutok pidpryiemstv chy podatok na vyvedenyi kapital: analiz ta rekomendat-sii" [Corporate Income Tax or Withheld Capital Tax: Analysis and Recommendations]. Nimetska konsul-tatyvna hrupa. Instytut ekonomichnykh doslidzhen ta politychnykh konsultatsii. Berlin; Kyiv. 2017. http:// www.ier.com.ua/files//publications/Policy_papers/ German_advisory_group/2017/PS_01_2017_ukr.pdf
<
o
u
BI3HECIHQOPM № 7 '2020 223
www.business-inform.net
