ОЦІНКА МАКРОЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ПРИРОДНИХ КАТАКЛІЗМІВ ТА НАСТУПНІ РОЗКРИТТЯ У ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ НА ПРИКЛАДІ ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ

Р. Кузіна

ВИПУСК 2(209)

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2020; 2(209): 6-13

УДК 657:006.32(477)

JEL classification: O11, M41

DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2020/209-2/1

Р. Кузша, д-р екон. наук, доц.

ORCID iD 0000-0002-7673-1868 КиТвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна

ОЦ1НКА МАКРОЕКОНОМ1ЧНИХ НАСЛ1ДК1В ПРИРОДНИХ КАТАКЛ1ЗМ1В ТА НАСТУПН1 РОЗКРИТТЯ У ФШАНСОВО1 ЗВ1ТНОСТ1 НА ПРИКЛАД1 ПАНДЕМП КОРОНАВ1РУСУ

Проведено огляд MaKpoeKOHOMi4Hux на^д^в стих/'йних лих, базуючись на методологи ECLAC, яка вiдокремлюe пря-мий фiзuчнuй збиток eid непрямих виробничих витрат i додаткових або вторинних на^д^в. Розглянуто питання пом'якшення на^д^в стих/'йних лих шляхом iнформувaння корuстувaчiв фнансовоi звiтностi про можлuвi вторинн ефекти пандеми. Основна увага придлена проблематиц розкриття шформаци та перерахунку статей фiнaнсовоl звi-тност/' для вiдобрaження на^дюв впливу коронaвiрусу на дiяльнiсть компанш.

Ключовi слова: коронaвiрус, мaкроекономiчнi на^дки стихшних лих, розкриття шформаци, МСФЗ, пaндемiя, вто-ринн ефекти.

Постановка проблеми. Стихшш лиха, пожежi та ern-деми служать нагадуванням про те, що прогрес не е ль ншним i що будь-який розвиток характеризуемся розри-вами i порушеннями свплпорядку.

Зростаючий штерес до вивчення наслщгав надзви-чайних подш виправдовуеться зростаючоТ частотою природних катаклiзмiв. 1375 рiзних стихiйних лих вщбу-лося за останне десятил^я (повeнi, шторми, пожeжi), 2 млрд людей постраждало вiд цих подш, оцiнeнi фь нансовi втрати склали 1658 млрд дол. США [1]. Вс оць нки втрат вщ лих слiд розглядати з високою часткою обeрeжностi, так як дат акумулюються з урядових звь ^в i звiтiв страхових компанiй за вщсутнютю единоТ ме-тодологiТ та прозорост у своТх розрахунках. Бтьш того, вони пояснюють тiльки втрату матeрiальних цiнностeй i нiчого не говорять про повну шкалу особистих втрат i втрат майбутшх кош^в до iснування, яка пропорцiйно вище в менш розвинених краТнах. Останш подiТ, якi по-в'язанi з поширенням пандeмiТ COVID-19, додатково свщчать про глобальнiсть eкономiк i уразливост людс-тва перед такими масштабними подiями як eпiдeмiТ, повеш, урагани тощо. У нашiй статт ми спочатку розгля-немо взаемозв'язок мiж стихiйними лихами i розвитком нацюнальних eкономiк за допомогою структурування ймовiрних наслiдкiв для бiльш цтюного аналiзу макро-eкономiчного впливу лиха. У другш частинi звернемося до проблематики розкриття шформаци та перерахунку статей фшансовоТ зв^ност для вщображення наслiдкiв впливу коронавiрусу на дiяльнiсть компанiй.

Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Майже всi поточнi дослщження з цiеТ теми зосeрeджeнi на видах стихшних лих, i метою е опис того, як сусптьства повинш краще пiдготуватися до наступу майбутшх негативних подш i зменшити прямий збиток, який вони завдають. Наприклад, в областi мiкророзвитку, вивчаються спо-соби, за допомогою яких (особливо в стьських районах) домогосподарства повиннi пiдготуватися до нeсподiва-них подш (наприклад, посухи), i як вони можуть застра-хуватися вщ цих наслiдкiв [2], [3], [4]. Другий напрямок розглядае конкретш тематичш дослiджeння у краТнах ка-тастрофiчних подiй - такi як руйшвний ураган Мiтч в Гондурасу i оцiнюе дeякi з конкретних витрат i наслiдкiв цих окремих подш (наприклад, [5] [6] [7] [8] [9] [10]).

Також в лiтeратурi точиться жвава дискуая щодо контрастних достоТнств рiзних онтологiчних пiдходiв до стихiйних лих, якi переважно зосереджеш на по-шуку причин (людський або фiзичний фактор) [11], менше уваги придiляеться набагато важлившому, на наш погляд, питанню облку впливу стихiйних лих на eкономiчнi системи [12].

У нашiй статт ми розглянемо MaKpoeKOHOMi4Hi нас-лiдки стихiйних лих i дамо рекомендаци щодо пом'якшення наслiдкiв стихшних лих шляхом розкриття шформаци у фшансовш звпшостк

Методолог1я Для цтей дослiдження авторами ви-користана методолопя СвропейськоТ комiсií для Латин-ськоТ Америки i Карибського басейну (European Commission for Latin America and the Caribbean (ECLAC), яка була розроблена для оцшки впливу природних ката-клiзмiв i використовуеться для формування загального пiдходу для оцшки економiчних наслiдкiв лих. Для ана-лiзу впливу COVID-19 на дiяльнiсть пiдприемств засто-сована Концептуальна основа МНжнародних стандартiв фiнансовоí зв^ност (МСФЗ) та вимоги МСФЗ.

Метою статт е структурування оцiнки макроекономь чних наслiдкiв природних катаклiзмiв та надання рекоме-ндацiй щодо пом'якшення наслщгав стихiйних лих шляхом розкриття шформаци у фшансовш зв^ностк

Результати. Даш про стихшш лиха i íх вплив на лю-дину задокументованi в базi даних EM-DAT, що зiбранi Центром дослщжень з епiдемiологií стихiйних лих (Centre for Research on the Epidemiology of Disasters -CRED). База даних EM-DAT мае всесв^ню ступшь охоп-лення i мiстить даш про виникнення i наслiдки стихшних лих з 1900 року дотепер. База даних складена з рiзних джерел, включаючи агентства ООН, неурядовi оргашза-ци, страховi компанií, дослщницьга iнститути i агентства друку. Даш EM-DAT загальнодоступш на веб-сайтi CRED за адресою: www.cred.be.

CRED визначае стихшне лихо як природну ситуацю або подiю, яка пригнiчуе мiсцевi можливостi, що вимагае запиту про зовншню допомогу. Для того, щоб лихо було внесене в базу даних EM-DAT, повинен бути дотрима-ний хоча б один з наступних критерив:

(1) 10 або бтьше оаб, яга були вбиту

(2) постраждало 100 оаб;

(3) оголошення надзвичайного стану; або

(4) звернення за мiжнародною допомогою.

Ц лиха можуть бути гiдрометеорологiчними лихами, включаючи повеш, хвилi, шторми, посухи, зсуви i лавини; геофiзичнi катастрофи - землетруси, цунамi i виверження вулканiв; i бiологiчнi катастрофи, що охоплюють епiдемií i швази комах (вони вiдбуваються набагато рщше).

На наш погляд, катастрофи можна кпасифкувати за п'ятьма видами, залежно вщ наслiдкiв, якi будуть запущеш:

• природнi катакпiзми: землетруси, повеш тощо;

• вшсьга^ конфлiкти: вшна, збройний конфлiкт тощо;

• технологiчнi катастрофи: розлив нафти, вибухи на завода He6e3ne4Hi вiдходи тощо;

• виродження, попршення ситуацiй: погiршення стану навколишнього середовища, зниження якостi со^альних послуг тощо;

• бiологiчнi катастрофи: епщемп i пандемiï - пандемия коронавiрусу, що ми спостерiгаeмо зараз.

Часто бувае важко iзолювати вплив окремих небез-пек. Рiзнi типи лих можуть вщбуватися у швидш посль довностi або як вторинний або третинний збиток первин-но'1' подiï. Але деякi узагальнення можуть бути зробленк Раптовi стихiйнi лиха (урагани, повеш, пожежi, вибухи та землетруси) наносять основний збиток продуктивному катталу, включаючи iнфраструктуру, i можуть ефекти-вно знищувати засоби виробництва, а також запаси. По-втьно виникаючi лиха (посухи i деяк повенi), як правило, бiльш масштабы за сво'м впливом i можуть бути бтьш руйнiвними в довгостроковм перспективi, оскiльки вони знижують норми заощаджень, Ывестицм i внутрiшнього попиту, а також пщривають виробничi потужностк Скла-днi лиха (вулканiчна дiяльнiсть, складнi гуманiтарнi над-звичайнi ситуацп) мають елементи як раптових, так i по-вiльних стихiйних лих, коли активний перюд ризику може тривати протягом багатьох рогав iз рiзною iнтенсивнiстю, збiльшуючи невизначенiсть i ывелюючи iнвестицiï, при-чому окремi подiï протягом цього перiоду викликають бь льше безпосереднiй та цтеспрямований збиток [13].

Розглянемо методологiю оцшки макроекономiчних наслiдкiв стихiйних лих. Узагальнення наслщгав стихй них лих з рiзними причинами для соцiально-економiч-них систем з рiзними структурами не завжди представ-ляеться явним i вiрним через нестачу iнформацiï i також ускладняеться вiдсутнiстю загальноприйнято1 ме-тодологiï вимiрювання впливу стихшних лих. Для цiлей нашого дослщження нам здалося цiкавим використову-вати методолопю eвропейськоï комiсiï для Латинсько1 Америки i Карибського басейну (European Commission for Latin America and the Caribbean (ECLAC) [14], яка була розроблена для оцiнки впливу природних катакль змiв i використовуеться для формування загального пщходу для оцЫки економiчних наслiдкiв лих. На нашу думку, вона бтьш релевантна шж ^i методологiï, якi, як правило, вимiрюють вплив i втрати на основi таких показникiв, як щтьнють населення i розподiл шфра-структури, або простих економiчних показниюв, таких як ВВП на душу населення.

Методолопя ECLAC вiдокремлюе прямий фiзичний збиток вiд непрямих виробничих витрат i додаткових або вторинних наслщгав, викликаних змiнами в нацюналь-ному доходi i видатках бюджету. Насправдi iснуе безлiч зв'язкiв мiж цими типами втрат. Прямi втрати виникають на етапах пошкодження в результат стихiйного лиха, але можуть призвести до непрямих втрат, що призво-дить до вторинних наслщгав, як продовжують вщчува-тися протягом усього етапу вщновлення i можуть фор-мувати передумови для подальшо! уразливостi. Скоро-чення обсягу виробництва i можливостей працевлашту-вання в результат прямого i непрямого збитку в поруше-них видах дiяльностi або секторах економiки створюють непрямi i вториннi витрати за рахунок скорочення спожи-вання та Ывестицм, скорочення виробничих потужнос-тей i збтьшення соцiальних витрат (переселення, вплив на здоров'я). Розмежування ECLAC мiж прямими, непря-мими i вторинними втратами може бути пщтверджено категориза^ею потенцiйних втрат в результатi стихмних лих як матерiальних i нематерiальних. Розглянемо осно-вну типологiю втрат i можливi показники.

Прям/' пошкодження.

Вс пошкодження основних засобiв, катталу i запасiв готово! i натвфабрикатно'Т продукцií, сировини i запас-них частин вщбуваються одночасно як прямл наслiдки природного явища, що викпикае лихо. Вкпючае витрати на допомогу i екстрене реагування.

ЕпiдемiТ забирають життя людей, при цьому не за-вдаючи прямого збитку, як, наприкпад, у разi повенi чи буревю. Однак, економiчнi наслiдки можна оцшити, але як оцiнити життя? У свт зростае кiлькiсть Ыфкованих ко-ронавiрусом SARS-CoV-2, який викликае захворювання COVID-19. За даними мiжнародноТ групи волонтерiв Worldometer[15], випадки зараження новим вiрусом ви-явленi в 210 краТнах i територiях. 1нфковаш понад 4,9 млн осiб, вщ наслiдкiв зараження померли понад 320 тисяч оаб (за станом на 19 травня 2020 року).

Непрямпошкодження втрати доход/'в.

Вплив на потоки товарiв, яга не будуть вироблятися, i послуги, яга не будуть надаш пюля стихмного лиха. Не-прямi збитки можуть збтьшити експлуатацiйнi витрати пюля руйнування фiзичноТ iнфраструктури або запаав. Вони несуть додатковi витрати вщ альтернативного на-дання послуг (додатга^ витрати виникають через необ-хщнють використовувати альтернативнi засоби виробництва ^або розподiлу для надання товарiв i послуг), втрати доходу унаслщок ненадання товарiв i послуг, втрата особистого доходу в разi повноТ або частковоТ втрати засобiв виробництва, бiзнесу або коштiв.

Наведемо статистику втрат у деяких галузях унаслщок епщеми коронавiрусу. lндустрiя туризму сильно пошкоджена: авiакомпанiТ скорочують рейси, а ^енти скасовують вiдрядження та вщпустки. Уряди всього свiту ввели обмеження на поТздки, щоб спробувати стримати вiрус.

Згiдно з прогнозами ринку мобтьносл для COVID-19, глобальний дохщ вiд туристичноТ галузi становитиме приблизно 447,4 млрд доларiв США в 2020 роц - змен-шення приблизно на 34,7 % порiвняно з попереднiм роком. ^м того, це значно нижче, шж початковий прогноз на 2020 рк - близько 712 млрд доларiв.

За станом на 2 березня 2020 року масштабний сце-нарiй розповсюдження нового коронавiрусу (COVID-19) на авiацiйну галузь оцiнив зменшення кiлькостi пов^ря-них пасажирiв у Сврот на 33 %. Окрiм цього, очку-еться, що дохщ вщ авiа перелетiв пасажирiв в Азiат-сько-Тихоокеанському регiонi зменшиться приблизно на 57,3 млрд дол. США.

У кв^ш 2020 року обсяг виробництва в автомобть-шй промисловост США становив приблизно 4300 оди-ниць. Деякi американськi фiлiТ повтьно вiдкриваються пiсля дев'ятитижневого карантину на тл спалаху коро-навiрусу у Сполучених Штатах. У 2020 роц виробниц-тво авто у ^вшчшй Америцi складе близько 12 мтьйо-нiв одиниць, що приблизно на 4 млн одиниць нижче рь вня 2019 року [16].

Осктьки багато краТн та свiтових столиць були пщ жорстким карантином, основы промисловi виробничi ла-нцюги були припинеш.

Вториннефекти.

Вплив на загальш показники економiки, яка вимiрю-еться за допомогою найбтьш значущих макроекономь чних змiнних показнигав. Вiдповiднi змiннi показники можуть включати загальний i секторальний валовий внут-рiшнiй продукт, торговий баланс i платiжний баланс, рь вш заборгованостi i валютних резервiв, стан державних фшанав i валових катталовкладень. Вплив лиха на державнi фшанси, таке як зниження податкових надхо-джень або збiльшення поточних витрат, може бути осо-

бливо важливим. Вторинн ефекти зазвичай вщчува-ються протягом календарного або фжансового року, в якому вiдбуваeться лихо, але можуть проткати протягом дегалькох рокiв.

Зараз немае можливост точно сказати, який еконо-мiчний збиток матиме глобальна пандемiя коронавь русу COVID-19, однак серед економю^в iснуе думка, що це матиме серйозн негативнi наслiдки для св^овоТ економiки. Раннi оцiнки прогнозують, що, якщо вiрус стане глобальною пандемiею, бiльшiсть великих еконо-мiк втратять щонайменше на 2,4 % вартост свого валового внутрiшнього продукту (ВВП) протягом 2020 року, провщш економюти вже знижують прогнози свтового економiчного зростання на 2020 рк вiд 3,0 % до 2,4 %. Цi прогнози було зроблено ще до того, як COVID-19 став глобальною пандемiею, i до здшснення широкомасштабних обмежень на со^альний контакт, щоб зупинити поширення вiрусу. Вiдтодi свiтовi фон-довi ринки зазнали рiзкого падiння через спалах, i Dow Jones повщомив про найбтьше падiння протягом одного дня майже на 3000 пунк^в 16.03.2020 року - побивши попереднш рекорд у 2300 пунк^в, встановлений лише чотирма днями рашше [16].

Вплив стихмних лих визначаються розмiром i структурою приймаючо''' соцiально-економiчноï ситуацiï, а також характером жщюючо''' поди. Невеликi i слабо дивер-сифiкованi економiки з просторово сконцентрованими виробничими активами дуже уразливi як для зовшшшх економiчних потрясiнь, так i для природних катаклiзмiв. Економiка Антигуа - це добрий приклад, тому що кража невелика i залежить вщ стьського господарства i туризму, двох продуктивних секторiв з високою вразливютю до стихiйних лих. У 1995 роц ураган "Лу'с" завдав Антигуа прямий збиток у розмiрi 330 млн доларiв США, що е^валентно 66 % ВВП [17].

Велик розвиненi кражи iз значними резервами в жо-земнiй валют, високою часткою застрахованих активiв, комплексними со^альними послугами i диверсифкова-ним виробництвом бтьшою мiрою здатнi швелювати ефект i розподiлити тягар впливiв. 1снуе велика можли-вiсть впоратися з прямими втратами або поглинути 'х, i тим самим знизити вiрогiднiсть побiчних втрат або вторинних ефек^в. Наприклад, 17 серпня 1999 року на площi близько 41 тис. км2 у Мармуровому репоы Туреч-чини стався землетрус силою 7,4 бала за шкалою Рiх-тера протягом приблизно 45 секунд. У постраждалому вщ землетрусу район проживае 23 % населення кражи, та на його частку припадае 34,7 % ВНП [16]. Державний департамент планування оцжив прямi економiчнi втрати вщ 9 до 13 млрд доларiв США (промисловi об'екти ста-новлять 2 млрд доларiв США, будiвлi - 5 млрд доларiв США та жфраструктура - 1,4 млрд доларiв США) плюс аналогiчна цифра непрямих витрат, викликаних втратами продукци протягом багатьох мюя^в, необхiдних фабрикам i промисловим об'ектам, щоб повернутися до рiвня виробництва до лиха [18].

Проте всього через ам мюя^в пiсля стихiйного лиха, яке призвело до скорочення зростання ВВП кражи на 1 %, економiчнi показники 2000 року показали зниження темтв жфляцп i зниження процентних ставок за держа-вними позиками, що вказуе на те, що економка Туреч-чини швидко вiдновилася.

Академiчна лiтература i популярнi засоби масово' iнформацiï ряснiють тематичними дослiдженнями, яга деталiзують прямий збиток вiд стихмних лих для всiх 'х титв [19], [20]. Вони також залишаються основою для страхово' оцiнки i багатьох техшчних звiтiв про вплив катаклiзмiв через 'хню високу наочнють i порiвняно просту оцiнку. Прямi втрати були в центрi уваги багатьох

зусиль щодо пом'якшення наслщгав, адже якщо прямi втрати можуть бути мiнiмiзованi, то непрямi i вторинн ефекти можуть бути вщвернены або зменшенi.

Ступiнь економiчного збою, тобто непрямий ефект, викликаного стихшним лихом, сильно залежить вiд ступеня, в ягай руйнування можуть поширюватися через економiчнi взаемозв'язки. Наприклад, в короткостроковм i середньостроковiй перспективi обробно' промисловостi i сферi послуг та жшим галузям може загрожувати втрата енергопостачання, робочо' сили та жфраструктури зв'язку, навiть якщо виробничий каттал (фабрики i виробничi ресурси) не пошкоджений.

Структура системи виробництва впливае на розподт взаемозв'язкiв всерединi не', осгальки вплив лиха поши-рюеться на економiку загалом. Пiсля землетрусу в Кобе в Япони прямий збиток викликав припинення виробництва в деяких великих корпора^ях, таких як Kobe Steel Corporation i Kawasaki Heavy Industries Ltd, а також на багатьох невеликих пщприемствах. Проте для жших великих виробнигав, таких як Toyota Motor Corporation i Mitsubishi Motor Corporation, яга використовували метод постачання "точно в строк", коли деталi виготовля-ються i поставляються на пряму вимогу вщ субпщряд-нигав, виникла проблема ушкоджень у субпщряднигав, вщповщно виникли затримки в отриманнi матерiалiв, якi в свою чергу стримували виробництво автомоб^в. Однак основнi виробники змогли знайти альтернативы джерела поставок протягом дегалькох дшв, i в ризиковм зонi опинилися мiсцевi субпщрядники, якi тепер повиннi були справитися з подвшним тягарем: наслiдками сти-хiйних лих i втратою контрак^в. Унаслiдок багато хто зiткнувся з банкрутством [21].

Розглянемо тепер вторинн ефекти наслiдкiв природних катаклiзмiв. Лиха мають iнфляцiйний потенцiал за-вдяки сво'й здатностi переривати вс компоненти ринко-во' економiки: виробництво, розподт, маркетинг i спожи-вання. Але жфля^я часто е лише тимчасовим ефектом. Ïï поширення в час i просторi мае ряд визначальних чин-никiв. У кражах з вщкритою економiкою попит на буфве-льнi матерiали, продукти харчування, енергю i воду збь льшуеться, збитки iнфраструктури (стьськогосподарсь-ко' або промислово') призводить до падiння внутрш-нього виробництва; порушуеться транспортування, маркетинг та зв'язок, знижуються лопстичш можливост краж; iснуе недолiк в поставках iмпортних товарiв через брак катталу або пошкодження транспорту; i юнуе висо-кий рiвень попиту на квалiфiковану робочу силу, що призводить до зростання зароб^но''' плати i цж. Лиха також можуть сприяти бтьш довгостроковому дефщиту плать жного балансу. Зрив внутршнього виробництва знижуе експортнi потужностi, в той час як попит, iмовiрно, зали-шиться високим, i, отже, iмпорт продуктiв харчування, будiвельних матерiалiв, енергiï (нафти) i обладнання не може бути компенсований за рахунок експортних надхо-джень. Хоча попит на предмети розга^ може знизитися, що послабить деякий тиск на пла^жний баланс, негативна тенден^я на торгових рахунках матиме тенден^ю i може тривати протягом дегалькох мюя^в або рогав пь сля катастрофи. Це може привести до збтьшення за-позичень iз довгостроковими наслiдками для обслуго-вування боргу та майбутнього економiчного зростання. Однак на етапах вщновлення i реконструкци юнують можливостi для альтернативних потогав iноземного ка-пiталу з перестрахувальних платежiв, потокiв допо-моги, полегшення тягаря заборгованост i приватних трансферов, якi можуть (тимчасово) запобiгти дефь циту торгового балансу. У деяких випадках зовшшнш поточний рахунок може навпъ показати полiпшення за цей перюд. У 1980-х i 1990-х роках стихмш лиха зробили

незначний загальний вплив на пла^жний баланс на Фь джi через доступ до iстотних перестрахувальних виплат i прибутку в шоземнш валютi вiд таких продуктивних се-кторiв, як сiльське господарство i туризм [22].

Економiчне зростання, ймовiрно, знизиться пiсля па-ндемií через втрачеш можливостi розвитку. Важливо, щоб цей перiод збiльшення iмпортних потужнютю не ш-терпретувався як справжнш економiчний пiдйом i був ви-знаний тимчасовим бумом, обмеженим перюдом рекон-струкцií. Пiсля урагану Плберт в 1988 роцi на Ямайц ста-вся бум, унаслiдок якого потенцшний зовнiшнiй дефщит у розмiрi 253 млн доларiв США перетворився в 38,3 млн доларiв США. Це вщбулося з двох причин: надходження перестрахувальних потогав у розмiрi 413 млн доларiв сШа i iноземна грантова допомога в розмiрi 104 млн до-ларiв США. На жаль, ця позитивна ситуа^я тривала не-довго, i в мiру того, як джерела фшансування перестра-хування i безоплатно''' допомоги використовувалися, все бтьше вщчувалися непрямi i вториннi втрати [23].

У короткостроковш перспективi стихiйнi лиха зазви-чай викликають зниження ВВП, але не на тривалий час. Наприклад, робота СЬшгуё^ (2000), присвячена досль дженням 35 стихшних лих в Латинськш Америк i Кариб-ському басейш у перiод з 1980 по 1996 р, показала, що реальш темпи зростання знизилися в рк, коли вщбулося лихо, як правило, знову рiзко збтьшувалися протягом двох наступних рокiв (у 28 дослщжених випадках) [24].

При аналiзi наслiдкiв для окремих кра'н необхщно враховувати розмiр кражи, так як для дуже маленьких краж лиха можуть мати бтьш широкий вплив на еконо-мку, нiж для географiчно великих краж, в яких природы ката^зми будуть обмеженi географiчно обмеженою областю i т.д. [25].

У довгостроковш перспективi при оцшц впливу нас-лiдкiв катаклiзмiв значний акцент робиться на ролi ка-пiталу, зростання i продуктивностi прац (наприклад, Solow, 1956 [26]; Denison, 1967 [27]). Однак необоротнi активи та iншi ресурси можуть бути серйозно пошко-дженi унаслiдок стихшних лих, у той час як продуктив-нють неушкодженого капiталу i робочо!' сили може бути знижена у результат пов'язаних з цим порушень шфра-структури i рингав. Всi основнi види стихiйних лих, включаючи посуху, можуть також порушити довгостроковi ш-вестицiйнi плани, як у фiзичному, так i в людському ка-пiталi. Уряди можуть вщволкати ресурси вiд заплано-ваних iнвестицiй для фiнансування процесу надання допомоги i вiдновлення. lншi державнi зусилля з вщно-влення можуть фшансуватися за рахунок внутршшх або зовнiшнiх запозичень, що збтьшуе майбутнi пла-тежi з обслуговування боргу. Зовшшня допомога, пов'-язана зi стихiйними лихами, може бути розширена, але вона не може повнютю замiнити потоки iнвестицiйноí допомоги в цтях розвитку.

Збиток може бути покритий страховими полюами, але навт у цьому випадку юнують альтернативнi ви-трати, пов'язанi з виплатою страхових внескiв. Деякi знищеш активи не можуть бути замшеш взагалi. У бiльш довгостроковiй перспективi стихiйнi лиха i пов'я-заний з ними ризик можуть також сприяти економiчнiй нестабтьност i атмосферi невизначеностi, стримуючи потенцiйних iнвесторiв.

Дослщження впливу стихшних лих на довгострокове економiчне зростання i розвиток зосереджено головним чином на моделюванш наслщгав впливу на накопичення катталу. Наприклад, дослщження, проведене МНжнаро-дним шститутом прикладного системного аналiзу (IIASA) [28], присвячене моделюванню потенцшного впливу стихшних лих у трьох кражах i показало, що дефщит фшан-сових ресурсiв пiсля стихiйного лиха скорочуе майбутне

зростання. У даний час прогнози майбутшх eKOHOMi4HMX показнигав i визначення iснуючих i перспективних ресур-ciB для досягнення цтей зростання, як правило, не вра-ховують вплив потенцiйних лих. На нашу думку, абсолютно марно, тому що каташзми i епщемп вщбуваються в сучасному cвiтi зi значною регулярнicтю, а опис пов'язаних ризигав значно пом'якшать наслщки i скорегують очь кування. Так, у вищезгаданому дослщженн зроблено ви-сновок про те, що ризики, пов'язан з небезпечними при-родними явищами, повинш бути включен в економiчнi прогнози з трьох причин. По-перше, icнують великi аль-тернативш витрати, пов'язанi з вiдволiканням мiзерних фiнанcових реcурciв у зусилля з надання допомоги i вщ-новленню пicля лих. По-друге, cтихiйнi лиха можуть за-вдати шкоди i без того складному процесу бюджетного планування. По-трете, стихшш лиха висувають висок вимоги до реcурciв мiжнародноï допомоги, вiдволiкаючи ресурси вiд використання в цтях розвитку [29], [30].

Грунтуючись на вищесказаному, можна припустити, що стихшш лиха чинять негативний вплив як на коротко-строкове, так i на довгострокове зростання. Ц поди спро-стовують галька спрощеш уявлення про загальне зниження уразливост до стихшних лих у мiру зростання еко-номки. Замicть цього необхiдно прийняти i застосувати бтьш складну перспективу при проведенш докладних оцiнок ризикiв iз макроекономiчного погляду.

Виходячи з результатв таких оцiнок, ризики, пов'я-заш з небезпечними природними явищами, повинш бути включен в загальну полiтику i плани розвитку. При цьому необхщно усвщомлювати рiзницю мiж потенцш-ними короткостроковими i довгостроковими впливами небезпеки - i можливими компромюами мiж ними - а також визнавати взаемозв'язок впливiв.

Стратеги управлшня ризиками також повиннi вщо-бражати той факт, що лиха не е единою однорщноТ формою економiчного падiння. Рiзнi категори небезпеки (клiматичнi, геофiзичнi або епщемп), пов'язаш з рiзними моделями економiчноï уразливоcтi i, отже, тягнуть за собою рiзнi варiанти зниження ризику.

К^матичн небезпеки виникають частше, i економь чно доцiльно адаптувати виробничу дiяльнicть - наприклад, стьськогосподарську практику для зниження ризику. Варто також вжити вщповщних структурних i пов'язаш з цим заходiв, що стосуються проектування i розта-шування будiвель та шшоТ iнфраcтруктури, для зниження наслщгав геофiзичних подiй.

Крiм того, стратеги управлшня ризиками повинш враховувати проблеми i можливосту що виникають унасль док зростаючих тенденцш до глобалiзацiï. Глобалiзацiя розширила можливост для диверcифiкацiï ризикiв i, ймовiрно, для краж загалом е позитивною тенден^ею з погляду cтихiйних лих. Однак у випадку з пандемiею ко-ронавiруcу, глобалiзацiя зiграла визначальну роль i мае cтрахiтливi наслщки.

Управлшня ризиками обов'язково включае приват-ний сектор, а також державний сектор. Слщ заохочувати i пщтримувати приватний сектор в пiдвищеннi його обiз-наноcтi та розумiння ризигав, пов'язаних з небезпечними природними явищами i епiдемiями, а також в прийнятт вiдповiдних iнcтрументiв управлiння ризиками, як структурних, так i неструктурних.

I, нарешту необхiдно оцшити доcвiд, який був добу-тий iз конкретних подiй, i при необхщност вжити вщпо-вiдних заходiв. Лиха можуть викликати змiни в пол^иц та iнcтитуцiйних iнновацiях, як в кiнцевому пiдcумку приносять користь, у деяких випадках не ттьки у зни-женнi уразливоcтi, але i в пщтримц економiчного зростання та розвитку: дерегулювання швестицш у стьське

господарство, застосування кшматичного прогнозу-вання для зменшення впливу кшматично''' мiнливостi, фiнансовi механiзми управлiння ризиками, про що ми поговоримо докладные.

Грунтуючись на вищезазначеному оглядi макроеконо-мiчних наслщгав стихiйних лих, ми переходимо до розг-ляду питань пом'якшення наслщгав стихiйних лих шляхом iнформування користувачiв фiнансовоï звiтностi про мож-ливi вториннi ефекти пандемп. Основна увага буде придь лена проблематицi розкриття iнформацiï та перерахунку статей фЫансово' звiтностi для вiдображення наслiдкiв впливу коронавiрусу на дiяльнiсть компанiй та оцЫювання фiнансових ризикiв з метою управлЫня ними.

В умовах пандеми, що поширюеться свiтом, шфо-рма^я щодо економiчних наслiдкiв дуже важлива, особливо про втрати доходiв i вторинний ефект бюло-гiчноï катастрофи. Це не дивно, адже вiрус не ттьки забирае життя людей, а й впливае на наше повсяк-денне життя рiзними способами.

Уряди багатьох кра'н вживають певних заходiв для припинення поширення Ыфекцп, i цi заходи по-рiзному впливають на бiзнес середовище, та вщповщно на фь нансову звiтнiсть.

У рамках нашого дослщження розглянемо докладные, якi розкриття требi робити компашям з метою ш-формування користувачiв та запобiгання перекру-ченню шформаци.

По-перше, менеджменту компанiй необхщно проана-лiзувати вплив COVID-19 на дiяльнiсть пiдприемства i вь дповюти на наступне питання: Чи можуть Ывестори об-фунтовано вважати, що COVID-19 вплине на компашю i чи буде цей ризик ягасним чином впливати на ршення Ывестгрв, незалежно вiд 'х кiлькiсноï оцЫки?

I якщо внаслiдок аналiзу з'ясуеться що е фiнансовi наслiдки для компанп i вони суттевi, то виникне необ-хiднiсть оцiнити цей вплив на наступш статтi фшансо-во' звiтностi:

Нефiнансовi активи

ЗнецЫення вiдповiдно до МСФЗ (IAS) 36 "Зменшення корисност активiв"

Багатьом пщприемствам доведеться враховувати потенцiйне знецiнення нефЫансових активiв. МСБо 36 вимагае, щоб гудвт i нематерiальнi активи з невизначе-ним строком корисного використання перевiрялися на предмет знецiнення як мУмум щороку, а також ^i не-фiнансовi активи щоразу, коли присутн iндикатори зне-цiнення цих активiв. Тимчасове припинення дiяльностi або зниження попиту, цЫ i прибутковосп - явнi подiï, якi можуть вказувати на знецЫення. Однак вплив зниження економiчноï активностi i зниження доходiв, ймовiрно, по-дiе практично на будь-яке пщприемство i може також вказувати на знецшення.

Керiвництво повинно розглянути питання:

• COVID-19 i заходи, прийнят для його контролю, можуть знизити майбутш притоки грошових кош^в або збiльшити операцшш та iншi витрати з причин, описа-них вище;

• ц поди, в тому числ^ наприклад, падiння цши ак-цiй пiдприемства, яке призводить до того, що ринкова ка-ппамза^я нижче балансовой' вартостi, е показником зне-цiнення, якi вимагають, щоб гудвт i нематерiальнi активи з невизначеним строком корисного використання були протестовав поза рiчного циклу або щоб ^i активи були протестовав;

• припущення i прогнози руху грошових кош^в, ви-користанi для перевiрки на знецЫення, слiд оновити, щоб вщобразити потенцiйний вплив COVID-19;

• бюджети, прогнози та ^i допущення з бтьш ранньо' дати тестування на знецЫення, якi використову-валися для визначення суми очкуваного вiдшкодування активу, повинн бути переглянутi з метою вщображення економiчних умов на звп"ну дату, зокрема, для облiку пь двищеного ризику i невизначеностi та Ышк Товарно-MaTepianbHÏ запаси Можливо потрiбно буде списати запаси до чисто' вартост реалiзацiï. Цi списання можуть бути викликан зменшенням руху запаав, зниженням цiн на товари або старЫням запасiв через бiльш низьга, нiж очiкувалося, продажi. МСБО 2 "Запаси" вимагае, щоб постшш виро-бничi накладнi витрати включалися до вартост запасiв на основi нормально' виробничо' потужностi. Скорочення виробництва може вплинути на порядок розпо-дiлу накладних витрат. OcHOBHi засоби

Вплив розповсюдження вiрусу може означати, що основы засоби використовуються не повнютю, або не ви-користовуються протягом певного перюду, або, що капь тальнi проекти припиненк

МСФЗ (IAS) 16 "Основнi засоби" вимагае, щоб амо-ртизацiя нараховувалась у звт про прибутки i збитки, поки актив тимчасово не використовуеться. МСФЗ (IAS) 23 "Витрати на позики" вимагають, щоб катталь за^я вщсотгав була припинена, коли розробка активу припинена.

Фiнaнсовi iнструменти та оренда ЗнецЫення згiдно з МСФЗ 9 "Фiнансовi iнструменти" Якщо в оргашзаци е якi-небудь фiнансовi шструме-нти, якi входять в сферу застосування МСФЗ (IFRS) 9 "Модель очкуваних кредитних збитгав (ECL)", керiвниц-тво повинно враховувати вплив COVID-19 на розраху-вання ECL. До розглянутих шструмен^в вiдносяться позики, торговельна та Ыша дебiторська заборгова-нють, борговi iнструменти, активи за договором, орен-дна дебiторська заборгованiсть, фiнансовi гарантiï та кредитнi зобов'язання. Договори оренди

Орендодавець та орендар можуть переглянути умови оренди вщповщно до COVID-19, або орендодавець може надати орендарю будь-яку концесю в зв'язку з орендними платежами. У деяких випадках орендодавець може отримати компенсацю вщ мюцевого уряду як стимул для пропозици таких поступок. Як орендодавц^ так i орендарi повинн враховувати вимоги МСФЗ (IFRS) 16 "Оренда", наприклад, чи повинна концеая враховува-тися для змн умов оренди i поширюватися на перюд, що залишився. Орендодавц та орендарi повинш також розглянути питання про те, чи е стимули, отриман вщ мюцевого уряду, державними субсидiями. Визнання доходу

Продажi i виручка пщприемства можуть знизитися внаслщок зниження економiчноï активностi пюля вжиття заходiв iз боротьби з вiрусом. Це враховуеться, у процес операцiйного циклу, коли це вщбуваеться.

Однак це також може вплинути на допущення, зроб-ленi керiвництвом при оцiнцi виручки вiд уже поставле-них товарiв або послуг, i зокрема при оцЫц змЫного вь дшкодування. Наприклад, зниження попиту може привести до збтьшення очкуваних повернень, додаткових ць нових поступок, збтьшення знижок на обсяг, штрафiв за несвоечасну доставку або зниження цн яга можуть бути отримаш покупцем. Все це може вплинути на вимiрю-вання змЫно' винагороди. МСФЗ (IFRS) 15 "Виручка за договорами з покупцями" вимагае, щоб змЫну винаго-

роду визнавалося тiльки тодi, коли icнуе висока ймовiр-нють того, що визнанi суми не будуть вiдновленi при усу-ненн невизначеноcтi.

Керiвництво повинно переглянути як свою оцшку змiнного вiдшкодування, так i вщповщнють порога визнання.

МСФЗ (IFRS) 15 застосовуеться ттьки до тих дого-ворiв, щодо яких керiвництво чекае, що його кпiент ви-конае своТ зобов'язання при настанн термiну Ух пога-шення. Керiвництво може вирiшити продовжувати пос-тавляти кшенту, навiть якщо йому вщомо, що кпiент може бути не в змозi оплатити деякi або вс товари, що поставляються. За цих обставин виручка визнаеться ттьки в тому випадку, якщо юнуе ймовiрнicть того, що кшент заплатить цшу угоди.

CTpaxoBi вiдшкодування

Суб'ект господарювання може зазнати збитгав, пов'язаних iз cтихiйним лихом, або через знецшення активу, або через виникнення зобов'язань. Наприклад, як вна-слщок збитку вiд cтихiйного лиха суб'ект господарювання може визначити, що об'ект основних заcобiв зме-ншений вiдповiдно до МСБО 36 або дебторська забор-гованicть вщ замовника знецiнена вiдповiдно до МСФЗ 9 (або МСБО 39, якщо застосовуеться). Альтернативно, суб'ект господарювання може понести витрати на ремонт пошкодженого об'екта або визначити, що вш несе вщповщальнють за вщшкодування еколопчноТ шкоди вiдповiдно до МСБО 37 "Положення, умовнi зобов'язання та умовн активи".

Облiк страхових вимог буде вiдрiзнятиcя залежно вщ рiзноманiтних факторiв, включаючи характер ви-моги, суму виручки (або передбачувану виручку) та те-рмiни втрати та вщповщне стягнення страхування. ^м того, на будь-який облiк страхових надходжень вплива-тиме оцiнка покриття цього конкретного виду збитгав у данш cитуацiï, а також аналiз здатноcтi страховика за-довольнити вимогу. МСБО 37 не дозволяе визнати умовн активи. Вщповщно, активом страхового вщшкодування може бути визнано лише за умови, якщо ви-значено, що це пщприемство мае дшсний страховий полю. Це може бути зрозумто з формулювання страхового полюу, але це може вимагати пщтвердження вщ страховика про те, що шцидент охоплюеться i вщпо-вiдна вимога буде врегульована.

Реструктуризащя.

Внаcлiдок cтихiйного лиха суб'ект господарювання може прийняти ршення про продаж або вщмову вщ пе-вних активiв або виконання плану реструктуризации Рес-труктуризацiя - це програма, яка плануеться i контролю-еться керiвництвом i суттево змiнюе або сферу дiяльно-cri суб'екта господарювання, або cпоciб здшснення бiз-несу. МСБО 37 стосуеться облку витрат, пов'язаних iз створенням резерву пщ реcтруктуризацiю, iнформацiя про яку повинна розкриватися.

Джерела невизначеност оцiнки

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Визначення балансово'1' вартоcтi деяких активiв та зобов'язань потребуе оцшки ефек^в невизначених майбутшх подш на ц активи та зобов'язання на ганець званого перiоду. МСБО 1 вимагае оприлюднення шформаци про припущення щодо майбутнього та шших основних дже-рел невизначеност оцiнки на кiнець званого перiоду, якi мають значний ризик унаслщок icтотного коригування балансово'1' вартосл активiв та зобов'язань протягом на-ступного фiнанcового року.

МСБО 1 вимагае, що стосовно активiв та зобов'язань, яга пщлягають оцшцу наприклад, необоротних ак-

тивiв, що пщлягають знецшенню, примiтки повиннi мю-тить причини такого знецiнення та балансову вартють станом на ганець звiтного перiоду. Розкриття iнформацiï повинно бути представлене таким чином, щоб допома-гати користувачам фшансовоТ звпшост зрозумiти су-дження, якi приймае керiвництво щодо майбутньоТ дiяль-ност та про iншi кпючовi джерела невизначеност оцiнки. Характер та обсяг наданоТ iнформацiï буде залежати вщ характеру припущення та iнших обставин.

Як вважають експерти з компани Ernst&Young [31], суб'екти, що зазнали стихшного лиха як прямо, так i опо-середковано, вiдповiдно до МСБО 1, повинш розкривати шформацю про активи та зобов'язання, яга пщлягають значнш невизначеност в оцшцк

Висновки та дискусiя.

Доcлiдження впливу стихшних лих на довгострокове економiчне зростання i розвиток показало, що дефщит фшансових ресурав пicля стихшного лиха скорочуе май-бутне зростання i потребуе розкриття ризигав, яга пов'язаш з небезпечними природними явищами з трьох причин. По-перше, юнують велига альтернативш витрати, пов'язаш з вщволканням мiзерних фшансових ресурав у зусилля з надання допомоги i вщновленню пicля лих. По-друге, стихшш лиха можуть завдати шкоди i без того складному процесу бюджетного планування. По-трете, стихшш лиха висувають висога вимоги до ресурав мiж-народно'1' допомоги, вщволкаючи ресурси вщ викорис-тання в цтях розвитку. Стихшш лиха чинять негативний вплив як на короткострокову, так i на довгострокову перспективу. ^ поди спростовують галька спрощеш уяв-лення про загальне зниження уразливост1 до стихшних лих у мiру зростання економки. Замють цього необхщно прийняти i застосувати бтьш складну перспективу при проведенш докладних оцiнок ризикiв з макроекономiчного погляду. Виходячи з результатiв таких оцшок, ризики, по-в'язанi з небезпечними природними явищами, повинш бути включеш в загальну полiтику i плани розвитку.

Стратеги управлшня ризиками також повинш вщо-бражати той факт, що лиха бувають рiзноï категори небезпеки (кшматичш, геофiзичнi або епiдемiï) i тягнуть за собою рiзнi варiанти зниження ризику.

Управлшня ризиками обов'язково включае приват-ний сектор, а також державний сектор, але ця тематика буде розкрита у наступних дослщженнях.

Також необхщно оцшити досвщ, якiй був добутий iз конкретних подiй, i за необхщност1 вжити вiдповiдних за-ходiв. Лиха можуть викликати змши в полiтицi та iнcтиту-цшних iнновацiях, якi в кiнцевому пщсумку приносять ко-ристь, у деяких випадках не ттьки в зниженш уразливо-cтi, але i в пщтрим^ економiчного зростання та розвитку: дерегулювання швестицш у ciльcьке господарство, за-стосування кпiматичного прогнозування для зменшення впливу шматичноТ мiнливоcтi, фiнанcовi механiзми уп-равлiння ризиками.

З метою управлшня ризиками та пом'якшення наслщгав стихшних лих шляхом шформування кориcтувачiв фь нансовоТ зв^носл про можпивi вториннi ефекти пандеми було розглянуто питання розкриття шформаци та перерахунку статей фшансовоТ звп"ност1 для вiдображення наcлiдкiв впливу коронавiруcу на дiяльнicть компанiй та оцшювання фiнанcових ризикiв.

Далекоcяжнi наслщки впливу стихшних лих завдають серйозних економiчних збитгав не тiльки в короткостроковш перспективк Втрати вщ cтихiйних лих поcтiйно iн-терпретуються як винятга^ под^', якi дють поза "норма-льноТ" теор^' i практики розвитку. У результат вразли-вicть до бiд не включаеться у планування розвитку. Але

часи, схоже, змiнюються - прикладом тому служить глобальна пандемiя коронавiрусу, яка охопила весь cbít i повинна бути включена у планування розвитку. Розгля-нутий у статт макроекономiчний вплив катаклiзмiв на методолопю облiку ECLAC - це спроба показати гли-бину, до якоТ втрати вiд катастроф е частиною довго-строкового розвитку. Вiдводити лиха за межi теорiТ i практики розвитку марно i неетично. Перюд можливос-тей отримання перестрахувальних виплат, грошових пе-реказiв, мiжнародноТ надзвичайноТ допомоги i допомоги з метою розвитку е короткочасним i недостатшм для ком-пенсаци всiх втрат, особливо тих системних i вторинних наслщгав стихмних лих, яга можна вщчути ттьки через деякий час пюля первинного стихмного шоку.

Список використаних джерел:

1. International Federation of the Red Cross and Red Crescent (IFRC/RC) 2018: World disasters report 2018. Switzerland: IFRC/RC.

2. Townsend, R., 1994. Risk and insurance in village India. Econometrica 62 (3), 539-591.

3. Paxson, C.H., 1992. Using weather variability to estimate the response of savings to transitory income in Thailand. American Economic Review 82 (1), 15-33.

4. Udry, C., 1994. Risk and saving in Northern Nigeria. American Economic Review 85 (5), 1287-1300.

5. Benson, C., Clay, E.J., 2004. Understanding the economic and financial impacts of natural disasters. Disaster Risk Management Series No. 4. World Bank, Washington DC.

6. Halliday, T., 2006. Migration, risk and liquidity constraints in El Salvador. Economic Development and Cultural Change 54 (4), 893-925.

7. Horwich, G., 2000. Economic lessons of the Kobe earthquake. Economic Development and Cultural Change 521-542.

8. Narayan, P.K., 2001. Macroeconomic impact of natural disasters on a small island economy: evidence from a CGE model. Applied Economics Letters 10, 721-723.

9. Selcuk, F., Yeldan, E., 2001. On the macroeconomic impact of the August 1999 earthquake in Turkey: a first assessment. Applied Economics Letters 8, 483-488. DOI: 10.1080/13504850010007501

10. Vos, R., Velasco, M., de Labastida, E., 1999. Economic and social effects of El Niño in Ecuador, 1997-1998. Inter-American Development Bank Technical Paper P0V-107.

11. Pelling, M. 1996: Coastal flood hazard in Guyana: environmental and economic causes. Caribbean Geography 7(1), 3-22.

12. Alabala-Bertrand, J.M. 1993: Political economy of large natural disasters; with special reference to developing countries. Oxford: Clarendon Press.

13. United Nations Disaster Relief Coordinator (UNDRCO) 1991: Mitigating natural disaster phenomena, effects and options: a manual for policy makers and planners. New York: UN.

14. Zapata-Marti, R. 1997: Methodological approaches: the ECLAC methodology. In Center for the Research on the Epidemiology of Disasters (CRED), Assessment of the economic impact of natural and man-made disasters. Proceedings of the expert consultation on methodologies, Brussels, 29-30 September, Universite Catholique de Louvain, Belgium, 10-12.

15. COVID-19 CORONAVIRUS PANDEMIC [Електронний ресурс]. -2020. - Режим доступу до ресурсу: https://www.worldometers.info/ coronavirus/.

16. Duffin E. Impact of the coronavirus pandemic on the global economy - Statistics & Facts [Електронний ресурс] / Erin Duffin. - 2020. - Режим доступу до ресурсу: https://www.statista.com/topics/6139/covid-19-impact-on-the-global-economy/.

17. Gibbs, T. 1997: Effects of hurricane Luis (September 1995) on structures in Antigua. In Ahmad, R., editor, Natural hazards and hazard management in the Greater Caribbean and Latin America. Jamaica: Disaster Studies Unit, University of the West Indies, 165-76.

18. Devlet Planlama Teskilati (DPT) 1999: Depremin Ekonomik and Sosyal Etkileri: Muhtemel Finans Ihtiyaci (Economic and social impacts of the earthquake: possible financial needs). Retrieved from http://ekutup.dpt.gov.tr/ deprem on 19 October 1999.

19. Ozerdem, A. and Barakat, S. 2000: After the Marmara earthquake: lessons for avoiding short cuts to disasters. Third World Quarterly 21(3), 425-39.

20. Blaikie, P.M., Cannon, T., Davis, I. and Wisner, B. 1994: At risk: natural hazards, people's vulnerability, and disasters. London: Routledge.

21. Hewitt, K. 1997: Regions at risk. Harlow: Longman.

22. United Nations Centre for Regional Development (UNCRD) 1995a: A call to arms: report of the 17 January Great Hanshin earthquake. UNCRD discussion paper 95-2. Nagoya, Japan.

23. Benson, C. 1997c: The economic impact of natural disasters in Vietnam. Working paper 98. London: Overseas Development Institute.

24. Charve'riat, Celine. 2000. Natural disasters in Latin America and the Caribbean: an overview of risk. Research Department Working Paper 434. Washington, D.C.: Inter-American Development Bank.

25. Benson, C. 1997c. The economic impacts of natural disasters in the Philippines. ODI Working Paper No. 99. London: Overseas Development Institute.

26. Solow, R. M. 1956. A contribution to the theory of economic growth. Quarterly Journal of Economics 70 pp. 65-94.

27. Denison, E F. 1967. Why economic growth rates differ: postwar experience in nine Western countries. Washington, D.C.: Brookings Institution.

28. World Bank. 2001. Global development finance: building effective coalitions for effective development finance. Washington, D.C.: Management Unit, Latin America and Caribbean Region.

29. MacKellar, L., Paul Freeman and T Ermolieva. 1999. Estimating natural catastrophic risk exposure and the benefits of risk transfer in developing countries. Laxenburg: International Institute for Applied Systems Analysis.

30. Freeman, Paul K., L.A. Martin, J. Linneroot-Bayer and K. Warner. 2003. 'National systems for the comprehensive management of disaster risk financial strategies for natural disaster reconstruction'. Prepared for the 1st and 2nd meetings of the Natural Disasters Network, March 6 - 7, 2003. Washington, D.C.: Inter-American Development Bank)

31. Applying IFRS: Accounting for the financial impact of natural disasters. // Ernst&Young. - 2017. - С. 19.

Received: 12/03/2020 1st Revision: 20/03/2020 Accepted: 10/04/2020

Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project

Р. Кузина, д-р экон. наук, доц.

Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина

ОЦЕНКА МАКРОЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОСЛЕДСТВИЙ ПРИРОДНЫХ КАТАКЛИЗМОВ И ПОСЛЕДУЮЩИЕ РАСКРЫТИЯ В ФИНАНСОВОЙ ОТЧЕТНОСТИ НА ПРИМЕРЕ ПАНДЕМИИ КОРОНАВИРУСА

Проведен обзор макроэкономических последствий стихийных бедствий, основываясь на методологии ECLAC, которая отделяет прямой физический ущерб от косвенных производственных затрат и дополнительных или вторичных последствий. Рассмотрены вопросы смягчения последствий стихийных бедствий путем информирования пользователей финансовой отчетности о возможных вторичных эффектах пандемии. Основное внимание уделено проблематике раскрытия информации и перерасчета статей финансовой отчетности для отражения последствий влияния коронавируса на деятельность компаний.

Ключевые слова: коронавирус, макроэкономические последствия стихийных бедствий, раскрытие информации, МСФО, пандемия, вторичные эффекты.

R. Kuzina, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor Taras Schevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

EVALUATION OF THE MACROECONOMIC CONSEQUENCES OF NATURAL DISASTERS AND SUBSEQUENT DISCLOSURES IN THE FINANCIAL STATEMENTS ON THE EXAMPLE

OF A CORONAVIRUS PANDEMIC

The article reviews the macroeconomic consequences of natural disasters based on the ECLAC methodology, which separates direct physical damage from indirect damage and additional or secondary effects.

A study of the impact of natural disasters on long-term economic growth and development has shown that the scarcity of financial resources after a natural disaster reduces future growth and requires the disclosure of risks associated with dangerous natural phenomena for three reasons. Firstly, there are large opportunity costs associated with diverting scarce financial resources into relief and disaster recovery efforts.

Secondly, natural disasters can damage an already complex budgeting process. Thirdly, natural disasters place high demands on international aid resources, diverting resources from development. Natural disasters have a negative impact on both the short and long term. These developments refute the somewhat simplistic notion of a general decline in vulnerability to natural disasters as the economy grows. Instead, a more sophisticated perspective needs to be adopted and applied when conducting detailed macroeconomic risk assessments. Based on the results of such assessments, the risks associated with natural hazards should be included in general development policies and plans.

Risk management strategies should also reflect the fact that disasters occur in different hazard categories (climatic, geophysical or epidemic) and entail different risk reduction options.

It is also necessary to assess the experience gained from specific events and, if necessary, take appropriate action. Disasters can cause policy and institutional innovation changes that ultimately benefit, in some cases, not only in reducing vulnerability but also in supporting economic growth and development: deregulating agricultural investment, applying climate forecasting to reduce the impact of climate variability, financial risk management mechanisms.

In order to manage risks and mitigate the effects of natural disasters by informing users of financial statements about possible side effects of the pandemic, the issue of disclosure and recalculation of financial statements was considered to reflect the effects of coronavirus on companies and assess financial risks.

Key words: coronavirus, macroeconomic consequences of natural disasters, information disclosure, IFRS, pandemic, secondary effects.

References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription: