CC BY
14
УДК 616.71-007.152-07-059 DOI: 10.22141/2224-0721.15.4.2019.174816
Хижняк О.0.12 , Микитюк М.Р12 , Николаев Р. С.1, Барабаш Н.е.1, Манська К.Г.1 1ДУ «1нститутпроблем ендокринноIпатологИ 1м. В.Я. Данилевського НАМН Украни», м. Харк1в, Украна 2 Харк1вська медична академя пюлядипломно! осв1ти МОЗ Укра1ни, м. Харк1в, Укра1на
Оцшка шформативносл й специфiчностi дiагностичних критерпв для проведення первинного скриншгу на акромега^ю
For citation: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(4):304-310. doi: 10.22141/2224-0721.15.4.2019.174816
Резюме. Актуальнють. НайбПьш ефективним методом ранньоiд1агностики будь-якого захворювання, а особливо такого р'щюсного, як акромегап'т, вважаеться популяцйний скриннг у групах п'щвищеного ризи-ку, упровадження якого в УкраЫ потребуе розробки методолопчних. п1дход1в i економ'чного обгрунтування. Мета: на пдставi проведення пор'1внянного анал'зу визначити iнформативнiсть i специф'нн'ють питань, що будуть включен до анкети первинного скриннгу акромегал'й. Матер'али та методи. Анкетування прово-дилося у двох групах осб: група 1 — хворi, яким д1агноз акромегалП був верифкований у Нейроендокри-нолопчному центр': ДУ «1нститут проблем ендокринноi патологи iм. В.Я. Данилевського НАМН Укршни» (n = 123); група 2 (n = 550) — особи з групи ризику, а саме паценти, якi прийшли на амбулаторний в:зит до лкаря загально! практики, терапевта, кардолога, ендокринолога з р:зних причин i мають соматичну i/або ендокринну патологю. Анал'з отриманих даних проведено методом вар'ацйноi статистики з викорис-танням програмного комплексу SPSS 19.0 Statistical Software (IBM Corp., Armonk, NY, USA). Результати. Перший блок питань розробленоi анкети спрямований на виявлення фенотипових ознак, тобто оценку патентом змн його зовн'1шност'1. Другий блок питань анкети спрямований на визначення пацентами скарг, якi можуть бути ознакою патолопчного процесу центральноi нервовоi системи й гiпофiза. На п'щставi прове-деного пор'вняльного анал'зу в остаточному вар'антi запропоновано анкету з 11 питань, що в'щображають найбльш в'ропднi ознаки й кп':н':чн': прояви перманентноi пперсоматотроп'мемп. Анкета призначена для опитування осб :з груп ризику з метою проведення опортун'ютичного скриннгу на акромегал'1ю. Висновки. Запропонована методика виявлення значущост клЫчних ознак акромегалП дозволяе з високим ступенем в'ропдност.i визначити остаточн питання для анкети, призначеноiдля скриннгу на акромегал'1ю. Ключовi слова: акромегал'т; пперсоматотроп'мем'я; скриннг; опитування; анкета
Вступ
Акромегалiя — тяжке нейроендокринне захворювання, що виникае внаслщок хрошчно! гшер-продукцп соматотропного гормону гiпофiза (СТГ) та iнсулiноподiбного ростового фактора 1 (1РФ-1) в оиб iз закшченим фiзiологiчним ростом i характеризуемся патолопчним диспропорцшним перь остальним ростом юсток, хрящiв, м'яких тканин, внутршшх оргашв i порушеннями функщональ-
ного стану серцево-судинно! й легенево! систем, периферичних ендокринних залоз, обмшу речовин [1—3]. У 86—90 % випадюв причиною гшерпродук-цп СТГ е СТГ-секретуючi аденоми гiпофiза, серед яких видшяють iзольовану соматотротному (СТ) i змшану аденому гiпофiза — соматомамотротному [4]. СТГ-секретуючi аденоми становлять близько третини вах гормонально-активних аденом гшо-фiза [5, 6].
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Хижняк О.О., доктор медичних наук, професор, завщуюча Нейроендокринолопчним центром i вщдшом шшчно!' ендокринолош, ДУ «1нститут проблем ендокринно'"' патологи iM. В.Я. Данилевського НАМН Укра'ни», вул. Алчевських, 10, м. Харш, 61002, Укра'на; e-mail: oksana210562@gmail.com; контактний тел.: +38 (096) 579 82 50. For correspondence: Oksana Khyzhnyak, MD, PhD, Professor, Head of Neuroendocrinological Centre and Department of Clinical Endocrinology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Alchevskyh st., 10, Kharkiv, 61002, Ukraine; e-mail: oksana210562@gmail.com; contact phone: +38 (096) 579 82 50. Full list of author information is available at the end of the article.
Поширенють акромегалГi у свт становить 36—90 oci6 на 1 млн населення, а захворюванють — 1,9—4,0 oci6 на 1 млн [7, 8]. Епщемюлопчна ситуацiя з акромегали суттево розрiзняeться в рiзних крашах, що можна пояснити, з одного боку, рiзним рiвнем еко-номiчного розвитку, оргашзаци надання медично1 допомоги й ефективност диспансерного спостере-ження, з шшого — вiдмiнностями щодо забезпече-носп квалiфiкованими спецiалiстами й доступностi медично1 допомоги [9—15]. Оскiльки в Украш досi не створено реестру, звюно, неможливо оцiнити ре-альну поширенють акромегали й захворюванiсть на не! Можна лише гiпотетично, враховуючи середню поширенiсть акромегали у свiтi (40—70 випадюв на 1 млн дорослого населення), передбачати, що кшь-кють хворих на цю патологiю в Украш може стано-вити близько 1840—3220 оаб.
Слщ зазначити, що ютинну захворюванiсть на аденоми гiпофiза в популяци встановити досить важко через пiзню дiагностику патологГi [16]. Хоча для встановлення дiагнозу акромегали досвщченому фахiвцю зазвичай достатньо лише морфолопчних ознак захворювання, тривалiсть донозолопчного перiоду (Ме 41,0 мiс.) у дослщжуванш вибiрцi вказу-вала на певш проблеми дiагностики ще1 ендокрино-патГi [17]. За даними R. Knutzen i S. Ezzat, тривалють донозологiчного перiоду у 54 % хворих на акроме-галiю становить понад 10 роюв, а в 37 % — понад 15 роюв [18].
З огляду на це найбшьш ефективним методом ранньо! дiагностики будь-якого захворювання, а особливо такого рщкюного, як акромегал1я, вва-жаеться популяцiйний скринiнг у групах пщви-щеного ризику, впровадження якого в Украш потребуе розробки методолопчних пiдходiв i еконо-мiчного обГрунтування. Скринiнг у системi охорони здоров'я — це активна щентифжац1я захворювання в оаб, якi вважаються або вважали себе здорови-ми, тобто виявлення хвороби на доклiнiчнiй стади. Основна мета скринiнгу — виявити хворобу ранiше, н1ж вона викличе симптоми й ускладнення, i, якщо це можливо, повнiстю вилiкувати ii.
Великий досвщ у цьому питанш мае Нiмеччина, у якiй, за даними популяцшного скринiнгу концен-траци 1РФ-1 у кровi, акромегалiю було дiагностовано в 1034 осiб на 1 млн населення, тодi як за офщшною статистикою — лише в 70 оаб на 1 млн. За даними A. Daly i ствавт., у популяцiйному дослщженш за участi 71 972 громадян Бельги поширенiсть аденом гiпофiза становила 94 на 100 тис. населення, акромегали — 1 випадок на 8 тис. населення, тобто 122 випадки на 1 млн, що перевищувало показники офь цшно! статистики [19]. На невiдповiднiсть м1ж фак-тичними даними й офщшною статистикою вказують також результати, отримаш в багатоцентровому по-пуляцiйному дослщженш за учасп 860 тис. оаб, якi мешкали на територи бвропи, Ывденно1 Америки й регiону 1ндшського океану [19]. Поширенiсть аденом гiпофiза в цьому дослiдженнi становила 1 випадок на 909—1818 обстежених, акромегали — 1 випадок на
6600 обстежених, що в перерахунку на 1 млн населення становить 550—1100 i 151,5 вщповщно. Такi висою показники поширеностi акромегалй вказують на те, що морфолопчш ознаки захворювання е вщстроче-ними й не завжди вираженими, що не дозволяе вва-жати 1х облiгатними клтчними ознаками, особливо в осiб старшо! вiковоl групи. Актуальнiсть скринiн-гу на акромегалiю пiдтверджуе той факт, що в 1,5 % обстежених СТГ-секретуючу аденому гiпофiза було дiагностовано в структурi генетичних синдромiв — МЕН-1 i Мак-К'юна — Олбрайта [20].
За методолопею скринiнг подшяють на популя-цiйний та опортушстичний. Популяцiйний скри-нiнг проводиться серед уах осiб, яких вважають схильними до ризику, як це робиться в рамках на-щональних програм, наприклад, з виявлення раку молочно! залози й шийки матки. Опортушстичний скриншг проводиться з метою профшактики або виявлення захворювань у тому раз^ коли люди звернулися по медичну допомогу у зв'язку з певним симптомом або скаргою, а лжар^ користуючись на-годою, пропонують !м рiзноманiтнi iншi тести з ура-хуванням вiку й стап пацiентiв (наприклад, вимiрю-вання артерiального тиску).
Оцiнка результатiв повинна бути невщ'емною частиною будь-яко1 процедури скринiнгу. У 1971 р. Cochrane i Holland запропонували сiм критерив оцiнки, що сьогоднi настгльки ж справедлив^ як i тодi [22]. Основш критерй ефективного скринiн-гу — це його простота проведення, прийнятшсть, точнiсть, повторюванiсть, чутливiсть i специфiч-нiсть. Тобто тест повинен бути легким для вико-ристання, простим для штерпретаци i, наскшьки це можливо, доступним для проведення парамедич-ним (фельдшерським) та шшим персоналом. Також тест повинен мютити точне визначення стану або дослщжуваного симптому й давати позитивний результат у разi наявностi шуканого стану в обсте-жуваного шдивща, i вартiсть тесту повинна врахо-вуватися у зв'язку з перевагами раннього виявлення захворювання.
У Нейроендокринолопчному цен^ ДУ «1нсти-тут проблем ендокринно1 патологП iм. В.Я. Дани-левського НАМН Укра1ни» було розроблено опиту-вальник для скринiнгу на акромегалго, що мiстив 30 питань, i проведено первинну його валщизащю на пiдставi вивчення думки спещалюпв iз визначен-ням iнформативностi дiагностичних ознак за баль-ною системою. Аналiз думки експертiв показав, що найбшьш значущими питаннями для раннього виявлення захворювання е п, що характеризують змь ни зовшшносп, наявнiсть неврологiчних розладiв, лакторе1 й онкопатологи. Наступним етапом встановлення специфiчностi й iнформативностi анкети для проведення скриншгу е наукове обГрунтування шформативносп запропонованих питань.
Мета досЛдження: на пiдставi проведення порiв-няльного аналiзу визначити iнформативнiсть i спе-цифiчнiсть питань, що будуть включеш до анкети первинного скринiнгу на акромегалго.
Матерiали та методи
Опитування було запропоновано двом групам oci6: група 1 — хвор^ яким дiагноз акромегали було верифжовано в Нейроендокринологiчному цен-трi ДУ «1нститут проблем ендокринно! патологи iм. В.Я. Данилевського НАМН Украши» (n = 123); група 2 (n = 550) — особи з групи ризику, а саме пащенти, якi прийшли на амбулаторний вiзит до лiкаря загально! практики, терапевта, кардюлога, ендокринолога з приводу рiзних причин i мають со-матичну та/або ендокринну патологiю. У другш гру-пi пацiентiв iз ранiше дiагностованою акромегалiею не було. Тобто група 2 — це особи, яким проведено первинний скриншг, а наявнють у них симптомiв акромегали встановлено з використанням анкети-опитувальника [23].
Аналiз було проведено методом варiацiйноl статистики за допомогою програмного комплексу SPSS 19.0 Statistical Software (IBM Corp., Armonk, NY, USA). Порiвняльний аналiз вiдмiнностей у частой клшчних ознак проводився шляхом по-будови таблиць спряженостi ознак за крш^ем xi-квадрат (х2) iз поправкою Yates. Наявнiсть або вщсутшсть ознаки та ll значущiсть визначали шляхом шдрахунку спiввiдношення шанав (OR) [24].
Вираховували також вiдсоткове спiввiдношення випадкiв наявност або вiдсутностi ознак у порiв-нюваних вибiрках пацiентiв.
Результати
Перший блок питань анкети передбачае вияв-лення фенотипових ознак, тобто оцiнку пащентом змiн його зовнiшностi. На питания № 1 «Помггна для самого пащента та/або оточуючих змiна його (ll) зовнiшностi» «так» вiдповiли 67,48 % хворих на акро-мегалго й 28,55 % осiб iз групи ризику (х2 = 64,73; р = 0,0001). Тобто вiрогiднiсть появи змш зовшш-ностi е патогномошчною ознакою акромегали, вона трапляеться у хворих на акромегалго майже в 5 разiв частiше, шж у групi порiвняння (OR = 5,19). Таю ознаки (питання № 2—8), як потовщення пальщв (збшьшення розмiру кiлець), збшьшення розмiру взуття, носа, губ, надбрiвних дуг й вилично1 кiстки, розмiрiв щелеп iз порушенням прикусу й розши-ренням м1жзубних промiжкiв, окружиостi голови, з високим ступенем вiрогiдностi (р = 0,0000) при-таманнi хворим на акромегалго й мають високу шформативну значущiсть для постановки дiагнозу при первинному обстеженш (табл. 1). Проте питання № 2 i 3, що характеризують збiльшення розмiру
№ Питання анкети Градацм Група 1 (%) Група 2 (%) Сшввщ-ношення шанав, OR (1/2) Рiвень статистичноУ значущосп вщмшностей
c P
Патент вказуе на змни, що виникли за останн 5 роюв
1 Помлтна для самого патента та/або оточуючих змЫа його (и) зовншност е 67,48 28,55 5,19 64,73 0,000
Немае 32,52 71,45 0,19
2 Потовщення пальщв (збтьшився розмiр ктець, потрiбнi рукавички бiльшого розмiру) е 82,11 0,20 2235,77 468,05 0,000
Немае 17,89 99,80 0,00
3 Збiльшення розмiру взуття е 82,11 8,91 46,94 306,79 0,000
Немае 17,89 91,09 0,02
4 Збiльшення носа е 67,48 3,27 61,33 319,87 0,000
Немае 32,52 96,73 0,02
5 Збтьшення губ е 67,48 0,91 226,18 386,1 0,000
Немае 32,52 99,09 0,00
6 Збiльшення надбрiвних дуг i вилично! кiстки е 82,11 2,91 153,22 433,56 0,000
Немае 17,89 97,09 0,01
7 Збiльшення розмiрiв щелеп iз порушенням прикусу й розширенням мiжзубних промiжкiв е 82,11 5,64 76,86 368,05 0,000
Немае 17,89 94,36 0,01
8 Збiльшення окружност голови (попереднi головнi убори патенту стали малими) е 73,17 1,27 211,56 415,42 0,000
Немае 26,83 98,73 0,00
9 Прибавка маси тта (понад 5 кг) е 37,40 30,18 1,38 2,10 0,15
Немае 62,60 69,82 0,72
Таблиця 1. Статистичн показники бально/ оц'1нки фенотипових ознак акромегалп
за даними пор'вняльного аналiзу
кшщвок i пальцiв, на наш погляд, можна поеднати в одне. Таку ознаку, як прибавка маси тша (понад 5 кг за останш 5 рокiв) (питання № 9), майже з одна-ковою частотою вщзначили особи першо! й друго! груп (37,40 i 30,18 % вщповщно), х2 = 2,10; р = 0,15, тобто це питання анкети не е специфiчним для пер-винного дiагнозу.
Другим блоком питань анкети е визначення патентами скарг, що можуть бути ознакою наявностi патологiчного процесу центрально! нервово! сис-теми й гiпофiза (питання № 10, 11, 16, 17) (табл. 2). Найбшьш важливою скаргою пацiентiв з акроме-галiею, за нашими даними й даними шших авто-рiв [21—25], е бшь голови, що вщзначали 56,25 %
Таблиця 2. Статистичн показники бально/ оц'1нки кл'!шчних прояв'!в акромегали за даними пор'вняльного аналiзу
№ Питання анкети Градацм Група 1 (%) Група 2 (%) Сшввщ-ношення шанав, OR (1/2) Рiвень статистичноУ значущосп вщмшностей
c P
Патента турбують наступн симптоми
10 Бть голови е 56,25 63,82 0,73 1,69 0,193
Немае 43,75 36,18 1,37
11 Надлишкова ттливють е 54,17 32,55 2,45 15,7 0,001
Немае 45,83 67,45 0,41
12 Бть, скутють i зниження рухливост в суглобах е 37,40 42,73 0,80 0,96 0,326
Немае 62,60 57,27 1,25
13 Пщвищення артерiального тиску е 33,33 44,36 0,63 3,63 0,056
Немае 66,67 55,64 1,59
14 Пщвищення цукру кровi е 35,77 13,45 3,58 33,10 0,000
Немае 64,23 86,55 0,28
15 Задишка i зниження працездатност е 58,33 43,82 1,80 6,36 0,011
Немае 41,67 56,18 0,56
16 ОшмЫня юнчиюв пальцiв на руках ^або ногах е 37,40 37,82 0,98 0,00 1,00
Немае 62,60 62,18 1,02
17 Погiршення зору (звуження поля зору) е 14,58 0,30 57,54 41,56 0,000
Немае 85,42 99,70 0,02
18 Хротння або напади нестачi повiтря пiд час сну е 1,52 28,55 0,04 42,00 0,000
Немае 98,48 71,45 25,97
19 Надмiрний рiст волосся на тл поява папiлом, родимих плям, невуав тощо е 34,26 29,27 1,26 0,84 0,35
Немае 65,74 70,73 0,79
20 Наявнiсть шкiрних складок на обличчi й волосиста частинi голови е 8,33 6,73 1,26 0,21 0,64
Немае 91,67 93,27 0,79
21 Збiльшення розмiрiв язика й утруднення мови, огрубЫня голосу е 31,82 6,00 7,31 69,88 0,000
Немае 68,18 94,00 0,14
Патент вказуе, що у нього були ранше i/або е зараз
22 Захворювання щитоподiбноí залози (дифузний, вузловий або змшаний зоб) е 34,48 39,09 0,82 0,09 0,763
Немае 65,52 60,91 1,22
23 Гiнекологiчнi/андрологiчнi захворювання (порушення менструального циклу/гiперплазiя або аденома простати) е 18,75 27,27 0,62 2,66 0,103
Немае 81,25 72,73 1,63
24 Викривлення хребта ^або нижшх кiнцiвок е 32,29 24,00 1,51 2,56 0,109
Немае 67,71 76,00 0,66
25 Видiлення з молочних залоз (лакторея) е 13,54 2,91 5,23 19,14 0,000
Немае 86,46 97,09 0,19
хворих на СТГ-продукуючу аденому гiпофiза. Мгж тим, 63,82 % оаб з групи скриншгу також скар-жились на частий бшь голови (х2 = 1,69, р = 0,19). Отже, це питання не варто включати в анкету-опи-тувальник, оскiльки шанси, що ця ознака не при-зведе до велико! кiлькостi хибнопозитивних результата, дуже високi (OR = 1,37). Скарги хворих на бшь, скутiсть i зниження рухливост в суглобах (питання № 12), тдвищення артерiального тиску (питання № 13), ошмшня кiнчикiв пальцiв на руках ^або ногах (питання № 16), на наявнють захво-рювань щитоподГ6но! залози (дифузний, вузловий або змшаний зоб) (питання № 22), пнеколопчних/ андрологiчних захворювань (мюма матки, полiпи ендометрiю, порушення менструального циклу/п-перплазiя або аденома простати) (питання № 23), наявнють шюрних складок на обличчi й волосистш частинi голови (питання № 20), надмiрного росту волосся на тш, поява папiлом, родимих плям, не-вусiв, кондилом, фiбром, нейрофiбром, лшом, ге-мангiом (питання № 19), викривлення хребта i/або нижнiх кшщвок (питання № 24) також не мали вь рогiдних розходжень у частой позитивних вщпо-вiдей в обох групах (табл. 2), тобто щ ознаки не е специфiчними для встановлення дiагнозу «акроме-галiя» на первинному етапi.
Специфiчними для хворих на акромегалго були скарги на надлишкову пiтливiсть (питання № 11), попршення зору (звуження поля зору) (питання № 17), збшьшення розмiрiв язика й утруднення мовлення, огрубiння голосу (питання № 21), видь лення з молочних залоз (лакторея) (питання № 25), яю з високою частотою вiдзначали хворi першо! групи порiвняно з особами з групи скриншгу. Щ ознаки мають високий шанс спостериатися у хворих на акромегалго (OR1/2 2,5—57,5) (табл. 2).
Окремо слщ зауважити, що такi питання анкети, як задишка й зниження працездатност (питання № 15), попри високу частоту виявлення в першш групi (58,33 %) i вiрогiднiсть розходжень порiвняно з другою групою опитуваних осiб, на наш погляд, недоцшьно включати до перелiку питань анкети. Також на питання № 18 (хротння або напади не-стачi повiтря пiд час сну) негативну вщповщь вь рогщно частше дали особи першо! групи (98,48 %; X2 = 42,00, р = 0,000), але й у другш груш заперечува-ли в себе наявнють ще! ознаки 71,45 % опитуваних. Це стосуеться й питання № 14 — щодо шдвищення цукру в кровь Незважаючи на те, що майже третина хворих першо! групи мають порушення вуглевод-ного обмiну (35,77 %; х2 = 33,00, р = 0,000 порГв-няно з групою 2), частка пащенпв першо! й друго! груп, якi не мають або не знають про наявнють у них гшерглжемп, е досить високою (64,23 i 86,55 % вщповщно). Тому шанс, що в оаб iз порушенням вуглеводного обмшу може бути дiагностовано п-персоматотрошнемго (OR2 = 0,28), досить невеликий. З огляду на те, що з вжом частота порушень вуглеводного обмiну й розвитку машфестного цу-крового дiабету зростае, вщсоток хибнопозитивних
результатiв у таких оаб при проведеннi скриншгу на акромегалго буде доволi високим.
Також, на наш погляд, вщповщ на питання № 26—30, а саме про наявнють у пащента пухлинних захворювань рiзних органiв, сечокам'яно! хвороби, зниження сексуального ваблення, полгав кишечника й безплщдя, не можна вважати вiрогiдними, оскiльки у хворих на акромегалго вони частше були дiагностованi в процесi обстеження в Нейроендо-кринологiчному центрi, а при первинному обсте-женнi пащенпв ще! групи ще не були верифжоваш У цiлому вiдповiдi на щ питання дуже суб'ективнi, i навiть певна кiлькiсть осiб iз соматичною патолоп-ею мають щ скарги/клiнiчнi ознаки.
Отже, з урахуванням проведеного порГвняльно-го аналiзу в остаточному варiантi запропоновано анкету, що мютить 11 питань, якi характеризують найбшьш вiрогiднi ознаки захворювання. Анкета призначена для опитування оаб iз груп ризику для проведення опортунютичного скринiнгу акроме-галп.
Пацiенту запропоновано дати вщповщь «так» чи «ш» на низку питань.
Питання. Чи вщзначаете появу в себе за останш 5 рокiв таких ознак:
1. Помину для Вас ^або оточуючих Вас осiб змь ну Вашо! зовнiшностi.
2. Потовщення пальщв та/або збшьшення роз-мiру взуття.
3. Збшьшення носа.
4. Збшьшення губ.
5. Збшьшення надбрiвних дуг i вилично! кiстки.
6. Збшьшення розмiрiв щелеп iз порушенням прикусу й розширенням м1жзубних промiжкiв.
7. Збшьшення окружност голови (попереднi го-ловнi убори Вам стали мал^.
8. Надлишкову пiтливiсть.
9. Збшьшення розмiрiв язика й утруднення мови, огрубшня голосу.
10. Видшення з молочних залоз.
11. Попршення зору (звуження поля зору).
Обговорення
Отримаш результати були порiвняннi з даними експерпв — фахiвцiв-ендокринологiв, якi вважа-ють, що найбiльш значущими питаннями для ран-нього виявлення захворювання е тг, що характеризують змши зовнiшностi хворого, наявнiсть у нього невролопчних розладiв, лакторе! й онкопатологи.
Цi питання, на думку експерпв, мають 10 балiв, тобто зазначеш ознаки максимально важливi для первинного вщбору осiб для подальшого детального обстеження з метою дiагностики акромегали [25].
Усi означенi питання збиаються з тим, що були отримаш в процес даного дослщження, крГм питань, якГ стосуються наявност у хворого болю голови, шюрних складок на о6личчГ й волосистГй части-ни голови, пухлинних захворювань рГзних органiв, зниження лГ6що, безплщдя (питання № 10, 20, 26, 28, 29).
Але, як було зазначено вище, результати nopiB-няльного аналiзу даних групи ризику i групи хво-рих на активну акромегалш показали, що цi кль HÍ4HÍ ознаки й скарги мають невисоку вipoгiднiсть (р > 0,05). Тому щ питання було вилучено при ви-значеннi остаточних питань для анкети скриншгу.
Висновки
1. З урахуванням pезультатiв пopiвняльнoгo аналiзу мж групами хворих на акpoмегалiю й оаб iз групи ризику запропоновано анкету, що мютить 11 питань, яю характеризують вipoгiднi фенoтипoвi ознаки й клшчш прояви, пpитаманнi хворим iз дов-готривалою гiпеpсoматoтpoпiнемieю.
2. Запропонована методика виявлення значу-щост клiнiчних ознак акромегалп дозволяе з висо-ким ступенем вipoгiднoстi визначити остаточш питання анкети для скриншгу.
3. Анкета призначена для опитування оаб з груп ризику з метою проведення oпopтунiстичнoгo скриншгу на акромегалго.
Конфлiкт штереяв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть кoнфлiкту iнтеpесiв при пiдгoтoвцi дано! статп.
Внесок автор1в у щдготовку статт1: Хижняк О.О. — кoнцепцiя, дизайн, клiнiчнi консультацп, написан-ня статтi; Микитюк М.Р. — клтчне дoслiдження, аналiз отриманих даних, аналiз лiтеpатуpи; Бара-баш Н.6. — клшчне дoслiдження, аналiз лiтеpатуpи; Школаев Р.С. — клшчне дoслiдження, написання резюме; Манська К.Г. — клтчне дoслiдження, ана-лiз отриманих даних.
References
1. Melmed S, Bronstein MD, Chanson PA, et al. Consensus Statement on acromegaly therapeutic outcomes. Nat Rev Endocrinol 2018;14(9):552-561. doi: 10.1038/s41574-018-0058-5.
2. Horvath E, Kovacs K. Pathology of acromegaly. Neuroendo-crinology. 2006;83(3-4):161-165. DOI: 10.1159/000095524.
3. Kannan S, Kennedy L. Diagnosis of acromegaly: .state of the art. Expert Opin Med Diagn. 2013 Sep;7(5):443-53. doi: 10.1517/17530059.2013.820181.
4. Daly AF, Tichomirowa MA, Beckers A. The epidemiology and genetics of pituitary adenomas. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2009 Oct;23(5):543-54. doi: 10.1016/j.beem.2009.05.008.
5. Nilsson B, Gustavasson-Kadaka E, Bengtsson BA, Jons-son B. Pituitary adenomas in Sweden between 1958 and 1991: incidence, survival, and mortality. J Clin Endocrinol Metab. 2000 Apr;85(4):1420-5.
6. Daly AF, Burlacu MC, Livadariu E, Beckers A. The epidemiology and management ofpituitary incidentalomas. Horm Res. 2007;68 Suppl 5:195-8. doi: 10.1159/000110624.
7. Mercieca C, Gruppetta M, Vassallo J. Epidemiology, treatment trends and outcomes of acromegaly. Eur J Intern Med. 2012 Dec;23(8):e206-7. doi: 10.1016/j.ejim.2012.07.010.
8. Lavrentaki A, Paluzzi A, Wass JA, et al. Epidemiology of acromegaly: review of population studies. Pituitary. 2017Feb;20(1):4-9. doi: 10.1007/s11102-016-0754-x.
9. Bernabeu I, Aller J, Alvarez-Escola C, et al. Criteria for diagnosis and postoperative control of acromegaly, and screening and management of its comorbidities: Expert consensus. Endocrinol Diabetes Nutr. 2018;65(5):297-305. doi: 10.1016/j.endinu.2018.01.008.
10. Petrossians P, Tichomirowa MA, Stevenaert A, et al. The Liege Acromegaly Survey (LAS): a new software tool for the study of acromegaly. Ann Endocrinol (Paris). 2012;73(3):190-201. doi: 10.1016/j.ando.2012.05.001.
11. Bolanowski M, Zatonska K, Kaluzny M, et al. A follow-up of 130 patients with acromegaly in a single centre. Neuro Endocrinol. Lett. 2006;27(6):828-832.
12. Fernandez A, Karavitaki N, Wass JA. Prevalence of pituitary adenomas: a community-based, cross-sectional study in Banbury. Clin Endocrinol (Oxf). 2010Mar;72(3):377-82. doi: 10.1111/j.1365-2265.2009.03667.x.
13. Molitvoslovova N, Przhiyalkovskaya E, Rozhinskaya L, Mel-nichenko G. Russian register of patients with hypothalamo-hypophy-seal disorders: update to May 2010. In: Abstract book of 14th Congress of ENEA. Liege. 2010;58:119.
14. Sesmilo G, Webb SM. Twelve years of the Spanish acro-megaly registry: a historical view of acromegaly management in Spain. Endocrinol Nutr. 2010 Feb;57(2):39-42. doi: 10.1016/j.en-donu.2010.01.003.
15. Vandeva S, Andreeva M, Orbetsova M, et al. Acromegaly in Bulgaria - Epidemiological characteristics of acromegaly in the Bulgarian population. Endocrinologia Jrnl. 2010;(3):142-150.
16. Khyzhnyak O, Nikolaiev R, Guk M, Nikolaiev R, Gogitidze T. Clinical and hormonal features of acromegaly in patients from a Ukrainian neuroendocrinology centre. Problemi endokrinnoi patolo-gii. 2019;68(2):110-130. doi: org/10.21856/j-PEP.2019.2.17.
17. Mykytiuk MR, Khyzhnyak OO. Analysis of national registries of patients with acromegaly of foreign countries and own observations. Endokrynologiya. 2010;15(1):107-114. (in Ukrainian).
18. Knutzen R, Ezzat S. The cost of medical care for the acromegalic patient. Neuroendocrinology. 2006;83(3-4): 139-44. doi: 10.1159/000095521.
19. Daly AF, Cogne M, Jaffrain-Rea MX, et al. The epidemiology of pituitary tumors: results of an international collaborative study. In: The Endocrine Society Annual Meeting, Toronto Canada, June 2-5, 2007.
20. Khyzhnyak O, Velykykh N, Levchenko T, et al. Clinical observation of combined pathology - acromegaly and fibrous osteodysplasia (McCune-Albright syndrome). Problemi Endokrynnoi Patologii. 2008;4:56-62. (in Russian).
21. Cochrane AL, Holland WW. Validation of screening procedures. British Medical Bulletin. 1971;27(1):3-8.
22. Fletcher RH, Fletcher SW. Clinical Epidemiology: the essentials. Lippincott Williams & Wilkins, 2005. 252 p.
23. Bolanowski M, Zatonska K, Kaluzny M, et al. A follow-up of 130 patients with acromegaly in a single centre. Neuro Endocrinol. Lett. 2006;27(6):828-32.
24. Levy MJ, Matharu M, Goadsby PJ. Chronic headache and pituitary tumors. Curr Pain Headache Rep. 2008;12(1):74-8.
25. Lesen E, Granfeldt D, Houchard A, et al. Comorbidities, treatment patterns and cost-of-illness of acromegaly in Sweden: a register-linkage population-based study. Eur J Endocrinol. 2017;176(2):203-212. doi: 10.1530/EJE-16-0623.
OTpuMaHO 25.04.2019 ■
Information about authors
Oksana Khyzhnyak, MD, PhD, Professor, Head of Neuroendocrinological Centre and Department of Clinical Endocrinology, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Professor at the Department of endocrinology and pediatric endocrinology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine; e-mail: oksana210562@gmail.com; ORCID iD: orcid.org/0000-0002-4541-5248
Miroslava Mykytyuk, MD, PhD, Professor, Leading Research Fellow at the Neuroendocrinological Centre, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine'; Professor at the Department of endocrinology and pediatric endocrinology, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine; e-mail: myroslavamk@ukr.net; ORCID iD: orcid.org/0000-0002-6169-7628
Roman Nikolaiev, MD, PhD, Research Fellow at the Neuroendocrinological Centre, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Kharkiv, Ukraine; e-mail: 0958285235@ukr.net
Nadezhda Barabash, MD, PhD, Leading Research Fellow at the Neuroendocrinological Centre, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Kharkiv, Ukraine; e-mail: barabash.nadezhda@gmail.com
Katerina Manska, Research Fellow at the Neuroendocrinological Centre, State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Kharkiv, Ukraine; e-mail: katrusiya@yandex.ru
ХижнякО.0.12, МикитюкМ.Р.12, НиколаевР.С.1, БарабашН.Е.1, МанскаяК.Г.1
1 ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков, Украина
2 Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины, г. Харьков, Украина
Оценка информативности и специфичности диагностических критериев для проведения первичного скрининга на акромегалию
Резюме. Актуальность. Наиболее эффективным методом ранней диагностики какого-либо заболевания, а особенно такого редкого, как акромегалия, считается популяцион-ный скрининг в группах повышенного риска, внедрение которого в Украине требует разработки методологических подходов и экономического обоснования. Цель: на основании сравнительного анализа определить информативность и специфичность вопросов, которые будут включены в анкету первичного скрининга на акромегалию. Материалы и методы. Анкетирование проводилось в двух группах: группа 1 — больные, у которых диагноз акромегалии был верифицирован в Нейроэндокринологическом центре ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевського НАМН Украины» (n = 123); группа 2 (n = 550) — лица из группы риска, которые пришли на амбулаторный визит к врачу общей практики — семейной медицины, терапевту, кардиологу, эндокринологу по разным причинам и при наличии соматической и/или эндокринной патологии. Анализ полученных данных проведен методом вариационной статистики с помощью про-
граммного комплекса SPSS 19.0 Statistical Software (IBM Corp., Armonk, NY, USA). Результаты. Первый блок вопросов разработанной анкеты направлен на определение фенотипических признаков, то есть оценку пациентом изменений его внешности. Второй блок вопросов анкеты направлен на выявление у больного жалоб, которые могут быть признаком патологического процесса в центральной нервной системе и гипофизе. На основании проведенного сравнительного анализа в окончательном варианте была предложена анкета из 11 вопросов, которые отображают наиболее достоверные признаки и клинические проявления перманентной гиперсоматотропинемии. Анкета предназначена для опроса лиц из групп риска с целью проведения оппортунистического скрининга на акромегалию. Выводы. Предложенная методика выявления значимости клинических признаков акромегалии позволяет с высокой вероятностью определить окончательные вопросы для анкеты, предназначенной для скрининга на акромегалию. Ключевые слова: акромегалия; гиперсоматотропине-мия; скрининг; опрос; анкета
O.O. Khyzhnyak12, M.R. Mykytyuk12, R.S. Nikolaiev1, N.Ye. Barabash1, K.H. Manska1
1 State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
2 Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
Evaluating the informativity and specificity of diagnostic criteria for primary screening for acromegaly
Abstract. Background. The most effective method for early diagnosis of any disease, and especially such rare as acromegaly, is considered to be population screening in high-risk groups, the introduction of which in Ukraine requires the development of methodological approaches and economic substantiation. The purpose of the study: based on a comparative analysis, to determine the informativity and specificity of questions that will be included in the questionnaire of primary screening for ac-romegaly. Materials and methods. The survey was conducted in two groups of people: group 1 — patients with diagnosis of acromegaly verified in the neuroendocrinology center of State Institution "V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" (n = 123); group 2 (n = 550) — persons from the risk group, namely, those who came to an outpatient visit to a general practitioner, therapist, cardiologist, endocrinologist for various reasons and in the presence of somatic and/or endocrine pathology. The evaluation of the obtained data was car-
ried out by the analysis of variance using the software complex SPSS 19.0 (IBM Corp., Armonk, NY, USA). Results. The first set of questions in the developed questionnaire is the evaluation of phenotypic characteristics, that is, the patient's assessment of changes in his/her appearance. The second set of questions is the determination of complaints by patients that can be a sign of the presence of a pathological process in the central nervous system and pituitary gland. Based on the comparative analysis, in the final version, the questionnaire had 11 questions, which reflect the most significant signs and clinical manifestations of permanent excessive growth hormone. The questionnaire is intended for interviewing individuals at risk in order to carry out opportunistic screening for acromegaly. Conclusions. The proposed method for evaluating the significance of clinical signs of acromegaly allows us to determine with a high degree of probability the final questions for the screening questionnaire. Keywords: acromegaly; excessive growth hormone; screening; survey; questionnaire
