CC BY
35
УДК 616.314-76-77-089.843 Д.М. Король, Г.П. Рузш*
ОЦ1НКА ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ЖУВАЛЬНОГО
АПАРАТУ НА ЕТАПАХ ОРТОПЕДИЧНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦ1еНТ1В ЗУБНИМИ ПРОТЕЗАМИ З ОПОРОЮ НА
1МПЛАНТАТИ
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматологiчна академ1я" *Харк1вський нацiональний медичний унiверситет
Уявлення про яюсть лiкування пацieнтiв зубними протезами з опорою на ендоосальш та субперюстальш iмплантати i характер вщновлення функцii жування може бути створене лише на основi даних про характер р^в жувальних м'язiв, iхнього тонусу i бюелектрично!' активность
Анашз характеру записiв електромiограм дозволяе видiлити такi iхнi особливостi: акт жування становить собою ч^ке розмежоване чергування "залшв" електричноi активностi з перюдами бiоелектричного спокою; у процес жування амплiтуди коливань бiопотенцiалiв з'являються в момент початку скорочення м'язiв, поступово пiдвищуються i до середини "залпу" набувають максимальноi величини, а попм також поступово знижуються до мтмуму; довiльне жування характеризуеться наявшстю робочого та балансувального бок1в; змша боку жування вiдбуваеться рефлекторно i на електромiограмi мае вигляд чергування вишо активностi на одному з боюв; у цей час на другому бощ активнiсть значно знижуеться.
Втрата зубiв суттево впливае на характер запису електромюграм. Характеризуючи електромiограми пацiентiв, яким показано виготовлення
зубних протезiв, необхщно зазначити вiдсутнiсть розчленованост структури, появу спонтанно!' активностi в одному з м'язiв, наявнiсть строго визначеного боку жування, появу низькоампл^удних коливань бiострумiв.
З цieю метою ми отримали 175 електромiограм ошб контрольно! групи з iнтактними зубними рядами та в пащенпв друго! дослiдноi групи, яким виготовляли зубш протези з опорою на внутрiшньокiстковi iмплантати, а також у пащенпв третьо!' дослiдноi групи, яким фжсували зубнi протези на субперiостальнi iмплантати. Електромiографiчнi дослiдження проводили до лжування, через 1 мiсяць пiсля фшсаци протезiв i через 3 мюящ пiсля початку користування протезами з опорою на ендоосальш та субперюстальш iмплантати.
Запис електромiограм проводили на електромiографi "Медикор-440" (Угорщина) за програмою, яку розробив професор кафедри ортопедично! стоматологii та iмплантологii вищого державного навчального закладу Укра'ни "Укра!нська медична стоматолопчна академiя" Рубаненко В.В. Результати дослщження iнтерпретували з урахуванням даних, отриманих у осiб контрольно! групи, i даних, як1 наведенi в наукових лiтературних джерелах (1, 2, 3, 4).
У спещальнш науковш лiтературi данi щодо електромiографiчноi характеристики жувального апарату дещо вiдрiзняються не записами електромiографiчних кривих, а штерпретащею цифрових даних.
До проведення оперативного втручання щодо вживлення ендоосальних i субперiостальних iмплантатiв показники електромiографiчних дослщжень дещо вiдрiзняються вiд показникiв контрольно! групи.
При аналiзi електромiограм помггна рiзниця в показниках, отриманих на лiвому i правому боках. Так, актившсть лiвого жувального м'яза дещо вища, нiж правого, i становить вщповщно 272,99±17,95 мсек. проти 236,23±41,17 мсек.
Час спокою лiвого м'яза також бшьший, шж правого, вiдповiдно 337,11±15,93 мсек.; 255,56±23,63 мсек. Треба зазначити, що коефiцiент жувально!' активностi значно менший у лiвого м'яза, нiж у правого, вщповщно 0,75±0,04; 1,12±0,25.
Ампл^уда жувальних рухiв лiвого жувального м'яза становить 407,23±39,73 мкВ, тодi як правого - 462,43±26,52 мкВ. Усе це вказуе на те, що в другш дослщнш групi до проведення оперативного втручання активнiше виконував жувальну функцш правий м'яз.
У третш дослiднiй групi, пацiентам яко!' проводили субперiостальну iмплантацiю, показники електромюграфп вiдрiзняються як лiвого, так i правого бок1в. Коефiцiент активностi жуввльно' функцii лiвого м'яза дещо вищий, нiж у другiй дослiднiй груш, - 0,83±0,05, а власне показники активност та спокою дещо нижчь Актившсть лiвого жувального м'яза складае 216,71±3,11 мсек., тодi як правого - 255,43±21,7 мсек., а спокш -навпаки. Показники спокою лiвого жувального м'яза склали 284,29±16,85 мсек., тодi як правого - 264,94±23,04 мсек.
Отже, ми вважаемо, що розбiжностi в показниках електромiографii друго!' i третьоi дослiдних груп iз показниками контрольно!' групи пов'язанi з рiзною втратою зубiв i порушенням функцii жування.
Через мiсяць шсля фiксацii протезiв на iмплантати в пащенлв усiх дослiдних груп визначаеться ч^юша структура електромiограм, на деяких iз них простежуеться спонтанна та низькоампл^удна електрична активнiсть (рис.1).
1500
1000
500.0
0 ООО
-500.0
-1000
-1500
-2000
-2500
и у,
"" т 1 щ ""1 Г
[
15610 15902 16195 16487 16779 17071 17364 17656 17948 18240
Рис. 1. Фрагмент електромюграми правого жувального м'яза пащента Д-ва, 48 роюв, 2 дослщна група, через 1 мiсяць пiсля фшсаци протезiв на субперiостальнi iмплантати
Незвичшсть до зубних протезiв з опорою на iмплантати, додаткова орiентовна реакщя супроводжуються появою окремих залпiв iз середнiм пiдвищенням амплiтуди.
Активнiсть лiвого i правого жувальних м'язiв пащенпв друго! дослiдноi групи через мюяць користування зубними протезами на ендоосальних iмплантатах дещо пiдвищилася в порiвняннi з даними контрольно! групи i результатами, якi були отриманi до проведення оперативного втручання, i становила вщповщно 288,17±16,77 мсек. i 248,62±32,33 мсек.
Дещо зменшився час спокою лiвого i правого м'язiв у порiвняннi з результатами, отриманими до проведення лжувальних заходiв, i вщповщно
становив 257,82±12,87 мсек. i 221,44±15,16 мсек. Майже однаковим був коефщент активности який становив лiворуч 0,80±0,03 i 0,82±0,04.
Дещо iншi показники отримаш в пацieнтiв третьо!' дослiдноï групи через мiсяць користування зубними протезами з фжсащею на субперiостальнi iмплантати (рис.2).
Активнiсть жувальних рухiв лiвого м'яза була 220,08±3,35 мсек., тодi як правого - 262,77±19,29 мсек. Час спокою лiвого м'яза був бшьший, шж правого, i вщповщно становив 284,87±16,48 мсек. i 252,18±15,57 мсек. У зв'язку з цим зрю коефщент активностi, який лiворуч склав 0,90±0,04, а праворуч - 1,1±0,07.
У третiй дослiднiй груш дещо нижчi показники амплiтуди жувальних р^в у порiвняннi з даними другоï дослiдноï групи. Показники лiвого жувального м'яза дорiвнювали 308,11±14,19 мкВ, а правого -340,59±25,20 мкВ.
Отже, через мiсяць користування зубними протезами з опорою на ендоосальш та субперiостальнi iмплантати вщбуваються процеси адаптацп до незвичного навантаження, i вщбуваються вони досить повшьно.
1500
1000
500.0
0.000
-500.0
-1 ООО
-1500
-2000
-2500
10708 10933 11158 11384 11609 11834 12059 12284 12510 12735
Рис. 2. Фрагмент електромюграми лiвого жувального м'яза пащента Р-ва, 56 роюв, 3 дослщна група, через 1 мюяць тсля фiксацii протезiв на субперiостальнi iмплантати
Найхарактернiшим показником вiдновлення жувальноi функцп е коефiцiент активностi, який указуе на змши часу активностi та часу спокою жувальних м'язiв шд час виконання функцii. Це можна простежити в пащенпв дослiдних груп через 3 мiсяцi користування зубними протезами з опорою на ендоосальш та субперюстальш iмплантати (рис.3).
Так, у другш дослiднiй групi актившсть лiвого жувального м'яза -258,87±15,54 мсек., тодi як правого - 204,66±25,18 мсек. Також i час спокою лiвого м'яза був бшьший, нiж правого м'яза, вiдповiдно 237,49±9,04 мсек. i 215,58±14,98 мсек.
Характерно, що амплiтуда лiвого жувального м'яза дещо вища, нiж правого, вщповщно 469,65±31,23 мкВ i 448,47±21,95 мкВ.
1500
1000
500.0
0.000
-500.0
-1000
-1500
-2000
-2500
А „м Г
1...........
21605 21915 22225 22535 22845 23155 23465 23775 24085 243Э5
Рис. 3. Фрагмент електромюграми правого жувального м'яза пащента Н-ва, 47 роюв, 2 дослщна група, через 3 мюящ шсля фжсацп протезiв на iмплантатах
У третiй дослщнш групi через 3 мiсяцi користування зубними протезами (рис. 4) актившсть лiвого жувального м'яза дещо нижча, шж у другiй групi, - 217,45±4,26 мсек., тодi як правого - 258,66±18,62 мсек.
Час спокою лiвого жувального м'яза бiльший, шж правого, вiдповiдно 285,77±16,45 мсек. i 253,47±1,56 мсек.
Показники амплiтуди лiвого i правого жувальних м'язiв третьоi дослiдноi групи через 3 мюящ користування протезами на iмплантатах дещо вiдрiзняються мiж собою i вщповщно становлять 316,92±15,61 мкВ i 348,72±24,95 мкВ.
Коефiцiент активностi "К" у обох дослiдних групах наблизився до показниюв норми (0,94±0,04 i 1,11±0,06), що вказуе на покращення адаптацiйних процесiв до конструкцiй протезiв, зафiксованих на iмплантатах.
1500
1000
500.0
0.000
-500.0
-1000
-1500
-2000
-2500
ш и, Н1 щ 1 м к
'ЧИ г -1 1! 1
1 1 1 11
8410 96811 9952' 10222 10493 10764 11035 11305 11576 11847
Рис. 4. Фрагмент електромюграми правого жувального м'яза пащента М-ва, 53 роки, 3 дослщна група, через 3 мюящ шсля фжсаци протезiв на iмплантатах
Отже, можна стверджувати, що через 3 мюящ остаточно вiдбулися явища адаптацiйних процешв звикання пацiентiв дослiдних груп до наявност в порожнинi рота iмплантатiв i зафiксованих на них зубних протезiв.
Лiтература
1. Дворник В. М. Яюсний аналiз електромiограм у ошб з iнтактними зубними рядами / В. М. Дворник, О.В. Добровольський // Питання ортопедичноi стоматологи : зб. наук. праць. - Полтава, 1997. - С. 3336.
2. Дворник В. М. Комп'ютерна ощнка електромiографiчноi норми жувальних м'язiв / В. М. Дворник // Матерiали I зЧ'зду Асоцiацii стоматолопв Украши. - К., 1999. - С. 391-393.
3. Логинова Н.К. Функциональная диагностика в стоматологии / Н.К. Логинова.- М.: Партнер, 1994.- 77 с.
4. Рубаненко В. В. Комп'ютерне дослщження функцп жувально! системи в ropMi / В. В. Рубаненко, В. М. Дворник // Основш стоматолопчш захворювання, !х профiлактика та лiкування : Всеукр. наук.-практ. конф. лiкарiв-стоматологiв : матерiали доп. - Полтава, 1996. - С. 220-222.
Стаття надшшла 2.03.2008 р.
Резюме
Автором проведены электромиографические исследования и получено 175 электромиограмм у лиц контрольной группы и у пациентов, которым изготовляли зубные протезы с опорой на внутрикостные и субпериостальные имплантаты. Электромиографические исследования проводили до лечения, через 1 месяц после фиксации протезов и через 3 месяца после начала пользования протезами с опорой на внутрикостные и субпериостальные имплантаты.
По результатам проведенных исследований автор утверждает, что через 3 месяца состоялись окончательные явления адаптационных процессов привыкания пациентов к наличию в полости рта имплантатов и зафиксированных на них зубных протезов.
Ключевые слова: внутрикостные имплантаты, субпериостальные имплантаты, электромиографические исследования, зубные протезы. Summary
The electromyography of 175 members of control group and patients using intraosteal and subperiostal implant supported dentures has been conducted by the author. The electromyography was held before the treatment, in a month and in three months of denture fixation.
The author states that three-month period is sufficient for the occurrence of final phenomena of adaptative processes to implants and dentures.
Key words: intraosteal implants, subperiostal implants, electromyography, dentures.
