CC BY
21
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
4. Сохнич А.Я. Оптимiзацiя землекористування в умовах реформування земельних вiдносин. - Львiв: НВФ "Укр. технологи", 2000. - 108 с.
5. Третяк А.М., Хапщька З.С. Оптимiзацiя землекористування в умовах реформування земельних вщносин на региональному рiвнi: на прикладi Карпатського регiону Украши. - Чертвщ, 1996. - 104 с. _
УДК 336:332.122 Acnip. C. €. Романчук - Одеський державный
екологiчний умверситет
ОЦ1НКА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЗБИТК1В, ЗУМОВЛЕНИХ Д1ЯЛЬН1СТЮ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ТВАРИННИЦЬКОГО ПРОФ1ЛЮ В ОДЕСЬК1Й ОБЛАСТ1
Еколопчна ситуацiя, що склалася в агропромисловому комплексi (АПК) Украши, незважаючи на деякi позитивнi зрушення, залишаеться несприятливою, особливо в еколопчному аспектi. Найбiльш стiйка тенденцiя щодо забруднення довкiлля зберiгаеться у тваринницга - з кожним роком збшьшуються обсяги нагромадження вiдходiв вiдповiдного виробництва. Здшснено аналiз еколого-економiчних збиткiв вщ дiяльностi фермерських господарств тваринницького профшю, якi дiють в Одесь-кш област та запропоновано пiдхiд щодо ix визначення.
Ключов1 слова: тваринництво; фермерськ1 господарства; гнiй; збиток; Юотський протокол.
Doctorate S.E. Romanchuk - Odessa state environmental university
Estimation of the ecology-economical losses conditioned by activity of the stock-raising farms economies in Odessa region
Annotation: environmental situation, that was folded in the agroindustrial complex of Ukraine, without regard to some positive changes, remains unfavourable, especially in an environmental aspect. The most proof tendency in relation to contamination is kept in the stock-raising - with every year is multiplied the volumes of accumulation of wastes of the proper production. In the article the analysis of ecology-economical losses is conducted from activity of farmer economies of stock-raising type, that operate in the Odessa region and introduced methodological approach in relation to their determination.
Keywords: animal husbandry; live farming; manure; damage; Kyoto's protocol.
Тваринництво е найважлившою галуззю сшьського господарства i не тшьки забезпечуе одержання найцшшшого для людства бшкового продукту -м'яса, але й впливае на навколишне середовище, а цей вплив не завжди бувае сприятливим.
Тваринницьк ферми при порушеннях i вдаиленнях у функцюнуванш окремих систем i технолопчних процеЫв можуть стати джерелом забруднення атмосферного повггря, грунту i водойм, тому виршення питань щодо збо-ру та використання бюлопчних вiдxодiв тваринництва (гнш великоi рошто' худоби, домашньоi птищ та iн.) уявляеться надзвичайно важливим напрямом екологiзацii вiтчизняного АПК.
На цей час фаxiвцi активно дослщжують завдання екологоорiентова-ного розвитку сшьського господарства, наприклад, [1-3], але у бшьшост пуб-лiкацiй недостатньо уваги придшено методологи визначення еколого-еконо-мiчниx збиткiв, якi зумовленi дiяльнiстю об'еклв впливу.
494
Еколопзащя економпки та освгги як чинник сталого розвитку суспшьства
Науковий вкник, 2005, вип. 15.6
Отже, метою ще! статтi е ощнка еколого-економiчних збиткiв вiд фер-мерських господарств Одесько! областi, якi спещашзуються в галузi тварин-ницького виробництва. За юльюстю фермерських господарств Одеська область посщае одне з перших мюць в Украiнi. 1хню структуру наведено в табл. 1.
Показник Роки
1992 1995 2000 2001 2002 2003
Кшьшсть фермерських господарств, одиниць 1623 4095 4867 5393 5830 6041
Темпи росту кшькосп фермерських господарств (раз1в)
- до 1991 р. 8,6 21,7 25,8 28,5 30,8 32,0
- до 2000 р. - - - 1,1 1,2 1,2
- до попереднього р. 8,6 1,2 1,1 1,1 1,1 1,0
Площа сшьськогосподарських угвдь у користувант:
усього, га 23081 61258 151667 198726 219028 258308
у тому числ1 ршл1 20981 56284 141950 188664 204922 240425
у розрахунку на одне госпо-дарство сшьгоспугвдь, га 14 15 31 37 38 43
у тому числ1 ршл1 13 14 29 35 35 40
Валова продукция сшьського господарства (у пор1вняльних цшах до 2000 р.):
усього, тис. га 23803 147597 171185 96809
у тому числ1 рослинництва 22639 144233 166945 92450
у тому числ1 тваринництва 1164 3364 4240 4359
Станом на 1 Ычня 2004 р. в област нашчувалось понад 6040 фермерських господарств, з них 0,8 % - тваринницьких [4]. Поголiв,я худоби у фермерських господарствах област становило 10345 одиниць, а рiчний обсяг утворення гною вщповщно - 33774 т.
Якщо розглянути напрями ди тваринництва на довюлля за сферами впли-ву, то вщповщт еколого-економiчнi збитки мають визначатися таким чином:
У = У + У + У 1 1 атм "г 1 вод "г 1 гр '
де: Уатм - еколого-економiчнi збитки вщ забруднення атмосферного повiтря метаном та вуглекислим газом; Увод - еколого-економiчнi збитки вiд забруднення водойм гельмштами; Угр - еколого-економiчнi збитки вiд кисневого
виснаження грунту.
Найбшьшою за розмiром е складова, яка зумовлена збитками вiд забруднення атмосфери. Це пов'язано з надходженням у повггряний басейн знач-них обсягiв парникових газiв (метан, СО2), якi утворюються внаслiдок дес-трукцii гною худоби. Водночас, вщомо, що бiологiчно активнi продукти життедiяльностi домашнiх тварин е потенцiйними енергетичними ресурсами (так, з 1 т гною можна видшити до 50 м бюгазу, який е альтернативним дже-релом отримання енерги).
4. Економiчнi аспекти еколопзацц землекористування
495
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет УкраТми
Оцiнку потенщалу утворення гною, придатного для анаеробного зброд-жування в фермерських господарствах Одеськш областi, наведено в табл. 2.
Табл. 2. Потенщал гною в Одеськш облает^ придатного для анаеробного _зброджування *_
Джерело Загальна кшьшсть Коефщ1ент Кшьшсть гною, придатного
сировини гною, т/р1к доступност1 для зброджування, т/р1к
ВРХ 28000 0,62 17360
Свит 5774 0,62 3580
Птиця 0,329 1 0,329
Всього 33774 - 20940
Примггка: *до уваги не беремо тварини, як1 знаходяться в шдивщуальнш власносп
Таким чином, в Одеськш обласл за анаеробною технолопею можна уташзувати майже 20940 т гною.
Виршення питань стосовно переробки вiдходiв тваринництва актуальне не тальки в природоохоронному аспект^ але й з економiчноl точки зору, тому що, крiм бiогазу, який утвориться за рахунок м^обюлопчних процесiв розкла-дання гною, за дотримання певних умов може бути одержаний ще один цшний продукт - органiчнi добрива. За рахунок збереження азоту i перетворення знач-но! частини його в легкозасвоювану рослинами мiнеральну форму при зброджу-ваннi вiдходiв тваринництва забезпечуеться кондицiйна якiсть добрив.
Розрахунки показують, що в Одеськiй област наявний потенцiал гною, придатного до анаеробного зброджування, дае змогу ввести в експлу-атацiю 9 простих i досить ефективних бiогазових установок фермерського типу з обсягом метантенка 600 м .
Необхщно вщзначити, що використання бюгазових установок позитивно вщобразиться на всьому сшьському господарствi регiону, тому що на-дасть змогу iстотно покращити:
• економ1чне становище фермер1в (знизяться витрати на енергетичт потреби);
• еколопчну ситуащю (зменшиться х1м1чне та бактер1йне забруднення грунту,
води, пов1тря);
• забезпечення фермерських господарств яюсним оргатчним добривом.
Таким чином, у разi впровадження метантенкiв у фермерських господарствах можливо прогнозувати значне зменшення еколого-економiчних збиткiв за рахунок одержаного прибутку.
Взагал^ оцiнку еколого-економiчних збиткiв, якi зумовленi забруд-ненням довкшля парниковими газами, доцiльно проводити, виходячи з методологи Кютського протоколу, вщповщно до яко!, надходження в навколишне середовище 1 т СО2 еквiвалентне збитку, який завдаеться навколишньому се-редовищу, тобто приблизно 9 доларiв США [5]. Користуючись таким шдхо-дом до визначення можливого збитку вiд надходження метану i вуглекислого газу, що утворяться при збереженш гною у фермерських господарствах Одесько! областi, можна оцшити в грошовому еквiвалентi його величину. За розрахунками вона становить понад 87 млн. доларiв США на рж.
Безперечно, що запоб^ання забрудненню атмосферного повiтря парниковими газами внаслщок анаеробного зброджування вiдходiв тваринниц-
496
Еколопзащя економпки та осв^и як чинник сталого розвитку сусшльства
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.6
тва, здатне забезпечити визначений ефект i на макрорiвнi, оскiльки при цьому повинна зменшитися частка вiдповiдних викидiв у загальнодержавнiй квотi, визначенiй Укра!ш Кiотським протоколом.
Лiтература
1. Попова О.Л. Еколого-економ1чш основи безпечного агровиробництва/ Межрегиональные проблемы экологической безопасности "МПЭБ-2003": Сб. трудов симпозиума. -Сумы: Изд-во "Довкшля", 2003. - С. 79-82.
2. Давиденко Т.И., Лоева И.Д., Бондаренко Г.И та ш. Комплексная переработка отходов птицефабрик/ Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов: Сб. научных статей. - Одесса: ЦНТЭПИ, 2003. - С. 83-86.
3. Будзяк В.М. Еколого-економ1чш проблеми вирощування та споживання сшьсько-господарсько! продукцп// Вюник СумДУ. - 2004, № 5. - С. - 87-92.
4. Фермерськ1 господарства Одесько! обласп// Статистичний зб1рник. - Одеса. -2004. - С. 58.
5. Реактор для фермера// ММ. Деньги и технологии. - 2002, № 9. - С. 16-20.
УДК: 332.365 Ст. викл. Н.М. Сапич - Сумський шцюнальтй
аграрний умверситет
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ШСГИТУЩОНАЛЬНИЙ ЧИННИК П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГ1ДЬ
Наведено аналiз рiвня ефективностi сiльськогосподарського виробництва в Ук-рш'ш. Запропоновано забезпечити комплексний тдхщ до впровадження чинниюв ефективностi i розширити ïx коло за рахунок шститущональних чинникiв, складо-вою яких е система оподаткування. Для послаблення навантаження в оподаткуванш сшьськогосподарських угiдь запропоновано необxiднi змши у розраxунковiй базi фiксованого сшьськогосподарського податку.
Ключов1 слова: оподаткування, шститущональний чинник, ефективнiсть, фш-сований сшьськогосподарський податок.
Senior teacher N.M. Sapich - Sumy National Agrarian University
Taxation Improvement as Institutional Factor in the Agricultural Land
Management Efficiency Increase
Efficiency analysis of agricultural production in Ukraine is considered. The complex approach to implementation of efficiency factors, as well as their expansion by institutional factors (including taxation system), is proposed. In order to decrease tax burden in agriculture, changes in calculating fixed agricultural tax are needed.
Keywords: taxation, institutional factor, efficiency, fixed agricultural tax.
Впродовж останшх роюв в Украш1 визначилася стшка тенденщя до зниження ефективност використання сшьськогосподарських упдь (табл. 1,2), що обумовлюеться д1ею низки чинниюв.
Традицшно економюти-аграрники розглядають таю чинники еконо-мiчноï ефективност як природнокшматичш, матер1ально-техшчш, бюлопчш, економ1чн1, оргашзацшш i сощальш [3, с. 72-74; 4, с. 8; 5, с. 214-218; 6, с. 44]. У радянський перюд значна увага придшялася впровадженню матер1ально-техшчних i бюлопчних чинниюв - розширенню меxанiзацiï i автоматизаци виробництва, застосуванню оргашчних i мiнеральниx добрив, мелiорацiï земель,
4. EkohomÍ4hí аспекти еколопзаци землекористування
497
