Биоудобрение как продукт утилізации навоза методом метанового брожения и перспективи его использования

Максишко Л.М.; Малик О.Г.; Нагирняк Т.Б.; Филиппов С.І.; Коваль М.В.

4. Кернасюк Ю. Молочний сектор: реалп i перспективи / Кернасюк Ю. // Arpo6i3Hec сьогодш. - 2015. - С. 10-14.

5. Молоко та молочн продукти. Методи мшробюлопчного контролювання: ДСТУ 7357:2013. - [Чинний вiд 2013-08-22]. - К.: Мшекономрозвитку Украши, 2014. - 34, [3] с. - (Нацюнальний стандарт Украши).

Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015

УДК 631. 87

Макашко Л. М., здобувач кафедри екологи та бюлоги (E-mail: olesya.maxishcko@gmail.com)0

Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт

гменг С. З. Iжицького Малик О. Г., д. 6. н., професор 1нститут б1ологИ' тварин НААН, Напрняк Т. Б., доцент кафедри екологи та бюлоги Льв1вський нащональний утверситет ветеринарног медицини та б1отехнологт

iменi С.З. Гжицького Фшшов С. I., директор ТзОВ «Б1Т», Коваль М. В., шженер з розвитку Б1ОДОБРИВО ЯК ПРОДУКТ УТИЛ1ЗАЦП ГНОЮ МЕТОДОМ МЕТАНОВОГО БРОД1ННЯ I ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ Стаття стосуеться особливостей технологи отримання очищеного i збагаченого бюдобрива в процес метанового бродтня свинячого гною в бюгазовш установц в термофтьному режимi при 40 - 55°С протягом 30 дтв. Такий режим сприяв переведенню мтеральних елементiв у доступну для рослин форму i забезпечував його знезараження, зокрема дезiнвазiю. Проведений аналiз гною до подачi в бюреактор показав низький вмют в ньому загального фосфору i калю (вiдповiдно 0,93% i 4,1% сухог речовини) та дещо вищий вiдсоток загального (1,87%) та амотйного азоту (0,23%). Встановлено, що вибраний режим метаногенезу в бродильтй бюгазовш камерi дав можливють покращити агрохiмiчний склад перебродженого гною та здшснити його знезараження. А саме, у бюмас збтьшувалась юльюсть оргатчного, мiнерального азоту i вуглецю та проходив процес дезтвазп. Польовими до^дами було визначено ефективний вплив тдживлення рослин отриманим бюдобривом з розрахунку 3 т/га i 9 т/га. Позитивний вплив на урожай зеленог маси кукурудзи спостерiгався при нормi внесення 9 т/га.

Ключов'1 слова: бюдобриво, бiогазова установка, утилiзацiя гною, бiологiчне рослинництво, бюконверая, метанове бродтня, термофтьний режим, агрохiмiчний склад, дезiнвазiя гною, деградащя гумусу

УДК 631. 87

Максишко Л. М., соискатель, Малик О. Г., д.б.н., профессор Институт биологии животных НААН, Нагирняк Т. Б., доцент кафедры экологии и биологии Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С. З. Гжицкого, Филиппов С. I., директор ООО «Бит», Коваль М. В., инженер по развитию БИОУДОБРЕНИЕ КАК ПРОДУКТ УТИЛ1ЗАЦИИ НАВОЗА МЕТОДОМ МЕТАНОВОГО БРОЖЕНИЯ И ПЕРСПЕКТИВИ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В статье изложены результаты исследования влияния процесса метанового брожения в лабораторной бiогазовой установке в анаеробних условиях в режиме

403

высоких температур (40°-55°). Длительность процесса 30 дней. Исследовались агрохимический состав, физические свойства навоза свиней до начала брожения и после его окончания с получением экологически чистого биоудобрения. Химический состав и качественные показатели свиного навоза как сырья для брожения свидетельствует о невысоком содержании в нем основных биогенных химических элементов (калия, фосфора, разных форм азота). В часности, аммонийного азота -0,28%, общего азота - 1,87%, содержание фосфора общего 0,93%, калия общего -4,1%. Процесс брожения улучшил качество сбродженного навоза. При этом возросло содержание разных форм азота, углерода, но несколько уменшилось количество калия и фосфора. В пределах нормы, но с некоторым уменьшением, осталось количество сухого вещества.

Проведение эксперимента относительно эффективности влияния полученного удобрения на формирование зеленой массы кукурудзы показало положительный результат, в часности при использовании его для подкормки из расчета 9 т/га.

Ключевые слова: биоудобрение, биогазовая установка, утилизация навоза, биологическое растениеводство, биоконверсия, деградация плодородия почв, метановое брожение, термофильный режимы брожения

UDC 631. 87

Maksishko L. M. researcher of the department of ecology and biology

Lviv National University of Veterinaru Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytsky Malik O. G. doctor of biology, professor Institute of animal biology NAAS,

Nahirnyak T. B. an associate professor of department of ecology and biology Lviv National University of Veterinaru Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytsky, Filippov S. I. director of LLC «BIT», Koval N. V. development engineer BIO-MANURE UTILIZATION AS PRODUCT METHANE FERMENTATION

METHOD AND FUTURE USE

The article deals with features refined technology for fertilizer and enriched in methane fermentation process of pig manure in biogas plant in thermophilic mode at 55°S within 30 days. This mode has contributed to the release of mineral elements in an accessible form for plants and ensure its decontamination, including the eggs of worms. The analysis of the manure to feed the bioreactor showed low content in the total phosphorus and potassium (respectively 0,93% and 4.1% dry matter) and a slightly higher percentage of the total (1,87%) and ammonium (0,23%). Established that the selected profile methane fermentation in biogas fermenting chamber significantly improved storage of digested manure and disinfection provided it, including the eggs of worms. In fermented manure slightly increased content of total, ammonia and organic nitrogen, slightly decreased the percentage of phosphorus and potassium. In normal, but with the decline remained dry matter percentage (7% to 10% of fermentation, preserved pH of 6,5, which is undesirable. Vegetative experiments were determined effective influence plant nutrition fermented manure at the rate of 3t / ha and 9 t/ha. The positive effect on yield of green mass of corn, in particular at a rate of 9 t/ha.

Key words: biofertilizer, biogas setting, utilization of pus, biological plant-grower, bioconversion, methane fermentation, thermophilic mode, ecosystem approach, agricultural chemistry composition

Вступ. Руйнування гумусового горизонту, деградащя родючосп, забруднення грунту, неращональне й нецшьове використання сшьськогосподарських земель - це далеко не Bci проблеми, як1 стали актуальними в

404

контекст перспективного розвитку агропромислового комплексу Украши. Витоки 1х сягають в часи штенсифшаци розвитку сшьського господарства на основi хiмiзащl його галузей. В тiй чи шшш мiрi вони знайшли свое вщображення в численних галузевих публiкацiях [7, 8]. Ще й сьогоднi ми не вщмовились вiд надання переваги мшеральним добривам, хiмiчним засобам боротьби з бур'янами, шюдниками й хворобами рослин. Забрудненя ними води, пов^ря й продукци негативно впливае на здоров'я людей. Виршення навiть частини цих проблем видаеться неможливим без переорiентацil АПК на еколопчних засадах й екосистемному пiдходi, використаннi еколопчно збалансованих, безвiдходних новiтнiх технологiй виробництва [5, 8]. Це стосуеться водночас рослинницько! й тваринницько! галузей як двох складових АПК, якi взаемоддать мiж собою i здiйснюють певний вплив на навколишне середовище. Перехщ на екологiчне рослинництво, органiчне землеробство безпосередньо пов'язаний з новим тдходом до шляхiв збереження й тдвищення родючостi грунту та його оброб^ку [1, 4, 6]. Розвиток штенсивного бiологiчного рослинництва вимагае забезпечення бездефщитного балансу органiчних речовин у грунт для процесу гумусоутворення. Дефiцит 1х виникае в зв'язку з винесенням частини поживних речовин з грунту разом з урожаем рослин. Джерелом поповнення втрат при бюлопчному землеробствi та рослиннищв можуть бути лише еколопчно чисп органiчнi добрива та бюконвершя рослинних залишкiв у межах агроценозiв [1]. В органiчних добривах мютяться необхiднi для мiнерального живлення рослин макро - i мшроелементи, а також сапрофiтна мiкрофлора, що забезпечуе мiнералiзацiю рослинних решток i сприяе активiзацil процесiв гумусоутворення. Внесення в грунт гною, чи гно1вки, пташиного послiду полiпшуе також iншi фiзико - хiмiчнi властивостi грунту, активiзуе ростовi процеси рослини [4]. О^м цього, органiчнi добрива у поеднанш з вапнуванням кислих грунтв дають можливiсть регулювати реакцiю грунтового розчину в межах значень водневого показника вщповщно до вимог вирощувано! культури. Це сприяе ефективному засвоенню складникiв добрива i забезпечуе необхвдш умови органо-мiнерального живлення рослин. Склад гною та шших органiчних вiдходiв вiд тваринницьких комплексiв залежить вщ виду i вiку тварин, умов i способу утримання, якостi кормiв тощо. Твердi видiлення коней, свиней, овець мютять бiльше поживних речовин, швидше мiнералiзуються в грунтi [2].

Однак потрiбно враховувати необхщшсть додержання норм внесення, зокрема гною, та вщповщно! пiдготовки до внесення у грунт. Недолгом свiжого гною е його висока забрудненють патогенними мшрооргашзмами, яйцями гельмiнтiв, важкими металами, що е безпосереднiм джерелом токсичного забруднення продукцil та загрозою для здоров'я тварин i людей. Проблема мшробного забруднення грунту особливо гострою була в часи переходу тваринництва на промислову основу i створення великих комплекшв. Вщходи 1х накопичувались без утилiзацil, а часткове очищення досягалось рiзними хiмiчними, фiзичними методами, компостуванням.

Матерiали i методи дослщжень. Утилiзацiю свинячого гною з метою його знезараження i отримання безпечного для використання як добрива було проведено з використанням бiогазовоl лабораторно! установки. Вiдiбранi й вiдповiдно до технолопчних вимог пiдготовленi зразки свинячого гною були шддаш процесу метанового бродшня в бiореакторi бiогазовоl установки. Процес зброджування проводився при встановлених оптимальних параметрах умов дiяльностi метаногенних бактерш та проходження процесу ферментацп гною. Зброджування

405

проводили при термофшьному режимi (при 40-55 °С). Оптимальний режим шдтримували стабшьно, вiдповiдно контролюючи його, як цього вимагае технологiя [6].

Дослщжувались також агрохiмiчний склад та бактерiальна забрудненiсть гною до процесу бродшня i перебродженого залишку шсля бродiння.

Екологiчну оцiнку гною свиней визначали наявнiстю чи вiдсутнiстю патогенних бактерiй i яець гельмiнтiв. Агрохiмiчнi змiни встановили за вмiстом загального i амоншного азоту, вуглецю, сполук фосфору (Р2О5) i калiю (К2О) -доступних рослинам та за 1'хшм впливом на ростовi процеси.

Статистична обробка даних проводилась за допомогою комп'ютерно1' програми Statist, дост^рнють ïx оцiнювалась при р<0,05*-, р<0,1*-, р<0,001***.

Результати дослiджень та ïx обговорення. Результати дослщжень показали, що найбiльш доцiльною екологiчно й економiчно е комплексна утилiзацiя органiчниx вiдxодiв за допомогою бiогазовоï установки, що передбачае ефективне використання всix продукпв метанового бродiння. Одним iз них е використання неперебродженоï маси гною в якосп безпечного, екологiчно чистого, знезараженого добрива.

Воно було отримане в процес метанового бродшня в бюгазовш камерi при термофшьному температурному режимi (40-55°С). Данi агроxiмiчного складу гною, що служив субстратом для бродшня в камерi бiогазовоï установки i отриманого по заюнченш бродiння гною подаш в таблицi.

Отримане в процес метанового бродiння свинячого гною при термофшьному режимi бiодобриво не дуже ютотно змiнило свiй xiмiчний склад i властивосп. Зокрема, вiдмiчене незначне тдвищення вмiсту рiзниx форм азоту: загального (в 1,12 раза), амоншного (1,2 раза), оргашчного (1,1 рази). Небажаним е зниження вмiсту таких цшних елементiв мiнерального живлення рослин, як калш та фосфор (в 1,1-1,2 раза). Очевидно це пов'язане з асортиментом кормiв, що згодовувались тваринам (трава+комбшорми) i вщповщно складом гною, або з ходом процесу бродшня. Такий характер змш свинячого гною шсля бродшня не узгоджуеться з даними шших дослщниюв (О. I. Зiнченко, 1996; Г. Г. Гелетуха, 2012; I. В. Семененко, 2012 та ш.). Дещо збшьшуеться вiдсоток органiчноï речовини (в 1,02 рази), тдвищувалась вологiсть (але в межах норми), що зв'язано з розведенням гнойово1' маси перед завантаженням в бiогазову камеру. В межах норми, але при зменшенш в 1,4 рази залишився вмiст сухо1' речовини - важливо1' вимоги до сировини для бюгазового реактору. Врахувавши, що переброджена маса додатково була розведена водою у сшввщношенш 1:1 порiвняно iз масою до бродшня, то кшьюсть загального вуглецю та загального i мшерального азоту збшьшилась майже у 2 рази в перерахунку на масу сухо1' речовини, завдяки створенню сприятливих умов для корисно1' термофiльноï мiкрофлори бюгазово1' установки (температури, вологостi, спiввiдношення N:C).

Все це дае пiдстави вщзначити, що на якiсть отриманих переброджених добрив значний вплив мае хщ процесу метанового бродшня в бюгазовш установщ та його контроль.

Однак для практики використання свинячого гною велике значення мае очищення його вщ патогенно1' мiкрофлори та забруднення яйцями гельмiнтiв. Термофiльний режим зброджування в бiогазовiй установцi дае можливють одночасно отримати добриво повноцшного складу i знезаражене вiд яець глиспв та деяких iншиx збудниюв захворювань.

406

Таблиця

Агрохiмiчний склад оргашчних добрив, отриманих Ï3 свинячого гною до i _тсля ферментацп в бюгазовш установцi_

Показники Свинячий гнш до бродшня Свинячий гн1й тсля бродшня

Кислотшсть, рН(К^) 6,5±0,06 6,5±0,3

Волопсть, % 90±0,17 93±0,23***

Суха речовина, % на суху речовину 10±0,06 7±0,06***

Зола, % на суху речовину 26,6±0,06 25±0,03***

Азот загальний, % на суху речовину 1,87±0,006 2,17±0,008***

Азот оргашчний, % на суху речовину 1,59±0, 003 1,83±0, 003 ***

Азот амоншний, % на суху речовину 0,28±0,012 0,34±0,006**

Загальний фосфор, % на суху речовину 0,93±0,006 0,62±0,015***

Загальний калш, % на суху речовину 4,1±0,006 3,65±0,086*

Орг. реч. (термограв1метричний м-д) % на суху речовину 36,7±0,02 37,5±0,06***

Примтка: Р < 0,05 - *, Р < 0,01 - **; Р < 0,001 - ***

Так, до бродшня у свинячому гно1 були виявленш яйця гельмшта Ascaris sum в кшькосп 1,3±0,3 та Oesophagostomum spp. в кшькосп 1,5±0,8. Пiсля бродiння при термофшьному режимi у перебродженiй Maci вони вщсутш. Iншi збудники не визначались.

В тдсумку важливо наголосити, що, на вiдмiну вiд мiнерaльних, оргашчш добрива мають тi переваги, що ïx дiя пролонгована, зберiгaeтьcя позитивний вплив на фiзико-xiмiчнi влacтивоcтi грунту без щорiчного внесення. Збродженi гнойовi вiдxоди акумулюють в cобi необхщш для рослин мiнерaльнi елементи, як легко засвоюються i сприяють покращенню процеciв росту надземних оргaнiв; забезпечують пiдвищення врожаю; не забруднюють грунт i рослинну продукщю.

Вiзуaльнi спостереження за станом i ростом рослин показали, що шдживлення кукурудзи бюдобривом позитивно й помiтно вплинуло на загальний стан рослин, зокрема лиcтковоï маси та ïx рicт. Так, шдживлеш бiодобривом рослини з розрахунку 3 т/га перевищували рicт контрольних рослин майже в двiчi -1,50 см (проти 80 см в контрол^. Щцживлення вищою дозою - з розрахунку 9 т/га рiзко шдвищило роcтовi процеси - рослини досягли висоти 2,5 м. Такий етап можна пояснити надходженням бiльшоï кiлькоcтi азотних сполук, необхвдних для росту й формування зеленоï маси.

Отримaнi результати доcлiджень бюдобрива щодо впливу на врожaйнicть зелено].' маси показали, що найвищою вона буде у вaрiaнтi доcлiду з нормою 9 т/га, прирicт яко1' порiвняно з контролем становив 13,6 т/га.

Дослщження застосування переброджено1' оргашчно1' маси у меншiй дозi 3 т/га виявилось менш ефективним i дало прирют врожаю лише на 3,2 т/га порiвняно з контролем.

Звичайно, що отримаш таким шляхом доcлiджень дат не е доcтaтнiми. Тому питання норм i способу ix внесення потребуе окремих, фундаментальних доcлiджень з врахуванням багатьох фaкторiв, в тому чи^ й екологiчниx вимог рiзниx культур.

На рис. 1 бачимо рослини вирощеш на грунтi, де вносились виключно мшеральш добрива (азотно - фосфорно - калшна система удобрення). Ц рослини вiдcтaють в рост, зшшли лише поодинокi рослини. Висота культур - 40 см (рис. 1 - вигляд спереду). 1нша культура кукурудзи вирощена без удобрення (задня частина рис. 1) - вигляд на рисунку через мюяць тсля швби (контроль). Висота культур - 80 см.

407

Рис. 1. Культура кукурудзи:

а) на передньому плат культура кукурудзи на грунп з внесенням виключно мшеральних добрив

б) на задньому плат культура кукурудзи на грунт!, де не вносили добрив (1 мюяць вегетаци).

Зпдно з проведеними дослщженнями показано, що застосування бюдобрива у половиннш норм1 3,0 т/га локально у рядки е менш ефективним, забезпечуе отримання врожаю зелено! маси кукурудзи на р1вш 27,2 т/га, що лише на 3,2 т/га вище контрольного вар1анту без добрив.

Рис. 2. Культура кукурудзи злiва за дози внесення 3 т/га i з справа за дози

внесення 9 т/га

408

Рис. 3. Культура кукурудзи злiва за дози внесення 3 т/га i справа за дози

внесення 9 т/га

Висновки. На 0CH0Bi проведених нами дослщжень встановлено, що:

1. Процес метанового бродшня оргашчних вiдходiв тваринництва можна вважати ефективним методом отримання еколопчно чистого бюдобрива.

2. Кшьюсш змши в агрохiмiчному складi свинячого гною тсля бродiння свiдчать про шдвищення в ньому вмiсту азоту загального i амонiйного, вуглецю, проте зменшуеться вмiст фосфору i калiю.

3. Визначення норм i способу внесення бюдобрива отриманого тсля бродшня свинячого гною потребуе дослщжень з врахуванням еколопчних вимог рослин та стану родючост грунту.

Лiтература

1. Бураков I. Захист в оргашчному землеробсти / I. Бураков // The Ukrainian Farmer. - 2010. - № 4. - С. 30 - 32.

2. Городний Н. М. Агрохимия: учебн. изд. [для студ. агроном. спец. вузов] / Н. М. Городнш. - К.: Выща школа, 1990. - 288 с.

3. Денисов В. А. Экологические аспекты подготовки к использованию безподстилочного навоза / В. А. Денисов // Материалы научн. - практ. конф. [«Агроекологические проблемы использования органических удобрений на основе отходов промышленного животноводства»] / Всерос. научн.- исслед., конструкт. и проект.-технол. ин-т орган. удобрений и торфа . - Владимир, 2006. - С. 54 - 57.

4. Зiнченко O.I. Бюлопчне рослинництво / О. I. Зiнченко, О. С. Алексеева, П. М. Приходько та ш. - Ки'в: Вища школа, 2006. - 236 с.

5. Кравщв Р. Й. Еколопчш основи фермерських господарств / Р. Й. Кравщв, М. В. Черевко. - Львiв: ТеРус, 2006. - 240 с.

6. Семененко И. В. Оборудование и процессы метанового сбраживания органических отходов: пособ. [для студентов, аспирантов, специалистов в области экологии и нетрадиционной енергетики ] / И. В. Семененко, М. Г. Зинченко. - Харьков: Учебник НТУ «ХП1», 2012. - 272 с.

7. Польовий В. М. Особливост агрохiмiчноl деградацп грунту залежно ввд удобрення // Вюник аграрно! науки. - 2005. - № 3. - С. 23-25.

8. Шило С. В. Розвиток сшьського господарства в контекст! еколопчних проблем / Агроном. - 2011. - № 10 -12. - С. 52-54.

409

9. Шевченко I.A. Сучасн аспекти утилiзацil гною свиней / А.В. Шевченко, О. О Ляшенко, Г. В Мазур // Прибуткове свинарство. - 2012. - № 5. - С. 36-40.

Стаття надшшла до редакци 16.09.2015

УДК 614.7:631.115.8(477.83)

Львiвський нащональний утверситет ветеринарног медицини та бiотехнологiй

iменi С. 3.1жицького ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА АНАЛ1З ФОНОВОГО Р1ВНЯ РУХОМИХ ФОРМ М1КРОЕЛЕМЕНТ1В ВОДИ ТА ГРУНТУ У ФГ «ГУРАЛЬ» с. П1ДРЯСНЕ ЯВОР1ВСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1

У статтi висвтлено результати до^дження вмюту рухомих форм деяких мiкроелементiв у джерелi водопостачання для напування овець та грунтах пасовища ФГ «1ураль» с. Шдрясне Яворiвського району, Львiвськог областi. Метою до^джень було до^дити фактичний вмют окремих мiкроелементiв (Cu, Fe, Mn, Zn, Co, Pb, Ni, Cd), визначити величину вiдхилення до^джуваних рухомих форм мiкроелементiв вiд гранично допустимог концентрацИ (ГДК) та встановити придаттсть грунту та води на данш територп для ведення тваринництва. Отримат дат засвiдчують, що вода в даному господарствi вiдповiдае санiтарно-гiгiенiчним нормам по вмюту до^джуваних мiкроелементiв i може використовуватися для напування овець без будь яких застережень, а грунт угiдь придатний для подальшого використання i ведення тваринництва. Отриман дан стануть основою подальшого аналiзу забезпечення кормiв необхгдними мжроелементами для нормального росту i розвитку баранчиюв на вiдгодiвлi та розроблення вiдповiдних мтеральних добавок, що дадуть можливють отримати вiд нихяюсного та поживного м'яса.

Ключов1 слова: вiвцi, вода, грунт, мжроелементи, Ферум, Цинк, Купрум, Манган, Кобальт, Кадмй, Плюмбум, Нжель, рухома форма, ГДК.

УДК 614.7:631.115.8(477.83)

Микитин Л. Е., ассистент, Бинкевич В. Я., к. вет. н., доцент, Вачко Ю. Р., ассистент Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий

имени С.З. Гжицкого ИССЛЕДОВАНИЯ И АНАЛИЗ ФОНОВОГО УРОВНЯ СОДЕРЖАНИЯ ПОДВИЖНЫХ ФОРМ МИКРОЭЛЕМЕНТОВ ВОДЫ И ПОЧВЫ В ФХ «ГУРАЛЬ» с. ПОДРЯСНОЕ ЯВОРОВСКОГО РАЙОНА ЛЬВОВСКОЙ

ОБЛАСТИ

В статье освещены результаты исследования содержания подвижных форм некоторых микроэлементов в источнике водоснабжения для поения овец и почвах пастбища ФГ «1ураль» с. Подрясное Яворовского района Львовской области. Целью исследований было исследовать фактическое содержание отдельных микроэлементов (Cu, Fe, Mn, Zn, Co, Pb, Ni, Cd), определить величину отклонения исследуемых подвижных форм микроэлементов от предельно допустимой концентрации (ПДК) и установить пригодность почвы и воды на данной территории для ведения животноводства. Полученные данные свидетельствуют, что вода в данном хозяйстве соответствует санитарно-гигиеническим нормам по содержанию изучаемых микроэлементов и может использоваться для поения овец без каких-либо замечаний, а почва угодий пригодна для дальнейшего использования и ведения животноводства. Полученные данные лягут в основу дальнейшего анализа обеспечения кормов

410

БІОДОБРИВО ЯК ПРОДУКТ УТИЛІЗАЦІЇ ГНОЮ МЕТОДОМ МЕТАНОВОГО БРОДІННЯ І ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

Текст научной работы на тему «Биоудобрение как продукт утилізации навоза методом метанового брожения и перспективи его использования»