CC BY
221
УДК 619:636: [502+504]
Демчук М.В., д. в. н., професор - ЛНУВМтаБТ ÎMem С.З.Гжицького Решетник А.О., к. в. н., доцент; Лайтер-Москалюк С.В., асистент © Подшьський державный аграрно-техтчний утверситет
ПРОБЛЕМИ УТИЛВАЦП ГНОЮ В СУЧАСНОМУ ТВАРИННИЦТВ1
В умовах промислових комплекс\в по виробництву свинини застосовуються р1зт технологи по утил1зацп та знезараженню гною. Необхгдно контролювати умови знезараження гною, ят виключають розствання збуднитв заразних захворювань, попереджують бюлоггчне забруднення грунту, води, повтря.
Ключовi слова: еколог1я, технологи виробництва, знезараження гною
Вступ. Устшний розвиток аграрного сектора економжи Украши неможливий без стабшьного розвитку тваринництва, зокрема свинарства. Вщновлення великомасштабного тваринництва в Украх'ш ставить перед науковцями та практиками серйозш проблеми у галузi збереження еколопчно1 чистоти навколишнього середовища поблизу пiдприeмств з виробництва тваринницько1 продукцiï. Особливо гостро ця проблема постае при використанш на фермах i комплексах промислових технологш виробництва продукцiï. По-перше, рiзко зростае вихiд гною у перерахунку на господарство; по-друге, змiнюеться характер гною; по-трете, пщвищуеться роль умовно-патогенноï мiкрофлори в бiоценозах ферм i виробничих будiвель, що сприяе виникненню захворювань тварин i зниженню якостi виробленоï продукцiï [1,2].
Постановка проблеми. Нагальною потребою у функщонуванш тваринницьких комплексiв е утилiзацiя й переробка гною. По-перше, накладно е складувати значну кiлькiсть вiдходiв i збер^ати ïï визначений час; по-друге, ця проблема зумовлена високими витратами на повну переробку; по-трете, вщсутнш вiдповiдний комплекс машин i обладнання призначеного для переробки велико1' кшькост вiдходiв. Внаслiдок цього спостерiгаеться нагромадження ïx на територiï ферм, розмноження i поширення патогенних мiкроорганiзмiв, забруднення атмосферного повтря сiрководнем, амiаком, молекулярним азотом та iншими, токсикогенними неагресивними сполуками в т.ч., важкими металами.
Короткий огляд л1тератури. Тваринницькi комплекси за рiвнем заподiяноï навколишньому середовищу шкоди належать до пiдприемств найвищого класу шкiдливостi. Через скупчення фекальних мас i гною створюються антисаштарш умови не тiльки безпосередньо на територи даного господарства, але i на значнш вiдстанi вiд нього, що загрожуе забрудненню грунту, водних джерел i повiтряного басейну. Вщомо, що гнiй - це щнна органiчна маса, яка складаеться з екскременив (фекалiй i сечi) тварин та використанох' пiдстилки. Наявнiсть оргашчних речовин робить гнiй незамiнимим добривом, яке тдвищуе родючiсть грунту та покращуе його
© Демчук М.В., Решетник А.О., Лайтер-Москалюк C.B., 2010
188
структуру. Поряд з цим варто пам'ятати, що гнш - один з найбшьш небезпечних фактормв передач! збудннкт шфекцшних 1, особливо, швазшних хвороб. Так, у твердому гною збудники туберкульозу, бруцельозу, паратифу, бешихи зберiгають свою вiрулентнiсть вiд 70 до 260 дшв, а збудники дерматомiкозiв - бшьше восьми мiсяцiв [3]. Особливу небезпеку гнiй складае як джерело швазшних хвороб. Серед 1хшх збудникiв особливе значення представляють так званi геогельмшти, цикл розвитку яких вiдбуваеться без участ промiжного живителя. У зв'язку з цим не виключенi можливост зараження людей i тварин при внесенш такого гною i фекалш у грунт. Крiм цього, еmдемiчна й епiзоотична небезпека вiдходiв тваринництва проявляеться й у им, що гнш у бшьшосп випадкiв е мюцем розмноження мух i гризушв, якi е переносниками багатьох шфекцшних та iнвазiйних захворювань: дизентери, паратифу, бешихи, лептосшрозу та iн. Загроза вiд гною пов'язана також iз можливiстю вмiсту у ньому отруйних хiмiчних сполук як мiнерального, так i органiчного походження. Досить специфiчний неприемний запах гнойових мас зумовлений вмютом у них деяких хiмiчних сполук: амiнiв, меркаптанiв, сiрководню, оргашчних кислот та iн. До того ж, у мас гною можуть бути солi важких металiв, залишки пестицидiв, антибiотикiв. Забезпечення стабiльного ветеринарного й еколопчного благополуччя можливо лише за умов суворого виконання саштарно-ппешчних вимог прибирання, зберiгання, утилiзацil та тдготовки гною до використання у рослинництвi i у тваринництвi [5].
У широкш практицi вiдомо два способи збер^ання i знезараження гною: анаеробний, або холодний (коли щшьно укладений гнiй зберiгають зволоженим при температурi 25-300С) та аеробний, або гарячий (коли шар гною 70-90см укладений нещшьно, зберiгають до 7 дшв, температура при цьому досягае 700С, з подальшим його ущiльненням i анаеробним дозрiванням). Гнiй, отриманий вiд завщомо хворих на заразнi хвороби тварин потрiбно знезаражувати б1отерм1чним методом, а вщ хворих споровими iнфекцiями -спалювати [3,4]. Група вчених з росшського федерального центру токсиколопчно! та радiацiйноl безпеки (м. Казань) розробила прискорювач ферментаци для утилiзацil свинячого гною та пташиного послiду - УФ-1. Гнiй або послiд, оброблений прискорювачем ферментаци, уже через 30 дшв ул^ку та через 60 дшв узимку стае еколопчно чистим, нейтральним, високопоживним органiчним добривом. При цьому, пiд дiею прискорювача ферментаци, у гною чи по^ду зникае неприемний запах, повшстю гинуть яйця гельмшив, патогенна мiкрофлора та насшня бур'янiв. Таке добриво «працюе» у грунт до 5 рокiв, <шкуе» та «живить» грунт, структуруе його, тдвищуе iмунiтет рослин. Основна технолопчна операцiя - обробка гною водним розчином прискорювача ферментаци. Ця операщя не потребуе особливих температурних умов, виконуеться цiлорiчно, цiлодобово, не бо!ться морозу, а якщо замерзне, то тсля вiдтанення працюе так само ефективно; дощ та снiг використовуються як природш зволожувачi. Не потрiбнi спецiальнi примiщення, навiси, утепленi емноси, утилiзацiя виконуеться безпосередньо у мшцях накопичення гною [6].
Нерацiональне землекористування i ведення сiльськогосподарського виробництва без урахування необхiдностi вiдновлюваностi грунтового покриву веде до зниження родючост грунив - основи сiльськогосподарського
189
виробництва. Свггове оргашчне землеробство базуеться на мшмальному використанш неприродних (штучних) матерiалiв та агротехшчних прийомiв, якi вiдроджують, пiдтримують та покращують екологiчну гармонiю [7]. Сучасний стан розвитку суспiльства характеризуеться безперервним збшьшенням обсягiв виробництва продовольства, як основного критерш рентабельного ведення сшьського господарства. Сiльське господарство завжди пов'язане з перетворенням природи. Прагнення постшного нарощування виробництва продукци спричиняе еколопчш негаразди, приводячи до виснаження екосистем та втрати бюлопчного розма1ття. Укра1ш потрiбно пам'ятати, що формування св^ових ринкiв оргашчно1 продукци вiдбуваеться досить активно, щоб встигнути зайняти свою „шшу" та стати офiцiйним експортером еколопчно! продукци [8]. Згвдно з точкою зору М1жнародно1 федерацИ' з розвитку оргашчного землеробства (IFOAM) виробництво та переробка оргашчно!' продукци базуеться на цшому ряд1 принцишв, зокрема: узгодження виконання робiт в системi виробництва з природними циклами та живими бюценозами rрунтiв, рослинного i тваринного свiту; збереження та покращення довгостроково! родючостi i бюлопчно1 активност rрунтiв за допомогою мiсцевих культурних, бiологiчних та механiчних методiв заметь використання синтетичних факторiв виробництва; в системах виробництва та переробки i, наскшьки це можливо, збереження вщновлюваних ресурсiв. Практично це можливо створенням гармонiйного балансу мiж виробництвом рослинно1 продукци та тваринництвом. Вiдтворення родючост rрунтiв бажано проводити за рахунок органiчних добрив, таких як гнш, нетоварна частка врожаю (солома зернових i зернобобових, подрiбненi стебла соняшнику, кукурудзи, гичка тощо). Норми внесення оргашчних добрив складають 24-26 т/га площ1 При цьому рекомендовано дотримуватись розрахункiв, що тваринництво повинно складати не бiльше двох умовних голiв (SD) на 1га.
На малих (непромислових) фермах для гнойово1 господарки, ^м належно1 обладнано1 системи каналiзацil, що забезпечуе регулярне видалення гною, слщ вибрати простий, але розумний споаб його доставки до гноесховища, або до мiсць складування i кагатування на полях. Звичайно, кращим е складування в гноесховищах. Кагати доцшьно робити не ширшими як 3м i не нижчими як 1,5м. Якщо це на полях, то вони мають мати вид призми. Збшьшення поверхнi призми веде до кращого видалення втрати тепла, що виникае внаслщок бiотермiчних процеав, якi проходять у свiжому рихло-складованому гно1 з достатньою кшьюстю пiдстилки. Бажано, щоб в ньому була довго порiзана сiчка (5-7см). Це сприяе кращому зв'язуванню як Карбону, так i Нiтрогену - в сумiшi гною з гно1вкою, нормалiзуючи спiввiдношення цих елементiв. Мае значення i рiчна кiлькiсть опадiв - вона не повинна перевищувати 500мм. У випадку наростання опадiв зростатиме i концентрацiя вимитого N2 у rрунтi. Тому кагати гною бажано зверху добре прикривати соломою, або й шшими матерiалами (полiетиленовою плiвкою), що дозволяе зберегти як кшьюсть Нiтрогену, так i лужних елементiв. Адже втрати !х за перюд зберiгання часто перевищують 50%. Процеси бюлопчного дозрiвання гною повинш протiкати при температурi не нижчш 300С i зменшеному доступi О2, для збереження його цiнностi. В такий гнш при його складуванш додають
190
вапно, кш'шти. Зменшити кшьюсть випаровуваного амошаку iз гно!вкозбирача можна шляхом внесення для покриття поверхш гно!вки дрiбноl солом'яно! Ычки. З метою збагачення гно!вки можна додавати i вапно.
В господарствах, де впроваджено технолог1ю б1оорган1чного землеробства, широке застосування знаходить компостування. Компост -перетворена в порошок оргашчна матерiя е найкращим засобом угноення грунту. Адже це найбшьш вщповщна грунтовим процесам субстанцiя, що найкраще вiдновлюе i пiдтримуе бiологiчну рiвновагу грунту (рiллi). Тому компостування вае1 рiллi в господарствах з еколопчною технологiею виробництва - надто важливе для И родючостi. Мiсце для компостування (майданчики тд компостовi кагати) повинне бути затшеним (для початку хоч би рядами тичковано! квасол^. Розмiри його залежать вiд кшькост гною i рослинного матерiалу (вiдходiв) та мають передбачати можливiсть роботи техшчних засобiв. Довжину кагату постшно (пiсля укладання першо! частини) продовжують. Слiд передбачити можливiсть стiкання зайво! гно!вки (частково з дощовими водами) до гно1вковщстшника. Технологiя мае забезпечити можливють розкладу (перетворення) грунтовими макро- i мiкроорганiзмами оргашчно1 матери (субстанци) в порошок, а далi - в гумус, створюючи умови доступу Оксигену, який потрiбен як для розкладу матери, так i для ресинтезу. Без нього не буде компостування, а буде гниття (ферментащя) i зниження якост кiнцевого продукту. Основним матерiалом для компостування в господарствi е гнiй. У ньому е найбшьш оптимальне спiввiдношення С:К=14 [9]. Компостуванню пiдлягае багато вiдходiв виробництва, бур'яни. Не дозволено використовувати побутовi стоки, 1х осад, комунальш вiдходи, недослiдженi вiдходи харчово! промисловоси, гною з промислових тваринницьких ферм. Бажано використовувати вщходи iз свого оргашчного господарства. Якщо в грунт недостае якихось елементiв, можна додавати ка1шт, фосфорити, базальти, мiкроелементи. Шсля процесiв компостування вони стануть бшьш доступними для засвоення рослинами. Якщо грунти пiщанi - можна додавати i глину. Важливим е створення тривалих з'еднань (комплексiв) перегною з мшералами в компостi. Розмiри кагаив (або призми): ширина 3-5м i висота 1,5м. Розмiри огородницьких призм роблять на 50% меншими. При укладанш кагаив слiд звертати увагу на те, щоб гнiй був помщений (розтрясений) у кожному з матерiалiв. Необхiдно враховувати вологiсть складниюв. Якщо листя чи солома сух^ !х поливають водою. Перебiг i тривалiсть процесу дозрiвання компосту залежить вiд складу матерiалiв i дотримання вимог технологil. Залежно вiд них цей процес тривае вiд 3 до 12 мюящв. Дозрiлий компост мае темно-бурий колiр, в ньому не можна розрiзнити частинок рослин. Запах його приемний, нагадуе запах свiжовiдкритого грунту i е легковологим. Норми внесення компосту в грунт рiзнi. Вони залежать вщ того, тд якi рослини вносять добриво. Пщ озимi i ярi зерновi культури - 3-10т/га, а тд коренебульбоплоди - до 30т/га грунту.
Загострення проблеми забруднення навколишнього середовища рiзноманiтними органiчними вiдходами, в тому чи^ вiдходами тваринницько1 галузi, а також зростаючий дефщит енергетичних ресурав е головними мотивами iнтенсифiкацil розробок у галузi виробництва та ефективного використання б1огазу. Розвиненiсть напряму альтернативних джерел енергil
191
залежить вщ eKOHOMi4HOÏ ситуаци в крам i е досить актуальною на сьогоднiшнiй день. Перспективним напрямком ршення проблеми е анаеробна переробка гною у бюгаз, яка заснована на можливост одержати з гною горючий газ у процес збер^ання його без доступу пов^ря. Метанове бродiння гною здшснюеться в три етапи. На першому етапi вiдбуваеться гiдролiтичне розщеплення високомолекулярних сполук (полiсахаридiв, жирiв, бiлкiв) до низькомолекулярних оргашчних речовин (цу^в, глщерину, жирних кислот, амiнокислот). На другому - за участю кислотоутворюючих бактерш вони перетворюються в органiчнi кислоти (масляну, пропiонову, молочну) та ïx солi. При цьому утворюються також спирти, вуглекислий газ, водень, а поим арководень i амiак. Власне метанове бродшня здiйснюеться на третьому етапi, пiд час якого бактери утворюють вуглекислий газ i метан. Ui реакцiï вiдбуваються в поживному середовищi одночасно, причому метаноутворюючi бактери до умов свого юнування ставлять значно вищi вимоги, нiж кислотоутворююч1 Наприклад, вони потребують анаеробного середовища. Виxiд бiогазу на стадiï найбшьш iнтенсивного метаногенезу залежить вiд xiмiчного складу бiомаси, яка, в свою чергу визначаеться видовим складом рослинних решток, видом тварин, рацiоном ïx годiвлi. Розвиток i фiзiологiчна активнiсть будь-яких мiкроорганiзмiв залежить вiд складу поживного середовища. Мжрофлора метанового бродшня продуктивно конвертуе органiчнi речовини вiдxодiв у бiогаз, якщо спiввiдношення C:N=10-16. Бiогаз мае всi переваги, якi властивi природному газу. Вiн легко транспортуеться по газопроводах, згоряе без диму, кiптяви й залишку (попелу, шлаку). Особливе значення бiогазовиx установок у пщтриманш чистоти навколишнього середовища. Цьому сприяють обидва основнi продукти, якi утворюються внаслiдок метанового бродшня: бюгаз i бюдобриво. Крiм того, бiогазовi установки звичайно гарантують знищення збудникiв iнфекцiйниx хвороб i насшня бур'янiв, нерiдко присутнix у гною [10, 11]. Установка з виробництва бюгазу у с. Великий Купшь, що на Кшвщиш щодоби переробляе 400 тонн гною вели^' рогатоï худоби, щогодини виробляючи один мегават електроенерги. Ця енергiя повнiстю перекривае потреби як само'' бюгазово'' установки, так i тваринницького комплексу. Установка по виробництву бюгазу буде економiчно вигщною, якщо е достатнiй рiвень поголiв'я худоби (на тваринницьких фермах - вщ 600 голiв, свинофермах - не менше 6 тисяч голiв, птахофермах - вiд 200 тисяч голiв), високий рiвень мехашзаци та автоматизацiï ферми, когенерацiйна установка (для комбшованого виробництва електро- та теплоенерги) яка працюватиме протягом усього року, використання систем зневоднення збродженого гною [12]. Розвиток бюгазового виробництва у свт вiдбуваеться двома напрямками. Перший - це рацiональне спрощення, а отже й здешевлення установок, призначених для невеликих фермерських господарств. Другий напрямок - це створення сучасних високопродуктивних повнокомплектних бюгазових установок на основi новiтнix, удосконалених конструкцiй бiореакторiв, сучасних автоматизованих систем керування теxнологiчним процесом [13].
Методика досл1джень. Теоретично-методологiчною основою дослщжень слугували працi вiтчизняниx вчених, системний та комплексний
192
пщхщ до вивчення дано1 проблеми. При обробщ шформаци використовувались абстрактно-логiчний метод спостереження та узагальнення.
Результати досл1джень. Дослiдження проводились на базi сiльськогосподарського товариства з обмеженою вщповщальшстю «Котелеве» Новоселицького району Чершвецько1 областi, яке було створене у 2004 рощ на базi спецiалiзованого господарства по вiдгодiвлi свиней, тсля його приватизации В господарствi була проведена повна реконструкцiя наявних виробничих примщень та будiвництво нових. Станом на 1 Ычня 2010 року в господарствi утримували 13800 голiв свиней, у т. ч. 1250 голiв основних свиноматок. Виробнича база на свинокомплексi складаеться iз 10 технологiчних примiщень, а саме: два примщення для утримання холостих свиноматок, !х осiменiння з родильним вiддiленням для проведення опоросiв, два — для дорощування поросят i шшть примiщень — для вiдгодiвлi свиней (фото 1). Незалежно вщ пори року, в технологiчних примщеннях стабiльно пiдтримують потрiбнi параметри температури, вологостi, газового складу та кратност повiтрообмiну. Пiдприемство е одним з найбшьших спецiалiзованих свинокомплексiв з виробництва свинини у Чершвецькш областi. Господарство працюе в даний час як пщприемство закритого типу з заюнченим циклом виробництва. За 2009 рж господарство реалiзувало 2740 тонн свиней у живш масi, що на 11,9 % бшьше, нiж попереднього року. Гнш прибирають за допомогою системи гщрозмиву. У кожному з примщень для утримання вiдгодiвельного поголiв'я свиней е чотири поздовжнi канали, над якими пiдлога у станках щшинна, вони роздiленi по перерiзу будiвлi на чотири iзольованi секци (рис. 1). З кожно1 секцп гнiй в каналiзацiйнi труби змивають автономно (гнойова маса не просуваеться вздовж каналiзацiйного каналу у примщенш), по них вш рухаеться до збiрного колектора, а далi - у вщкрит лагуни. Вимивають гнойову масу з каналiв пiд тиском з допомогою спещальних гiдроустановок (фото 2). Причому, для миття каналiв використовують спочатку вiдстояну воду з гнойових лагун, а на заключному етапi миття - чисту воду. Тим самим, намагаючись зменшити об'ем гнойово1 маси у лагунах. Разом з тим, тд час рециркуляци вщстояно1 води з метою промивання гнойових каналiв, значно зростае рiвень амiаку у повiтрi примiщень. При поетапнш очистцi примiщення (в мiру звiльнення секцiй вiд свиней), пщвищена загазованiсть негативно впливае на оргашзм свиней, якi ще е у примщенш, а також може провокувати виникнення проблем iз здоров'ям у операторiв, що знаходяться там. В господарствi планують удосконалити спосiб прибирання та утилiзацil гною, для цього вивчають передовий досвщ господарств Украши i Зарубiжжя. Керiвники i спещалюти господарства зацiкавились можливiстю переробки гною в бюгаз.
193
Фото 1. Загальний вигляд пршупщень для вiдгодiвлi свиней
Фото 2. Внутр1шшй вигляд свшнарншка-вiдгодiвельншка, на передньому план система труб для гщрозмиву гною
Рис.1 . Схема каналiзацiйншх канашв та системи обiгрiву у виробничому примщенш для вiдгодiвлi свиней: 1- тепловий вузол, 2- каналпацшш _канали, 3-металопластиковi труби водяного обiгрiву_
Висновки. За умов промислового виробництва продукцп тваринництва зовнiшнe середовище повинно бути надiйно захищене вщ забруднення його вiдходами, як невщ'емною частиною технологiчного процесу. Для тдтримання стабiльного ветеринарного i екологiчного благополуччя слiд суворо виконувати санiтарно-гiгieнiчнi вимоги прибирання, збереження, транспортування, утилiзацil та тдготовки гною до використання у сшьськогосподарському виробництвi.
Традицiйно у св^овш та вiтчизнянiй практицi сiльськогосподарського виробництва вс види гною використовуються як оргашчне добриво для земельних угщь з метою пiдвищення родючостi грунту i врожайностi сiльськогосподарських культур, що мае важливе значення для технологи бюоргашчного землеробства.
Для великих пщприемств, у яких застосовують промисловi технологи у виробнищв продукцп тваринництва, доцшьне використання технологiй переробки i утилiзацil вiдходiв тваринництва на основi використання рiзних бiотехнологiчних прийомiв, при яких гнш розглядаеться не тiльки як об'ект, що створюе екологiчну небезпеку, але й враховуеться як сировинний матерiал, для
194
отримання додатково1' продукцп у виглядi бюгазу, бюмаси - з наступним ïx використанням в рiзниx галузях народного господарства.
Л1тература
I. Вербицький П.1. Прiоритетнi напрямки розвитку тваринництва в Украïнi / П.1. Вербицький // Ефективне тваринництво. - 2007. - № 4. - С. 14-17.
2. Дубш О.М. Утилiзацiя трутв тварин та знезаражування гною / О.М. Дубш // Збiрник наукових праць Уманського нащонального унiверситету садiвництва.-2010.-Випуск 71.-С.210-216.
3. Зоогигиена с основами проектирования животноводческих объектов Электронный учебно-методический комплекс (ЭУМК) /Ю.И. Забудский, Р.А. Камалов, И.И. Кочиш [и др.] М.: ФГОУ ВПО РГАЗУ и ФГОУ ВПО МГАВМиБ им. К.И. Скрябина, 2008.
4. Демчук М.В. Ппена тварин:Пiдручник. Друге видання /М.В. Демчук, М.В. Чорний, М.О. Захаренко, М.П. Високос.- Харюв: Еспада, 2006.- 520с.
5. Куценко О.М. Агроеколопя /О.М. Куценко, В.М. Писаренко.- К.; Урожай, 1995.- 256 с.
6. Прискорювач ферментаци. Бютехпром. Сучаснi теxнологiï у тваринництвi http://www.biotechprom.com.ua/accelerator.html.
7. National Organic Standard Board Recommendations (National Organic Program USDA). -1нтернет-ресурс :NationalOrganic http://www.ams.usda.gov/nop/nosbinfo. htm
8. Аграрна пол^ика для людського розвитку. Проект. Впровадження технологш органiчного землеробства в Украïнi. Кобець М.1., старший аналiтик Проекту.-Киïв.- березень 2004 E-mail: secretary@agpol.kiev.ua.
9. Soltysiak U. Kompost // Rolnictwo ekologiczne w praktyce / W. Neuerburg, S. Padel I inni.-Warszawa.-1994.-S.57-61.
10. Писаренко В.Н. Экологические проблемы в зонах животноводческих комплексов: Биотехнология переработки отходов животноводства /В.Н.Писаренко, П.В. Писаренко, В.В.Писаренко //Агроэкология, Полтава.-2008 [Электронный ресурс] agromage@agromage.com.
II. Еколопя вiдxодiв. Наукова монографiя. /В. А. Бурлака, 1.Г. Грабар, I.I. Хом'як [та ш]; Пiд заг.ред. д-ра с.-г. наук, професора В.А. Бурлаки. -Житомир: видавництво «Рута», 2007. - 512 с.
12. Скорик С. Електрика не пахне /Соломiя Скорик //Украша молода.-13 травня.-2010.-С.9.
13. Ясенецький В. Свiтовi тенденцп розвитку бюгазових установок / В.Ясенецький, В.Клименко //Пропозищя.-2002.-.№1.-С.80-82.
Summary
Different technologies utilization and disinfection of manure are used at industrial complexes of pig production. It is necessary to control conditions of corpse disinfection of manure that exclude dispersion of infection agents and prevent biological pollution of soil, water and air.
Key words: ecology, pig production, disinfection manure.
Стаття надшшла до редакци 1.09.2010
195
