CC BY
63
УДК 619:618:636.2
Костишин G.G., канд. вет. наук, Стефаник В.Ю., доктор вет.наук, Дмитр1в О.Я., канд.вет.наук, ¡вашкчв Р.М., канд.вет.наук © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 Л1КУВАННЯ КОР1В ПРИ ЗАТРИМАНН1 ПОСЛ1ДУ
Проаналiзоеано дат лтератури i еиечено особлиеостi морфологiчноi структури плаценти, яка е одним з факторiе затримання по^ду у коpie. запропоноеано заходи медикаментозноi профыактики, лжуеання i тестуеання ефектиeностi терапИ затримання по^ду у коpie за допомогою гаnтоглобiноeого тесту.
Ключовi слова: корова, плацента, карункул, котиледон, роди, затримання послiду, парасакральна блокада, тазоее нереоее сплеттня, гаптоглобiн.
Затримання по^ду - це патолопя третьо!, послщово! стадп родiв, яка переб^ае у формi повного, неповного i часткового затримання плодових оболонок. Затримання по^ду бувае в середньому у 7 - 10 % корiв, що отелилися [2,4-7,34,36,37] .
Характерними ознаками неповного затримання по^ду е звисання з родових шляхiв плодових оболонок, яю можуть досягати скакових суглобiв. При цьому звiльняеться вщ послiду лише вiльний рiг матки, у той час як у роз> плодовмiстилищi зберiгаеться плацентарний зв'язок котиледошв з карункулами.
При повному затриманш послiду характерного звисання плодових оболонок не спостер^аеться, а весь послщ мiститься у родових шляхах.
При частковому затриманнi основна маса по^ду вiдокремлюеться i вiдриваеться, а тканинний зв'язок збер^аеться на окремих плацентомах.
Захворювання завдае значно! шкоди господарствам через порушення плодючостi i молочно! продуктивностi у корiв рiзноl тривалост [1,3,5,7,37].
Прийнято вважати, що у корiв тривалiсть звiльнення матки вщ плодових оболонок пiсля виведення плода складае 3 - 6, школи до 12 годин, включаючи промiжок спокою пiсля народження теляти до вщновлення послiдових перейм i потуг, який може тривати вщ 20 до 50 хв. i довше.
Вирiшальне значення у механiзмi видшення послiду мае скорочення матки та l! ретракцiя. При цьому вщбуваеться стискання i запустiння кровоносних судин, зменшення притоку кровi до карункулiв, що знижуе тургор тканин матки тсля розриву пуповини, який обумовлюе бiльш легкий вихiд ворсинок з крипт карункулiв. На швидкiсть вщокремлення котиледонiв iстотно впливае i вага звисаючо! частини послiду.
© Костишин G.G., Стефаник В.Ю., Дмитр1в О.Я., 1вашшв Р.М., 2010
103
Вщносно тривалий перюд видшення по^ду у жуйних порiвняно з iншими видами тварин пояснюеться тим, що ворсинки судинно! оболонки дуже розгалуженi, глибоко проникають у крипти карункулiв, забезпечуючи значну площу контакту материнсько! i плодово! частин плаценти.
Безпосередшми причинами затримання по^ду е: атонiя i гiпотонiя матки; зрощення матково! i плодово! частин плаценти; мехашчш перешкоди, якi порушують виведення плодових оболонок iз матки та родових шляхiв.
Сприяють затриманню послiду у корiв недостатня та неповнощнна годiвля тiльних корiв, виснаження та ожиршня тварин, авiтамiнози, мшеральне голодування, кормовi iнтоксикацi!, погрiшностi утримання (недостатнiсть моцiону, несвоечасний та неправильний запуск корiв та iн.), заразш i незаразнi хвороби, розтягнення матки при двшнях та великих плодах, важю та затяжнi роди [1-5,17,19-21].
За нашими даними, особливють переб^ i тривалiсть завершально! стадi! родiв визначаеться не тiльки клiнiчним станом оргашзму корови пiсля виведення плода, але й морфологiчною структурою котиледонно!, еттелю-десмо-хорiально! плаценти.
Нами встановлено, що на швидкють вiддiлення плодових оболонок у корiв може впливати кiлькiсть i величина котиледонiв на поверхш хорiона, що приймають участь у плацентаци.
Так, пiсля народження плода послiд швидше вiдокремлювався у тих корiв, у яких на хорюш було 70 i бшьше дрiбних котиледонiв i на 2 - 3 години шзшше, або навт затримувався, коли котиледонiв було 40 - 60 на всьому хорюш, яю в 2 - 2,5 рази за розмiрами перевищували попереднi. У таких випадках розгалуженi ворсинки котиледонiв проникають глибше у крипти карункулiв для компенсацп сумарно! площi плаценти, проте вивiльнення !х проходить важко i довше [7].
Погiршення загального стану корови при затриманш послiду спостер^али на 2-3 день, коли проходить штенсивне розмноження мiкробiв у матщ. Розкладання послiду i лохiй, супроводиться iнтоксикацiею органiзму, погiршенням апетиту, пригшченням тварин. У хворих корiв часто виявляли гшотошю передшлункiв, рiдше атошю [7].
За даними рiзних дослщниюв [19-21,36], найвища концентрацiя бактерiй у порожниш матки досягаеться на 10-й день захворювання, надалi вона спадае. Тому визначення ступеня iнтенсивностi запального процесу у цей перiод мае важливе дiагностичне i терапевтичне значення.
Для збереження здоров'я тварин, нормального завершення родового процесу та наступно! репродуктивно! функцi! першочергове значення мае профшактика акушерсько! патологi!, в основу яко! покладено своечасне та систематичне проведення акушерсько! диспансеризацi! корiв, спрямовано! на попередження патологi! вагiтностi, родiв та пiсляродових ускладнень [7,15,16].
Суттеве значення у профшактищ затримання послщу мае врахування особливостей рiзних бiогеохiмiчних зон i збагачення рацiонiв тшьних корiв мiкроелементами, яких бракуе ( селен, йод, кобальт, мщь) [1,6].
У прямш залежностi вiд вмюту йоду в кормах знаходиться функщя щитоподiбно! залози, нейросекрецiя гiпоталамуса i наднирникiв.
104
Коровi при родах треба створити повний спокш, не можна !! турбувати, щоби не перервати процес скорочення матки i повертання плода у поздовжне положення та верхню позицiю.
Для швидшого звшьнення матки вiд плодових оболонок коровi доцiльно випо!ти зiбранi плодовi води i 5-6 лiтрiв теплого пшла, до якого додають 1-1,5 кг. виавок та 300,0-400,0 цукру, бо сахароза посилюе скорочення м'язiв матки.
Пiд час завершально! ревiзi! стану матки пiсля народження теляти потрiбно рукою максимально стягнути кров iз судин пуповини, що сприяе вiдтоку кровi iз ворсин котиледошв та швидкому видiленню ворсин iз крипт карункулiв [7].
Важкi роди, аборти, двшш та передчаснi роди рiзко збiльшують ризик затримання по^ду у корiв. У таких випадках рекомендуемо приступати до профiлактично! допомоги тваринам вщразу пiсля народження плода.
У господарствах iз значною частотою затримання по^ду у корiв виключають iнфекцiйний фактор i проводять ранню гормональну профiлактику, спрямовану на стимуляцш матки у корiв шляхом введення бюлопчно активних речовин, що впливають на своечасне видшення плодових оболонок. Найбшьш вживаними з щею метою е природш i синтетичнi естрогени у комбшаци з окситоцином, тту!трином, вiтамiнами i мiкроелементами.
У той же час слщ мати на уваз^ що використання гормональних препараив для поголовно! профiлактично! обробки тварин, пов'язане iз значними грошовими затратами, може призвести до розладiв ендокринно! системи корiв. Особливо ризикованим е застосування синтетичних аналопв простагландину Ф-2а (естрофан, еструмат, естуфалан та шш^. Вони рiзко стимулюють функцiю яечниюв у той час, як морфолопчна структура i функцiональний стан матки вщновлюеться протягом 3-4 тижнiв тсля родiв.
У комплексi заходiв з профшактики затримання послiду важливе значення мае прогнозування дано! патологи, тому юнуе потреба у розробщ методiв ранньо! передродово! дiагностики можливого затримання по^ду у корiв з використанням бiохiмiчного, iмуно-хiмiчного, гормонального чи шших дослiджень кровi тварин.
За даними Калиновського Г.М., у кровi тшьних корiв перед родами виявляли високу концентрацiю вiльного гепарину при низькш концентрацi! аскорбiново! кислоти, у цих тварин вiдмiчали затримання послiду [4].
Певною мiрою дозволяють передбачити затримання по^ду у корiв бiохiмiчнi дослщження рiвня деяких ферментiв у кровi (лужно! фосфатази, лактатдегiдрогенази)[5].
Харута Г.Г. запропонував клiнiчний метод прогнозування ймовiрностi затримання послiду у корiв за ознаками остеодистрофi! i стану молочно! залози пiд час сухостою, а також станом новонароджених [8].
У випадках, коли профшактичш заходи виявляються неефективними i плодовi оболонки самовшьно не вiдокремлюються упродовж 6-7 годин тсля народження плода, приступають до консервативного л^вання корiв [10,25].
Iснуючi консервативнi методи лiкування корiв при затриманнi послiду зводяться до застосування засобiв, що стимулюють скорочення матки: пщшюрш iн'екцi! окситоцину, тту!трину, прозерину, карбахолiну, молозива,
105
препараив, що скорочують м'язи матки, задавання цукру всередину, внутршньовенне введення 40 % розчину глюкози, випоювання навколоплщно1 рiдини, уведення амшстрону; а також при атони матки i пiдвищеному тургорi тканин у плацентомах - використання електровщдшювача послщу конструкцп М.П.Рязанского, Ю.А.Лочкарева i 1.А.Долженко, уведення в порожнину матки мiж слизовою оболонкою i хорюном пепсину, колагенази у судини пуповини [1-5,7,12,24,28-32] .
У випадку защемлення ворсинок хорiона у криптах карункула застосування засобiв, що стимулюють скорочення матки, не призведе до взаемного вившьнення тканин, а лише поглибить важюсть затримання послiду. Тому тактика лжаря мае бути спрямована не на скорочення, а, навпаки, розслаблення матки з метою вившьнення защемлених дшянок плацентом. З цiею метою доцшьно застосувати новокашову блокаду нервових стовбурiв i сплетiнь, що мають вплив на тканини матки. Таким е тазове нервове сплетшня.
Запропонована Завiрюхою В.1. блокада тазового нервового сплетшня виконуеться методом парасакрально! анестези. Вона проста у технiчному вiдношеннi, легко виконуеться в умовах ферми i мае виражений патогенетичний л^вальний ефект при: ендометритi, затриманнi послщу, гшофункци яечникiв та при порушенш фiзiологiчноl функци статевих органiв у корiв.
Введений у навколоректальну сполучну тканину розчин новока1ну в дозi 100 мл займае дiлянку шириною до 4 см i довжиною до 25 см з кожного боку тша тварини. Така велика зона поширення новока1нового розчину дiе i на широку сiтку нервових сплетшь симпатичних нервiв, якi тут знаходяться, а також частково на гики тазового нерву. Внаслщок блокади втрачаеться чутливють та наступае розслаблення широкое' матково1 зв'язки, рогiв матки, тхви i прямо1 кишки, зтмаеться тургор тканин у плацентомах i вiдбуваеться самовiльне видiлення послiду[1].
Виходячи з вищенаведеного, пропонуемо наступну схему консервативного л^вання корiв з затриманням послщу: через 6 годин тсля народження теляти провести парасакральну блокаду нервiв тазового сплетiння. Якщо послiд самовшьно не вiддiлився, через 2-3 години тсля блокади внутршньовенно ввести 150-200 мл 0,5% розчину новокашу, виготовленого на фiзрозчинi та 40-50 ОД окситоцину у поеднаннi з 40% розчином глюкози i 5% аскорбшово1 кислоти. У випадку вiдсутностi позитивного л^вального ефекту окситоцин вводять повторно через 6 годин.
При негативних наслщках консервативного лiкування корiв з затриманням послщу, через 24 години тсля народження теляти приступити до оперативного лжування, застосовуючи перед цим внутршньовенно 0,5 % розчин новока1ну, 40 % розчин глюкози i 10% розчин кальцш хлориду. Пiсля вщдшення послiду в порожнину матки ввести 2 таблетки гшобютику, свiчки метродеку чи метрифлоку або 4-5 фуразолщонових паличок [4, 11-13].
У вЫх випадках оперативне лiкування корiв при затриманш по^ду завершуеться депонуванням в порожнину матки сульфаншамвдв та антибютиюв [17].
106
Оцшити ефектившсть проведеного л^вання можна, застосувавши гаптоглобшовий тест [9,23,26]. Гаптоглобш (Гп) - це бшок гостро! фази запального процесу. Наявшсть його у сироватцi кровi свiдчить про запальний процес в оргашзмь Визначення вмiсту гаптоглобiну на третш i десятий день тсля початку л^вання корови може служити достовiрним тестом на наявнiсть ендометриту, у т.ч. в субклiнiчнiй формi [14,21-23,27]. Тому що за даними рiзних дослiдникiв [19-21,36] найвища концентращя бактерiй у порожнинi матки досягаеться на 10-й день захворювання, надалi вона спадае.
Проте слщ пам'ятати, що гаптоглобш е маркером неспецифiчним, бо зростання його вмiсту може бути пов'язане з запаленням у шших органах i тканинах. Це стосуеться насамперед стану молочно! залози до початку родiв i у тсляродовий перiод [35].
При ендометрит рiвень гаптоглобiну упродовж лiкування корiв становить в середньому 1,4 г/л, а при мастит - 1,8 г/л [14].
За даними К Могёак, гаптоглобiну у сироватцi кровi клiнiчно здорових корiв немае. Проте при наближенш родiв вмiст гаптоглобiну характерно зростае, але його рiвень не досягае 0,5 г/л. На третш день тсля фiзiологiчних родiв середнiй рiвень Гп у сироватщ кровi корiв(1,34 г/л) був ютотно нижчим за аналогiчний показник тсля затримання по^ду (2,79 г/л), а на 10-ий день ця рiзниця складала 0,46 г/л пiсля нормальних родiв до 2,22 г/л тсля затримання по^ду, що свiдчить про розвиток ендометриту. [9].
Крiм того, при бактершних iнфекцiйних захворюваннях пiдтверджено вищий рiвень гаптоглобiну, нiж при незаразнш метаболiчнiй патологi! [18,33].
Пiдсумовуючи вищенаведене, можна констатувати, що затримання по^ду у корiв е частим проявом акушерсько! патологи, виникнення якого спричиняе ряд екзогенних i ендогенних факторiв, серед яких мають значення особливост плацентацi!. Вибiр методу лiкування доцшьно застосовувати, виходячи з аналiзу етюлопчного фактора, який призвiв до патологи. Для оцшки ефективностi проведеного л^вання i стану здоров'я самки доцшьно застосовувати о^м клiнiчних, ще й лабораторт тести, серед яких достовiрним виявився бiохiмiчний тест, при якому у корiв на 3-й i 10-й день пiсля родiв встановлюють рiвень гаптоглобiну у сироватцi кровь
Л1тература
1. Завiрюха В.1., Куртяк Б.М. Патолопя органiв розмноження та стимуляцп продуктивностi корiв. - Львiв: ТеРус, 1999. - 148 с.
2. Заянчковский И.Ф. Задержание последа и послеродовые заболевания у коров. - М.: Колос, 1964. -384 с.
3. Зверева Г.В., Хомин С.П. Гинекологические болезни коров. К.: Урожай, 1976. - 152 с.
4. Калиновський Г.М. Материнська плацента i затримання по^ду у корiв. - Житомир, 1999. - 67 с.
5. Мадисон В. В. Проблема задержания последа у коров в молочном скотоводстве. // Животноводство и ветеринария: Достижения сельскохозяйственной науки и практики.-М., 1984. - С.11-23.
6. Рекомендацп з профшактики неплщност худоби / Г.В.Зверева, В.А.Яблонський, М.В.Косенко, С.П.Хомин, Г.Г.Харута, Г.М.Калиновський,
107
B.Й.Любецький, О.ГСерпенко. - Львiв ДНДК1 ветпрепараив, 2001.-18 с.
7. Етюпатогенез i профiлактика затримання по^ду у KopiB / Костишин £.£., Стефаник В.Ю., Кацараба О.А.// Науковий вкник Нацiонального унiверситету бюресурав i природокористування Укра1ни №136.-Ки!в, 2009. -
C.161-165.
8. Харута Г.Г. Прогнозування вщтворно! функцп корiв.- Бша Церква, 1999.-94 с.
9. Mordak R. Przydatnosc haptoglobiny w monitorowaniu skutecznosci terapii zatrzymania blon plodowych u krow . Med. Wet., 2008, 64(4A), 434-437.
10. Bolinder A., Seguin B., Kindahl H., Bouley D., Otterby D:. Retained fetal membranes in cows; manual removal versus non removal and its effect on reproductive performance. Theriogenology 1988, 30, 45-55.
11. Dejneka G. J.: Uwagi na temat manualnego odklejania lozyska u krow. Magazyn Wet. 2004, 89, 16-18.
12. Drillich M., Pfutzner A., Sabin H. J., Hauwieser W.: Comparison of two protocols for the trеаtment retаined fetal membranes in dairy cattle. Theriogenology 2003, 59, 951-960.
13. A.Drillich M., Reicherl U., Mahlsledt M., Heuwieser W. Metaphylactic systemic antybiotic treatment of cows with retained placenta. Monograph -Achievements and Prospects of Ruminants Medicine. Pulawy, 2005, 315-319.
14. Furll M., Pietzsch H., Gruys E., Tooten P.: Haptoglobin and plasma viscosity in healthy and ill cattle. Mat. 5" Middle-European Buiatrics Congress Mat., Hajduszoboszlo 2004, s. 423-426.
15. Galon N., Nave D. How much does it cost to be healthy? Medical economical aspects in the treatment of dairy cows. XXII World Buiatrics Congress Hannover 18-23 August 2002, abstract, s. 70-685.
16. Gross T. S., Williams W. E, Moreland T. W,: Prevention of retained fetal syndrome (retained placenta) during induced calving in dairy cattle. Theriogenology 1986, 26, 365-370.
17. Halpern N. E., Erb H. N.. Smith D. R.: Duration of retained fetal membranes and subsequent fertility in dairy cows. Theriogenology 1985, 23, 807-813.
18. Hirvonen J., Huszenicza G., Kulcsar M., Pyorala S:. Acute-phase response in dairy cows with acute postpartum metritis. Theriogenology 1999,51,1071--1083.
19. Jaskowski J.: Inwolucja macicy i poporodowa aktywnosc jajnikow z zatrzymaniem lozyska. Medycyna Wet. 1983, 39, 96-99.
20. Jaskowski J.: Nowsze badania nad zaburzeniami okresu poporodowego u bydla. Medycyna Wet. 1981, 37, 142-144.
21. Jaskowski J., Dembkski Z.: Niektore przyczyny duzych okresowych roznic w wystopowaniu zatrzymania lozyska u krow w swietle biochemicznych badan krwi. Medycyna Wet. 1986, 42, 683-686.
22. Jawor P., Hauser S., Baumgartem W., Stefaniak T.: Ocena przydatnosci oznaczania fibrynogenu i haptogiobiny w monitorowaniu leczenia ktyw (raport z wybranych przypadkуw klinicznych). Mat. Miedzynarod. Sesji: Rozrod-matka-noworodek. Polanica Zdroj, 1-2 lipca 2005, s. 61-65.
23. .Jones G. E., Mould D. L.: Adaptation of the guaiacol (peroxidase) test for haptoglobins to a microtitration plate system. Res. Vet. Sci. 1984, 37, 87-92.
108
24. Joosten I., Stetwagen J., Dijkhuizen A.: Economic and reproductive consequences of retained placenta in dairy cattle. Vet. Rec. 1988, 123, 53-57.
25. Kaczmarowski-M., Malinowski E.: Skutecznosc wybranych metod leczenia zatrzymania lozyska u krow. Medycyna Wet. 2004, 60, 93-97.
26. Kostro K., Glicski Z., Wojcicka-Lorenowicz K, Krakowski L:. Bialka ostrej fazy jako markery chorob u zwierzat. Medycyna Wet. 2001, 57, 539-542.
27. Kostro K., Luft-Deplula D., Glicski Z, Miazga A.: Rola bialek ostrej fazy w patologii zwierzat. Zycie Wet. 2003, 79, 19-25.
28. Kucharski J., Zdunczyk S.: Obserwacje nad wystKpowaniem zaburzec okresu poporodowego u krow mlecznych. Zesz. Nauk. ART. Olsztyn, Weterynaria 1984, 15, 149-154.
29. Laven R. A.; The treatment of retained placenta. Cattle Practice 1995, 3, iss 3.
30. Laven R. A., Peters A.: Bovine retained placenta: aetology, pathogenesis and economic losses. Vet. Rec. 1996, 139, 465-471.
31. Malinowski E., Kaczmarowski M.: Zatrzymanie lozyska u krow. Medycyna Wet. 2003, 59, 376-381.
32. Peters A. R., Laven R. A.: Treatment of bovine retained placenta and its effects. Vet. Rec. 1996, 139, 535-539.
33. Skinner J. G., Brown R. A. L., Roberts L. Bovine haptoglobin response in clinically defined field conditions. Vet. Rec. 1991, 128, 147-149.
34. Squire A. G.: Therapy for Retained Placenta. Current Therapy in Theriology. Saunders W. B., Philadelphia 1980, 186-189.
35. Stefaniak T:. Bialka ostrej fazy w diagnostyce u bydla. Zesz. Nauk. AR Wroclaw 2000, 390, 49-59.
36. Vandeplassche M.: Neue vergleichende Aspekte der Involution und der puer-peralen Metritis bei Stute, Kuh, und Sau. Mh. Vet. Med. 1981, 36, 804-807.
37. Wawron W., Krzyzanowski J., Slawomirski J., Gluszek J., Zarzeczny J.: Analiza przypadkyw zatrzymania blon plodowych u krow leczonych w Klinice Polozniczej Wydzialu Weterynaryjnego AR w Lublinie w latach 1965-1981. Medycyna Wet. 1983, 39, 136-137.
Summary
Kostyshyn Ye.Ye., Stefanyk V.Yu., Dmytriv O.Ya., Ivashkiv R.M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
EVALUATION OF EFFECTIVENESS OF COWS'TREATMENT FOR
RETAINED PLACENTA
Literature data are analyzed and the morphological features of placental structure, which is a factor of retained placenta in cow are studied. The measures of drug prevention, treatment and testing the effectiveness of therapy retention placenta in cows with haptoglobin test are proposed.
Key words: cow, placenta, caruncles, cotyledon, parturition, retained placenta, para-sacral blockade, pelvic nervous plexus, haptoglobin.
Cmammx nadiuMna do pedaxuii 14.09.2010
109
