CC BY
11«c@yl@qyiym-j®yrmal»#34î8â),2©2© а medical sciences
57
tem promotes progression of hypoxia, formation of reactive oxygen species (ROS) and free radicals with subsequent damage to cellular membranes of hepatocytes, cytolysis, reduction of glomerular filtration rate (GFR) and closure of the "vicious" circle of the progression pathogenesis of NAFLD and CKD.
Conclusions. The role of chronic inflammation in CKD in the formation of hemostasis disorders and in the pathogenesis of progression of NASH on the background of obesity, which in general can be characterized as hypercoagulation syndrome due to significant inhibition of anti-coagulation factors and fibrinolytic systems and activation of plasma coagulation factors (fibrinogen) due to chronic inflammation.
The prospect of further scientific research in this direction is the development of a method for correction of hemostasis and fibrinolysis indices in patients with NAFLD depending on the stage of CKD.
References
1. Machado MV, Cortez-Pinto H. Non-invasive diagnosis of non-alcoholic fatty liver disease. Acriticalappraisal. J. Hepatol. 2013;58:1007-109.
2. Musso G, Gambino R, Cassader M. Nonalcoholic fatty liver disease from pathogenesis to management: an update. Obesity Reviews. 2010;
11(6): 430-445.
3. Chang Y, Ryu S, Sung E, et al. [Nonalcoholic fatty liver disease predicts chronic kidney disease in nonhypertensive and nondiabetic Korean men.] Metabolism. 2008. 57: 569-576.
4. Machado MV, Gongalves S, Carepa F, et al. [ Impaired renal function in morbid obesi ty patients with nonalcoholic fatty liver disease.] Liver Int. 2012. Feb; 32(2): 241-248.
5. Marcuccilli M, Choncho M. [ NAFLD and Chronic Kidney Disease]. Int. J. Mol. Sci. 2016. Apr; 17(4): 562.
6. Musso G, Cassader M, Cohney S, et al. [Fatty Liver and Chronic Kidney Disease: Novel Mechanistic Insights and Therapeutic Opportunities.] Diabetes Care. 2016. Oct; 39(10): 1830-1845.
7. Papademetriou M, Athyros VG, Geladari E, et al. [ The Co-Existence of NASH and Chronic Kidney Disease Boosts Cardiovascular Risk: Are there any Common Therapeutic Options?] Current Vascular Pharmacology, 2017;15:1-15.
8. KDIGO 2012[ Clinical Practice Guideline for the Evaluation and Management of Chronic Kidney Disease.] Kidney International Supplement 2013;3:1-150.
УДК 616.311.2-002+616-006.66:-008.1
Скиба В.Я.
Доктор медичних наук, Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево'1 хгрургИ'
НацюнальноЧ академИ' медичних наук Укра'ши»
Бабеня Г.О.
кандидат медичних наук, Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево '1 хгрургИ'
НацюнальноЧ академИ'медичних наук Укра'ши»
Гшжул 1.В.2
кандидат медичних наук, Медичний центр «Headline»
Христова М. Т.
кандидат медичних наук, Одеський нацгональний медичний утверситет МОЗ Укра'ши
DOI: 10.24412/2520-2480-2020-3486-57-65 ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У Ж1НОК П1СЛЯ ПРОВЕДЕНОÏ ХШЮТЕРАПП З ПРИВОДУ РАКУ МОЛОЧНОÏ ЗАЛОЗИ У В1ДДАЛЕНИЙ ТЕРМ1Н СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Skyba V.Ya.
doctor of medicine, State Establishment "The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National
Academy of Medical Sciences of Ukraine" Babenia G.O.
candidate ofmedical Sciences, State Establishment "The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery
National Academy of Medical Sciences of Ukraine "
Ginzhul I.V.2
candidate of medical Sciences, Medical Center «Headline»
Khristova M.T.
candidate ofmedical Sciences, Odesa National Medical University of the Ministry ofHealth of Ukraine
EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF COMPLEX TREATMENT OF GENERALIZED PERIODONTITIS IN WOMEN AFTER CHEMOTHERAPY FOR BREAST CANCER IN THE LONG-
TERM
AHomou,in.
У стат1 наведено результати комплексного л1кування генералгзованого пародонтиту у ж1нок тсля проведено '1 хгмютерапи з приводу раку молочно'1 залози у вгддалений термт (через 6 мгсяцгв).
Доведено, що застосування запропонованого л1кування генералгзованого пародонтиту у ж1нок даноï ка-тегори дозволило зменшити кшьюсть скарг хворих, сприяло покращенню гШенгчного стану порожнини рота,
зменшенню запального процесу в napodonmi, стимуляцп слиновидшення, що дало можливкть отримати паро-донтопротекторну ефективтсть 23,6 % (у гру/ni порiвняння 14,6 %), а також значно знизити ктьтсть жток i3 загостреним переб^ом пародонтиту (13,3 % в основнш групi проти 35,7 % у гр:)mi порiвняння).
Показано, що у жток з онкопатологieю тсля хiмiотерапii застосування для лщвання генерал1зованого пародонтиту ттьки базовоi терапп або засобiв мщево'1' дп недостатньо для досягнення позитивного результату, що тдтверджуеться тривалктю рема захворювання, показниками гтетчних та пародонтальних тдекав, функцюнальною активтстю слинних залоз, визначеними через 6 мiсяцiв тсля л^вання.
Abstract.
The article presents the results of complex treatment of generalized periodontitis in women after chemotherapy for breast cancer in the long term (after 6 months).
It was proved that the use ofthe proposed treatmentfor generalizedperiodontitis in women ofthis category allowed to reduce the number of patients' complaints, helped to improve the hygienic state of the oral cavity, to reduce the inflammatory process in the periodontium, to stimulate salivation, obtain periodontal protection efficiency of 23.6% (in the comparison group 14.6%), and also significantly reduce the number of women with exacerbation ofperiodontitis (13.3% in the main group, 35.7% in the comparison group).
It has been shown that in women after chemotherapy, due to oncopathology, the use of only basic therapy or local agents for the treatment of generalized periodontitis is not enough to achieve a positive result, which is confirmed by the duration of remission ofthe disease, indicators of hygienic and periodontal indices, andfunctional activity ofthe salivary glands 6 months after treatment.
Ключов слова: рак молочно '1' залози, хiмiотерапiя, генералiзований пародонтит, лтування.
Keywords: breast cancer, chemotherapy, generalized periodontitis, treatment.
Актуальтсть теми. Захворювання паро-донту дистрофiчно-запального генезу е серйозною медичною проблемою. 1з кожним роком захворювання тканин пародонту прогресують, охоплюючи вщ 65 % до 95 % населення земно! кулi i рiзко по-ширюються серед оаб молодого в^ [1-4].
Украша належить до кра1н зi значною пошире-нютю дано! патологи, яка залежить ввд регюну та в^ обстежених i досягае 85-95 % [5].
Сучасний рiвень знань дозволяе розглядати етюпатогенез захворювань пародонта як мультифа-кторну модель, що включае наявшсть мшробно! ш-вазп (бакт^альт пародонтопатогени), неадеква-тну захисну реакцш iмунноl системи або И вщсут-нють, вплив негативних мюцевих факторiв порожнини рота та загальних факторiв на рiвнi ор-гашзму [6-8].
Проте трудомютшсть консервативного лшу-вання i рiзноманiтнiсть причин захворювань пародонту змушують знову i знову вивчати фактори, що впливають на етюлопю i патогенез даного захво-рювання.
Численш публжаци вчених i доповщ експерт-них комтепв ВООЗ сввдчать про значне зростання числа хрошчних захворювань, обумовлених прид-баною вторинною iмунною недостатшстю (в тому числi в результат протипухлинного лiкування), що сприяе прогресуванню патологiчного процесу, роз-витку ускладнень, формуванню торпiдностi до тра-дицшно! терапп [9-11].
Багатьма клiнiчними й експериментальними дослвдженнями обгрунтовано, що тканини пародонту вiдрiзняються високою чутливютю до стресу [12-15].
Нинi вважають, що гострий або хронiчний стрес мае велике значення в ураженнях тканин па-родонта, будучи тим провокацшним фактором, який викликае або стимулюе розвиток пародонтиту при рiзних патологiчних ситуацiях [16].
У рядi робiт показано, що при хрошчних стре-сових ситуащях рiзнi форми ураження пародонту спостерниються бiльш тж в 90% випадюв [17, 18]. 1снують дослiдження, яш доводять наявнiсть зв'я-зку мiж тяжк1стю пошкодження пародонта i тяжш-стю стресу [19].
В ходi iншого дослiдження також була тдтве-рджена роль стресових факторiв в генезi ушко-джень пародонта й показано, що iмунодепресивний ефект стресових факторiв безпосередньо впливае на ппетчний статус i антимiкробний захист порожнини рота [20].
Рак молочно! залози (РМЗ), як жодне шше он-кологiчне захворювання, впливае на професшну, соцiальну та штимну сторони життя жiнки [21, 22]. Вважаеться, що РМЗ е ушкальним серед злояюсних новоутворень тим, що л^вання мае глибокий вплив на те, як пащентка почувае себе та як И сприймають оточуючг Пацiентки мають страх по-пршення вiдносин iз чоловiком, втрати ввдчуття привабливостi, повноцiнностi та соцiального статусу. Ось чому мета л^вання мае бути спрямована як на збшьшення тривалостi життя, так i на забезпе-чення вщповщно! якосп та стану психологiчного комфорту життя жшки [23].
Велика к1льк1сть вгтчизняних i зарубiжних до-слiджень демонструють поширенiсть серйозних психiчних порушень i психiатричних проблем у он-колопчних хворих та свiдчить про те, що далеко не ва хворi можуть успiшно долати пережитий стрес
[24]
Авторами показано, що вiд 3% до 38% хворих на РМЗ мають депресш рiзного ступеня важкосп
[25].
Одним з найбiльш значущих видiв лiкування усiх злояк1сних захворювань е х1мютера^, однак всi протипухлинш препарати мають токсичну дш.
Треба вщмгтити, що у хворих на онколопчш захворювання пiсля проведення комплексного про-
«c@yL@qyiym-j®yrMaL»#34î8â),2©2© а medical sciences
59
типухлинного лшування спостертаеться iмунодеп-peciH змiшаного генезу [26, 27]. По-перше, факт ро-звитку онкологiчного процесу дозволяе говорити про наявшсть вихiдного дефекту функци iмунного нагляду, що дозволяе безперешкодно розмножува-тися клiтинам, що мал1гшзувалися. По-друге, самi пухлиннi кл1тини надають локальний i iмуносупре-сивний вплив за рахунок вироблення рiзних субста-нцiй. По-трете, сучасне комплексне протипухлинне л1кування (ХТ) виявляеться потужним фактором, що iндукують генерал1зовану iмуносупресiю [28].
Показано, що у хворих на РМЗ II-III стади т-сля проведения радикального хiрургiчного л^-вання i 4-6 курсiв х1мютерапп за схемою CAF спо-стерiгався розвиток лейкопенп i iмунодефiциту з переважним зниженням к1льк1сних i функцюналь-них показнишв клiтинного та гуморального iмунi-тету [29].
Враховуючи те, що проввдну роль в патогенезi запально-деструктивних процесiв в пародонтi гра-ють iмунологiчнi механiзми, тому клiнiчнi прояви хрошчного генералiзованого пародонтиту залежать не слльки вiд патогенностi i вiрулентностi ввдповь дно! мiкрофлори, ск1льки ввд характеру бактерш-льно-гостальних взаемин, тобто, багато в чому вiд ступеня реактивносп макроорганiзму, що детермь нуеться функцiональним станом iмунно! системи [30].
Ксеростомiя е також одним з ускладнень проводимого цитостатичного лжування. Слиннi залози дуже чутливi до ммютерапп. Променева терапiя, що застосовуеться при РМЗ, може викликати лише минущу ксеростомш, тим часом вплив х1мютерапй на слиновидшення е бiльш серйозним [31, 32].
У дослщженш Comerlato Jardim L. iз спiвавт. вивчали здоров'я ротово! порожнини (OHRQoL) серед жшок з РМЗ, що вижили. Поширенiсть негативного впливу становила 58,9 %, який був пов'яза-ний з депресiею, дiагностикою раку молочно! залози, хiмiотерапiею, шльшстю вiдновлених зубiв та ксеростомiею [33].
Таким чином, наслщки терапй' РМЗ мають ве-личезний вплив на здоров'я ротово! порожнини па-щента через системну токсичну дш хiмiотерапев-тичних препаратiв, що часто виявляеться в порож-нинi рота у виглядi алiментарного мукозиту, стоматитiв, хвороб пародонта, що мають тяжкий переби- i в деяких випадках е причиною вщмови вiд подальшого х1мютерапевтичного л1кування. Хрош-чна одонтогенна шфекщя на тлi iмуносупресивно! дй' х1мютерапй та стресового стану хворих значно обтяжуе перебiг захворювань порожнини рота, а в деяких випадках може бути причиною розвитку се-птичних станiв, що загрожують життю пацiента.
Сучасний комплексний план л1кування генера-л1зованого пародонтиту повинен включати етютро-пну тератю, спрямовану на усунення причинних факторiв, патогенетичну терашю iз застосуванням методiв i засобiв, як1 впливають на патогенетичш ланки запально-деструктивного процесу в пародо-нтi, симптоматичну терашю, що передбачае вико-
ристання 3aco6iB, яш пiдсилюють захисно-присто-сувaльнi мехaнiзми хворого, виновного лiкувaння (реaбiлiтaцii) [34].
Проте все вищевиклaдене в знaчнiй Mipi усклa-днюе перебiг зaхворювaнь шродонту, a проведене стaндaртне !х лiкувaння чaсто не дae очiкувaного позитивного результату. Недостaтньо ефективнi т-кувaльнi зaходи, тривaлiсть лiкувaння i зниження прaцездaтностi тaких пaцieнтiв визнaчaють araya-льнiсть проблеми, !! медичну, економiчну тa TO^a-льну знaчимiсть.
Метою роботи булa оцiнкa ефективностi 3a-стосувaння комплексу зaходiв для лiкувaння гене-рaлiзовaного пaродонтиту у жшок тсля проведения хiмiотерaпi! з приводу рaку молочно! зaлози у вiддaлений термiн спостережения (через 6 мюя-цiв).
Mamepimu та методи до^дження. У кль нiко-лaборaторних дослщжениях взяло учaсть 49 ж1нок з РМЗ, в яких з моменту оперaтивного втру-чaния з приводу РМЗ пройшло 1,5-2 роки тa як1 нa момент обстежения пройшли 4-6 курсiв ХТ зa схемою FAC. Вш пaцieнток склaв 32-46 рок1в.
Стомaтологiчне лiкувaния жшок починaли через 4-5 мюящв пiсля проведення остaннього курсу ХТ, тобто тсля зникнення нaйближчих тa ввдстро-чених (через 1-6 тижтв) усклaднень, пов'язaних з цитотоксичною дieю препaрaтiв, в тому числi орa-льного мукозиту.
Пiсля поглибленого стомaтологiчного обстежения всiм жiнкaм було постaвлено дiaгноз Хрош-чний генерaлiзовaний пaродонтит (ХГП) I-II, II сту-пеню (зa клaсифiкaцieю Дaнилевського Н.Ф., 1994). Зaгострений перебiг генерaлiзовaиого пaродонтиту (ГП) було дiaгностовaно у 18 пaцieнток (46,2 %), хронiчний перебiг - у 53,8 % ввдповвдно.
Хворi з РМЗ в зaлежиостi ввд признaченого т-кувaиия були рaндомiзовaно подiленi нa 2 групи: групу порiвияния (18 пaцieнток) й основну групу (31 жiнкa).
Хворим обох груп проводили сaнaцiю порожнини ротa, що включae лiкувaния кaрieсу i його усклaднень, зaмiну метaлевих пломб нa компози-тнi, шинувaння (зa покaзaниями), проведения про-фесшно! гiгieни порожиини ротa (scaling, root planning з використaнням ручних унiверсaльних кюрет i кюрет Gracey без використaиня ультрaзву-кових приборiв, полiровкa зубiв з використaииям aпaрaту AIR-FLOW S1 тa порошку AIR-FLOW Plus), aплiкaцii, iнстиляцi! aнтисептику мiрaмiстин (реeстрaцiя № UA/1804/01/01) [35].
Пiсля проведення стомaтологiчних мaнiпуля-цiй пaцieнткaм обох груп було ^из^чено лiкувa-льно-профiлaктичний комплекс (ЛПК) для мюце-вого домaшнього використaния, який передбaчaв зaстосувaння врaицi пiсля чистки зубiв мукозо^-гезивного гелю «Квертулщон» (мiстить iмуности-мулятор iмудон, пребiотик iнулин, бiофлaвоноiд кверцетин й цитрaт кaльцiю), a ввечерi ввечерi му-козо-aдгезивного гелю «Ехшозол» (мiстить нaсто! лiкaрських рослин ехiнaце!, подорожиикa i золото-тисячнику).
Для догляду за порожниною рота bcîm пащен-ткам була рекомендована мультифункцiональна зу-бна паста «Blend-a-med Pro-Expert Здорова свь жють».
Додатково ж1нкам основно! групи пiсля обов'язково1' консультацiï з лжарями-штернютами був призначений ЛПК загально! дiï, що включав ви-користання гепатопротектору «Лекасил» (мiстить лецитин соняшниковий, макуху розторопшi, цитрат кальцiю) (по 1-2 табл. 3 рази на день, через 1-1,5 го-дини тсля прийому 1'ж1 протягом 1 мю), iмуномо-дулятору «Полюксидонш» (по 6 мг в однш ш'екцп 2 рази на тиждень протягом 1 мю.) та седативного засобу «Адаптол» (по 1 табл. (500 мг) 2 рази на добу протягом 1 мю.).
О^м того, жшкам основно! групи була запро-понована схема iндивiдуальноï гiгiени порожнини рота для використання у перюд ремiсiï ГП: зубна паста «VITIS gingival» (вранцi), зубна паста i гель Dentaid xeros (ввечерi) та зубний елжсир <^зо-дент» (мютить лiзоцим з яечного бiлка, цетавлон, вггамш В2) (1 ч.л. на 1/4 склянки води, 2-3 рази на добу).
Клшжо-лабораторш дослвдження були проведет до початку стоматолопчного лшування, через 1 мiсяць та через 6 мюящв.
У хворих ретельно збирали анамнез i визна-чали стоматологiчний статус за загальноприйнятою методикою. Стан ппени порожнини рота ощню-вали за допомогою iндексiв ппени Грш-Вермиль-йона, Silness-Loe та Stallard [36]. Для оцшки стану тканин пародонта використовували iндекс РМА % (Parma), iндекс кровоточивостi ясен по Мюлле-ману-Коуеллу; пародонтальний iндекс (PI) Рассела, ощнювали глибину зондування пародонтальних ка-рманiв (ПК), яку визначали за допомогою пародон-тального зонда з чотирьох сторiн зуба [37].
Функцюнальну активнiсть слинних залоз визначали за швидкютю салiвацiï [38].
Отримаш данi обробляли методами варiацiй-но1' статистики iз застосуванням програмному засобу MS Excel 2010.
Результати досл^ження та ïx обговорення. Результати клшчних дослвджень, проведених через 1 мюяць через лшування, показали високу ефе-ктивнiсть запропонованого комплексного л1ку-вання л1кування ГП у жшок пiсля ХТ з приводу РМЗ (РМЗ/ХТ), використання якого сприяло покра-щенню гiгiенiчного стану порожнини рота, змен-шенню запального процесу в пародонтi, стимуляцй'
слиновидiлення, що дaло можливiсть отримaти га-родонтопротекторнy ефективнiсть 53,3 % через 1 мюяць тсля лiкyвaння [39].
Визнaчення iндексiв гiгieни покaзaло знaчне покрaщення гiгieнiчного рiвня порожнини ротa жь нок всix груп з достовiрними м1жгруповими ввдмш-ностями тiльки зa покaзником зубного кaменю (р2 < 0,05), що сввдчить про щдвищення мотивaцiï до проведення iндивiдyaльноï ппени порожнини ротa серед обстежениx.
Не дивлячись га мaйже однaковi ппешчш по-кaзники порожнини ротa, при проведенш iндексноï оцiнки стaнy тганин пaродонтy пaцieнток рiзниx груп через 1 мюяць були всгановлеш згачш м1ж-грyповi вiдмiнностi. Taк, iндекс РМА % в основнiй груш був меншим контрольно1' групи тa групи порь вняння нa 73,7 % тa 62,8 % ввдповщно, пробa Шиллерa-Писaревa - нa 62,4 % тa 57,8 % ввдпо-ввдно, iндекс кровоточивостi - га 79,2 % i 71,0 % ввдповщно (р1-2 < 0,05). Протизaпaльнa ефектив-нiсть через один мюяць склaлa 36,4 % в контрольнш грyпi, 53,3 % в груш порiвняння, 86,3 % в основнш грyпi.
Змiни PI й глибини зондyвaння ПК були досто-вiрними тiльки y ж1нок основно1' групи, як по вщно-шенню до покaзникa до лiкyвaння (нa 33,0 % i 40,9% вщповвдно), тaк i по ввдношенню до шшт груп дослвдження (р1-2 < 0,05).
Через 1 мюяць y жшок контрольно!' групи шви-дкють сaлiвaцiï не змiнилaся (0,23 ± 0,01 мл/xß. проти 0,22 ± 0,03 мл/m до лiкyвaння, р > 0,05), y жшок групи порiвняння збiльшилaсь нa 34,4 %, y жшок основно1' групи, що приймaли повний ЛПК, збiльшилaсь нa 56,1 %.
Для тдгвердження ефективносп зaпропоновa-ниx ЛПК були проведет клiнiко-лaборaторнi об-стеження ж1нок з ГП тa PM3/XT, як1 взяли yчaсть y дослiдженнi, через 6 мюящв тсля лiкyвaння.
Критер1ями виключення ж1нок з дослiдження через твроку був повторний курс XT з приводу он-копaтологiï, iншa сомaтичнa пaтологiя y стaдiï де-компенсaцiï (y виглядi yсклaднення XT aбо PM3), використaння iншиx лiкaрськиx зaсобiв aбо зaсобiв нетрaдицiйноï медицини протягом тривaлого чaсy з метою повно1' реaбiлiтaцiï, що могло окaзaти вплив нa резyльтaти лiкyвaння.
При зборi скaрг xвориx було встaновлено, що через 6 мюящв ïx шлькють y жшок контрольно1' групи не зменшилaся i бyлa тaкою ж, як i нa етaпi до лiкyвaння (тaбл. 1).
Таблиця 1
Основш скарги щодо стану порожнини рота у пащенток з РМЗ/ХТ
Покaзник, що вивчaeться Жiнки з ГП I-II ст. нa тлi PM3/XT (n = 39)
Контрольнa грyпa (бaзовa терaпiя) (n = 10) Грyпa порiвняння (ЛПК мiсцевоï до) (n = 14) Основнa грyпa (повний ЛПК) (n = 15)
Сyxiсть COÜP 9 (90,0 %) 10 (71,4 %) 5 (33,3 %)
Гiпогезiя б (б0,0 %) 5 (35,7 %) 1 (б,7 %)
Ангулярний xейлiт 7 (70,0 %) 4 (28,б %) 1 (б,7 %)
Кровоточивiсть ясен 7 (70,0 %) 5 (35,7 %) 2 (13,3 %)
Перiодичнa рyxливiсть зyбiв 3 (30,0 %) 0 0
Нaлiт 7 (70,0 %) 5 (35,7 %) 2 (13,3 %)
Неприемний зaпax з ротa 5 (50,0 %) 5 (35,7 %) 3 (20 %)
Використання ЛПК мюцево! дй' дозволило зни-зити кiлькiсть скарг хворих, проте через пiвроку 71,4 % оаб продовжували скаржитися на cyxicTb в порожниш рота, 35,7 % - на змшену смакову чут-ливють, кровоточивiсть ясен та неприемний запах з рота.
100% 90% 80% 70% 60% 50°% 40% 30% 20% 10% 0%
Що стосуеться жшок основно! групи, то на су-хють СОПР скаржилися тiльки 33,0 % пащенток, iншi скарги носили поодинокий характер.
Об'ективна оцiнка стану тканин пародонту дозволила встановити, що шлькють ж1нок з загостре-ним перебжом ГП в контрольнiй груш склала 5 жь нок (50,0 %), в груш порiвняння - 5 жшок (35,7 %), в основнш груш - 2 жшки (13,3 %) (рис. 1).
I рем1С1я загострення
Контрольна група (базова терашя)
Група пор1вняння (мкцевий ЛПК)
Основна група (повний ЛПК)
Рис. 1. Розподш жшок з РМЗ/ХТ за перебiгом ГП через 6 мiсяцiв пiсля лiкування,
Пащентки iз загостреним перебжом ГП скаржилися на дискомфорт або постшний б№ в яснах, запах з рота, виражену кровоточивють (при при-йомi !ж1, чищення зубiв). Об'ективно ввдзначалася набряклють ясен, гiперемiя, виражена кровоточивють при зондуваннi, наявнiсть гранулящйно! тка-нини в ПК, у деяких пацiентiв сформувалися паро-донтальнi абсцеси. Загострення супроводжувалося погiршенням загального стану (головний бшь, не-здужання).
Визначення гiгiенiчниx та пародонтальних ш-декав у ж1нок з РМЗ/ХТ показало попршення всix показник1в, що вивчаються, у порiвняннi з показни-ками, отриманими через 1 мiсяць тсля початку т-кування ГП.
Однак ощнка гiгiенiчного рiвня ж1нок через 6 мюящв показала бiльш меншi значення iндексiв по ввдношенню до показнишв до лiкування, однак призначене лiкування та обрана схема догляду за порожниною рота оказали рiзний вплив (табл. 2).
Таблиця 2
Динамика 3míh ririeHÍ4Horo стану порожнини рота жшок з ГП та РМЗ/ХТ шд впливом pÍ3Horo лжу-
вання
Показник, що вивчаеться Термш спросте-реження Жшки з ГП I-II ст. на rai РМЗ/ХТ (n = 53)
Контрольна група (базова терашя) (n = 10) Група порiвняння (ЛПК мюцево! дй) (n = 14) Основна група (повний ЛПК) (n = 15)
1 2 3 4 5
1ндекс Silness-Loe, бали До л^вання 2,19±0,13 2,22±0,29 р:>0,05 2,31±0,24 р:-2>0,05
Через 6 мюящв 1,80±0,09 р<0,05 1,23±0,08 р<0,05 р:<0,05 0,66±0,06 р<0,05 р:-2< 0,05
1ндекс Stallard, бали До л^вання 2,55±0,19 2,49±0,40 р:>0,05 2,61±0,39 р:-2>0,05
Через 6 мюящв 1,90±0,07 р<0,05 1,01±0,09 р<0,05 р:<0,05 0,68±0,08 р<0,05 р:-2<0,05
Зубний камшь, бали До л^вання 2,30±0,16 2,54±0,29 р:>0,05 2,48±0,31 р:-2>0,05
Через 6 мюящв 1,56±0,10 р<0,05 1,31±0,08 р<0,05 р:<0,05 0,90±0,08 р<0,05 р:-2<0,05
Примтка. р - показник docmoeipnocmi по вiдношенню до показника до л^вання; p¡ - по вiдношенню до показника контрольноi групи на тому ж mepMÍm спостереження; р2 - по вiдношенню до показника групи порiвняння на тому ж термiнi спостереження.
Так, вдекс Silness-Loe через niBpoKy був мен-ший за вихiднi даш на 17,8 % у контрольнш rpyni, на 44,6 % у rpyni nopiBE^M, на 71,4 % в основнш rpyni, що було меншим на 63,3 % та 46,3 % за пока-зники контрольно! групи та групи пopiвняння вщ-пoвiднo.
1ндекс Stallard демонстрував аналoriчнy дина-мiкy: зменшення на 25,5 % у контрольнш груш, на 46,8 % у груш пopiвняння, на 73,9 % в основнш груш. Мiжrpyпoва piзниця склала 64,2 % з контрольною групою, 32,7 % з групою пopiвняння.
Що стосуеться показника зубного каменю, то вiн був меншим за вихщна показники на 32,2 %,
Таблиця 3
Димамжа 3mím моказникш замалеммя в пародонтi у ж1нок шсля РМЗ/ХТ пiд впливом pÍ3Moro лжу-
48,4 % та 63,7% у контрольнш груш, груш пopiв-няння та oснoвнiй rpyпi ввдповвдно.
1ндексна oцiнка стану тканин пародонту у ж1-нок piзних груп показала аналопчну динамiкy. Так, показники iндексy РМА, кpoвoтoчивoстi та проби Шилера-Писарева у ж1нок контрольно! групи не в^^знялися ввд пoказникiв до лшувания (р>0,05), у rpyпi пopiвняння вони були меншими вiд вихвдних показнишв в 1,38-1,4 рази (р<0,05), а в основнш груш вони вiporiднo вiдpiзнялися i вiд вихiдних показнишв i ввд показник1в контрольно! групи та групи пopiвняння (табл. 3).
Показник, що вивчаеться Теpмiн спросте-ре-жения Жшки з ГП I-II ст. на тлi РМЗ/ХТ (n = 53)
Контрольна група (базова теpапiя) (n=10) Група пopiвияния (ЛПК мiсцевoï дiï) (n=14) Основна група (повний ЛПК) (n=i5)
РМА, % До лiкyвания 52,4±3,1 47,9±3,7 pi>0,05 50,1±4,2 pi-2>0,05
Через 6 мюящв 49,5±4,3 р>0,05 35,8±2,1 р<0,05 pi<0,05 14,1±0,9 р<0,01 pi-2<0,05
Проба Шиллера-Писарева, бали До л^вання 2,65±0,29 2,63±0,40 pi>0,05 2,72±0,32 pi-2>0,05
Через 6 мюящв 2,48±0,19 р>0,05 1,90±0,16 р<0,05 pi<0,05 0,90±0,07 р<0,01 pi-2<0,05
1ндекс кpoвoтo-чивoстi, бали До л^вання 2,20±0,19 2,14±0,16 pi>0,05 2,11±0,18 pi-2>0,05
Через 6 мюящв 2,00±0,18 р>0,05 1,5±0,09 р<0,05 pi<0,05 0,35±0,04 р<0,01 pi-2<0,05
Примтка. р - показник docmoeipnocmi по вiдношенню до показника до л^вання; p¡ - по вiдношенню до показника контрольно'1 групи на тому ж mepMÍm спостереження; р2 - по вiдношенню до показника групи порiвняння на тому ж термiнi спостереження.
1ндекс РМА був меншим в 3,6 рази за показник до л^вання, в 2,5 рази меншим показника групи пopiвняння, в 3,5 рази меншим показника контрольно! групи (pi-2<0,05).
Проба Шилера-Писарева в груш хворих, що приймали повний ЛПК, була меншою в 2,7 рази за показник групи жшок з базовою терашею та в 2,1 рази у пopiвняннi з жшками, що застосовували мю-цевий ЛПК. По ввдношенню до вихвдного piвня вш був меншим в 3,1 рази.
При аналiзi змш iндексy кровоточивосп було показано його зменшення в 2,8 рази щодо вихвд-ного piвня, в 2,6 рази щодо контрольно! групи, в 2,0 рази щодо оаб групи пopiвняння.
Значения пародонтального iндексy Р1 та гли-бини зoндyваиия пародонтальних кармашв у жшок контрольно! групи через 6 мюящв попршилися у пopiвняння з показниками пiсля лiкyваиия й дopiв-нювали вих1дним значениям (до л^вання) (табл.
4).
Таблиця 4
Динамика змiн iмдексу PI, глибини зондування пародонтальних карманш у ж1нок з РМЗ/ХТ п1д _впливом ргзних лiкувальмо-пpофiлактичмих комплексiв_
Показник, що вивчаеться Гермш спросте-режения Жшки з ГП I-II ст. на rai РМЗ/ХТ (n = 53)
Контрольна група (базова терашя) (n=10) Група порiвняння (ЛПК мiсцево! дй) (n=14) Основна група (повний ЛПК) (n=15)
PI, бали До лiкувания 3,51±0,19 3,49±0,21 р:>0,05 3,39±0,23 р:-2>0,05
Через 6 мюящв 3,48±0,24 р>0,05 2,98±0,15 р>0,05 р:>0,05 2,59±0,18 р<0,05 р:<0,05 р2>0,05
Глибина зонду--вання ПК, мм До лiкувания 3,92±0,21 3,88±0,15 р:>0,05 3,83±0,19 р:-2>0,05
Через 6 мюящв 3,85±0,21 р>0,05 2,99±0,18 р<0,05 р:<0,05 2,74±0,17 р<0,05 р:<0,05 р2>0,05
Примтка. р - показник достовiрностi по вiдношенню до групи порiвняння, р¡ - показник достовiрностi по вiдношенню до показника до л^вання, р2 - показник достовiрностi по вiдношенню до показника групи порiвняння на тому ж термiнi спостереження.
Хоча ввдмшносп показнишв жшок групи порь вняння та основно! групи не мали достовiрниx ввд-мiнностей, проте динамiка !х змiн була рiзною. 1н-декс PI у жшок групи порiвняння був на 14,6 % ни-жче за вихвдт значения, а у ж1нок основно! групи -на 23,6 %. Глибина зондування ПК шд впливом ЛПК мюцево! дй' була меншою на 22,9 %, а тд
впливом повного ЛПК - меншою на 28,6 % за пока-зники до лiкувания.
Що стосуеться функцiонально! активностi слинних залоз, то у пащенток контрольно! групи вш погiршився не тiльки по вщношенню до показ-ник1в одразу шсля лiкування, але i по вщношенню до вих1дних показник1в (рис. 2).
мл/хв.
0,4 0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,1 0,05
0
Контрольна група (базова тератя)
Група порiвияиия Основна група (повний (ЛПК мюцево! дп) ЛПК)
■ до лiкуваиия ■ через 6 мiсяцiв
Рис. 2. Динамiка змiн швидкостi салiвацii у жток з ГП та РМЗ/ХТр1зних груп спостереження в залеж-ностi вiд призначено '1' терапИ через 6 мiсяцiв пiсля л^вання, мл/хв.
У груш порiвняння швидкють салiвацi! була вище вихвдних значень на 28,5 %, в основнш груш - майже в 2 рази, хоча i не досягла нормального рь вня i розцшювалася як гiпосалiвацiя. Слщ вказати, що жшки основно! групи майже не скаржилися на сух1сть СОПР, що можна пояснити включенням у схему ппешчного догляду за порожниною рота за-собiв, що мають здатнiсть усувати сухють в порож-нинi рота (зубна паста та гель Dentaid xeros).
Висновки. Таким чином, показано, що запро-поноване комплексне л^вання генералiзованого пародонтиту у ж1нок шсля xiмiотерапi! з приводу раку молочно! залози дозволило зменшити к1ль-шсть скарг хворих (на 38,1 % у вщдалений термiн), сприяло покращенню гiгiенiчного стану порож-нини рота (на 22,4-31,8 %), зменшенню запального процесу в пародонтi (на 57,8-71,0 %), стимуляци слиновидiления (на 21,9 %), що дало можливють
отримати протизапальну ефективнiсть 86,3 % через 1 мюяць тсля лшування (36,4 % в контрольнш rpyni, 53,3 % в груш порiвняння при використанш комплексу засобiв тiльки мюцево! ди), пародонто-протекторну ефективнiсть 23,6 % через 6 мюящв (14,6 % у груш поpiвняння), а також значно знизити кшькють жшок iз загостреним пеpебiгом ГП у ввд-дiлений теpмiн (13,3 % в основнш груш проти 35,7 % у груш поpiвняння та 50,0 % у контрольнш груш).
Показано, що у жшок з онкопатолопею тсля х1мютерапи застосування для л^вання генеpалiзо-ваного пародонтиту пльки базово! терапп або засо-бiв мюцево! ди недостатньо для досягнення позитивного результату, що тдтверджуеться тpивалiстю ремюп захворювання, показниками ппешчних та пародонтальних iндексiв, фyнкцiональною активш-стю слинних залоз, визначеними через 6 мюящв ш-сля л^вання.
Список лiтератури
1. Микляев С.В., Леонова О.М., Сущенко А.В. Анализ распространенности хронических воспалительных заболеваний тканей пародонта. Современные проблемы науки и образования. - 2018. - № 2. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=27454.
2. Годована О.1. Сучасш основи етюлогп та патогенезу генеpалiзованих дистpофiчно-запальних захворювань пародонту з супутньою системною остеопенiею. Вiсник проблем бюлогп та медицини. - 2017. Т.1. - №137. - С. 36-41.
3. Porphyromonas gingivalis, Aggregatibacter ac-tinomycetemcomitans, and Treponema denticola / Prevotella intermedia со-infection areas associated with severe periodontitis in a thai population. K. Torrungruang, S. Jitpakdeebordin, O. Charatku-langkun. PLoS One. - 2015. -№10(8). - P.e0136646.
4. Костура В.Л., Безвушко Е.В. Пошиpенiсть та структура захворювань тканин пародонта у дтгей iз надмipною масою тiла. Клшчна стоматологiя. -2017. - № 2. - С. 42-47. DOI 10.11603/23119624.2017.2.7953.
5. Чубш 1.З Особливостi клiнiчного перебиу, лiкyвання та пpофiлактики захворювань тканин пародонта у жителiв еколопчно забруднених pегiонiв Прикарпаття: автореферат. дис. кандидата мед. наук: 14.01.22 «Стоматолопя» - 1вано-Франшвськ, 2019. - 22 с.
6. Балг В.М., Глущенко Т.А. Взаемозв'язок захворювань пародонта iз метаболiчним синдромом. Укра!нський журнал медицини, бюлоги та спорту, -2019, Том 4. - № 2 (18). - С. 14-20. DOI: 10.26693/jmbs04.02.014
7. Глазунов О.А., Фесенко Д.В. Показники стану м^офлори пародонтальних кишень у хво-рих на ревмато!дний артрит. Бъдещите изследова-ния - 2019: XV Мiжнаp. наук.-практ. конф., 15-22 февруари 2019 р.: тези допов. Софiя, Болгаpiя. -2019. - Т.7. - С. 57-59.
8. Витовский Р.М., Мазур И.П., Слободяник М.В., Мартыщенко И.В. Взаимосвязь патологии сердечно-сосудистой системы и заболеваний тканей
пародонта (обзор литературы). Вюник серцево-су-динно! хipypгii. - 2018. - №1. - С. 72-78.
9. Годованець О.1. Аналiз чиннишв розвитку захворювань тканин пародонта у дней, хворих на дифузний нетоксичний зоб. Клшчна та експериментальна патологiя. -2016. - №1(55). -С.43-46.
10. Пародонтит / Под ред. проф. Л.А. Дмитриевой. М.: МЕДпресс. - 2007. - 504 с.
11. Авдеев О.В. Лшування дистpофiчно-запа-льних захворювань пародонта при piзнiй реактив-носп оpганiзмy. Вiсник стоматологii. - 2012. - №3. - С. 33-37.
12. Петрушанко Т.А., Девяткина Т.А., Тарасе-нко Л.М. Стрессорная реакция костной ткани паро-донта крыс и ее коррекция антиоксидантами. 2007. http://elib.umsa.edu.ua/bitstream/umsa/8373/1/Stress_ reaction_of_bone_tissue_of_periodontal_rats_and_its _correction.pdf
13. Романенко Р.Г. Стресс-индуцированные нарушения метаболизма тканей пародонта и способы их коррекции: дис. ... канд. мед. наук: 14.03.03 / ФГБОУ ВО «Ставропольский гос. мед. у-т», Ставрополь, 2019. - 123 с.
14. Петрушанко Т.А. Адаптация тканей паро-донта к стрессорным влияниям: Автореф. дисс. канд. мед. наук / Полтава, 1992. - 22 с.
15. Refulio Z. et al. Assotiation among stress, salivary cortisol level and chronic periodontitis. J. Periodontal Implant. Sci. -2015. -V.43(2). - P. 96-100.
16. Кононова О.В. Особливосп лшування хворих на генеpалiзований пародонтит iз проявами психоемоцшного стресу. Сучасна стоматологiя. -2019. - №2. - С. 32-35.
17. Дзуцева Ф.А., Гацалова А.О. Влияние комплекса профилактических мероприятий на состояние тканей пародонта у детей, перенесших острый стресс. Dental Forum. - 2017. - № 3(66). - С. 50-53.
18. Changes in salivary microbiota increase volatile sulfur compounds production in healthy male subjects with academic-related chronic stress. B.D. Nani et al. PLOS One, 2017; 12 (3): e0173686. doi: 10.1371/journal.pone.0173686.
19. Галиуллина Э.Ф. Новые подходы к этиологии заболеваний пародонта в свете современной концепции их патогенеза (обзор литературы) Паро-донтология. - 2017. Т. 22. - №2(83). - С. 21-24.
20. Маскурова Ю.В., Лалиева З.В., Гайворонс-кая Т.В., Рисованная О.Н. Повышение эффективности лечения воспалительных заболеваний пародо-нта на фоне психоэмоционального напряжения. Современные проблемы науки и образования. 2018. № 6. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=28471.
21. Присяжнюк А.С., Базика Д.А., Романенко А.Ю., Федоренко З.П., Фузж М.М., та ш. Ешдемю-лопя раку молочно! залози в укра!ш зурахуванням фактоpiв ризику Чорнобильсько! авари. Проблеми pадiацiйноi медицини та радюбюлогп. - 2019. Вип. 24. - С. 150-168. doi: 10.33145/2304-8336-2019-24150-168.
22. Dizon D.S., Suzin D., Mcllvenna S. Sexual Health as a Survivorship Issue for Female Cancer
Survivors. The Oncologist. - 2014, Vol. 19. - № 2. -Р. 202-210.
23. Мотузюк I.M., Сидорчук O.I., Понятовсь-кий П.Л., Костюченко £.В., Слaвутa .ГБ. Економь чнa доцiльнiсть одномоментних реконструктивних оперaтивних втручaнь у хворих нa рaк грудно! зa-лози. Укрa!нський рaдiологiчний журнaл. - 2019. -Т. ХХт Вип. 3. - С. 176-182.
24. Тaрaбринa и др. Стресс и его последствия для больных рaком молочной железы. НВ Вестник РФФИ. - 2015. - №6. - С. 10-20.
25. АнЫга II. Депресивш, тривожн тa психо-геннi розлaди у хворих га рaк молочно! зaлози: клико-ешдемюлопчш особливостi, пiдходи до дiaг-ностики (лiтерaтурний огляд). East European Scientific Journal. - 2019. - № 8(48). - С. 4-13.
26. Кжышковсга Ю.Г., Стaхеевa М.Н., Литвя-ков Н.В. и др.; Иммунгая системa и эффективность противоопухолевого лечения / под ред. Ю.Г. Кжышковской, Н.В. Чердынцевой. - Томск: Изд-во Том. ун-т^ 2015. - 164 с.
27. Рекaловa Е.М. Мехaиизмы формировaния вторичной иммунной недостаточности и возможности ее коррекции. Астмa тa aлергiя. - 2013. - №1. -С. 13-16.
28. Гриневич Ю.А. Пути рaзвития иммуноте-рaпии в онкологи. Клиническaя онкология. - 2016. - №1(21). https://www.climcaloncology.com.ua/wp/wp-content/uploads/2016/05/523 .pdf?upload=.
29. Селиховa Ю.Б. и соaвт. Особенности имму-нодефицига у больных рaком молочной железы и возможности его коррекции. Russian J. Immunol. -2004. - vol. 9, suppl. 1, - Р. 300.
30. Крaйнов С.В. Оптимизaция лечения хронического генерaлизовaиного гародонтига у лиц пожилого возрaстa: дис... кaид.. мед.нaук: 14.01.14
/ ФГБОУВО «Волг. гос. мед. ун-т», Волгоград, 2017. - 173 с.
31. Oral Health-Related Complications of Breast Cancer Treatment: Assessing Dental Hygienists'. Knowledge and Professional Practice. Taichman Н. et al. J Dent Hyg. - 2014 Apr; - 88(2). - Р. 100-113.
32. Scully C., Epstein J.B. Xerostomia and Hy-posalivation in Patients with Cancer. Head and Neck Surgery. - 2012; - №27. - P. 310-323. http://oralmedi-cinepacific.com/docs/whats-new/Hyposalivation-in-Cancer-Patients-Chapter-27-OTO-2013.pdf
33. Oral health-related quality of life in breast cancer survivors. Comerlato Jardim L. et al. Supportive Care Cancer. - 2019. - 28(1). DOI: 10.1007/s00520-019-04792-3.
34. Глазунов О.А. Сучаст огляди на комплек-сне л^вання генералiзованого пародонтиту (огляд лператури). East European Scientific Journal. - 2018. - №10(38). - С. 22-25.
35. Николаев А.И., Цепов Л.М., Макеева И.М., Ведяева А.П. Профессиональная и индивидуальная гигиена полости рта у взрослых. - М.: МЕДпресс-информ, 2018. - 192 с.
36. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. - К.: Здоров'я, 2000. - 462 с.
37. Куцевляк В.Ф., Лахтш Ю.В. 1ндексна ощ-нка пародонтального статусу : навч.-метод. поаб. -Суми: ВВП «Мрiя-1» лтд, 2002. - 80 с.
38. Детская терапевтическая стоматология : Национальное руководство / Под ред. В.К. Леонтьева, Л.П. Кисельниковой. - Издательство: ГЭОТАР-Медиа, 2017, 952 с.
39. Шнайдер С.А., Пнжук 1.В. Клшчна ефек-тившсть використання комплексу заходiв для лшу-вання генералiзоваиого пародонтиту у жшок шсля проведено! ммютерапп з приводу раку молочно! за-лози. Colloquium-Journal. - 2019. - №17(41). - С. 4954.
