CC BY
15
УДК 616.314-001.35-06:616.314-002-039.77
Павленко О. В., Ступницька О. М., Чайковський I. Г., Чамата В. В.
ОЦ1НКА БЕЗПЕЧН0СТ1 ВИДАЛЕННЯ ЗАЛИШК1В Ф1КСАЦ1ЙНОГО ЦЕМЕНТУ П1СЛЯ ПРОЦЕДУРИ ДЕБОНДИНГУ НЕПРЯМИХ РЕСТАВРАЦ1Й
ФРОНТАЛЬНО!" ГРУПП ЗУБ1В
НМАПО ¡меш П. Л. Шупика, 1нститут стоматологи (м. КиТв)
victoriyachamata@ukr.net
Робота е фрагментом НДР Нацюнально! ме-дично! академп пюлядипломно! осв1ти ¡менп П. Л. Шупика «КлЫко-лабораторне обгрунтування за-стосування сучасних медичних технолопй в комплексному лкуваны та реабшггаци основних стома-толопчних захворювань», N° державно! реестраци 011111002806.
Вступ. У зв'язку з1 змЫами сучасних критерив оцшки та уявлень щодо естетики у вщновлювальнм стоматологи бтьш широкого застосування останым часом набувають безметалев1 конструкци зубних протез1в, такожзростаютьвимоги до ¡хфункцюналь-них та естетичних властивостей як з боку пащентв, так \ з боку лкар1в. Основы переваги керам1чних реставрацм (в1н1р1в) полягаютьу висоюй бюлопчнм сумюност1 з тканинами порожнини рота та естетич-нм складовм, що використовуються у бшыиосгп клг ычних випадюв в якостт визначальних аспекпв при визначены показань до застосування конструкцм даного типу [1,2,4].
Проте при застосуваны в1н1р1в з використанням високоточних технолопй та надмних фксуючих це-менгпв, на жаль, ¡з часом спостер1гаеться значна ктькють ускпаднень (трщини, переломи, вщколи фрагмента зуба та/або вш1ра, розцементування, поява пперчутливостт зуб1в, попршення крайового прилягання, розвиток вторинного кар1есу, пульпгг). Зняття вш1р1в (дебондинг), в основному, проводиться за допомогою ротацмних ¡нструмент1в. Проте дана методика призводить до повного руйнування конструкцм та можпивого пошкодження \ перегрг вання пщлеглих структур зуба [1,5].
3 появою лазер1в дану процедуру вдалося по-лтшити, адже при використаны дано! методики в бшыиосгп випадюв не вщбуваеться руйнування кон-струкцм та твердихтканин зуба, а такожзнижуеться ризик перегр1ву пульпи.
Видалення залишюв фксацмного цементу з твердих тканин зуб1в пюля зняття в1н1р1в е дуже скпадним завданням у зв'язку з1 схожютю кольоро-вих показниюв, адже на момент фксацм пщбираеть-ся кол1р цементу, ¡дентичний кукЫ зуба. Внаслщок цього при проведены процедури кр1м видалення залишюв можпиве пошкодження пщлеглих здорових тканин зуб1в. Також кр1м мехаычного пошкодження тканин юнуе ще один фактор небезпеки -тепловий, осктьки залишки фксацмного цементу знаходять-ся в безпосереднм близькостт вщ емал1 та дентину,
\ при !х видалены можпиве утворення залишкового тепла, що може спричинити перегр1в пульпи, пошкодження твердих тканин, що прилягаютьдо мюця опромшення, що виражаються в !х розтрюкуваны, а також створювати явище карбоызаци, особливо для дентину за рахунок бтьшого процентного вмюту в ньому оргаычних речовин. Чим бтьша тривалють ¡мпульсу, тим бтьша величина залишково! енер-ги, яка також залежить вщ густини енергЛ, при яюй ефективнють процесуабляци максимальна. Енерпя, що поглинаеться, може переходити втеплову \ спри-чиняти нагр1вання бютканин. Температура, до яко! нагр1ваеться бютканина, залежить вщ тривалостт впливу, густини та потужностт випромЫювання, те-плоф1зичних властивостей тканин [3].
Метою даного дослщження було оцшити без-печнють видалення залишюв фксацмного цементу на твердих тканинах зуб1в без ймов1рност1 !х пошкодження пюля процедури дебондингу керам1чних реставрацм.
Об'ект I методи дослщження. Експеримен-тальы дослщження проводились на баз1 кафедри стоматологи ¡нституту стоматологи НМАПО ¡меы П. Л. Шупика. Для оцЫки безпечностт видалення залишюв фксацмного цементу на твердих тканинах зуб1в були створеы наступы групи:
Перша група (контрольна) - видалення залишюв фксацмного цементу з використанням турбЫи та ротацмних ¡нструмент1в (24 зуби).
Друга група - видалення залишюв фксацмного цементу з використанням твердоттьного лазера (ЕгУАй) (32 зуби).
Третя група - видалення залишюв фксацмного цементу з використанням твердоттьного лазера (Ег,Сг:УЭОО) (34 зуби).
Експеримент проводили при наступних налашту-ваннях: твердоттьний лазер ЕпУАй - довжина хвил1 2940 нм, частота ¡мпульсу 1 Гц, тривалють ¡мпульсу 133 мкс, твердоттьний лазер ЕгСпУЭОО - довжина хвил1 2780 нм, частота ¡мпульсу 1 Гц, тривалють ¡мпульсу 140 мкс. Тип ¡мпульсу - неперервний (мо-дульована добротнють). Вщстань, на яюй тримали наконечники обох титв лазер1в, скпадала в серед-ньому 15 мм вщ поверхн1 в1н1р1в. Видалення залиш-к1в ф1ксац1йного цементу проводилось пщ пов1тря-но-водним охолодженням.
Результати дослщження та Тх обговорення. В ход1 експериментального досл1дження п1д час
СТОМАТОЛОГ1Я
проведения видалення залишмв фксацмно-го цементу з експериментальних зуб1в (табл.) було виявлено статистично значиму рюницю пщвищення температури всередиш пульпо-воУ камери з 5 сек. до 10 сек. При початковм температур! 37±0,1°С через 5 сек. фксувапи П пщвищення всередиш пульповоУ камери р1зц1в верхньо"! та нижньоТ щелеп у першм грут до 41,9±0,7°С, через 10 сек. цей показник стано-вив 42,0 ±0,9°С, а через 20 сек. температура складала 40,9±0,8°С. Через 30 сек. температура незначно знижувалась до 40,3±0,4°С, однак залишалась вищою вщносно початкового р1вня \ досягала початкового р1вня через 120 сек. Максимальне значения температури пщ час процедури дор1внювало 5,8°, що перевищува-ло критичний пор1г нагр1ву пульпи.
У другм грут дослщження при початковм температур! 37±0,1°С через 5 сек. фксува-ли и пщвищення всередиш пульповоУ камери центральних та латеральних р1зц1в верхньоТ та нижньоТ щелеп до 39,9±0,3°С, через 10 сек. цей показник становив 40,1±0,3°С, а через 20 сек. температура складала 39,5±0,5°С. Через 30 сек. температура знижувалась до 39,1 ±0,3°С, однак залишалась вищою вщносно початкового р1вня I досягала початкового ршня при-близно через 120 сек. Максимальне значения температури пщ час процедури дор1внювапо 3,3°С, що не перевищувало критичний пор1г на-гр1ву пульпи.
Таблиця.
Пор1вняння динамши термометричних показнимв при проведены видалення залишшв фшсацшного цементу з твердих тканин експериментальних зуб1в
Час (сек) перша група друга група третя група Р
0 секунд 37+0,1 37+0,1 37±0,1 0,999
5 секунд 41,9+0,7 39,9+0,3 39,2±0,1 0,001*
10 секунд 42,0 ±0,9 40,1 ±0,3 39,1±0,3 0,001*
15 секунд 41+0,8 39,7±0,3 38,8±0,3 0,013*
20 секунд 40,9±0,8 39,5±0,5 38,6±0,2 0,007*
25 секунд 40,5+0,7 39,3+0,7 38,5±0,2 0,008*
30 секунд 40,3+0,4 39,1 ±0,3 38,5±0,3 0,001*
35 секунд 40,0+1 39±0,4 38,2±0,4 0,143
40 секунд 39,3+1 38,9+0,2 38±0,6 0,204
45 секунд 39,2±1,3 38,6±0,3 38±0,2 0,366
50 секунд 39,1+0,6 38,3±0,7 37,4±0,5 0,034*
60 секунд 38,3±1,3 38,1 ±0,2 37,3±0,2 0,450
90 секунд 37,9+1,5 37,4+0,7 37,3+0,7 0,333
120 секунд 37,8+1 37,4±0,2 37,1 ±0,3 0,505
Приынтка. * - р1зниця статистично значима (р<0,05) за критер1ем Манна-Уп>п.
при пор1вняны м1ж трупами
42,0
41,0
40,9
В9,9
40,1
39,7
39,5
-40^-
39,3
40,3
39,1
40
39
„39,3
Максимальне середне значения пщвищення температури пщ час процедури дор1внюва-ло 5,8°С у першм грут, 3,3°С у друпй грут, 2,2°С утретм грут 39,2 з9'1 дослщження (р1зниця статис-
тично значима при пор1внянш м1ж трупами (р<0,05) за кри-терюм Манна-Уггш). Термоме-тричш показники першоТ групи дослщження вказують на пере-вищення критичного порогу на-гр1ву пульпи (динамка термометричних показниюв показана
-1-агрупа -^2-а група —^3-я група НЭ рИСуНКу).
Висновки. Отже, зпдно ре-Рис. Динамша термометричних показнимв при проведены видалення залишюв зультатт експериментапьно!
37,0
36,0
38,8 л? 37,9 37^8
37К 38'2 38
37,0 I 37,4 I I I I I I I I I I 37,3 I I I
10 15
20
25 30 35 40 Час (секунди) И 2-а група
45
50 60 90 120
(¿»¡ксацшного цементу з твердих тканин зуб1в.
У третм грут дослщження при початковм температур! 37±0,1°С через 5 сек. фксувапи и пщвищення всередиш пульповоУ камери центральних та латеральних р1зщв верхньо! та нижньоУ щелеп до 39,2±0,1°С, через 10 сек. цей показник становив 39,1±0,3°С, а через 20 сек. температура складала 38,6±0,20С. Через 30 сек. температура знижувалась до 38,5±0,3°С, однак залишалась вищою вщносно початкового р1вня \ досягала початкового р1вня при-близно через 120 сек. Максимальне значения температури пщ час процедури дор1внювало 2,2°С, що не перевищувало критичний пор1г нагр1ву пульпи.
частини дослщжень виявлено, що пор1вняно з традицйним методом видалення залишюв фксац1йного цементу з твердих тканин зуб1в застосування твердоттьних ерб1евого та ербм-хромового лазера забезпечуе безпечнють проведения процедури та не призво-дить до перевищення критичного порогу нагр1ву пульпи.
Перспективи подальших досл1джень. У контекст отриманих результате перспективним е дослщження селективное^ видалення твердих тканин зуб1в та пульпи при р1зних методах дебондингу в1ш-р1в.
Лп-ература
1. Azzeh Е. Laser debonding of ceramic brackets: a comprehensive review/E. Azzeh, P.J. Feldon//J. Orthod. Dentofacial Orthop. -2003. -V. 123 (1). - P. 75-79.
2. Correa-Afonso A.M. Composite filling removal with erbium: yttrium-aluminum-garnet laser: Morphological analyses / A.M. Cor-rea-Afonso, R.G. Palma-Dibb, J.D. Pecora //J. Lasers Med. Sci. - 2010. -V. 25 (1). - P. 1-7.
3. Correa-Afonso A.M. Influence of pulse repetition rate on temperature rise and working time during composite filling removal with the Er:YAG laser/A.M. Correa-Afonso, J.D. Pecora, R.G. Palma-Dibb//J. Photomed. Laser Surg. - 2008. -V. 26 (3). - P. 221-225.
4. Cynthia K. Morford. Er:YAG Laser Debonding of Porcelain Veneers / Cynthia K. Morford, Natalie C.H. Buu, Beate M.T. Rechmann, Frederick C. Finzen, Arun B. Sharma, Peter Rechmann // Lasers in Surgery and Medicine. - 2011. - V. 43. - P. 965-974.
5. Peter Rechmann Laser All-Ceramic Crown Removal - A Laboratory Proof-of-Principle Study - Phase 1 Material Characteristics / Peter Rechmann, Natalie C.H. Buu, Beate M.T. Rechmann, Charles Q. Le, Frederick C. Finzen, John D.B. Featherstone // Lasers in Surgery and Med. - 2014. - V. 46. - P. 628-635.
УДК: 616.314-001.35-06:616.314-002-039.77
ОЦ1НКА БЕЗПЕЧНОСТ1 ВИДАЛЕННЯ ЗАЛИШKIB Ф1КСАЦ1ЙНОГО ЦЕМЕНТУ П1СЛЯ ПРОЦЕДУРИ ДЕБОН-ДИНГУ НЕПРЯМИХ РЕСТАВРАЦИЯ ФРОНТАЛЬНО! ГРУПП ЗУБ1В
Павленко О. В., Ступницька О. М., Чайковський I. Г., Чамата В. В.
Резюме. В данм статп представлено результати температурних показниюв всередиш пульповоУ камери при видалены залишюв фксацмного цементу з твердих тканин експериментальних зуб1в пюля дебондингу непрямих реставрацм фронтально! групп зуб1в, згщно яких можна стверджувати про перевагу твердотшьних лазер1в, ви-користання яких забезпечуе безпечнють проведения процедури та не призводитьдо перевищення критичного порогу Harpiey пульпи.
Кпючов1 слова: керам1чн1 BiHipn, ерб1евий лазер, керамка, дебондинг BiHipiB.
УДК: 616.314-001.35-06:616.314-002-039.77
ОЦЕНКА БЕЗОПАСНОСТИ УДАЛЕНИЯ ОСТАТКОВ ФИКСАЦИОННОГО ЦЕМЕНТА ПОСЛЕ ПРОЦЕДУРЫ ДЕБОНДИНГА НЕПРЯМЫХ РЕСТАВРАЦИЙ ФРОНТАЛЬНОЙ ГРУППЫ ЗУБОВ Павленко О. В., Ступницька Е. Н., Чайковський И. Г., Чамата В. В.
Резюме. В данной статье представлены результаты температурных показателей внутри пульповой камеры при удалении остатков фиксационного цемента с твердых тканей экспериментальных зубов после дебондинга непрямых реставраций фронтальной группы зубов, согласно которых можно утверждать о преимуществе использования лазерной энергии, которая обеспечивает безопасность данной процедуры и не приводит к превышению критического порога нагрева пульпы.
Ключевые слова: керамические виниры, эрбиевый лазер, керамика, дебондинг виниров.
UDC: 616.314-001.35-06:616.314-002-039.77
ESTIMATION OF THE SAFETY REMOVAL OFTHE SCRAPS OF CEMENT FOR FIXATION AFTER DEBONDING OF CERAMIC RESTORATIONS
Pavlenko О. V., Stupnytska О. M., Chaykovskiy I. G., Chamata V. V.
Abstract. In recent years, the use of veneers in prosthetic dentistry has substantially grown, largely as a result of not only scientific achievements in technology of their manufacturing, but also an increased interest of patients. It is because tooth preparation for a veneer is practically noninvasive, i.e. the most of the tooth tissues is kept in comparison with preparation for a crown. However, even such high-precision restorations have a failure rate and complications. The least common problems associated with porcelain laminate veneers are marginal discoloration, caries and loss of color stability.
Removal of the scraps of cement for fixation after veneers debonding is generally performed with a rotary instrument. Using this method the scraps of cement for fixation removal is complete, but is relatively time consuming and this technique is not ideal as the underlying tooth structure may be damaged. Also the rotary instruments can generate heatand increase pulpul temperature above the critical 5,5°C. Temperature increases in dental and pulp tissues can promote undesirable thermal damage. It has been shown that a temperature rise in the pulp chamber of 5.5°C for 1 min produced irreversible pulpal damage. With the recent introduction of lasers in dentistry, there may be beneficial application in removing scraps of cement for fixation with lasers. Debonding mechanisms that enable the adhesive resin to degrade by laser energy was explained by Tocchio et al. as thermal softening, thermal ablation, or photoablation. The methacrylate is a target chromophore in procedure of scraps removal. Overall, this method of removing the scraps of cement for fixation from tooth surface using Er-YAG and Er, Cr: YSGG laser is an effective clinical way. Further studies are necessary to investigate the thermal effects of this method on the pulpal tissues.
Purpose. The aim of our study was to investigate the safety removal of the scraps of cement for fixation after debonding of ceramic restorations by comparing the dynamics of thermometric indicators.
Objectand methods. ExperimentalstudiesconductedatShupyk National Medical Academy of postgraduate education. According to our study following groups were created: group 1 (control) - scraps removal using rotary instruments (24 teeth), group II - scraps removal using a solid-state laser (Er:YAG) (32 teeth), group III - scraps removal using a solid-state laser (Er, Cr: YSGG) (34 teeth). The intrapulpal temperature measurements perform with thermocouple.
Results of the study. According to the results of ourstudy using an Er:YAG and Er, Cr:YSGG lasers allows to remove the scraps of cement for fixation from teeth without aggressive destruction of underlying tooth structure. Both laser groups generated significantly less heat compared to bur group (p<0,05). None of the laser groups increased pulpul axial wall heat temperature above the critical 5,5°C (3,3°C for Er:YAG and 2,2 for Er,Cr:YSGG lasers). The bur group generated higher heat (more than 5,5°C).
According to the results of our experimental study on thermal safety Er:YAG and Er, Cr:YSGG lasers allow to remove the scraps of cement for fixation from teeth below the critical threshold described of 5,5°C (Zach and Cohen). Keywords: porcelain veneers, Er:YAG laser, ceramics, veneer debonding.
Рецензент - проф. Король M. Д.
Стаття надшш ла 07.08.2017 року
