CC BY
17
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.832-004.2:614.253.8(477.44):577.16 МОСКОВКО С.П., МАЛИК с.л.
Внницький нацональний медичний ун/верситет iменi М.1. Пирогова
OUiHKA значущосл С0НЯЧН0'' експозицп та особливостей фенотипу шюри щодо ризику розвитку множинного склерозу в популяцп внницькоТ обласп
Резюме. Метою даного доЫдження було вивчення асощацш мiж сонячною експозищею, особливостями фенотипу ш^ри та ризиком розвитку множинного склерозу в популяцп Вшницьког областi. Методом «випадок — контроль» (проаналiзованi результати анкетування 109 пар) було встановлено, що бльш висока експозищя сонячних промешву дитинствi таранньому юнацтвi асощюеться 1з зменшеннямризику множинного склерозу. Недостатне ультрафолетове опромтення може впливати нарозвиток множинного склерозу. Також аналщвався взаемозв'язок мiж множинним склерозом та особливостями фенотипу шкри.
Ключовг слова: множинний склероз, сонячна експозищя, фенотип шкри, Вшницька область.
Вступ
Множинний склероз (МС) е хрошчним демieлiш-зуючим захворюванням центрально! нервово! системи, що характеризуеться значною варiативнiстю пошире-ност в рiзних репонах, полiморфiзмом клИчних форм, рiзноманiтнiстю переб^у та реакци на лшування [10]. Фактори розвитку захворювання викликають порушен-ня iмунолоriчно! автотолерантностi, у результат чого Т-хелпери 1-го типу спричиняють ураження мieлiнових проте!шв [8].
На сьогодш МС розглядаеться як мультифакторь альне захворювання, поряд iз можливим генетичним внеском (сiмейнi форми становлять до 2—5 % випадюв) роль фактора ризику захворювання вщграе також вза-eмодiя факторiв зовнiшнього середовища [1, 2, 9, 12]. Так, одшею з найбiльш дослiджуваних ешдемюлопчних особливостей МС е градieнт збтьшення поширеностi захворювання з географiчною широтою. У цьому аспекта обговорюеться обернений зв'язок мiж сонячною радiа-щею та поширенiстю МС [5]. На сьогодш показано, що висока географiчна широта, низька експозицгя ультрафь олету та низька концентращя активно! форми вггамшу D3 — 25-гiдроксихолекальциферолу, що виробляеться п!д впливом ультрафiолетового випромшювання, спри-яють пiдвищенiй поширеностi МС, частой загострень та смертност [6, 11]. Установлено, що генетична варь
ащя, яка знижуе концентрацiю вггамшу D в оргашзм^ пов'язана з розвитком МС. В експериментальних та ешдемюлопчних дослщженнях було показано, що вггамш D, iмовiрно, е посередником мiж сонячним випромiнюванням та iмунною системою [4]. Вiтамiн D справляе як iмунорегуляторний, так i модулюючий ефект завдяки сво!й протизапальнiй iмуннiй активностi й частково пiдвищуе функщональну спроможнiсть ре-гуляторних Т-клiтин [7].
Вшницька область (Подшьський регiон Укра!ни) розташована в середнiх широтах (49° швшчно! широти), що визначае помiрнiсть !! клiмату. Властивим е тривале неспекотне, досить вологе лiто та порiвняно коротка не-сувора зима. Середня температура шчня -5,8 °С, липня + 18,3 °С. Тривалiсть свп-лового дня коливаеться вiд 8 до 16,5 год. Аналпичне епiдемiологiчне дослщження «випадок — контроль», що дозволяе ощнити значущiсть
Адреса для листування з авторами:
Малик Свплана Леонщвна, 21000, м. Вшниця, вул. Пирогова, 56, кафедра нервових хвороб,
Вшницький нацюнальний медичний унiверситет ¡м. М.1. Пирогова
E-mail: mosk6565@gmail.com, svitlana.malyk@yandex.ua
© Московко С.П., Малик С.Л., 2014 © «Мгжнародний неврологiчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
особливостей шсоляци та фенотипу шкiри в розвитку МС, у Вшницькш областi проводиться вперше.
Мета роботи — оцшка значущостi впливу сонячно! експозицй' в дитинст та ранньому юнацтвi, особливостей фенотипу шыри на ризик розвитку МС у популяци Вшницько! областi.
MaTepiaA та методи
Для з'ясування регiональних особливостей та трива-лостi iнсоляцii, фенотипу шкiри, !х вiдношення до розвитку МС у Вшницькш обласп у 2014 рощ проведено дослщження за методом «випадок — контроль» на базi кафедри нервових хвороб ВНМУ iM. М.1. Пирогова та Вiнницького обласного науково-практичного центру МС. 1з загального числа хворих методом випадкового вщбору була видiлена група iз 109 (79 жшок, 30 чо-ловтв) хворих iз вiрогiдним дiагнозом МС згщно з критерiями дiагностики множинного склерозу W. Ian McDonald (2010), вш пацieнтiв — вiд 18 до 58 роыв (у середньому — 37,24 ± 8,90 року; М ± StD), якi народи-лися та проживають у Вшницькш область Оргашзащя дослiдження вщповщала положенням Гельсшсько! де-кларацй' (World Medical Association — WMA) 1975 року та перегляду 1983 року.
Для кожного хворого були пщбраш 109 парних контролiв, вщповщних за статтю, вiком (± 5 рокiв), на-цюнальнютю та мiсцем народження. Використовували результати анкетування здорових донорiв, студенпв, спiвробiтникiв клiнiки та кафедри нервових хвороб.
Для збору шформацй' використовували опитувальник для дослщження факторiв ризику зовнiшнього середови-ща при МС (A questionnaire for multinational case-control studies of environmental risk factors in multiple sclerosis (EnvIMS-Q)) [3]. Питання стосовно перебування на сонщ були деталiзованi за вшовими перiодами життя респондентiв (до 6 роив; 7—15 роив; > 15 роыв) та за тривалютю сонячно'1 експозицй' (< 1 години; 1—2 години; 3—4 години; > 4 годин). Ця анкета також була доповнена нами питаннями, що вщображають як фенотип шкiри, так i поведiнковий стереотип щодо шсоляци'. Зокрема, респондентiв опитували щодо реакцй' шкiри на сонце, особливостей засмагання, кольору засмаги, наявносп сонячних ошыв тощо.
Статистичний аналiз виконували у статистичному пакет SPSS20 (©SPSS Inc.). Для знаходження вщмш-ностей частот визначали вiдношення шансiв (ВШ), використовували метод визначення у? (Пiрсона). Для показниыв ВШ розраховували 95% довiрчий iнтервал (Д1). Статистично значущими вважалися вiдмiнностi при р < 0,05 (95% рiвень значущостi).
Результати дослщження
Переважну бiльшiсть хворих на МС становили жш-ки — 79 (72,5 %), бшьшють хворих iз групи МС та контролю народилися у Вiнницькiй областi та жили в межах Подшьського репону Укра'ши у вiцi до 10 роив (табл. 1). 1з 109 хворих на МС переважна бшьшють респондент мали типовий перебiг захворювання — рецидивуючо-
Таблиця 1. Демограф1чн1 характеристики хворих на множинний склероз (n = 109) та здорових респондент'¡в (n = 109)
Показник Група контролю XBopi з МС
Стать, n (%): — жшки — чоловки 79 (72,5) 30 (27,5) 79 (72,5) 30 (27,5)
Стввщношення жшки : чоловки 2,6 : 1 2,6 : 1
BiK (М ± StD), роки 36,96 ± 8,74 37,24 ± 8,90
Народилися в Подтьському perioHi Укра'ши, n (%) 99 (90,8) 96 (88,1)
Проживання в Подтьському регюн Укра'ши у вщ до 10 роюв, n (%) 97 (88,9) 96 (88,1)
Вага (М ± StD), кг 72,17 ± 10,18 67,06 ± 16,15*, **
Зрют (М ± StD), см 172,13 ± 8,53 166,10 ± 11,83*, **
Показник Хворi з МС (n = 109)
Вк дебюту (М ± StD), роки 29,27 ± 8,36
Тривалють захворювання (М ± StD), роки 11,79 ± 7,24
EDSS (М ± StD), бали (останнш огляд) 4,22 ± 0,61
Типи переб^у МС, % — рецидивуючо-ремiтуючий — вторинно-прогресуючий — первинно-прогресуючий 82 (75,2) 19 (17,4) 8(7,4)
Примтки: * — р1вень значущост вщмнностей показниюв пор1вняно з групою контролю p < 0,05; ** — немае даних про двох респондент'т.
Таблиця 2. Кл1н1чн1 характеристики хворих на множинний склероз (n = 109)
ремiтуючий та вторинно-прогресуючий (75,2 та 17,4 % випадыв вiдповiдно).
Шд час аналiзу фенотипу шкiри з'ясовано, що за кольором шкiри вiрогiдних вiдмiнностей мiж досль джуваними групами не було. Водночас частка ошб, якi засмагають складно й повтьно, серед хворих iз МС була бтьшою, нiж у контрольнiй груш (табл. 3).
Як видно з табл. 3, вiрогiдно бтьше хворих на МС повщомляли про можливють набуття лише свiтлих вщ-тшюв засмаги або реакцiю шкiри на сонце у виглядi
почервонiння, про вiдсутнiсть засмаги (ВШ 1,783; 95% Д1 [1,03—3,086], р = 0,038), а також виникнення опшв через 30—60 хвилин перебування тд сонячними про-менями (ВШ 2,318; 95% Д1 [1,337-4,018], р = 0,0025). Незважаючи на цей факт, респонденти з МС рщше по-вiдомляли про ешзоди сонячних опiкiв упродовж свого життя (р < 0,001).
Установлено наявнють сильного оберненого зв'язку мiж тривалiстю перебування на сонцi в дитячому та шд-лiтковому вщ та МС (табл. 4).
Таблиця 3. Вщм1нност1 м'ж групами за особливостями фенотипу шюри
Фактори ризику Група контролю (n = 109) XBopi з МС (n = 109) ВШ та 95% Д1 X2
Абс.(%) Абс.(%)
Колiр шюри, п (%): — дуже свтпий або свтпий — середнш котр або смаглявий 32 (29,3) 77 (70,7) 29 (26,6) 80 (73,4) 0,87 [0,483-1,577] 0,205
Тенденщя щодо появи сонячних опшв, п (%): — впродовж 1 години — > 1 години 52 (47,7) 57 (52,3) 74 (67,9)* 35 (32,1)* 2,318 [1,337-4,018] 9,102
Реак^я шюри на сонце, п (%): — спапюеться i потiм облазить — спапюеться, але не облазить 79 (72,5) 30 (27,5) 70 (64,2) 39 (35,8) 0,682 [0,3837-1,211] 1,718
Котр засмаги, п (%): — не бувае або свтлих вiдтiнкiв — коричневий або дуже Ытенсивний 36 (33,0) 73 (67,0) 51 (46,8)* 58 (53,2)* 1,783 [1,03-3,086] 4,304
Наявнiсть в анамнезi сонячних опiкiв, п (%): — н — так 17 (15,6) 92 (84,4) 44 (40,4)* 65 (59,6)* 3,663 [1,925-6,972] 16,59
Експозищя сонячноТ дм Група контролю (n = 109) Хворi з МС (n = 109) ВШ та 95% Д1 X2
Абс.(%) Абс.(%)
1 2 3 4 5
Тривалсть перебування на сонц влтку, год/добу
У B^i 0-6 роюв, n (%): < 1 1-2 3-4 > 4 Dichotomised (> 3-4 проти < 1-2) 17 (15,6) 23 (21,1) 41 (37,6) 28 (25,7) 8 (7,3) 62 (56,9)* 30 (27,5) 9(8,3)* 0,428 [0,1767-1,04] 4,932 [2,718-8,953] 0,629 [0,356-1,116] 0,260 [0,11-0,58] 0,323 [0,186-0,561] 3,66 29,33 2,527 11,75 16,52
У B^i 7-15 poKiB, n (%): < 1 1-2 3-4 > 4 Dichotomised (> 3-4 проти < 1-2) 5 (4,6) 19 (17,4) 42 (38,5) 43 (39,5) (1,8) 40 (36,7)* 57 (52,3)* 10 (9,2)* 0,389 [0,074-2,048] 2,746 [1,463-5,154] 1,749 [1,02-2,996] 0,15 [0,072-0,329] 0,45 [0,248-0,817] 1,328 10,25 4,163 27,15 7,041
У B^i > 15 poKiB, n (%): < 1 1-2 3-4 > 4 Dichotomised (> 3-4 проти < 1-2) 6(5,5) 27 (24,8) 36 (33,0) 40 (36,7) 2(1,8) 38 (34,9) 56 (51,4)* 13 (11,9)* 0,32 [0,063-1,626] 1,625 [0,904-2,923] 2,143 [1,239-3,706] 0,23 [0,116-0,46] 0,749 [0,426-1,317] 2,076 2,652 7,522 18,17 1,009
Примтка: * — р1вень значущост вщм1нностей показниюв пор1вняно з групою контролю р < 0,05.
Таблиця 4. ВщмНност м'ж групами за сонячною експозиц1ею в дитинств'1 та ранньому юнацтв/
Заюнчення табл. 4
1 2 3 4 5
Тривалсть перебування на сонц взимку, год/добу
У B^i 0-6 роюв, n (%):
< 1 23 (21,1) 48 (44,0)* 2,942 [1,622-5,337] 13,05
1-2 52 (47,7) 52 (47,7) 1,0 [0,588-1,701] -
3-4 24 (22,0) 6(5,5)* 0,206 [0,08-0,527] 12,52
> 4 10 (9,2) 3(2,8)* 0,280 [0,075-1,048] 4,008
Dichotomised 2,942 [1,622-5,337] 13,05
(> 1-2 проти < 1)
У B^i 7-15 poKiB, n (%):
< 1 5 (4,6) 9(8,3) 1,872 [0,606-5,78] 1,221
1-2 44 (40,4) 85 (78,0)* 5,232 [2,892-9,467] 31,92
3-4 37 (33,9) 10 (9,2)* 0,196 [0,09-0,421] 19,77
> 4 23 (21,1) 5 (4,6)* 0,179 [0.066-0,493] 13,28
Dichotomised 1,872 [0,606-5,78] 1,221
(> 1-2 проти < 1)
У B^i > 15 poKiB, n (%):
< 1 12 (11,0) 6(5,5) 0,470 [0,17-1,304] 2,18
1-2 38 (34,9) 85 (78,0)* 6,617 [3,63-12,06] 41,21
3-4 35 (32,1) 9(8,3)* 0,190 [0,086-0,42] 19,25
> 4 24 (22,0) 9(8,3)* 0,318 [0,140-0,722] 8,034
Dichotomised (> 1-2 проти < 1) 0,470 [0,17-1,304] 2,18
Примтка: * — р1вень значущост в 'щм 'шностей показниюв пор1вняно з групою контролю p < 0,05.
Порiвняно iз здоровими респондентами контрольно! групи вiрогiдно менша ильисть хворих на МС повщо-мляла про перебування бтьшосп часу на свiжому по-вiтрi, у тому чи^ пiд прямими сонячними променями у вщ 0—6 роив та 7—15 роыв (р < 0,001). Так, вiрогiдно рщше хворi на МС порiвняно iз здоровими респондентами контрольно! групи повщомляли про вщносно високу експозицiю сонячного свила (> 3—4 год) влiтку у вщ 0—6 рок1в (ВШ 0,323; 95% Д1 [0,186-0,561], р < 0,001) та у вшд 7-15 роыв (ВШ 0,45; 95% Д1 [0,248-0,817], р = 0,008).
Бтьш важливою, на наш погляд, е наявнiсть оберне-но! асоцiацi! мiж МС та високою сонячною експозищею взимку. Бiварiантний аналiз показав, що бiльш висока експозицiя сонячного свпла (> 1-2 год) узимку у вщ 0-6 рокiв асоцiюеться iз зниженням ризику МС у 2,9 раза (р < 0,001) (табл. 4).
Не було знайдено значущих вщмшностей мiж групами пiд час порiвняння виду трудово! дiяль-носп, включаючи працю в закритому примщенш (р = 0,176) та переважно на вщкритому повiтрi (р = 0,842).
Висновок
Бтьш висока експозищя сонячних промешв у ди-тинст та пiдлiтковому вiцi асоцiюеться iз зменшенням ризику множинного склерозу в популяци Вiнницько! областi. Недостатне ультрафюлетове опромiнення може впливати на розвиток множинного склерозу.
Список лператури
1. Корбут А.Л. Множинний склероз в популяци м. Втнищ / А.Л. Корбут, А.Г. Корншчук //Актуальт питання неврологи, ncuxiampii та наркологи у свiтлi концепци розвитку охорони здоров'я населення Укрални: Матерiали пленуму. — Терномль: Укрмедкнига, 2001. — С. 327-330.
2. Костюченко А.В. Принципи клiнiчного ведення та оргатзаци диспансерного нагляду хворих на множинний склероз на регiональному рiвнi: Автореф. дис... канд. мед. наук 14.01.15/ А.В. Костюченко. — Нац. мед. академiя тслядипломног освти т. П.Л. Шупика. — К., 2012. — 20с.
3. A questionnaire for multinational case-control studies of environmental risk factors in multiple sclerosis (EnvIMS-Q) / M. Pugliatti, I. Casetta, J. Drulovic [et al.]//Acta NeurolScand. — 2012. — Vol. 126, Suppl. s195. — P. 43-50.
4. Ascherio A. Vitamin D and multiple sclerosis / A. Ascherio, K.L. Munger, K.C. Simon // Lancet Neurol. — 2010. — Vol. 9, № 6. — P. 599-612.
5. Beretich B.D. Explaining multiple sclerosis prevalence by ultraviolet exposure: a geospatial analysis/B.D. Beretich, T.M. Beretich // Mult. Scler. — 2009. — Vol. 15, № 8. — P. 891-898.
6. Lower serum vitamin D levels are associated with a higher relapse risk in multiple sclerosis/ T.F. Runia, W.C. Hop, Y.B. de Rijke [et al.]//Neurology. — 2012. — Vol. 79, № 3. — Р. 261-266.
7. Molecular mechanism underlying the impact of vitamin D on disease activity of MS / K.L. Munger, K. Kochert, K.C. Simon [et al.] // Ann. Clin. TransI. Neurol. — 2014. — Vol. 1, № 8. — P. 605-617.
8. Pathogenesis of multiple sclerosis: an update on immunology /B. Hemmer, S. Cepok, S. Nessler, N. Sommer// Curr. Opin. Neurol. — 2002. — Vol. 15, № 3. — P. 227-231.
9. Risk factors for multiple sclerosis, neuromyelitis optica and transverse myelitis/ K. Simon, H. Schmidt, S. Loud, A. Ascherio // Mult. Scler. — 2014. — pii: 1352458514551780. [Epub aheadofprint].
10. Sturm D. Multiple sclerosis: a review of the disease and treatment options / D. Sturm, S.L. Gurevitz, A. Turner// Consult. Pharm. — 2014. — Vol. 29, № 7. — P. 469-79.
11. Sun exposure and multiple sclerosis risk in Norway and Italy: The EnvIMS study / K. Bjornevik, T. Riise, I. Ca-setta [et al.] // Mult. Scler. — 2014. — Vol. 20, № 8. — P. 1042-1049.
12. What role for genetics in the prediction of multiple sclerosis?/ S. Sawcer, M. Ban, J. Wason, F. Dudbridge//Ann. ofNeurology. — 2010. — Vol. 67, № 1. — P. 3-10.
OmpuMaHO 03.09.14 M
Московко С.П., Малик СЛ.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
ОЦЕНКА ЗНАЧИМОСТИ СОЛНЕЧНОЙ ЭКСПОЗИЦИИ И ОСОБЕННОСТЕЙ ФЕНОТИПА КОЖИ ОТНОСИТЕЛЬНО РИСКА РАЗВИТИЯ МНОЖЕСТВЕННОГО СКЛЕРОЗА В ПОПУЛЯЦИИ ВИННИЦКОЙ ОБЛАСТИ Резюме. Целью данного исследования было изучение ассоциаций между солнечной экспозицией, особенностями фенотипа кожи и риском развития множественного склероза в популяции Винницкой области. Методом «случай — контроль» (проанализированы результаты анкетирования 109 пар) было установлено, что более высокий уровень экспозиции солнечных лучей в детстве и ранней юности ассоциируется с уменьшением риска рассеянного склероза. Недостаточное ультрафиолетовое облучение может влиять на развитие множественного склероза. Также анализировалось взаимосвязь между множественным склерозом и особенностями фенотипа кожи.
Ключевые слова: множественный склероз, солнечная экспозиция, фенотип кожи, Винницкая область.
Moskovko S.P., Malik S.L. Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia, Ukraine VALUING SUN EXPOSURE AND SKIN PHENOTYPE FEATURES
IN TERMS OF THE RISK FOR MULTIPLE SCLEROSIS IN POPULATION OF VINNYTSIA REGION Summary. The purpose ofthis study was to investigate associations between the sun exposure, skin phenotype features and risk for multiple sclerosis in population of Vinnytsia region. The case-control study (the results of the survey of 109 couples) found that higher exposure to sunlight in childhood and early adolescence is associated with a lower risk of multiple sclerosis. Insufficient ultraviolet exposure can affect the development ofmultiple sclerosis. The relationship between multiple sclerosis and skin phenotype features has been also analyzed.
Key words: multiple sclerosis, sun exposure, skin phenotype, Vin-nytsia region.
