Оценка влияния моно- и комбинированной антигипертензивной терапии дигидропиридиновыми и недигидропиридиновыми антагонистами кальция на показатели офисного артериального давления и артериального давления при суточном мониторировании у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертензией Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ

УДК 616.12-008.331.1-07-08:615.22:615.363 С1РЕНКО Ю.М., РЕКОВЕЦЬ О.Л., ДОБРОХОД А.С.

ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги iMeHi академика М.Д. Стражеска» НАМН Украни, м. Кив

ошнка впливу моно- та комбЫовано'Т

антиппертензивнот терапи дипдро^ридиновими та недипдро^ридиновими антагонiстами кальцiю на показники офюного артерiального тиску та артерiального тиску при добовому моыторуваны у пацieнтiв i3 м'якою та помiрною артерiальною гiпертензieю

Резюме. Вступ. Bu6ip лжування apmepiaabmi гтертензп (АГ) базуеться на попередньому doceidi за-стосування npenapamie у конкретного пащента, профiлi серцево-судинного ризику, Hanemcmi уражень оргашв-мшеней, серцево-судинних захворювань, захворювань нирок i цукрового дiабеmу. Як правило, в одного пащента е кыька факmорiв ризику, тому лкування АГ слд проводити диференщйовано, часто вдаючись до комбшованог терапи. Перевага комбтованог терапи полягае в тому, що одночасне викори-стання двохрiзних препараmiв не тльки бшьш активно знижуе арmерiальний тиск (АТ), а й забезпечуе вплив на р1зт патогенетичн мехашзми гтертензп. Це дозволяе бльш ефективно запобкати ураженню оргашв-мшеней, а також зменшити киьксть побiчних ефекmiв.

Мета. Дане доЫдження ставило за мету порiвняння ефекmивносmi р1знодозово'Х комбшаци леркатди-тну та дилmiазему у пацiенmiв 1з м'якою та помiрною АГ щодо впливу на офкний АТ i АТ при добовому мошторуванш.

Матергали та методи. У до^дження були включен 123 пащенти з м'якою та помiрною АГ: середнШ рiвень офкного сисmолiчного (САТ)/дiасmолiчного (ДАТ) АТ — 149,12/91,92 ± 1,42/0,93 ммрт.ст. СереднШ вт хворих становив 51,83 ± 0,86 року. Вах пацiенmiв було розподиено на групи терапи. Перша група (n = 20) — пащентам призначався дилmiазем в дозi 240 мг на добу у два прийоми. Друга група (n = 20) — пащентам призначався леркашдитн 20 мг один раз на добу. Третя група (n = 22) — пащентам призначалася нефтсована комбтащя 20 мг леркашдитну та 240 мг дилmiазему на добу. Четверта група (n = 20) — пащентам призначалася нефтсована комбшащя 10 мг леркашдипшу та 240 мг дилmiазему на добу. П'ята група (n = 21) — пащентам призначалася нефтсована комбнащя 10 мг леркашдитну та 120 мг дилmiазему на добу. Шоста група (n = 20) — пащентам призначалася нефтсована комбнащя 20 мг леркашдитну та 120 мг дилmiазему на добу. Уйм пащентам на початку та наприкнщ лкування проводили так доЫдження: вимiрювання маси тла та зросту, розрахунок ндексу маси тла. Проводили вимiрювання офкного САТ, ДАТ та частоти серцевих скорочень, добове монторування АТ (ДМАТ), бiохiмiчне до^дження кровi, що включало визначення вмсту загального холестерину, mриглщеридiв, холестерину лтопротетв високо'Х щiльносmi, холестерину лтопротетв низькоХ щiльносmi, холестерину лтопротетв дуже низькоХ щiльносmi, тдекс аmерогенносmi. Термт лкування становив 1 мюяць. Результати. ПИсля анал1зу вахданихбуло встановлено, що показники офсних САТ iДАТ значнознизилися у хворих як 1з м'якою, так i з помiрною гiперmензiею у вах групах практично однаково. Через 1 мсяць терапи: в груш дилmiазему 240мг офкний САТ/ДАТ досmовiрно знизився на 9,94/9,89мм рт.ст., у грут леркашдитну 20 мг — на 12,35/8,18 мм рт.ст., у груп комбiнацii «леркашдитн 20 мг/дилmiазем 240мг» — на

Адреса для листування з авторами: Оренко Юрш Миколайович E-mail: sirenkoyu@gmail.com

© Оренко Ю.М., Рековець О.Л., Доброход А.С., 2016 © «Артерiальна ипертензш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016

12,75/8,19ммрт.ст., у грут комбтаци «леркатдитн 10мг/дилтiазем 240мг» — на 11,60/8,33ммрт.ст., у грут комбтаци «леркатдитн 10 мг/дилтiазем 120 мг» — на 11,68/9,84 мм рт.ст., у грут комбтаци «леркатдипт 20 мг/дилтiазем 120 мг» — на 13,88/9,76 мм рт.ст. Тобто ва вибрат схеми лжування були однаково ефективними щодо зниження офюного АТ. За даними ДМАТ, комбтоване лшування на основi леркатдитну i дилтiазему було таким же ефективним, як i лжування на основi монотерапи лер-катдитном i дилтiаземом: у груп дилтiазему 240мг 24САТ/ДАТдостовiрно знизився на 11,92/7,22мм рт.ст., у груп леркатдитну 20 мг — на 8,65/9,06мм рт.ст., у груп комбтаци «леркатдитн 20 мг/дил-тiазем 240 мг» — на 6,10/6,94 мм рт.ст., у груп комбтаци «леркатдитн 10 мг/дилтiазем 240 мг» — на 8,96/5,54мм рт.ст., у груп комбтаци «леркатдитн 10мг/дилтiазем 120мг» — на 7,21/5,47мм рт.ст., у груп комбтаци «леркатдитн 20 мг/дилтiазем 120 мг» — на 6,81/7,89 мм рт.ст. Тобто ва вибрат схеми лжування були однаково ефективними щодо зниження добового АТ. Досягнення цльовихрiвнiв офсно-го АТ та АТ при ДМАТ було однаковим у вах групах лкування. В груп дилтiазему 240 мг як офсний АТ, так i АТ при ДМАТ було досягнуто у 72,23 % пацieнтiв. У груп леркатдитну як офюний АТ, так i АТ при ДМАТ було досягнуто у 76,47 % пацieнтiв. У груп комбтаци «леркатдитн 20 мг/дилтiазем 240 мг» цльовий офсний АТ досягнуто у 56,25 % пацieнтiв, а цльовий АТ при ДМАТу 62,50% пацieнтiв. У груп комбтаци «леркатдитн 10 мг/дилтiазем 240 мг» цльовий офсний АТ досягнуто у 66,67 % пацieнтiв, а цльовий АТ при ДМАТу 73,34 % пацieнтiв. У груп комбтаци «леркатдитн 10 мг/дилтiазем 120 мг» цльовий офсний АТ досягнуто у 52,63 % пацieнтiв, а цльовий АТ при ДМАТу 78,95 % пацieнтiв. У груп комбтаци «леркатдитн 20 мг/дилтiазем 120 мг» цльовий офсний АТ досягнуто у 82,35 % пацieнтiв, а цльовий АТ при ДМАТ — у 52,94 % пацieнтiв.

Висновок. Тератя на основi як моно-, так i комбтаци леркатдитну та дилтiазему була ефективною щодо зниження як офсного АТ, так i АТ при добовому мотторувант. Вна^док найкращоХ переносимо-стi леркатдитну 20 мг на добу та низькодозовоХ комбтаци «леркатдитн 10 мг i дилтiазем 120 мг» ц стратегитерапи можнарекомендувати для подальшого лжування пацieнтiв з АТм'якого та помiрного ступеня.

Ключовг слова: артерiальна гтертензгя, леркатдитн, дилтiазем, офюний артерiальний тиск.

Вступ

Вибiр лкування артерiально! гшертензй (АГ) базу-еться на попередньому досвщ застосування препарат у конкретного пащента, профш серцево-судинного ризи-ку, наявносл уражень оргашв-мшеней, серцево-судин-них захворювань, захворювань нирок i цукрового щабету (ЦД). Як правило, в одного пащента е илька факгорiв ризику, тому лкування АГ слщ проводити диференцшо-вано, часто вдаючись до комбшовано! терапи. Перевага комбшовано! терапи полягае в тому, що одночасне вико-ристання двох рiзних препарат не тльки бтьш активно знижуе артерiальний тиск (АТ), а й забезпечуе вплив на рiзнi патогенетичш мехашзми гшертензй. Це дозволяе бтьш ефективно запобиати ураженню оргашв-мшеней, а також зменшити кшьюсть побiчних ефеклв.

Вибiр антигшертензивно! терапи в нашому досль дженш базувався на таких мiркуваннях. З антагошспв кальцш (АК) клМчне застосування отримали в основному п, що мають конкурентний антагошзм щодо потенщал-залежних повтьних кальщевих каналiв L-типy Добре вiдомi i давно використовуються в кль шчнш практищ АК I поколшня з коротким перюдом нашввиведення — шфедишн, верапамт, дилтаазем. До II поколшня належать препарати з тривалим перюдом нашввиведення, яы подтяють на два шдкласи: 11а — новi лшарсьи форми препарапв-прототишв з повть-ним вивтьненням; 11б — препарати, що вiдрiзняються вщ прототитв за хiмiчною структурою, що мають по-втьне вивiльнення. До III поколшня зараховують по-хiднi дипдрошридину тривало! дИ — амлодипiн, лаци-дипiн i лерканiдипiн [1—5].

Дилпазем застосовуеться при АГ, стенокарди (в тому чи^ при стенокарди Принцметала), знижуе тонус судин i загальний периферичний опiр. Анти-ангiнальна дiя пов'язана зi зменшенням переднаван-таження на мюкард, дилатацiею коронарних судин i полiпшенням постачання серця киснем. Препарат мае негативний хронотропний ефект. Може уповтьнюва-ти атрiовентрикулярну провщнють i знижувати збуд-ливiсть атрювентрикулярного вузла, внаслiдок чого мае також антиаршмчну активнiсть [6—8]. Щодо ди дилтiазем близький до верапамiлу, але дещо сильнiше дiе на глады м'язи судин. Порiвняно з шфедишном i лерканiдипiном справляе менш виражену периферич-ну вазодилататорну дiю i не викликае рефлекторну та-хшардш [9—12].

Отже, перевагою дилтiазему е хороша переноси-мiсть i поеднання рiзних фармакологiчних ефектiв, за-вдяки чому вiн широко використовуеться в кардюло-гiчнiй практицi не лише при АГ [13—18].

Одним з нових АК III поколшня е леркашдипш, який завдяки високш лшофтьносл та судиннiй селек-тивностi здатний забезпечувати антигшертензивний ефект, що поступово розвиваеться i тривае понад 24 години, таким чином, його достатньо приймати 1 раз на добу. На вщмшу вщ iнших дигiдропiридинових АК вiн мае дуже високу селективнiсть щодо гладко! мус-кулатури судин, що перевищуе спорiдненiсть до iнших типiв гладко! мускулатури. Релаксуюча активнiсть лер-катдишну стосовно гладко! мускулатури аорти щурiв була в 177 разiв вищою, нiж до тако! в сечовому мiхурi, i в 8,5 раза вищою, шж у кишечнику (для порiвняння:

нiтpендипiн мae oднaкoвy aктивнicть щoдo тpьox типiв те^тован^ тканин). Пpи цьoмy вiднoшення юэнцен-тpaцiï, неoбxiднoï для пpигнiчення c^poramo^! на 5G %, y кapдiaльнiй/cyдиннiй ткaнинax бyлo вищим y леpкaнiдипiнy (73G), нiж y лaцидипiнy (193), aмлoдипi-ну (95), фелoдипiнy (б) i нiтpендипiнy (3) [18—21].

Ефективнють cyчacниx aнтигiпеpтензивниx лiкap-cькиx зacoбiв пеpедбaчae мoжливicть пoкpaщyвaти фyнкцioнaльний i cтpyктypний cтaн opгaнiв-мiшеней. Оpгaнoпpoтективнi влacтивocтi леpкaнiдипiнy голяга-ють y зменшенш мacи мioкapдa лiвoгo шуточка [22], нефpoпpoтекцiï [23], aнгioпpoтекцiï [24]. Вaжливo i те, щo леpкaнiдипiн метaбoлiчнo нейтpaльний i на-вiть пoзитивнo впливae на метaбoлiзм лiпiдiв y xвopиx з м'якoю та пoмipнoю АГ i y xвopиx на цyкpoвий дiaбет 2-гo типу (ЦД 2-ш типу) [25, 2б]. Пpепapaт ефектив-ний у xвopиx з м'яюэю, виpaженoю aбo pезиcтентнoю АГ (у cклaдi кoмбiнoвaнoï теpaпiï) [27], з iзoльoвaнoю cиcтoлiчнoю АГ, у ж^к з АГ у пocтменoпayзaльнoмy пеpioдi, у пaцieнтiв iз ЦД 2-ш типу, а таюэж у лiтнix xвo-pиx [28, 29].

Завдяки cвoïй вaзocелективнocтi леpкaнiдипiн мae cлaбкy кapдioдепpеcивнy aктивнicть (негативний rno-тpoпний ефект). Кapдioдепpеcивнa aктивнicть леpкa-нiдипiнy була нижчoю, нiж у фелoдипiнy (в 531 i 857 pa-зiв, за даними piзниx джеpел), лaцидипiнy (у 12,5 paзa) та aмлoдипiнy (в 4,4 paзa) в шлyнoчкax cеpця кpoликiв in vitro. ^и цьoмy в дocлiдженняx in vivo у кpoликiв за-pеecтpoвaнo негативний iнoтpoпний ефект для шфеди-пiнy, але не для леpкaнiдипiнy [3G, 31].

Незважаючи на пopiвнянo кopoткий пеpioд натв-виведення, леpкaнiдипiн xapaктеpизyeтьcя roOTym-вим пoчaткoм дй' i дoвгoтpивaлим aнтигiпеpтензивним ефектом завдяки нaкoпиченню у мембpaнax клггин. Як бyлo пoкaзaнo в чистеннж дocлiдженняx in vitro та ex vivo, леpкaнiдипiн знижye cкopoтливicть в iзoльoвa-ниx зpaзкax aopти щypiв, aopти кpoликiв i пiдшкipниx apтеpiяx людини. Aнтигiпеpтензивнa aктивнicть леp-канщишну була пpoдемoнcтpoвaнa in vivo у щypiв i co-бак зi cпoнтaннoю АГ. Пocтyпoвий пoчaтoк i дocтaтня тpивaлicть дй' (cеpеднiй 4ac piвнoвaжнoгo cтaнy ефекту cтaнoвив 7G— 11б xß у кoнцентpaцiяx log-7 дo log-1G) зна-чимo кopелювaли з виcoким cтyпенем л^фть^ои (p < G,G5). Пicля щигому oднopaзoвoï дoзи леpкaнiди-пiнy 1G aбo 2G мг у пaцieнтiв iз м'якoю та пoмipнoю АГ зниження АТ збеpiгaлocя впpoдoвж 24 гад, щo бyлo тд-твеpдженo пiд 4ac aмбyлaтopнoгo мoнiтopингy АТ [32].

Пюля 8 тижнiв теpaпiï леpкaнiдипiнoм значення cпецифiчниx мapкеpiв cимпaтичнoï активацй' (4acTO-та cеpцевиx cкopoчень, ЧСС), кoнцентpaцiя нopaдpе-нaлiнy в плазм^, якi були пiдвищенi пopiвнянo з го-чaткoвими пoкaзникaми тю ж мipoю пicля пpийoмy oднopaзoвoï дoзи леpкaнiдипiнy 1G мг/дoбy aбo фелo-дипiнy 1G мг/дoбy (в o6ox випaдкax p < 0,01), пoвеpтa-лиcя дo пoчaткoвиx piвнiв, в тoй 4ac як щи лiкyвaннi фелoдипiнoм цьoгo не cпocтеpiгaлocя. Пiд 4ac дoбpе cплaнoвaнoгo дocлiдження, щo включaлo б0 пaцieнтiв з е^н^ат^К) АГ, бyлo виявленo дocтoвipне шдви-щення piвня нopaдpенaлiнy в плaзмi кpoвi пpи пpийoмi

шфедишну в лiкapcькiй фopмi гacтpoiнтеcтинaльнoï теpaпевтичнoï cиcтеми (GITS) в дoзi 30—б0 мг/дрбу (p < 0,05), 4ore не вiдзнaчaлocя щи пpийoмi леpкaнi-дипiнy в дoзi 10—20 мг/дoбy пpoтягoм 48 тижшв лку-вання. Це cвiдчить ^o те, щo пpи теpaпiï ^феди^^м GITS poзвивaeтьcя cимпaтичнa aктивaцiя, а щи лку-вaннi леpкaнiдипiнoм — ш [55].

Пiд 4ac клИчн^ дocлiджень у пaцieнтiв з м'яюэю/ пoмipнoю aбo тяжкoю еcенцiaльнoю АГ щи лiкyвaннi леpкaнiдипiнoм (10 aбo 20 мг/дoбy пpoтягoм 2— 1б тижшв) не вiдзнaчaлocя значимж змiн пapaметpiв елек-тpoкapдioгpaми (ЕКГ). В цiлoмy пpи теpaпiï леpкaнiди-пiнoм не бyлo виявле^ бyдь-якoгo впливу пpепapaтy на ЧСС. Клькють пaцieнтiв, у якиx пoчaткoвo вщзна-чaлиcя шлyнoчкoвi тa/aбo нaдшлyнoчкoвi apитмiï, та-кoж знaчимo не змiнилacя впpoдoвж 2 тижнiв теpaпiï леpкaнiдипiнoм [33].

Пopiвнянo з iнгiбiтopoм pецептopiв aнгioтензинy II лocapтaнoм (50 мг/дрбу) на фoнi пpийoмy леpкaнiди-пiнy в дoзi 10 мг/дoбy пpoтягoм 12 мic. у 54 пaцieнтiв з м'якoю та пoмipнoю АГ та cyпyтнiм ЦД 2-ш типу дo-cтoвipнo зменшилacя виpaженicть гiпеpтpoфiï лiвoгo шуточка (p < 0,05), щo бyлo пiдтвеpдженo за дoпo-мoгoю ЕКГ. Дaнi двox дocлiджень тaкoж cвiдчaть, щo теpaпiя леpкaнiдипiнoм пpoтягoм б—12 мic. пpизвo-дить дo зменшення мacи мioкapдa лiвoгo т^у^чка (ММЛШ) у пaцieнтiв з еcенцiaльнoю АГ тieю мipoю, щo i теpaпiя гiдpoxлopтiaзидoм в дoзi 25 мг/дoбy aбo енaлaпpилoм [54].

Як i iншi антагешсти кaльцieвиx кaнaлiв, леpкa-нiдипiн мae виpaжений aнтиaтеpoгенний ефект, без-пocеpедньo не пoв'язaний з йoгo aнтигiпеpтензив-нoю aктивнicтю. В кoнцентpaцiяx 10—50 мкмoль/л леpкaнiдипiн дoзoзaлежнo iнгiбye пpoлiфеpaцiю глaдкoм'язoвиx клiтин apтеpiй i ïx мiгpaцiю in vitro i зменшye cтyпiнь aтеpocклеpoтичнoгo ypaження cyдин y кpoликiв з гiпеpxoлеcтеpинемieю [34, 35].

Дocлiдження за yчacтю пaцieнтiв з АГ i ЦД 2-го типу aбo без ^ore cyпyтньoгo зaxвopювaння пoкaзaли, щo леpкaнiдипiн мae aнтиoкcидaнтнy aктивнicть. Пpи пpийoмi леpкaнiдипiнy в дoзi 10 мг/дoбy впpoдoвж 1б тижнiв бyлo вcтaнoвленo дocтoвipне зменшення штен-cивнocтi oкиcлення лiпoпpoтеïнiв низью!' щiльнocтi (ЛПНЩ) у пaцieнтiв з АГ i ЦД (p < 0,001, пopiвнянo з вжщними гоказниками), пoдiбнo дo тaкoï пpи теpaпiï лocapтaнoм в дoзi 50 мг/дoбy [42].

Леpкaнiдипiн e метaбoлiчнo нешральним пpепapa-тoм i нaвiть пoзитивнo впливae на метaбoлiзм лiпiдiв у пaцieнтiв з еcенцiaльнoю АГ i у xropHx на ЦД 2-ш типу з м'якoю/пoмipнoю АГ. Як cвiдчaть pезyльтaти пoдвiйниx cлiпиx i oдинapниx cлiпиx paндoмiзoвaниx дocлiджень, леpкaнiдипiн (10—30 мг/дoбy пpoтягoм 24—48 тижшв) дo-cтoвipнo не змiнюe кoнцентpaцiï в cиpoвaтцi кpoвi паць eнтiв з АГ зaгaльнoгo xoлеcтеpинy (ЗХС), xoлеcтеpинy ль пoпpoтеïнiв витою! щiльнocтi (ХС ЛПВЩ), ХС ЛПНЩ, тpиглiцеpидiв aбo aпoлiпoпpoтеïнiв А1 i В. ^итам леpкa-нiдипiнy в дoзi 10 мг/дoбy, як i лocapтaнy в дoзi 50 мг/дoбy, впpoдoвж 1б тижн. дocтoвipнo не змшював лiпiдний пpo-фiль у пaцieнтiв з АГ i ЦД 2-го типу [29].

Бiльше того, в одному з ктшчних дослiджень на фон терапй' лерканiдипiном в дозi 10 мг/добу впро-довж 6 мю. у пацieнтiв з АГ було продемонстровано зниження рiвнiв ЗХС, ХС ЛПНЩ i триглiцеридiв (вш значення р < 0,001), а в шшому — зниження рiвня ЗХС (р < 0,00005) [27].

Леркашдипш може покращувати глiкемiчний про-фiль у пацieнтiв з АГ та супутшм ЦД 2-го типу. Як було показано в одному з дослщжень, прийом лерканщиш-ну в дозi 10 або 20 мг/добу протягом 8 тижшв сприяе зниженню рiвня глюкози кровi натще, HbAlc i вмicту фруктозамiну в сироватщ кровi порiвняно з вихщними даними (вci значення р < 0,001), а також покращуе по-казники тесту толерантноcтi до глюкози (р < 0,001). У додаткових дослщженнях було встановлено, що застосування леркатдитну в дозi 10 мг/добу протягом 16 тижшв не впливае на рiвнi HbA1c, але через 6 мic. терапй' обумовлюе значне зниження рiвня глюкози кровi (р < 0,00005) [42].

Лерканщишн мае нефропротекторнi влаcтивоcтi, що було показано в дослщженнях на щурах зi спонтанною АГ. Препарат може оптимiзувати тиск у гломеру-лярних капiлярах, а також шдукувати вазодилатацiю аферентних та еферентних гломерулярних артерюл у щурiв шсля 12 тижнiв застосування. Крiм того, лерка-нiдипiн мае здатнicть шпбувати гломерулярну гшер-трофiю i покращувати морфолопю звивистих каналь-цiв у щурiв зi спонтанною гiпертензieю [34].

У дослщженнях на щурах зi спонтанною АГ було продемонстровано вазодилатуючу дiю лерканiдипiну на рiзнi вщдти ниркових артерiол. Лерканiдипiн мае здатшсть зменшувати cтупiнь звуження проcвiту ар-терiй, гальмувати процеси потовщення tunica media, зменшувати кшьысть сполучно'1 тканини в середин адвентицй' i викликати зворотний розвиток ремоде-лювання ниркових артерiальних гiлок у щурiв зi спонтанною АГ. На вщмшу в1д iнших дигiдропiридинових антагонicтiв кальщевих каналiв (манiдипiну i шкар-дишну) лерканiдипiн чинить вазодилатуючий вплив на артерй' маленького калiбру — дiаметром < 25 мкм. У судинних сегментах дiаметром 50—150 мкм леркашдипш викликае зворотний розвиток ремоделюван-ня значно бiльшою мiрою (р < 0,05), шж манiдипiн i шкардишн [34].

У щурiв зi спонтанною АГ на фонi застосування лерканщишну було вiдзначено зменшення концентраций альбумiну в cечi; при використанш препарату також зменшувалася протешур!я у щурiв пicля субтотально'1 нефректомй' [34].

Як i при вивченш iнших антагонicтiв кальцieвих ка-налiв, при терапй' лерканiдипiном не було вщзначено доcтовiрного впливу на вщношення «альбумш/креа-тинш» у пацieнтiв з АГ i ЦД 2-го типу, яи приймали препарат протягом 16 тижшв. У даний час ктшчш до-cлiдження продемонстрували, що зниження АТ у пащ-eнтiв з ЦД зменшуе ризик кардiоваcкулярних подш i cмертi вiд нефропатй' [42].

Незважаючи на однаковий антигшертензивний ефект, лерканщишн доcтовiрно рiдше, нiж шфедишн i

амлодишн, викликае периферичнi набряки у пащенпв з АГ. У подвшних cлiпих рандомiзованих доcлiдженнях показано, що прийом лерканщишну в дозi 10 мг/добу протягом 12 тижшв обумовлюе менше пiдвищення пре-тибiального субкутанного тканинного тиску або об'ему «источка-стопа», нiж застосування нiфедипiну GITS в дозi 30 мг/добу (47,1 vs 90,4 % i 11,2 vs 21,9 %, р < 0,001 для обох порiвнянь), i менше збтьшення об'ему гомiлок порiвняно з прийомом амлодипiну в дозi 5—10 мг/добу протягом 8 тижшв — 5,3 мл vs 60,4 мл; р < 0,001 (оби-два показники вимiрянi за допомогою методу об'емного аналiзу витicнення водою) [30].

У проспективному багатоцентровому дослщженш за участю 538 пацieнтiв з АГ (середнш вiк 60 роив), яы отримували лерканiдипiн у дозi 10 мг/добу (в комбь нацй' з рамiприлом у дозi 2,5 мг/добу в разi вщсутнос-т адекватного контролю АТ) протягом 6 мю., не було вiдзначено будь-яких змiн у рiвнi тривожноcтi хворих, хоча психосоматична семютика доcтовiрно покращу-валася до моменту завершення л^вання порiвняно з вихiдними показниками (р < 0,0005; обидва результати ощнеш з використанням опитувальниив для пащен-тiв) [32].

Отже, вивчення впливу ефективност та переноси-моcтi комбшовано'1 терапй' лерканiдипiном i дилпазе-мом та ïï вплив на показники офюного АТ та АТ при добовому мошторуванш було метою нашого доcлi-дження.

Матерiали

У доcлiдження були включен 123 пацieнти з м'якою та помiрною АГ (cереднiй рiвень cиcтолiчного (САТ)/ дiаcтолiчного (ДАТ) АТ — 149,12/91,92 ± 1,42/0,93 мм рт.ст.). Середнiй вiк хворих становив 51,83 ± 0,86 року. Критерiями включення у доcлiдження були:

— чоловши та жiнки вiком в1д 18 до 75 рокiв;

— м'яка та помiрна еcенцiальна АГ зпдно з класи-фiкацieю ВООЗ (1999) (Мiжнародного товариства з вивчення АГ) та Украшського товариства кардюлопв, за умов, що наприкшщ семиденного перiоду вiдмiни вciх антигшертензивних препаратiв cереднi значення АТ, вимiряного в першiй половинi дня в положенш сидячи — офюний САТ (> 140 мм рт.ст., але < 180 мм рт.ст.), ДАТ (> 90 мм рт.ст., але < 110 мм рт.ст.);

— вщсутшсть критерй'в виключення.

Критериями виключення були: ангiоневротичний

набряк в анамнез^ гiперкалieмiя (> 5,5 ммоль/л) або гiпокалieмiя (< 3,5 ммоль/л), гостра серцева недо-cтатнicть, порушення серцевого ритму (хронiчна фi-брилящя передсердь, часта екcтраcиcтолiчна аритмiя, шлуночкова або надшлуночкова тахiкардiя, тахiкардiя (ЧСС понад 100 уд/хв), порушення АВ-пров1дносп, або синусова брадикард!я, або синдром слабкоста синусового вузла, наявшсть вад серця, вагiтнicть або лак-тацiя, злоякicний перебiг АГ, вторинна АГ, виражена артерiальна гiпотонiя (САТ нижче 90 мм рт.ст.), брон-хiальна астма, декомпенcованi захворювання печш-ки (рiвень АСТ, АЛТ вище за верхню границю норми у 3 рази), гостра або хрошчна ниркова недостатшсть

^вень кpеaтинiнy cиpoвaтки кpoвi > 133 мкмoль/л), cеpцевa недocтaтнicть II фyнкцioнaльнoгo клacy (ФК) i вище (згiднo з Нью-Йopкcькoю клacифiкaцieю), ш-фapкт мioкapдa в aнaмнезi cтpoкoм менше нiж б мюя-цiв дo мoментy включення у дocлiдження, гocтpе го-pyшення мoзкoвoгo кpoвooбiгy в aнaмнезi, наявнють cтенoкapдiï нaпpyження III—IV ФК aбo вaзocпacтичнoï cтенoкapдiï, шфекцшш та oнкoлoгiчнi зaxвopювaння, cтaни, щo cyпpoвoджyютьcя ендoгеннoю депpеcieю (чи наявнютю депpеcивниx cтaнiв у ciм'ï), ЦД, oixnprnM (iндекc мacи тiлa (МТ) > 40 кг/м2), виpaженi зaxвo-pювaння пеpифеpичниx cyдин, cиндpoм Рейто, cтaн пicля xipypгiчнoгo втpyчaння (менше oднoгo мicяця), пpийoм cтеpoïдниx i ^crapo'i^ra пpoтизaпaльниx зacoбiв, кoнтpaцептивiв, значш пcиxiчнi poзлaди, не-мoжливicть вщмшити пoпеpедню aнтигiпеpтензивнy теpaпiю, yчacть в iншoмy дocлiдженнi.

Пicля cемиденнoгo ropio^ вiдмiни вcix медикамен-тoзниx зacoбiв пaцieнтaм пpoвoдили пoчaткoве oбcте-ження та poзпoдiл на гpyпи метoдoм cлiпиx кoнвеpтiв зaлежнo вiд пpизнaченoï aнтигiпеpтензивнoï теpaпiï. Нaпpикiнцi пеpioдy вщмши oцiнювaли пoвтopнo щи-теpiï включення у дocлiдження. Якщo пaцieнт в^твь дав кpитеpiям включення i не мав кpитеpiïв виключен-ня, то вiдбyвaлacя paндoмiзaцiя пaцieнтa за ^веде^ю нижче cxемoю.

Пеpшa гpyпa (n = 20) — пaцieнтaм пpизнaчaвcя дил-тiaзем (кapдiл виpoбництвa кoмпaнiï Orion, Фiнляндiя) в дoзi 240 мг/дoбy у два пpийoми.

Дpyгa гpyпa (n = 20) — пaцieнтaм пpизнaчaвcя леp-кaнiдипiн (леpкaмен виpoбництвa кoмпaнiï «Беpлiн-ХемЬ>, Шмеччина) в дoзi 20 мг oдин paз на дoбy.

Тpетя група (n = 22) — пaцieнтaм пpизнaчaлacя не-фiкcoвaнa кoмбiнaцiя 20 мг леpкaнiдипiнy та 240 мг дил-тiaземy (леpкaмен i rap^ виpoбництвa кoмпaнiй <^p-лш-ХемЬ>, Шмеччина, та Orion, Фiнляндiя) на дoбy.

Четвеpтa гpyпa (n = 20) — m^em^ пpизнaчaлacя нефiкcoвaнa кoмбiнaцiя 10 мг леpкaнiдипiнy та 240 мг дилтаазему (леpкaмен та rap^ виpoбництвa кoмпaнiй «Беpлiн-Хемi», Нiмеччинa, та Orion, Ф^явддя) на дoбy.

П'ята 1рупа (n = 21) — m^ern^ пpизнaчaлacя не-фiкcoвaнa юэмбшащя 10 мг леpкaнiдипiнy та 120 мг дил-тiaземy (леpкaмен i rap^ виpoбництвa кoмпaнiй <^p-лш-ХемЬ>, Нiмеччинa, та Orion, Фiнляндiя) на дoбy.

Шocтa гpyпa (n = 20) — m^ern^ пpизнaчaлacя не-фiкcoвaнa кoмбiнaцiя 20 мг леpкaнiдипiнy та 120 мг дил-таазему (леpкaмен i кapдiл виpoбництвa кoмпaнiй <^p-лш-ХемЬ>, Нiмеччинa, та Orion, Фiнляндiя) на дoбy.

Пеpший щитом лiкiв вiдбyвaвcя в oфici лiкapя-дocлiдникa. Оцiнкy aнтигiпеpтензивнoï ефективнocтi пpoвoдили чеpез мicяць лiкyвaння. Kypc л^вання ста-нoвив 1 мicяць.

1з дocлiдження бyлo виключенo 21 пaцieнтa (17,07 %) чеpез poзвитoк пoбiчниx pеaкцiй. В гpyпi мoнoтеpaпiï дилтiaземoм була вiдмiнa у 2 m^ern^ (1,б3 %) внасть дoк poзвиткy гoлoвнoгo бoлю. В гpyпi мoнoтеpaпiï леp-кaнiдипiнoм була вiдмiнa у 3 m^ern^ (2,44 %): у двox з ниx виниклo cеpцебиття та пoчеpвoнiння oбличчя, в 1 m^erna виник нaбpяк нижнix кiнцiвoк. У гpyпi юэмбь

нацй' 20 мг леpкaнiдипiнy та 240 мг дилтаазему вiдмiнa cпocтеpiгaлacь у б m^ern™ (4,88 %): у 3 iз ниx виникли гoлoвний бть та пoчеpвoнiння oбличчя, у 2 — нaбpяки нижнix кiнцiвoк, в oднoгo — cвеpбiж шкipи. В ipym юэм-бiнaцiï 10 мг леpкaнiдипiнy та 240 мг дилтаазему вiдмiнa cпocтеpiгaлacь у 5 m^ern™ (4,0б %): у 3 iз ниx виник гoлoвний бiль та пoчеpвoнiння oбличчя, у 2 — нaбpяки нижнix кiнцiвoк та cвеpбiж шкipи. В гpyпi кoмбiнaцiï 10 мг леpкaнiдипiнy та 120 мг дилтаазему вiдмiнa crocre-piгaлacь у 2 пaцieнтiв (1,б3 %): в o6ox пaцieнтiв виник гoлoвний бть. В ipym кoмбiнaцiï 20 мг леpкaнiдипiнy та 120 мг дилтаазему вiдмiнa cпocтеpiгaлacь у 3 m^ern™ (2,44 %): у ниx виникли гoлoвний бiль, cеpцебиття та го-чеpвoнiння oбличчя.

Методи доcлiдження

Ушм пaцieнтaм на пoчaткy та нaпpикiнцi лшуван-ня пpoвoдили таи дocлiдження: вимipювaння мacи тiлa та зpocтy, poзpaxyнoк IMТ. Дiaгнoз нaдмipнoï маш тiлa (НMТ) aбo oжиpiння вcтaнoвлювaли вiдпoвiднo дo кpитеpiïв ВООЗ (1997). НMТ вcтaнoвлювaли пpи зна-ченш IMТ вiд 25 дo 29,9 кг/м2, oixnprnM I cтyпеня — МТ вiд 30 дo 34,9 кг/м2, oжиpiння II cтyпеня — МТ вiд 35 дo 39,9 кг/м2, oжиpiння III cтyпеня — МТ бiльше нiж 40,0 кг/м2, пpoвoдили вимipювaння oфicнoгo САТ, ДАТ та ЧСС, дoбoве мoнiтopyвaння АТ ^MA^, ви-значення швидкocтi пoшиpення пyльcoвoï xвилi пo ap-теpiяx елacтичнoгo (ШППХе) та м'язoвoгo (ШППХм) типiв, визначення центpaльнoгo САТ, бioxiмiчне дo-cлiдження кpoвi (визначення piвнiв кaлiю, нaтpiю, кpеaтинiнy, cечoвoï ^cto™, АЛТ, АСТ, бiлipyбiнy, глю-юэзи), визначали лiпiдний oбмiн, щo включав визначення вмюту ЗХС, тpиглiцеpидiв (ТГ), ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, xoлеcтеpинy лiпoпpoтеïнiв дуже низькoï щть-нocтi (ХС ЛПДНЩ), iндекc aтеpoгеннocтi (IA).

Вимipювaння САТ та ДАТ пpoвoдили на пoчaткy дocлiдження, тетя cемиденнoï (в paзi неoбxiднocтi) вщмши ycix aнтигiпеpтензивниx пpепapaтiв та нащи-кiнцi лiкyвaння. Вимipювaли АТ у пoлoженнi cидячи тpичi з iнтеpвaлoм 1—2 xвилини.

ДMAТ пpoвoдили за дoпoмoгoю aпapaтiв AВРM-G4M та Cardiotens (фipмa «Mедiтек», Угopщинa). Moнiтopy-вання пpoвoдили в тaкoмy pежимi: у денний чac — кoжнi 15 жилин, внoчi (з 22-ï дo б-ï гoд.) — кoжнi 30 xвилин. Хвopi вели звичайний cпociб життя, викoнyючи пoбyтoвi фiзичнi та пcиxoемoцiйнi навантаження. Пpи цьoмy ви-вчали так! пoкaзники: cеpедньoдoбoвий, денний, шчний САТ, cеpедньoдoбoвий, денний, шчний ДАТ, ЧСС.

Оцшювали cтaн вегетaтивнoï неpвoвoï cиcтеми (ВНС), дocлiджyючи вapiaбельнicть cеpцевoгo pитмy (ВСР). Нaйбiльш iнфopмaтивним, cyчacним та неiнвa-зивним метoдoм oцiнки вегетaтивнoгo cтaтycy e анатз ВСР, щo шиpoкo зacтocoвyeтьcя щи дocлiдженнi ней-poвегетaтивнoï pегyляцiï щи зaxвopювaнняx cеpцевo-cyдиннoï cиcтеми [3б—40], в тому чи^ пpи АГ [38]. Зниження зaгaльнoï пoтyжнocтi ВСР, щo мae мicце пpи АГ, cвiдчить пpo пopyшення вегетaтивнoгo кoнтpoлю cеpцевoï дiяльнocтi й e неcпpиятливим фaктopoм пpo-гнoзy зaxвopювaння [41—44].

Циркадiандна функцiональна активнicть органiв i систем e ушверсальним дiагноcтичним критерieм за-гального стану оргашзму [45—49]. Манiфеcтацiя ба-гатьох небезпечних сташв (iнфаркт мiокарда, шсульт, раптова смерть та iн.) тюно аcоцiйована з добовою пе-рюдикою [50—52].

Вивчали cпектральнi показники ВСР на осно-вi швидкого перетворення Фур'е: вщношення низь-ко- i високочастотних домешв (Low Frequency/High Frequency — LF/HF, безроз.), де LF — потужнють да-лянки низькочастотних коливань (у дiапазонi вiд 0,05 до 0,15 Гц/мс2), що вщображае, в основному, вплив симпатично! ланки ВНС; HF — потужнють дтян-ки високочастотних коливань (у дiапазонi вiд 0,15 до 0,40 Гц/мс2) свщчить в основному про парасимпатичну складову вегетативно! регуляцй'; LF/HF — мiра симпа-товагального тонусу.

Бiохiмiчнi аналiзи виконувалися на автоматичному фотометрi Livia (Согтау, Польща). Визначали рiвень креатинiну, електролтв (калiю та натрiю), глюкози, ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ сиро-ватки кровь Кшренс креатинiну, що вiдображаe швид-кicть клубочково! фiльтрацiï (ШКФ), визначали розра-хунково за формулою Cockroft — Gault.

ШППХ i центральний АТ (ЦАТ) визначали на апа-ратi Sphygmocor-PVx (AtCor Medical Pty Ltd, Австра-лiя).

Bci вищезазначеш клiнiчнi, лабораторнi та функ-цюнально^агностичш обстеження проводили на початку дослщження та наприкiнцi перiоду л^вання.

Клiнiчну ефективнicть лiкування оцiнювали шляхом порiвняння динамiки клiнiко-лабораторних i функцю-нально-дiагноcтичних показниыв у хворих шести груп.

Статистичну обробку результатiв проводили шсля створення баз даних у системах Microsoft Excel. Уш статистичш розрахунки проводили за допомогою про-грами SPSS 12.0. Достсгаршсть рiзницi cереднiх мiж групами визначалася методом незалежного t-тесту для середшх. Порiвняння динамiки показниыв на етапах лшування проводили за допомогою парного двови-бiркового t-тесту для середшх. Кореляцшний аналiз проводили пicля визначення характеру розподту за Spearman.

Результати

Усього обcтеженi 102 пaцieнти (59 чоловтв, 43 жш-ки), яким провели повне первинне та повторне обстеження на фон терапй'. Середнш вш хворих становив 52,37 ± 0,97 року, середня тривaлicть АГ — 5,49 ± 0,30 року, 21,57 % пащенпв е курцями, 44,12 % пaцieнтiв вживали алкоголь, 1МТ — 29,14 ± 0,36 кг/м2, маса тiлa — 85,86 ± 1,20 кг. Тiльки 10 % пaцieнтiв мали нормальну масу тта, у 56 % пащенпв була НМТ, 27 % мали ожирш-ня I ступеня та близько 6 % пащенпв — ожиршня II сту-пеня. Середнш по груш офюний САТ становив 150,37 ± ± 0,89 мм рт.ст., офicний ДАТ — 91,91 ± 0,68 мм рт.ст., ЧСС — 67,78 ± 1,00 уд/хв, 24САТ — 139,08 ± 0,60 мм рт.ст., 24ДАТ — 84,29 ± 0,85 мм рт.ст., 24ЧСС — 68,76 ± ± 0,96 уд/хв, ЦАТ — 138,67 ± 1,22 мм рт.ст., ШППХе —

11,41 ± 0,24 м/с, ШППХм — 9,34 ± 0,18 м/с. Термш спостереження 30 днiв. Показники лшщного обмiну в цiлому по груш (n = 102): ХС — 6,22 ± 0,12 ммоль/л, ТГ — 1,77 ± 0,13 ммоль/л, ХС ЛПВЩ — 1,24 ± ± 0,02 ммоль/л, ХС ЛПНЩ — 4,14 ± 0,10 ммоль/л, ХС ЛПДНЩ — 0,80 ± 0,06 ммоль/л, 1А — 4,15 ± 0,15 ум.од.

До першо! групи увiйшли 18 пaцieнтiв (11 чоловшв i 7 жiнок), яы отримували дилтiaзем в дозi 240 мг/добу, середнш вш — 48,83 ± 1,81 року. До друго! групи увiйшли 17 пaцieнтiв (11 чоловшв i 6 жшок), яы отримували лерканщишн в дозi 20 мг/добу, середнш вш — 56,41 ± ± 2,53 року. Третю групу становили 16 пaцieнтiв (6 чоло-вiкiв i 10 жшок), яы отримували нефiкcовaну комбша-цiю лерканщипшу 20 мг та дилтiaзему в дозi 240 мг/добу, cереднiй вш — 54,31 ± 3,29 року. До четверто! групи увiйшли 15 пащенпв (7 чоловiкiв i 8 жшок), якi отримували нефшсовану комбiнaцiю леркaнiдипiну 10 мг та дилпазему в дозi 240 мг/добу, середнш вш — 51,40 ± ± 2,12 року. П'ята група — 19 пaцieнтiв (12 чоловшв i 7 жшок), яы отримували нефшсовану комбшацш лер-кaнiдипiну 10 мг та дилпазему в дозi 120 мг/добу, серед-нiй вш — 52,00 ± 2,20 року. До шосто! групи увiйшли 17 пащенпв (12 чоловiкiв i 5 жшок), яы отримували нефшсовану комбiнaцiю леркaнiдипiну 20 мг та дилпазе-му в дозi 120 мг/добу, середнш вш — 51,53 ± 2,04 року.

Клiнiко-демогрaфiчнa характеристика пaцieнтiв на початку доcлiдження подана у табл. 1, зпдно з якою пащенти вiдповiдaють критерiям визначення м'яко! та помiрноï АГ.

Динамша офicного АТ i ЧСС наведена у табл. 2 та рис. 1. Вщповщно табл. 2, у групах спостериалося досто-вiрне зниження офюних САТ i ДАТ. Через 1 мюяць терапй' офюний САТ/ДАТ в середньому знизився на 12,01 ± ± 1,11/9,08 ± 0,84 мм рт.ст. у вшх пaцieнтiв, ЧСС в за-гальнш групi знизилась на 0,75 уд/хв. В груш монотера-пй' дилпаземом зниження офicних САТ/ДАТ станови-ло 9,94/9,89 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень) та ЧСС 4,72 уд/хв. В груш монотерапй' лерканщишном зниження офюних САТ/ДАТ становило 12,35/8,18 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень), ЧСС зросла на 4,72 уд/хв. В груш комбшацй' лерканщипшу 20 мг та дилпазе-му 240 мг зниження офюних САТ/ДАТ становило 12,75/8,19 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень), ЧСС зросла на 0,81 уд/хв. В груш комбшацй' лерканщишну 10 мг та дилтаазему 240 мг зниження офюних САТ/ДАТ становило 11,60/8,33 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень), ЧСС зменшилася на 3,60 уд/хв. В груш комбь нацй' лерканщишну 10 мг та дилпазему 120 мг зниження офюних САТ/ДАТ становило 11,68/9,84 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень), ЧСС зменшилася на 1,00 уд/хв. В груш комбшацй' лерканщишну 20 мг та дилпазему 120 мг зниження офюних САТ/ДАТ становило 13,88/9,76 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень), ЧСС зросла на 1,41 уд/хв.

Отже, ми спостериали доcтовiрне та однакове зниження рiвнiв офюного АТ в групах лшування через 1 мюяць терапй'.

Показники АТ при добовому монггоруванш на початку дослщження в групах наведеш в табл. 3, з яко!

виходить, що групи не вiдрiзнялися за показниками ДМАТ на початку дослiдження.

Загалом, цтьового офiсного АТ < 140/90 мм рт.ст. було досягнуто у 72,23 % пащентш на фонi лiкування монотерапieю дилтiаземом, у 76,47 % — на фон лку-вання монотератею лерканiдипiном, у 56,25 % — на

Таблиця 1. Кл1н1ко-демограф1чна характеристика обстежених пац1ент1в, n = 102 (M ± m)

Показник Значення

Чоловки, n (%) 59 (57,84)

ЖЫки, n (%) 43 (43,16)

Зрют, м 1,72 ± 0,01

Маса тта, кг 85,86 ± 1,20

BiK, роки 52,37 ± 0,97

1МТ, кг/м2 29,14 ± 0,36

Тривалють АГ, роки 5,49 ± 0,30

Палшня, n (%) 22 (21,57)

Алкоголь, n (%) 45 (44,12)

Офюний САТ, мм рт.ст. 150,37 ± 0,89

Офюний ДАТ, мм рт.ст. 91,91 ± 0,68

Офюна ЧСС, уд/хв 67,78 ± 1,00

САТ24, мм рт.ст. 139,08 ± 0,60

ДАТ24, мм рт.ст. 84,29 ± 0,85

ПАТ24 мм.рт. ст. 54,96 ± 0,81

ЧСС24, уд/хв 68,76 ± 0,96

ВСР (LF/HF весь перюд) 2,74 ± 0,18

ВСР (LF/HF день) 3,19 ± 0,21

ВСР (LF/HF Hi4) 2,37 ± 0,14

ЦАТ, мм рт.ст. 138,67 ± 1,22

1ндекс приросту (Aix), % 21,50 ± 0,96

Час вигнання (ED), % 33,53 ± 0,41

ШППХе, м/с 11,41 ± 0,24

ШППХм, м/с 9,34 ± 0,18

Т1МЗСА праворуч, мм 1,00 ± 0,02

Т1МЗСА лiворуч, мм 1,03 ± 0,02

ХС, ммоль/л 6,22 ± 0,12

ТГ, ммоль/л 1,77 ± 0,13

ХС ЛПВЩ, ммоль/л 1,24 ± 0,02

ХС ЛПНЩ, ммоль/л 4,14 ± 0,10

ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 0,80 ± 0,06

1А, ум.од. 4,15 ± 0,15

Нормальна маса тта, n (%) 10 (9,80)

НМТ, n ( %) 57 (55,88)

Ожирiння 1 ст., n (%) 28 (27,45)

Ожиршня II ст., n (%) 7 (6,86)

Примтка: ТМЗСА — товщина ¡нтими-медИ за-гальних сонних артерй.

фош комбшацй' 20 мг лерканщитну та 240 мг дилтаа-зему, у 66,67 % на фош комбшацй 10 мг леркашдитну та 240 мг дилтаазему, у 52,63 % пащентав, яи лкувалися комбшащею 10 мг лерканщитну та 120 мг дилтшзему, та у 82,35 % пащентав, яи приймали комбшацш 20 мг лерканщитну та 120 мг дилтаазему. Рiзниця м1ж групами у частота досягнення цтьового АТ була недостовiрною.

Отже, вш схеми лiкування були ефективними щодо зниження офiсного АТ.

Динамша 24САТ/ДАТ та 24ЧСС у групах лiкування подана на рис. 2 та в табл. 4—9. Вщповщно до табл. 4,

Таблиця 2. Динам1ка показниюв оф1сного АТ i ЧСС у групах л '1кування (M ± m)

Показник На початку лшування Наприкшщ лшування

Диллазем 240 мг (n = 18)

Оф. ЧСС, уд/хв 73,17 ± 2,21 68,44 ± 2,20

Оф. САТ, мм рт.ст. 149,17 ± 1,73 139,22 ± 2,03**

Оф. ДАТ, мм рт.ст. 91,00 ±1,44 81,11 ± 2,27**

Леркашдитн 20 мг (n = 17)

Оф. ЧСС, уд/хв 63,00 ± 2,28 65,65 ± 2,47

Оф. САТ, мм рт.ст. 149,59 ± 1,94 137,24 ± 3,84**

Оф. ДАТ, мм рт.ст. 91,76 ±1,48 83,59 ± 2,64**

Леркашдитн 20 мг Диллазем 240 мг (n = 16)

Оф. ЧСС, уд/хв 67,31 ± 1,93 68,13 ± 1,758

Оф. САТ, мм рт.ст. 150,81 ± 2,4 138,06 ± 3,10**

Оф. ДАТ, мм рт.ст. 90,69 ± 0,77 82,5 ± 1,30**

Леркашдитн 10 мг Диллазем 240 мг (n = 15)

Оф. ЧСС, уд/хв 74,73 ± 2,81 71,13 ± 1,99

Оф. САТ, мм рт.ст. 150,93 ± 1,62 139,33 ± 1,82**

Оф. ДАТ, мм рт.ст. 92,20 ± 1,32 83,87 ± 1,53**

Леркашдитн 10 мг Диллазем 120 мг (n = 19)

Оф. ЧСС, уд/хв 66,26 ± 1,52 65,26 ± 1,14

Оф. САТ, мм рт.ст. 151,84 ± 2,57 140,16 ± 1,82**

Оф. ДАТ, мм рт.ст. 93,42 ± 2,03 83,58 ± 1,72**

Леркашдитн 20 мг Диллазем 120 мг (n = 17)

Оф. ЧСС, уд/хв 62,88 ± 2,67 64,29 ± 2,30

Оф. САТ, мм рт.ст. 149,88 ± 2,62 136,00 ± 2,49**

Оф. ДАТ, мм рт.ст. 92,24 ± 2,37 82,47 ± 2,36**

Разом (n = 102)

Оф. ЧСС, уд/хв 67,78 ± 1,00 67,04 ± 0,82

Оф. САТ, мм рт.ст. 150,37 ± 0,89 138,36 ± 1,05**

Оф. ДАТ, мм рт.ст. 91,91 ± 0,68 82,83 ± 0,82**

Примтки: * — р < 0,05 — достов1рн1сть зм'ш порiв-няно з початком; ** — р < 0,01 — достов!ршсть змн порiвняно з початком.

Таблиця 3. Показники ДМАТ у групах на початку досл'!дження (М ± т)

Показник Диллазем 240 мг (п = 18) Леркашди-пiн 20 мг (п = 17) Комбшащя 20/240 мг (п = 16) Комбiнацiя 10/240 мг (п = 15) Комбiнацiя 10/120 мг (п = 19) Комбшащя 20/120 мг (п = 17)

1 2 3 4 5 6 7

САТ24до, мм рт.ст. 139,60 ± 1,11 139,17 ± 1,39 139,37 ± 1,80 140,01 ± 1,85 138,03 ± 1,41 138,52 ± 1,36

ДАТ24до, мм рт.ст. 84,57 ± 2,00 84,60 ± 2,34 84,70 ± 2,02 84,00 ± 2,14 83,81 ± 2,32 84,10 ± 1,82

ПАТ24до, мм рт.ст. 51,64 ± 1,35 54,56 ± 2,17 55,23 ± 2,01 56,01 ± 1,90 54,76 ± 2,14 57,95 ± 2,08

ЧСС24до, уд/хв 71,40 ± 2,26 66,13 ± 2,60 69,14 ± 2,08 70,05 ± 3,00 67,43 ± 1,98 68,58 ± 2,35

макЧСС24до, уд/хв 101,56 ± 4,18 108,53 ± 8,97 109,69 ± 6,94 99,67 ± 4,32 112,74 ± 8,70 100,00 ± 6,23

мшЧСС24до, уд/хв 54,06 ± 2,44 48,18 ± 1,94 49,19 ± 2,56 53,80 ± 3,69 48,79 ± 2,46 51,00 ± 2,50

СВСАТ24до, мм рт.ст. 15,70 ± 0,91 16,49 ± 0,81 16,01 ± 1,16 15,80 ± 1,15 16,39 ± 0,89 16,73 ± 1,02

СВДАТ24до, мм рт.ст. 12,42 ± 1,02 12,81 ± 0,73 13,10 ± 0,72 12,48 ± 0,92 12,30 ± 0,85 13,68 ± 0,71

СВПАТ24до, мм рт.ст. 11,23 ± 0,86 11,14 ± 0,72 11,51 ± 0,52 10,52 ± 0,64 11,38 ± 0,46 12,01 ± 0,92

Д1САТ24до, % 7,55 ± 2,04 8,20 ± 1,80 8,44 ± 1,84 8,21 ± 1,84 6,69 ± 2,08 6,34 ± 1,97

Д1ДАТ24до, % 10,95 ± 2,75 13,37 ± 1,83 13,95 ± 1,97 12,81 ± 2,38 13,35 ± 1,67 11,86 ± 2,77

1ЧСАТ24до, % 41,14 ± 4,73 58,49 ± 5,17 62,50 ± 5,20 73,12 ± 9,29 56,31 ± 3,78 58,20 ± 2,73

1ЧДАТ24до, % 28,32 ± 5,74 41,08 ± 6,24 41,93 ± 5,33 45,57 ± 10,01 40,06 ± 6,58 32,04 ± 4,97

1ПСАТ24до мм рт.ст. - год 148,27 ± 24,74 216,20 ± 30,37 275,90 ± 27,46 404,95 ± 138,37 222,99 ± 22,89 227,19 ± 23,84

1ПДАТ24до, мм рт.ст./год 67,92 ± 16,13 111,87 ± 24,15 111,87 ± 17,43 294,77 ± 177,57 93,15 ± 19,34 78,91 ± 12,09

ДСАТдо, мм рт.ст. 134,77 ± 1,72 141,13 ± 2,63 144,05 ± 2,24 143,60 ± 2,69 139,70 ± 1,64 139,86 ± 1,51

ДДАТдо, мм рт.ст. 83,34 ± 1,91 83,24 ± 5,49 89,36 ± 2,03 87,61 ± 2,24 86,26 ± 2,42 82,07 ± 2,23

ДПАТдо, мм рт.ст. 51,43 ± 1,34 54,42 ± 1,88 54,63 ± 1,97 56,06 ± 2,00 53,44 ± 1,84 57,79 ± 1,91

ДЧССдо 76,07 ± 2,50 71,19 ± 3,31 72,76 ± 2,16 73,56 ± 2,86 73,23 ± 2,30 71,21 ± 2,67

ДмакЧССдо 105,22 ± 5,84 108,53 ± 8,97 109,63 ± 6,96 99,67 ± 4,32 112,74 ± 8,70 98,18 ± 6,55

ДмЫЧССдо 59,50 ± 2,76 51,06 ± 2,46 52,31 ± 2,42 56,07 ± 3,68 52,89 ± 2,57 52,94 ± 2,59

ДСВСАТдо, мм рт.ст. 15,55 ± 1,01 13,92 ± 1,14 14,90 ± 1,11 14,83 ± 1,18 15,90 ± 0,91 15,92 ± 1,31

ДСВДАТдо, мм рт.ст. 14,58 ± 2,84 11,35 ± 0,74 12,05 ± 0,82 11,84 ± 0,94 12,00 ± 1,06 12,78 ± 0,81

ДСВПАТдо, мм рт.ст. 14,47 ± 3,24 11,27 ± 0,79 11,74 ± 0,59 10,84 ± 0,77 14,96 ± 3,36 12,15 ± 1,08

Д1ЧСАТдо, % 34,36 ± 5,70 53,64 ± 6,12 57,21 ± 6,72 68,07 ± 13,62 43,26 ± 4,63 51,78 ± 3,55

Д1ЧДАТдо, % 31,16 ± 7,94 44,67 ± 6,76 46,30 ± 6,86 47,56 ± 12,78 41,24 ± 6,43 31,68 ± 5,64

Д1ПСАТдо, мм рт.ст./год 96,25 ± 20,44 188,20 ± 29,37 225,31 ± 34,98 354,64 ± 139,57 164,35 ± 20,19 172,77 ± 23,62

КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ / шмаль НЕБЕА^НЕБ

Окончание табл. 3

1 2 3 4 5 6 7

Д1ПДАТдо, мм рт.ст./год 63,58 ± 18,06 122,03 ± 28,51 126,13 ± 19,96 292,79 ± 176,19 109,90 ± 24,06 74,92 ± 15,33

НСАТдо, мм рт.ст. 125,91 ± 2,71 128,54 ± 2,55 132,73 ± 2,62 132,95 ± 1,82 130,85 ± 2,92 131,40 ± 2,23

НДАТдо, мм рт.ст. 74,10 ± 2,43 73,80 ± 2,17 76,68 ± 2,04 76,85 ± 2,68 74,57 ± 2,22 72,93 ± 2,59

НПАТдо, мм рт.ст. 51,81 ± 1,87 54,68 ± 2,85 56,06 ± 2,44 56,10 ± 2,01 56,22 ± 2,98 58,47 ± 2,51

НЧССдо, уд/хв 63,66 ± 2,24 57,44 ± 1,89 63,37 ± 2,27 63,77 ± 3,34 57,78 ± 1,63 62,22 ± 2,20

НмакЧССдо, уд/хв 78,89 ± 3,40 71,69 ± 4,36 74,69 ± 2,98 77,27 ± 3,12 66,76 ± 2,08 76,06 ± 2,60

НмЫЧССдо, уд/хв 54,00 ± 2,41 50,81 ± 1,59 53,88 ± 2,73 56,47 ± 3,52 50,74 ± 2,24 54,00 ± 2,32

НСВСАТдо, мм рт.ст. 13,01 ± 0,89 13,98 ± 1,28 12,57 ± 1,54 11,85 ± 1,12 14,17 ± 1,94 14,38 ± 0,79

НСВДАТдо, мм рт.ст. 9,05 ± 0,66 11,41 ± 0,91 10,02 ± 1,04 9,32 ± 0,71 8,49 ± 0,75 11,07 ± 0,53

НСВПАТдо, мм рт.ст. 9,11 ± 1,18 8,71 ± 0,84 8,14 ± 0,75 7,80 ± 0,39 8,14 ± 0,57 9,26 ± 0,90

Н1ЧСАТдо, % 58,91 ± 6,97 65,27 ± 6,58 70,05 ± 6,95 80,51 ± 4,84 67,39 ± 7,51 70,36 ± 4,53

Н1ПСАТдо, мм рт.ст./год 220,54 ± 44,15 253,27 ± 48,28 334,78 ± 55,23 293,57 ± 42,53 283,25 ± 51,35 556,80 ± 234,70

Н1ПДАТдо, мм рт.ст./год 59,39 ± 17,48 83,29 ± 20,38 77,10 ± 21,26 81,02 ± 26,40 84,68 ± 22,64 75,47 ± 21,00

Примтки: * — Р < 0,05 м'ж групами; Д1 — добовий шдекс; 1Ч — ¡ндекс часу; 1П — ¡ндекс площ1; Д — ден-ний; Н — н1чний.

середне зниження 24САТ/24ДАТ у груш дилтаазему становило 11,92 ± 2,30/7,22 ± 2,27 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох значень). Достовiрно зменшилась також ва-рiабельнiсть пульсового АТ (ПАТ) за даними ДМАТ (з 11,23 ± 0,86 мм рт.ст. до 9,13 ± 0,46 мм рт.ст.; р < 0,05). Достовiрно знизився i нiчний САТ (НСАТ) з 125,91 ± ± 2,71 мм рт.ст. до 118,27 ± 2,37 мм рт.ст. (р < 0,05) та шдекс площi (1П) для САТ за шчний перiод. ЧСС до-стовiрно не змiнилася за даними ДМАТ.

У груш пашентав, яш лiкувалися лерканiдипiном, за даними ДМАТ, наведеними в табл. 5, спостер^ало-ся достовiрне зниження середньодобових показни-кiв АТ 24САТ/ДАТ на 8,65 ± 1,91/9,06 ± 2,17 мм рт.ст. (р < 0,01) для обох значень, а також достовiрно зросла ЧСС у шчний час на 5,05 ± 1,86 уд/хв (р < 0,05). Досто-вiрними були зменшення iндексу часу (1Ч) для САТ та ДАТ за весь перiод, за денний перюд, зменшення нiч-ного ДАТ.

У груш пашенпв, яю застосовували комбiновану терашю 20 мг лерканiдипiну та 240 мг дилпазему (данi наведенi в табл. 6), достовiрно знизилися 24САТ/24ДАТ на 6,10 ± 1,22/6,94 ± 2,83 мм рт.ст. (р < 0,01 для 24САТ; р < 0,05 для 24ДАТ), iндекси часу за весь перюд для САТ та для ДАТ, шдекс площi для САТ за весь перюд та за денний перюд, денний САТ (ДСАТ). ЧСС достовiр-но не змшилася.

У груш пащентав, яы застосовували комбшовану терапiю 10 мг леркашдишну та 240 мг дилтаазему (данi наведенi в табл. 7), достовiрно знизилися 24САТ/24ДАТ на 8,96 ± 1,39/5,54 ± 2,34 мм рт.ст. (р < 0,01 для 24САТ; р < 0,05 для 24ДАТ), денний САТ, шдекси часу за весь

^ 0,00 -,

о к

ж -2,50 -

0 -5,00 -

¡2

1 -5,50-■&

о

| -10,00 -

(Л X

■5 -12,50 -

ж Ф ж ■р = к ж к т ж к ^ ж к ^ ж

го с > ^ о го с > го о го с 5 го с 5

сч х х X сч X

сч х ю Ю сч ю ^ ю

^ > с 5 > о > с 5 > с 5

с! Ф о о о о

Групи терапй'

Рисунок 1. Динамка зниження оф'юного САТ у групах терапИ

Таблиця 4. Динамка показниюв ДМАТу груш па-ц1ент1в, як приймали дилт'азем 240 мг (М ± т)

Показник Диллазем 240 мг до (п = 18) Дилтiазем 240 мг шсля (п = 18)

1 2 3

САТ24, мм рт.ст. 139,60 ± 1,11 127,68 ± 2,07**

ДАТ24, мм рт.ст. 84,57 ± 2,00 77,36 ± 1,62**

ПАТ24, мм рт.ст. 51,64 ± 1,35 48,83 ± 1,65

макСАТ24, мм рт.ст. 177,22 ± 3,64 165,39 ± 4,09*

макДАТ24, мм рт.ст. 116,89 ± 4,78 110,33 ± 2,98

макПАТ24, мм рт.ст. 84,44 ± 4,69 75,00 ± 3,45

мшСАТ24, мм рт.ст. 98,89 ± 2,73 93,28 ± 2,72

мшДАД24, мм рт.ст. 53,94 ± 2,21 51,44 ± 2,11

мшПАТ24, мм рт.ст. 26,17 ± 1,31 26,50 ± 1,60

ЧСС24, уд/хв 71,40 ± 2,26 69,59 ± 2,31

макЧСС24, уд/хв 101,56 ± 4,18 109,33 ± 5,63

мшЧСС24, уд/хв 54,06 ± 2,44 50,06 ± 2,70

СВСАТ24, мм рт.ст. 15,70 ± 0,91 15,19 ± 0,76

СВДАТ24, мм рт.ст. 12,42 ± 1,02 11,83 ± 0,50

СВПАТ24, мм рт.ст. 11,23 ± 0,86 9,13 ± 0,46*

Д1САТ24, % 7,55 ± 2,04 9,73 ± 1,34

Д1ДАТ24, % 10,95 ± 2,75 13,15 ± 1,95

1ЧСАТ24, % 41,14 ± 4,73 34,04 ± 5,56

1ЧДАТ24, % 28,32 ± 5,74 21,06 ± 4,08

1ПСАТ24, мм рт.ст./год 148,27 ± 24,74 81,52 ± 19,63*

1ПДАТ24, мм рт.ст./год 67,92 ± 16,13 39,53 ± 9,79*

ДСАТ, мм рт.ст. 134,77 ± 1,72 130,78 ± 2,49

ДДАТ, мм рт.ст. 83,34 ± 1,91 81,22 ± 1,59

ДПАТ, мм рт.ст. 51,43 ± 1,34 49,56 ± 1,71

ДмакСАТ, мм рт.ст. 176,44 ± 3,85 165,39 ± 4,09*

ДмакДАТ, мм рт.ст. 116,22 ± 4,89 109,50 ± 3,12

ДмакПАТ, мм рт.ст. 83,06 ± 4,87 74,72 ± 3,47

ДмЫСАТ, мм рт.ст. 101,06 ± 2,82 96,22 ± 2,90

1 2 3

ДмшДАТ, мм рт.ст. 59,06 ± 2,42 53,94 ± 2,26

ДмшПАТ, мм рт.ст. 26,44 ± 1,39 26,67 ± 1,64

ДЧСС, уд/хв 76,07 ± 2,50 74,36 ± 2,70

ДмакЧСС, уд/хв 105,22 ± 5,84 108,89 ± 5,63

ДмiнЧСС, уд/хв 59,50 ± 2,76 54,67 ± 2,77

ДСВСАТ, мм рт.ст. 15,55 ± 1,01 14,63 ± 0,80

ДСВДАТ, мм рт.ст. 14,58 ± 2,84 11,14 ± 0,45

ДСВПАТ, мм рт.ст. 14,47 ± 3,24 9,53 ± 0,51

Д1ЧСАТ, % 34,36 ± 5,70 27,95 ± 5,37

Д1ЧДАТ, % 31,16 ± 7,94 22,04 ± 4,11

Д1ПСАТ, мм рт.ст./год 96,25 ± 20,44 83,94 ± 23,01

Д1ПДАТ, мм рт.ст./год 63,58 ± 18,06 42,79 ± 12,50

НСАТ, мм рт.ст. 125,91 ± 2,71 118,27 ± 2,37*

НДАТ, мм рт.ст. 74,10 ± 2,43 70,47 ± 1,93

НПАТ, мм рт.ст. 51,81 ± 1,87 47,75 ± 1,69*

НмакСАТ, мм рт.ст. 152,39 ± 3,23 140,72 ± 2,71**

НмакДАТ, мм рт.ст. 91,00 ± 2,19 88,33 ± 2,82

НмакПАТ, мм рт.ст. 67,89 ± 3,03 62,22 ± 2,57

НмшСАТ, мм рт.ст. 105,22 ± 2,31 101,61 ± 2,45

НмшДАТ, мм рт.ст. 58,17 ± 2,45 57,17 ± 2,21

НмшПАТ, мм рт.ст. 38,94 ± 1,67 36,00 ± 1,25

НЧСС, уд/хв 63,66 ± 2,24 62,22 ± 2,15

НмакЧСС, уд/хв 78,89 ± 3,40 79,39 ± 3,52

НмiнЧСС, уд/хв 54,00 ± 2,41 51,44 ± 2,49

НСВСАТ, мм рт.ст. 13,01 ± 0,89 11,08 ± 0,80

НСВДАТ, мм рт.ст. 9,05 ± 0,66 8,49 ± 0,71

НСВПАТ, мм рт.ст. 9,11 ± 1,18 7,14 ± 0,54

Н1ЧСАТ, % 58,91 ± 6,97 43,90 ± 7,41

Н1ЧДАТ, % 30,12 ± 7,93 19,26 ± 5,1

Н1ПСАТ, мм рт.ст./год 220,54 ± 44,15 121,21 ± 31,29*

Н1ПДАТ, мм рт.ст./год 59,39 ± 17,48 33,06 ± 9,16

Примтки: тут i у табл. 5-9: * — р < 0,05 — досто-в1рн1сть змн пор1вняно з початком; ** — р < 0,01 достовiрнiсть змн пор1вняно з початком.

перiод та за нiчний перiод для САТ. ЧСС достовiрно не змiнилася.

У rpyni пацieнтiв, яи застосовували KOM6iHOBaHy терашю 10 мг леpканiдипiну та 120 мг дилпазему (данi поданi в табл. 8), достсгарно знизився 24САТ на 7,21 ± ± 1,91 мм рт.ст. (р < 0,01), зросла 24ЧСС та ЧСС за шч-ний перюд, зменшився шдекс часу за весь пеpiод для САТ, шдекс площi для САТ за весь перюд (1ПСАТ), за денний та за шчний перюди, знизилися нiчний САТ,

Таблиця 5. Динамка ДМАТ у rpyni na^eHTÏB,

Показник Леркашдишн 20 мг до (n = 17) Леркашдишн 20 мг шсля (n = 17)

1 2 3

САТ24, мм рт.ст. 139,17 ± 1,39 130,51 ± 1,70**

ДАТ24, мм рт.ст. 84,60 ± 2,34 75,54 ± 2,00**

ПАТ24, мм рт.ст. 54,56 ± 2,17 56,11 ± 2,22

макСАТ24, мм рт.ст. 185,76 ± 3,75 176,88 ± 6,37

макДАТ24, мм рт.ст. 117,76 ± 3,84 114,53 ± 4,63

макПАТ24, мм рт.ст. 88,53 ± 4,10 86,06 ± 4,19

мшСАТ24, мм рт.ст. 102,65 ± 3,22 97,65 ± 3,08

мшДДД24, мм рт.ст. 56,82 ± 2,23 50,76 ± 2,04*

мiнПАТ24, мм рт.ст. 31,94 ± 3,50 27,82 ± 1,92

ЧСС24, уд/хв 66,13 ± 2,60 67,72 ± 2,30

макЧСС24, уд/хв 108,53 ± 8,97 99,18 ± 5,29

мшЧСС24, уд/хв 48,18 ± 1,94 51,06 ± 1,43

СВСАТ24, мм рт.ст. 16,49 ± 0,81 16,59 ± 1,04

СВДАТ24, мм рт.ст. 12,81 ± 0,73 12,35 ± 0,61

СВПАТ24, мм рт.ст. 11,14 ± 0,72 11,28 ± 0,82

Д1САТ24, % 8,20 ± 1,80 8,86 ± 1,46

Д1ДАТ24, % 13,37 ± 1,83 13,45 ± 1,95

1ЧСАТ24, % 58,49 ± 5,17 44,03 ± 5,14*

1ЧДАТ24, % 41,08 ± 6,24 20,53 ± 4,11**

1ПСАТ24, мм рт.ст./год 216,20 ± 30,37 169,12 ± 44,35

1ПДАТ24, мм рт.ст./год 111,87 ± 24,15 39,90 ± 9,36**

ДСАТ, мм рт.ст. 141,13 ± 2,63 135,79 ± 2,83

ДДАТ, мм рт.ст. 83,24 ± 5,49 79,70 ± 2,44

ДПАТ, мм рт.ст. 54,42 ± 1,88 56,09 ± 2,27

ДмакСАТ, мм рт.ст. 183,35 ± 3,94 172,59 ± 6,58

ДмакДАТ, мм рт.ст. 117,41 ± 3,83 111,41 ± 5,17

шчний ПАТ. Зменшилась ваpiабельнiсть САТ за денний перюд i ваpiабельнiсть 24ПАТ.

У гpупi пацieнтiв, яы застосовували комбiновану теpапiю 20 мг леркашдишну та 120 мг дилпазему (данi поданi в табл. 9), достсгарно знизилися: 24САТ/24ДАТ на 6,81 ± 1,79/7,89 ± 2,53 мм рт.ст. (р < 0,01 для обох зна-чень), iндекси часу за весь перюд та за денний перюд для САТ (Д1ЧСАТ), шдекс площi для САТ за весь перь од, за денний (Д1ПСАТ) та нiчний пеpiоди (Н1ПСАТ),

як лкувалися леркандипном 20 мг (M ± m)

1 2 3

ДмакПАТ, мм рт.ст. 87,06 ± 3,99 83,41 ± 4,51

ДмшСАТ, мм рт.ст. 108,41 ± 3,68 101,82 ± 3,31

ДмiнДАТ, мм рт.ст. 62,59 ± 2,85 55,82 ± 2,68

ДмшПАТ, мм рт.ст. 33,37 ± 4,21 29,06 ± 2,19

ДЧСС, уд/хв 71,19 ± 3,31 71,61 ± 2,76

ДмакЧСС, уд/хв 108,53 ± 8,97 99,00 ± 5,37

ДмiнЧСС, уд/хв 51,06 ± 2,46 53,06 ± 1,70

ДСВСАТ, мм рт.ст. 13,92 ± 1,14 15,43 ± 1,39

ДСВДАТ, мм рт.ст. 11,35 ± 0,74 10,78 ± 0,86

ДСВПАТ, мм рт.ст. 11,27 ± 0,79 11,89 ± 1,05

Д1ЧСАТ, % 53,64 ± 6,12 33,85 ± 5,19**

Д1ЧДАТ, % 44,67 ± 6,76 21,92 ± 5,79**

Д1ПСАТ, мм рт.ст./год 188,20 ± 29,37 123,74 ± 47,61

Д1ПДАТ, мм рт.ст./год 122,03 ± 28,51 45,45 ± 14,22*

НСАТ, мм рт.ст. 128,54 ± 2,55 124,26 ± 2,64

НДАТ, мм рт.ст. 73,80 ± 2,17 68,50 ± 1,59*

НПАТ, мм рт.ст. 54,68 ± 2,85 55,76 ± 2,24

НмакСАТ, мм рт.ст. 155,56 ± 5,41 157,82 ± 4,19

НмакДАТ, мм рт.ст. 94,94 ± 4,22 91,65 ± 2,63

НмакПАТ, мм рт.ст. 69,63 ± 4,55 74,24 ± 3,13

НмшСАТ, мм рт.ст. 107,88 ± 2,58 104,00 ± 2,83

НмшДАТ, мм рт.ст. 56,75 ± 2,01 53,47 ± 1,89

НмшПАТ, мм рт.ст. 38,06 ± 2,53 41,00 ± 2,36

НЧСС, уд/хв 57,44 ± 1,89 62,00 ± 2,16*

НмакЧСС, уд/хв 71,69 ± 4,36 77,12 ± 3,30

НмшЧСС, уд/хв 50,81 ± 1,59 52,76 ± 1,65

НСВСАТ, мм рт.ст. 13,98 ± 1,28 14,76 ± 1,18

НСВДАТ, мм рт.ст. 11,41 ± 0,91 10,98 ± 0,89

НСВПАТ, мм рт.ст. 8,71 ± 0,84 8,68 ± 0,77

Н1ЧСАТ, % 65,27 ± 6,58 56,05 ± 6,74

Н1ЧДАТ, % 35,65 ± 7,33 15,97 ± 2,71

Н1ПСАТ, мм рт.ст./год 253,27 ± 48,28 223,42 ± 43,77

Н1ПДАТ, мм рт.ст./год 83,29 ± 20,38 33,66 ± 8,41*

Таблиця 6. ДинамКа ДМАТ у rpyni комбШацИ леркандипну 20 мг та дилтазему240 мг (M ± m)

Показник Комбшащя 20/240 мг до (n = 16) Комбшащя 20/240 мг ni-сля (n = 16)

1 2 3

САТ24, мм рт.ст. 139,37 ± 1,80 133,28 ± 1,88**

ДАТ24, мм рт.ст. 84,70 ± 2,02 77,76 ± 2,45*

ПАТ24, мм рт.ст. 55,23 ± 2,01 55,52 ± 2,07

макСАТ24, мм рт.ст. 184,94 ± 5,65 171,06 ± 2,99

макДАТ24, мм рт.ст. 124,19 ± 4,50 115,56 ± 4,21

макПАТ24, мм рт.ст. 86,88 ± 3,03 81,19 ± 2,64

мшСАТ24, мм рт.ст. 109,50 ± 2,80 103,13 ± 2,34*

мiнДАТ24, мм рт.ст. 59,69 ± 2,01 53,75 ± 2,54

мшПАТ24, мм рт.ст. 27,50 ± 2,41 31,63 ± 1,51

ЧСС24, уд/хв 69,14 ± 2,08 69,79 ± 2,02

макЧСС24, уд/хв 109,69 ± 6,94 103,75 ± 5,60

мiнЧСС24, уд/хв 49,19 ± 2,56 55,00 ± 1,21

СВСАТ24, мм рт.ст. 16,01 ± 1,16 15,22 ± 0,97

СВДАТ24, мм рт.ст. 13,10 ± 0,72 12,60 ± 0,90

СВПАТ24, мм рт.ст. 11,51 ± 0,52 10,24 ± 0,68

Д1САТ24, % 8,44 ± 1,84 6,64 ± 1,85

Д1ДАТ24, % 13,95 ± 1,97 12,50 ± 2,10

1ЧСАТ24, % 62,50 ± 5,20 49,31 ± 5,46*

1ЧДАТ24, % 41,93 ± 5,33 25,11 ± 6,13*

1ПСАТ24, мм рт.ст./год 275,90 ± 27,46 180,81 ± 24,55**

1ПДАТ24, мм рт.ст./год 111,87 ± 17,43 66,79 ± 19,86

ДСАТ, мм рт.ст. 144,05 ± 2,24 136,82 ± 1,97*

ДДАТ, мм рт.ст. 89,36 ± 2,03 83,28 ± 2,51

ДПАТ, мм рт.ст. 54,63 ± 1,97 55,13 ± 2,04

ДмакСАТ, мм рт.ст. 184,44 ± 5,82 170,75 ± 2,85

ДмакДАТ, мм рт.ст. 124,00 ± 4,53 114,81 ± 4,39

ДмакПАТ, мм рт.ст. 82,94 ± 4,19 80,19 ± 2,51

1 2 3

ДмшСАТ, мм рт.ст. 114,13 ± 2,15 107,00 ± 2,20*

ДмiнДАТ, мм рт.ст. 65,69 ± 2,04 58,00 ± 2,79*

ДмшПАТ, мм рт.ст. 27,50 ± 2,41 31,88 ± 1,52*

ДЧСС, уд/хв 72,76 ± 2,16 74,74 ± 2,44

ДмакЧСС, уд/хв 109,63 ± 6,96 103,75 ± 5,60

ДмiнЧСС, уд/хв 52,31 ± 2,42 57,75 ± 1,71

ДСВСАТ, мм рт.ст. 14,90 ± 1,11 14,24 ± 0,77

ДСВДАТ, мм рт.ст. 12,05 ± 0,82 12,06 ± 0,99

ДСВПАТ, мм рт.ст. 11,74 ± 0,59 10,59 ± 0,75

Д1ЧСАТ, % 57,21 ± 6,72 38,01 ± 5,56*

Д1ЧДАТ, % 46,30 ± 6,86 27,11 ± 7,04

Д1ПСАТ, мм рт.ст./год 225,31 ± 34,98 122,13 ± 24,98*

Д1ПДАТ, мм рт.ст./год 126,13 ± 19,96 79,39 ± 25,54

НСАТ, мм рт.ст. 132,73 ± 2,62 127,56 ± 2,57

НДАТ, мм рт.ст. 76,68 ± 2,04 71,24 ± 2,32

НПАТ, мм рт.ст. 56,06 ± 2,44 56,33 ± 2,52

НмакСАТ, мм рт.ст. 153,31 ± 3,16 154,50 ± 3,89

НмакДАТ, мм рт.ст. 93,56 ± 3,33 90,06 ± 3,09

НмакПАТ, мм рт.ст. 71,44 ± 3,23 73,13 ± 3,43

НмшСАТ, мм рт.ст. 113,13 ± 3,67 107,44 ± 2,91

НмшДАТ, мм рт.ст. 61,00 ± 2,32 56,19 ± 2,40

НмшПАТ, мм рт.ст. 43,19 ± 1,77 44,19 ± 2,08

НЧСС, уд/хв 63,37 ± 2,27 62,35 ± 1,44

НмакЧСС, уд/хв 74,69 ± 2,98 75,88 ± 2,13

НмшЧСС, уд/хв 53,88 ± 2,73 55,75 ± 1,20

НСВСАТ, мм рт.ст. 12,57 ± 1,54 13,63 ± 1,28

НСВДАТ, мм рт.ст. 10,02 ± 1,04 9,74 ± 0,76

НСВПАТ, мм рт.ст. 8,14 ± 0,75 8,11 ± 0,65

Н1ЧСАТ, % 70,05 ± 6,95 66,02 ± 7,33

Н1ЧДАТ, % 34,73 ± 6,14 21,95 ± 5,92

Н1ПСАТ, мм рт.ст./год 334,78 ± 55,23 266,43 ± 40,06

Н1ПДАТ, мм рт.ст./год 77,10 ± 21,26 40,33 ± 13,59

Таблиця 7. Динамка ДМАТ у rpyni комбiнацiïлеркандипну 10 мг та дилт'!азему 240 мг (M ± m)

Показник Комбiнацiя 10/240 мг до (n = 15) Комбiнацiя 10/240 мг шсля (n = 15)

1 2 3

САТ24, мм рт.ст. 140,01 ± 1,85 131,04 ± 1,70**

ДАТ24, мм рт.ст. 84,00 ± 2,14 78,46 ± 1,83*

ПАТ24, мм рт.ст. 56,01 ± 1,90 52,92 ± 1,58

макСАТ24, мм рт.ст. 183,67 ± 4,35 184,00 ± 3,95

макДАТ24, мм рт.ст. 122,20 ± 5,28 132,00 ± 6,03

макПАТ24, мм рт.ст. 83,53 ± 3,05 81,27 ± 3,23

мшСАТ24, мм рт.ст. 106,20 ± 4,15 97,80 ± 3,24*

мшДАД24, мм рт.ст. 58,53 ± 2,88 51,80 ± 2,76

мiнПАТ24, мм рт.ст. 29,67 ± 2,67 26,07 ± 1,96

ЧСС24, уд/хв 70,05 ± 3,00 71,88 ± 2,07

макЧСС24, уд/хв 99,67 ± 4,32 106,53 ± 4,85

мшЧСС24, уд/хв 53,80 ± 3,69 52,53 ± 2,59

СВСАТ24, мм рт.ст. 15,80 ± 1,15 17,76 ± 0,84

СВДАТ24, мм рт.ст. 12,48 ± 0,92 15,43 ± 0,93*

СВПАТ24, мм рт.ст. 10,52 ± 0,64 10,94 ± 0,58

Д1САТ24, % 8,21 ± 1,84 7,95 ± 2,97

Д1ДАТ24, % 12,81 ± 2,38 12,88 ± 3,22

1ЧСАТ24, % 73,12 ± 9,29 48,77 ± 5,49**

1ЧДАТ24, % 45,57 ± 10,01 32,02 ± 5,07

1ПСАТ24, мм рт.ст./год 404,95 ± 138,37 208,24 ± 37,39

1ПДАТ24, мм рт.ст./год 294,77 ± 177,57 100,62 ± 18,26

ДСАТ, мм рт.ст. 143,60 ± 2,69 137,22 ± 2,78*

ДДАТ, мм рт.ст. 87,61 ± 2,24 84,55 ± 2,10

ДПАТ, мм рт.ст. 56,06 ± 2,00 52,60 ± 1,61

ДмакСАТ, мм рт.ст. 183,67 ± 4,35 183,93 ± 3,98

ДмакДАТ, мм рт.ст. 122,07 ± 5,31 131,73 ± 6,10

ДмакПАТ, мм рт.ст. 82,33 ± 3,44 80,07 ± 3,51

ДмЫСАТ, мм рт.ст. 110,53 ± 4,73 103,67 ± 3,27

ДмЫДАТ, мм рт.ст. 62,87 ± 3,05 56,80 ± 2,84

1 2 3

ДмшПАТ, мм рт.ст. 32,80 ± 4,22 26,33 ± 2,03

ДЧСС, уд/хв 73,56 ± 2,86 76,57 ± 2,52

ДмакЧСС уд/хв 99,67 ± 4,32 106,53 ± 4,85

ДмшЧСС, уд/хв 56,07 ± 3,68 56,27 ± 2,48

ДСВСАТ, мм рт.ст. 14,83 ± 1,18 16,87 ± 0,85

ДСВДАТ, мм рт.ст. 11,84 ± 0,94 14,85 ± 1,16*

ДСВПАТ, мм рт.ст. 10,84 ± 0,77 11,49 ± 0,79

Д1ЧСАТ, % 68,07 ± 13,62 41,43 ± 5,52

Д1ЧДАТ, % 47,56 ± 12,78 32,12 ± 5,42

Д1ПСАТ, мм рт.ст./год 354,64 ± 139,57 153,60 ± 34,36

Д1ПДАТ, мм рт.ст./год 292,79 ± 176,19 90,45 ± 22,09

НСАТ, мм рт.ст. 132,95 ± 1,82 127,08 ± 4,22

НДАТ, мм рт.ст. 76,85 ± 2,68 73,81 ± 3,07

НПАТ, мм рт.ст. 56,10 ± 2,01 53,26 ± 1,91

НмакСАТ, мм рт.ст. 156,73 ± 2,60 150,33 ± 3,95

НмакДАТ, мм рт.ст. 96,00 ± 2,59 94,47 ± 3,39

НмакПАТ, мм рт.ст. 69,93 ± 2,40 66,60 ± 2,49

НмшСАТ, мм рт.ст. 114,40 ± 2,89 107,73 ± 4,74

НмшДАТ, мм рт.ст. 62,87 ± 3,22 56,87 ± 2,97

НмшПАТ, мм рт.ст. 43,00 ± 1,88 39,93 ± 1,79

НЧСС, уд/хв 63,77 ± 3,34 64,01 ± 1,59

НмакЧСС, уд/хв 77,27 ± 3,12 78,87 ± 2,17

НмiнЧСС, уд/хв 56,47 ± 3,52 54,00 ± 2,30

НСВСАТ, мм рт.ст. 11,85 ± 1,12 12,57 ± 0,84

НСВДАТ, мм рт.ст. 9,32 ± 0,71 11,44 ± 0,85

НСВПАТ, мм рт.ст. 7,80 ± 0,39 7,79 ± 0,58

Н1ЧСАТ, % 80,51 ± 4,84 58,95 ± 8,61*

Н1ЧДАТ, % 39,50 ± 8,41 31,58 ± 7,14

Н1ПСАТ, мм рт.ст./год 293,57 ± 42,53 288,05 ± 71,72

Н1ПДАТ, мм рт.ст./год 81,02 ± 26,40 93,94 ± 28,57

Таблиця 8. Динамка ДМАТ у rpyni комб'нацп леркандипну 10 мг i дилт'!азему 120 мг (M ± m)

Показник Комбшащя 10/120 мг до (n = 19) Комбiнацiя 10/120 мг шсля (n = 19)

1 2 3

САТ24, мм рт.ст. 138,03 ± 1,41 130,83 ± 1,53**

ДАТ24, мм рт.ст. 83,81 ± 2,32 78,34 ± 1,95

ПАТ24, мм рт.ст. 54,76 ± 2,14 51,44 ± 1,64

макСАТ24, мм рт.ст. 181,21 ± 4,83 165,95 ± 2,76*

макДАТ24, мм рт.ст. 117,21 ± 5,14 112,05 ± 3,73

макПАТ24, мм рт.ст. 82,84 ± 2,39 76,63 ± 3,06

мшСАТ24, мм рт.ст. 106,47 ± 2,68 100,58 ± 2,87

мiнДАД24, мм рт.ст. 58,37 ± 2,87 54,11 ± 2,31

мшПАТ24, мм рт.ст. 29,37 ± 1,56 28,47 ± 1,41

ЧСС24, уд/хв 67,43 ± 1,98 72,14 ± 2,12*

макЧСС24, уд/хв 112,74 ± 8,70 114,16 ± 6,21

мiнЧСС24 уд/хв 48,79 ± 2,46 54,42 ± 1,77

СВСАТ24, мм рт.ст. 16,39 ± 0,89 14,67 ± 0,88

СВДАТ24, мм рт.ст. 12,30 ± 0,85 11,87 ± 0,73

СВПАТ24, мм рт.ст. 11,38 ± 0,46 9,73 ± 0,50*

Д1САТ24, % 6,69 ± 2,08 8,82 ± 1,73

Д1ДАТ24, % 13,35 ± 1,67 13,21 ± 2,05

1ЧСАТ24, % 56,31 ± 3,78 45,34 ± 3,83*

1ЧДАТ24, % 40,06 ± 6,58 28,87 ± 5,24

1ПСАТ24, мм рт.ст. - год 222,99 ± 22,89 133,07 ± 19,18*

1ПДАТ24, мм рт.ст. - год 93,15 ± 19,34 68,23 ± 15,78

ДСАТ, мм рт.ст. 139,70 ± 1,64 135,52 ± 1,82

ДДАТ, мм рт.ст. 86,26 ± 2,42 83,57 ± 2,13

ДПАТ, мм рт.ст. 53,44 ± 1,84 51,95 ± 1,70

ДмакСАТ, мм рт.ст. 181,00 ± 4,90 165,16 ± 2,82*

ДмакДАТ, мм рт.ст. 116,74 ± 5,03 111,95 ± 3,76

ДмакПАТ, мм рт.ст. 80,53 ± 2,34 76,05 ± 3,04

1 2 3

ДмшСАТ, мм рт.ст. 109,47 ± 2,62 107,37 ± 2,52

ДмшДАТ, мм рт.ст. 63,32 ± 2,94 61,42 ± 2,70

ДмiнПАТ, мм рт.ст. 29,74 ± 1,57 28,89 ± 1,26

ДЧСС, уд/хв 73,23 ± 2,30 75,97 ± 2,26

ДмакЧСС, уд/хв 112,74 ± 8,70 129,95 ± 19,42

ДмшЧСС, уд/хв 52,89 ± 2,57 57,32 ± 2,12

ДСВСАТ, мм рт.ст. 15,90 ± 0,91 13,42 ± 0,93*

ДСВДАТ, мм рт.ст. 12,00 ± 1,06 10,77 ± 0,86

ДСВПАТ, мм рт.ст. 14,96 ± 3,36 10,11 ± 0,57

Д1ЧСАТ, % 43,26 ± 4,63 38,46 ± 5,23

Д1ЧДАТ, % 41,24 ± 6,43 30,76 ± 5,81

Д1ПСАТ, мм рт.ст./год 164,35 ± 20,19 104,98 ± 19,98*

Д1ПДАТ, мм рт.ст./год 109,90 ± 24,06 74,33 ± 19,45

НСАТ, мм рт.ст. 130,85 ± 2,92 123,31 ± 2,19*

НДАТ, мм рт.ст. 74,57 ± 2,22 72,45 ± 2,34

НПАТ, мм рт.ст. 56,22 ± 2,98 50,87 ± 1,88*

НмакСАТ, мм рт.ст. 148,44 ± 5,56 144,47 ± 2,74

НмакДАТ, мм рт.ст. 92,53 ± 4,06 89,47 ± 2,63

НмакПАТ, мм рт.ст. 69,42 ± 3,47 63,68 ± 2,42

НмшСАТ, мм рт.ст. 111,16 ± 3,14 103,05 ± 2,80

НмшДАТ, мм рт.ст. 63,68 ± 4,08 57,00 ± 2,26

НмшПАТ, мм рт.ст. 43,11 ± 2,49 38,32 ± 1,75

НЧСС, уд/хв 57,78 ± 1,63 66,07 ± 2,27**

НмакЧСС, уд/хв 66,76 ± 2,08 83,74 ± 4,46**

НмiнЧСС, уд/хв 50,74 ± 2,24 56,58 ± 1,75*

НСВСАТ мм рт.ст. 14,17 ± 1,94 12,38 ± 0,99

НСВДАТ мм рт.ст. 8,49 ± 0,75 9,44 ± 0,69

НСВПАТ, мм рт.ст. 8,14 ± 0,57 7,27 ± 0,72

Н1ЧСАТ, % 67,39 ± 7,51 59,99 ± 5,95

Н1ЧДАТ, % 43,23 ± 8,35 25,96 ± 7,22

Н1ПСАТ, мм рт.ст./год 283,25 ± 51,35 188,18 ± 30,31*

Н1ПДАТ, мм рт.ст./год 84,68 ± 22,64 61,13 ± 18,00

Таблиця 9. Динамка ДМАТ у грут комбШацИ лерканщипну 20 мг i дилтазему 120 мг (M ± m)

Показник Комбшащя 20/120 мг до (n = 17) Комбiнацiя 20/120 мг шсля (n = 17)

1 2 3

САТ24, мм рт.ст. 138,52 ± 1,36 131,70 ± 1,94**

ДАТ24, мм рт.ст. 84,10 ± 1,82 76,21 ± 2,32**

ПАТ24, мм рт.ст. 57,95 ± 2,08 55,50 ± 1,73

макСАТ24, мм рт.ст. 176,41 ± 3,81 165,59 ± 2,91*

макДАТ24, мм рт.ст. 116,59 ± 3,32 109,24 ± 4,19

макПАТ24, мм рт.ст. 86,71 ± 3,73 80,47 ± 2,63

мшСАТ24, мм рт.ст. 102,00 ± 2,60 98,24 ± 3,81

мшДАД24, мм рт.ст. 52,59 ± 2,10 51,71 ± 2,03

мiнПАТ24, мм рт.ст. 29,29 ± 1,73 28,94 ± 1,71

ЧСС24, уд/хв 68,58 ± 2,35 68,85 ± 2,04

макЧСС24, уд/хв 100,00 ± 6,23 98,65 ± 7,11

мшЧСС24, уд/хв 51,00 ± 2,50 52,88 ± 1,72

СВСАТ24, мм рт.ст. 16,73 ± 1,02 14,74 ± 0,95

СВДАТ24, мм рт.ст. 13,68 ± 0,71 11,46 ± 0,80

СВПАТ24, мм рт.ст. 12,01 ± 0,92 10,69 ± 0,59

Д1САТ24, % 6,34 ± 1,97 4,97 ± 1,95

Д1ДАТ24, % 11,86 ± 2,77 11,10 ± 1,98

1ЧСАТ24, % 58,20 ± 2,73 45,42 ± 5,08**

1ЧДАТ24, % 32,04 ± 4,97 23,42 ± 5,50

1ПСАТ24, мм рт.ст./год 227,19 ± 23,84 153,71 ± 24,85**

1ПДАТ24, мм рт.ст./год 78,91 ± 12,09 50,74 ± 12,77*

ДСАТ, мм, рт.ст. 139,86 ± 1,51 133,93 ± 1,79**

ДДАТ, мм рт.ст. 82,07 ± 2,23 79,29 ± 2,42

ДПАТ, мм рт.ст. 57,79 ± 1,91 54,64 ± 1,59

ДмакСАТ, мм рт.ст. 175,29 ± 4,09 165,06 ± 2,94

ДмакДАТ, мм рт.ст. 114,18 ± 3,94 109,12 ± 4,21**

ДмакПАТ, мм рт.ст. 85,82 ± 3,90 78,12 ± 2,69

1 2 3

ДмшСАТ, мм рт.ст. 108,59 ± 3,19 101,29 ± 4,08

ДмшДАТ, мм рт.ст. 55,71 ± 2,25 56,35 ± 2,91

ДмiнПАТ, мм рт.ст. 34,65 ± 3,35 28,94 ± 1,71

ДЧСС, уд/хв 71,21 ± 2,67 72,89 ± 2,18

ДмакЧСС, уд/хв 98,18 ± 6,55 98,59 ± 7,11

ДмшЧСС, уд/хв 52,94 ± 2,59 55,53 ± 1,90

ДСВСАТ, мм рт.ст. 15,92 ± 1,31 14,11 ± 0,92

ДСВДАТ, мм рт.ст. 12,78 ± 0,81 11,13 ± 0,87

ДСВПАТ, мм рт.ст. 12,15 ± 1,08 10,84 ± 0,65

Д1ЧСАТ, % 51,78 ± 3,55 35,19 ± 5,26**

Д1ЧДАТ, % 31,68 ± 5,64 22,47 ± 6,36

Д1ПСАТ, мм рт.ст./год 172,77 ± 23,62 91,14 ± 15,51**

Д1ПДАТ, мм рт.ст./год 74,92 ± 15,33 54,48 ± 15,16

НСАТ, мм рт.ст. 131,40 ± 2,23 127,20 ± 2,92

НДАТ, мм рт.ст. 72,93 ± 2,59 70,34 ± 2,34

НПАТ, мм рт.ст. 58,47 ± 2,51 56,87 ± 2,28

НмакСАТ, мм рт.ст. 155,35 ± 2,27 148,18 ± 4,00

НмакДАТ, мм рт.ст. 95,94 ± 2,79 84,94 ± 2,53

НмакПАТ, мм рт.ст. 72,94 ± 3,00 71,71 ± 3,45

НмшСАТ, мм рт.ст. 107,41 ± 2,28 106,59 ± 2,73

НмшДАТ, мм рт.ст. 56,82 ± 2,22 56,53 ± 2,36

НмшПАТ, мм рт.ст. 41,06 ± 2,76 44,88 ± 1,81

НЧСС, уд/хв 62,22 ± 2,20 61,58 ± 1,74

НмакЧСС, уд/хв 76,06 ± 2,60 72,88 ± 3,01

НмшЧСС, уд/хв 54,00 ± 2,32 54,59 ± 1,70

НСВСАТ, мм рт.ст. 14,38 ± 0,79 13,25 ± 1,22

НСВДАТ, мм рт.ст. 11,07 ± 0,53 9,04 ± 0,93*

НСВПАТ, мм рт.ст. 9,26 ± 0,90 7,90 ± 0,65

Н1ЧСАТ, % 70,36 ± 4,53 63,67 ± 7,29

Н1ЧДАТ, % 28,89 ± 6,19 25,24 ± 6,02

Н1ПСАТ, мм рт.ст./год 556,80 ± 23,70 262,98 ± 50,05*

Н1ПДАТ, мм рт.ст./год 75,47 ± 21,00 42,13 ± 11,26*

0,00

-5,00 -

-&

го -10,00

-15,00

Ж <1> ж ■Р Si К J Ж

с 5 S о го С 1

CI с^ X

i— с сч X S ю ■р CN

d Ci <D о hi CN

к

J

го

-

io e;

so _ О T- о hi hi

S CD

5 J

ro x io

о

Групи терапи

Рисунок 2. Динамка зниження середньодобового САТ у групах терапи

денний САТ (ДСАТ), зменшилася варiабельнiсть шч-ного ДАТ (НДАТ). ЧСС достовiрно не змшилася.

Уш схеми лiкування достовiрно не впливали на до-бовий профть АТ: Д1 достовiрно не змшився в жоднiй rpyni.

Загалом, цiльовий АТ при добовому мошторуван-нi < 140/90 мм рт.ст. було досягнуто у 72,23 % пащен-пв на фонi лшування монотеpапiею дилтiаземом, у 76,47 % — на фон лiкyвання монотерашею лерканди-пiном, у 62,50 % — на фош комбшац!! 20 мг лерканди-пiнy та 240 мг дилпазему, у 73,34 % на фош комбша-ци 10 мг леркашдишну та 240 мг дилпазему, у 78,95 % пащенпв, що лiкyвалися комбiнацiею 10 мг леркашдишну та 120 мг дилпазему, та у 52,94 % пащенпв, яи приймали комбiнацiю 20 мг леркашдишну та 120 мг дилпазему. Рiзниця мiж групами у частой досягнення цшьового АТ була недостовipною.

Отже, всi схеми л!кування були ефективними щодо зниження не ттьки офiсноrо АТ, а й АТ при добовому мошторуванш.

У лiтеpатypi [36—52] широко висвiтлено досл!дження ВСР при АГ. Вказуеться, що для пащенпв з riпеpтензiею поpiвняно зi здоровими добровольцями е характерним зниження загально! потyжностi ВСР i збiльшення сим-патовагального балансу (2,3—3,0) внасл!док пщвищення активностi симпатично! частини ВНС i/або пpиrнiчення парасимпатично!. 6 також дан [46, 48], що св!дчать про зниження потyжностi обох ланок регуляторно! системи, оск1льки зниження парасимпатичного вщдту е бiльш ютотним, що призводить до вiдносно! симпатикотони.

Динамiка впливу монотерапи дилтiаземом i лер-канiдипiном та !х piзнодозово! комбiнацi! подана в табл. 10. Нами не вщзначено достовipних змш у ВСР в жоднiй груш лшування.

У нашому дослiдженнi ми не вщзначили достов!р-но! piзницi у змiнi паpаметpiв ваpiабельностi серцевого ритму (ВСР) у вшх дослщжуваних групах пацiентiв.

ВСР вивчалась piзними дослiдниками. Так, Fumiharu Togo та Masaya Takahash провели система-тичний огляд, що оцшюе та узагальнюе зв'язок осо-бливостей роботи з ВСР у пращвниив. Вiдповiдно до рекомендацш бвропейського товариства каpдiологiв i Пiвнiчноамеpиканського товариства електpофiзiологi! ними були розглянуп дослiдження, що включали ана-лiз таких показник1в ВСР: NN, SDNN, щдекс SDNN, коpiнь середньоквадратично! piзницi послiдовних ш-теpвалiв NN (RMSSD), iнтеrpованi спектpальнi по-казники високо! (HF > 0,15 Гц) i низько! частоти (LF, 0,04—0,15 Гц) i LF/HF Були розглянуп та визначенi як значимi й асоцшоваш зi змiнами потyжностi HF таи фактори: фiзико-хiмiчнi (небезпечнi умови пpацi та вплив токсичних речовин), психосощальне наванта-ження (стреси на робоп) i ненормований робочий час. Щ данi вказують, що дослщження парасимпатично! дiяльностi нервово! системи мають велике значення у попеpедженнi захворювань серцево-судинно! системи. Зокрема, автори пропонують використовувати дуже низькi та наднизьи частотнi компоненти ВСР для оцшки здоров'я пpацiвникiв [36].

Стан вегетативно! нервово! системи вивчався у р!з-них групах хворих, так, Piccirillo G., Fimognari FL., Mu-nizzi M.R., Bucca C., Cacciafesta M., Marigliano V. оцшю-вали вплив вiкy на симпатичну активацш у хворих на АГ, чутливу до концентраций солi. Було встановлено, що АГ, чутлива до концентраций сол!, ймов!рно, пов'язана !з симпатичною гшерактивнютю у пащенпв молодого i середнього в!ку; у лигах людей такого зв'язку виявити не вдалося. Отже, симпатична активнють зменшуеться з вшом, i це в!дбуваеться швидше при супутнш АГ [37].

Значно меншу середньо- та високочастотну ВСР у хворих на АГ пор!вняно з хворими на ЦД виявили у сво!й робот! Salo T.M.1, Viikari J.S., Antila K.J., Voipio-Pulkki L.M., Jalonen J.O., Valimaki I.A. Вш i наявшсть нейропат!! також виявились важливими факторами, що визначають мшливють серцевого ритму. Було встановлено, що метопролол знижуе ВСР у низькочастот-ному та середньочастотному д!апазонах навиь шсля поправки на змшу частоти серцевих скорочень. У той час як еналаприл ютотно не змшюе ВСР. У пащенпв !з АГ, ЦД i нейропапею метопролол майже не впливае на ВСР. Через це шпбиори АПФ, що е б!льш нейтральни-ми з точки зору контролю вегетативно! нервово! сис-теми, можна розглядати як альтернативне лшування таких пащенпв [38].

Wang H.B., Shi Q., Zhang C. вивчали взаемозв'язок розвитку гшертошчно! гшертроф!! ЛШ з ВСР. Ними було доведено, що комбшоване лшування препаратами БРА, д!уретиками i блокаторами р1-рецептор!в призводить до стабтьного зниження АТ, пщвищення ВСР i веде до зменшення гшертошчно! гшертрофп ЛШ [39].

Lotufo P.A., Valiengo L., Bensenor I.M., Brunoni A.R. провели систематичний огляд в Medline та шших базах даних за основними умовами пошуку «епшепс!я», «протисудомш», «вар!абельшсть ритму серця», «блу-каючий нерв» i «автономна нервова система». За цими

ШМЧМ ДОСЛ1ДЖЕННЯ I CLINICIAL RESEARCHES

pезультатами автоpи пiдтвеpдили та pозшиpили гшо-тезу симпатичного дисбалансу щи епiлепсiï, що ви-piзняeться бiльш низькими значеннями HF, SDNN i RMSSD поpiвняно з кошрольною гpупою. Кpiм того, вщзначена тенденцiя до бiльш високиx значень HF у пацieнтiв, якi отpимують медикаментозне лiкування. Як низькочастотнi (LF), так i високочастотш (HF) по-казники e пpогностичними фактоpами заxвоpювань та смеpтностi вiд сеpцево-судинниx заxвоpюванняx. Результати пiдкpеслюють важливiсть дослiдження ве-

Таблиця 1Q. Динамка вар/абельносп серцевого ритму в групах л1кування (M ± m)

Показник На початку л^вання Наприкшщ лiкування

1 2 з

Дилтiазем 240 мг (n = 18

ВСР LF/HF, ум.од. 2,24 t 0,38 2,73 t 0,63

ВСР День LF/HF, ум.од. 1,81 t 0,27 2,2 t 0,48

ВСР HÍ4 LF/HF, ум.од. 2,89 t 0,53 3,39 t 0,84

Леркашдишн 20 мг (n = 17)

ВСР LF/HF, ум.од. 2,95 t 0,54 3,37 t 0,62

ВСР День LF/HF, ум.од. 2,68 t 0,48 3,41 t 0,72

ВСР HÍ4 LF/HF, ум.од. 3,48 t 0,64 3,61 t 0,68

Леркашдишн 20 мг Диллазем 240 мг (n = 16

ВСР LF/HF, ум.од. 2,08 t 0,37 2,01 t 0,35

ВСР День LF/HF, ум.од. 1,65 t 0,36 1,59 t 0,26

ВСР HÍ4 LF/HF, ум.од. 2,69 t 0,43 2,83 t 0,47

Леркашдишн 10 мг Диллазем 240 мг (n = 1S

ВСР LF/HF, ум.од. 2,66 t 0,50 2,36 t 0,34

ВСР День LF/HF, ум.од. 2,69 t 0,59 2,14 t 0,43

ВСР HÍ4 LF/HF, ум.од. 2,94 t 0,49 2,67 t 0,40

Леркашдишн 10 мг Диллазем 120 мг (n = 19

ВСР LF/HF, ум.од. 3,78 t 0,75 2,88 t 0,37

ВСР День LF/HF, ум.од. 2,79 t 0,41 2,69 t 0,36

ВСР HÍ4 LF/HF, ум.од. 4,30 t 0,04 3,36 t 0,45

Леркашдишн 20 мг Диллазем 120 мг (n = 17

ВСР LF/HF, ум.од. 2,510 t 0,234 2,48 t 0,62

ВСР День LF/HF, ум.од. 2,43 t 0,36 2,38 t 0,74

ВСР HÍ4 LF/HF, ум.од. 2,67 t 0,36 2,73 t 0,68

Разом (n = 102)

ВСР LF/HF, ум.од. 2,74 t 0,21 2,68 t 0,21

ВСР День LF/HF, ум.од. 2,37 t 0,17 2,44 t 0,23

ВСР HÍ4 LF/HF, ум.од. 3,19 t 0,25 3,14 t 0,25

Примтка: * — р < Q,Q5 — достов1рн1сть змШ пор1в-няно з початком.

гетативно! функцй' у пацieнтiв з епiлепсieю в клшчшй пpактицi. Оцiнка BCP може бути також »sp^^Ki пpи плануваннi медикаментозного л!кування [40].

Li L.X., Tang W., Chen B.J., Wang T. пpоаналiзували взаeмозв'язок мiж BCP i AT у xвоpиx, як! пеpебувають на пеpитонеальному дiалiзi. BCP суттево вiдpiзнявся у пацieнтiв на пеpитонеальному дiалiзi: у пацieнтiв з! зниженим AT мала мюце активащя паpасимпатичноï неpвовоï системи, в той час як активащя симпатично!' неpвовоï системи спостеpiгалась у пацieнтiв з тд-вищеним AT. Отже, NF e незалежним показником, пов'язаним !з piвнем AT [41].

Weston K.S.1, Sacre J.W., Jellis C.L., Coombes J.S. по-piвняли наявшсть i тяжисть вегетативно!' дисфункцй' у xвоpиx на ЦД 2-го типу з шдвищеною pеакцieю AT на ф!зичн навантаження i без тако!'. Зниження BCP тсля фiзичниx впpав у пацieнтiв з ЦД 2-го типу з пдвище-ною вщповщдю AT на ф!зичн навантаження говоpить що наявшсть доклЩчно! вегетативно! дисфункцй', опосеpедкованоï поpушенням модуляцй' блукаючого неpва [42].

^огодш iснуe бpак iнфоpмацiï щодо коpеляцiï м!ж фактоpами pизику сеpцево-судинниx ускладнень i по-казниками д!яльносп вегетативно!' неpвовоï системи у дггей. Zhou Y., Xie G., Wang J., Yang S. встановили, що збтьшення числа сеpцево-судинниx фактоpiв p^ зику пов'язане з пpогpесуючим зниженням SDNN, RMSSD, LF i HF. CAT негативно коpелюe з SDNN, RMSSD, LF i HF. 1ндекс ожщшня негативно коpелюe з RMSSD i HF. Змши д!яльносп автономно!' неpвовоï системи зpостають з! збтьшенням числа фактоpiв p^ зику сеpцево-судинниx заxвоpювань [43].

Eryonucu B.1, Bilge M., Güler N., Uygan I. дослщжу-вали вплив д!яльносп вегетативно!' неpвовоï системи на п!двищену вщповщь CAT п!д час фiзичниx наванта-жень у здоpовиx людей [44]. A 1рупа дослщниив на чол! з Evrengul H., Tanriverdi H., Kose S., Amasyali B., Kilic A., Celik T., Turhan H. дослщжували взаeмозв'язок м!ж в!д-новленням 4CC i BCP у xвоpиx на шем!чну xвоpобу сеpця. Дшшли висновку, що в!дновлення 4CC i BCP значно знижуються у xвоpиx на IXC. Зниження 4CC паpалельно з! змшами в паpаметpаx BCP, як! можуть бути легко вимipянi у фаз! в!дновлення навантажуваль-ного тесту та викоpистанi для виявлення зниження па-pасимпатичноï тонусу й оцшки вегетативного балансу у пацieнтiв з IXC [45].

Gianfranco Piccirillo, Emanuela Viola, Marialuce Noc-co, Elvira Santagada, Michele Durante, Carmela Bucca, Vincenzo Marigliano дослщжували автоматичну моду-ляцш 4CC i AT у xвоpиx на Ar !з симптомами тpиво-ги. Лнал!з показав ютотний зв'язок м!ж piвнем тpи-воги та диспеpсieю QT (R = 0,27, P < 0,001), 1ММЛШ (R = 0,26, P < 0,001), i HF (R = -0,18, P < 0,05) (ощнка тpивоги = 0,15 х ms2 + 0,07 г/m2 — 0,001 мс — 14,6). Aле не виявили ютотного зв'язку м!ж шшими спектральни-ми та неспектpальними змшами [46].

Piccirillo G.1, Vetta F, Viola E., Santagada E., Ronzoni S., Cacciafesta M., Marigliano V оцшювали вегетативну pегу-ляцш сеpцево-судинноï даяльносл у xвоpиx на ожщшня.

Ожирiння збiльшуe симпатичну регуляцiю АТ, але змен-шуе регуляцiю серцевого ритму. Пацieнти з ожиршням мали висок! piBHi норадреналшу в плазмi та низью piBHi LF серцевого ритму, що може вщображати зниження чут-ливостi адренорецепторiв у таких хворих [47].

Piccirillo G.1, Munizzi M.R., Fimognari F.L., Marigli-ano V. у свош роботi отримали результати, що пщтвер-джують посилення симпатично! активностi у хворих на АГ. Вони також вказують на тюний зв'язок мiж шдек-сом маси лiвого шлуночка i спектральними iндексами активацй' симпатично! нервово! системи [48].

Valera B.1, Dewailly E., Poirier P., Counil E., Suhas E. дослщжували вплив ртуп на АТ, ЧСС i ВСР у французь-ких полшезшщв. Встановили, що пiдвищений рiвень ртуп пов'язаний зi зниженням ВСР серед шдлггыв Французько! Полiнезiï, в той час як значимого зв'язку мiж ЧСС та ВСР серед подпитав порiвняно з дорослими не спостериалося [49].

Tsuji H., Venditti Jr., Manders E.S., Evans J.C., Larson M.J., Feldman C.L., Levy D. проанал1зували зниження ВСР i ризик смертносп серед хворих Фремш-гемського дослщження i показали, що оцшка ВСР мае прогностичне значення на додаток до оцшки тради-цшних факторiв ризику [50].

Singh J.P., Larson M.G., Tsuji H., Evans J.C., O'Don-nell C.J., Levy D. встановили, що у пащенпв з АГ ВСР знижуеться. Серед нормотензивних чоловшв зниження ВСР було пов'язано з вищим ризиком розвитку АГ. Щ дан узгоджуються з гiпотезою, що вегетативна дис-регуляцiя мае ютотне значення на раннiй стадй' АГ [51].

Gyung-Mee Kim, Jong-Min Woo дослщжували фак-тори, що визначають ВСР серед здорового корейського населення. Використовуючи дуже велику вибiрку здо-рових людей, вони вiдзначили, що вш i стать повиннi розглядатися як незалежш фактори, що визначають ВСР [52].

Kinoshita H., Kuwahara K., Takano M., Arai Y., Ku-wabara Y., Yasuno S. пор1внювали ефекти ефонiдипiну та мiбефрадилу на виживання i виникнення аритмш серед трансгенних мишей (dnNRSF-TG) з ДКМП. Виявили, що блокада T-типу Са2+-каналiв зменшуе дисбаланс вегетативно! нервово! системи та кть-кiсть аритмш у мишей з модельованою дилатацшною кардiомiопатieю. Також блокада T-типу Са2+-каналiв запобiгаe раптовiй смертi у мишей, яы перенесли ш-фаркт мюкарда. Цi результати показують, що блокада T-типу Са2+-каналiв е потенцiйно корисним подходом щодо запобiгання раптово! смерп у пацieнтiв з серце-вою недостатнiстю [53].

Пiсля 1-го мюяця лiкування частина пацieнтiв була переведена на шшу антигiпертензивну терапiю через не досить задовтьну переносимiсть терапи'. Так, у груш дилпазему 240 мг 3 пащенти були переведет на при-йом бюопрололу в дозi 10 мг на добу, внаслщок головного болю, що не потребував вiдмiни протягом першо-го мiсяця лiкування, але не досить добре переносився пащентами. В груш леркашдишну подальшо! вiдмiни препарату не було, пащенти продовжили призначену терапш. В групi комбiнацiï лерканщишну 20 мг i дилпа-

зему 240 мг подальша вiдмiна дилпазему спостериалася у 5 пацieнтiв через незначний, але постшний головний бть, i було рекомендовано приеднання бюопрололу в дозi 5—10 мг на добу. В груш лерканщишну 10 мг та дилпазему 240 мг подальша змша терапи була у 3 пащенпв: одному було замшено дилпазем на бюопролол 10 мг, а в шших двох випадках переведено на прийом iнгiбiторiв АПФ периндоприл у дозi 8 мг на добу. В груш комбшацй' 10 мг лерканщишну та 120 мг дилпазему подальшо! вщ-мши не було. В груш комбшацй 20 мг лерканщишну та 120 мг дилпазему подальша змша терапи була у 3 хворих: пащенти були переведет на прийом блокаторiв рецеп-торiв до АТ11 валсартан у дозi 160 мг на добу через головний бть на прийом комбшацй'.

Отже, ми можемо зробити висновок, що тератя на основi як моно, так i комбшацй' лерканщишну та дилпазему була ефективною щодо зниження як офюного АТ, так i АТ при добовому мошторуванш. Внаслщок найкращо! переносимосп лерканщишну 20 мг на добу та низькодозово! комбшацй' «лерканщишн 10 мг i дилпазем 120 мг» щ стратеги' лшування можна рекоменду-вати для подальшого лшування пащенпв iз АГ м'якого та помiрного ступеня.

Висновки

1. За даними офюного вимiрювання АТ, комбшо-ване л^вання на основi лерканщишну та дилпазему було таке ж ефективне, як i лшування на основi монотерапи' лерканщишном i дилпаземом: у груш дилпазему 240 мг офюний САТ/ДАТ достовiрно знизився на 9,94/9,89 мм рт.ст., у груш лерканщишну 20 мг — на 12,35/8,18 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 20 мг/дилпазем 240 мг» — на 12,75/8,19 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 10 мг/дилпазем 240 мг» — на 11,60/8,33 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 10 мг/дилпазем 120 мг» — на 11,68/9,84 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 20 мг/дилпазем 120 мг» — на 13,88/9,76 мм рт.ст. Тобто вш вибраш схеми лшування були однаково ефективними щодо зниження офюного АТ.

2. За даними добового мошторування АТ, комбь новане лшування на основi лерканщишну та дилпазему було таке ж ефективне, як i лшування на осно-вi монотерапй' лерканщишном i дилпаземом: у груш дилпазему 240 мг 24САТ/ДАТ достовiрно знизився на 11,92/7,22 мм рт.ст., у груш лерканщишну 20 мг — на 8,65/9,06 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 20 мг/дилпазем 240 мг» — на 6,10/6,94 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 10 мг/дилпазем 240 мг» — на 8,96/5,54 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 10 мг/дилпазем 120 мг» — на 7,21/5,47 мм рт.ст., у груш комбшацй' «лерканщишн 20 мг/дилпазем 120 мг» — на 6,81/7,89 мм рт.ст. Тобто вш вибраш схеми лшування були однаково ефективними щодо зниження до-бового АТ.

3. Досягнення цтьових рiвнiв офюного АТ та АТ при ДМАТ було однаковим у вшх групах лшування. В груш дилпазему 240 мг як офюний АТ, так i АТ при ДМАТ було досягнуто у 72,23 % пащенпв. У груш лер-

APTEPHAJIbHAH

a rHnEPTEH3HH

KamgHnmy hk o^icHHË AT, TaK i AT npu ,3,MAT 6y.no gocflrayro y 76,47 % na^emiB. y rpyni KOM6ma^ï «nep-KamgHmH 20 Mr/gHOTia3eM 240 Mr» m^bOBHË o^icHHË AT aocnrayro y 56,25 % пaцieнтiв, a m^bOBHË AT npu ^MAT y 62,50 % na^emiB. y rpyni ком6iнaцiï «nep-KamgHmH 10 Mr/gttrria3eM 240 Mr» цmbовнË o^icHHË AT aocnrayro y 66,67 % na^eHTiB, a m^bOBHË AT npu ^MAT y 73,34 % пaцieнтiв. y rpyni KOM6ma^ï «nep-KamgHmH 10 Mr/gHOTia3eM 120 Mr» цmbовнË o^icHHË AT aocnrayro y 52,63 % na^eHTiB, a m^bOBHË AT npu ^MAT y 78,95 % na^emiB. y rpyni ком6iнaцiï «nep-KamgHmH 20 Mr/gHOTia3eM 120 Mr» цmbовнË o^icHHË AT aocnrayro y 82,35 % na^eHTiB, a m^bOBHË AT npu ^MAT y 52,94 % namerniB.

4. He cnocrepirarocfl gpcTOBipHoro BnrnBy hk moho-Tepaniï £HOTia3eMOM i nepKamgHnmoM, TaK i ïxHix KOM6i-нaцiË Ha 3MiHH BCP.

5. y na^eHTiB i3 HeycKnagHeHoro m'hkoki Ta noMipHoro Ar peK0MeHg0BaH0 niKyBaHHH MOHOTepaniero nepKarn-guniHOM 20 Mr Ha go6y a6o KOM6iHOBaHe HH3bK0g030Be niKyBaHHH Ha 0CH0Bi nepKamgHnmy 10 Mr i £HOTia3eMy

120 Mr Ha go6y, qo go3Bonfle gocarm m^bOBoro AT npu g060B0My MOHiTopyBaHHi y 76,47 % Ta 78,95 % naujemÏB BignoBigHO.

CnucoK AÏTepaTypw

1. 2007 European Society of Hypertension — European Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension // J.Hypertension. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-1187.

2. Raicu M, Pojoga L., Simionescu N., Simionescu M. Differential effect of two calcium channel blockers nifedipine and diltiazem on atherogenesis in hypercholesterolemic hamster // J. Submicrosc. Cytol. Pathol. — 1996. — Vol. 28(2). — P. 265-275.

3. Richard S. Vascular effects of calcium channel antagonists: new evidence // Drugs. — 2005. — Vol. 65(2). — P. 1-10.

4. Scholze J.E. Differential therapy with calcium antagonists // Herz. — 2003. — Vol. 28(8). — P. 754-763.

5. Horwitz, L.D., Weinberger H.D., Clegg L.Comparison of amlodi-pine and long-acting diltiazem in the treatment ofmild or moderate hypertension //Am. J. Hypertens. — 1997. — Vol. 10(11). — P. 1263-1269.

6. Karaca I., Coçkun N., Yavuzkir M, Ilkay E, Dagli N., Içik A., Balin M, Akbulut M, Arslan N. Effect of diltiazem and metoprolol on left atrial appendix functions in patients with nonvalvular chronic atrial fibrillation//Anadolu Kardiyol. Derg. — 2007. — Vol. 7(1). — P. 37-41.

7. Kawano Y., Makino Y., Okuda N., Takishita S., Omae T. Effects of diltiazem retard on ambulatory blood pressure and heart rate variability in patients with essential hypertension // Blood Press. Monit. — 2000. — Vol. 5(3). — P. 181-185.

8. Luk J.H., Walsh B, Yasbin P. Safety and efficacy of prehospital diltiazem //West J. Emerg. Med. — 2013. — Vol. 14(3). — P. 296-300.

9. Bevan R.D.1, Bevan J.A., Fraz,ee J.G. Diltiazem protects against functional changes in chronic cerebrovasospasm in mon-keys//Stroke. — 1988. — Vol. 19(1). — P. 73-79.

10. Wright J.T. Jr., Sica D.A., Gana T.J., Bohannon K., Pascual L.G., Albert K.S. Antihypertensive efficacy of night-timegraded-release diltiazem versus morning amlodipine in African Americans // Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 17(9). — P. 734-742.

11. Watts R.W., Wing L.M. A placebo-controlled comparison of diltiazem and amlodipine monotherapy in essential hypertension

using 24-hour ambulatory monitoring // Blood Press. — 1998. — Vol. 7(1). — P. 25-30.

12. Whelton A., Eff J., Magner D.J. Sustained antihypertensive activity of diltiazem SR: double-blind, placebo-controlled study with 24-hour ambulatory blood pressure monitoring // J. Clin. Pharmacol. — 1992. — Vol. 32(9). — P 808-815.

13. Pool P.E., Massie B.M., Venkataraman K., Hirsch A.T., Sa-mant D.R.., Seagren S.C., Gaw J, Salel A..F, Tubau J.F. Diltiazem as monotherapy for systemic hypertension: a multicenter, randomized, placebo-controlled trial//Am. J. Cardiol. —1986. — Vol. 57(4). — P. 212-217.

14. Chrysant S.G., Miller E. Effects of atenolol and diltiazem-SR on exercise and pressure load in hypertensive patients // Clin. Cardiol. — 1994. — Vol. 17(12). — P. 670-674.

15. Betocchi S., Pscione F, Losi M.A., Pace L., Boccalatte M., Perrone-Filardi P., Cappelli-Bigazzi, Briguori C., Manganelli F., Ciampi Q., Salvatore M., Chiariello M. Effects of diltiazem on left ventricular systolic and diastolic function in hypertrophic cardiomy-opathy//Am. J. Cardiol. — 1996. — Vol. 78(4) — P. 451-457.

16. Chern M.S., Lin F.C., Wu D. Comparison of clinical efficacy and adverse effects between extended-release felodipine and slow-release diltiazem in patients with isolated systolic hypertension // Changgeng Yi Xue Za Zhi. — 1999. — Vol. 22(1). — P. 44-51.

17. Coca A., Sobrino J., Soler J., Modol J., Palos M.A., Min-guez A., Esque J., Plana J., Cases M., Closas J., de la Sierra A. Trough-to-peak ratio and circadian blood pressure profile after treatment with once-daily extended-release diltiazem, 240 mg, in patients with mild-to-moderate essential hypertension // J. Cardiovasc. Pharmacol. — 1997. — Vol. 29(3). — P. 316-322.

18. Barrios V., Navarro A., Esteras A., Luque M, Romero J., Tamargo J., Prieto L., Carrasco J.L., Herranz I., Navarro-Cid J., Ruilope L.M. Investigators of ELYPSE Study (Eficaciade Lercani-dipino Perfilde Seguridad). Antihypertensive efficacy and tolerability of lercanidipine in daily clinical practice. The ELYPSE Study. Eficacia de Lercanidipino y suPerfil de Seguridad // Blood Press. — 2002. — Vol. 11(2). — P. 95-100.

19. Borghi C. Lercanidipine in hypertension // Vasc. Health. Risk. Manag. — 2005. — Vol. 1(3). — P. 173-182.

20. Burnier M., Pruijm M., Wuerzner G. Treatment of essential hypertension with calcium channel blockers: what is the place of lercanidipine? // Expert. Opin. Drug. Metab. Toxicol. — 2009. — Vol. 5(8). — P. 981-987.

21. Burnier M. Renal protection with calcium antagonists: the role of lercanidipine // Curr. Med. Res. Opin. — 2013. — Vol. 29(12). — P. 1727-1735.

22. Corsini A., Bonfatti M, Quarato P., Accomazzo M.R., Raite-ri M, Sartani A., Testa R., Nicosia S., Paoletti R., Fumagalli R. Effect of the new calcium antagonist lercanidipine and its enantiomers on the migration and proliferation of arterial myocytes // J. Cardiovasc. Pharmacol. — 1996. — Vol. 28(5). — P. 687-694.

23. Burnier M. Renal protection with calcium antagonists: the role of lercanidipine // Curr. Med. Res. Opin. — 2013. — Vol. 29(12). — P. 1727-1735.

24. Cesarone M.R., Incandela L., Ledda A., De Sanctis M.T., Steigerwalt R., Pellegrini L., Bucci M, Belcaro G., Ciccarelli R. Pressure and microcirculatory effects of treatment with lercanidipine in hypertensive patients and in vascular patients with hypertension // Angiology. — 2000. — Vol. 51(8 Pt 2). — P. 53-63.

25. Corsini A., Accomazzo M.R., Canavesi M., Sartani A., Testa R., Catapano A.L., Fumagalli R., Paoletti R., Bernini F. The new

APTEPHAJIbHAH

rHIIEPTEH3Hfl a

calcium antagonist lercanidipine and its enantiomers affect major processes of atherogenesis in vitro: is calcium entry involved?// Blood Press Suppl. - 1998. - Vol. 2. - P. 18-22.

26. Farah R., Shurtz-Swirski R., Khamisy-Farah R. Lercanidipine effect on polymorphonuclear leukocyte-related inflammation and insulin resistance in essential hypertension patients // Cardiol. Ther. - 2012. - Vol. 1(1). - P. 4.

27. Cicero A.F., Gerocarni B, Rosticci M, Borghi C. Blood pressure and metabolic effect of a combination of lercanidipine with different antihypertensive drugs in clinical practice // Clin. Exp. Hyper-tens. - 2012. - Vol. 34(2) - P. 113-117.

28. Haller H, Cosentino F., Lüscher T.F. Endothelial dysfunction, hypertension and atherosclerosis. A review of the effects of laci-dipine // Drugs R. D. - 2002. - Vol. 3(5) - P. 311-323.

29. Herbette L.G., Vecchiarelli M, Sartani A., Leonardi A. Lercanidipine: short plasma half-life, long duration of action and high cholesterol tolerance. Updated molecular model to rationalize its pharmacokinetic properties // Blood Press Suppl. - 1998. - Vol. 2. - P. 10-17.

30. McClellan K.J., Jarvis B. Lercanidipine: a review of its use in hypertension // Drugs. - 2000. - Vol. 60(5). - P. 1123-1140.

31. Meier P., Burnier M. Lercanidipine, a third generation calcium antagonist. Which advantages?//Rev. Med. Suisse. - 2006. -Vol. 2(78). - P. 2047-2050, 2052-2053.

32.. Omboni S., Zanchetti A.. Antihypertensive efficacy of lercanidipine at 2.5, 5 and 10 mg in mild to moderate essential hypertensives assessed by clinic and ambulatory blood pressure measurements. Multicenter Study Investigators // J Hypertens. - 1998. - Vol. 16(12 It 1). - P. 1831-1838.

33. Sakurai-Yamashita Y., Harada N., Niwa M. Lercanidipine rescues hippocampus pyramidal neurons from mild ischemia-induced delayed neuronal death in SHRSP // Cell. Mol. Neurobiol. -2011. - Vol. 31(4). - P. 561-567.

34. Yeh J.L., Hsu J.H., Liang J.C., Chen I.J, Liou S.F. Lercanidipine and labedipinedilol-A attenuate lipopolysaccharide/interferon-Y-induced inflammation in rat vascular smooth muscle cells through inhibition of HMGB1 release and MMP-2, 9 activities//Atherosclerosis. - 2013. - Vol. 226(2). - P. 364-372.

35. Zanchetti A., Bond M.G., Hennig M, Neiss A., Mancia G, Dal Palu C, Hansson L., Magnani B, Rahn K.H., Reid J.L., Rodi-cio J., Safar M, Eckes L., Rizzini P. European Lacidipine Study on Atherosclerosis investigators. Calcium antagonist lacidipine slows down progression of asymptomatic carotid atherosclerosis: principal results of the European Lacidipine Study on Atherosclerosis (ELSA), a randomized, double-blind, long-term trial// Circulation. - 2002. -Vol. 106(19). - P. 2422-2427.

36. Fumiharu Togo and Masaya Takahashi. Heart Rate Variability in Occupational Health - A Systematic Review // Industrial. Health. - 2009. - Vol. 47. - P. 589-602.

37. Piccirillo G., Fimognari F.L., Munizzi M.R., Bucca C., Cac-ciafesta M., Marigliano V. Age-depended influence on heart rate variability in salt-sensitive hypertensive subjects // J. Am. Geriatr. Soc. - 1996. - Vol. 44(5). - P. 530-538.

38. Salo T.M., Viikari J.S., Antila K.J., Voipio-Pulkki L.M., Jalonen J.O., Valimaki I.A. Antihypertensive treatment and hert rate variability in diabetic patients: role of cardiac autonomic neuropathy // J. Auton. Nerv. Syst. - 1996. - Vol. 60(1-2). - P. 61-70.

39. Wang H.B., Shi Q., Zhang C. Effects of heart rate variability and smoothness index on reversal of hypertensive left ventricular hypertrophy //Zhonghua Yi Xue Za Zhi. - 2011. - Vol. 91(12). -P. 832-835.

40. Lotufo P.A., Valiengo L, Bensenor I.M., Brunoni A.R. A systematic review and meta-analysis of heart rate variability in epilepsy and antiepileptic drugs//Epilepsia. — 2012. — Vol. 53(2). — P. 272-282.

41. Li L.X., Tang W., Chen B.J., Wang T. Cross-sectional study of relation between blood pressure and heart rate variability in patients with peritoneal dialysis//Beijing Da Xue Xue Bao. — 2011. — Vol. 43(6). — P. 849-854.

42. Weston K.S., Sacre J.W., Jellis C.L., Coombes JS. Contribution of autonomic dysfunction to abnormal exercise blood pressure in type 2 diabetes mellitus// J. Sci Med. Sport. — 2013 — Vol. 16(1). — P. 8-12.

43. Zhou Y., Xie G., Wang J., Yang S. Cardiovascular Risc Factors Significantly Correlate With Automatic Nervous System Activity in Children// Can. J. Cardiol. — 2012. — Vol. 28(4). — P. 477-482.

44. Evrengul H., Tanriverdi H., Kose S., Amasyali B., Kilic A., Celik T., Turhan H. The relationship between heart rate recovery and heart rate variability in coronary artery disease //Ann. Noninvasive Electrocardiol. — 2006. — Vol. 11(2). — P. 154-162.

45. Eryonucu B, Bilge M., Guler N., Uygan I. The effect ofauto-nomic nervous system activity on exaggerated blood pressure response to exercise: evaluation by heart rate variability // Acta Cardiol. — 2000. — Vol. 55(3). — P. 181-185.

46. Piccrillo G, Elvira S., Viola E, Bucca C., Durante M., Ra-ganto P., Marigliano V. Automatic modulation of heart rate and blood pressure in hypertensive subjects with symptoms of anxiety // Clin. Sci (Lond). — 1998. — Vol. 95(1). — P. 43-52.

47. Piccrillo G, Vetta F., Viola E., Santagada E., Ronzoni S., Cacciafesta M, Marigliano V. Heart rate and blood pressure variability in obese normotensive subjects // Int. J. Obes. Relat. Metab. Disord. — 1998. — Vol. 22(8). — P. 741-750.

48. Piccrillo G., Munizzi M.R., Fimognari F.L., Marigliano V. Heart rate variability in hypertensive subjects // Int. J. Cardiol. — 1996. — Vol. 53(3). — P. 291-298.

49. Valera B., Dewailly E, Poirier P.P., Counil E, Suhas E. Influence of mercury exposure on blood pressure, resting heart rate and heart rate variability in French Polynesians: a cross-sectional study // Envaironmental Health. — 2011. — Vol. 10. — P. 99.

50. TsujiH., Venditti Jr., MandersE.S., Evans J.C., Larson M.J., Feldman C.L., Levy D. Reduced heart rate variability and mortality risk in elderly cohort. The Framingham // Circulation. — 1994. — Vol. 90. — P. 878-883.

51. Singh J.P., LarsonM.G., TsujiH., Evans J.C., O'DonnellC.J., Levy D. Reduced Heart Rate Variability and New-Onset Hypertension // Hypertension. — 1998. — Vol. 32. — P. 293-297.

52. Gyung-Mee Kim, Jong-Min Woo. Determination for Heart Rate Variability in a Normal Korean Population // Jn. Korean Med. Sci. — 2011. — Vol. 26(10). — P. 1293-1298.

53. Kinoshita H., Kuwahara K., Takano M., Arai Y, Kuwaba-ra Y, Yasuno S. et al. T-Type Ca2+ Channel Blockade Prevents Sudden Death in Mice With Heart Failure // Circulation. — 2009. — Vol. 120. — P. 743-752.

54. Rachmani R., Levi Z, Zadok B.S., Ravid M. Losartan and lercanidipine attenuate low-density lipoprotein oxidation in patients with hypertension and type 2 diabetes mellitus: a randomized, prospective crossover study // Clin. Pharmacol. Ther. — 2002. — Vol. 72(3). — P. 302-307.

55. Huang Q., Li Y., Sheng C at all. 7B.09: Blood pressure lowering efficacy of amlodipine andnifedipine-gits in ambulatory hypertension // J. Hypertension. — 2015. — Vol. 33, Suppl. 1. — e94.

OrpuMaHO 25.01.16 ■

Сиренко Ю.М., Рековець А.Л., Доброход А.С.

ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев

ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ МОНО- И КОМБИНИРОВАННОЙ АНТИГИПЕРТЕНЗИВНОЙ ТЕРАПИИ ДИГИДРОПИРИДИНОВЫМИ И НЕДИГИДРОПИРИДИНОВЫМИ АНТАГОНИСТАМИ КАЛЬЦИЯ НА ПОКАЗАТЕЛИ ОФИСНОГО АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ И АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ ПРИ СУТОЧНОМ МОНИТОРИРОВАНИИ У ПАЦИЕНТОВ С МЯГКОЙ

И УМЕРЕННОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ

Резюме. Введение. Выбор лечения артериальной гипертен-зии (АГ) базируется на предыдущем опыте применения препаратов у конкретного пациента, профиле сердечно-сосудистого риска, наличии поражений органов-мишеней, сердечно-сосудистых заболеваний, заболеваний почек и сахарного диабета. Как правило, у одного пациента имеется несколько факторов риска, поэтому лечение АГ следует проводить дифференцированно, часто прибегая к комбинированной терапии. Преимущество комбинированной терапии заключается в том, что одновременное использование двух различных препаратов не только более активно снижает артериальное давление (АД), но и обеспечивает воздействие на различные патогенетические механизмы гипертензии. Это позволяет более эффективно предупреждать поражение органов-мишеней, а также уменьшить количество побочных эффектов.

Цель. Данное исследование ставило целью сравнить эффективность разнодозовой комбинации лерканидипина и дилтиазема у пациентов с мягкой и умеренной АГ по влиянию на офисное АД и АД при суточном мониторировании.

Материалы и методы. В исследование были включены 123 пациента с мягкой и умеренной АГ: средний уровень офисного систолического (САД)/диастолического (ДАД) АД — 149,12/91,92 ± 1,42/0,93 мм рт.ст. Средний возраст больных составил 51,83 ± 0,86 года. Всех пациентов разделили на группы терапии. Первая группа (п = 20) — пациентам назначался дилтиазем в дозе 240 мг в сутки в два приема. Вторая группа (п = 20) — пациентам назначался лерканидипин 20 мг один раз в сутки. Третья группа (п = 22) — пациентам назначалась нефиксированная комбинация 20 мг лерканидипина и 240 мг дилтиазема в сутки. Четвертая группа (п = 20) — пациентам назначалась нефиксированная комбинация 10 мг лерканиди-пина и 240 мг дилтиазема в сутки. Пятая группа (п = 21) — пациентам назначалась нефиксированная комбинация 10 мг лерканидипина и 120 мг дилтиазема в сутки. Шестая группа (п = 20) — пациентам назначалась нефиксированная комбинация 20 мг лерканидипина и 120 мг дилтиазема в сутки. Всем пациентам в начале и в конце лечения проводили следующие исследования: измерение массы тела и роста, расчет индекса массы тела. Проводили измерение офисного САД, ДАД и частоты сердечных сокращений, суточное монитори-рование АД (СМАД), биохимическое исследование крови, включавшее определение содержания общего холестерина, триглицеридов, холестерина липопротеинов высокой плотности, холестерина липопротеинов низкой плотности, холестерина липопротеинов очень низкой плотности, индекс атерогенности. Срок лечения составил 1 месяц. Результаты. После анализа всех данных было установлено, что показатели офисных САД и ДАД значительно снизились у больных как с мягкой, так и с умеренной гипертензией во всех группах практически одинаково. Через 1 месяц терапии: в группе дил-

тиазема 240 мг офисное САД/ДАД достоверно снизилось на 9,94/9,89 мм рт.ст., в группе лерканидипина 20 мг на 12,35/8,18 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 20 мг/дилтиазем 240 мг» — на 12,75/8,19 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 10 мг/дилтиазем 240 мг» — на 11,60/8,33 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 10 мг/дилтиазем 120 мг» — на 11,68/9,84 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 20 мг/дилтиазем 120 мг» — на 13,88/9,76 мм рт.ст. То есть все выбранные схемы лечения были одинаково эффективными в отношении снижения офисного АД. По данным СМАД, комбинированное лечение на основе лерканидипина и дилтиазема было таким же эффективным, как и лечение на основе монотерапии лер-канидипином и дилтиаземом: в группе дилтиазема 240 мг 24САТ/ДАД достоверно снизилось на 11,92/7,22 мм рт.ст., в группе лерканидипина 20 мг — на 8,65/9,06 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 20 мг/дилтиазем 240 мг» — на 6,10/6,94 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 10 мг/дилтиазем 240 мг» — на 8,96/5,54 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 10 мг/дилтиазем 120 мг» — на 7,21/5,47 мм рт.ст., в группе комбинации «лерканидипин 20 мг/дилтиазем 120 мг» — на 6,81/7,89 мм рт.ст. То есть все выбранные схемы лечения были одинаково эффективными в отношении снижения суточного АД. Достижение целевых уровней офисного АД и АД при СМАД было одинаковым во всех группах лечения. В группе дилтиазема 240 мг как офисное АД, так и АД при СМАД было достигнуто у 72,23 % пациентов. В группе лерканидипина как офисное АД, так и АД при СМАД было достигнуто у 76,47 % пациентов. В группе комбинации «лерканидипин 20 мг/дилтиазем 240 мг» целевое офисное АД достигнуто у 56,25 % пациентов, а целевое АД при СМАД у 62,50 % пациентов. В группе комбинации «лерканидипин 10 мг/дилтиазем 240 мг» целевое офисное АД достигнуто у 66,67 % пациентов, а целевое АД при СМАД у 73,34 % пациентов. В группе комбинации «лерканидипин 10 мг/дилтиазем 120 мг» целевое офисное АД достигнуто у 52,63 % пациентов, а целевое АД при СМАД у 78,95 % пациентов. В группе комбинации «лерканидипин 20 мг/дилтиазем 120 мг» целевое офисное АД достигнуто у 82,35 % пациентов, а целевое АД при СМАД у 52,94 % пациентов.

Вывод. Терапия на основе как моно-, так и комбинации лерканидипина и дилтиазема была эффективной в отношении снижения как офисного АД, так и АД при суточном мониторировании. Вследствие лучшей переносимости лер-канидипина 20 мг в сутки и низкодозовой комбинации «лер-канидипин 10 мг и дилтиазем 120 мг» эти стратегии терапии можно рекомендовать для дальнейшего лечения пациентов с АГ мягкой и умеренной степени.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, лерканиди-пин, дилтиазем, офисное артериальное давление.

Sirenko Yu.M., Rekovets O.L., DobrokhodA.S.

State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine

EVALUATING THE IMPACT OF MONO- AND COMBINATION ANTIHYPERTENSIVE THERAPY WITH DIHYDROPYRIDINE AND NON-DIHYDROPIRIDINE CALCIUM CHANNEL BLOCKERS ON THE PARAMETERS OF OFFICE BLOOD PRESSURE AND BLOOD PRESSURE IN DAILY MONITORING IN PATIENTS WITH MILD TO MODERATE HYPERTENSION

Summary. Introduction. The choice of treatment for arterial hypertension (AH) is based on the previous experience of using the drugs in a specific patient, profiles of cardiovascular risk, the presence of target organ damage, cardiovascular diseases, kidney diseases and diabetes mellitus. Typically, one patient has multiple risk factors, so the treatment of AH should be differentiated, often resorting to combination therapy. The advantage of combination therapy is that the simultaneous use of two different drugs is not only reduce the blood pressure (BP) more actively, but also provides the impact on different pathogenic mechanisms of hypertension. This enables to more effectively prevent target organ damage, as well as reduce side effects. Objective. This study was aimed to compare the effectiveness of lerkanidipin and diltiazem combination at different doses in patients with mild to moderate AH in terms of the effects on office BP and BP in daily monitoring.

Materials and methods. The study included 123 patients with mild to moderate AH: the average office systolic (SBP)/diastolic BP (DBP) — 149.12/91.92 ± 1.42/0.93 mmHg. Average age of patients was 51.83 ± 0.86 yearss. All patients were divided into the groups of therapy. The first group (n = 20) — patients received diltiazem at a dose of240 mg per day in two divided doses. The second group (n = 20) — patients were administered lercanidipin 20 mg once daily. The third group (n = 22) — patients received non-fixed combination of 20 mg lercanidipin and 240 mg diltiazem a day. The fourth group (n = 20) — patients were administered non-fixed combination of10 mg lercanidipin and 240 mg diltiazem a day. The fifth group (n = 21) — patients received non-fixed combination of 10 mg lercanidipin and 120 mg diltiazem per day. The sixth group (n = 20) — patients were administered non-fixed combination of 20 mg lercanidipin and 120 mg diltiazem a day. All patients at baseline in and end of treatment underwent the following studies: measurement of body weight and height, calculation of body mass index. We have carried out office SBP, DBP and heart rate measurement, ambulatory BP monitoring (ABPM), biochemical blood assay, which included determination of total cholesterol, triglycerides, high density lipoprotein cholesterol, low density lipoprotein cholesterol, very low density lipoprotein cholesterol, atherogenic index. Duration of treatment was 1 month.

Results. After analyzing all the data, it was found that the indices of office SBP and DBP significantly decreased in patients with both mild and moderate hypertension in all groups almost equally. After 1 month of treatment: in the group of diltiazem 240 mg, office SBP/DBP was significantly decreased by 9.94/9.89 mmHg; in the group of 20 mg lercanidipine — by 12.35/8.18 mmHg; in the

group of combination «ercanidipine 20 mg/diltiazem 240 mg» — by 12.75/8.19 mmHg; in the group of combination «lercanidipine 10 mg/diltiazem 240 mg» — by 11.60/8.33 mmHg; in the group of combination «lercanidipine 10 mg/diltiazem 120 mg» — by 11.68/9.84 mmHg; in the group of combination «lercanidipine 20 mg/diltiazem 120 mg» — by 13.88/9.76 mmHg. That is, all selected treatment regimens were equally effective in reducing office BP. According to the data of ABPM, combination therapy based on lercanidipine and diltiazem was as effective as the treatment on the basis of monotherapy with lercanidipine and diltiazem: in diltiazem 240 mg group, 24SBP/DBP decreased significantly by 11.92/7.22 mmHg, in a group of lercanidipine 20 mg — by 8.65/9.06 mmHg; in the group of combination «lercanidipine 20 mg/diltiazem 240 mg» — by 6.10/6.94 mmHg; in the group of combination «lercanidipine 10 mg/diltiazem 240 mg» — by 8.96/5.54 mm Hg; in the group of combination «lercanidipine 10 mg/diltiazem 120 mg» — by 7.21/5.47 mmHg; in the group of combination «lercanidipine 20 mg/diltiazem 120 mg» — by 6.81/7.89 mmHg. So, all selected treatment regimens were equally effective in reducing blood pressure daily. Achieving the target levels of office BP and BP at ABPM was the same in all treatment groups. In the group of diltiazem 240 mg both office BP and BP in ABPM was achieved in 72.23 % of patients. In lercanidipine group, both office BP and BP in ABPM was achieved in 76.47 % of patients. In the group of combination «lercanidipine 20 mg/diltiazem 240 mg», target office BP target was achieved in 56.25 % of patients, and target BP in ABPM — in 62.50 % of patients. In the group of combination «lercanidipine 10 mg/diltiazem 240 mg», target office BP was achieved in 66.67 % of patients, and target BP in ABPM — in 73.34 % of patients. In the group of combination «lercanidipine 10 mg/diltiazem 120 mg», target office BP was achieved in 52.63 % of patients, and target BP in ABPM — in 78.95 % of patients. In the group of combination «lercanidipine 20 mg/diltiazem 120 mg», target office BP was achieved in 82.35 % of patients, and target BP in ABMP — in 52.94 % of patients.

Conclusion. Treatment based on both monotherapy and combination of lercanidipin and diltiazem was effective in reducing both office BP and BP in daily monitoring. Due to better toler-ability of lercanidipin 20 mg daily and low-dose combination of lercanidipin10 mg and diltiazem 120 mg, these strategies can be recommended for future treatment of patients with mild to moderate AH.

Key words: arterial hypertension, lercanidipin, diltiazem, office blood pressure.