CC BY
60
НА ДОПОМОГУ КЛ1Н1ЦИСТУ
TO HELP CLINICIANS
РАДЧЕНКО Г.Д., ТОРБАС О.О., ДОБРОХОД Г.С., С1РЕНКО Ю.М., ПОЛЩУК С.А. ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги iM. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украни», м. Кив
ОЦНКА АНТИППЕРТЕНЗИВНО1 ЕФЕКТИВНОСТ ТА ВПЛИВУ НА ЖОРСЖЮТЬ АРТЕРМ РАМШРИЛУ (PAMi3EC), ПРИЗНАЧЕНОГО У ВИГЛЯ^ МОНОТЕРАПií АБО В КОМБiНАЦií З АМЛОДИПНОМ (АЛАДИН), У ПАЦieНТiВ З М'ЯКОЮ ТА ПОМiРНОЮ АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ
Резюме. Метою доЫдження було оцнити антигтертензивну ефективтсть та вплив рамприлу (препарат Рамiзес компани ВАТ«Фармак», Украта) у виглядi монотерапи або в комбшаци з амлодипном (препарат Аладин компани ВАТ «Фармак», Украта) на центральний артерiальний тиск (АТ) та швид-ксть поширення пульсовог хвилi по артер1ях еластичного (ШППХе) та м'язового (ШППХм) титву па-цieнтiв 1з м'якою та помiрною артерiальною гiперmензieю (АТ).
УдоЫдження було включено 37пацieнтiв 1з м 'якою та помiрною АТ(середнш вк — 53,40 ± 2,35 року). Уам патентам на початку доЫдження та на етапах лкування проводили тат доЫдження: вимiрювання маси тша та зросту, вимiрювання офсного систолiчного АТ(САТ), дiасmолiчного (ДАТ) та частоти серцевих скорочень, добове монторування АТ, визначення швидкосmi поширення пульсовогхвилi по артер1ях еластичного там 'язового титв, центрального САТ, бюхшчне доЫдження кров^ ЕКТ. Пслярандомгзацйпризначалирамшрил у дозi 10мг. Якщо рiвень АТ через 1 мюяць лкування був бшьшим за цыьовий, то додавали амлодипш 5 мг, дозу якого збль-шували до 10мг при неефективнот терапи на 2-му мсящ лщвання. Тривалсть лщвання становила 3 мюя^. За даними офсного вимiрювання АТтримюячне лкування ефективно знижувало офсний САТ/ДАТ 1з 152,7 ± 3,6/92,7 ± 2,2 мм рт.ст. до 133,0 ± 1,9/80,9 ± 1,6 мм рт.ст. Цльовий офсний АТ було до-сягнуто на монотерапи у 21 (56,8 %) та на комбшованш терапи у 36 (97,3 %) пацieнmiв. Середне зни-ження середньодобового САТ/ДАТ становило 14,1 ± 0,9/5,1 ± 0,2 мм рт.ст., дСАТ/дДАТ — 14,8 ± 0,4/ 7,4 ± 0,3 мм рт.ст. та нСАТ/нДАТ — 11,5 ± 0,3/3,2 ± 0,1 мм рт.ст. Цшьового середньодобового САТ та ДАТ було досягнуто у 17 (45,9%) на монотерапи рамприлом та у 29 (78,4 %) пацieнmiв на комбшаци рамшрил + амлодитн. Позитивний вплив призначеног терапи тдтверджувався досmовiрним знижен-ням варiабельносmi дСАТ, Макс.САТ, Макс. ДАТ, ндекав навантаження часом та площею для 24САТ, дСАТ, нСАТ, 24ДАТ, дДАТта нПАТ. Лкування супроводжувалося досmовiрним зниженням центрального САТз 129,5 ± 2,2 мм рт.ст. до 118,5 ± 1,5 мм рт.ст. та покращенням пружно-еластичних влас-тивостей артерш еластичного типу, що проявлялося досmовiрним зменшенням ШППХе, ШППХм та ндексу приросту. Частота побiчнихреакцш становила 5,4 % (2,7 % на монотерапи). Ключовг слова: анmигiперmензивна ефективтсть, центральний арmерiальний тиск, жорстксть артерш, рамприл.
1нпбгтори анпотензинперетворюючого ферменту (АПФ) широко увшшли в практику лшування ар-TepiaibHoi' гшертензп (АГ), серцево!' недостатносп, дисфункци лiвoгo шлуночка, нефропатш та цукро-вого дiaбeту [2, 4, 5, 13, 21, 28, 33, 37, 45]. Препарат рамшрил, що належить до даного класу, все ще вва-жаеться новим для ринку Укра'ни, незважаючи на те, що патент на виробництво рамшрилу було одержано в 1991 рощ, а вже в кшщ 90-х з'явилися результати дослщження НОРЕ, що дозволило FDA зареестру-вати рамшрил для лшування пащенпв високого ри-зику виникнення серцево-судинних ускладнень у 2000 рощ [14, 19, 46]. На тепершнш час юнуе чи не
найбшьша серед iHri6rropiB АПФ кшьысть багато-центрових дослщжень щодо ефективност рамшрилу при рiзнiй серцево-судиннш патологй' [6, 11, 12, 14, 24, 26, 27-32, 43, 44, 46, 47 55, 56]. Практично немае сташв у кардюлоги', при яких би за вщсутносп проти-показань не можна було би призначати цей препарат.
З огляду на останш рекомендацп з лшування АГ у бшьшо! половини хворих доцшьним е призначен-ня комбшовано! антигшертензивно! терапи' [33]. Як
© Радченко Г.Д., Торбас О.О., Доброход Г.С., аренко Ю.М., Полщук С.А., 2013 © «Артер1альна ппертенз1я», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
правило, це пацieнти з piBHeM apTepiaibHoro тиску (АТ) 160/100 мм рт.ст. i вище або з високим ризиком виникнення серцево-судинних ускладнень. Най-бiльш популярною до недавнього часу була комбша-цiя iнгiбiтopи АПФ + дiуpeтик. Але два великих досль дження ACCOMPLISH i ASCOT продемонстрували переваги шшо1 комбшаци — шпбгтор АПФ + анта-гошст кaльцiю (АК) [22, 23, 25, 34, 35, 57]. Причому якщо рашше вважалося, що з АК краще призначати нeдигiдpoпipидинoвi, то тепер шсля цих та кiлькoх шших (VALUE, ALLHAT) дoслiджeнь хвaлeбнi слова звучать у бк саме дипдрошридинових. Причинами бтьшо1 eфeктивнoстi в попередженш серцево-су-динних ускладнень у дослщженш ASCOT комбшаци aмлoдипiн + шпбгтор АПФ називають тaкi: комбша-Шя сприяе бiльш жорсткому контролю apтepiaльнoгo тиску — краще знижуеться центральний АТ, краще контролюеться нiчний АТ, зменшуеться вapiaбeль-нiсть АТ; сумуеться позивний органопротекторний ефект iнгiбiтopiв АПФ та АК; зменшуеться кшькють пoбiчних peaкцiй та, вiдпoвiднo, покращуеться при-хильнiсть хворих до терапи.
Дуже шкавим залишаеться вивчення впливу piз-них пpeпapaтiв та !х комбшацш на центральний АТ та пружно-еластичш влaстивoстi apтepiй. У дoслiджeннi ASCOT показано, що юнуе piзниця мiж препаратами у ступeнi зниження центрального АТ при однаково-му зниженш oфiснoгo АТ [57]. За даними останньо-го мeтaaнaлiзу, всi класи aнтигiпepтeнзивних препа-paтiв зменшують жорстысть аорти при однаковому довготривалому зниженш АТ, але дeякi препарати (шпбгтори АПФ та сартани) роблять це значно рашше, що може вплинути на прогноз [39]. В Укра'1ш пoдiбних дослщжень мало, особливо з препаратами вгтчизняного виробництва. Тому метою нашого до-слiджeння було: оцшити aнтигiпepтeнзивну ефектив-нiсть та вплив paмiпpилу (препарат Рaмiзeс компани ВАТ «Фармак», Украша) у виглядi монотерапп або в комбшаци з дипдрошридиновим АК aмлoдипiнoм (препарат Аладин компанп ВАТ «Фармак», Украша) на центральний АТ та швидысть поширення пульсо-во! хвилi по apтepiях еластичного та м'язового типiв у пащенпв iз м'якою та пoмipнoю АГ.
Матерiали та методи
Матергали. У дослщження було включено 39 па-цieнтiв iз м'якою та пoмipнoю АГ. Проте двi пашен-тки вiдмoвилися вiд участi в дослщженш через осо-бистi причини i не прийшли на повторш обстеження. Тому в остаточний aнaлiз було включено лише 37 хворих. Кpитepiями включення були: вк понад 18 poкiв, piвeнь АТ 140—179/90—109 мм рт.ст., згода пашента на участь у дослщженш, вщсутшсть критерпв виклю-чення.
Кpитepiями виключення були: анпоневротичний набряк в aнaмнeзi, гiпepкaлieмiя (> 5,5 ммоль/л) або гiпoкaлieмiя (< 3,5 ммоль/л), стенотичне двосторонне ураження судин нирок, гостра серцева недостатшсть, порушення серцевого ритму (хрошчна фiбpиляцiя пе-
редсердь, часта eкстpaсистoлiчнa apитмiя, шлуночкова або надшлуночкова тaхiкapдiя, тaхiкapдiя (частота сер-цевих скорочень (ЧСС) понад 100 уд/хв), порушення атрювентрикулярно1 провщноста, або синусова бради-кapдiя, або синдром слaбкoстi синусового вузла, на-явнiсть вад серця, ваптнють або лaктaцiя, злoякiсний перебк АГ, piвeнь АТ 180/110 мм рт.ст. i бiльшe, вто-ринна apтepiaльнa гiпepтeнзiя, виражена apтepiaльнa гшотошя (систoлiчний АТ (САТ) нижче 90 мм рт.ст.), бpoнхiaльнa астма, декомпенсоваш захворювання пе-чiнки (piвeнь аспартатамшотрансферази (АСТ), aлaнi-нaмiнoтpaнсфepaзи (АЛТ) вище верхньо1 гpaницi нор-ми у 3 рази), гостра або хрошчна ниркова недостатшсть ^вень креатиншу сироватки кpoвi > 133 мкмоль/л), серцева недостатшсть вища за II функцюнальний клас (згiднo з Нью-Йоркською класифкашею), iнфapкт мioкapдa в анамнез^ гостре порушення мозкового кpoвooбiгу в aнaмнeзi у строк 6 мюящв до скpинiнгу, нaявнiсть стeнoкapдil напруги бтьше II класу або ва-зоспастично1 стeнoкapдil, iнфeкцiйнi та онколопчш захворювання, стани, що супроводжуються ендогенною дeпpeсieю (чи нaявнiстю депресивних сташв у с1м'1), цукровий диабет, ожиршня, iндeкс маси тiлa > 35 кг/м2, виpaжeнi захворювання периферичних судин, синдром Рейно, стан шсля хipуpгiчнoгo втручання (мен-ше одного мюяця), прийом стеро1дних та нестерощ-них протизапальних зaсoбiв, кoнтpaцeптивiв, значш психiчнi розлади, нeмoжливiсть вiдмiнити попередню антигшертензивну тepaпiю, участь в шшому дoслiд-жeннi.
Протокол дослгдження наведений у табл. 1. Ушм пашентам на початку дoслiджeння та на етапах лшу-вання проводили таы дoслiджeння: вимipювaння маси тiлa та зросту, вимipювaння oфiснoгo САТ, дia-стoлiчнoгo АТ (ДАТ) та ЧСС, добове мошторуван-ня АТ (ДМАТ), визначення швидкосп поширення пульсово1 хвилi по apтepiям еластичного (ШППХе) та м'язового (ШППХм) типiв, визначення центрального САТ, бioхiмiчнe дoслiджeння кpoвi (визначення piвнiв кaлiю, нaтpiю, креатиншу, АЛТ, АСТ, глюкози, загального холестерину, триглщервддв), eхoкapдio-гpaфiя (ЕКГ).
Вимipювaння САТ та ДАТ проводили на початку дослщження, пiсля семиденно1 (в paзi нeoбхiднoстi) вiдмiни всiх антигшертензивних пpeпapaтiв та на етапах спостереження. Вимipювaли АТ у пoлoжeннi сидячи тpичi з iнтepвaлoм 1—2 хвилини. Визначали середне з трьох вимipiв. ЧСС визначали пiсля другого вимipювaння.
1ндекс маси тiлa (1МТ) визначали за формулою:
1МТ = маса тыа/(р1ст)2, кг/м2.
Реестрацш ЕКГ проводили на шестиканальному самописш «Юнiкapд» (Украша). Визначали нaявнiсть загальноприйнятих ознак гшертрофп лiвoгo шлу-ночка (iндeкс Соколова (SV1 + RV5/RV6 > 35 мм), вольтажний шдекс Корнела (R aVL + S V3 > 28 мм у чоловшв та > 20 мм — у жшок), шдекс тривало-
Таблиця 1. Протокол досл'!дження
До^дження/етапи Скринiнг (-1 ...-7 дшв) Рандомiзацiя 1 MÍC. 2 míc. 3 míc.
Анамнез +
Критерп' включення i виключення + +
Реeстрацiя антигiпертензивноí терапп' + + + + +
Вимiрювання росту +
Вимiрювання маси тта +
Вимiрювання офiсного АТ та ЧСС + + + + +
ЕКГ +
Добове моыторування АТ + +
Визначення центрального АТ та ШППХ + +
Бiохiмiчне доотдження кровi: — креатинiн — калм — натрiй — глюкоза — лтщи + +
Призначення лiкування + + + +
Реестра^я побiчних явищ + + +
ctí Корнела (вольтаж помножити на тривалiсть) > 2400 мм • мс, iндекс Ромхшта — Естес > 5 балiв) та порушення ритму [2].
ДМАТ проводили на портативному апарат АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). При цьому вивчали таю показни-ки: середньодобовий (24), денний (д), шчний (н) та мак-симальний (Макс.) САТ i ДАТ, ЧСС. При комп'ютерному аналiзi ДМАТ для САТ i ДАТ розраховували iндекс на-вантаження часом (Час.1н.), що характеризуе часове пе-ревантаження тиском впродовж доби i визначаеться як вщсоток вимiрiв АТ, що перевищуе 140/90 мм рт.ст. удень i 120/80 мм рт.ст. уночь Також визначали iндекс наван-таження площею (1н.Пл.), що е площею м1ж кривою пщвищеного АТ та лИею границi норми, а також варiант (Вар.) обчислювали як стандартне вщхилення величини АТ. Крiм того, за допомогою програмного забезпечення вираховували добовий iндекс (Д1) — вщсоток зниження нiчного АТ порiвняно з денним. ДМАТ проводили в такому режимк у денний час — кожш 15 хв, уночi (з 22:00 до 6:00) — кожш 30 хв. Хворi вели звичайний спошб жит-тя, зi звичайними побутовими фiзичними i психоемоцш-ними навантаженнями [52].
ШППХ та центральний АТ визначалися на апарат Sphygmocor-PVx (AtCor Medical Pty Ltd, Австралiя), з'еднаному з персональним комп'ютером, що дозво-ляе проводити аналiз пульсово! хвии та визначати ШППХе та ШППХм. П'езодатчики встановлювали на загальнiй правiй артерй', на стегновш артерй та на радiальнiй артерй' правого передплiччя пiд вiзуаль-ним (на монiторi) та автоматичним контролем якосп, що здiйснювався за вщповщно!' програми приладу. Час зашзнювання пульсово! хвилi та ШППХ, центральний АТ визначалися автоматично за допомогою програмного забезпечення приладу шсля введення
величини вщсташ мiж датчиками, що вимiрювала-ся сантиметровою смужкою. Для оцiнки пружно-еластичних властивостей артерш еластичного типу ШППХ визначали на сегмент «сонна артерiя — стегнова артер1я», для оцiнки пружно-еластичних властивостей артерш м'язового типу — на сегмент «сонна артерiя — радiальна артерiя». Окрiм ШППХ, визначали також центральний АТ за допомогою програмного забезпечення приладу на основi артерiаль-ного тиску на плечовш артерй' та формi отримано! пульсово! хвилi у висхiднiй аорт (формула визначена виробником та проведена стандартизашя при штраа-ортальному вимiрюваннi артерiального тиску).
Бiохiмiчнi аналiзи виконувалися на автоматичному фотометрi Livia (Cormay, Польща) в лабора-торп ННЦ «1нститут кардiологi! iменi академша М.Д. Стражеска» АМН Укра!ни. Визначали рiвень креатинiну, електролiтiв (калiю та натрш), глюкози, загального ХС, триглщервддв (ТГ), сироватки кровi. Клiренс креатиншу, що вiдображаe ШКФ, визначали розрахунково за формулою Cockroft — Gault. Проводили також загальноклiнiчнi дослщження кровi та сечi.
Лжування. Якщо пацieнти не приймали лiки на момент скриншгу, то в день рандомiзацi! пацieнтам призначали рамiприл (препарат Рамiзес, компанiя ВАТ «Фармак», Укра!на) у дозi 10 мг. Перший при-йом лiкiв вiдбувався в офiсi лiкаря-дослiдника. Оцш-ку антигшертензивно! ефективностi проводили через мюяць лiкування. Якщо рiвень АТ через 1 мюяць лiкування становив бшьше нiж 140/90 мм рт.ст., то до лкування основним препаратом додавали амлоди-пiн 5 мг (препарат Аладин, компанп ВАТ «Фармак», Укра!на), дозу якого збiльшували до 10 мг при не-
Рандомiзацiя
1-й мiсяць
2-й мiсяць
3-й мюяць
я
.!
с
о д
ь ц
ш
X
:2
Рисунок 1. Схема призначення лкування
ефективностi терапй' на 2-му мюящ лiкування. Схема лiкування наведена на рис. 1.
Якщо пащент до включення в дослiдження отри-мував антигiпертензивнi препарати, то рандомiза-цп' передував перiод вiдмiни, що становив 7 дшв. У кшщ перюду вiдмiни оцiнювали повторно критерй' включення в дослiдження. Якщо пащент вщповщав критерiям включення i не мав критерп'в виключен-ня, то вщбувалася рандомiзацiя пацiента за наведе-ною вище схемою. Тривалють лшування становила 3 мiсяцi.
Супутне лшування включало модифiкацiю способу життя, прийом статишв та ацетилсалiциловоï ки-слоти.
Статистична обробка. Статистичну обробку ре-зультапв проводили пiсля створення баз даних у системах Microsoft Excel. Середш показники обстежених пащенпв визначали за допомогою пакету аналiзу в системi Microsoft Excel. Ус iншi статистичнi розра-хунки проводили за допомогою програми SPSS 13.0. Порiвняння динамiки показникiв на етапах лшуван-ня проводили за допомогою парного двов!дфркового t-тесту для середшх.
Результати дослiдження та ïx обговорення
Характеристика включених у дослiдження пащен-тiв подана в табл. 2. Як видно з табл. 2, середнш вш становив 53,40 ± 2,35 року, чоловiки були в бшьшос-тi (59,5 %), середнш рiвень АТ вiдповiдав критерiям включення, бтьшють хворих мали надлишкову масу тша або ожирiння. Ранiше лшувалися лише 56,8 % пацiентiв. З них найчаспше отримували iнгiбiтори АПФ 76,2 % пащенпв.
Ефективтсть mepaniï за даними офгсного вимХрю-вання АТ. Динамша офюного АТ i ЧСС наведена на рис. 2. Як видно з рис. 2, на першому мюящ прийому рамшрилу спостериалося вiрогiдне зниження офь
сних САТ/ДАТ iз 152,7 ± 3,6/92,7 ± 2,2 мм рт.ст. до 142,2 ± 2,3/84,2 ± 1,6 мм рт.ст. (Р < 0,02), що продов-жували знижуватися шсля додавання амлодипiну до 135,0 ± 2,2/82,9 ± 1,5 мм рт.ст. (Р < 0,001 порiвняно з початком, Р < 0,05 порiвняно з етапом 1 мюяць) та 133,0 ± 1,9/80,9 ± 1,6 мм рт.ст. (Р < 0,001 порiвняно з початком, Р < 0,005 — порiвняно з етапом 1 мь сяць) вiдповiдно на етапах 2 та 3 мюящ. Середне зниження САТ/ДАТ в обстежених хворих становило 10,8 ± 0,9/8,8 ± 1,2 мм рт.ст. на монотерапи' рамшри-лом та 19,8 ± 0,8/11,9 ± 1,0 мм рт.ст. при комбшаци' з амлодишном. Цiльовий офюний АТ було досягнуто на монотерапй' у 21 (56,8 %) пащента. Додатково ам-лодипiн у дозах 5 та 10 мг вщповщно призначався 16 (43,2 %) та 6 (16,2 %) обстеженим. На комбшованш терапй' цтьовий АТ досягався у 31 (83,8 %) та 36 (97,3 %) ошб вщповщно на етапах 2 та 3 мюящ л^вання.
Офюна ЧСС достовiрно зменшилася на етапi 1 мюяць монотерапй' рамiприлом, що тдтверджуе данi про те, що шпбггори АПФ мають симпатолiтичнi властивостi. На етапах 2 та 3 мюящ спостереження офюна ЧСС достовiрно не вiдрiзнялася вiд почат-ково1, що, ймовiрно було пов'язано з призначенням амлодишну, який, як вiдомо, сприяе активацп' сим-патоадреналово!' системи.
За даними метааналiзу Cochrane Collaboration-2008 [18], у який увшшли результати 92 дослщжень iз ви-вчення ефективносп монотерапй' рiзними шпбгто-рами АПФ у 12954 пациенпв iз середшм вiком 54,4 року, середнiм рiвнем АТ 157,1/101,2 мм рт.ст. та се-редньою тривалiстю спостереження 6,2 тижня, середне зниження САТ/ДАТ на рамiприлi становило 6,29/4,14 мм рт.ст. Ця величина вираховувалася як рiзниця мiж зниженням АТ на фош прийому препарату та на фош плацебо. На фош плацебо АТ, як правило, знижуеться на 3,2/3,7 мм рт.ст. Тобто якщо цей показник додати до отриманих 6,29/4,14 мм рт.ст., то можна сказати, що в середньому в груш хворих, яы
Таблиця 2. Кл'1н'1ко-демограф'1чна характеристика обстежених пац1ент1в (M ± m, n, %)
Показники n = 37
Жiнки/чоловiки, n (%) 15 (40,5)/22 (59,5)
BiK, роюв 53,40 ± 2,35
САТ на момент paHA0Mi3a^i, мм рт.ст. 152,7 ± 3,6
ДАТ на момент рандомiзацií, мм рт.ст. 92,7 ± 2,2
ЧСС, уд/хв 72,7 ± 1,3
1ндекс маси тта, кг/м2 30,30 ± 0,71
Вперше виявлена АГ, n (%) 16 (43,2)
1нсульт в анамнезi, n (%) 3(8,1)
lшемiчна хвороба серця, n (%) 5 (13,5)
Мали ознаки або в анамнезi серцеву недостатнiсть, n (%) 13 (35,1)
КурЫня, n (%) 8(21,6)
Мали родичiв i3 серцево-судинними захворюваннями в анамнез^ n (%) 27 (73)
З тих, хто лiкувався ранiше: — приймали Ыпбтори АПФ, n (%) — приймали бета-блокатори, n (%) — приймали дiуретики, n (%) — приймали антагонюти кальцiю, n (%) 16 (76,2) 10 (47,6) 9(42,8) 8 (38,1)
отримують рамшрил, АТ знижуеться на 9,49/7,84 мм рт.ст., що е порiвнянним i3 результатами нашого до-слщження — 10,8 ± 0,9/8,8 ± 1,2 мм рт.ст.
Таким чином, призначене лiкування рамiприлом 10 мг/добу у виглядi монотерапп або комбшацп з ам-лодипiном 5—10 мг/добу було ефективним щодо зни-ження офюного АТ у пацiентiв i3 м'якою та помiрною АГ.
Ефектившсть за даними ДМАТ. Динамка 24САТ/24ДАТ та середньодобових ЧСС (24ЧСС) наведена в табл. 3. Як видно з табл. 3, спостерь галося достовiрне зниження середньодобових, денних та шчних САТ i ДАТ Середне зниження 24САТ/24ДАТ, дСАТ/дДАТ та нСАТ/нДАТ вщ-повщно становило 14,1 ± 0,9/5,1 ± 0,2 мм рт.ст., 14,8 ± 0,4/7,4 ± 0,3 мм рт.ст. та 11,5 ± 0,3/ 3,2 ± 0,1 мм рт.ст. Цiльовий середньодобовий САТ та ДАТ було досягнуто у 17 (45,9 %) на монотерапп рамшрилом та у 29 (78,4 %) пащенпв на комбшацп
мм рт.ст./ уд/хв
160п
♦
140 120 100 80 60
- ♦ -
сат
дат
чсс
* ' *
* # - - ♦ -
* # ■ ♦
На початку 1 мгсяць 2 мгсящ 3 мiсяцi
Рисунок 2. Динамка р1вня офсних САТ, ДАТ та ЧСС на фон л '1кування: * — достов'рно пор1вняно з етапом на початку, # — достов'рно пор1вняно з етапом 1 мсяць л1кування
рамшрил + амлодишн. ЧСС, визначена при ДМАТ, достовiрно не змшилася.
Ефектившсть терапп за даними ДМАТ була дещо нижчою, шж за даними офюного вимiрювання, що е порiвнянним iз даними лiтератури, зпдно з якими частота досягнення цшьового АТ за даними офюно-го вимiрювання завжди вища, нiж при ДМАТ, адже офюне вимiрювання — це лише частинка, яка харак-теризуе шдвищений протягом доби АТ [52].
Позитивний вплив терапи шдтверджуеться ди-намiкою iнших показникiв ДМАТ (табл. 3). Так, до-стовiрно знизилися варiабельнiсть дСАТ, Макс. САТ, Макс.ДАТ, Час.1н. для 24САТ, дСАТ, нСАТ, 24ДАТ, дДАТ, 1н.Пл.24САТ, 1н.Пл.24ДАТ. О^м того, досто-вiрно зменшився нПАТ, що може непрямо свщчити про покращення пружно-еластичних властивостей аорти. Зниження варiабельностi дСАТ можна вважати позитивною рисою антигiпертензивного лiкування. В останш роки з'явилося багато публкацш, що свiдчать про те, що рiзним впливом препаратiв на варiабель-нiсть АТ можна частково пояснити рiзницю у прогно-зi. Вважаеться, що дигiдропiридиновi АК е найбшьш ефективними у зниженнi варiабельностi [42, 51].
Таким чином, призначене лкування рамшрилом у виглядi монотерапп або ж у комбшацп з амлодитном супроводжуеться позитивною динамiкою показникiв ДМАТ.
Вплив призначеного лшування на центральний АТ та жорсткгсть артерш наведений у табл. 4.
Як видно з табл. 4, на початку дослщження центральний САТ був значно меншим за рiвень офюного САТ, але вищим за нормальш показники для центрального АТ 120—125 мм рт.ст. [53, 54]. На фош лку-вання спостерпалося достовiрне зниження цСАТ.
Показники, що характеризуюсь пружно-еластич-нi властивостi артерiй обох тишв, також достовiрно
*
Таблиця 3. Динамка показниюв добового монторування артер1ального тиску
Показники На початку, n = 37 3 мюящ, n = 37 Достовiрнiсть
24САТ, мм рт.ст. 139,5 ± 1,7 125,0 ± 2,5 0,001
24ДАТ, мм рт.ст. 81,7 ± 1,4 76,6 ± 1,4 0,02
24ЧСС, уд/хв 68,9 ± 1,7 72,1 ± 2,2 НД
Макс.САТ, мм рт.ст. 177,3 ± 3,1 155,6 ± 5,1 0,001
Макс.ДАТ, мм рт.ст. 110,3 ± 4,0 93,9 ± 3,2 0,005
24ПАТ, мм рт.ст. 57,5 ± 2,6 54,0 ± 2,9 НД
Д1 САТ, % 8,5 ± 1,1 6,8 ± 1,5 НД
Д1 ДАТ, % 13,9 ± 1,2 9,7 ± 2,1 НД
1н.Час.САТ, % 61,5 ± 3,6 29,6 ± 6,8 0,001
1н.Час.ДАТ, % 34,3 ± 3,0 21,7 ± 3,3 0,01
1н.Пл.САТ, мм рт.ст. • год 232,8 ± 27,9 142,3 ± 29,5 0,05
1н.Пл.ДАТ, мм рт.ст. • год 114,9 ± 25,8 53,6 ± 15,9 0,05
дСАТ, мм рт.ст. 143,2 ± 1,9 129,2 ± 2,3 0,001
дДАТ, мм рт.ст. 85,6 ± 1,6 78,2 ± 1,4 0,005
дЧСС, уд/хв 73,1,2 ± 1,8 76,8 ± 2,4 НД
дПАТ, мм рт.ст. 57,7 ± 1,8 54,1 ± 2,9 НД
Вар.дСАТ, мм рт.ст. 15,1 ± 0,37 13,7 ± 0,4 0,01
Вар.дДАТ, мм рт.ст. 12,3 ± 0,63 10,8 ± 0,5 НД
1н.Час.дСАТ, % 54,2 ± 4,1 24,2 ± 7,5 0,01
1н.Час.дДАТ, % 35,3 ± 3,1 22,6 ± 3,6 0,02
нСАТ, мм рт.ст. 130,7 ± 1,9 119,5 ± 2,4 0,001
нДАТ, мм рт.ст. 73,3 ± 1,4 70,1 ± 1,6 НД
нЧСС, уд/хв 62,3 ± 1,6 65,7 ± 1,6 НД
нПАТ, мм рт.ст. 57,3 ± 1,7 52,6 ± 1,8 0,05
Вар.нСАТ, мм рт.ст. 12,6 ± 0,7 13,1 ± 0,8 НД
Вар.нДАТ, мм рт.ст. 10,5 ± 0,6 10,3 ± 0,8 НД
1н.Час.нСАТ, % 71,2 ± 4,0 38,5 ± 4,7 0,02
1н.Час.нДАТ, % 29,1 ± 4,2 20,6 ± 6,7 НД
Примтка: ПАТ — пульсовий АТ.
зменшилися шд впливом призначено1 терапи, що було наслщком як ефективного зниження АТ (змен-шення АТ зменшуе тиск розтягування), так i, можли-во, позитивних структурних змш у стiнках артерiй. У попередшх наших дослiдженнях було показано, що ШППХе достовiрно зменшуеться пiд впливом будь-якого ефективного щодо зниження АТ лшування, але для цього повинен минути певний час — мшмум 6 мюящв [1]. У даному дослщженш ми отримали пози-
тивнi результати вже на 3-му мюящ терапй'. Можливо, це пов'язано з бшьш легкою категорiею включених у дослiдження хворих — м'яка та помiрна АГ без знач-них ускладнень (лише 3 пащенти перенесли iнсульт та 5 мали iшемiчну хворобу без iнфаркту мюкарда в анамнезi) та цукрового дiабету. У хворих iз бiльш тяжкою АГ та супутшми станами потрiбно бiльше часу для структурних змш у стшках артерiй; зниження АТ в них не сильно зменшуе тиск розтягування. О^м
Таблиця 4. Динамка центрального САТ, iндексу приросту та величини швидкост поширення пульсово!'
хвилi на фон призначеного лiкування
Показники На початку, n = 37 3 мюящ, n = 37 Достовiрнiсть рiзницi
Центральний САТ, мм рт.ст. 129,5 ± 2,2 118,5 ± 1,5 0,001
1ндекс приросту, % 25,1 ± 1,7 18,6 ± 1,0 0,005
ШППХе, м/с 11,7 ± 0,4 10,5 ± 0,3 0,05
ШППХм, м/с 10,1 ± 0,29 9,3 ± 0,25 0,05
Таблиця 5. Динамка б'юх'м'чних показниюв, що вивчалися на фонi призначеного лкування
Показники На початку, n = 37 3 мюящ, n = 37
Креатинш, мкмоль/л 88,8 ± 3,1 84,5 ± 2,7
Клiренс креатинЫу, мл/хв 102,9 ± 5,4 105,3 ± 5,8
Аланiнамiнотрансфераза, Од/л 32,6 ± 3,2 33,4 ± 5,5
Аспартатамiнотрансфераза, Од/л 27,8 ± 2,8 29,5 ± 5,4
Капш, ммоль/л 4,70 ± 0,08 4,90 ± 0,07
Натрiй, ммоль/л 143,90 ± 2,52 134,2 ± 9,5
Глюкоза, ммоль/л 5,30 ± 0,14 5,10 ± 0,15
Загальний холестерин, ммоль/л 6,20 ± 0,22 5,7 ± 0,2
Триглщериди, ммоль/л 1,40 ± 0,28 1,30 ± 0,94
Таблиця 6. Динамка суб'ективних скаргхворих
Скарги До л^вання 3 мюяц Достовiрнiсть рiзницi
Головний бть, n (%) 18 (48,6) 2(5,4) 0,001
Порушення ритму, n (%) 1 (2,7) - НД
Серцебиття, n (%) 3(8,1) - НД
Периферичн набряки, n (%) - 1 (2,7) НД
Запаморочення, n (%) 8(21,6) 1 (2,7) 0,02
Кашель, n (%) - 1 (2,7) НД
того, не виключно, що застосування саме рамшрилу у виглядi монотерапй' або ж у комбшаци' з амлодишном сприяло бшьш швидкому покращенню еластичност артерш, що рашше було показано в рядi дослщжень [7, 8, 41].
1ндекс приросту достовiрно зменшився, що тд-тверджуе позитивну дш терапй' на центральний АТ. Це могло бути наслщком зменшення як жорсткост артерш, так i периферичного опору на фош застосування вазодилататорiв — шпбггора АПФ та АК.
Таким чином, отримаш даш свщчать, що лшуван-ня рамшрилом у виглядi монотерапй або ж в комбшаци' з амлодишном призводить до достовiрного зниження центрального САТ, шдексу приросту та по-кращення пружно-еластичних властивостей артерш обох тишв.
Влив призначеного лшування на бiохiмiчнi показники наведено в табл. 5.
Як видно з табл. 5, тд впливом призначено!' терапй' достовiрних змiн показниыв, що вивчалися, не вiдбулося.
Таким чином, лшування на основi рамшрилу було метаболiчно нейтральним.
Ощнка nереносuмосmi. Призначене лшування добре переносилося хворими. Побiчнi реакци' у виглядi кашлю виникли в однiеï пашентки (2,7 %), у виглядi периферичних набряыв — в одного пашента (2,7 %), якому було призначено амлодишн (6,3 % серед хворих, яким призначали амлодишн). Кашель виник на 3-му мюяш спостереження, а набряки на гомиках були незначними, тому пашенти не виключалися з дослщження. Таким чином, частота побiчних реакцш становила 5,4 %.
Зпдно з офiцiйною iнформацieю та даними ран-домiзованих дослiджень частота виникнення периферичних набряыв на фош монотерапи амлодишном у середньому становить 8,3 % [20, 15—17, 38, 40]. Це менше, шж у нашому дослiдженнi. В шших досль дженнях також продемонстровано меншу частоту набрякiв при комбшаци амлодишну з iнгiбiторами АПФ. Одним iз пояснень цього е те, що при рацю-нальному комбiнуваннi окремi компоненти швелю-ють побiчну дш один одного. Набряки на фош АК пов'язаш з його вираженим периферичним вазодила-туючим ефектом. Мюцем прикладання е прекаптяр-нi судини. При цьому притш кровi збшьшуеться, а вiдтiк не змiнюeться. При додаванш iнгiбiторiв АПФ вiдбуваeться додаткове розширення посткапiлярних судин, що зменшуе внутршньокашлярний тиск [9, 10, 16], i вiрогiднiсть виникнення набрякiв також зменшуеться.
Частота виникнення кашлю у нашому дослщжен-нi становила 2,7 %, що менше, шж в шших досль дженнях за участю рамiприлу, — 3—7,3 % [31, 32, 44, 46—48]. Загальна ыльысть побiчних явищ у нашому дослщженш була також дуже низькою. В шших до-слiдженнях вона коливалася вiд 31 до 6,2 % [5, 6, 11, 14, 19, 24, 26, 27, 29-31, 32, 36, 43-50, 56]. Найбтьш часто серед побiчних реакцш, за даними лггератури, зус^чаеться кашель, слабысть, запаморочення/ гiпотензiя, гастроiнтестинальнi порушення, голов-ний бть. Серед пацieнтiв — жителiв США з АГ при короткостроковому лшуванш рамiприлом головний бiль вщ^чався у 5,4 %, запаморочення — у 2,2 %, кашель — у 3 %, слабысть — у 2 %, iмпотенцiя — у 0,4 %, що, за винятком слабкосп, не вiдрiзнялося вщ плаце-
бо [21]. У бiльшостi випадкiв ш no6i4Hi дй' були слаб-koï вираженостi та не потребували вщмши препарату. У дослiдженнi HOPE припинили лшування 32,6 % пацieнтiв на рамiприлi та 30,7 % на плацебо [14, 46]. Основними причинами цього були: кашель (7,3 про-ти 1,8 % у груш плацебо), гiпотензiя/запаморочення (1,9 проти 1,5 % у груш плацебо), ангюневротичний набряк (0,4 проти 0,2 % у груш плацебо), некон-трольована гiпертензiя (2,3 проти 3,9 % у груш плацебо), розвиток кшшчно значущих подш (6,7 проти 9 % у груш плацебо). Малу кшькють побiчних явищ у нашому дослщженш можна пояснити тим, що бшь-шiсть пацieнтiв, яы отримували рамiприл, мали вже досвщ застосування iнгiбiторiв АПФ i, вщповщно, було вiдомо, що вони добре переносили даш препа-рати. Цим же, частково, можна пояснити малу ыль-ысть побiчних реакцiй у виглядi кашлю. Окрiм того, можливо, саме комбiнування з амлодипiном також цьому сприяло. Адже в дослщженнях iз використан-ням комбiнацiï периндоприл + амлодишн також було показано, що частота кашлю була меншою, шж при застосуванш периндоприлу у виглядi монотерапй' [3].
Динамiка суб'ективних скарг хвор их, якi були включеш в дослiдження, наведена в табл. 6. Як видно з табл. 6, на фош лшування достовiрно зменшилася частка хворих iз такими скаргами, як головний бть та запаморочення.
Таким чином, лшування рамiприлом у виглядi монотерапй' або в комбшацп' з амлодишном добре пере-носилися хворими протягом 3 мюяшв.
Таким чином, у нашому дослщжеш комбшоване тримiсячне лiкування на основi рамшрилу у виглядi монотерапй' або в комбшацп' iз амлодипiном дозволило ефективно знизити офюний, добовий та цен-тральний АТ, що супроводжувалося зменшенням жорсткостi артерiй, суттево не впливало на показники вуглеводного та лшщного обмiнiв та добре пере-носилося хворими з м'якою та помiрною неускладне-ною АГ.
Висновки
1. За даними офюного вимiрювання АТ тримюяч-не лшування на основi рамiприлу у виглядi монотерапй або ж у комбшацп' з амлодишном ефективно зни-жувало офюний САТ/ДАТ зi 152,7 ± 3,6/92,7 ± 2,2 мм рт.ст. до 133,0 ± 1,9/80,9 ± 1,6 мм рт.ст. Цшьовий офь сний АТ було досягнуто на монотерапй' у 21 (56,8 %) та на комбшованш терапп' у 36 (97,3 %) пащенпв.
2. На фош призначено! терапи' середне зниження середньодобового САТ/ДАТ становило 14,1 ± 0,9/ 5,1 ± 0,2 мм рт.ст., дСАТ/дДАТ — 14,8 ± 0,4/7,4 ± 0,3 мм рт.ст. та нСАТ/нДАТ — 11,5 ± 0,3/3,2 ± 0,1 мм рт.ст. Цiльового середньодобового САТ та ДАТ було досягнуто у 17 (45,9 %) на монотерапй' рамшрилом та у 29 (78,4 %) пашенпв на комбшацп' рамшрил + амлодишн. ЧСС, визначена при ДМАТ, достовiрно не змь нилася.
3. Позитивний вплив призначено! терапп' шд-тверджувався достовiрним зниженням варiабельностi
дCAT, Макс.CAT, Макс.ДAT, Час.1н. для 24CAT, дCAT, нCAT, 24ДAT, дДAT, Iн.Пл.24CAT, Iн.Пл.24ДAT та нПДХ
4. Лiкyвання на основi рамiприлy y виглядi монотерапй або ж y комбшацп' з амлодишном супровод-жyвалося достовiрним зниженням центрального CAT з 129,5 i 2,2 до 118,5 i 1,5 мм рт.ст. та покращенням прyжно-еластичних властивостей артерш еластично-го типу, що проявлялося достовiрним зменшенням ШППХе, ШППХм та iндексy приросту.
5. Призначена терашя на основi рамшрилу у ви-глядi монотерапй або ж у комбшацп' з амлодишном добре переносилось хворими, призводячи до виник-нення м'яких побiчних реакцш, яы не потребували вiдмiни препарапв, лише у 5,4 % (2,7 % на монотерапй) хворих, та була метаболiчно нейтральною.
Список л^ератури
1. Куштр С.М. Дiагноcтuка yраження артерiальнuх cyдuн y хворих на гтертотчну хворобу та обгрунтування медика-ментозног корекцй: Автореф. дис... канд. мед. наук. — К.: 1н-васервic, 2Ú1Ú. — 24 с.
2. аренко Ю.М. Aртерiальна гiпертензiя. — Кшв: Морiон, 2ÚÚ2. — 2Ú3 с.
3. Сиренко Ю.Н., Радченко А.Д., Дзяк Г.В. и др. Результаты открытого исследования по оценке антигиПЕРтен-зивной эффективности и ПЕреносимости Би-Престариума у пациентов с AI, вновь диагностированной или не КонТролИроВАнной предыдущей терапией (Первичные результаты исследования ПЕРСПЕКТИВА) // Артериальная гипер-тензия. — 2Ú1Ú. — № 4. — С. 7-19.
4. 2ÚÚ7 Guidelines for the Management of Arterial Hypertension. The Task Force for the Management of Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. — 2ÚÚ7. — 11Ú5-1187.
5. Abuissa H., O'Keefe J., Bell D. et al. ACE Inhibitors or ARBs for Prevention of Type 2 Diabetes: A meta-analysis of randomized clinical trials// J. Am. Coll Cardiol. — 2ÚÚ5. — Vol. 45. — P. 1ÚA.
6. Agabiti-Rosei E., Ambrosioni E., Dal Palu C. et al. ACE inhibitor ramipril is more effective than beta-blocker atenolol in reducing left ventricular mass in hypertension. Results of the RACE (ramipril cardioprotective evaluation) study // J. Hypertens. — 1995. — Vol. 13. — P. 1325-1334.
7. Ahimastos A., Natoli A., Lawler A. et al. Ramipril Reduces Large-Artery Stiffness in Peripheral Arterial Disease and Promotes Elastogenic Remodeling in Cell Culture // Hypertension. — 2ÚÚ5. — Vol. 45. — P. 1194-1199.
8. Ahimastos A.A., Dart A.M., Lawler A., Blombery P.A., Kingwell B.A. Reduced arterial stiffness may contribute to angiotensin-converting enzyme inhibitor induced improvements in walking time in peripheral arterial disease patients // J. Hypertens. — 2ÚÚ8. — Vol. 26. — P. 1Ú37-1Ú42.
9. Bahl V., Jadhav U., ThackerH. Management ofHypertension with the Fixed Combination of Perindopril and Amlodipine in Daily Clinical Practice// Am. J. Cardivas. Drugs. — 2ÚÚ9. — Vol. 9. — P. 135-142.
1Ú. Bertrand M., Ferrari R., Remme W., Simoons M., Deckers J., on behalf of the EUROPA Investigators. Synergistic effect of perindopril and calcium channel blockers in revention of cardiac events and death in coronary artery disease patients:
APTEPHAJIbHAH
a rHnEPTEH3HH
analysis from the EUROPA study // Am. Heart J. — 2010. — Vol. 159. — P. 795-802.
11. Bosch J., Yusuf S., Pogue J. et al. Use of ramipril in preventing stroke: double blind randomized trial // BMJ. — 2002. — Vol. 324. — P. 699-702.
12. Breyer Lewis J., Berl T, Bain R. et al. Effect of intensive blood pressure control on course of type 1 diabetic nephropathy // Am. J. Kidney Dis. — 1999. — Vol. 34. — P. 809-8173.
13. Brown N, Vaughan D. Angiotensin-converting enzyme inhibitors// Circulation. — 1998. — Vol. 97. — P. 1411-1420.
14. Effects of ramipril on cardiovascular and microvascular outcomes in people with diabetes mellitus: results of the HOPE study and MICRO-HOPE substudy. Heart Outcomes Prevention Evaluation Study Investigators // Lancet. — 2000. — Vol. 355. — P. 253-259.
15. Fogari R., Malamani G., Zoppi A. et al. Effect on the development of ankle edema of adding delapril to manidipine in patients with mild to moderate essential hypertension: a three-way crossover study // Clin. Ther. — 2007. — Vol. 29. — P. 413-418.
16. Fogari R, Malamani G.D., Zoppi A. et al. Effect ofbenazepril addition to amlodipine on ankle oedema and subcutaneous tissue pressure in hypertensive patients // J. Hum. Hypertens. — 2003. — Vol. 17. — P. 207-212.
17. Fogari R, Mugellini A., Derosa G. Efficacy and tolerability of candesartan cilexetil/hydrochlorothiazide and amlodipine in patients with poorly controlled mild-to-moderate essential hypertension // Journal of Renin-Angiotensin-Aldosterone System. — 2007. — Vol. 8. — P. 139-144.
18. Heran B.S., Wong M.M., Heran I.K.., Wright J.M. Blood pressure lowering efficacy of angiotensin converting enzyme (ACE) inhibitors for primary hypertension // The Cochrane Collaboration. Cochrane database of Systematic Reviews. — 2008. — Issue 4. Art. No.:CD003823.DOI:10.1002/14651858.CD003823. pub2.
19. HOPE study. Design, results and clinical implications of the landmark study. — Hampshire: Euromed Communications Haslemere, 2000. — 22 p.
20. http://www.rxlist.com/norvasc-drug.htm
21. Hypertension Disease Management Guide. — NJ: Tomson PDR, 2003. — 709 p.
22. Jamerson K.A., Bakris G.L., Wun C.C. et al. Rationale and design of the avoiding cardiovascular vents through combination therapy in patients living with systolic hypertension (ACCOMPLISH) trial: the first randomized controlled trial to compare the clinical utcome effects of first-line combination therapies in hypertension // Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 17. — P. 793-801.
23. Jamerson K., Bakris G.L., Dahlf B. et al. Exceptional early blood pressure control rates: the ACCOMPLISH trial // Blood Press. — 2007. — Vol. 16(2). — P. 80-86.
24. Kaplan N. on behalf of the Clinical Altace Real-Word Efficacy (CARE) Investigators. The CARE Study: a postmarketing evaluation of ramipril in 11100 patients // Clin. Ther. — 1993. — Vol. 18. — P. 658-670.
25. Kenneth J., Weber M., Bakris J., Dahlöf B., Pitt B., Shi V., Hester A., Gupte J., Gatlin M., Velazquez. E. for the ACCOMPLISH Trial Investigators. Benazepril plus Amlodipine or Hydrochlorothiazide for Hypertension in High-Risk Patients // N. Engl. J. Med. — 2008. — Vol. 359. — P. 2417-2428.
26. Kjoller-Hansen L., Steffensen R, Grade P. The angiotensin-converting enzyme inhibition post revascularization study (APRES)// J. Am. Coll. Cardiol. — 2000. — Vol. 35. — P. 881-888.
27. Koenign M. on behalf of the Multicentre Study Group. Ramipril vs lisinopril in treatment of mild to moderate primary hypertension — randomized double-blind multicentre trial // Drug Invest. — 1992. — Vol. 4. — P. 450-457.
28. Lewis E.J., Hunsiker L.G., Bain R.P., Rohde R.D. The effect of ACE inhibition on diabetic nephropathy. The Collaborative Study Group. // N. Engl. J. Med. — 1994. — Vol. 329. — P. 14561462.
29. Lievre M. Ramipril-induced regression of left ventricular hypertrophy in treated hypertensive individuals//Hypertension. — 1995. — Vol. 25. — P. 92-97.
30. Linz, W. Ramipril prevents left ventricular hypertrophy with myocardial fibrosis without blood pressure reduction: a one year study in rats// Br. J. Pharmacol. — 1992. — Vol. 102. — P. 970-975.
31. Lonn E., Yusuf S., Dzavik V. et al. SECURE Investigators. Effects of ramipril and vitamin E on atherosclerosis: the study to evaluate carotid ultrasound changes in patients treated with ramipril and vitamin E// Circulation. — 2001. — Vol. 103. — P. 919-925.
32. MacMahon S., Sharpe N., Gamble G. et al. Prevention of atherosclerosis with ramipril Trial-2 // J. Am. Coll Cardiol. — 2000. — Vol. 36. — P. 438-443.
33. Mancia G., Laurent S., Agabiti-Rosei E. et al. Reappraisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document // Journal of Hypertension. — 2009. — Vol. 27.
34. Manisty C., Zambanini A., Parker K. et al. on behalf of the Anglo-Scandinavian Cardiac Jutcome Trial Investigators. Differences in the Magnitude of Wave Reflection Account for Differential Effects of Amlodipine — Versus Atenolol-Based Regimens on Central Blood Pressure An Anglo-Scandinavian Cardiac Outcome Trial Substudy // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 724-730.
35. Matsui Y., Eguchi K., O'Rourke M. et al. Differential Effects Between a Calcium Channel Blocker and a Diuretic When Used in Combination With Angiotensin II Receptor Blocker on Central Aortic Pressure in Hypertensive Patients // Hypertension. — 2009. — Vol. 54. — P. 716-723.
36. Moser M., Basile J., Miller E.R., Ferdinand K.C. Roundtable Discussion: Hypertension, Renal Disease and Diabetes // J. Clin. Hypertension. — 2002. — Vol. 4. — P. 113-119.
37. National Kidney Foundation. Clinical Practice Guidelines for Chronic Kidney Disease: Evaluation, Classification and Stratification. Executive Summary. — New York, 2002. — 94p.
38. Neutel J., GerminoF., Smith D.Comparison of Monotherapy with Irbesartan 150 mg or Amlodipine 5 mg for Treatment of Mild-to-Moderate Hypertension // Journal of Renin-Angiotensin-Aldosterone System. — 2005. — Vol. 6. — P. 84-89.
39. Ong K., Delerme S., Pannier B., Safar M. et al. Aortic stiffness is reduced beyond blood pressure lowering by short-term and long-term antihypertensive treatment: a meta-analysis of individual data in 294 patients // J. Hypertens. — 2011. — Vol. 29. — P. 1034-1042.
40. Opie L.H., Schall R. Old antihypertensives and new diabetes // J. Hypertens. — 2004. — Vol. 22. — P. 1453-1458.
41. Rahman S., Ismail A.A., Ismail S.B., Naing N.N., Abdul Rahman A.R. Effect of rosiglitaz.one/ramipril on preclinical vasculopathy in newly diagnosed, untreated diabetes and IGT
patients: 1-year randomised, double-blind, placebo-controlled study // Eur. J. Clin. Pharmacol. — 2007. — Vol. 63. — P. 73341.
42. Rothwell P., Howard S., Dolan E. et al. Prognostic significance of visit-to-visit variability, maximum systolic blood pressure, and episodic hypertension // Lancet. — 2010. — Vol. 375. — P. 895-905.
43. Ruggenenti P., Perna A., Gherardi G. et al. Chronic proteinuric nephropathies: outcomes and response to treatment in a prospective cohort of 352 patients with different patterns of renal injury//Am. J. Kidney. Dis. — 2000. — Vol. 35. — P. 1155-1165.
44. Ruggenenti P., Perna A., Remuzzi G. ACE inhibitors to prevent end-stage renal disease: when to start and why possibly never to stop: a post hoc analysis of the REIN trial results. Ramipril Efficacy in Nephropathy // J. Am. Soc. Nephrol. — 2001. — Vol. 12. — P. 2832-2837.
45. Schoolwerth A.C., Sica D.A., Ballerman B.J., Wilcox C.S. Renal Considerations in Angiotensin Converting Enzyme Inhibitor Therapy. AHA Scientific Statement // Circulation. — 2001. — Vol. 104. — P. 1985-1991.
46. Sleight P., Yusuf S., Pogue J. et al. Heart Outcomes Prevention Evaluation (HOPE) Study. Blood-pressure reduction and cardiovascular risk in HOPE study // Lancet. — 2001. — Vol. 358. — P. 2130-2131.
47. The Acute Infarction Ramipril Efficacy (AIRE) Study Investigators. Effect of ramipril on mortality and morbidity of survivors of acute myocardial infarction: AIRE Extension (AIREX) study//Lancet. — 1997. — Vol. 349. — P.1493-1497.
48. The heart outcomes prevention evaluation study investigators. Effects of an angiotensin-converting-enzyme inhibitor, ramipril, on cardiovascular events in high risk patients // N. England J. Med. — 2000. — Vol. 342. — P. 145-153.
49. Third joint task force of European and other Societies on Crdiovascular prevention in clinical practice. // European Heart Journal. — 2003. — Vol. 24. — P. 1601-1610.
50. Trivadi H., Pang M. Discrepancy in epidemiology of nondiabetic chronic renal insufficiency and end-stage renal disease in black and white Americans: the third National Health and Nutrition Examination Survey and United States Renal data System //Am. J. Nephrol. - 2003. - Vol. 23. - P. 448-457.
51. Webb A., Fischer U., DPhil Z., Rothwel P. Effects of antihypertensive-drug class on interindividual variation in blood pressure and risk of stroke: a systematic review and meta-analysis// Lancet. - 2010. - 375. - 906-15.
52. White W. Blood pressure monitoring in Cardiovascular Medicine and Therapeutics. - N. Jersy: Humana Press, 2001. -308p.
53. Wilkinson I., Franklin S., Hall I. et al. Pressure Amplification Explains Why Pulse Pressure is unrelated to risk in young subjects // Hypertens. - 2001. - Vol. 38. - P. 1461-1466.
54. Wilkinson I., Ian R., Hall I., MacCallum H. et al. Pulse-Wave Analysis Clinical Evaluation of a Noninvasive, Widely Applicable Method for Assessing Endothelial Function // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2002. - Vol. 22. - P. 147-152.
55. Wright J.T. Jr., Bakris G., Greene T. et al. African American Study of Kidney Disease and Hypertension Study Group. Effect of blood pressure lowering and antihypertensive drug class on progression of hypertensive kidney disease: results from the AASK trial// JAMA. - 2002. - Vol. 288. - P. 2421-2431.
56. Wright J.T. Jr., Douglas J.G., Rahman M. Prevention of cardiovascular disease in hypertensive patients with normal renal function //Am. J. Kidney Dis. - 1998. - Vol. 32. - P. S66-S79.
57. Zambanini A., Parker K. et al. on behalf of the Anglo-Scandinavian Cardiac Jutcome Trial Investigators. Differences in the Magnitude of Wave Reflection Account for Differential Effects of Amlodipine - Versus Atenolol-Based Regimens on Central Blood Pressure An Anglo-Scandinavian Cardiac Outcome Trial Substudy//Hypertension. - 2009. - Vol. 54. - P. 724-730.
OTpuMaHO 02.09.13 □
Радченко А.Д., Торбас Е.А., Доброход А.С.,
Сиренко Ю.Н., Полищук С.А.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии
им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины»,
г. Киев
ОЦЕНКА АНТИГИПЕРТЕНЗИВНОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ И ВЛИЯНИЯ НА ЖЕСТКОСТЬ АРТЕРИЙ РАМИПРИЛА (РАМИЗЕС), НАЗНАЧЕННОГО В ВИДЕ МОНОТЕРАПИИ ИЛИ В КОМБИНАЦИИ С АМЛОДИПИНОМ (АЛАДИН), У ПАЦИЕНТОВ С МЯГКОЙ И УМЕРЕННОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ
Резюме. Целью исследования было оценить антигипертензив-ную эффективность и влияние рамиприла (препарат Рамизес компании ОАО «Фармак», Украина) в виде монотерапии или в комбинации с амлодипином (препарат Аладин компании ОАО «Фармак», Украина) на центральное артериальное давление и скорость распространения пульсовой волны по артериям эластического (СРПВэ) и мышечного типов (СРПВм) у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертензией (АГ).
Radchenko A.D., Torbas Ye.A., DobrokhodA.S., Sirenko Yu.N., Polischuk S.A. State Institution National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
EVALUATION OF ANTIHYPERTENSIVE EFFECTIVENESS AND INFLUENCE ON ARTERIAL STIFFNESS OF RAMIPRIL (RAMIZES), ADMINISTERED AS MONOTHERAPY OR IN COMBINATION WITH AMLODIPINE (ALADIN), IN PATIENTS WITH MILD-TO-MODERATE HYPERTENSION
Summary. The aim of study was to evaluate of antihypertensive effectiveness and influence on arterial stiffness of ramipril (Ramizes manufactured by Farmak JSC, Ukraine) as monotherapy or in combination with amlodipine (Aladin by by Farmak JSC, Ukraine) on central blood pressure (BP) and pulse ware velocity (PWVe) in elastic and muscular arteries (PWVm) in patients with mild-to-moderate arterial hypertension (AH).
В исследование было включено 37 пациентов с мягкой и умеренной АГ (средний возраст — 53,40 ± 2,35 года). Всем пациентам исходно и на этапах наблюдения проводили исследования: измерение массы тела и роста, измерение офисного систолического АД (САД), диастолического (ДАД), частоты сердечных сокращений, суточное мониторирование АД, определение СРПВэ и СРПВм, центрального САД, биохимическое исследование крови, ЭКГ. После рандомизации назначали рамиприл 10 мг/сут. Если уровень АД через 1 месяц был выше целевого, то добавляли амлодипин 5 мг/сут, дозу которого увеличивали до 10 мг при неэффективности терапии на 2-м месяце лечения. Длительность терапии составила 3 месяца.
По данным офисного измерения АД трехмесячное лечение эффективно снижало офисный САД/ДАД с 152,7 ± 3,6/ 92,7 ± 2,2 мм рт.ст. до 133,0 ± 1,9/80,9 ± 1,6 мм рт.ст. Целевой офисный АД был достигнут на монотерапии у 21 (56,8 %) и на комбинированной терапии у 36 (97,3 %) пациентов. Среднее снижение среднесуточного САД/ДАД составило 14,1 ± 0,9/ 5,1 ± 0,2 мм рт.ст., дСАД/дДАД — 14,8 ± 0,4/7,4 ± 0,3 мм рт.ст. и нСАД/нДАД — 11,5 ± 0,3/3,2 ± 0,1 мм рт.ст. Целевые среднесуточные САД и ДАД были достигнуты у 17 (45,9 %) на монотерапии рамиприлом и у 29 (78,4 %) пациентов на комбинации рамиприл + амлодипин. Позитивное влияние назначенной терапии подтверждалось достоверным снижением вариабельности дСАД, Макс.САД, Макс.ДАД, индексов нагрузки временем и площадью для 24САД, дСАД, нСАД, 24ДАД, дДАД и нПАД. Лечение сопровождалось достоверным снижением центрального САД с 129,5 ± 2,2 мм рт.ст. до 118,5 ± 1,5 мм рт.ст. и улучшением упруго-эластических свойств артерий эластического типа, что проявлялось достоверным снижением СРПВэ, СРПВм и индекса прироста. Частота побочных реакций составила 5,4 % (на монотерапии — 2,7 %).
Ключевые слова: антигипертензивная эффективность, центральное артериальное давление, жесткость артерий, рамиприл.
There were included 37 patients with mild-to-moderate AH (mean age — 53.40 ± 2.35 years). All patients at baseline and at the stages of observation conducted studies : measurement of weight and height, the measurement of office systolic BP (SBP), diastolic (DBP), heart rate, 24-hour BP monitoring, identification and PWVe and PWVm, central BP, biochemical blood analysis, ECG. After randomization, patients were administered ramipril 10 mg/day. If BP level in 1 month was higher than the target one, then added amlodipine 5 mg/day, the dose of which was increased to 10 mg for treatment failure on the 2nd month of treatment. The duration of therapy was 3 months.
According to the office BP measurement, three-month treatment effectively reduced the office SBP/DBP from 152.7 ± 3.6/92.7 ± 2.2 mmHg to 133.0 ± 1.9/80.9 ± 1.6 mmHg. The target office BP level was achieved in 21 (56.8 %) patients on montherapy and in 36 (97.3 %) on combination therapy. The mean lowering of daily average SBP/DBP was 14.1 ± 0.9/5.1 ± 0.2 mmHg, dSBP/dDBP — 14.8 ± 0.4/ 7.4 ± 0.3 mmHg and nSBP/nDBP — 11.5 ± 0.3/ 3.2 ± 0.1 mmHg. The target daily average SBP and DBP were achieved in 17 (45.9 %) patients on monotherapy and in 29 (78.4 %) on combination ramipril + amlodipine. Positive antihypertensive effects were confirmed by significant reduction in variability of dSBP, maxSBP, maxDBP, time load and pressure indices 24SBP, dSBP, nSBP, 24DBP, dDBP and nDBP. Treatment was associated with a significant decrease of central SBP from 129.5 ± 2.2 mmHg to 118.5 ± 1.5 mmHg and improvment of for arteries of elastic type, that mainifested in recudtion of PWVe, PWVm and aortic index. Adverse reactions rate was 5.4 % (on combination — 2.7 %).
Key words: antihypertensive efficacy, central blood pressure, arterial stiffness, ramipril.
