CC BY
68
А.М. Ткаченко
академш АЕН Украти
О.Л. Резнжов
м. Запорiжжя
ОЦ1НКА Р1ВНЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ШДПРИСМСГВА
Бiльшiсть вгтчизняних та заруб1жних розробок методик оцшки рiвня економiчноl безпеки присвячено проблемам забезпечення економiчноl безпеки репону та держави, а питанням безпеки тдприемств придшяеть-ся значно менше уваги. Серед проблем теоретичного забезпечення економiчноl безпеки пiдприeмств можна назвати вщсутшсть загальноприйнято! методики комплексно! оцшки економiчноl безпеки пiдприeмства (дат — ЕБП) з урахуванням уах критерив, вiдсутнiсть визнаних вiтчизняних методик оцшки рiвня певних складових ЕБП, адже зарубiжнi методики не завжди
можна адекватно використовувати в умовах Украши, також серйозною проблемою е непевнють у визначеннi складу ощночних критерив економiчноl безпеки, !х гра-даци та штерпретаци.
В процес вивчення та аналiзу наукових публшацш було визначено, що усi запропоноваш методики визна-чення ЕБП можна роздшити на двi великi групи: тi, що пропонують оцiнювати рiвень економiчноl безпеки в цiлому по пщприемству, переважно з використанням евристичних, тобто експертних методiв, або використовувати однаковi показники для вшх складових ЕБП, та
т1, що пропонують окремо розглядати певн1 складов1 ЕБП, а пот1м 1нтегрувати та зводити ощночш показни-ки до юнцевого, остаточного значення.
В методиках першо! групи р1вень економ1чно! без-пеки переважно пропонуеться розраховувати на основ1 певних експертних оц1нок. Фактично за тако! оц1нки р1вня ЕБП закладаеться основа стратепчного плануван-ня, р1вень ЕБП е одним з найважливших показник1в швестицшно! привабливост1 та надшност п1дприемства. Розглянемо запропонован1 методики детальнше.
Отже, на думку проф. Покропивного С.Ф. оцшка р1вня економ1чно! безпеки п1дприемства визначаеться на пщстав1 розрахунку сукупного критер1ю (або штеграль-ного показника) через знаходження та пщсумовування окремих функц1ональних критерив, яю обчислюються за допомогою пор1вняння можливо! величини шкоди (збитк1в) п1дприемству та суми витрат на реал1зац1ю за-ход1в, пов'язаних з попередженням ще! шкоди (збитку).
Покропивний вважае, що серед типових функцюналь-них складових ЕБП слщ виокремити ф1нансову, штелек-туальну, кадрову, техн1ко-технолог1чну, пол1тико-правову, шформацшну, еколог1чну та силову складов1. Сукупний критер1й економ1чно! безпеки (Кеб) будь-якого суб'екта господарювання можна визначити за формулою [1, с 469]:
КЕБ = ^ki ■ di
i=1
(1)
де к. — величина окремого критерш за ;'-ою функцю-нальною складовою;
d. — питома вага значущост ;'-о! функцюнально! складово! (розраховуеться експертним методом на основ1 вивчення досв1ду багатьох пщприемств);
п — число функц1ональних складових економ1чно! безпеки п1дприемства.
Значення окремих функцюнальних критерй'в виз-начаються на основ1 сп1вв1дношення:
k=
З
(2)
Перевагою цього методу е простота штерпретацй! отриманих результапв оцшки. Для визначення р1вня ЕБП пропонуеться використовувати таю показники д1яльност1 пщприемства як прибутков1сть, л1кв1дн1сть, фшансова ст1йк1сть та 1нш1. Однак, у розглянутих методиках оц1нки р1вня ЕБП спец1ал1сти визначають низку вагомих недолтв:
1) в1дсутн1сть рекомендац1й щодо формування системи оц1ночних показник1в;
2) невизначешсть розпод1лу пр1оритетност1 (ваго-моста) складових для п1дприемств р1зних форм господа-рювання та галузевого призначення;
3) вщсутшсть рангово! шкали загальних 1 частин-них критерив;
4) можлив1сть використання т1льки за наявност к1льк1сних оц1нок збитку, пов'язаного з впливом загроз, а також величини втрат, необхщних для його усунення (або вщповщних загальних функцш залежност р1вня ЕБП в1д показниюв д1яльност1);
5) для оц1нки загального р1вня ЕБП пропонуеться використовувати лшшну функц1ю, що не завжди вщпо-в1дае динам1ц1 анал1зованих процес1в.
До першо! групи розглянутих методик також мож-на вщнести прац1 Шлемка В.Т., в яких пропонуеться проводити узагальнюючу оцшку економ1чно! безпеки п1дприемства на шдстав1 з1ставлення значень шдика-тор1в — граничних (тобто критичних 1 нормальних) та фактичних. У якост шдикатор1в р1вня ЕБП можуть виступати значення показниюв, яю нормуються на основ! фактичних 1 нормативних значень [3, с 138]:
Рф Рн
b
(4)
де СЗ. — сукупний збитюв за i-ою функцюнальною складовою ЕБП, гр.од.;
З. — сумарш витрати на реалiзацiю заходiв щодо попередження збитку за i-ою функцюнальною складовою ЕБП, гр.од.
Оцшка рiвня еконо]шчно! безпеки здшснюеться, якщо це можливо, разом з порiвнянням розрахункових значень КЕБ з величинами цього показника по аналоп-чних пщприемствах.
Д. Ковальов та I. Плетшкова для оцiнки рiвня еко-номiчноl безпеки пiдприемства (РЕБП) пропонують використовувати функцiональну залежнють [3, с 137]:
РЕБП = a1 • f (x1) + a2 • f (x2) + ••• + ai • f (xn) (3)
де х1, х2, xn — показники дiяльностi пiдприемства;
f(x),f(x),f(xn) — локальш функци залежностi рiвня економiчноl безпеки вщ вiдповiдних показникiв дiяль-ност пiдприемства;
а, а2, а. — коефщенти, що вiдображають зна-чущють кожного показника забезпечення ЕБП, Уа = 1.
де Рф, Р ш — в1дпов1дно фактичн1 та нормативш значення 1-ого показника;
Ь — показник ступеня (для показниюв типу «мшмум» дор1внюе 1, для показниюв ступеню «максимум» дор1внюе -1).
При цьому показники, що вщповщають максимальному значенню найкращих показник1в, називаються стимуляторами, а показники, що вщповщають мшмально-му значенню, — дестимуляторами. Основою пор1вняння можуть слугувати рекомендован1 (нормативн1) значення по групах п1дприемств, що зумовлеш розташуванням п1дприемства в певному промисловому регюш. Еталона-ми також можуть слугувати деяю 1ноземн1 держави, таю як Польща, Герман1я, Франц1я та Великобриташя.
Оц1нка р1вня економ1чно! безпеки проводиться гра-ф1чним методом, що дозволяе видщити зону нормального р1вня безпеки, зону критичного р1вня та передкризову зону. Критичн1 значення вихщних показник1в визнача-ються виходячи з умови м1н1мально припустимого р1вня безпеки, подолання якого означало б перехщ пщприем-ства в економ1чно небезпечну зону. В1дпов1дно до фактичних значень показниюв 1 величини !хнього вщхилен-ня в1д граничних значень стан пщприемства вщносно економ1чно! безпеки можна охарактеризувати як:
— нормальний, коли 1ндикатори ЕБП знаходяться в межах граничних значень;
— передкризовий, коли перевищуються граничш значення хоча б одного з шдикатор1в;
xi =
— кризовий, коли граничш значення бшьшосп ос-новних iндикаторiв перевищуються;
— критичний, коли перевищуються граничш значення вшх показниюв — як основних, так i другорядних.
Серед переваг розглянутого методу можна назвати так!:
1) графiчна iнтерпретацiя результатiв оцшки кра-ще сприймаеться;
2) методика дае змогу проаналiзувати не лише фактичний стан пщприемства, а i демонструе той стан безпеки, до якого треба прямувати;
3) юнуе можливють анатзу р!знор!дних факторiв що визначають стан тдприемства i тенденци його роз-витку.
Поряд !з низкою переваг розглянута методика не дае будь-яких рекомендацш, пов'язаних з вибором ощночних коефщенпв, а також формуванням нормативних дiапазонiв показникiв економ!чно1 безпеки. Саме рiвень точност iндикаторiв i е основною проблемою, бо зараз вщсутня загальноприйнята методична база визначення шдикатор!в, що враховували б особливост д!яльност пщприемства через його галузеву приналежшсть, форму власноста, структуру кашталу та юнуючий оргашза-цшно-техшчний р!вень. В результат! при недостатньо точному визначенш шдикатор!в, сам р!вень економ!ч-но! безпеки може бути неправильно утлумачений. Така помилка може в свою чергу призвести до неадекватних управлшських ршень в галуз! економ!чно1 безпеки.
До першо1 групи методик оцшки ЕБП також можна вщнести розробку Козаченко Г. В. та Пономарьова В.П. Щ економюти зазначають, що для оцшки р!вня ЕБП потр!бно використовувати сшввщношення величи-ни брутто-швестицш пщприемства та величини швес-тицшних ресуршв, необхщних для пщтримки умов, що забезпечують економ!чну безпеку [2, с 165]:
Таблиця 1
РЕБ -
Б1
1т,
ЕБ
(5)
Характеристика piuiiiu ЕБП
PiBeHb ЕБП Показник piBiiH ЕБП Характеристика стану пшприемства
Шдтримуючий До 0,05 Неспжасть еконсжпчноУ безпеки. П1д приеме тво знаходиться на мела сконом1чно1 безпеки. бо при незпачному зпижешй прибутку може и втратити
М1шмальний 0.06-0,10 П1дприемство знаходичься в еконо\пчнш безпещ й спроможне в найближч1 1-2 роки и шдтримати
Дужс низький 0,11-0,19 Обсяг ¡нвсетишйноТ шдтримки умов, ню забезпечують ЕБП, дозволяе зберегти ринкову позишю в поточному перюд], ставить и шд загрозу в найближчж перспектив!
Низький 0,2-0.29 Обсяг ¡нвестишйноТ шдтримки умов, ню забезпечують ЕБП, дозволяе зберегти ринкову позицио в поточном}' перюд] та V найближч1 1 -2 роки в перепектив1
Середнж 0,3 - 0,49 Обсяг ¡нвестишйноТ шдтримки умов, ню забезпечують ЕБП, дозволяе зберегти ринкову позишю в поточном}' перюд] та у середшй перспектив! (2-4 роки), а також закласти фундамент для формування конкурентних
Високий 0.5-0,7 1пвестицшиа тдтримка умов, що забезпечують ЕБП, здшснкхться з урахуванням основних вимог ринку, що дозволяе зберегти стратепчш позици па ринку та мати ¡стотш переваги
Дуже високий Вище за 0.7 1нвестицшна тдтримка умов, що забезпечують ЕБП, здшснкхться з урахуваппям практично ус1х вимог рипку. шо дозволяе пщприемству мати значш стратспчш переваги та стати лщером па рипку чи в галуз1
аналiзу його фiнансовоï стiйкостi, тобто визначення сту-пеню достатностi власних чи позичених оборотних 3aco6iB для виконання виробничо-збутово!' дiяльностi. При цьо-му оцiночними показниками будуть наступш [4, с 13]:
±Ев — надлишок (+) чи нестача (-) власних оборотних кошпв, необхщних для формування зaпaсiв та по-криття витрат на господарську дiяльнiсть пщприемства;
±ЕК — надлишок (+) чи нестача (-) власних оборотних коштав, а також середньострокових та довгост-рокових кредитiв та шших позик;
±Ез — надлишок (+) чи нестача (-) загально!' вели-чини оборотних зaсобiв.
Щ показники визначаються виходячи з даних фшансово!' звiтностi та вiдповiдaють показникам забез-печеностi зaпaсiв та витрат джерелами ix формування та розраховуються за формулами:
±Ев - Е - Z
(6)
де Б1 — брутто-швестицй' пiдприемствa в рощ t, гр. од.;
1ЕБ' — iнвестицiï пiдприемствa в роцi t, необхщш для забезпечення його економiчноï безпеки, гр. од.
Чим ближче величина спiввiдношення до одиницi, тим вище рiвень економiчноï безпеки. Пропонуеться видшити певнi рiвнi ЕБП задля яюсно1 iнтерпретaцiï кiлькiсниx покaзникiв (табл. 1) [2, с. 171—172].
Розглянута методика концентруеться в основному на aнaлiзi конкурентних переваг пщприемства та не дозволяе провести дiaгностику загроз, що виникають у сферi виробництва, фшансування, вiдносин прaцi тощо. Також проблемою е коректне визначення величини потрiбниx для забезпечення ЕБП швестицш, адже чiткиx рекомендaцiй та методично!' бази не юнуе.
В процес дослiдження було виявлено, що бшьш чiтко та обГрунтовано оцiнкa рiвня ЕБП розглянута у методиках друго! групи. Отже, професор 1лляшенко С.Н. пропонуе ощнку економiчноï безпеки шдприемства за il складовими, вiн зробив спробу звести в единий комплекс методики ïx ощнки. Розглянемо склaдовi еконо-мiчноï безпеки:
1) фшансова складова ЕБП, що характеризуе фшан-сову зaбезпеченiсть пiдприемствa. Ощнку фшансово!' безпеки пiдприемствa пропонуеться проводити на основi
де Е — сума власних оборотних коштав пщприемства, гр. од.;
Z — сума запашв та витрат пiдприемствa, гр. од.
±EK-(Е + Ксд)-Z,
(7)
де Kg
середньостроковi та довгостроковi кредити та
позики пщприемства, гр. од.
±ЕК -(Е + Ксд + Кк )-Z,
(8)
де Кк — K0p0TK0CTp0K0Bi кредити та позики пщприемства, гр. од.
Розглядаючи дiяльнiсть пiдприемства за певний перюд, аналiтики визначають оцiночнi показники, яю можуть приймати рiзнi значення. В залежност вiд цих значень можна видщити п'ять зон фшансово!' стiйкостi або п'ять зон ризику економiчноï безпеки пiдприемства з точки зору il фiнансовоï складово'к
а) абсолютна фiнансовi стiйкiсть та абсолютна без-пека — це ситуащя, коли пiдприемству повнiстю дос-татньо власних оборотних коштав для нормального та продуктивного функщонування. З огляду на це поло-ження ощночш показники мають приймати наступнi значення:
±Ев > 0, ±Ек > 0, ±Ез > 0
(9)
В сучасних умовах господарювання подiбна ситуащя неможлива, тому що повна вщмова вiд позикових та кредитних ресуршв призводить до недоотримання при-бутюв, гальмування розвитку та прогресування пщприе-мства. Отже, можна зробити висновок, що жодне з про-мислових пщприемств в Укра!ш не знаходиться в зон повно! економiчно! безпеки.
б) зона нормально! фшансово! стшкост та нормаль-ний рiвень безпеки — це ситуащя, коли пщприемство використовуе практично лише власнi оборотн кошти для формування запасiв та забезпечення витрат дiяль-ностi. При цьому ощночш показники мають значення:
±Ев
= 0, ±Ек > 0, ±Ез > 0
(10)
±Ев < 0, ±Ек > 0, ±Ез > 0
(11)
±Ев < 0, ±Ек < 0, ±Ез > 0
(12)
±Ев < 0, ±Ек < 0, ±Ез < 0
(13)
Оцiнка piunsi ринковоК безпеки
Таблиця 2
Значения ¡нтегральноУ сщшки Висновок про р1вень рииковоУ безпеки
К0< -0,8 Кризовий стан
-0,8<К0< -0.6 Критичний р1вень безпеки
-0,6 < Ко < -0,3 Передкризовий стан
-0,3<Ко< +0,3 Ситуащя невизначеносп
+0,3 < Ко < +0,6 Нестшкий стаи
+0,6<Ко< +0,8 Нормальний р1вснь безпеки
Ко > +0,8 Абсолютна безпека
в) зона нестiйкого фiнансового становища та неста-бiльного рiвня безпеки -це ситуащя, коли пщприемству недостатньо власних оборотних кошпв для забезпечення нормального функщонування, тому воно мае потребу у використання середньострокових та довгостроко-вих позикових коштiв:
3) штерфейсна складова. Рiвень iнтерфейсноi скла-дово! тобто надiйностi контрагентiв пщприемства також оцiнюють експертним методом. Ощнка надiйностi еко-номiчних контрагентiв пщприемства, таких як поставщики, торгсга та збутовi посередники, iнвестори, спо-живачi, проводиться за допомогою комплексу критерив, як-от iмiдж, досвiд роботи, фiнансовий стан, обов'яз-ковiсть виконання контракт, тенденци розвитку, еко-номiчний потенцiал тощо. Оцiнки можна проставляти за допомогою цифрових вщмггок (наприклад «1»). Ус виставленi оцiнки тсля проведення комплексного ана-лiзу вах контрагентiв потрiбно перерахувати у вщносш кiлькiснi величини. Ця операцiя проводиться за формулою [4, с 15]:
г) зона критичного фшансового стану та критичного рiвня безпеки -ситуащя коли пщприемство для фшан-сування свое! дiяльностi використовуе ^м середньост-рокових та довгострокових, ще й короткостроковi пози-ки. При цьому ощночш показники мають значення:
°а = j а
а
(14)
Г) зона критичного фiнансового стану та кризового рiвня безпеки — ситуацiя коли пщприемство не в змозi забезпечити фшансування свое! дiяльностi анi власни-ми, аш запозиченими коштами, тобто пщприемство знаходиться на межi банкрутства:
де OJJ — вщносна оцiнка j-oro контрагента по i-ому критерiю;
О. — бальна оцiнка j-oro контрагента по г-ому кри-терiю;
0 — максимально можлива оцiнка;
шах '
j — кiлькiсть контрагент пiдприемства;
1 — кiлькiсть ощночних критерив оцiнки надiйностi контрагентiв.
Сукупну оцiнку надiйностi j-oro контрагента вико-нують за формулою:
2) ринкова складова. За методикою 1лляшенко С.Н. пропонуеться аналiз ринково! складово! економiчноi безпеки на основi оцiнки ступеня вiдповiдностi внутрiшнiх можливостей розвитку пiдприемства зовнiшнiм факторам, що складаються у ринковому се-редовищь Аналогiчно з методиками SWOT-аналiзу фак-тори зовнiшнього середовища подiляють на можливост та загрози, а внутршнього — на сильнi та слабы сторо-ни дiяльностi пiдприемства [4, с. 14].
Вплив кожного з фактор1в на ринкову безпеку пщприемства мае бути ощнений експертами за допомогою ко-ефiцiентiв впевненосп за шкалою вщ -1 до +1. Значення коефщентш висловлюють стушнь впевненостi експертiв у тому, що вплив окремого фактора збшьшуе або зменшуе ринкову безпеку пщприемства. У якосл експертiв можуть виступати керiвники та провiднi фахiвцi пщприемства. От-риманi в результатi аналiзу ощнки послщовно комбiнують, тобто до пщсумково'! оцiнки двох факторiв (наприклад, К1 та К) додають значення наступного. При цьому в розрахун-ках потрiбно керуватися наступними правилами:
Висновок про стан ринково! безпеки пщприемства можна зробити виходячи з порiвняння отримано! штег-рально! оцiнки з таблицею прийняття рiшень [4, с 14].
HJ = Jj0J3J
(15)
i=1
де 3J — значущють i-ого критерiю для оцiнки j-oro контрагента.
Комплексну ощнку надiйностi вах контрагентiв пiдприемства (Наг) можна розраховувати як середньоа-рифметичну або середньозважену мiж H.. В залежностi вщ l! значення можна видiлити наступш рiвнi штерфей-сно! безпеки пщприемства:
а) абсолютна безпека (Нааг = 1);
б) нормальна безпека (0,75 < Нзаг < 1);
в) нестабщьне положення (0,50 < Нзаг < 0,75);
г) критичний стан (0,25 < Нзаг < 0,50);
г) кризовий стан (0,00 < hJ< 0,25).
4) iнтелектуальна складова. Квень iнтелектуально! безпеки пiдприемства можна розрахувати за допомогою наступних коефщенпв [4, с. 15]:
— плиншсть робiтникiв високо! квалiфiкацi! — розраховуеться як вщношення кiлькостi робiтникiв, яких було звщьнено або якi звщьнились за власним ба-жанням до загально! кiлькостi робiтникiв певно! квал-iфiкацi!;
— питома вага шженерно-техшчних та наукових робггаиюв — розраховуеться як вщношення !х юлькост до загально1 кшькосп робггаиюв;
— показник винахщницько1 (рацюналГзаторсько1) активност — визначаеться як вщношення юлькосп винаходГв (рацюнальних пропозицш, ноу-хау тощо) до юлькост робггаиюв або саме до юлькосп шженерно-техшчних робггаиюв;
— показник освггаього рГвня — можна розрахувати як вщношення юлькоста ошб, що мають вищу освпу (або спещальну освпу) у вщповщност до профщю дГяльност пщприемства до загально1 юлькост пращвниюв та шш! показники.
Шсля розрахунку значення вшх показниюв зводять до штегрального показника за формулою:
Щ =£(1 \В1,
(16)
I =1
Грунти тощо), шформацшно1 (коефщент повноти шформацп, коефщент точност шформацп, коефщент протирГчносп шформацп), силово1 (аналГз ГмовГрносп загроз пщприемству, тобто фГзичного та морального впливу на окремих оаб, особливо керГвництво та про-вщних спещалюпв, несанкцюнований доступ на тери-торш пщприемства та шше) складових.
РГвень економГчно1 безпеки пщприемства в цщому пропонуеться проводити в послщовносп [4, с. 18]:
1) приведення рГвшв складових ЕБП до вщносних оцшок (01) за формулою:
О =—■ п
1 N 4
(17)
де п — юльюсть показниюв;
В. — питома вага ;-ого показника;
I '
д. — вщносна оцшка ;-ого показника, яка розрахо-
вуеться як п , якщо бшьше значення показника е птах
бщьш бажаним (наприклад, показник винахщницько1 Птах
активносп), або щ , якщо менше значення показника е кращим (наприклад, показник плинност кадрГв);
П. — значення ;-ого показника;
I 7
П — найбшьше значення показника або коефь
тах ^
щента за весь аналГзований перюд (або серед порГвню-ваних пщприемств);
П . — найменше значення показника або коефщ-
тт ^
Гента за весь аналГзований перюд (або серед порГвнюва-них пщприемств).
Дал! розраховують середне значення штегрального показника для пщприемства за деюлька роюв (або для юлькох розглянутих пщприемств). Висновок про рГвень економГчно1 штелектуально1 безпеки можна зробити, порГвнюючи фактичш значення показниюв з !х середшм значенням. Якщо значення штегрального показника для аналГзованого пщприемства менше за середне значення, то така ситуащя свщчить про те, що рГвень штелек-туально1 безпеки на пщприемств! вище за середш, якщо ж штегральний показник бщьше за отримане середне значення, то рГвень штелектуально1 безпеки на пщприемств! нижче за середнш.
Аналопчно розглянутш методищ розраховуються показники для шших складових ЕБП, як-от кадрово1 (використовуючи коефщенти загально1 плинност кадрГв по пщприемству, визначення середнього вшу працюючих на пщприемств!, загального квалГфшацшно-го рГвня, сумщення посад та виконуваних обов'язюв тощо), технолопчно1 (рГвень прогресивност технологш, рГвень прогресивност продукци, рГвень технолопчного потенщалу тощо), правово1 (сшввщношення втрат пщприемства внаслщок порушення правових норм та загального розмГру втрат, яким юридична служба змог-ла запобшти), еколопчно1 (рГвень викидГв в атмосферу,
де N. — юльюсть р!вн!в г-о1 складово1 економ!чно1 без-пеки;
п. — номер розрахованого р!вня безпеки i-6i скла-дово1, в!д найнесприятлив!шого включно.
2) визначення значущосп кожно! з складових ЕБП — експертним методом;
3) розрахунок штегрально1 оц!нки р!вня ЕБП як середньозважено1 оц!нок и складових.
Розглянута методика е найб!льш обГрунтованою та надае найб!льшу кщьюсть рекомендац!й з визначення критерГ^'в ЕБП та !х !нтерпретац!1. В цш методиц! пода-ються основи формування системи оцшочних показ-никГв на пщприемств^ визначен! локальн! показники для оцшки рГвня певних складових ЕБП та представлена методика оцшки штегрального рГвня економГчно1 безпеки на пщприемствь Теоретико-методичнГ основи оцГнки ЕБП та и складових можуть бути рекомендован! для практичного застосування на пщприемствах. В той же час подГбна оцГнка е однГею з найбщьш трудомГстких та вимагае найбщьшо1 кГлькост! релевантно1 ГнформацГх, оцГнку рГвня ЕБП за таким методом рекомендуеться проводити раз на рк:. Для експрес-оцшки поточного рГвня ЕБП можна використовувати р1зномаштш мето-дичн! прийоми, наприклад, Кракос Ю.Б. та Серик Н.1. вважають, що рГвень ЕБП потрГбно розглядати за рГзни-ми сторонами дГяльност! пГдприемства, бвдокимов Ф.1. пропонуе оцГнювати досягнутий рГвня ЕБП за бальни-ми оцГнками та загальним рейтингом тощо.
КлючовГ показники досягнутого рГвня економГчно1 безпеки пщприемства для його експрес-оцшки доцщь-но згрупувати за наступними сферами дГяльност! або певними секторами: фшансова безпека, безпека вщно-син працГ, виробнича безпека та безпека збуту. Кожний з показниюв, що розглядаеться, пропонуеться оцшюва-ти з огляду на те, чи е вш стимулятором (вщповщае максимальному значенню найкращих показниюв), чи дестимулятором (вщповщае мшмальному значенню) для дГяльност! пщприемства (табл. 3).
Отримаш в результат! розрахунюв ключов! показники пропонуеться порГвняти з нормативними даними, як! представлен! в таблиц! 4.
За результатами дослщження рГзних методик оцшки рГвня ЕБП можна зробити наступш висновки:
— оцшка рГвня економГчно1 безпеки на пщприемств1 повинна враховувати стратепчш цГл! та задач! пГдприемства, його галузеву та виробничу специф-Гку;
Таблиця 3
Kra40Bi показники оцшки piunsi ЕБП
Коефщсш зносу 0СИ01ШИХ засоб!в дестимулятор Накопичений зное К ( — 1 lepeicHa варт1сть основних фонд1в
Рентабельность виробництва продукцй стимулятор Валовый прибуток ш% CoöiBapiicib реал13овано1 продукцй
Ятпсть продукцй стимулятор Q - ступшь в1дпов1дност1 продуктш встановленим стандартам чи техшчним умовам. що задовольняють потреби при найментих затратах, тобто киыаено виражае здатшеть виробу викоиувати задан! функцп
Сектор: Бешека jövtv
1ндекс обсяпв реалпованоТ продукцй стимулятор Реал1зовано продукшя в зв1тному nepiofli
РП Реалхзовано продукцй в попередньому nepiofli
Рентабельнють продаж1в стимулятор D Валовий прибуток Кпролажш - ,, ~ • 1ÜU/о 4истии виторг
1ндекс цш на продуктпю дестимулятор Цша на продукщю ц Ринкова цша на продукщю
Коефщ1сш С ПЙК01 о ек0110.\П41Ю]'0 pociy стимулятор Чистий прибуток - Виплачеж дивщенди К(-|.р - Ссрсдньор1Чна варт1сть власного катталу
Коефппент зносу основних засоб1в дестимулятор Накопичений зное К, = TTepBicHa вартють основних фoндiв
Рентабельнють виробництва продукцй стимулятор R Валовий прибуток ш% CoöißapTicTb реалвованоТ продукцй
Як1сть продукцй стимулятор Q — стушнь вщповщносл продукцй' встаиовлсним стандартам чи техшчним умовам. що задовольняють потреби при наймсиших затратах, тобто юльюсно виражае здатшеть виробу виконувати зад am фуикцй'
Сектор: Безпека {буту
1ндекс обсяпв реалповапоТ продукцй" стимулятор 1 Реализовано продукшя в зв1тному перюд1
РП Реал1зовано продукцй в попередньому перюд!
Рентабельшсть продаж1в стимулятор R _ Валовий прибуток ] 0()О/ продаж:в Чистий виторг
1ндскс цш на продукцию дестимулятор Цша на продукщю u Ринкова цша на продукщю
Коефппент с пйко! о еконолпчною росту стимулятор Чистий прибуток - Виплачеш дивщенди КСК|, = Середньор1чна варт1сть власного катталу
— при оцiнцi piBHH ЕБП найбiльш доцiльним та вип-равданим е використання методик ощнки загального piBHH за 11 складовими, проблемою е визначення прiоритетностi вщповщних оцiночних показникiв та трудомiсткiсть про-ведення та штерпретаци результатiв оцшки;
— для експрес-оцшки iснуючого рiвня ЕБП дощль-но використовувати ряд найважливших показникiв, якi вiдображають результати дiяльностi всiх пiдроздiлiв пiдприемства, адже в сучасних пщприемствах передба-
Таблиця 4
Оцшка р1вия ЕБП за ключовими показниками
Сектор 1Ндприемство I (сйтрагтьна огинка 1 Пдприемство
знаходиться в положения тдприемства знаходиться в
небезпеш економ1чн1й безпеш
Фшапси Кавт с (<*; 0.51 та Кавт с 0,7;«) Кавт с Г0.5: 0.71
Кгл<1 |Клпс [1: 1.8) Кпл [1.8; 21
Кфл мультиилткуе позитивний чи негативний ефс кт. до якого призводить
в1дпов1дна змша диференшалу фжанеового лсвсриджу. При до латному значенш диференшалу збшыпення КфЛ призведе до те бигыиого приросту
рентабельности власного кап ¡тал у. а при вщ'емному - до ще бшьшого
зменшення рентабельности власного кашталу.
К„„вк<0.2 К„нвк е [0,2: 0.5) Кманвк > 0.5
R.ki < 0% R,KI с [0%; 9%1 RaKi>9%
RBK<0% RBK е [0%; 8%1 RBK > 8 %
Кол £ 0 В дипашщ показник практично не змшюсться Снос repiiac гься зростання показаика в
Kork < 0 В динампи показник практично не змштоеться С'постср1гаеться зростання показника в
ВЦШОСИНИ Пк>20% Пке(5%:20%| Пк = 5 %
пращ Кст< 75 % Кет С [75%: 90%) Ксг > 90 %
R-cP= £0 Rnqic - низьке значения, що не збшыпусгься в динамки Rncpc - зрос гапия иоказника в дипагшш
3/ПССР в /mimjnii В динамш показник 3/Псср Спостер1гае:ться
лменшуеться практично не змшюсться зростан ня ] юказн ика З/n.vn в дипал'иш
Кк,р > 25 % К„р20% Кк/р е [20%; 25%J
Сек гор nüwpiiCMCißO Нейтральна ошшеа Пщирисмство
^находиться и положения шднрисмс гва, зааходигься в
пепси ICI11 еконолпчшй öeineui
Виробництво Ф.£0 В динамш показник практично не змшюсться Спостер1га€ться зростання показника в
К,> 50% К1с(30%;50%) К, < 30%
R,„, < 0 % RM|)O4e:[0%; 13%] R,PO,>13%
Q - штзначаеться скспсртним методом при nopiRHHHHi з сталоном
Збут 1рп<1 Ъл= 1 1рп>1
К-шюлаж1в 0 % R[innj:r,Kiu е |0 %; 20 %| Rnmu,»™ >20 %
Щ>1 1ц =1 Iu<l
ксср<0 КССр=0 КСОр>0
чена соцiальна, виробничо-техшчна та оргашзацшно-ад-мiнiстративна еднiсть.
Лггература
1. Бесчастный В. Н. Влияние теневой экономики и экономической преступности на экономическую безопасность : монография / В. Н. Бесчастный. — Донецк : Каштан, 2007. — 484 с.
2. Вечканов Т С. Экономическая безопасность : учебник для вузов / Т С. Вечканов. — СПб: Питер, 2007. — 384 с.
3. Измалков А.В. Управление безопасностью социально-экономических систем и оценка его эффективности : монография / А. В. Измалков. — М. : Компания Спут-ник+, 2003. — 442 с.
4. Електронний ресурс. Режим доступу: http:// www.csis-scrs.gc.ca.
