CC BY
46
Н. В. Каткова
канд. екон. наук м. МиколаНе
О. А. Матушевська
канд. екон. наук м. Севастополь
С. А. Бурлан
канд. екон. наук м. МиколаНе
ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 СТ1ЙКОСТ1 СУДНОБУД1ВНИХ ПЩПРИеМСГВ:
КРИГЕРП I ПОКАЗНИКИ
Постановка проблеми. Сучасш умови господарю-вання в Украш характеризуються руйнуванням госпо-дарських зв'язюв, загальною несприятливою ситу-ацieю для експорту продукцп, полiтичною нестабшь-нiстю держави, що, у свою чергу, ускладнюе розвиток втизняно! промисловостi. За таких умов забезпе-чення економiчноi стiйкостi набувае властивоси пер-шочергово! мети, досягнення яко! виступае передумо-вою стшкого економiчного розвитку вiтчизняних про-мислових тдприемств. Економiчно стiйкi пщприем-ства зможуть адаптуватися до динамiчних змш у зов-нiшньому середовищi, вщновити та встановити нову рiвновагу як всередиш себе, так i в межах середовища свого iснування.
Стае все бшьше зрозумiлим, що неможливо пред-ставити економiчну стiйкiсть кра!ни без стiйкостi ре-гiону, галуз^ окремого господарюючого суб'екта. Еко-номiчна стiйкiсть кожного окремого пiдприeмства до-зволяе всiй господарськш системi кра!ни не тальки зберегти ii потенщал, а й забезпечити ii яюсне тдне-сення i вихiд на м1жнародш ринки з новими конку-рентоспроможними товарами.
Забезпечення економiчноi стiйкостi пiдприeмства передбачае ii оцшку з урахуванням специфiки галузi, факторiв впливу внутрiшнього та зовншнього середо-вища.
Аналiз останн1х публжацш. Розробкам методик оцiнки й аналiзу економiчноi стiйкостi присвяченi працi багатьох вчених Украши та заруб1жжя. В останш п'ять роив проблемами оцшки економiчноi стiйкостi займались таю науковщ, як А.М. Брагiнець [1], Е.А. Вашева [2], Б.В. Галушко [3], В.Л. 1ванов [4], О.С. Ко-цюба [5], В.В. Лук'янова [6], Н.Л. Любченко [7], Л.В. Максимова [8], Г.А. Мохонько [9], Н.Б. Проценко [10], 1.М. Семененко [11], О.В. Сергеева [12], О.Г. Сокол [13], О.С. Харитонова [14], Р.В. Шамрш [15], Т.О. Шатунова [16]. Незважаючи на розроблешсть методик оцшки i аналiзу стiйкостi економiчного суб'екту ба-гато питань залишаються невирiшеними, зокрема пи-тання стосовно оцшки складових економiчноi стшко-ст промислових пiдприeмств. Цей факт спонукае нас до проведення подальших теоретико-методичних та практичних дослiджень у цьому науковому напрямку.
Метою статл е обГрунтування системи показни-юв економiчноi стiйкостi суднобудiвних пiдприeмств з урахуванням специфiки галузi, впливу ендогенних та екзогенних фактс^в.
Виклад основного MaTepia^y. 6дино! системи по-казниюв, як i единоИ методики, яка б характеризувала
економiчну стiйкiсть суб'eктiв господарювання, не ю-нуе. Бiльшiсть дослщжуваних методик оцiнки еконо-мiчноi стшкосп спрямованi на оцiнювання: фшансо-во'1 стiйкостi; лiквiдностi пiдприeмства та його активiв; платоспроможностi; оборотностi активiв та пасивiв пiдприeмства; рентабельностi дiяльностi тдприем-ства. Отже, у наукових публжащях i на практицi оцiнка економiчноi стiйкостi господарюючих суб'eктiв звужуеться до оцшки його фшансового стану. Такий пiдхiд повнiстю не вiдображаe рiвня економiчноi стiйкостi, оскiльки фiнансовi показ-ники не дають повного уявлення про дiяльнiсть шд-приeмства, а тшьки вказують на п кшцевий результат. Окрiм фiнансових ресуретв пiдприeмство маe кадровi, виробничо-технiчнi, еколопчш, якi e ваго-мими чинниками для забезпечення економiчноi стiйкостi п^пр^мс^а. Разом iз тим, ми не запере-чуeмо, що першочерговим при аналiзi економiчноi стiйкостi маe бути визначення типу фiнансовоi стш-коси промислового пiдприeмства.
За результатами дослщження методичних шдхо-дiв до оцшки економiчноi стiйкостi можливо конста-тувати, що iснуe деюлька пiдходiв до оцшки типу фь нансово'1 стшкосп пiдприeмства: коефiцieнтний, ште-гральний та агрегатний. Досить щкавим i змютовним e iнтегральнiй метод визначення фшансово'1 стiйкостi пiдприeмства, який базуeться на визначенш стiйкостi шляхом зважування базових фшансових коефiцieнтiв на вiдповiднi ваговi коефiцieнти та наступного визначення узагальнюючо'1 оцiнки шляхом додавання або перемноження отриманих результатiв. Але незважаючи на простоту обчислення дана методика тяжie до системи шдикатс^в фшансово'1 стiйкостi, методичний iнструментарiй яких e проблемним.
Агрегатний пiдхiд визначення типу фiнансовоi стiйкостi базуeться на визначенш абсолютних показ-ниюв, якими e вид джерел фiнансування запаетв та ви-трат пiдприeмства. За допомогою трьохкомпонентного показника пiдприeмство може бути охарактеризоване одним iз титв фiнансовоi стiйкостi: абсолютно стш-кий, нормально стiйкий, нестiйкий та кризовий стан. Цей пщхщ для нас e найближчим, але вiн потребуe удосконалення i маe враховувати специфiку пщпри-eмств суднобудування та судноремонту.
Мiж зазначеними методиками e спшьш риси, зокрема пiдходи до визначення штегрального показника економiчноi стшкость Також слiд вiдмiтити наявнiсть коефiцieнту, який присутнiй у всiх методиках — ко-ефiцieнту автономп.
Деяю автори, таю як В.М. Ячменьова та Г.А. Махонько, пропонують проводити анал1з економ1чно! стшкоси з використанням неформал1зованих метод1в, а саме методу неч1тко! лопки [17,9]. 1нш1 автори пропонують використовувати агрегатний пщхщ для ощн-ки економ1чно! стшкосп пщприемства. Метод неч1тко! лопки в економ1чному анал1з1 використовуеться до-сить недавно. Вш е альтернативою юнуючим методам прогнозування та планування в економщь Але у мето-д1в неч1тко! лопки е досить суттевий недолж — люд-ський фактор, а саме: вхщний наб1р правил визнача-еться експертом-людиною та може виявитися неточ-ним та суперечливим, а також виражати нереальну дшсшсть.
Необхщно зазначити, що в економ1чнш л1тератур1 досить часто зустр1чаеться поеднання методик еконо-м1чно-фшансово! стшкосп з методикою ймов1рносп настання банкрутства. Найпоширеншими методиками ймов1рносп настання банкрутства е методики: Е. Альтмана, У. Б1вера, Р. Л1са, Дж. Таффлера, Г. Спршгейта, Ж. Конана i М. Гольдера, Чессера та ш. Bd вищеназваш методики включають визначення ймов1рносп банкрутства за допомогою дискримшант-них моделей, тобто розрахунку штегрального показ-ника.
Щодо шдикатор1в економ1чно! стшкосп, Л.В. Максимовою розроблено метрику цшьових шдикато-р1в в аналпичному забезпеченш ощнки стшкосп пщ-приемства. На думку автора, шдикаторами економ1ч-но! стшкосп е показники руху, поточного стану та ефективносп використання виробничо!, матер1ально! та кадрово! складово! пщприемства [8].
В робот М.С. Кроленко [18] наведено ряд узага-льнюючих показниюв, як шдикатор1в р1вня економ1ч-но! стшкосп, а саме показники: ринково!, виробничо! та фшансово! стшкосп. 1.О. Кузнецова та О. С. Бала-баш визначили систему шдикатор1в мониторингу опе-рацшно! стшкоси пщприемства, яка складаеться з двох пщсистем: «шдикатор1в стшкосп переб1гу проце-с1в та шдикатор1в стабшьносп якоси». В кожнш пщсистем! авторами встановлено перелж показниюв [19].
Вважаемо, що шдикаторами забезпечення еконо-м1чно! стшкосп пщприемств промисловосп мають бути показники економ1чно! стшкосп, зокрема показники фшансово!, кадрово!, виробничо-техшчно!, ринково! та еколопчно! стшкосп.
Для пщприемств суднобущвно! галуз1 характерна висока частка виробничих основних засоб1в та надви-сока вартють !х утримання. Незалежно вщ юлькосп контракпв, завантаженосп виробничих основних за-соб1в пщприемств галуз1 потребують постшного обслу-говування. Суднобущвш та судноремонтш пщприемс-тва змушеш значну частку сво!х доход1в направляти саме на так! заходи. Вважаемо доцшьним до складу показниюв ощнки економ1чно! стшкосп пщприемств суднобущвно! та судноремонтно! промисловосп додати показники покриття витрат на утримання основних засо-б1в вартютю контракпв (1) та перспективно! ефективносп виробничих основних засоб1в (2).
К
ПВвф = --(1)
А + ВУР
де ПВвф — покриття витрат на утримання виробничих основних засоб1в;
А — амортизащя;
ВУР — витрати на утримання та ремонт виробничих основних засобiв;
К — вартють наявних контракпв.
РПЗ
ПЕВП = - , (2)
де ПЕВП — перспективна ефектившсть виробничих основних засобiв, %;
ОЗа — середньорiчна вартють виробничих основних за-собiв;
РПЗ — рiчний портфель заказiв на наступний перiод.
Показник перспективно! ефективносп виробничих основних засобiв характеризуе, сюльки гривень вартостi рiчного портфелю майбутнiх заказiв припадае на кожну гривню середньорiчно! вартостi виробничих основних засобiв.
Не менш важливою для пiдприемств суднобуду-вання е ринкова складова. Для визначення ринково! стшкоси пропонуеться до складу показниюв-шдика-торiв включити наступнi: рентабельнiсть контракпв, рентабельнють замовника, частка прибутку вщ нових клiентiв, частка прибутку вщ постiйних клiентiв.
До складу кадрово! стшкоси пропонуеться включити наступи показники-iндикатори: частка робгтни-юв високо! квалiфiкацi!, частка витрат на навчання промислово-виробничого персоналу, шдекс якостi ро-бочих, iндекс якостi адмiнiстративно-управлiнського персоналу та ш.
Екологiчна стiйкiсть також досить важлива для пiдприемств суднобудування, адже !х дiяльнiсть пов'язана з забрудненням навколишнього середовища. Показники-шдикатори рiвня екологiчно! стiйкостi пропонуються наступи: iндекс задоволеностi насе-лення, частка витрат на природоохоронш заходи в вар-тосп замовлення, частка витрат на природоохоронш заходи в витратах пщприемства, частка витрат по страхо-вим випадкам, пов'язаним з забрудненням навколишнього середовища, вщсоток викидв до гранично допустимого викиду та iн.
Узагальнена i доповнена авторами система показниюв для оцiнки економiчно! стiйкостi пщприемств суднобущвно! та судноремонтно! промисловосп наведена на рис. 1.
Для об'ективно! ощнки економiчно! стiйкостi не-обхiдно порiвнювати показники з !х нормативними значеннями. Традицiйно вважаеться, що нормативними значеннями можуть бути: середньогалузевi зна-чення; значення показниюв пiдприемств-лiдерiв га-лузi; значення показниюв пщприемств-конкуренпв, яю досягли найкращих результата дiяльностi, теоретично обГрунтоваш значення показниюв, яю публ^-ються в офщшних матерiалах.
Важливо зазначити, що встановлення норматив-них значень як в цшому для пiдприемств Укра!ни, так i зокрема для пщприемств промисловосп е певною методичною проблемою, адже рiзнi джерела вказують на зоветм рiзнi нормативнi значення одних i тих же показник1в. Так, наприклад, для коефiцiента автономГ! в бшьшоси наукових джерел визначений на р1вш 0,5, але згГдно мiжнародно! методики оцГнки фiнансово! стГйкостГ пщприемств нормативне значення для ко-ефщента е 0,27. Разом з тим, необхщно пiдкреслити, що для вггчизняних пiдприемств промисловостГ в умо-вах кризи норматив коефщента автоном!! мае бути
значно вищим, оскльки запозичеш кошти в таких умовах e досить дорогими. Також проблематичним e те, що деяю показники мають вiдкритi або закрит ш-
тервали, а iншi — нормативи збшьшення або змен-шення, тобто так показники необхiдно розглядати тшьки в динамiцi.
Фiнансова стшюсть (ФнС)
коефiцieнт автономи коефiцieнт забезпечення запасiв влас-ними обiговими коштами коефiцieнт поточно! лiквiдностi коефiцieнт оборотност поточних ак-тивiв
рентабельнiсть контракту рентабельшсть замовника частка прибутку вщ нових клieнтiв частка прибутку вщ постiйних клiен-тiв та ш.
Виробничо-технiчна стiйкiсть (ВТС)
-1-
рентабельшсть (збитковють) основ-них засобiв
коефiцieнт зносу основних засобiв матерiаловiддача
коефiцieнт оборотностi виробничих запасiв
коефiцieнт оновлення основних засо-бiв
Ринкова стiйкiсть (РнС)
-1-
контрактоемнють, фондоeмнiсть перспективна ефективнють виробничих основних засобiв показник покриття витрат на утри-мання виробничих фондiв частка укладених нових контракта частка постiйних замовниюв середнш перiод очiкування замовлення та ш.
Кадрова стiйкiсть (КС)
частка роб^ниюв високо! квалiфi-кацп
частка витрат на навчання проми-слово-виробничого персоналу iндекс якосп робочих iндекс якостi адмшютративно-управлшського персоналу iндекс задоволеностi сшвроб^ни-юв та iн.
коефiцiент вибуття кадрiв продуктивнiсть працi
Екологiчна стiйкiсть (ЕС)
шдекс задоволеностi населення
частка витрат на природоохоронт заходи в вартосп замовлення частка витрат на природоохоронт заходи в витратах пiдприемства частка витрат по страховим випадкам, пов'язаним з забрудненням навко-лишнього середовища частка викидiв
вiдсоток викидiв до гранично допустимого та ш.
Економiчна стiйкiсть (ЕС)
Рис. 1. Система показник1е-1ндикатор1е економ1чног стшкост1 тдприемств суднобуд1ено1
та судноремонтноИ промислоеостг
Для того, щоб об^ктивно ощнити рiвень еконо-мiчноi стiйкостi, вважаeмо за необхщне нормативами показникiв-iндикаторiв вважати показники провщних пiдприeмств галузi, або середньогалузевi показники. Окрiм того, данi показники-нормативи регулярно мають бути переглянуп залежно вщ змiн у вiтчизнянiй економщь Оскльки у сучасних умовах господарю-
вання — умовах невизначеностi, економiчноi кризи — пiдприeмства промисловостi знаходяться в досить важкому економiчному сташ, при визначенi середньо-галузевих значень показниюв-шдикатс^в економiчноi стiйкостi також виникають методичнi проблеми, а саме, деяю показники при обчисленш мають вщ^мш значення, яю не можуть бути критерiальними по сутi.
В таких умовах доцшьно за критер1альш значення вва- За результатами дослщження нами запропоно-
жати показники провщних пщприемств галуз1 з ураху- вано цшьсга значення шдикатор1в економ1чно! стшко-
ванням специф1ки д1яльноси конкретного пщприем- ста для одного 1з судноремонтних пщприемств (табл. 1). ства.
Таблиця 1
Цiльовi значення iндикаторiв економчно? стiйкостi судноремонтного пцприемства_
1ндикатор Щльов1 значення шдикатор1в
Ф1нансова ст1йк1сть
Рентабельн1сть контракту 25%
Рентабельн1сть замовника 25%
Частка прибутку в1д постшних кл1ент1в 70%
Частка прибутку вщ нових кл1ент1в 30%
Приргст об'ему продаж1в 110%
Коеф1ц1ент автономи 0,75
Коефщ1ент забезпеченост1 запас1в власними об1говими коштами 2,0
Коеф1ц1ент поточно! л1кв1дност1 (покриття) 2,0
Ринкова стшюстъ
Аналог1чн1 замовлення п1дприемств-конкурент1в 20/р1к
Обсяг укладених нових контракт1в 10/р1к
Фондоемн1сть 0,30
Покриття витрат на утримання виробничих основних засоб1в 0,50
Перспективна ефективн1сть виробничих основних засоб1в 90%
Розширення кл1ентсько! бази
Збшьшення об'ему заказ1в кл1ент1в 20%/рж
Темп росту договор1в 110%
Середня тривал1сть взаемов1дносин з ктентом 30 дн.
Показник задоволеност1 кл1ент1в 0,8
Середнш пер1од очжування замовлення 30дн.
Частка постшних замовник1в 30%
Частка особливо виг1дних замовниюв 10%
Виробничо-техн1чна ст1йк1сть
Коеф1ц1ент оборотност1 виробничих запайв 12 раз/р1к
Тривал1сть операцгйного циклу 30 дн.
Частка завантаження виробничих основних засоб1в 100%
Ефективний фонд часу роботи обладнання в пщроздшах основного виробництва т
Частка впроваджень шновацш у виробництво 40%
Коеф1ц1ент завантаження виробничих основних засоб1в 1,0
К1льк1сть 1 частота поломок виробничих основних засоб1в Не > 2 р./р1к
Вартпсть ремонт1в
Р1вень зносу виробничих основних засоб1в 30%
Частка ремонто-годин в норматив! робочого часу 5%
Кадрова стшюсть
К1льк1сть скарг на роботу персоналу 1
Частка скарг вщ кл1ент1в за перюд 5%
Квал1ф1кац1я прац1вник1в вщповщно! професй т
Частка роб1тник1в високо! квал1ф1каци 80%
Частка витрат, на навчання промислово-виробничого персоналу 20%
1ндекс якост1 робочих бали
1ндекс якосп адм1н1стративно-управл1нського персоналу бали
1ндекс задоволеност1 сшвробтгниюв 0,9
Частка оплати прац1 в прибутку вщ контракту 30%
Середня зароб1тна плата ключових фах1вц1в 20000/м1с.
Плинн1сть кадр1в 0,05
Темп прискорення зароб1тно! плати спец1ал1ст1в по вщношенню до середньогалузевих показни-юв та показник1в конкурент1в 10%
Розм1р преми, к1льк1сть винагород т
Частка витрат на заходи сощального значення в вартосп контракту 1%
Частка витрат на заходи сощального значення в загальнш величиш витрат 1%
Еколог1чна ст1йк1сть
Частка витрат на природоохоронш заходи в вартосп замовлення 10%
Частка витрат на природоохоронш заходи в витратах п1дприемства 10%
Частка витрат по страховим випадкам, зв'язаним 1з забрудненням навколишнього середовища 2%
1ндекс задоволеност1 населення 0,9
Штрафн1 санкцЦ за порушення природоохоронного законодавства не >50000 грн/рж
Податки на викиди шкщливих речовин
Частка викид1в не >10%
В1дсоток викид1в до гранично допустимого р1вня 1%
Еколог1чн1 витрати 10%
Ф1зичний об'ем вщход1в
Впровадження техн1чних та технолопчних заход1в для зниження викид1в т
Об1знашсть персоналу в сфер1 охорони навколишнього природного середовища т
Висновки. За результатами дослщження теоре-тико-методичних та практичних аспекпв оцшки й анатзу економiчноi стiйкостi промислових пщпри-емств, запропонована система показниюв оцiнки еко-номiчноi стiйкостi пiдприeмств, зокрема додаш пока-зники ринково!, фшансово!, кадрово! та еколопчно! стiйкостi.
Враховуючи специф^ дiяльностi пiдприeмств суднобущвно! та судноремонтно! промисловостi за-пропоновано до складу показниюв-шдикатс^в еконо-мiчноi стiйкостi включити наступнi: показник пок-риття витрат на утримання виробничих основних за-собiв вартютю контрактiв, перспективна ефективнiсть виробничих основних засобiв, рентабельнiсть конт-рактiв, рентабельшсть замовника, iндекс якостi робо-чих, шдекс якостi адмiнiстративно-управлiнського персоналу, шдекс задоволеноси населення, частка ви-трат на природоохороннi заходи в вартосп замовлення, частка витрат на природоохоронт заходи в витратах пщ-приемства, частка витрат по страховим випадкам, пов'язаним з забрудненням навколишнього середовища, вщсоток викид1в до гранично допустимих та iншi.
Використання запропоновано1 системи показниюв та !х цшьових значень нададуть можливiсть пщприем-ствам забезпечити бажаний рiвень економiчноi стшкосп та мати конкурентну перевагу у галузь
Список використаних джерел
1. Брагшець А.М. Шляхи формування економiч-но! стiйкостi галузей рослинництва сшьськогосподар-ських пiдприeмств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04. «Економ^ i управлiння пщприемствами» / А.М. Брагшець. — Лу-ганськ, 2009. — 24 с.
2. Вашева Е. А. Мехашзм оцiнки економiчноi стшкоси бущвельно! галузi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Еконо-мша i управлiння пщприемствами» / Е.А. Вашева. — Омферополь, 2009. — 21 с.
3. Галушко В.Б. Мехашзм забезпечення страте-пчно! стшкоси пiдприeмства : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.04 «Економжа i управлiння пщприемствами» / В. Б. Галушко; Ки!в. нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана. — К., 2010. — 20 с.
4. 1ванов В.Л. Концепцiя управлiння оргашза-цiйно-економiчною стiйкiстю промислового пщпри-емства / В.Л. 1ванов // Економiка. Менеджмент. Пд-приемництво. Схщноукрашський нацiональний уш-верситет iменi Володимира Даля: зб. наук. праць. — 2011. — № 23 (I). — С. 75—81.
5. Коцюба О. С. Мехашзм та аналггико-шстру-ментальш засоби забезпечення економiчноi стшкосп пщприемства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04. «Економжа та управ-лшня пщприемствами» / О. С.Коцюба. — Ки!в, 2009. — 22 с.
6. Лук'янова В.В. Дiагностика економiчноi без-пеки пщприемства: [монографiя] / В. В. Лук'янова. — Хмельницький : ХНУ, 2014. — 165 с.
7. Любченко Н.Л. Комплексне оцшювання еко-номiчноi стабiльностi пщприемства: [монографiя] / Н.Л. Любченко, Т.Ф. Косянчук. — Хмельницький : ХНУ, 2011. — 218 с.
8. Максимова Л. В. Аналггичне забезпечення ощнки стшкосп машинобущвного пiдприeмства: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 / Л.В. Максимова; Схщноукр. нац. ун-т iM. В.Даля. — Луганськ,
2009. — 20 с.
9. Мохонько Г.А. Економiчна стшюсть пщпри-емств видавничо-полiграфiчноl галузк пiдходи до оцi-нювання [Елекгрон. ресурс] / Г. А. Мохонько // Проблеми системного пщходу в економщь — 2009. — Вип.1. — Режим доступу: http: // http://www.nbuv.gov. ua/ e-journals/PSPE/2009_1/ Mokhonko_109.htm.
10. Проценко Н.Б. Органiзацiйно-економiчний механiзм забезпечення довгостроково! економiчноl стiйкостi промислових пщприемств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04. «Економжа та управлшня пщприемствами» / Н. Б. Проценко. — Донецьк, 2008. —20с.
11. Семененко И.М. Экономическая устойчивость предприятия: сущность и понятие [Электронный ресурс] / И.М. Семеренко. — Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/VSUNU/2010 _2_2/Semenenko.pdf.
12. Сергеева О.В. Управлшня економiчною стш-юстю торговельного пщприемства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04 «Економжа i управлшня пщприемствами» / О.В. Сергеева. — Донецьк, 2009. — 20 с.
13. Сокол О.Г. Управлшня стшюстю сшьськогос-подарських пщприемств як економiчний процес / О.Г. Сокол // Економiчний проспр: зб. наук. праць. — Дншропетровськ : ПДАБА, 2009. — № 21. — С. 230.
14. Харитонова О. С. Економiчна стшюсть пщп-риемства як основа забезпечення його конкуренто-спроможноси: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04. «Економжа i управлшня пщприемствами» / О. С. Харитонова; Схщноук-рашський нацюнальний ун-т iм. Володимира Даля. — Луганськ, 2008. — 21 с.
15. Шамрш Р.В. Розробка методики оцшки еко-номiчноl стшкосп пщприемств / Р.В. Шамрш // Вю-ник Запорiзького нацюнального ушверситету: зб. наук. праць. — Запор1жжя: ЗНУ, 2010. — № 4(8). — С.103—107.
16. Шатунова Т.О. Дiагностика економiчноl стiй-косп машинобудiвного пiдприeмства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економжа i управлшня пщприемствами» / Т.О. Шатунова ; Схщноукр. нац. ун-т iм. В. Даля. — Луганськ,
2010. — 19 с.
17. Ячменьова В.М. Забезпечення стшкосп дiяль-носп промислових пщприемств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економжа i управлшня пщприемствами» / В.М. Яч-менева; Нацюнальна академiя природоохоронного та курортного бущвництва Мшстерства освiти i науки Укра!ни. — Луганськ, 2008. — 32 с.
18. Кроленко М.С. Система показниюв економь чно! стiйкостi промислового пщприемства / М. С. Кроленко // Економiчний вюник Донбасу. — 2011. — № 3 (25). — С. 180—187.
19. Кузнецова 1.О. 1ндикатори мошторингу еко-номiчноl стiйкостi пiдприeмства / I. О. Кузнецова, О.С. Балабаш // Економ^: реалЬ часу. — 2014. — № 2 (12). — С. 83—88.
