CC BY
59
Ф.1. Евдокимов, В.П. Лисяков
ОЦ1НКА ТЕХН1КО-ТЕХНОЛОГ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВИСОКОТЕХНОЛОГ1ЧНОГО П1ДПРИСМСТВА
Управлiння промисловим
пщприемством здiйснюeться в умовах взаемоди рiзноманiтних внутрiшнiх факторiв i обставин виробничо-господарсько'1 дiяльностi й умов зовшшнього середовища. Результати ще'1 взаемоди звичайно не можуть бути точно визначеш чи передвiщенi, тому процесу управлшня притаманнi елементи невизначеностi. Система управлшня пщприемством постшно вирiшуе проблеми вщновлення виробничих ресурсiв, причому поточш управлiнськi рiшення мають бути узгод-женi зi стратегiчними цiлями розвитку пщприемства. У зв'язку з цим велике значення в сучасних умовах шновацшно'1 дiяльностi
високотехнологiчних пiдприемств
набувае оцшка потенцiйних можливостей 1'хньо'1 виробничо'1 бази, п здатнiсть до засвоення i впровадження в виробництво найновших видiв продукцп та тих технологш, за допомогою яких вони можуть бути виробленi.
У багатьох наукових
дослiдженнях, присвячених вивченню формування, використання i
вiдновлення виробничих можливостей пщприемства, останш звичайно позначаються термiном «потенщал пщприемства» з додаванням його деяко'1 характеристики: економiчний,
виробничий, техшчний, науково-технiчний, ринковий, сощально-економiчний, iнновацiйний. Однак у трактуванш цих економiчних категорiй немае стало'1 системи, визначення 1'хньо'1
сутностi носять уривчастий i суперечливий характер. Насичення ринку продукщею масового попиту, штенсивний розвиток науково-технiчного прогресу i посилення конкуренцп привели до того, що життевий цикл багатьох товарiв -перюд часу вiд появи таких товарiв до 1хнього старiння i вiдходу з ринку - значно скоротився, тому скоротилися життевi цикли вщповщно'1 виробничо'1 технiки i технологш. У таких умовах приростальний стиль управлшня розвитком пщприемства повинний замшюватись бшьш ефективним пщприемницьким стилем, який
виражаеться в прагненш до змш, враховуе i передбачае виникнення майбутшх можливостей i небезпек. Один iз перших дослiдникiв форм розвитку пщприемств Й. Шумпетер трактував розвиток як змши з метою впровадження i використання нових видiв споживчих товарiв, нових виробничих i транспортних засобiв, ринкiв i форм органiзацii в промисловосп. Вiн писав [1, 159]: «Форма i змiст розвитку задаються поняттям «здiйснення нових комбiнацiй».
Для характеристики виробничих можливостей пщприемств в економiчнiй лiтературi з 80-х роюв ХХ столiття з'явився i застосовуеться термш «iнновацiйний потенцiал пiдприемства», що дотепер не мае однозначного трактування. У сучасних дослщженнях вiдзначаеться, що «проблема формування економiчноi сутностi шновацшного потенцiалу е складною, багатоаспектною i мае потребу в подальшому вивченнi» [2, 95]. Найбiльш повно вш оха-
© Свдокимов Фед1р 1ванович - доктор техи1чних наук, професор;
Лисяков Володимир Пилипович - кандидат техшчних наук, професор. Нацюнальний техн1чний ун1верситет, Донецьк.
ISSN 1562-109X
рактеризований у робот [3, 6] як сукупнють рiзних ресурсiв, включаючи матерiальнi, фiнансовi, кадровi, iнфраструктурнi. На багатогранний характер економiчноi категори «шновацшний потенщал» указують автори у роботi [4, 115-116]. Вони пропонують сутнiсть категори «шновацшний потенцiал» визначати через сукупнють понять «ресурси», «здатносл» i «можливосп»
пiдприeмства з урахуванням того, що потенцiал характеризуеться не тiльки сукупнютю ресурсiв, але i 1хшм оргашчним сполученням.
Як видно з приведених визначень, поняття «iнновацiйний потенцiал» шир-ше поняття «технiчний потенцiал» й охоплюе практично усi види ресурав пiдприемства. Тому виникають труднощi з визначенням величини шновацшного потенцiалу i наступного аналiзу його динамiки. У вггчизнянш системi статистичного облiку швестицш i, у тому числi, шновацш фiксуються тiльки матерiальнi витрати, але не враховуються найважливiшi швестици в «знання», в «iнтелект», тобто не враховуються швестици в «людський каттал», що е по зазначених визначеннях складовою частиною шновацшного потенщалу. В зазначених роботах вщсутш рекомендаци вiдносно оцiнки кiлькiсного значення
шновацшного потенщалу пщприемства. У сучасних умовах, коли економiчний розвиток пщприемства забезпечуеться стратепею, заснованою на використанш шновацшно1 моделi, джерелами фiнансування яко! мають бути власнi кошти пщприемства, визначення його шновацшного потенщалу мае першочергове значення. Бшьше того, у сучаснш дiяльностi пiдприемств мають мюце два види iнновацiй. Перший з них - рутинна шновацшна дiяльнiсть, пов'язана з постiйним удосконаленням
конкурентно'!' стратеги, витрати на яку у сучасних пщприемств становлять близько 70 % загальних витрат на НДДКР. Другим видом шновацшно1 дiяльностi
пщприемств е впровадження високих технологш.
В шновацшнш дiяльностi сучасних конкурентоспроможних пщприемств пер-шочергове значення мають масштаби використання високих технологш i розвитку наукомютких галузей
виробництва, оскшьки вiдмiтною рисою iнновацiйноi економiки й основою сучасного прюритетного технологiчного розвитку е збшьшення наукомiсткого сектора виробництва нацiональноi економiки i пiдвищення частки реалiзацii високотехнологiчних товарiв на свгшвих ринках. Високi технолог11 - це технологи, засноваш на принципово нових знаннях. На жаль, термш «висою технолог11» не застосовуеться у вп^чизнянш статистицi, а використовуються термiни «принципово нова технолопя», «передова виробнича технолопя», що не дозволяе судити про реальний обсяг впровадження високих технологш у краш^ але по конкретному пщприемству цi вiдомостi можуть бути отримаш. Першорядне значення для упровадження високих технологш належить сукупносп основних
виробничих фондiв i застосовуваних нових технологш, яку можна об'еднати термшом «техшко-технолопчний
потенцiал пiдприемства».
Техшко-технолопчний потенщал пщприемства - максимальна здатнють пщприемства в даний час i в найближчому майбутньому випускати за визначений перюд часу (рш, квартал, мiсяць) доброякiсну продукщю певного асортименту, технiчного рiвня та якосп на основi створено1 системи елемешгв органiзацiйно-економiчноi структури, яка постшно удосконалюеться на iнновацiйнiй основi. У статистичнш звiтностi розвинутих кра1н Свропи [5, 77] галузi
промисловосп за показником науково1 емностi роздшяються на чоти-ри групи: високотехнолопчш, середньовисокотехнологiчнi, середньонизькотехнологiчнi i
низькотехнологiчнi. У тому склада
високотехнологiчнi галузi: вироб-ництво повiтряних i космiчних лпальних апаратiв; виробництво комп'ютерiв, радiо, телевiзiйного i комунiкацiйного устаткування;
виробництво медичних, точних i оптичних iнструментiв; фармацевтична промисловють;
середньовисокотехнологiчнi галузi: виробництво електричних машин i апаратiв; виробництво моторних засобiв пересування; виробництво хiмiкатiв; виробництво залiзничного i транспортного устаткування;
машинобудування.
середньонизькотехнологiчнi галузi: виробництво очищених нафтопродуктiв i ядерного палива; виробництво гумових i пластмасових виробiв, базових металiв; будiвництво i оновлення суден; виробництво металевих виробiв;
низькотехнологiчнi галузi:
виробництво продукцп з дерева; виробництво паперу, паперових виробiв, полiграфiя; виробництво продовольчих товарiв, мпо'^, тютюнових виробiв; виробництво текстилю, текстильних виробiв, шюряних виробiв i взуття.
У зв'язку з штегращею Украши у свпове економiчне спiвтовариство приведена класифiкацiя галузей промисловосп за рiвнем
використовуваних технологш може бути застосована i до впчизняних пiдприемств. Очевидно, що
класифшащя якостi продукцп та визначення техшко-технолопчного потенцiалу пiдприемств рiзних рiвнiв
технолопчносп, науковоl емностi мають сво'1 особливосп.
Для пiдприемств зазначених високотехнологiчних галузей
промисловосп при оцiнцi якостi продукцп, що випускаеться, доцшьно виходити з й iнновацiйного рiвня. Термiн "шновацшний рiвень продукцп" уже використовуеться в економiчних науково-дослiдних роботах. Пщ iнновацiйним
Р
= ЕФР,)
3 =1
рiвнем промислово1 продукцп розумiеться вiдносна характеристика досконалостi
П Г
из =1 (4 ■ К ),
1=1
продукцii, заснована на зiставленнi значень показниюв й повного набору споживчих властивостей з вщповщними iхнiми значеннями для кращих, еталонних зразкiв чи суспшьних потреб, що сформувалися на втизняних та мiжнародних ринках [6, 61]. Його чисельне значення можливо визначати за формулою
де и, - шновацшний рiвень продукцй ,-го типу, частки одинищ;
п - число порiвнюваних характеристик продукцii;
г 1 , - вiдповiдно значення 1-го параметру характеристики аналiзованоi продукцп i порiвнюваного еталонного зразка, натуральнi одиницi вимiру;
Е к< = 1.
1=1
к 1 - ваговий коефiцiент значимостi параметра 1 у загальнш кiлькiснiй оцшщ iнновацiйного рiвня продукцii, частки одинищ. Значення вагових коефщешгв значимостi окремих параметрiв продукцii повиннi задовольняти умовi
Устшш пщприемства у високотехнолопчних галузях
промисловосп використовують
пiдприемницький стиль управлiння, при якому впровадження шновацш, рiзних технолопчних 3mïh стае системою, тому в сучасний момент аналiзу потенцiйнi, тобто перспективы виробничi можливостi пiдприемства можуть виходити тшьки з його здатносп вже сьогоднi виробляти високоякiсну продукщю, яка буде користуватися попитом на вгтчизняному i мiжнародному ринках. Отже, техшко-технологiчний потенцiал
високотехнологiчного пщприемства можна визначити на основi його виробничих можливостей випускати в даний момент продукцш шновацшного рiвня за формулою
де Ртт - техшко-технолопчний потенцiал пiдприемства, грн./од. часу;
r - число видiв продукцп, що виробляються пiдприемством, од.;
VJ - виробнича можливiсть пiдприемства по випуску шновацшно!' продукцп типу j, грн. / од. часу;
BJ - булева перемшна: BJ = 1, якщо продукцiя типу j е шновацшною (ïï рiвень не нижче обумовленого шновацшного рiвня); BJ =0, якщо шновацшний рiвень даного типу продукцп нижче обумовленого.
Використання техшко-технолопч-ного потенщалу можна
охарактеризувати показником вiддачi активiв технiко-технологiчного
потенцiалу пщприемства, що визначаеться
F = Р / С
1 ар 1 тт ' ар >
де Fap - вщдача активiв техшко-техно-логiчного потенщалу пщприемства, грн./ грн.- од. часу;
Сар - вартють активiв, що формують технiко-технологiчний
потенцiал пiдприемства, грн. У не'1' необхiдно включити вартють основних
виробничих фондiв, як безпосередньо'1' матерiальноï бази i нематерiальних активiв, що характеризують вартiсть наукомiстких промислових технологш i шших прав на об'екти штелектуально'1' власностi:
С ар = C оф + С нм 1 де Cоф - вартють основних виробничих фондiв, що формують техшко-техноло-пчний потенщал пщприемства, грн.;
Снм - вартють нематерiальних активiв (програмних продуктiв, патеш^в, лiцензiй, "ноу-хау" i т. ш.), що формують технiко-технологiчний потенщал пщприемства, грн.
Значимють нематерiальних активiв в iнновацiйнiй дiяльностi
високотехнологiчних пщприемств
постшно зростае, оскшьки вони створюють фундамент
конкурентоздатносп бiзнесу в
довгостроковiй перспективi. Тому при проведенш аналiзу технiко-технологiчного потенщалу становить штерес показник стану його активiв, який визначаеться як вщношення вартостi нематерiальних активiв до вартосп основних фондiв. Вiн може бути використаний як додатковий показник стану i динамши технiко-технологiчного потенщалу
високотехнолопчного пiдприемства i визначаеться за формулою
k =
С,,
-100%,
С
оф
де - ис коефщент стану активiв технiко-технологiчного потенцiалу, вщсоток. По його змiнi в динамщ можна судити про змiну наукомюткосп технiко-технологiч-ного потенцiалу пiдприемства. Для порiвняння слiд зауважити, що, наприклад, нематерiальнi активи ведучих транснацiональних корпорацш складають 17 - 38 % по вiдношенню до вартосп основних засобiв [7, 335].
Вартюна кiлькiсна оцiнка
I = Kr
1
. T + 1
1 + r
(1 - r )
шновацшного потенщалу пщприемства згщно дисконтному пщходу може бути визначена шляхом виршення рiвняння де I - вартiсна оцшка iнновацiйного потенцiалу пiдприемства, грн.;
К - швестици в шноваци, грн.; г - внутршня норма доходу, частка одинищ;
Т - життевий цикл шновацшного проекту, розрахований з заданим рiвнем вiрогiдностi за формулою
Т = Тп (1 - р)
м '
де Тп - ретроспективний перiод роботи пщприемства зi стiйкими економiчними показниками, рш;
р - величина вiрогiдностi, з якою розраховуеться життевий цикл шновацшного проекту, частка одинищ;
М - показник методу прогнозування: екстраполящя М = 2, експертний М = 1,5.
Таким чином, для аналiзу шновацшного рiвня пщприемства виникае можливють використовувати величину його техшко-технолопчного потенщалу або шновацшного потенщалу.
Як показники стану техшко-технолопчного потенщалу
високотехнолопчного пщприемства пропонуються:
основний показник: вщдача активiв техшко-технолопчного
потенщалу;
додатковий: показник стану активiв техшко-технолопчного
потенщалу.
Ц показники можуть бути використаш для розробки або
уточнення стратеги шновацшного розвитку високотехнолопчного
пщприемства.
Лггература
1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1982. - 455 с.
2. Кравченко С.И., Кладченко И.С. Исследование сущности инновационного потенциала // Науковi пращ Донецького нащонального техшчного ушверситету. Сер. Економiчна. - Вип. 68. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 88 - 96.
3. Коробейников О.П., Трефилова А. А., Коршунов И.А. Роль инноваций в процессе формирования стратегии предприятия // Менеджмент в России и за рубежом. - 2000. - №3. - С. 4 - 11.
4. Гончаров В.Н., Иванова Е.В. Характеристика инновационного потенциала в контексте стратегического управления // Науковi пращ Донецького нащонального техшчного ушверситету. Сер. Економiчна. - Вип. 76. - Донецьк: ДонНТУ, 2004. - С. 114-120.
5. Денисюк В. Висок технологи i високонаукоемш галузi - ключовi напрями в шновацшному розвитку // Економют. -2004. - №5. - С. 76 - 81.
6. Савчук А.В. Теоретические основы анализа инновационных процессов в промышленности / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2003. -448 с.
7. Ресурсный потенциал экономического роста / Н.Ф. Фигурнова, Е.В. Красикова, А.М. Бабашкина и др. -М.: ИД "Путь России"; ИД "Экон. лит-ра", 2002. - 568 с.
