CC BY
87. Bezvushko E. V. Evaluation of some European indicators informativeness during subjective determination of stomatological diseases of 12-15-year-old schollchildren from Lviv (Part 1). Visnyk Stomatology!. 2014;1:63-66.
8. Bezvushko E. V. Risk factors evaluation of dental caries according to European Indicators (Part II). Visnyk Stomatologiji. 2014; 2: 58-61.
9. Krisdapong S. et. al. Sociodemografic differences in oral health. Community Dental Health. 2013; 30; 112-118.
10. Braga M.M. et al. Feasibility of the International Caries Detection and Assessment System (ICDAS-II) in epidemiology and comparability with standart WHO criteria. Caries Research. 2009; 43: 245-249.
11. Fisher J., Glick M. A new model for caries classification and management. JADA. 2012; 143(6): 546-551.
12. Iranzo-Cortes J. E. et al. Caries diagnosis: agreement between WHO and ICDAS-II criteria in epidemiological survays. Community Dental Health. 2012; 30: 108-111.
13. EGOHID. Health Surveillance in Europe. A Selection of Essential Oral Health Indicators. 2005; www.egohid.eu.
Поступила 16.12.14
УДК: 616.314.12-053.5:614.2(100)
Н. I. Смоляр, д. мед. н., Н. Л. Чухрай, к. мед. н.
Львшський нацюнальний медичний ушверситет ÍMem Данила Галицького
ОЦ1НКА СТАНУ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В У Д1ТЕЙ ШКШЬНОГО В1КУ В СВ1ТЛ1 1НДЕКСУ ВООЗ - SIGNIFICANT INDEX OF CARIES
За результатами обстеження dimeü 5-16 ротв м. Львова оцтено стан твердих тканин 3y6ie за тдексом Найвищоi iHmeHcueHocmi rnpiecy. Найвище значення тдексу Н1К тим-часових 3y6ie встановлено у дтей 5-6^чного eivy. Найвище значення (9,40±0,36) Н1К посттних зyбiв констатовано у дтей 16 ротв при найвищт iнтенсивностi карieсy постШ-них зyбiв (5,71±0,31 зуба). Встановлено, що Н1К посттних зyбiв у дтей 6-9 ротв перевищуе середню ттенсивтсть карieсy в 2,1- 2,94 рази, що вказуе на необхiднiсть быьш ретельного тдходу до карiеспрофiлактичноi роботи серед карieссприйнятливих школярiв цього вi^. Отримат дат показали, що серед групи 12^чних дтей м. Львова було ви-явлено 11,76±3,19 % оЫб з ттактними твердими тканинами зyбiв, при цьому середня ттенсивтсть карieсy стано-вить 3,29±0,22 зуба та середне значення Н1К - 5,62±0,34. 1ндекс Н1К серед дтей щег вжовог групи показав найменшу рiзницю iз середньою ттенсивтстю карiесy зyбiв (2 мiсце iз 32 крагн свту). Результати даного до^дження можуть слугувати доказовою базою для необхiдностi розпрацюван-ня профыактичних програм, особливого тдходу до л^ва-льних схем для дтей з найвищою штенсивтстю карiесy та быьш ретельного комплексного тдходу до карiеспрофiла-тичног роботи серед дтей 6-7 та 12 роюв для профилактики карiесy посттних зyбiв. Ключов1 слова: дти, карiес зyбiв, Н1К, КПВ.
Н.И. Смоляр, Н. Л. Чухрай
Львовский национальный медицинский университет им.
Данила Галицкого
ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ У ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА ПРИ ИЗУЧЕНИИ ИНДЕКСА ВОЗ - SIGNIFICANT INDEX OF CARIES
По результатам обследования детей 5-16 лет г. Львова оценено состояние твердых тканей зубов по индексу Наивысшей Интенсивности кариеса. Наивысшее значение индекса НИК молочных зубов установлено у детей 5-6-летнего возраста. Наивысшее значение НИК постоянных зубов (9,40±0,36) констатировано у детей 16 лет при наивысшем значении интенсивности кариеса постоянных зубов (5,71±0,31 зуба). Установлено, что НИК постоянных зубов у детей 6-9 лет превышает среднюю интенсивность кариеса в 2,1- 2,94 раза, что указывает на необходимость более тщательного подхода к кариеспрофилактической работе среди кариесвосприичивых школьников этого возраста. Полученные данные показали, что среди группы 12-летних детей г. Львова было выявлено 11,76±3,19 % лиц с интактными твердыми тканями зубов, средняя интенсивность кариеса составляет 3,29±0,22 зуба и среднее значение НИК - 5,62±0,34. Индекс НИК среди детей этой возрастной группы показал наименьшую разницу со средней интенсивностью кариеса зубов (2 место среди 32 стран мира). Результаты данного исследования могут быть основой при разрабатывании профилактических программ, особенного подхода к лечебным схемам для детей с наивысшей интенсивностью кариеса и более тщательному комплексному подходу к кариеспрофилатической работе среди детей 6-7 и 12 лет для профилактики кариеса постоянных зубов.
Ключевые слова: дети, кариес зубов, НИК, КПУ.
N. I. Smolyar, N. L. Chukhray
Danylo Halytskiy Lviv National Medical University
ESTIMATION OF DENTAL HARD TISSUES STATE IN SCHOOLCHILDREN IN THE CONTEXT OF WHO INDEX - SIGNIFICANT INDEX OF CARIES
ABSTRACT
The aim of our investigation is to estimate SIC index among children of different age groups.
Matherial and methods of research. There were examined 1301 children of 5-16 years old from Lviv. Determination of caries intensity and frequency were carried out according to the WHO recommendations. DMF and SIC indicis have been studied in all age periods for the primary teeth (df), permanent teeth (DMF) and in the period of mixed dentition (DMF+df). Result of the research. The dental hard tissues state was evaluated by SIC index according to a survey of the 5-16-year-old children from Lviv. The highest SIC index of the primary teeth was estimated in children of 5-6 years old. The highest mean of the SIC index of the permanent teeth (9,40±0,36) was estimated in 16-year-old children, the highest mean of dental caries intensity of the permanent teeth is 5,71 ± 0,31 tooth. It was established that SIC of the permanent teeth in children of 6-9 years old is higher than the average caries intensity in 2,1- 2.94 times, indicating the need for a more thorough approach to cariespreventive work among schoolchildren of this age. The received data showed that among a group of 12 -year-olds from
© Смоляр Н. I., Чухрай Н. Л., 2015.
Lviv was found 11,76± 3,19 % ofpersons with intact hard dental tissues , and the average dental caries intensity is 3,29 ± 0,22 tooth and average mean of SIC is 5,62 ± 0,34. Index SIC among children of this age group showed the least difference from the average intensity of dental caries (2nd place from 32 countries). Studying of number of children with intact dental hard tissues, depending on the age showed that among 6-year-old children such persons were 82,65±3,82 %, among 7-year-old children their number significantly decreased to 58,25 ± 4,86 %. In the group of 12-year-old children, which WHO recommends to examine, this percentage was only 11,76±3,19 %, and in 15-16-years fell to 4,6 % and 2,5 %, respectively. The results of this study may serve as evidence base for the need of working out the prevention programs, a special approach to schemes for treatment of children with the highest caries intensity and more thorough approach to cariespreventive work among children of 6-7 and 12 years for the prevention dental caries of the permanent teeth.
Practical experience in epidemiological studies conducting found that in some children that are not included in the SIC group, often in pits and fissures area of their teeth were marked restorations that were difficult to detect with the naked eye Therefore during epidemiological studies this component "D" can be undetected. While children from SIC group mostly have large restorations, which is impossible not to see. Therefore the use of DMF and SIC indicis together will possibility to describe more detailed the state of the oral cavity and can be taken into account for working out strategy to reduce the level of thedental caries in children.
Conclusions. The results of this study may serve as evidence base for the prevention programs, a special approach to schemes for treatment of children with the highest caries intensity and more thorough approach to cariespreventive work among children of 6-7 and 12 years for the prevention dental caries of the permanent teeth.
Key words: children, dental caries, SIC, DMF.
Всесвпня оргашзащя охорони здоров'я (ВООЗ) визначила основш цш, як передбачають конкретш заходи щодо шдвищення piBra стоматолопчного здоров'я. Вони базуються на основi визначення чггких показнишв штенсивносп (КПВ) та поширеносп карь есу зубiв. Так були прийняп пеpшi цш ВООЗ до 2000 року [13], зпдно з якими було рекомендовано, що 50 % дней 5-вечного вжу повинш мати штактш твеpдi тканин зубiв i значения КПВ для 12^чних дь тей не повинно перевищувати 3 зуба. Базуючись на значеннях КПВ ВООЗ розпрацювала шкалу для визначення важкосп каpieсу зубiв: 0,0 - 1,1 - дуже ни-зький piвень; 1,2 - 2,6 - низький piвень, 2,7 - 4,4 - се-реднш piвень; 4,5 - 6,5 - високий i вище 6,6 - дуже високий piвень каpieсу.
Щлями ВООЗ до 2010 року було тдвищити ввд-соток дней з штактними твердими тканинами зубiв до 90 % та зменшити значення КПВ для 12^чних дь тей до 1 зуба [19]. Наступний документ введений ВООЗ у 2003 рощ робочою групою, у яку ввшшли члени FDI, ВООЗ та IADR (Мiжнаpодна Асощащя стоматолопчних дослщжень), запрошеш iз piзних ре-гiонiв свiту. Ця група пiдготувала новi цiлi до 2020 року. Вони були представлеш на розгляд нащональ-них стоматологiчних асощацш, колаборативних центpiв ВООЗ в обласп стоматологiчного здоров'я та iнших защкавлених осiб та груп [20]. Ц рекомендацп не мiстили абсолютних цифр, проте були пiдготованi
як директива для репональних дiячiв з метою покра-щення стоматологiчного здоров'я у конкретному ре-riom. Стосовно карieсу 3y6ÍB, рекомендовано було ш-двищити вiдсoтoк 6-рiчних дiтей з штактними твердими тканинами зyбiв та зменшити значення КПВ, особливо його складово! "К" для 12^чних дней. Дь апазон цих значень повинен бути встановлений репо-нально.
Прогнозування та оцшка ризику виникнення ка-рieсy зyбiв у дiтей е актуальною проблемою сучасно! дитячо! стоматологи в Укра!ш. Найбiльш доступним та простим методом в цьому сена залишаеться оцшка штенсивносп карiесy зyбiв. 1ндекси iнтенсивнoстi ка-рiесy (кп, КПВ, КПВ+кп) або "карюзний анамнез" на момент стоматолопчного обстеження дитини, будучи результатом взаемодп фактoрiв ризику в минулому, е найбiльш точним предиктором ризику розвитку карiе-су зyбiв.
При аналiзi лiтератyрних даних [2, 4, 9] та зпдно iз нашими дослщженнями [8, 12] у значно! кiлькoстi дiтей вiдмiчаються достатньо висок значення штен-сивнoстi карiесy, як1 суттево перевищують середнiй рiвень iнтенсивнoстi i характеризуються як III стутнь активнoстi карiесy за Т.Ф. Виноградовою в модифжа-цй' Смоляр Н. I., Чухрай Н. I. [3, 7]. Детальний аналiз ещдемюлопчних показнишв часто сввдчить, що часто мае мкце нерiвнoмiрний рoзпoдiл карiесy зyбiв: вод-ночас серед обстежених дггей в одних значення штенсивносп карiесy, тобто iндекс КПВ е досить високим, а в шших виявлене мiнiмальне значення КПВ, або зовам штактш зуби. Така рiзниця в показниках штенсивносп карiесy обумовлюе рiзний шдхщ до прoфiла-ктики.
Розпрацьований у 2000 рощ шведськими вчени-ми (M. Nishi, D. Bratthall, J. Stjernsward. 2000, 2002) новий iндекс Найвищо! Iнтенсивнoстi Карiесy (НIК) -Significant Index of Caries (SIC) дозволив видшити групи серед обстежених, яш мають найбiльш висок1 значення КПВ. Була запропонована нова цiль: значення iндексy НIК повинно бути меншим нiж ЗхКПВ серед 12^чних дiтей до 2015 року [15,21]. Викорис-тання iндексy НIК вирiшyе проблему диференцшова-ного пiдхoдy до профшактики у випадку нерiвнoмiр-ного розпод^ iнтенсивнoстi карiесy зyбiв серед обстежених дней.
Всесвiтня Оргашзащя Охорони Здоров'я офщш-но прийняла дану методику i впровадила в рiзнi центри, як1 спiвпрацюють iз ВООЗ. Пoдiбнi досль дження проведеш в багатьох зарyбiжних кра!нах [6,10,14,16,17, 18,22]. Проте цей шдекс, до сих пр, не знайшов застосування в Украíнi.
Мета нашого дослгдження. Оцшити найвищу iнтенсивнiсть карiесy серед дней рiзних вiкoвих груп.
Матер1ал та методи дослгдження. Для вико-нання поставленого завдання нами обстежено 1301 дитину 5-16-рiчнoгo вiкy м. Львова. Визначення штенсивносп та поширеносп карiесy зyбiв у дней проводилось вiдпoвiднo рекoмендацiям ВООЗ (1989). Об-стеження проводилось за стандартною методикою: збiр скарг, анамнезу, огляд, зондування, перкyсiя i т.д. Не дивлячись на рекомендацп ВООЗ вивчати штенси-внiсть карiесy постшних зyбiв в ключoвiй грyпi 12-
рiчних дггей, ми спробували розширити область за-стосування як iндексу КПВ, так i iндексу Н1К, вивчи-вши 1х у вах вiкових групах для тимчасових зубiв (кп), постiйних зубiв (КПВ) та в перюд змiнного прикусу (КПВ+кп) iз визначенням рiзницi м1ж Н1К зубiв та iнтенсивнiстю карieсу [11]. Усi отриманi данi тд-давались статистичнiй обробцi з використанням кри-терiю Стьюдента [5].
Результати дослгдження. Як i очiкувалось, ш-
декс Н1К був достовiрно вищий у порiвняннi iз кп, КПВ i КПВ+кп, що спiвпадаe iз результатами iнших досл1дник1в [16, 17, 22]. У результата проведених дос-лвджень найвище значения iндексу Н1К тимчасових зубiв встановлено у дней 5-6-рiчного вiку (табл. 1). У дней 6 рок1в Н1К тимчасових зубiв становить 9,91±0,40 при середнш iнтенсивностi 5,46±0,40 зуба, а загальний iндекс Н1К складае 10,39±0,40 при КПВ+кп=5,78±0,30 зуба.
Таблиця 1
1нтенсивн1сть 1 найвища 1нтенсивн1сть кар1есу зубш у д1тей м. Львова
Вк (у роках) Середня штенсивтсть карiесу тимчасових зубiв Н1К тимчасових зубiв Середня штенсивтсть карiесу постiйиих зубiв Н1К иостшпих зубш КПВ+ кп Загальний iидекс НЖ
5 4,96±0,34 9,56±0,36* 0,02±0,02 - 4,98±0,28 9,56±0,36*
6 5,46±0,40 9,91±0,40* 0,32±0,07 0,94±0,18 (1=3,26) 5,78±0,30 10,39±0,40*
7 5,35±0,30 8,62±0,25* 0,93±0,13 2,56±0,14* 6,28±0,35 10,50±0,30*
8 4,43±0,42 7,58±0,20* 1,05±0,12 2,63±0,16 (1=0,81) 5,48±0,28 9,39±0,22*
9 3,32±0,25 6,15±0,23* 1,44±0,14 3,03±0,13* 4,76±0,23 7,76±0,33*
10 2,58±0,24 5,42±0,26* 2,06±0,19 4,08±0,22* 4,64±0,24 7,86±0,28*
11 0,87±0,15 2,42±0,25* 2,41±0,21 4,61±0,32* 3,28±0,21 6,03±0,34*
12 0,25±0,07 0,68±0,19 (1=2,15) 3,29±0,22 5,62±0,34* 3,54±0,20 5,94±0,32*
13 - - 4,15±0,28 7,55±0,44* 4,15±0,28 7,55±0,44*
14 - - 4,65±0,31 8,18±0,46* 4,65±0,31 8,18±0,46*
15 - - 5,40±0,31 8,59±0,43* 5,40±0,30 8,59±0,43*
16 - - 5,71±0,31 9,40±0,36 5,71±0,31 9,40±0,36
Примiтка : * - р<0,001,
До 7 рошв iнтенсивнiсть карiесу тимчасових зу-бiв та Н1К незначно знижуються i становлять 5,35±0,30 та 8,62±0,25 зуба вiдповiдно, натомiсть ш-декс КПВ зростае до 0,93±0,13 зуба, а Н1К до 2,56±0,1, що свiдчить про iнтенсивне ураження пос-тiйних зубiв у цей вжовий перiод. Слiд зазначити, що з 6 до 7 рошв iндекси КПВ+кп та загальний Н1К сут-тево не змiнюються i становлять 6,28±0,35 та 10,50±0,30 вщповщно. У дiтей 8 рок1в Н1К по кп становить 4,43±0,42 при iнтенсивностi 7,58±0,20 зуба, Н1К постiйних зубiв - 2,63±0,16 при КПВ=1,05±0,12 i Н1К по КПВ+кп складае 9,39±0,22 при iнтенсивностi 5,48±0,28. У 9-рiчних дiтей Н1К по кп становить 6,15±0,23 при штенсивносп 3,32±0,25 зуба, Н1К постшних зубiв 3,03±0,13 при КПВ=1,44±0,14 i Н1К по КПВ+кп складае 7,76±0,33 при iнтенсивностi 4,76±0,23 зуба. У датей 10 рок1в вiдмiчено зниження Н1К тимчасових зубiв до 5,42±0,26, а iндексу кп - до 2,58±0,24 зуба та зростання Н1К постiйних зубiв до 4,08±0,22 та КПВ - до 2,06±0,19 зуба. Загальна Н1К та КПВ+кп практично не змiнюеться i становлить 7,86±0,28 та 4,76±0,23, вiдповiдно.
Оцiнка отриманих даних у дiтей 11-12 рошв ви-явила суттеве зниження Н1К тимчасових зубiв до 2,42±0,25 та 0,68±0,19, вiдповiдно, кп - до 2,58±0,24 та 0,25±0,07, вiдповiдно, тдвищення Н1К постiйних зубiв до 4,61±0,32 та 5,62±0,34, вiдповiдно, та КПВ -до 2,41±0,21 та 3,29±0,22, вiдповiдно. Слiд зазначити,
що в цей перюд вiдмiчено зниження як загального по-казника Н1К до 6,03±0,34 та 5,94±0,32, так i КПВ+кп -до 3,28±0,21 та 3,54±0,20 зуба.
Виявлено, що Н1К по КПВ iз 12 до13 рок1в зростае iз 5,94±0,32 до 7,55±0,44, а iнтенсивнiсть карiесу постiйних зубiв - iз 3,54±0,20 до 4,15±0,28 зуба. У дь тей 14 рок1в Н1К постшних зубiв складае 8,18±0,46 при штенсивносп 4,65±0,31 зуба, а у дней 15 рок1в -8,59±0,43 та 5,40±0,30 вiдповiдно. У дiтей 16 рошв Н1К постiйних зубiв досягае свого найвищого значен-ня (9,40±0,36) при найвищiй iнтенсивностi карiесу постшних зубiв (5,71±0,31 зуба).
З метою видшення вiкових груп дней щодо необ-хiдностi проведення науково-обгрунтованих карiесп-рофiлактичних заходiв ми проанал1зували показники найвищо! iнтенсивностi карiесу у вжовому аспект (рис. 1). Встановлет два пiки пiдйому Н1К постшних зубiв - з 6 до 7 рошв та з 12 до 13 рошв. Очевидно, що саме в щ перюди мае мюце комплекс факторiв, як1 сут-тево впливають на карiесрезистентнiсть емал^ тому е необхвдним бiльш детальне вивчення механiзму 1х вза-емоди та негативного впливу на тверда тканини зубiв.
Нами був проведений аналiз рiзницi мiж значен-ням середньо! iнтенсивностi карiесу та iндексом найвищо! iнтенсивностi карiесу у вщносних одиницях (табл. 2).
Рис 1. Найвища штенсившсть карiесу зубш у дiтей м. Львова в залежносл вiд вiку.
Таблиця 2
Рiзниця мiж значенням середньоТ iнтенсивностi карieсу та iндексом найвищоТ iнтенсивностi карieсу зубiв
у дiтей м. Львова
Вк (у роках) Рiзниця мiж НЖ тимчасових зубiв та кп Рiзииця мiж НЖ посттних зубiв та КПВ Рiзииця мiж загальним НЖ та КПВ+кп
5 +92,74% - +91,97%
6 +81,50% у 2,94 рази +79,75%
7 +61,12% у 2,75 рази +67,20%
8 +71,11% у 2,50 рази +71,37%
9 +85,24% у 2,10 рази +63,03%
10 у 2,1 рази +98,96% +69,40%
11 у 2,78 разiв +91,28% +83,84%
12 у 2,72 рази +70,82% +67,80%
13 - +81,93% +81,93%
14 - +75,91% +75,91%
15 - +59,07% +59,07%
16 - +64,62% +64,62%
Найнижчi вiдмiнностi у груш тимчасових зубiв спостерiгались у дней 7-8 рок1в - 61,12 % та 71,11 % вщповщно. Максимальна рiзниця встановлена в груш 5-6^чних та 10-12-рiчних дiтей. У дггей 5-6 рок1в Н1К перевищуе середню iнтенсивнiсть карieсу на 92,74 %, у 6 рошв - на 81,50 %. У груш 10^чних дь тей Н1К перевищуе середню штенсившсть карieсу в 2,1 рази, у 11^чних та 12^чних дiтей - у 2,78 та 2,72 рази вщповщно.
Мiнiмальну рiзницю серед постiйних зубiв вияв-лено у 15 та 16^чних школярiв - 59,07 % та 64,62 %. Натомють, встановлено, що Н1К постiйних зубiв у дь тей 6-9 рошв перевищуе середню штенсившсть карь есу в 2,1- 2,94 рази, що вказуе на необхщшсть бшьш ретельного пiдходу до карiеспрофiлактичноl роботи серед карiессприйнятливих школярiв цього вшу, особливо серед дней 6-7 рошв. З 12 до 13 рошв рiзниця Н1К постшних зубiв зростае на 11,11 %. Ц отриманi результати пiдтверджують те, що вiковi групи 6-7 та 12 рошв е ключовими для проведения профшактич-них мiроприемств. Вщмшносп по всiх групах зубiв (КПВ+кп) у 15-рiчних дiтей виявленi мшмальш (59,07 %), а у 5^чних максимальнi (91,97 %).
Взявши до уваги рекомендацп ВООЗ ми проана-лiзували розподiл дiтей з штактними твердими тканинами зубiв в залежносп вiд вiку (рис. 2). Якщо у 6-рiчному вщ таких дiтей було 82,65±3,82 %, то до 7 рошв 1х шльшсть достовiрно зменшилося до 58,25±4,86 %, р<0,001. У групi дней 12 рок1в, яких рекомендуе обстежувати ВООЗ, цей вiдсоток склав лише 11,76±3,19 %, а у 15-16 рошв знизився до 4,6 % та 2,5 %, вщповщно.
Стоматолопчним Департаментом Всесвиньо! Оргашзацп Охорони здоров'я на протязi 10 рок1в в 30 крашах свiту проведено вивчення iнтенсивностi карь есу зубiв у дней у вiцi 12 рошв. Даш представлеш в офiцiйних звиах Всесвиньо! Оргашзацп Охорони здоров'я (табл. 3). У ходi цього дослщження най-менше значення КПВ вiдмiчено в Шгерп, Австралп, Непалi, Швейцари i становить 0,65 зуба, 0,80 зуба, 0,90 зуба, вщповщно. При цьому значення Н1К в цих крашах складае 1,90 i 2,50 вщповщно. Максимальнi значення iнтенсивностi карiесу постiйних зубiв та Н1К встановлеш у: Болiвil (4,70 та 8,80), Словаччиш (5,90 та 14,30), Коста Рша (8,50 та 13,70) [1].
Рис. 2 Ввдсоток д^тей з штактними твердими тканинами постiйних зубiв.
Таблиця 3
Пор1вняльн1 показники НайвищоТ 1нтенсивност1 Кар1есу у 12-р1чних д1тей краТнах св1ту за даними Всесв1тньоТ Оргашзацп Охорони здоров'я (2002)
№ п/п Кра!на середне значення КПВ Н1К Рiзниця мiж НЖ та середтм значенням КПВ
1. Нiгерiя 0,65 1,90 у 2,92 рази
2. Австралiя 0,80 2,50 у 3,13 рази
3. Непал 0,80 2,50 у 3,13 рази
4. Швейцарiя 0,90 2,50 у 2,78 рази
5. Сенегал 1,20 2,80 у 2,33 рази
6. Швещя 1,00 2,80 у 2,8 рази
7. Ямайка 1,00 2,80 у 2,8 рази
8. Китай 1,00 3,00 у 3,0 рази
9. Великобриташя 1,25 3,20 у 2,56 рази
10. США 1,40 3,60 у 2,57 рази
11. Цейлон 1,40 3,60 у 2,57 рази
12. Iталiя 1,50 3,75 у 2,5 рази
13. Шмеччина 1,70 4,10 у 2,41 рази
14. Леон 1,50 4,10 2,73 рази
15. 1зра1ль 1,66 4,13 2,49 рази
16. Швденна Африка 1,70 4,30 2,53 рази
17. Роая (Новосибiрськ) 2,72±0,14 4,66±0,23 +71,32%
18. Фрaнцiя 2,00 4,70 у 2,35 рази
19. Та1ланд 2,40 4,90 у 2,04 рази
20. Уругвай 2,50 5,30 у 2,12 рази
21. Бшоруая 2,70 5,40 у 2,0 рази
22. м. Львiв (Украша) 3,29±0,22 5,62±0,34 +70,82 %
23. Нiкaрaгуa 2,80 5,70 у 2,04 рази
24. Румушя 2,70 5,80 у 2,07 рази
25. Мексика 3,10 6,05 +95,16 %
26. Лaтвiя 3,80 7,10 +86,84 %
27. Португaлiя 3,74 7,13 +90,64 %
28. Польща 3,90 7,20 +84,62 %
29. Гондурас 4,00 7,50 +84,61 %
30. Болiвiя 4,70 8,80 +87,23 %
31. Коста Рiкa 8,50 13,70 +61,18 %
32. Словаччина 5,90 14,30 у 2,42 рази
В результата нашого дослщження м. Львiв (Укра-!на) по зростанню iндексу Н1К займае 22 м^це. Сере-дня iнтенсивнiсть карiесу 12^чних дiтей у м. Львовi становить 3,29±0,22 зуба, проте Н1К значно бщрГзня-еться вiд середнього КПВ i становить 5,62±0,34. Це сввдчить про те, що у м. Львовi значний ввдсоток дiтей мае високу штенсившсть та множинний карiес зубiв.
Нами проаналiзовано рГзницю мiж iндексом Н1К та середнiм КПВ за даними табл.3. Виявлено, що в 6i-льшостi кра!н, у яких проводилось подiбне досль дження, Н1К перевищуе середню iнтенсивнiсть карiе-су в 2 та 2,5 рази, а в Австралп, Непалi та Кита! - в три рази. Найменша рГзниця виявлена в Росп, Украíнi та Коста Рiка. Так, в м. Львiв (Укра!на) Н1К перевищуе середню штенсившсть карiесу на 70,82 %.
Таким чином, незважаючи на те, що iндекс Н1К серед 12-рiчних дггей м. Львова показав найменшу рь зницю iз середньою iнтенсивнiстю карiесу зубiв (2 мь сце iз 32 кра!н свiту), можна стверджувати, що в Укра!ш, на приклащ м. Львова, е велика частка дней , як1 мають низький рiвень карiесрезистентностi. Це може слугувати доказовою базою для необхiдностi розпрацювання спецiальних профiлактичних програм, особливого шдходу до лiкувально-профiлактичних схем для ше! категорп пацiентiв, бiльш ретельного комплексного шдходу до карiеспрофiлатичноl роботи серед дггей 5-6 рок1в для профшактики карiесу тимчасових зубiв та 6-7 та 12 рошв для профшактики карiе-су постшних зу6Гв.
Практичний досвщ при проведеннi ешдемюлоп-чних дослiджень виявив, що у частини дней, як1 не увшшли в групу Н1К, часто у дГлянш ямок та фюур були вiдмiченi реставрацл, як1 було важко виявити неозброеним оком, а отже шд час епiдемiологiчних дослiджень ця частина компоненту "К" може бути не-зафiксована. У той час у дней з групи Н1К в основному виявляються велик! реставрацп, як1 неможливо не побачити. Тому використання разом iндексiв КПВ та Н1К дасть можливють детальшше описати статус порожнини рота та може враховуватись при розпра-цюваннi стратеги щодо зменшення рГвня карiесу зу6Гв у дггей.
Список лтератури
1. Базин А. К. Российский релиз нового индекса ВОЗ - Significant Index of Caries - и его сравнительный анализ с состоянием в других странах / А. К. Базин, А. А. Лопушинская, А. С. Аветисян, Р. И. Джамаева // Стоматологический журнал. - 2010. - №3 - С. 200-202.
2. Бшищук М. В. Необхщшсть i методи цшеспрямованого навчання стоматолопв прогнозуванню розвитку i сприйнятливост до декомпенсовано! форми кар1есу // Новини стоматологи, 2011. — №3 (68). — С.92—94.
3. Виноградова Т. Ф. Диспансеризация детей у стоматолога / Т. Ф. Виноградова. - М.:, 1998. - 256.
4. Кшдрат Г. В. Оцшка кар1есогенно! ситуацй ротово! по-рожнини у д1тей ¡з треттм ступенем активности кар1есу зуб1в // Г. В. Кшдрат, З. Б. Попович / Вкник стоматологи, 2010. — №2. — С. 15—16.
5. Методичт рекомендацй по статистичнш обробщ / [уклад. Смоляр Н. I., Федор1в Я. М. , Завойко Л. М. та ш]. - Льв1в, 1995. - 17 с. ).
6. Минченя О. В. Комплексная оценка факторов риска развития кариеса зубов у 12-летних детей / О.В. Минченя, М.И. Кле-новская // Стоматологический журнал. - 2-13. - №1. - С. 33-35.
7. Пат. 71232 Укра1на, МПК А 61 В 1/24. Спос1б стоматолопчно! диспансеризацй дггей шкшьного вжу / Н. I. Смо-
ляр, Н. Л. Чухрай; заявник i патентовласник Льв1вський нац. мед. ун-т 1меш Данила Галицького. - № u201114630; заявл. 09.12.2011; опубл. 10.07.2012, Бюл.№13.).
8. Смоляр Н. I. Оцшка визначення ступеню активносп кар1есу зуб1в у д1тей шкшьного вжу як один ¡з показниюв санацй / Н. I. Смоляр, Н. Л. Чухрай // Вкник стоматологи. - 2012. - №4. - С. 97-101.
9. Сов'як О. О. Особливосп перебйу множинного кар1есу постшних зуб1в у школяр1в / О. О. Сов'як // Новини стоматологи. -
2014. - №1(78). - С. 80-83.
10. Тихонова С. М. Выявление групп населения с наивысшей интенсивностью кариозной болезни / С. М. Тихонова // Стоматологический журнал. - 2002. - №4. - С. 52-53.
11. Чоп'як В. В. 1нновацшш методи впровадження результатов науково! д1яльносп в практичну медицину (методичш рекомендацй) / Чоп'як В. В. Гутор, Т. Г., Фгтькало А. В. - Ки!в,
2015. - 31 С.
12. Чухрай Н. Л. В1ков1 особливосп ураженосп кар1есом постшних зуб1в у д1тей шкшьного вжу / Н. Л. Чухрай // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2010. - №6. - С. 58-60.
13. Aggeryd T. Goals for oral health in the year 2000: cooperation between WHO, FDI and the national dental associations / T. Aggeryd // International Dental Journal. - 1983. - №33 (1). - P. 55-59.
14. Baginska J. Dental caries profile among 6-8 year old children from Bialystok District, Poland / J. Baginska, E. Linczuk // Prog. Health Sci. - 2013. - Vol.3, №2. - P. 53-58.
15. Bratthal D. Introducing the Significant Caries Index together with a proposal for a new oral health goal for 12-year-olds. / D. Bratthal // Int. Dent.J. - 2000. - №50 - P. 378-384.
16. Ditmyer M. Inequalities of caries experience in Nevada youth expressed by DMFT index vs. Significant Caries Index (SIC) over time / M. Ditmyer, G. Dounis, C. Mobley, E. Schwarz // BMC Oral Health. - 2011. - №11. - 201-210.
17. Dental caries experience in Croatian schoolchildren in Primorsko-Goranska country / N. I. Jokis, D. Bakarcic, J. Suzana, G. Malatestinic [et al.] // Cent Eur J Publi Health. - 2013. - №21(1). - P. 39-42.
18. Gasgoos S. S. Evaluation of dental caries prevalence among children in Mosul City Center using Significant caries Index / S. S. Gasgoos, G. D. Al-Sayagh, K. H. Jazrawi // Al-Rafidain Dent. Journal. -2012. - Vol.12, №1. - P. 191-197.
19. Hobdell M. H. Setting global goals for oral health for the 2010 / M. H. Hobdell, N. G. Myburgh, M. Kelman, H. Hausen // International Dental Journal. - 2000. - №50. - P. 245-249.
20. Hobdell M. Global goals for oral health 2020 / M. Hobdell, P.E. Petersen, J. Clarkson, N. Johnson // International Dental Journal. -2003. - №53. - P. 285-288.
21. Nishi M. et al. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index // Community Dent. Oral Epidemiol. - 2002. - №30. - P. 296-301.
22. Assessment of significant caries index and oral hygiene status in a 15-year-old student in Kerman 2012/ M. Torabi-Parizi, A. Eskandarizadeh, M. Razifar [et al.] // Journal Oral Health Oral Epidemiology: http://www.johoe.kmu.ac.ir.
REFERENCES
1. Bazin A. K., Lopushynska A. A., Avetisyan A. S., Dhamaeva R. I. Russian release of a new WHO index - Significant Index of Caries - and its comparing analysis with the state in other countries. Stomatologichnijzhurnal. 2010; 3: 200-202.
2. Bilyschuk M. V. The need and methods of purposeful learning of dentists to predict development and susceptibility to decompen-sated form of caries. Novunu stomatologii. 2011; 3 (68): 92—94.
3. Vynogradova T. F. Dyspanseryzatsija ditej u stomatologa [Medical examination of children at the stomatologist]. M, 1998: 256.
4. Kindrat G. V. Estomation of cariogenic situation of the oral cavity in children with third stage of dental caries activity. Visnuk stomatologii. 2010; 2: 15-16.
5. Smolyar N. I., Fedoriv Ya. M., Zavoyko L. M. Metodychni rekomendatsii po statystychniy obrobtsi [Methodical recommendation on statistics]. Lviv, 1995: 17.
6. Mynchenja O. V., Klenovska M. I. Complex estimation of risk factors of dental caries development in 12-year-old children. Stomatologicheskij zhurnal. 2013; 1: 33-35.
7. Pat. 71232 Ukraine, МПК А 61 В 1/24. Method of stomatological dispanserization of the schoolchildren / N. I. Smolyar, N. L. Chukhray; applicant and owner of patent Danylo Galytskiy Lviv Na-
tional Medical University - № u201114630; applic. 09.12.2011; publish. 10.07.2012, bull.№13.
8. Smoljar N. I., Chukhray N. L. Estimation of dental caries activity stage in schoolchildren as one of the indicis of sanation. Visnuk stomatologii. 2012; 4: 97-101.
9. Sovjak O. O. Peculiarities of clinical appearance of multiple dental caries in schoolchildren. Novunu stomatologii. 2014; 1 (78): 8083.
10. Tixonova S. M. Identifying groups of populations with significant caries diseases. Stomatologichnijzhurnal. 2002; 4: 52-53.
11. Chopjak V. V., Gutor T. G., Fitkalo A. V. Innivatcijni metody vprovadzennja rezultativ naukovoji dijalnosti v praktychnu medytcynu [Methodical recommendation]. Kiev, 2015: 31.
12. Chukhray N. L. Peculiarities of dental caries injuring of the permanent teeth related to age in schoolchildren. Ukrajinskij stomatologichnyj almanah. 2010; 6: 58-60.
13. Aggeryd T. Goals for oral health in the year 2000: cooperation between WHO, FDI and the national dental associations. International Dental Journal. 1983; 33(1): 55-59.
14. Baginska J., Linczuk E. Dental caries profile among 6-8 year old children from Bialystok District, Poland. Prog. Health Sci. 2013; Vol.3, №2: 53-58.
15. Bratthal D. Introducing the Significant Caries Index together with a proposal for a new oral health goal for 12-year-olds. Int.Dent.J. 2000; 50: 378-384.
16. Ditmyer M., Dounis G., Mobley C., Schwarz E. Inequalities of caries experience in Nevada youth expressed by DMFT index vs. Significant Caries Index (SIC) over time. BMC Oral Health. 2011; 11: 201-210.
17. Jokis N. I., Bakarcic D., Suzana J., Malatestinic G. et al.
Dental caries experience in Croatian schoolchildren in Primorsko-Goranska country. Cent Eur J Publi Health. 2013; 21(1): 39-42.
18. Gasgoos S. S., Al-Sayagh G. D., Jazrawi K. H. Evaluation of dental caries prevalence among children in Mosul City Center using Significant caries Index. Al-Rafidain Dent. Journal. 2012; 1(12): 191197.
19. Hobdell M. H., Myburgh N .G., Kelman M., Hausen H.
Setting global goals for oral health for the 2010. International Dental Journal. 2000; 50: 245-249.
20. Hobdell M., Petersen P.E., Clarkson J., Johnson N. Global goals for oral health 2020. International Dental Journal. 2003; 53: 285288.
21. Nishi M. et al. Caries experience of some countries and areas expressed by the Significant Caries Index. Community Dent. Oral Epidemiol. 2002; 30: 296-301.
22. Torabi-Parizi M., Eskandarizadeh A., Razifar M., Karimi-Afshar M., Shahram M. Assessment of significant caries index and oral hygiene status in a 15-year-old student in Kerman, 2012. Journal Oral Health Oral Epidemiology: http://www.johoe.kmu.ac.ir.
Hagmmjja 20.02.15
О. П. Рожко1, О. В. Деньга, д. мед. н.2, А. П. Левицкий, д. биол. н.2
Одесский национальный медицинский университет1, Государственное учреждение «Институт стоматологии Национальной академии медицинских наук Украины»2
БИОХИМИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ У ДЕТЕЙ С ДИФФУЗНЫМ НЕТОКСИЧЕСКИМ ЗОБОМ В ПРОЦЕССЕ
ПРОФИЛАКТИКИ ОСНОВНЫХ СТОМАТОЛОГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
Проведенные биохимические исследования ротовой жидкости у детей с диффузным нетоксическим зобом свидетельствуют о сниженных у них показателях содержания в ней кальция и фосфора, состояния антиоксидантной системы
и неспецифической резистентности в полости рта. Профилактическое применения разработанного комплекса препаратов за 1 год наблюдений привело к достоверному увеличению в ротовой жидкости содержания фосфора, кальция (увеличение реминерализующей ее способности), активности каталазы и антиоксидантно-прооксидантного индекса (маркеры антиоксидантной защиты), активности лизоцима (маркер неспецифической резистентности) и уменьшению содержания малонового диальдегида (показатель перекисного окисления липидов), активности эласта-зы (маркер воспаления) и уреазы (показатель микробной обсемененности).
Ключевые слова: дети, диффузный нетоксический зоб, профилактика основных стоматологических заболеваний, ротовая жидкость.
О. П. Рожко, О. В. Деньга, А. П. Левицький
Одеський нацюнальний медичний ушверситет1
Державна установа «1нститут стоматологи Нацюнально! академл медичних наук Украши»
БЮХ1М1ЧШ ПОКАЗНИКИ РОТОВО1 Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ З ДИФУЗНИМ НЕТОКСИЧНИМ ЗОБОМ В ПРОЦЕС1 ПРОФ1ЛАКТИКИ ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Проведет бiохiмiчнi до^дження ротовог рiдини у дтей з дифузним нетоксичним зобом свiдчать про знижеш у них показники вмiсту в нт кальцю i фосфору, стану антиокси-дантног системи i неспецифiчноi резистентностi в порожним рота. Профыактичне застосування розробленого комплексу препаратiв за 1 рк спостережень призвело до достовiрного зростання в ротовт рiдинi вмiсту фосфору, кальщю (збыьшення ремiнералiзуючоi ii здатностi), актив-ност1 каталази i антиоксидантно-прооксидантного тдек-су (маркери антиоксидантного захисту), активностi лiзо-циму (маркер неспецифiчноi резистентности i зменшенню вмкту малонового дiальдегiду (показник перекисного окис-лення лiпiдiв), активностi еластази (маркер запалення) i уреази (показник мжробного обЫметння). Ключовi слова: дти, дифузний нетоксичний зоб, профта-ктика основних стоматологiчних захворювань, ротова рi-дина.
O. P. Rozhko, O. V. Denga, A.P. Levytskyj
Odessa National Medical University1, State Establishment «The Institute of Stomatology of the National academy of medical science of Ukraine»2
BIOCHEMICAL INDICATORS OF ORAL LIQUID
CHILDREN WITH DIFFUSE NON TOXIC STRUMA IN PREVENTION OF MAJOR DENTAL DISEASES
Violation of endocrine gland activity have an adverse effect on the formation of the body of the child in general and dental status, in particular. In this case, prevention of major dental diseases have not been adequately studied.
The aim was to study the effect of the integrated prevention of major dental diseases in children with diffuse nontox-ic struma on biochemical parameters of oral liquid. Materials and methods. In oral liquid children in the course of prevention examine the contents of calcium and phosphorus, malondialdehyde, elastase activity, catalase, urease and lyso-zyme.
© Рожко О. П., Деньга О. В., Левицкий А. П., 2015.
