CC BY
69
Ю. О. Петренко
ОЦ1НКА ПОДАТКОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ПРОМИСЛОВОГО М1СТА
В Укра1ш через eKOHOMi4Hi та екологiчнi проблеми, яю мають iстотний вплив на сощальний i демографiчний чинники розвитку, на особливу увагу науковцiв заслуговують промисловi мiста. Сьогоднi вони знаходяться у скрутному становищi через притаманнi трансформащйним процесам змiни в економiцi краши, якi неминуче впливають на вектор розвитку промислового виробництва. Промислове мюто Украши на даному етапi е територieю з вiдносно низьким рiвнем технолопчно-го розвитку промислового комплексу, що склався протягом значного часу. У Сврот такi галузi, на яких досi засноване промислове виробництво Украши, а саме гiрничодобувна та металургшна, вважаються старопромисловими або староiндустрiальними.
На тлi значного вiдставання вщ розвинутих кра!н в Укрш'ш, особливо у промислових мiстах, гостро постають проблеми гуманiтарного плану вiд демографп до екологп. Структура вщповща-льност органiв мiсцевого самоврядування i тих ресурЫв, якi вони мають у власному розпоря-дженнi, впливае на свободу вибору - здатшсть приймати ршення про природу й рiвнi мiсцевих послуг. Незважаючи на те що саме промисловi мiста е донорами фшансових ресурсiв i виробля-ють основну частину ВВП краши, вони не здатш вирiшити сво! проблеми через перерозподiл ф> нансових ресурсiв i брак власно! дохщно! бази. Для вирiшення питання впливу фшансово1 пол^и-ки держави на розвиток промислового мшта пропонуеться розраховувати податковий потенщал промислового мiста та i^^^ податкового потенцiалу.
Серед втизняних учених значний внесок у фундаментальш розробки щодо теорп податкового потенщалу i практики його ощнки зробили такi автори, як С. Каламбет [2], А. Коломiець [3], С. Осипов [5], Л. Тарангул [8], Л. Сщельникова [7], I. Усков [9] та rnmi. Серед зарубiжних авторiв проблеми визначення й вимiрювання податкового потенцiалу дослiджували таю вчеш, як А. Дор-нфест [12], Р. Бродвей [11]. Бшьша частина дослщжень присвячена питанню визначення рiвня податкового потенцiалу краши чи регюну задля планування й оптимiзацil розрахунку мiжбюджет-них трансфертiв, не розглядаючи його як шструмент податкового регулювання сощально-економiчного розвитку адмiнiстративно-територiальноl одиницi. Незважаючи на пильну увагу на-уковцiв, теоретичнi та методолопчш аспекти визначення податкового потенцiалу на мшцевому рiвнi е недостатньо розвинутими. Серед авторiв немае единого погляду щодо методики ощнки да-ного показника на рiвнi мiста.
Метою статт е визначення податкового потенщалу на мюцевому рiвнi й розвиток методич-них аспектiв оцiнки податкового потенщалу мюта.
Визначення поняття "податковий потенщал промислового мкта".
У зарубiжнiй лiтературi поняття податкового потенцiалу мае таю визначення:
1. "Tax potential is defined as the tax ratio that would result if an economy uses all its resources and ability to collect all obtainable tax revenues from given bundles of determinant characteristics"1. По-даткове сшввщношення визначаеться як сшввщношення податюв (податкових надходжень) до випуску (ВВП). Таке сшввщношення може бути розраховане для краши в щлому або для будь-якого окремого взятого податку, що стягуеться на будь-якому рiвнi державного управлшня [10].
2. На думку американських авторiв, податковий потенщал "...represents tax that would have been collected in each state if the tax rates for that state equaled the national average rate"2. Поняття податкового потенщалу прирiвнюеться до поняття податкоспроможност (tax capacity). Якщо податковий потенщал штату вищий за реальш податковi надходження, цей штат недовикористовуе свш податковий потенщал порiвняно iз серединним штатом [12]. Такий пщхщ пояснюеться тим, що у Сполучених Штатах Америки кожний штат мае право встановлювати власш податки та варшвати ставками.
1 "Податковий потенщал визначаеться як податкове сшвввдношення, яке було б отримане за умови вико-ристання вах ресурав i можливостей економiки щодо стягування всiх можливих податкових доходiв з наданих сукупностей визначальних параметрiв".
2"... визначае податок, який було б стягнуто в кожному штат за умови, що ставки податку для цього штату були б такими ж, як i в крахт в цшому".
В^чизняш економюти також пiдходять до визначення поняття по^зному, зважаючи на те, на якому рiвнi його визначають (на макро-, мезо- або мiкрорiвнi).
1. С. Каламбет характеризуе податковий потенщал через вiдтворювальнi закономiрностi ро-звитку нацiонального господарства й розглядае його як реальний нацiональний дохщ, зменшений на суму витрат для вщтворення життево необхiдних потреб громадян i капiталу, спрямованого на швестицшш потреби суб'ектiв господарювання [2].
2. Л. Тарангул при дослщженш податкового потенщалу регiону пропонуе розглядати його у двох тлумаченнях: у широкому - як обсяг реальних i потенцшних ресурсiв регiону, якi пщлягають оподаткуванню, а також можуть бути об'ектом оподаткування при розширеннi його податково! бази; у бiльш вузькому - як фактичний обсяг податюв, зборiв та iнших обов'язкових платеж1в, якi акумулюе регiон при використанш сво!х ресурсiв в умовах чинного податкового законодавства [8].
3. Л. Сщельникова i Н. Костiна визначають податковий потенщал як прогнозну можлившть усiх податкiв, зборiв та шших обов'язкових платежiв, якi можуть бути мобшзоваш до бюджетiв усiх рiвнiв, на данiй територп [7].
4. I. Усков розглядае податковий потенщал як максимальний обсяг фшансових ресурЫв, що акумулюються мiсцевими органами влади за визначений перiод часу з мюцевих джерел [9].
5. А. Коломiець, А. Мельник пропонують визначення податкового потенщалу як частини фшансових ресурав, яю вiдповiдно до чинного податкового законодавства являють собою потен-цiйно можливу суму податкових баз, яю е основою для нарахування вЫе! сукупностi податкiв та обов'язкових платежiв на певнiй територи [3].
1з наведеного можна зробити висновок, що дослщники видiляють такi основш пiдходи до визначення поняття податкового потенщалу: як сукупшсть вiдносин; як мiра податково! емностi; як обсяг фшансових ресурав; як сукупнiсть витрат; залежно вiд джерел формування; пов'язаний iз базою оподаткування.
Рiзноманiтнiсть визначень поняття податкового потенщалу обумовлена рiзними щлями та завданнями дослiджень.
При вимiрюваннi податкового потенцiалу регiону й мунщипального утворення виникае ряд питань щодо того, якi податки враховувати: вс зiбранi на територи безвщносно до податково! компетенцi! щодо !х встановлення, чи лише тi, що залишаються в бюджетi пiсля розподшьних вь дносин, i чи можуть податковий потенщал мунщипального утворення визначати лише мiсцевi податки. Податковий потенщал, визначений iз використанням рiзних характеристик i методик, вщрь зняеться. Наприклад, С. Осипов видiляе таю аспекти методолопчного та методичного характеру при ощнщ податкового потенцiалу мшта: як потенцiал мiсцевих податкiв, що надходять до бюджету мюта; з боку податюв, зiбраних на територп, незалежно вiд того, яким рiвнем влади податки встановлюються i вводяться в дiю; з точки зору фактичного надходження державних i мiсцевих податкiв до бюджету мюта пiсля перерахування вiдповiдних часток до бюджеив вищих рiвнiв. На думку С. Осипова, бшьш придатним до застосування на мiсцевому рiвнi, i разом iз тим бшьш пов-ним i достовiрним, е пщхщ з боку податкiв, зiбраних на територi! (другий пiдхiд), який е детерм> нованим економiчними можливостями територi! [5]. У процесi господарсько! дiяльностi викорис-товуються матерiальнi, фшансов^ трудовi ресурси господарюючих суб'ектiв без урахування того факту, що частина обчислених податюв надалi перераховуватиметься до бюджеив рiзних рiвнiв. Тому навантаження на виробничi потужностi, дiяльнiсть резиденив i нерезидентiв у певному ад-мiнiстративно-територiальному утвореннi формуе саме його податковий потенщал. Подальше перерахування податюв до державного чи мюцевих бюджеив рiзних рiвнiв е по сут перемiщенням доходiв у зведеному бюджета
Дослiдження рiзних пiдходiв до визначення поняття податкового потенщалу дозволило ви-значити податковий потенщал промыслового м1ста як максимально можливу суму податкових надходжень, що може бути акумульована до бюджеив уах рiвнiв iз територi! промислового мiста через податковi платежi вiдповiдно до чинного в державi законодавства за певний перюд часу. Податковi потенцiали рiзних за функцiональним призначення мiст вiдрiзняються структурою податково! бази та сумами акумульованих податкових ресурсiв, яю залежать вiд податкових можли-востей кожного мюта, державного регулювання й податково! та фшансово! полiтики мюцевих ор-ганiв влади. Основною метою розрахунку податкового потенщалу м1ста мае стати визначення
напрямiв податково! пол^ики в мунiципалiтетi щодо вдосконалення системи мiсцевого оподаткування.
Методичш пщходи до оцiнки податкового потенщалу.
Податковий потенщал залежить вщ економiчно! структури адмiнiстративно-територiально! одиницi та !! забезпеченостi оподатковуваними ресурсами, що у свою чергу визначаеться податко-вими базами, якi лежать в основi розрахункiв. У теорi! податковий потенщал мае бути пропорцш-ним сукупнш податковiй базi мiста. Але через шституцшш особливостi Укра!ни, зокрема значний рiвень тiнiзацi! економiки кра!ни, така тенденцiя не завжди знаходить вщображення на практицi. Вважаеться за дощльне як реальну базу для ощнки податкового потенцiалу розглядати фактичш надходження до бюджету з урахуванням уах наданих пiльг i використаних податкових ставок, не iгноруючи право мшцевих органiв влади на податкову компетенщю. Заборгованiсть також дощль-но включати до складу податкового потенщалу, бо вона формуеться з нарахованих, але не отри-маних бюджетом податюв. Такий тдхвд пiдтримуе й запроваджуе у своему дослiдженнi С. Осипов
[5].
Зарубiжнi автори видшяють три основних пiдходи до визначення податкового потенщалу: заснований на макроекономiчних показниках, що розраховуеться за адмшютративно-територiальною одиницею i на особу; на базi репрезентативно! податково! системи (Representative Tax System); на базi сукупност податкових ресурсiв (Total Taxable Resources) [11]. В^чизняш до-слщники податкового потенцiалу сходяться в думщ iз зарубiжними колегами щодо наведених ви-ще пiдходiв, i на !х основi видiляють рiзнi сукупност методiв залежно вiд особливостей визначення податкового потенщалу. Методи визначення податкового потенщалу вважаеться за доцшьне подшити на двi основш групи залежно вщ застосовуваних показниюв (див. рисунок).
Рисунок. Основы методи оцтки податкового потенщалу
До абсолютних методiв належать таю, що дозволяють розрахувати податковий потенщал в абсолютних показниках. 1х використання дозволяе отримати фактичш або прогнозоваш на перспективу суми податкових надходжень. До вщносних методiв належать такi, що передбачають розрахунок вiдношення податкових надходжень до шшого показника (зазвичай показника економiчного зростання) для оцiнки податкового тягаря на економ^.
1. Метод застосовуеться як вщносна мiра податкового потенцiалу в багатьох кра!нах, зокрема у скандинавських. Особливютю методу е розрахунок податкового потенщалу на основi визначення середньодушового доходу населення конкретно! адмiнiстративно-територiально! одинищ й порiвняння !х iз середньодушовими доходами населення у кра!нi. Основною перевагою методу е простота та доступшсть даних про середньодушовi доходи, а недолгом - те, що показник не враховуе доходи нерезидент, не сприяе визначенню можливостей територи з акумулювання фiскальних ресурсiв за визначений промiжок часу.
2. Метод на основi макроекономiчних показникiв (ВВП, ВРП або ВВП мунщипал^ету) передбачае визначення величини податкового потенщалу як похщно! вщ одного iз зазначених показникiв. Метод е доволi об'ективним, осюльки показники включають до свого складу сумарну
варткть TOBapiB, робщ послуг, вироблених i3 використанням ресурав (земля, праця, каттал) за певний промiжок часу, а також ураховують доходи як резидентсв, так i нерезидентiв, тобто вщображають реальнi змiни в економiцi. Водночас розрахунок ВВП i ВРП потребуе використання великого обсягу статистичних даних, розрахунок ВРП не враховуе доходи пщприемств, що функцiонують у даному регiонi, але зареестрованi в шших регiонах Украши, а розрахунок ВВП мунщипал^еив в Украïнi не проводиться.
3. Метод використовуеться в Украшу Сам i^^^ становить коефiцiент, що визначае рiвень податкоспроможностi адмiнiстративно-територiальноï одинищ порiвняно з аналогiчним середнiм показником по Украм з розрахунку на одного мешканця. Розрахунок зазначеного iндексу грунтуеться на даних про фактичш надходження доходiв, закрiплених за вама мiсцевими бюджетами та бюджетом адмiнiстративно-територiальноï одиницi за вiдповiднi роки базового перюду. Методика визначення подана нижче. Недолгом методу е його застосування суто для визначення обсяпв мiжбюджетних трансфертiв, неповне вiдображення рiвня податкового потенцiалу територiï.
4. Метод використовуеться в багатьох крашах Евросоюзу. Методика подана нижче. До пе-реваг методу належить те, що позищя мунiципалiтету спiввiдноситься не тшьки з кiлькiстю мешканцiв, але й iз рiзними ставками, якi впливають на надходження податкових ресурсiв, а до недолив - ускладнення процесу збору шформаци та розрахунку з урахуванням кожного додатко-вого податку в мунщипал^еи, тобто складнiшою процедурою ощнки в мунщипал^ет зi збшьшенням кiлькостi податкiв.
5. Метод, заснований на формуванш податкових доходiв, передбачае включення в розрахунок показниюв, що характеризують його реалiзацiю. Критики застосування ВВП пщ час розрахунку податкового потенщалу пропонують його доопрацювання, у результатi чого отримують по-казник сукупних податкових ресурав, який у США розраховуеться шляхом коригування виробле-ного доходу на ряд компонент отриманих доходiв: додавання трансферов, отриманих резидентами з державного бюджету, доходiв фiзичних оаб-резиденив вiд роботи за межами регюну, доходiв вiд пiдприемницькоï дiяльностi, отриманих за межами територи, вiднiмання деяких дер-жавних податкiв, оскiльки кошти вiд ïx надходження не е джерелами доходiв мiсцевих бюджетiв. Перевагами методу е отримання точшших результативних показниюв при ощнщ податкового потенщалу порiвняно iз застосуванням ВВП або ВРП.
6. Метод передбачае визначення даних про сукупш джерела надходжень на рiвнi конкретноï територiï, сприяе ефективнiй оцiнцi податкового потенцiалу територи при значно меншому обсязi необхщнох' фiнансовоï i статистично1' та шформаци. Недолiком е складнiсть вибору економiчниx показникiв, що характеризують податковий потенщал.
7. Метод заснований на розрахунку податкового потенщалу з використанням даних офщшних форм податковох' зв^ностг Ц данi враховують усix платникiв податюв. Фактично отриманi податковi платежi за базовий перюд коригуються на суми неплатежiв (зi знаком "+") i пшьг (зi знаком "-"). Перевагами методу е простота розрахунюв i вщносно невеликi обсяги необxiдноï шформаци. Недолгом е те, що фактичш надходження не вщображають податкового потенщалу територи.
8. Суть методу полягае у визначенш дохщних можливостей, яю можуть бути акумульованi у бюджет за умови середнього рiвня податкових зусиль i однакового складу податюв i ставок опо-даткування. Маючи даш про бази податкiв, можна розрахувати обсяг податкових надходжень. Саме ця величина i приймаеться за показник податкового потенщалу. Метод е широко застосову-ваним у Канад^ США, Шмеччиш, Швейцари. На основi дослiджень [4, 5, 7, 9] зроблено висновок, що цей метод е найадекватшшим iз запропонованих i може бути покладений в основу методики ощнки податкового потенщалу промислового мюта.
На практищ питання податкового потенщалу найчастше порушуються задля виршення проблем фiнансовоï пiдтримки адмiнiстративно-територiальниx одиниць i мiжбюджетного вирiвнювання. Розрахунок показниюв або iндикаторiв податкового потенцiалу використовуеться в рiзниx крашах свiту i мае своï особливостi.
Ощнка податкового потенщалу у краТнах Свросоюзу й Укрш'ш.
У Сврош, зважаючи на те, що адмiнiстративно-територiальнi утворення е невеликими за розмiром економiками вщкритого типу, на податковому потенцiалi, розрахованому з урахуванням пiдxоду репрезентативноï податковоï системи (RTS), майже повнiстю базуеться фюкальний
потенщал мунщипал^ету. Головна вiдмiннiсть у його визначенш мiж кра!нами полягае у складi податкiв (а iнколи й шших дохiдних ресурсiв), якi враховуються у процесi оцiнки податкового потенщалу кожно! адмiнiстративно-територiально! одиницi. Розрахунок фюкального потенцiалу може бути виражено в такш формi:
ту1 = в*"1
1 ONE, "ONE,
t
ONE ■
С T лy1
-*- ГЬ\ТТГ
С т лy 2
1ONE, + ^ ^ у
IT =
100,
(1)
(2)
FCi [ ITONEt
J
xWO
ONE
+... +
[ ITe
EIGHT,,
WE
EIGHT
(3)
фшансового потенцiалу (фiнансово! (податкоспроможностi); N - кшьюсть
де B - база оподаткування; FC - шдикатор спроможноси); IT - iндекс податкового потенщалу мюцевих урядiв у регiонi (окрупв, земель, провiнцiй), у яких пропонуеться застосувати схему горизонтального вирiвнювання; P - населення (кiлькiсть резиденив у мунiципальному утвореннi); T - податковий дохщ; i - один единий мшцевий уряд (мунiципалiтет); ONE , TWO тощо - тип мюцевого оподаткування; t - ставка податку; у1 - вiдповiдний рщ * - стандартизована вартiсть,
W - вага (частка) кожного податкового ресурсу в сукупному податковому дохода
У рiвняннi (2) розраховуеться шдекс податкового потенцiалу для мунiципалiтету i на особу i порiвнюеться iз середнiм доходом усiх мунiципалiтетiв на вщповщнш територi!. У чисельнику здшснюеться розрахунок податкового доходу, який було б отримано, якщо б мунщипал^ет i ви-користовував середню ставку податку до стандартизованих баз, розрахованих на особу; у знамен-нику - середнш податковий дохiд на особу для податку ONE, тобто сукупний податковий дохщ податку ONE для вах мунщипал^еив, подшений на кiлькiсть населення в N мунщипал^етах. Якщо податковий дохiд на особу в мунщипал^ет i дорiвнюе середньому, його IT = 1,00. Коли податковий дохщ на особу вищий за середнш, IT е бшьшим за 1,00. Можна розрахувати IT у промiжку часу в декшька рокiв, щоб уникнути коливань i згладити показники. 1ндикатор фшансового потенщалу (FC), розрахований у рiвняннi (3), ураховуе вагу кожного податкового ресурсу [11].
Методика розпод^ обсягу мiжбюджетних трансфертiв мiж державним i мiсцевим бюджетами в Укра!ш грунтуеться на розрахунку прогнозованого обсягу доходiв, закрiплених за мiсцевими бюджетами, у межах прогнозованого обсягу доходiв зведеного бюджету Укра!ни, ви-значеного на пiдставi основних прогнозних макропоказниюв економiчного та соцiального розвит-ку кра!ни на плановий i бюджетний перюд, а також iз застосуванням iндексу вiдносно! податкоспроможностi адмiнiстративно-територiально! одинищ за такою формулою:
RDa = (Kl5-N 3-db5)/ N
u3 :
(4)
де RDizak - прогнозований обсяг доходiв (кошика доходiв), закрiплених за мiсцевими бюджетами; Nt3 - кiлькiсть наявного населення адмiнiстративно-територiально! одиницi за вiдповiдний рш базового перiоду; Du5 - прогнозований обсяг доходiв, закрiплених за вама мiсцевими бюджетами на планований бюджетний перюд; Nu3 - кiлькiсть наявного населення Укра!ни за вiдповiдний рш
базового перiоду; Ki5 - шдекс вщносно! податкоспроможностi адмiнiстративно-територiально! одиницi, який визначаеться за такою формулою:
5 = (Dri /ад/ЭД, /Nu3), (5)
*
де Dri - попереднiй прогноз обсягу доходiв, закрiплених за мюцевими бюджетами, у межах прогнозованого обсягу доходiв зведеного бюджету Укра!ни, визначеного на пiдставi основних про-
гнозних макропоказниюв економiчного та соцiального розвитку Украши на планований бюджет-ний перюд, а також iз застосуванням iндексу вщносно1 податкоспроможностi адмшютративно-територiальноl одиницi. Детально методику розрахунку подано в робой [1].
У наведенш методищ розрахунок iндексу ввдносно1 податкоспроможност доволi громiздкий, поеднуе розрахунок деюлькох додаткових поправочних коефiцieнтiв, не знайшла вiдображення податкова структура адмiшстративно-територiальноl одинищ й iншi сторони подат-кових вiдносин. Сфера дп методики обмежена розподшом мiжбюджетних трансфертiв i не може бути застосована для ощнки податкового потенщалу.
Методика оцiнки податкового потенщалу промислового мкта.
З огляду на визначення податкового потенцiалу за рiзними пiдходами, а також проведений аналiз переваг i недолiкiв рiзних методiв оцiнки, пропонуеться алгоритм оцгнки податкового потенщалу м1ста, який мштить таю складовi елементи:
1. Вибiр виду податкового потенцiалу за методом формування згiдно iз завданнями ощнки. В алгоршм пропонуеться вибiр помiж двох видiв податкового потенщалу: виробленим податко-вим потенцiалом (РТР), обумовленим економшою мiста (включае вс зiбранi податки до бюджетiв уах рiвнiв), i поставленим податковим потенщалом (ЯТР) - визначеним за доходами бюджету (обмежений податковим i бюджетним законодавством)1.
2. Складання ново! або оновлення юнуючо! шформацшно1 бази на основi обраного виду податкового потенщалу. При ощнщ РТР мюта до шформацшно1 бази мае бути внесена шформащя щодо всiх податюв, зiбраних на територи мiста до бюджеив усiх рiвнiв. Якщо завдання обмежуеться визначенням ЯТР, до бази включаеться iнформацiя щодо податкових надходжень до бюджету мюта. Формування шформацшно1 бази мае бути покладене на територiальнi податковi органи i грунтуватися на даних, якi знаходяться в розпорядженш податкових органiв i мютяться в податковiй звiтностi.
3. Аналiз шформацшно1 бази для розмежування податюв у мши на основш й iншi за критерiем обсягiв податкових надходжень згщно з обраним видом податкового потенщалу.
4. Розрахунок допомiжних показниюв, таких як: прогнозована податкова база за основними й шшими податками, плановаш надходження за основними й шшими видами податкiв.
5. Проведення ощнки податкового потенщалу мюта за методикою, в основу яко! покладено метод репрезентативно1 податково1 системи2 Методика ощнки складаеться з таких етатв:
1) визначаеться податковий потенщал мiста (адмiнiстративно-територiального утворення) за основними видами податюв на плановий рш за формулою
п
ТР8 = ^ТБ8Р1 ■ ТЯ8 ■ КС8 , (6)
1=1
де ТР8 - податковий потенщал мюта за основними видами податюв, грн;
ТВр - прогнозована податкова база 1-го основного податку, 1 е [1, п], грн;
ТЯ* - середня репрезентативна ставка /-го основного податку, %;
КС* - коефщент, що враховуе рiвень збирання /-го основного податку;
п - юльюсть основних податюв у мютц
2) середня податкова ставка за основними видами податюв розраховуеться за кожним по-датком окремо:
Т8
ТЯ 8 = -Р-, (7)
1 ТВ*
¥1
1 Такий розподш мгж податковими потенщалами за методами формування запропоновано в робот [5]
2 Виб1р методу базуеться на тому положенш, що на м1сцевому р1вш перевагу слщ вщдавати 1ндикаторам,
розрахованим на 6аз1 репрезентативно!' податково1 системи, а не макроеконом1чних показник1в, бо чим меншою е
адмш1стративно-територ1альна одиниця, тим бшьш вщкритою е економ1ка, що робить складним отримання зна-
чущих 1 релевантних макроеконом1чних показник1в. У б1льшост1 випадк1в таких показник1в не юнуе на мюцево-
му р1вш. У випадку юнування вони не е надшними, бо бшьшють економ1чних параметр1в шдпадають тд вплив
екстерналш [11].
де Т' - нараховаш збори за i-м основним податком у базовому перюд^ грн; ТВ' - податкова база /-го основного податку в базовому перюд^ грн;
3) коефщент рiвня збирання за кожним з основних видiв податкiв розраховуеться на основi фактичних показникiв базового перюду:
КС' = Щ, (8)
де Т* - фактичнi надходження /'-го основного податку в базовому перюд^ грн;
4) податковий потенщал по шших податках розраховуеться за формулою
т
ТРГ = 1 Т- ■ I, (9)
де ТРГ - податковий потенщал мюта по шших податках, грн;
Т- - нараховаш (оч^ваш) податковi надходження по шших видах податюв у базовому перюд^ грн, ] е [1, т];
I - iндекс-дефлятор (шдекс споживчих цiн); т - кшьюсть iнших податкiв у мiстi;
5) податковий потенщал мюта дорiвнюе сумi податкових потенцiалiв за основними та шшими видами податюв:
ТР = ТР* + ТРГ, (10)
де ТР - прогнозований податковий потенщал мюта.
Методика пропонуеться до застосування для обчислення обсягу потенцшних податкових надходжень у мши з використанням як дезагрегованих, так i агрегованих показникiв1. Якщо за мету визначення податкового потенщалу береться його порiвняння з усiма мютами в регiонi, областi чи кра!ш, тобто саме репрезентативна мета ощнки, середня репрезентативна ставка (7) i коефiцiент рiвня збирання (8) розраховуються для всiх дослiджуваних мiст з урахуванням агрегованостi даних. Тодi формула (7) набуде такого вигляду:
I Тр*1к
Щ' = —, (11)
I ТВ'1к
ч=1
де к - кшьюсть мют, за якими проведено розрахунок, q е [1, к]. У свою чергу формула (8) набуде такого вигляду:
I Т'к
КС* = -. (12)
I Тр'к
q=l
Для визначення (порiвняння) податкових потенцiалiв рiзних мют можливим вбачаеться застосування методики розрахунку iндексу податкового потенцiалу, прийнятого у Сврош, за формулами (1-3).
6. У випадку розрахунку обох запропонованих показниюв податкового потенцiалу (РТР i ЯТР), цi показники спiввiдносяться задля порiвняння сум податкового потенцiалу, зарахованих до мiсцевого i консолiдованого бюджеив, зiбраних на данiй територп, за такою формулою:
ЯТР
1ТР =-, (13)
РТР
1 Використання дезагрегованих даних дозволяе точшше оцшити фюкальний потенщал кожно! територп
де ITP - шдекс податкового потенщалу, що показуе, яка частка податкового потенщалу за вЫма видами податюв складае податковий потенщал бюджету мшта.
Позитивним фактором тако1 методики е, по-перше, те, що в основi визначення дохiдних можливостей лежить розрахунок податкового потенщалу, виходячи з податкових баз i ставок податкiв за единим перелжом податкiв; по-друге, показники, що використовуються, зводяться до реальних стандартних умов справляння податкiв. Ефектившсть дано1 методики можна пiдвищити, використовуючи одночасно регресiйнi моделi, якi дозволяють визначити вплив рiзноманiтних факторiв на стан дослщжуваного показника. Недолiками даного методу е складноси, пов'язанi з вщсутшстю об'ективних статистичних даних щодо багатьох показниюв, особливо у крашах iз перехiдною економiкою.
Висновки. Податковий потенщал промислового мiста значною мiрою обумовлюе рiвень i якiсть життя населення, вiдображае можливостi його соцiально-економiчного розвитку. Чим вищi доходи населення i пщприемств, на яких базуеться економiчна активнiсть промислового мiста, тим бшьше податкових надходжень потрапляе до бюджетное' системи i бiльше кошив направляеться на вирiшення завдань, що постають перед мiстом, i задля вирiшення яких необхiдною е наявшсть ефективно1 системи оцiнки реальних дохщних можливостей територiальних утворень. Тому методичне обгрунтування податкового потенцiалу мiста як основного об'екта сощально-просторово1 стратифжаци в умовах iнституцiонального середовища Украши набувае неабиякого значення.
Розроблеш алгоритм i методика ощнки податкового потенщалу промислового мюта можуть бути використаш для визначення основних напрямiв податково1 полiтики на мiсцевому рiвнi. Ме-тодичний пiдхiд вiдрiзняеться вiд рашше запропонованих застосуванням як агрегованих, так i де-загрегованих показникiв. Вш дозволяе оцiнити як податковий потенщал окремого мунщипального утворення, так i надати репрезентативну оцiнку потенцiалу мунщипал^ету порiвняно з обраною групою мунщипал^еив, а також визначити як вироблений, так i поставлений потенщал мунщипал^еив, i розрахувати iндекс податкового потенщалу.
Ощнка податкового потенцiалу територи дозволяе найбшьш ефективно й обгрунтовано здшснювати проведення державно1 та мiсцевоï фшансово1 полiтики, визначати основнi проблеми i диспропорци при формуваннi податкових i неподаткових надходжень, розробляти комплексш заходи щодо усунення таких диспропорцш. Для досягнення стiйкого зростання економжи й пiдвищення рiвня добробуту мешканщв промислового мiста необхiдно зважати на його особливост при проведеннi податковоï полiтики на мiсцевому рiвнi.
Лггература
1. Деяю питання розподiлу обсягу мiжбюджетних трансфертiв: Постанова КМУ вщ 8 грудня 2010 р. № 1149 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada. gov.ua.
2. Каламбет С.В. Податковий потенщал: теорiя, практика, управлшня: моногр. / С.В. Калам-бет. - Донецьк: Наука i осв^а, 2001. - 304 с.
3. Коломиец А.Л. О понятиях налогового и финансового потенциалов региона / А.Л. Коло-миец, А.Д. Мельник // Налоговый вестник. - 2000. - № 1. - С. 6-9.
4. Крук О.М. Формування та ощнка податкового потенщалу мюцевого бюджету / О.М. Крук // Прометей. - 2011. - № 2 (35). - С. 271-273.
5. Осипов С.Л. Вариативные модели изменения налогового потенциала / С.Л. Осипов, Е.С. Осипова // Ученые записки Комсомольского-на-Амуре государственного технического университета. - 2010. - № IV-2 (4). - C. 135-143.
6. Пасенко В.М. Методи кшьюсно! ощнки податкового потенщалу регюну / В.М. Пасенко // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. - 2006. - № 70. - С. 364-370 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://eprints.kname.edu.ua/ 1429/1/364-370_Пасенко^£
7. Сщельникова Л.П. Теоретико-методолопчш засади визначення податкового потенщалу регюну [Електронний ресурс] / Л.П. Сщельникова, Н.М. Костша. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/soc_gum/prvse/2010_2/6.pdf.
8. Тарангул Л.Л. Податкова пол^ика та економiчний розвиток регюшв: теорiя, методолопя, практика: автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.04.01/ Л.Л. Тарангул; НАН Украши, 1н-т екон. прогно-зування. - К., 2003. - 32 с.
9. Усков И.В. Оценка налогового потенциала территорий в условиях реформирования местных финансов / И.В. Усков // Науковий вкник: фшанси, банки, швестицн. - 2010. - № 3. - С. 1624.
10. Alfirman L. Estimating Stochastic Frontier Tax Potential: Can Indonesian Local Governments Increase Tax Revenues Under Decentralization? / L. Alfirman // Working Paper 03-19, University of Colorado at Boulder, 2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.colorado.edu/Economics/papers/WPs-03/ wp03-19/wp03-19.pdf.
11. Broadway R. Intergovernmental Fiscal Transfers: Principles and Practice / R. Broadway, A. Shan // World Bank, Washington, DC, USA, 2006. - 576 p.
12. Dornfest A. Comparative Tax Potential: Tax Burden in Idaho and the United States. Fiscal Year 2008. Idaho State Tax Commission, 2010 / A. Dornfest [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tax.idaho.gov/reports/EPB00074 _10-01-2008.pdf.
НадШшла до редакцП 23.12.2011 р.
