CC BY
17
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 617.57/.58-001.45-089.5-048.38(045) DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90379
ГОРОШКО В.Р.1, ХИТРИЙ Г.П.2
1 Нацюнальнийв1йськово-медичнийi<л1н1чнийцентр «Головнийвйськовий i<л'1н'ннийгосп'паль», м. Кив, Укра'/на
2 Укра'/нсыка в1йсы<ово-медична академ'т, м. Кит, Ура'/на
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗНЕБОЛЮВАННЯ П1Д ЧАС ТА П1СЛЯ РЕКОНСТРУКТИВНИХ ОПЕРАЦ1Й ПРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПОРАНЕННЯХ К1НЦ1ВОК
Резюме. Зважаючи на военну ситуащю, що склалась у нашш держав^ кмьккть поранених, ощнка больового синдрому мае велике значення, адже помилкове оцшювання болю призводить до неадекватного дозування центральних, периферичних i комбшованих анальгетик. Це може призводити до передозування, втрати контролю за динамкою процесу, неможливостi визначити ефектив-тсть рiзноманiтних груп фармакологiчних препаратiв.
Ключовi слова: быь; ноцицептивний мехатзм болю; нейропатичний мехатзм болю; шкали ощнки болю; ощнка больового синдрому; вогнепальт поранення ктщвок; реконструктивт операци; анес-тезiологiчне забезпечення; знеболювання
Вступ
Сучасш види збро! значно перевищують руй-швну силу вогнепально! збро!, що застосовува-лась в 1941—1945 рр. [1, 2, 15]. Будь-яка операщя, травма, вогнепальне поранення не обходиться без болю — симптому, що нередко виходить на перший план та обумовлюе не тшьки фiзичнi, але й ютот-ш психiчнi страждання постраждалого. Внаслвдок болю запускаеться каскад функщональних, мета-болiчних i поведiнкових реакцiй, якi об'еднуються поняттям «больовий синдром» [3]. Бiль — це суб'ективне вщчуття, тому рiзнi люди оцiнюють його по-рiзному. Лжарю важливо оцiнювати бiль в динамвд [3, 16].
Результатом помилкового оцшювання болю в медичнш практицi е неадекватшсть дозування центральних, периферичних i комбiнованих анальгети-кiв, що школи призводить до передозування, втрати контролю за динамжою процесу, неможливосп визначити ефективнiсть рiзноманiтних груп фармако-логiчних препаратiв [4, 5].
Основним крш^ем застосування шкал для ощ-нювання болю е практична щннють i можливiсть !х використання. На сьогоднi для оцiнки болю юнуе чимало рiзноманiтних шкал, проте ус вони надто складнi для того, щоб використовувати !х у повсяк-деннiй, рутиннiй клiнiчнiй практищ [6]. Спрощен-
ня таких шкал призводить до зменшення гх шфор-мацшно'Г цiнностi, що, в свою чергу, не забезпечуе ефективного знеболювання [4, 5, 7].
За сучасною уявою, за патофiзiологiчними меха-шзмами бшь подшяють на ноцицептивний i нейропатичний. Якщо для першого характерна соматична доцентрова iмпульсацiя, то нейропатичний бшь ви-никае внаслщок дисфункцп та ушкодження нерво-вог системи та/або ll провiдних шляхiв.
Найзручнiшою в повсякденнiй медичнiй практи-цi е вiзуальна аналогова шкала (ВАШ; Visual Analogua Scale — VAS), яка була вперше запропонована M.H.J. Hayes та D.G. Patterson ще на початку 1920 року [5]. Вона являе собою паперову (картонну або пластикову) лшшку завдовжки 10 см iз горизонталь-ним або вертикальним напрямком, на полюсах яког розташованi оцiнки (дескриптори) «болю немае» та «максимальний бiль, який можна уявити», або смайлики — вщ усм1хненого до пригшченого зi сльозами. Ця шкала мае деюлька модифiкацiй [6, 8, 9].
Постраждалому пропонуеться на цiй шкалi по-ставити мiтку, що вщповщае iнтенсивностi болю, який вiн вщчувае в певний момент. 3i зворотног сторони лiнiйки нанесенi сантиметровi подшки, за якими лiкар вщзначае отримане значення. Перевагами ще'г шкали е 2 простота та зручшсть. Недолжом ВАШ слiд вважати 2 одномiрнiсть (постраждалий
© «Медицина невщкладних стаыв», 2016 © «Emergency Medicine», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Хитрий Г.П., доктор медичних наук, професор, полковник медичноТ служби, начальник кафедри анестезюлопТ та реа-ыматологп, УкраТнська вшськово-медична академiя, вул. Мельникова, 24, м. КиТв, 04665, УкраТна; e-mail: grighit@i.ua
For correspondence: H. Khytryyi, MD, PhD, Professor, Colonel of Medical Service, Head of the department of anesthesiology and reanimatology, Ukrainian Military Medical Academy, Melnikova st., 24, Kyiv, 04655, Ukraine; e-mail: grighit@i.ua
«
■
вщзначае лише штенсившсть болю, враховуеться лише ноцицептивний мехашзм болю) та емоцшну складову больового синдрому, а нейропатична скла-дова болю залишаеться без надежно! уваги [10, 11].
При ощнщ нейропатичного болю найзручшшою в повсякденнiй медичнiй практищ е шкала нейропатичного болю (ШНБ; Neuropathic Pain Scale — NPS), розроблена вченими з Вашингтонського ме-дичного унiверситету B.S. Galer i M. Jensen в 1997 рощ [13, 14]. У цш шкалi вiдображенi специфiчнi якостi болю (колючий, тупий, пекучий, холодний, ниючий, сверблячий) та глибина болю (глибокий чи поверхневий). Нейропатична складова постшно змiнюе сво! характеристики, тому для ощнки дина-мiки процесу ШНБ е найзручшшою у використанш [12, 14, 16].
Ще одним способом е споаб оцiнки болю i ефек-тивностi шсляоперацшно! аналгезп при артроско-пiчних операцшх на колшному суглобi [17]. Проте недолiками вказаного способу е те, що при ощнщ не враховуються патофiзiологiчнi мехашзми болю, бо цей спосiб вщображае ортопедичнi критерп амп-лiтуди руху в суглобi.
Мета досл1дження: покращити оцiнку болю та ефективнiсть знеболювання в шсляоперащйному перiодi реконструктивних операцш при вогнепаль-них пораненнях кшщвок.
Матер1али i методи
Дослiдження проводились на базi Нащонально-го вшськово-медичного кдiнiчного центру «Голо-вний вшськовий кдiнiчний госшталь», вщдшення травматологи клшжи ушкоджень та кдiнiки су-
динно1 xipypni при реконструктивних операц1ях. Пащенпв було роздiлено на двi групи: 1) пащенти, у яких реконструктивн операцИ виконувались на верхнiй кшщвщ; 2) пацieнти, у яких реконструктивш операцИ виконувались на нгжнш кiнцiвцi. Кожну групу становили двi пiдгрyпи: 1) пацieнти з анестезюлопчним забезпеченням, у яких пiд час реконструктивних операцш тсля вогнепальних поранень кшщвок була загальна анестезiя; 2) пащ-енти з анестезiологiчним забезпеченням, у яких тд час реконструктивних операцш тсля вогнепальних поранень кшщвок була репонарна анестезiя з встановленням катетера для пролонгованох регю-нарно'х анестези.
Загальна к1льк1сть дослщжуваних пацieнтiв — 179: у груш I — 99 патента: тдгрупа 1 — 32 паць енти, пiдгрyпа 2 — 67 пащенпв; у груп1 II — 80 патента: пiдгрyпа 1 — 15 пащенпв, пiдгрyпа 2 — 65 пащента. Пацieнти пiдбирались без супутньох патологИ (табл. 1).
ус1м пацieнтам безпосередньо перед операщею — на стол1, п1д час операцИ та одразу п1сля операцй — на стол1 виконувався нешвазивний мон1торинг артерi-ального тиску, пульсу, частоти серцевих скорочень, сатурацИ. Розраховувались гемодинам!чш показни-ки, так1 як пульсовий тиск, середнiй артерiальний тиск, ударний об'ем, серцевий викид, серцевий ш-декс. Статистичний аналiз отриманих результата дослщження проводився за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010. Також уам пацiентам безпосередньо перед операщею — на стол1, п1д час операцй, одразу п1сля операцй — на стол1 i до 4-ï тс-ляоперацшнох доби проводився мошторинг болю
Вiзуaльнa аналогова шкала Шкала нейропатичного болю
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 6 6,5 7 7,5 8 8,5 9 9,5 10 Ытенсивний
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 дискомфорт
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 колючий
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 тупий
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 пекучий
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 холодний
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ниючий
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 сверблячий
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 глибокий
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 поверхневий
Рисунок 1
Таблиця 1. Кльксть хворих, яю потребували знеболювання (%)
Кшщвка Доба Репонарна анестезiя Загальна анестезiя
1 65 (100) 15 (100)
Нижня 2 65 (100) 15 (100)
3 65 (100) 15 (100)
4 6 (9,2) 2 (13,3)
1 67 (100) 32 (100)
Верхня 2 67 (100) 32 (100)
3 67 (100) 32 (100)
4 5 (7,5) 3(9,4)
1 132 (100) 47 (100)
Усього 2 132 (100) 47 (100)
3 132 (100) 47 (100)
4 11 (8,3) 5 (10,6)
та ефекгивносп знеболювання двома шкалами, що були об'еднат, для зручносГ лжаря, в одну (рис. 1): 1) Visual Analogua Scale; 2) для ощнки нейропатичного болю — шкала нейропатичного болю (NPS). У nic-ляоперацшному перiодi продовжували оцiнюваги бшь га знеболювання до 4-1 шсляоперацшно! доби.
Результати
Пiд час проведення дослщження було з'ясовано, що в груш II: 1) ус хворi потребували введення ль карських препарапв для знеболювання в першi три шсляоперацшт доби (100 %) (табл. 1, рис. 2), з четвертое доби кшьюсть хворих, яким потрiбно було вводити лiкарськi препарати для знеболювання, значно зменшилась, у шдгруш II — 9,2 %, у пщгру-пi I — 13,3 %; 2) середня юльюсть знеболень за тс-ляоперацiйну добу (табл. 2, рис. 3) у тдгруш II: 1-ша доба (р = 0,0001) — 1,9 ± 0,3; 2-га доба (р = 0,0001) —
I,3 ± 0,5; 3-тя доба (р = 0,0006) — 1,3 ± 0,7; 4-та доба (р = 0,155) — 1,0 ± 0,3; у потрут I: 1-ша доба — 3,5 ± 0,6; 2-га доба — 2,6 ± 0,6; 3-тя доба — 2,0 ± 0,4; 4-та доба — 1,0 ± 0,2; 3) середня бальна оцiнка болю на час знеболювання (табл. 4, рис. 5) у потрут II: 1-ша доба (р = 0,092) — 13,9 ± 3,3; 2-га доба (р = 0,984) — 11,4 ± 1,5; 3-тя доба (р = 0,071) — 10,8 ± 0,6; 4-та доба — 10,5 ± 0,0; у потрут I: 1-ша доба — 13,1 ± 2,5; 2-га доба — 11,4 ± 1,9; 3-тя доба —
II,0 ± 0,9; 4-та доба — 0 (не знеболювались); 4) се-реднш промжок часу мж знеболюваннями (табл. 3, рис. 4) у потрут II: 1-ша доба (р = 0,0001) — 13,1 ± 3,5; 2-га доба (р = 0,0001) — 20,3 ± 5,6; 3-тя доба (р = 0,0006) — 20,9 ± 6,0; 4-та доба (р = 1,0) — 24 ± 0; у потрут I: 1-ша доба — 7,2 ± 1,7; 2-га доба — 10,1 ± 4,2; 3-тя доба — 11,0 ± 0,9; 4-та доба — 24 ± 0;
Репонарна
д1 д2 дЗ д4 Нижня кшц1вка
Верхня KiHuiBKa
Репонарна ■ Загальна
д1 д2 дЗ д4 Нижня к1нц1вка
д1 д2 дЗ д4 Верхня кшщвка
Кшщвка Доба Репонарна анестезiя Загальна анестезiя Р
Нижня 1 1,9 ± 0,3 3,5 ± 0,6 0,0001*
2 1,3 ± 0,5 2,6 ± 0,6 0,0001*
3 1,3 ± 0,7 2,0 ± 0,4 0,0006*
4 1,0 ± 0,3 1,0 ± 0,2 0,155
Верхня 1 1,9 ± 0,4 3,7 ± 0,5 0,0001*
2 1,5 ± 0,5 2,7 ± 0,5 0,0001*
3 1,4 ± 0,6 2,1 ± 0,4 0,0001*
4 1,0 ± 0,3 1,0 ± 0,4 0,215
Усього 1 1,9 ± 0,3 3,6 ± 0,5 0,0001*
2 1,4 ± 0,5 2,6 ± 0,5 0,0001*
3 1,4 ± 0,7 2,1 ± 0,4 0,0001*
4 1,0 ± 0,3 1,0 ± 0,4 0,07
Примтка: * — р1зниця м'ж групами статистично значима.
Рисунок 2 Рисунок 3
Таблиця 2. Середня кшьюсть знеболювань за добу
Репонарна ■ Загальна
20,3 20,9
18,4 20,2
Д1 д2 дЗ Нижня кшц1вка
Д1 д2 дЗ Верхня кшцшка
Рисунок 4
Репонарна ■ Загальна
Д1 Д2 дЗ Нижня мнщвка
Д1 д2 дЗ Верхня кжщвка
Рисунок 5
5) пороговий рiвень вище 9,5 бала (вiд 10 балiв), чут-ливють i специфiчнiсть даног оцiнки 99 % (рис. 6); у груш I: 1) вс хворi потребували введення лiкарських препаратiв для знеболювання в першi три тсля-операцшш доби (100 %) (табл. 1, рис. 2), з четвертое доби кшьюсть хворих, яким потрiбно було вводи-
ти лiкарськi препарати для знеболювання, значно зменшилась, у шдгруш II — 7,5 %, у пщгруш I —
9.4 %; 2) середня кiлькiсть знеболювань за тсля-операцiйну добу (табл. 2, рис. 3) у пщгруш II: 1-ша доба (p = 0,0001) — 1,9 ± 0,4; 2-га доба (p = 0,0001) —
1.5 ± 0,5; 3-тя доба (p = 0,0001) — 1,4 ± 0,6; 4-та
Таблиця 3. Середнй пром1жок часу м'ж знеболюваннями (годин)
Кшщвка Доба Репонарна анестезiя Загальна анестезiя Р
Нижня 1 13,1 ± 3,5 7,2 ± 1,7 0,0001*
2 20,3 ± 5,6 10,1 ± 4,2 0,0001*
3 20,9 ± 6 12,5 ± 3,3 0,0006*
4 24 ± 0 24 ± 0 1,0
Верхня 1 13,7 ± 4,4 6,6 ± 0,9 0,0001*
2 18,4 ± 6,1 9,4 ± 1,9 0,0001*
3 20,2 ± 6,1 11,8 ± 2,7 0,0001*
4 24 ± 0 24 ± 0 0,215
Усього 1 13,4 ± 4,0 6,8 ± 1,2 0,0001*
2 19,3 ± 5,9 9,6 ± 2,8 0,0001*
3 20,6 ± 6,0 12,0 ± 2,9 0,0001*
4 24 ± 0 24 ± 0 1,0
Кшщвка Доба Репонарна анестезiя Загальна анестезiя Р
1 13,9 ± 3,3 13,1 ± 2,5 0,092
Нижня 2 11,4 ± 1,5 11,4 ± 1,9 0,984
3 10,8 ± 0,6 11,0 ± 0,9 0,071
4 10,5 ± 0,0 0
1 13,2 ± 3,1 14,2 ± 3,1 0,015
Верхня 2 11,3 ± 1,4 11,7 ± 1,2 0,961
3 10,7 ± 0,5 10,9 ± 0,8 0,150
4 10,5 ± 0,0 1,5 ± 0,0 0,215
1 13,6 ± 3,3 13,9 ± 2,9 0,377
Усього 2 11,4 ± 1,5 11,6 ± 1,4 0,216
3 10,7 ± 0,5 11,0 ± 0,8 0,40
4 10,5 ± 0,0 1,5 ± 0,0 1,0
Примтка: * — р1зниця м'ж групами статистично значима.
Таблиця 4. Середня бальна оцнка болю на час знеболювання (бал'в)
Рисунок 6
доба (р = 0,215) — 1,0 ± 0,3; у шдгруш I: 1-ша доба — 3,7 ± 0,5; 2-га доба — 2,7 ± 0,5; 3-тя доба — 2,1 ± 0,4; 4-та доба — 1,0 ± 0,4; 3) середня бальна оцiнка болю на час знеболювання (табл. 4, рис. 5) у пщгруш II: 1-ша доба (р = 0,015) — 13,2 ± 3,1; 2-га доба (р = 0,961) — 11,3 ± 1,4; 3-тя доба (р = 0,15) — 10,7 ± 0,5; 4-та доба (р = 0,215) — 10,5 ± 0,0; у пщгруш I: 1-ша доба — 14,2 ± 3,1; 2-га доба — 11,7 ± 1,2; 3-тя доба — 10,9 ± 0,8; 4-та доба — 1,5 ± 0,0; 4) середнш пром1жок часу мж знеболюваннями (табл. 3, рис. 4) у пщгруш II: 1-ша доба (р = 0,0001) — 13,7 ± 4,4; 2-га доба (р = 0,0001) — 18,4 ± 6,1; 3-тя доба (р = 0,0001) — 20,2 ± 6,1; 4-та доба (р = 0,215) — 24 ± 0; у пщгруш I: 1-ша доба — 6,6 ± 0,9; 2-га доба — 9,4 ± 1,9; 3-тя доба — 9,4 ± 1,9; 4-та доба — 24 ± 0; 5) пороговий рiвень вище 9,5 бала (вщ 10 балiв), чутливють i спе-цифiчнiсть дано! ощнки 99 % (рис. 7).
Обговорення
Пащенти з анестезюлопчним забезпеченням, у яких пiд час реконструктивних операцiй пiсля вог-непальних поранень кшщвок була загальна анес-тез1я i сума балiв коливалась вщ 0 до 10,5 бала, не потребували введення лiкарських препаратiв для знеболювання, вщ 10,5 до 19,5 бала — достатньо було введення з метою знеболювання нестеро!дних протизапальних препарапв, вщ 19,5 до 30 балiв — крiм введення з метою знеболювання нестерощних протизапальних препаратiв необхщно було додатко-во або вщразу вводити наркотичнi анальгетики.
Пацiенти з анестезюлопчним забезпеченням, у яких пщ час реконструктивних операцш пiсля вогнепальних поранень кiнцiвок була регiонарна анестез1я пщ ультразвуковим контролем з встанов-ленням катетера для пролонговано! регюнарно! анестез!! i сума балiв коливалась вщ 0 до 10,5 бала, не потребували введення лжарських препарапв для знеболювання, вщ 10,5 до 30 балiв — вводили в кате-
Рисунок7
тер для пролонговано! регюнарно! анестезп розчин лщокашу 1% 400 мг, що забезпечило ефективне знеболювання в шсляоперацшному перюдь TaKi пащ-енти не потребували додаткових лжарських препа-рапв для знеболювання.
Конфлiкт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Долидзе Т. Т. Биомеханическое обоснование замковых креплений в мостовидных протезах с опорой на зубы и внутрикостные имплантаты: Дис... канд. мед. наук. — М, 2000. — 20 с.
2. Иванова Т.Т., Лебеденко И.Ю. Влияние двигательных компонентов челюстно-лицевой области на процесс адаптации к съемным пластиночным протезам // Труды VI съезда Стоматологической ассоциации России, Москва, 11-14 сентября 2000г. — М, 2000. — С. 397-399.
3. Рощт Г.Г. Бальна оцшка тяжкостi травми: Навчаль-ний поабник / Г.Г. Рощт, Ю.В. Поляченко, О.В. Мазуренко, С.О. Гур'ев, Н.М. Барам1я, Г.Ф. Ма^донська, Ф.М. Новков, Т.В. Гергая. — Тернотль: Укрмедкнига, 2001. — 72 с.
4. Aitken R.C. Measurement of feelings using visual analogue scales//P. Roy Soc. Med. — 1969. — P. 989-993.
5. Angst M.S. The relationship between the visual analog pain intensity and pain relief scale changes during analgesic drug studies in chronic pain patients / M.S. Angst, W.G. Brose, J.B. Dyck// Anesthesiology. — 1999. — Vol. 91, № 1. — P. 34-41.
6. Benhamou D. Evaluation of postoperative pain // Ann. Fr. Anesth. Rcanim. — 1998. — Vol. 17, № 6. — P. 555-572.
7. Bennett M. The LANSS Pain Scale: The Leeds assessment of neuropathic symptoms and signs // Pain. — 2001. — Vol. 92. — P. 147-157.
8. Flynn D. A comparison of multiiten Likert and Visual Analogue Scales for the assessment of transactionally defined coping function / D. Flynn, P. Van Schaik, A. Van Wersch // Eur. J. Psychol. Assess. — 2004. — Vol. 20. — P. 49-58.
V
■
9. Freyd M. The graphic rating scale // J. Educ. Psych. — 1923. — Vol. 14. — P. 83-102.
10. Galer B.S. Development and preliminary validation of a pain measure specific to neuropathic pain: The Neuropathic Pain Scale/B.S. Galer, M.P. Jensen//Neurology. — 1997. — Vol. 48, № 2. — P. 332-338.
11. Hartrick C.T. The numeric rating scale for clinical pain measurement: a ratio measure? / C.T. Hartrick, J.P. Koval, S. Shapiro//Pain. Pract. — 2003. — Vol. 3, № 4. — P. 310-316.
12. Jensen M. Assessment of pain quality in chronic neuropathic pain and nociceptive pain clinical trials with the neuropathic pain scale/M. Jensen, R.H. Dworkin, A.R. Gammaitoni, D.O. Olaleye, N. Oleka, B. Galer // J. Pain. — 2005. — Vol. 6. — P. 98-106.
13. Marco C.A. The verbal numeric pain scale: effects of patient education on self-reports of pain / C.A. Marco, A.P. Marco, M.C. Plewa, N. Buderer, J. Bowles, J. Lee //Acad. Emerg. Med. — 2006. — Vol. 13, № 8. — P. 853-859.
14. Rog D.J. Validation and reliability of the Neuropathic Pain Scale (NPS) in multiple sclerosis / D.J. Rog, T.J. Nurmik-ko, T. Friede, C.A. Young// Clin. J. Pain. — 2007. — Vol. 23, № 6. — P. 473-481.
15. Somogyi E., Fejerdy P. Prosthetic management of a palatal defect caused by gunshot injury // Fogorv. Sz. — 1979. — V. 72, № 7. — P. 206-208.
16. Ware L.J. Evaluation of the Revised Faces Pain Scale, Verbal Descriptor Scale, Numeric Rating Scale, and Iowa Pain Thermometer in Older Minority Adults / L.J. Ware, C.D. Epps, K. Herr, A. Packard// Pain. Manag. Nurs. — 2006. — Vol. 7, № 3. — P. 117-125.
17. http://www.ntpo.com/izobreteniya-rossiyskoy-federa-cii/medicina/anesteziologiya/43-sposob-ocenki-boli-i-effek-tivnosti-posleoperacionnoy-analgezii-pri-artroskopicheskih-operaciyah-na-kolennom-sustave.html#sthash.C6T3mCte.dpuf
OTpuMaHO 16.10.2016 ■
Горошко В.Р.1, Хитрый Г.П.2
1 Национальный военно-медицинский клинический центр «Главный военный клинический госпиталь», г. Киев, Украина
2 Украинская военно-медицинская академия, г. Киев, Украина
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ОБЕЗБОЛИВАНИЯ ВО ВРЕМЯ И ПОСЛЕ РЕКОНСТРУКТИВНЫХ ОПЕРАЦИЙ ПРИ ОГНЕСТРЕЛЬНЫХ РАНЕНИЯХ КОНЕЧНОСТЕЙ Резюме. Учитывая военную ситуацию, которая сложилась в нашем государстве, количество раненых, оценка болевого синдрома имеет большое значение, ведь ошибочное оценивание боли приводит к неадекватному дозированию центральных, периферических и комбинированных анальгетиков. Это может приводить к передозировке, потере контроля за динамикой процесса, невозможности
определить эффективность различных групп фармакологических препаратов.
Ключевые слова: боль; ноцицептивный механизм боли; нейропатический механизм боли; шкалы оценки боли; оценка болевого синдрома; огнестрельные ранения конечностей; реконструктивные операции; анестезиологическое обеспечение; обезболивание
V.R. Horoshko1, H.P. Khytryil2
1 National Military Medical Clinical Centre «The Main Military Clinical Hospital», Kyiv, Ukraine
2 Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine
EFFICIENCY OF PAIN RELIEF DURING AND AFTER RECONSTRUCTIVE SURGERY FOR GUNSHOT WOUNDS OF EXTREMITIES
Abstract. Background. Given the military situation that has developed in our country, the number of wounded the pain assessment becomes important, because erroneous assessment of pain leads to inadequate dosing of central, peripheral and combined analgesics. This can lead to overdose, loss of control of the dynamics of the process, the impossibility to estimate the effectiveness of various pharmacological groups. Objective: to improve pain assessment and pain management during postoperative reconstructive surgery for gunshot wounds of the extremities. Materials and methods. Patients were divided into two groups: group 1 consisted of the patients after reconstructive surgery on the upper limb; the group 2 included the patients with reconstructive surgery on lower limbs. Each group consisted of two groups: 1) the patients received general anesthesia during reconstructive surgery after gunshot wounds of limbs; 2) the patients with regional anesthesia catheter for prolonged regional anesthesia during reconstructive operations after the gunshot wounds of the extremities. The total number of the patients studied was 179 (one hundred seventy nine). The group I included 99 patients: subgroup 1 consisted of 32 patients, subgroup 2 consisted of 67 patients; group II contained 80 patients: subgroup 1 — 15 patients, subgroup 2 — 65 patients. The patients were selected without comorbidity. The pain and anesthesia efficiency were assessed in all patients immediately prior
to the surgery on the table, during the surgery, immediately after surgery on the table and up to 4 days after intervention by two scales that have been combined in one for convenience of a doctor: 1) Visual Analogue Scale (VAS); 2) Neuropathic Pain Scale (NPS). Results. The patients with general anesthesia during reconstructive surgery for limb gunshot wounds and total score ranged from 0 to 10.5 points did not need medications for pain relief, from 10.5 to 19.5 points needed non-steroidal antiinflammatory drugs for anesthesia, from 19.5 points to 30 points needed narcotic analgesics administered once or narcotic analgesics in addition to the non-steroid anti-inflammatory drugs. The patients with regional anesthesia during reconstructive surgery after limbs gunshot wounds under ultrasound guidance with the establishment of a catheter for prolonged regional anesthesia and total score ranged from 0 to 10.5 points did not need medications for pain relief, from 10.5 to 30 points needed solution of 1% lidocaine 400 mg injected into the catheter for prolonged regional anesthesia, which provided effective analgesia in the postoperative period. These patients did not require additional medications for pain relief.
Keywords: pain; nociceptive pain mechanism; pain neuropathic mechanism; pain assessment scales; pain assessment; limb gunshot wounds; reconstructive surgery; anesthesia; analgesia
