CC BY
63
Научный обзор
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-009.7-053.31 DOI: 10.22141/2224-0586.8.79.2016.90389
М1ЩУК В.Р.
Льв1вськийнац'юнальниймедичний ун/верситетiменiДанила Галицького, м. Льв'/в, Укра'/на
ОЦ1НКА БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У Д1ТЕЙ. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ
Резюме. Питання ощнки болю у дтей рiзних вжових груп е актуальним, оскльки його успшна реалiзацiя потребуе врахування багатьох факторiв. Зокрема, быьшкть дтей вжом до 5 ротв не здатт вербально описати больовi вiдчуття. О^м того, на поведнкову реакщю дтей можуть впливати та^ фактори, як попереднт негативний досвiд болю, вiдсутнiсть бать^в, когттивт розлади та шше. Фiзiологiчнi параметри, що часто використовуються для об'ективiзацiiболю, можуть неправильно трактуватись за наявностiу дитини супуттх тяжких захворювань — сепсису, дихальноi недостатност^ гтоволеми тощо. Тому для практикуючих лiкарiв важливим е питання правильного вибору засобiв ощнки болю у дтей рiзних вкових груп i в рiзних клшчних ситуащях, а також правильна нтерпретащя отриманих даних. Ключовi слова: оцшка болю; валiднi шкали
На сьогодш питання здатност новонародже-них i дггей раннього BiKy ввдчувати бшь не диску-туеться. Дослщження, проведеш в галyзi поведш-ки та ф1зюлогп новонароджених, показують, що вщразу тсля народження дитина реагуе на больо-в1 стимули (Anand and Hickey, 1987; Grunau and Craig, 1987; Levine and Gordon, 1982). Вже з 16-го тижня гестацп можлива передача больових !мпуль-с1в в1д периферичних рецептор!в до кори головного мозку, а у 26—30 тижшв гестацшного в1ку плода система ноцицепцп сформована повшстю. Отже, навiть глибоко недоношен новонародженi вияв-ляють поведiнковi та ф!зюлопчш реакцп, а також гормональну вщповщь на стрес при больовому по-дразненнi [1]. Недоношенi, в яких були проведеш операцп з мшмальною анестезiею, мали набагато бшьший рiвень стресу, ускладнень i смертност пор1вняно з тими, хто отримав ефективний анес-тезiологiчний захист [2]. У той же час неадекватна ощнка болю в дггей може бути основним чинни-ком неадекватного знеболювання, модулювати довготривал! негативш ефекти, пов'язанi з досвь дом перенесеного болю, i формувати таю пато-лог1чн1 ефекти, як алодинiя, гiпералгезiя, а також психосоматичнi порушення.
Аналiз лiтератyрних даних, присвячених больовому синдрому в дией, свщчить про невирiшенiсть
цього питання, зокрема, вказуеться на част ви-падки недоощнки iнтенсивностi болю i, як насль док, незадовiльнy терапiю болю. За приклад можна навести опублжоваш у 2012 р. результати мульти-центрового дослщження, що були проведеш у 32 стащонарних вщдшеннях ^руричних i штенсив-но! терапп) на базi 8 канадських дитячих гостта-л1в, в яких було охоплеш 3822 дитини в1ком в1д 0 до 18 роюв. Для вс1х пацiентiв потр16но було оц1нити та задокументувати больовий синдром протягом 24 годин ¡з використанням валiдних шкал. Було виявлено, що у третини пашен™ ¡з тих чи шших причин було неадекватно задокументовано бшь. Серед пацiентiв, як1 мали документальну ощнку болю, у 25 % дггей (n = 263) зареестроваш показни-ки легкого (mild) дiапазонy болю (1—3/10), у 22 % (n = 238) — пом1рний (moderate) 61ль (4—6/10) i в 11 % (n = 116) виявлено тяжкий (severe) бшь (7— 10/10). У 42 % (n = 455) не було виявлено больового синдрому (0/10) протягом 24-годинного перюду. Великий вщсоток середнього i високого ступеня больового синдрому, а також недостатня докумен-тацiя св1дчили про незадовшьне вирiшення цього питання [3]. В шшому мультицентровому досль дженш, в якому вивчалось пiсляоперацiйне зне-болювання у новонароджених, виявлено, що 12 % дггей п1сля малих оперативних втручань i 7 % дггей
© «Медицина невiдкладних стаыв», 2016 © «Emergency Medicine», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп: Мiщук В.Р., Львiвський нацiональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Украша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Volodymyr Mishchuk, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
тсля великих травматичних операцш не отримува-ли належного знеболювання в шсляоперацшному перiодi. Основними методами знеболювання у но-вонароджених була ошощна аналгезiя (60—84 %), досить часто вщзначались випадки замiни анальге-тично! терапп седацieю [4].
Одними з головних причин неефективно! ощн-ки больового синдрому е вiдсутнiсть узагальнених пiдходiв щодо оцiнки болю в дггей, значна вщмш-нiсть поведiнкових i фiзiологiчних реакцiй дiтей рiзних вжових груп на бiль, недостатнi зусилля, що стосуються техшчно! пiдготовки персоналу й орга-шзацп менеджменту больового синдрому у дитячих лжарнях.
Сьогодш 61ль вважаеться п'ятою життевою ознакою. Президент Американського товариства болю James Campbell зазначив: «Якщо 61ль ощню-вати як 1нш1 життево важлив! ознаки, буде бiльша ймов1рн1сть, що вш буде правильно лiкуватись. Ми повинш навчати лiкарiв i медсестер трактува-ти 61ль як життеву ознаку. Як1сть допомоги поля-гае в тому, що бшь потр16но вимiрювати та лжу-вати» [5].
Сл1д зауважити, що у даний час розроблено десятки шкал для ощнки штенсивносп болю в дггей р1зних в1кових груп, а також у пашен™ р1зного профшю (оп1ков1, онколог1чн1, пiсляоперацiйнi тощо). Для практикуючого лiкаря важливим е ви-роблення системного й одночасно простого алгоритму ощнки iнтенсивностi болю, що дасть мож-лив1сть ефективно л^вати больовий синдром у дией. Оск1льки в наш час не мае единого золотого стандарту ощнки болю в дией, то бшьшють авторiв рекомендують поеднувати 2—3 шструменти оц1нки болю. Також мають значення використання саме валiдних шкал i точна документацiя iнтенсивностi больового синдрому у цифрових е^валентах, що створюе умови для ефективно! терапп болю. Важ-ливо, щоб у вщдшеннях був узгоджений погляд на ощнку больового синдрому та використовувалась обмежена юльюсть шкал.
Нами було проаналiзовано ряд европейських та американських ^рГвництв щодо ведення больового синдрому в дггей з метою вщбору найбшьш ефек-тивних iнструментiв оц1нки болю в дггей, а також спроби систематизувати пщходи в оц1нц1 болю в детей [2, 4-7].
Зпдно з рекомендац1ями керiвництва щодо ви-значення й ощнки гострого болю в дггей Британ-ського королiвського коледжу для медсестер i Бри-тансько! асощащ! болю (Royal College of Nursing & British Pain Society Update of full guideline «The recognition and assessment of acute pain in children 2009»), для вибору вщповщних шструменпв слщ ощнити таю чинники [6]:
1. Вж дитини (недоношена, новонароджена, здатна чи ш до вербального контакту тощо).
2. Бшь у клшчному контексп (гострий проце-дурний бшь, пiсляоперацiйний бiль, шсляоперацш-ний бшь у присутностi батьюв удома, больовi про-цедури в штенсившй терапи).
3. Наявнiсть когнгтивних порушень у дитини або обставин, що лiмiтують поведiнкову вiдповiдь дитини (штубоваш пацieнти тощо).
4. Визначити, хто i де буде проводити ощнку болю (лжарГ, медсестри, батьки), та ix квалiфiкацiю.
Усi шкали, що використовують для оцiнки больового синдрому, подшяють на три групи [2, 6, 8, 9].
1. Шкали для самоощнки болю (self-report scale) використовуються переважно з 5-рГчного вiку i пе-редбачають вiдсутнiсть когнiтивниx порушень i ствпрацю пацieнта (Faces Pain Scale (FPS); Faces Pain Scale-Revised (FPS-R); Oucher Pain Scale (OPS), Wong - Baker Faces Pain Rating Scale (WBFPRS), Visual Analogue Scale (VAS), Numercal Rating Scale (NRS) тощо).
2. Поведiнковi шкали (behaviours scale) використовуються у новонароджених, дггей, яю не можуть вербально повщомити про стутнь вира-женостi болю, а також у пащенпв Гз когнгтивними порушеннями (Premature Infant Pain Profile (PIPP), Cries, Requiresoxygen, Increasedvitalsigns, Expression, Sleeplessness (CRIES), Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC), Children's Hospital of Eastern Ontario Pain Scale (CHEOPS), COMFORT тощо).
3. ФГзюлопчш параметри (частота пульсу, ар-терГальний тиск, частота дихання, SpO2, CO2, вну-тршньочерепний тиск, рГвень глжемп, концентра-цГя кортизолу чи ß-ендорфшу тощо).
ОскГльки бГль е суб'ективним вщчуттям, то одним Гз головних способГв ощнки штенсивност! болю е самоощнка. Таю шкали рекомендовано викорис-товувати з 5-рГчного вГку [9]. За допомогою шкал самоощнки можна ощнити i диференщювати вГдчуття
Рисунок 1. Шкала о^нки болю за допомогою облич Вонг — Бейкер
болю в споко!, пщ час кашлю чи рухово! активность Серед розроблених шкал самооцшки найбшьш на-дшними i вал1дними вважаються такк
— WBFPRS — шкала оцшки болю за допомогою облич Вонг — Бейкер [9, 10], на якш зображено 6 об-лич, що супроводжують пiдписи, якi повщомляють про ступiнь больового синдрому: стан вщсутносп болю — максимальна штенсившсть болю. Дитина мае вказати, яке обличчя виражае, як сильно в не! болить тд час обстеження. Обличчям надаються значення 0—5 або 0—10 (рис. 1).
— FPS-R — шкала штенсивносп больових вщ-чутлв, що оцiнюються за обличчями, являе собою 6 зображень. Пщ час обстеження дитиш послщов-но, злiва направо, показують обличчя i пропонують вказати на те, яке вщповщае вiдчуттям болю дитини. При цьому не рекомендують вживати характеристики «веселий» чи «сумний», оскшьки ця шкала мае на мет визначити внутршш переживання дитини, а не вигляд зображень (рис. 2).
— VAS — вiзуально-аналогова шкала е простим шструментом, що дозволяе швидко i об'ективно визначити рiвень суб'ективних больових вiдчуттiв. Використовуючи лшшну шкалу, дитина вказуе на штенсившсть больових вщчутлв (рис. 3). 1снують рiзнi модифшацп VAS iз можливими градацiями: 0—10 або 0—100. Зазвичай використовуеться у дггей вiком понад 7 роюв [2, 9].
— NRS — цифрова оцшна шкала, за якою дитина може оцшити свш б1ль в1д 0 (зовсiм не болить) до 10 (нестерпний бшь) (рис. 4). Зазвичай використовуеться у дггей вжом старше 7 рокiв [2, 9].
За результатами оцшних шкал бшь класифшу-ють так:
— 0—3 бали — вщсутшсть болю або слабкий бшь, що мало турбуе;
— 4—6 балiв — бшь помiрний або середнього ступеня штенсивностц
— 7—10 балiв — б1ль сильно! шгенсивность
У випадку наявностi в дитини болю, що оцшю-еться в 3 бали i вище, слщ застосовувати знеболюючi середники. У випадку оцшки болю в 6 балiв i вище призначають опiо'íди [9, 10].
Щодо вибору найбiльш ефективно! шкали са-мооцiнки болю, то немае чггких доказiв переваг одше'1 над iншими. В дослiдженнi D. Tomlinson et al. було проаналiзовано 127 статей у таких ме-дичних ресурсах, як Medline, Embase, Cochrane Database of Systematic Reviews and Cochrane Controlled Trials Register, EBSCO Host in the
Cumulative Index to Nursing and Allied Health Literature Database, в яких було виявлено 14 pi3-них модифжацш оцшних лицевих шкал, з яких було вдабрано 4 найбшьш валщних: FPS (града-щя 0-6); FPS-R (0-10); OPS (0-10); WBFPRS (0-10). Зауважено, що вс 4 шкали були однаково ефективними у пщтримщ психометричних даних i оцшщ болю дггьми. Було вщзначено, що коли дь тям давали право вибору лицево! шкали, то вони часише вiддавали перевагу WBFPRS. Для кль нiчного застосування не було знайдено вагомих пщстав, щоб перейти вщ однieï лицево! шкали до шшо!. Для дослiдницьких цiлей було рекомендовано використовувати FPS-R [10].
Поведiнковi шкали створеш в результат спо-стереження за поведiнкою дггей, як вiдчувають бiль. Вони зазвичай складаються з декiлькох пара-метрiв, яю оцшюють. Серед шшого — вираз обличчя, активнють, положення рук, шг, тулуба або поведшка пщ час сну. Шкали призначеш в основному для новонароджених i д^тей з обмеженими розумовими можливостями. Використання цих методiв мае обмеження, пов'язаш з тим, що ви-раження болю вiдображае ф1зичний i емоцiйний споЫб боротьби з болем або момент культурних або ^мейних очжувань. Це може призвести до помилково! iнтерпретацiï поведiнки. Наприклад, терплячi дгти або дгти в депресп можуть не ви-являти очжувано! реакцИ на iнтенсивнiсть болю [2, 4, 9-11]. У д^тей особливо важливою е мiмiка, оскшьки на не! менше впливають попереднш до-свщ болю та шш1 чинники [2, 6].
Серед валщних поведшкових шкал найчастiше в лiтературi згадуються такi:
— CRIES — шкала болю, призначена для новонароджених i дией вшом до 6 мюяшв; оцiнюе 6 по-казникiв: плач, необхiднiсть у кисневш терапИ для
01 23456789 10
Рисунок 3. В'зуально-аналогова шкала
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Рисунок 4. Цифрова оцнна шкала
досягнення сатураци 02 > 95 %, зростання частоти серцевих скорочень i артерiальний тиск порiвняно з вихщними даними, вираження болю на обличч^ сон. Оцiнка: 0 — немае болю, 10 — максимальна ш-тенсивнiсть болю (табл. 1).
— Р1РР — шкала для недоношених i новонаро-джених дiтей ощнюе 7 параметрiв: гестацiйний вiк, поведшку, частоту серцевих скорочень, насичення кровi киснем, пiдняття брiв, зажмурення очей, по-глиблення носогубно! складки. Пащент записуеть-ся на вiдео впродовж 45 секунд, кожш 3 секунди в час запису фiксуються фiзiологiчнi параметри, а по-тiм вщеозапис аналiзуеться. Максимальна кiлькiсть балiв може сягати 21; 0—6 балiв означае, що дитина не вiдчувае болю, 6—12 — бшь помiрноl штенсив-
^т
носп, понад 12 балГв — бГль високо! штенсивносп (табл. 1).
— COMFORT — шкала для новонароджених, у тому числГ тих, хто перебувае на штучнш вентиля-цГ! легень (ШВЛ), ощнюе таю поведшковГ чинни-ки: тривожшсть, неспоюй i ажитац1я, тонус м'язГв, рухи, мГмжа, реакц1я на вдих рестратора для дггей, яю перебувають на ШВЛ, або плач (для дггей на спонтанному диханш) та 2 фГзюлопчних параметри: частота серцевих скорочень, середнш артерГальний тиск. Дитина спостерпаеться упродовж 2 хвилин, кожш 20 секунд записуються згадаш вище фГзюло-пчш показники. Незадовго до юнця спостережен-ня ощнюеться м'язовий тонус (шляхом тдняття рук i ни дитини). Кожний показник ощнюеться за
Таблиця 1. Характеристика шкал для о^нки болю у дтей
Шкала Показники Оцшка Застосування
Premature Infant Pain Profile (PIPP) (Stevens et al., 1996) Гестацмний вк Поведшкова реакщя ЧСС SpO2 Пщняття брiв Зажмурення очей Носогубна складка Кожен показник ощнюеться за 4-бальною шкалою (0, 1, 2, 3) Загальна ощнка 0-21 0-6 — дитина не вщчувае болю 6-12 — бшь помфно! iнтенсивностi > 12 балiв — бiль високо! iнтенсивностi Недоношен й доношен новонароджеы Процедурний бiль Пiсляоперацiйний бшь удоношених новонароджених
Neonatal Infant Pain Scale (NIPS) (Lawrence et al., 1993) Вираз обличчя Крик Дихання Руки Ноги Стан збудження Кожен показник ощнюеться на 2 (0, 1) або 3 бали (0, 1, 2) Загальна ощнка 0-7 Недоношенi й доношен новонародженi Процедурний бiль
Children's Revised Impact of Event Scale (CRIES) (Krechel & Bildner, 1995) Плач Необхщнють у кисневм терапп для досягнення сатураци 02 > 95 % Зростання ЧСС та АТ порiвняно з вихщними даними Вираз обличчя Сон Кожен показник оцЫюеться 3-бальною шкалою (0, 1, 2) Загальна ощнка 0-10 Недоношен та доношенi новонародженi Пiсляоперацiйний бшь
Children's Hospital of Eastern Ontario Pain Scale (CHEOPS) (McGrath et al., 1985) Плач Вираз обличчя Вербальна вщповщь Тонус м'язiв спини Вщповщь на дотик Положення ыг Кожен показник оцЫюеться як 0, 1, 2 або 3 Загальна ощнка 4-18 Дгги вiком 1-7 рокiв ^сляоперащйний бiль Процедурний бiль
Face Legs Activity Cry and Consolability (FLACC) (Merkel et al., 1997) Вираз обличчя Рухи ыг Рухова активнють Плач i здатнють до заспокоення Кожен показник ощнюеться за 3-бальною шкалою (0, 1, 2) Загальна ощнка 0-10 балiв Немовлята та малi дiти вiком до 7 роюв — пiсляоперацiйний бiль
COMFORT (Ambuel et al., 1992) Настороженють Споюй/збудження Дихальна реакщя Фiзичний рух Тонус м'язiв Вираз обличчя Середнш АТ ЧСС Загальна ощнка 8-40 балiв Вщ новонароджених до пiдлiткiв Для педiатричноí iнтенсивноí терапií Дiти на ШВЛ ^сляоперащйний бiль у 0-3-рiчних дтей
Примтки: ЧСС — частота серцевих скорочень: АТ — артер'альний тиск; ШВЛ — штучна вентиляц1я легень.
ш
шкалою вiд 1 до 5 балГв. Можливий дiапазон балГв — 9—45. Оцiнкa в межах 17—26 свщчить про адекватне знеболювання (табл. 1).
— FLACC — ця шкала використовуеться для оцшки тсляоперацшного болю у немовлят та дь тей молодшого вГку до 7 рокiв. У нш aнaлiзуються 5 пaрaметрiв: вираз обличчя, рухи Hir, рухова актив-шсть, плач i здaтнiсть до заспокоення. Можливий дiaпaзон оцiнки iнтенсивностi болю вщ 0 (не болить) до 10 (дуже сильний бшь) (табл. 1).
— Noncomunicating Children's Pain Checklist Postoperative Version (NCPC-PV) — шкала використовуеться для оцшки тсляоперацшного болю у дггей i3 когттивними розладами, а також у немовлят на пiдстaвi опитування ошкушв i доглядаючого персоналу. З шею ж метою використовуються моди-фiковaнa шкала Revised FLACC, iндивiдуaлiзовaнa числова рейтингова шкала (Individualized Numeric Rating Scale, INRS) та шшь
Щодо ФГзГологГчних покaзникiв, рекомендовано використовувати ïx у поеднанш з сaмооцiнними або поведiнковими шкалами, оскшьки юнуе чимало причин, що можуть спотворити ïx iнтерпретaцiю. Зокрема, зростання частоти серцевих скорочень, aртерiaльного тиску, частоти дихання може бути вщповщдю на розлучення з батьками, страх, а також результатом основного захворювання (сепсис, ди-хальна недостатшсть, гiповолемiя, гiпертермiя, за-стосування катехоламшв тощо).
Необxiдно звернути увагу на те, що значну части-ну пащенпв педiaтричниx вщдшень iнтенсивноï терапИ становлять дати з когштивними порушеннями та неврологiчним дефiцитом. Оцшювання ступеня болю у таких пащенкв мае своï осо6ливостГ, без урахування яких неможливо ефективно проводи-ти ощнку i терaпiю больового синдрому. Для дaноï групи пaцiентiв розроблеш спецiaлiзовaнi шкали (NCPC-PV, Revised FLACC, INRS та im).
На завершення зазначимо, що, незважаючи на розробку численних керiвництв з ведення болю у дггей, бшьшють aвторiв вказують на потребу в по-дальших дослiдженняx у цьому питaннi. Автор статп не мав на мет перерахувати вс юнуючГ iнструменти оцшки болю у дггей. Метою лггературного огляду було показати, що в aрсенaлi лiкaрiв, яю працюють з диъми, е достатньо вaлiдниx зaсобiв оцшки больо-вого сидрому. На наш погляд, основна проблема щодо вирiшення цього питання лежить в оргашза-цшнш площиш, а саме в ГмплементацИ юнуючих шкал у клшчну практику та тдготовку персоналу.
Висновки
1. Проблема оцшки болю в педГатричних паць енпв е актуальною, про що свщчать численш лгге-ратурш даш.
2. Вже вГд народження дати здатш вщчувати бГль, що вимагае вщ лжарГв постiйноï настороженостГ у цьому питанш.
3. Для устшного вибору засобГв оцшки болю у дггей потрГбно враховувати вгк дитини, наявнють когштивних порушень, клтчну штерпретащю болю
(процедyрний, шсляоперацшний тощо), умови ви-никнення болю (штенсивна терaпiя, потреба y ШВЛ, xiрyргiчне вщдшення, спостереження бaтькiв).
4. У новонародженж i пaцieнтiв вжом до S рокiв рекомендовано використовyвaти комплекснi шкали, що включають поведiнковi xaрaктеристики та фiзiологiчнi параметри.
5. Для дiтей вiком старше S роюв прiоритетними e самооцшш шкали.
6. Оцiнкy гострого болю слщ проводити кожш 4—6 годин з обов'язковою докyментaцieю (бальною оцшкою), що дасть змогу ефективно л^вати бiль.
7. Cлiд застосовувати валщш шкали та узгодже-ний погляд усього колективу вщдшення на ïx вико-ристання.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автор зaявляe про вiдсyтнiсть конфлiктy iнтересiв при пщготовщ данох стaттi.
Список лггератури
1. Sinno HP, Tibboela SD. Pain perception development and maturation // Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 2006; 11(4): 227-231. DDI: 10.1016/j.siny.2006.02.010.
2. Macintyre PE, Schug SA, Scott DA, Visser EJ, Walker SM. APM: SE Working Group of the Australian and New Zealand College of Anaesthetists and Faculty of Pain Medicine, Acute Pain Management: Scientific Evidence (3rd edition), Melbourne: ANZCA & FPM; 2010. 491 p. ISBN Print: 9780977517442 Dn-line: 9780977517459.
3. Stevens B, Harrison D, Rashotte J et al. Pain assessment and intensity in hospitalized children in Canada // J Pain. 2012; 13: 857-65. DDI: 10.1016/j.jpain.2012.05.010.
4. Taylor BJ, Robbins JM, Gold JI et al. Assessing Postoperative Pain in Neonates: A Multicenter Dbservational Study//Pediatrics. 2006; 118 (4): 992-1000. DDI: 10.1542/peds.2005-3203.
5. Morone NE, Weiner DK.. Pain as the 5th vital sign: exposing the vital need for pain education // Clin Ther. 2013; 35(11): 1728-1732. DDI: 10.1016/j.clinthera.2013.10.001.
6. Lee GY, Yamada J, Kyololo D, Shorkey A, Stevens B. Pediatric clinical practice guidelines for acute procedural pain: a systematic review // Pediatrics. 2014; 133(3): 500-15. DDI: 10.1542/peds.2013-2744.
7. Practice Guidelines for Acute Pain Management in the Perioperative Setting. the American Society of Anesthesiologists, Inc. Lippincott Williams & Wilkins //Anesthesiology. 2012; 116: 248-73. DDI: 10.1097/ALN.0b013e31823c1030.
8. Registered Nurses Association of Dntario. Assessment and Management of Pain (3rd ed.). 2013. Toronto, DN: RNAD. Available from: http://rnao.ca/bpg/guidelines/assessment-and-management-pain.
9. Pabis E. Evaluation of postoperative pain in children // Nursing Topics. 2011; 19(1): 122-129. DDI: 10.5603 (In Poland).
10. Tomlinson D, von Baeyer CL, Stinson J, Sung, L. A systematic review of faces scales for the self-report of pain intensity in children//Pediatrics. 2010; 126 (5): 1168-1198. DDI: 10.1542/ peds.2010-1609.
11. Good Practice in Postoperative and Procedural Pain Management, 2nd Edition // Pediatric Anesthesia. 2012; 22 (s 1): 1-79. DDI: 10.1111/j.1460-9592.2012.03838.x.
Отримано 20.10.2016 ■
w
Мищук В.Р.
Львовский национальный медицинский университет имени Д ОЦЕНКА БОЛЕВОГО СИНДРОМА V ДЕТЕЙ.
Резюме. Вопрос оценки боли у детей разных возрастных групп является актуальным, поскольку его успешная реализация требует учета многих факторов. В частности, большинство детей в возрасте до 5 лет не способны вербально описать болевые ощущения. Кроме того, на поведенческую реакцию детей могут влиять такие факторы как предыдущий негативный опыт боли, отсутствие родителей, когнитивные расстройства и др. Физиологические параметры, которые часто исполь-
анила Галицкого, г. Львов, Украина СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ ПРОБЛЕМЫ
зуются для объективизации боли, могут неправильно трактоваться при наличии у ребенка сопутствующих тяжелых заболеваний — сепсиса, дыхательной недостаточности, гиповолемии и пр. Поэтому для практикующих врачей важен вопрос правильного выбора средств оценки боли у детей разных возрастных групп и в различных клинических ситуациях, а также правильная интерпретация полученных данных. Ключевые слова: оценка боли; валидные шкалы
V.R. Mishchuk
Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
ASSESSMENT OF PAIN SYNDROME IN CHILDREN. CURRENT STATE OF THE PROBLEM
Abstract. The question of pain assessing in children of different age groups is important, because successful management of pain requires consideration of many factors. In particular, the majority of children under 5 years are not able to verbally describe the pain feeling. In addition, the behavioral reactions of children may be affected by different factors, such as previous negative experience of pain, the absence of parents, and other cognitive disorders. Physiological parameters often used for the objectification of pain may be incorrectly interpreted, if a child has concomitant serious diseases: sepsis, respiratory failure, hypovolemia, etc. So it is an important issue for practitioners to choose correctly the methods for assessment of pain in children of different ages and in different clinical situations, as well as to interpret the data properly. We have analyzed a number of European and American guidelines on the pain in children to select the most effective tools for assessment of pain in children with attempts to systematize approaches to assessing pain in children. According to the guidelines for the definition and assessment of acute pain in children by Royal College of Nursing
and British Pain Society (2009), the following factors should be assessed to select appropriate instruments: age of the child, pain in the clinical context, the presence of cognitive impairment in the child or circumstances that limit the behavioral response of the child, to determine, who will assess pain (doctors, nurses, parents) and where, and their qualifications. It is important to notice that significant part of pediatric intensive care unit patients are children with cognitive disorders and neurological deficits. The assessment of pain in these patients has its own characteristics/features, which we should know for the effective assessment and treatment of pain. For this group of patients, special scales were developed (NCPC-PV (Non-Communicating Children's Pain Checklist Postoperative Version), revised FLACC (Face, Legs, Activity, Cry, Consolability), INRS (Individualized Numeric Rating Scale) and others). In our view, the main problem to solve this issue lies in the organizational plane, especially the implementation of existing scales in clinical practice and training of personnel. Keywords: pain score; validated scales
