CC BY
1001ОЦ1НЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ШКОЛЯР1В I СТУДЕНТ1В: 1СТОРИКО-
ПЕДАГОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Хотченко 1.А.
Укра!нська iнженерно-педагогiчна академiя
Анотацiя. В статп розглянуто питання узагальнення набутого досвщу побудови й розвитку шкали оцiнювання навчальних досягнень школярiв i студентiв рiзних кра!н свiту. Аналiз набутого досввду сввдчить про неможливють унiфiкування шкали оцiнки, обрання одше! едино! для усiх шкали вимiрювання знань учнiв та студентiв i стверджувати, що вона е найкращою. Один з шляхiв до усшшного розв'язання питання реформування шкали вимiрювання знань - накопичувати досввд, аналiзувати результати дослвджень у цiй галузi та запозичати найкраще з юнуючого.
Ключовi слова: шкала оцiнювання, навчальш досягнення, студенти, школярi, контроль, бал. Аннотация. Хотченко И.А. Оценивание учебных достижений школьников и студентов: историко-педагогический аспект. В статье рассмотрен вопрос приобретенного опыта построения и развития шкалы оценивания учебных достижений школьников и студентов разных стран мира. Анализ приобретенного опыта свидетельствует о невозможности унификации шкалы оценки, избрания одной единой для всех шкалы измерения знаний учеников и студентов и утверждать, что она есть наилучшей. Один из путей к успешному решению вопроса реформирования шкалы измерения знаний - накапливать опыт, анализировать результаты исследований в этой области и заимствовать лучшее из существующего. Ключевые слова: шкала оценивания, учебные достижения, студенты, школьник, контроль, балл. Annotation. Khotchenko I.A. Evaluating of studying achievements of pupils and students: the historical -pedagogical aspect. The question of the acquired experience of construction and development of the scale of evaluating of educational achievement of pupil and students from different countries of the world is considered in the article. Analysis of the got experience testifies to impossibility of unification scales of an assessment election of one uniform for all scale of measurement of knowledge of pupils and students. One of pathes to a successful solution of a problem of reforming scale of measurement of knowledge - to accumulate experience, to analyze outcomes of researches in this range and to borrow best of existing.
Key words: scale of an estimation, educational reachings, students, schoolboy, monitoring, point.
Вступ.
Видатний педагог сучасносп В. Сухомлинський [1] вважав, що "найголовшше заохочення i найсильшше (та не завжди дшове) покарання в педагопчнш практищ - оцшка. Це найгострший шструмент, використання якого потребуе величезного вмшня i культури".
Проблема об'ективного контролю якосп знань учшв i студенпв завжди була прюритетною. Вона не втратила свое! актуальносп i на сучасному етат розвитку нашого суспшьства, осшльки й сьогодш ми не можемо гарантувати стовщсоткового досягнення прогнозованих результапв навчання.
Одним з ключових питань ощнювання навчальних досягнень учшв i студенпв - е шкала вимiрювання знань школярiв та студенпв, багатий досвiд яко! мають iноземнi заклади освiти.
В ходi дослвджень останнiх кiлькох рошв у закладах середньо! та в деяких закладах вищо! освiти Укра!ни спостерiгаеться вiдносно успiшне iснування 12-бально! системи оцiнювання знань учнiв i студентiв. Та вже майже вщухли дебати стосовно доцiльностi впровадження ще! системи оцiнювання знань. Дослвдимо фрагменти з iсторii розвитку i сучасний стан поширених та успiшно юнуючих систем оцiнки знань учнiв та студенпв рiзних кра!н свiту.
Так, за дослщженнями Локшино! [2], емшсть (наповненiсть) шкал оцiнювання знань учшв у школах у кра!нах Заходу коливаеться в дiапазонi вiд трьох (Iрландiя) до ста балiв (1татя). Найбiльш поширена в Gвропi 5-бальна шкала (Швецiя, Норвегiя, т.д.). У пе! годину як у дидактищ початково! освiти грузинського педагога Ш. А. Амоношвiлi [3] пропонуеться повна ввдмова вiд цифрово! оцiнки. У працях В. I. Паламарчука [4] та Беспалько - перехiд на 12-бальну шкалу.
Тривале й устшне використання пе! або шшо! шкали ощнювання знань у навчальних закладах кра!ни е св1дченням доцiльностi !! впровадження.
Робота виконана за планом НДР Укра!нсько! iнженерно-педагогiчноi академii.
Формулювання цiлей роботи.
Мета статтi полягае в узагальненш набутого досв1ду побудови й розвитку шкали ощнювання навчальних досягнень учшв й студенпв рiзних кра!н свггу.
Результати досл1дження
За основним означенням контроль за результатами учбово-тзнавально! дiяльностi учнiв мiстить у собi перевiрку, тобто виявлення знань, умж, навичок; оцiнка - вимiр знань, умiнь, навичок, визначення !хнього рiвня; облiк - фiксацiю результата оцiнювання у видi оцiнок у класному журналi. Представимо це графiчно:
Рис. 1. Контроль за результатами учбово-тзнавально! дiяльностi учнiв
Зосередимо увагу на компонента процесу контролю - ощнщ.
Як вадомо, ощнювання знань - визначення й вираження в умовних одиницях (балах), а також в одиночних судженнях педагога знань, умшь та навичок учнiв вiдповiдно до вимог навчальних програм.
Бал - це цифрова ощнка для ощнювання успiшностi навчання i поведiнки учшв (студентiв).
Оцiнювання з використанням балiв, як свщчить iсторiя, виникло в схоластичних школах середньовiччя. Основною функщею тако! системи було пригнiчення дитини, посилення тиску на не!. Щоб зафжсувати можливостi i стараннiсть шшрного учня Я. А. Каменськ1й ввiв оцiнку в практику.
У Кшвськш духовнiй академи (17 столiття) спочатку ощнки були словесними: "навчання неабияке", "належно бадьоре", "охоче старанне", "усенадшне", "скропостижне", "навчання пвдле", "прехуде", "малонадшне".
Поступово виникли бали, що набули регламентованого характеру i здобути чинносп в бiльшостi учбових закладiв. Так, видатний росшський математик та мехашк академiк М. В. Остроградський у вшськових закладах освiти виставляв найвищий бал "12" - вiдмiнно; "11" - надто добре, "10" - дуже добре, "9", "8" - добре, "7" - досить добре, "6" - задовшьно, "5" - "1" - слабо.
Цифрова система ощнювання переважно пов'язана з езу!тськими школами, у яких учш подмлися на розряди в залежностi ввд !хньо! успiшностi, старанностi i поводження. Вiдлiк починався з першого розряду, куди входили першi учнi. За наших чаав у школах Угорщини, Нiмеччини при оцiнюваннi збертаеться вадлж балiв вiд одиницi - вищого бала.
У сучасному Кита! та деяких кранах вже довгий час устшно використовують 100-бальну шкалу ощнювання знань.
100 балiв - максимально можлива к1льк1сть балiв - аналог 12 балiв в Украíнi - блискучий результат;
оцiнка ввд 90 до 100 балiв - ввдмшно;
80-90 балiв - дуже добре;
70-80 балiв - досить добре;
60-70 - задовшьно;
нижче 60 - незадовшьно (готуйся до повторного складання юпиту).
Оцiнка може знайти вiдображення й у буквеному вираженш: А, Б, В, Г. Наприклад, у табелi американського школяра ми знаходимо таш оцiнки i !хш показники А - постiйно працюе як1сно, В - часто працюе як1сно, С - виконуе те, чого вимагае школа, D - необхвдш час i зусилля для оволодшня знаннями.
1сторично ведомо, що в середиш 19 столiття в Росп проти оцiнки, опитування, екзамешв рiзко висловлювалися прихильники вiльного виховання, наприклад, Л. М. Толстой, К. I. Вентцель та iншi. Вони вважали, що оцiнка перестала слугувати об'ективним показником рiвня знань, перетворилася одночасно i на грубе насилля з боку професорiв, i на хитре обдурювання з боку студенлв [5].
Щодо росшсько! системи ощнювання 20 столптя, то вона мала переважно непередбачений, мшливий характер.
Дослвдження ютори розвитку оцiнки в школах дореволюцшно! Росп встановило переважне застосування 5-бально! системи оцiнювання. Проте в кадетських корпусах, окремих ж1ночих гiмназiях застосовувалася 12-бальна система оцiнювання («12» - ввдмшно, «11» - дуже добре, «10» - дуже добре, «9» i «8» - добре, «7» - досить добре, «6» - задовтно, «5-1» - слабко).
Аналiз науково! педагопчно! лiтератури показав, що iмовiрно найбiльш радикальнi змши в оцiнюваннi знань у Роси в1дбулися пiсля 1917 року. Спещальним декретом були вiдмiненi iспити, домашш завдання, а також застосування бально! системи взагалi. У травнi 1918 року була прийнята Постанова Народного Комiсарiату з освiти РСФСР, у якому були скасованi всi юпити - вступнi, перехiднi i випускш. Разом з цим була скасована i бальна система оцiнки. Перехвд iз класу в клас, i видача свiдчень про освiту повинш вироблятися на пiдставi успiхiв учшв, за ввдгуками педагогiчноl ради про виконання навчально! роботи [6]. У 1935 рощ введено 5-тистушнчау словесну оцiнку, а в 1944 рощ прийнято 5-тибальну систему оцiнювання:«5» - вщмшно, «4» - добре, «3» - задовшьно, «2» - незадовшьно, «1» - дуже погано.
В сучаснш Укра!ш багато ВУЗiв, як i ранiше, використовують «стару добру» 5-бальну систему оцiнки, проте частина ВУЗiв вже перейшла на 12-бальну.
В ходi наукового педагогiчного дослщження В. I. Паламарчук винайшов наступну таблицю порiвняння шкал оцiнок у навчанш: 12-бально!, 5-бально! i 100-бально!.
Табл. 1
Поргвняльна таблицI шкал оцток у навчаннI
Шкали оцшок Бали
1.Нумеращя 12-бально! шкали 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2.Зведення 12-бально! шкали до традицшно! форми (у рамках 5-тибально! шкали) 1 2 2+ 3- 3 3+ 4- 4 4+ 5- 5 5+
З.Верхня межа виконання оцшки (для переходу iз 100-бально! в дванадцятибальну шкалу оцiнок), % 5 10 15 25 55 65 75 80 85 90 95 100
Надана таблиця наглядно демонструе зв'язок трьох цифрових шкал оцiнок. У ходi аналiзу порiвняння трьох цифрових шкал легко прослщити !х схожий принцип оцшювання досягнень студентiв i школярiв.
Висновки
Таким чином, у ходi дослвдження виявлено рiзнi пiдходи до створення шкал оцiнювання результатiв навчання у рiзних кранах.
Анал1з набутого досвщу з огляду на дослщжену проблему свiдчить про неможливiсть ушф^вання шкали оцiнки обрання одше! едино! для уах шкали вимiрювання знань учшв та студентiв i стверджувати, що вона е найкращою.
Проте, накопичувати досвiд, анал1зувати результати дослвджень у цiй галузi та запозичати найкраще з iснуючого - один з шляхiв до успiшного розв'язання питання реформування шкали вимiрювання знань.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення iнших проблем ощнювання навчальних досягнень школярiв i студенпв.
Лiтература
1. Сухомлинський В. О. Серце вщдаю дiтям. Вибр. твори: У 5-ти т. - Т. 3. - С. 167.
2. Локшина О. I. Контроль та оцшка усшшносп учшв у школах Захщно! £вропи. - К.: КМ1УВ, 2002.
3. Амонашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки учения школьников. - М., 1984.
4. Паламарчук В.1. Замiсть п'яти балiв - дванадцять? // Радянська школа. - 1989 №11.
5. Толстой Л. Н. Воспитание и образование // Пед. Соч./ Сост. Н.В. Вейктан. - М., 1989. - 544с.
6. Сборник декретов и постановлений рабочего и крестьянского правительства по народному образованию. Вып. 1. М. Наркомпрос РСФСР, 1918, С. 96.
Надшшла до редакци 15.12.2006р.
