CC BY
114
Ф1ЗИКА
Другий напрямок дослiджень, що мае комплексний характер, стосуеться розробок рiзнорiвневих завдань i вправ для вивчення роздiлу «Свiтловi явища», як1 подаш у по-сiбнику [3] i елементiв методики !х використання у процес навчання фiзики у 8 класг
Особливе мiсце в наших розробках зайняла тема «Плоске дзеркало», яка е най-бiльш складною та об'емною, а в методичнш лiтературi майже вiдсутнi вiдповiднi дос-лiдження щодо пошуково! дiяльностi восьмикласнишв при розв'язуваннi задач на по-будову у плоскому дзеркалi.
При викладант дано! теми пропонуемо взяти за основу технолопю поелементно-го навчання, що включае в себе виконання послiдовних елементiв, де попередш кроки е елементом, сходинкою до наступного, а разом вони стають алгоритмом розв'язування задач на побудову в дзеркалг Використавши вище описаний прилад, розглядаемо хiд вiдбитого променя при рiзних положеннях дзеркала. Така методика може бути викори-стана для iнших тем роздiлу «Свiтловi явища».
Л1ТЕРАТУРА
1. Програма для загальноосвггшх заклад1в. Ф1зика 7-11 класи. Астрожяшя 11 клас. — К.: Шкь льний свгт, 2001. — 134 с.
2. Августин Р. I., Бачинський Ю. Г., Шемеля М. А. Р1внев1 лабораторш роботи з ф1зики для 9-го класу //Науков1 записки Тернопшьського державного педагопчного ушверситету. Сер1я: Педагопка, №1, 1999. — С. 134-138.
3. Августин Р. I., Бачинський Ю. Г., Шемеля М. А., Ящин Б. Г. Р1знор1внев1 завдання [ вправи для вивчення теми «Свгглов1 явища» в кури ф1зики 8-го класу. Методичш розробки — Тер-нопшь, 1999. — 50 с.
4. Августин Р. I., Бачинський Ю. Г., Шемеля М. А. Р1знор1внева диференщащя при вивченш роздшу «Св1тлов1 явища» у 8 клаЫ //Науков1 записки Тернопшьського державного педагопчного ушверситету. Сер1я: Педагопка, №6, 1999. — С. 69-75.
5. Коршак в. В., Ляшенко О. I., Савченко В. Ф. Ф1зика, 8 клас: Шдручник для середньо! зага-льноосвгшьо! школи. — !ршнь: ВТФ «Перун», 1999. — 192 с.
6. Песин А. И., Волкова М. А. Световые явления. Учебное пособие. — Харьков; ХГУ, 1999. — 69 с.
УДК 53
Ростислав АВГУСТИН, Юрш БАЧИНСЬКИЙ, Тарас ДЩОРА, Анатолш БОРЩЕВСЬКИЙ, Валентина ФЕДОРОВА
ПРО ОСОБЛИВОСТ1 ДИДАКТИЧНИХ МАТЕР1АЛ1В З Ф1ЗИКИ ДЛЯ П1ДГОТОВКИ ТА ОЦ1НЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧН1В ЗА ДВАНАДЦЯТИБАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ
Зпдно iз законом Укра!ни «Про загальну середню освiту» [1] законодавчо закрш-лено реформування процесу навчання з шформативно! форми на розвиток особистосп людини, через iндивiдуально-диференщйований, особистiсно-орiентований пiдхiд до навчання та ощнювання навчальних досягнень кожного учня.
Основним завданням системи оцiнювання е визначення на кожному етапi навчання рiвня досягнень учнiв вiдповiдно до вимог Державного стандарту загально! серед-
74
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — №6. — 2002.
Ф1ЗИКА
ньо! освiти, компетентност учнiв, 1х готовностi застосувати сво! навчальнi досягнення в життi.
Динамiка змiн, що вiдбуваються в сучасному свiтi, потребуе удосконалення тд-ходiв до ощнюванпя навчальних досягнень учнiв. Саме з щею метою була введена у за-гальноосвiтнiх навчальних закладах дванадцятибальна шкала оцiнювання навчальних досягнень школярiв, яка побудована за принципом тдсумування набутих ними знань, умiнь i навичок, з урахуванням рiвня 1х особистих досягнень. У нiй обов'язковим е те-матичний облiк знань, основна мета якого — забезпечення об'ективного оцiнювання навчальних досягнень учшв за кожну конкретну тему. Одночасно тематичний облiк по-силюе мотивацш навчання i створюе психологiчний комфорт для школярiв.
Однак, як свiдчить дворiчна практика роботи, вчитель фiзики загальноосвiтнього закладу зустрiчаеться з труднощами пiд час тематичного оцiнювання, а саме:
• iз вибором оптимально! шлькосп тематичних годин, що виносяться на об-лiк;
• iз вибором форм проведения i ефективносп використання критерив ощню-вання навчальних досягнень учшв iз фiзики за дванадцятибальною шкалою;
• iз добором систематизованих узагальнюючих навчальних матерiалiв для проведення залiкових занять з кожно! теми тощо.
Дослiджения дано! проблеми привели до появи цiлого ряду навчально-методичних посiбникiв [3-9]. Серед них заслуговуе на увагу поибник дидактичних ди-ференцiйованих матерiалiв: тестов^ якiснi i розрахунковi задачi для 7-11 клаив (автор Гудзь В. В. та ш.), де iз врахування рiвнiв навчальних досягнень запропоновано три ви-ди контролю: самоконтроль, взаемоконтроль i контроль учителя. Даш види контролю, особливо атестацiйний, е тдставою для виставлення оцiнок за тему. Для тднесення мотивацп навчання фiзики автори пропонують будувати так зваш «сходинки навчальних досягнень». Ц сходинки е не що шше як графiк, на якому на осi абсцис ввдклада-ють номер атестацл, а на ос ординат — тематичну оцiнку в балах.
Однак, як свiдчать результати роботи за даною методикою, в учшв виникають значт труднощi при проведент самоконтролю i взаемоконтролю в молодших класах. Крiм цього, в поибнику вiдсутнi завдання i вправи експериментального характеру, що особливо актуально, осюльки експериментальнi вмiння i навички е болючим мiсцем у процеш викладання школьного курсу фiзики.
У сво1х навчальних посiбниках [5-7] ми намагалися в комплекс привернути увагу i до експериментальних завдань, розробивши комплекснi залiки, за допомогою яких можна i навчати, i ощнювати знання та вмiния про фiзичнi поняття, величини, закони, дослiди, юторичш факти тощо. Ознайомимося бiльш детально зi структурною i змiсто-вою побудовою комплексного зал^ на прикладi теми «Електромагнiтнi хвилi» (II час-тина).
Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — №6. — 2002.
75
