Основні підходи при побудові тестових завдань з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ОБГОВОРЮемО ПРОБЛЕМУ

УДК 371.32

Ростислав АВГУСТИН, Павло БАС1СТИЙ, Юрiй БАЧИНСЬКИЙ, Валентина ФЕДОРОВА

ОСНОВН1 П1ДХОДИ ПРИ ПОБУДОВ1 ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З Ф1ЗИКИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В

Сучасна концепцiя середньо! освiти передбачае переорiеш'ащю процесу навчання з шфо-рмативно! форми на розвиток особистост учня, досягнення ним певного рiвня компетентностi.

Для проведення якiсного мониторингу навчальних досягнень учнiв з фiзики вже створю-еться певний шструментарш, який використовуеться пiд час тематичного оцiнювання [2] державно! тдсумково! атестацп [3]. На даний момент ведеться штенсивна робота над розроблен-ням тестових задань для зовшшнього тестування випускникiв загальноосвiтнiх навчальних за-кладш (ЗНЗ).

Як свiдчить результати апробацп згаданих вище поЫбниюв, розмщет в них тестовi завдання, в основному забезпечують рiвневу диференщащю (початковий, середнш, достатнш, високий) або (I, II, III) рiвнi, змкт яких зводиться до таких видiв:

• тести закритого типу з вибором одте! правильно! вщповда;

• тести з використанням малюнкiв, графтв, схем, дiаграм, умовних знаюв;

• тести ввдкритого типу, в яких пропонуеться завершити змiст подано! умови;

• тести вiдкритого типу з розгорнутою вiдповiддю;

• тести ввдкритого типу, якi передбачають два варiанти вiдповiдi: «правильно — неправильно» або «так — т» тощо.

Разом з тим, проведений аналiз результата апробацп дозволяе стверджувати, що ще не-мае ввдповщно! системи, яка може забезпечити яюсне складання тестових завдань з фiзики для ЗНЗ; не практикуеться цший ряд видiв тестiв; вiдсутнi експериментальнi тестовi завдання, в той час як на формування експериментальних фiзичних умiнь та навичюв учнiв вiдведено у про-грамi близько 30% навчального часу.

Для розв'язання наведених проблем вважаемо за доцшьне розглянути основнi тдходи при побудовi тестових завдань з фiзики. Що стосуеться методики побудови тестових завдань, то !х ждаляють на двi групи: стандартизован (закрил) та вiдкритi (перспективнi).

Стандартизован тестовi завдання можна класифжувати за такими критершми:

• тести-визначники, де одна або кшька вiдповiдей правильнi;

• тести-визначники, що мають кiлька правильних вiдповiдей i !х кiлькiсть обов' язково вказана;

• тести-визначники з використанням графтв, малюнюв, схем, дiаграм, умовних знакiв тощо;

• альтернативш тести, у яких пропонуються запитання-твердження, що потребу-ють однозначно! вiдповiдi «так» або «т». Альтернативний тест може мати кшь-ка завдань:

• тести з визначеннями:

• де даеться коротка характеристика з прикладами фiзичних закотв (явищ), один (одн1) з яких е правильним (правильними);

Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2005. — №6.

103

• де за короткою характеристикою необхвдно визначити певний закон, явище, процес i вiдповiдь записати самостшно;

• тести на знаходження вiдповiдних правильних пар, наприклад:

Тест 1

Скомпонуйте пари з фiзичних величин, вимiрювання яких проводять за допомогою динамометра:

а) у вертикальному положены;

б) у горизонтальному положенш;

1) сила тяжшня; 2) сила тертя; 3) вага; 4) сила пружноста.

• тести на знаходження ввдповщних пар правильних ввдповвдей:

• з одним зайвим варiантом у правому стовпчику;

• в обох стовпчиках тощо.

Вiдкритi (перспективт) тестовi завдання, яю передбачають самостшне знаходження кiлькох варiантiв правильних ввдповвдей, можна класифiкувати за такими критерiями:

• тести, якi передбачають завершення вiдповiдi на початкову умову задачц

• тести-таблищ:

• без варiантiв вiдповiдей;

• з варiантами ввдповвдей, серед яких е неправильнi;

• тести-класифжатори:

• iз вказаною класифжащею;

• iз заповненням таблиц!;

• на самостшну класифiкацiю та ш.

Щодо експериментальних тестових завдань i 1х мiсця в навчальному процем з фiзики, то тут е певш труднощi, пов'язанi, зокрема, з добором рiзнотипних завдань, так i з 1х практичним використанням тд час встановлення експериментальних вмiнь та навичок учнiв.

Пропонуемо перелiк основних видiв завдань, якi доцiльно включити для тестово1 перевь рки експериментальних навичюв школярiв, а саме:

• на експериментальне пiдтвердження теоретичних положень;

• на спростування теоретичних положень;

• на пояснення схеми досввду, розкриття призначення кожного елемента, що входить до схеми;

• на планування серп дослвдв iз вивчення певного явища;

• на дослiдження причин неввдповвдноста результатiв експерименту вiдомим законам (наприклад, у сполучених посудинах рвдина встановлюеться на одному рiв-т, а в дослiдi зi сполученими посудинами, якщо одна трубка катлярна — нi);

• на перевiрку результатiв дослiдiв, виконаних вiдомими вченими;

• на вiдтворення iсторичних дослвдв;

• на проектування дослiдiв;

• на виявлення розумiння учнями правил користування фiзичними приладами;

• на пошук серед вiдомих побутових речей фiзичних пристро1в;

• на пошук аналопв фiзичних пристро1в у природц

• на дослiдження механiзму переб^у життевоважливих процесiв (наприклад: Як ми п'емо? Як ми рухаемося? Як ми дихаемо? Як ми бачимо? тощо).

Для формування експериментальних умшь та навичок учнiв з подальшою 1х перевiркою за допомогою тестових завдань необхвдно в процесi навчання, крiм реального фiзичного експерименту (можливоста якого в сучасних умовах за ввдсутноста навчально-методично1 бази для викладання фiзики обмеженi), активно впроваджувати комп'ютернi технологil, якi можуть ви-користовуватися як тренажери для проведення лабораторних робiт, фiзпрактикуму, розв'язання експериментальних завдань, як штерактивш моделi або ввдео- мульти-фрагменти тощо.

104

Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.

За таких умов доволi ефективною й оперативною може бути тестова перевiрка експеримен-тальних вмшь учшв за допомогою ЕОМ. Добрий результат одержуеться для контролю цих нави-чюв школяр1в при використанш комбiнованого використання ЕОМ i реального експерименту, а також виконання реального фiзичного експерименту, що правда виконання тестових завдань таким шляхом можна проводити як на уроках, у позакласнш роботi, так i в домашнiх умовах.

Л1ТЕРАТУРА

1. Программ для загальноосв^шх навчальних заклад1в. Ф1зика. 7-11 класи. Астроном1я. 11 клас. — К.: Шкiльний свгг. 2001. — 134 с.

2. Августин Р. I., Бачинський Ю. Г. та ш. Навчально-методмчнi матер1али з ф1зики для тематичних об-лiкiв. 7-11 класи. — Терношль: Астон, 2001.

3. Гельфгат I. М. та ш. Збiрнмк рiзнорiвневих завдань для державно! шдсумково! атестаци з фiзмки. — Харкiв: Пмн^я, 2003. — 80 с.

4. Шарко В. Д. Сучасний урок фiзики: технологiчнмй аспект. — К., 2005. — 220 с.

Надя БАЛИК

ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВЕДЕННЯ ВСТУПНИХ 1СПИТ1В З 1НФОРМАТИКИ У ТЕСТОВ1Й ФОРМ1 ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ «ЕКЗАМЕНАТОР»

В освггаш сферi Укра1ни немае, мабуть, питання, вагомiшого, нiж впровадження зовшш-нього тестування. Головне — це розробка само! процедури тестування, яка мае бути максимально прозорою i зрозумiлою кожному, розрахованою на повне вилучення впливу «людського чинника». I цю роботу слiд починати вже зараз, оскiльки суспiльство мае досконало щ процедури знати. З огляду на це щкавим е досввд щодо реформування вступних iспитiв у Тернотль-ському нацюнальному педагогiчному унiверситетi.

Запровадження вступних випробувань з iнформатики у формi тестувань стало своерiдною революцiею, яка вимагала величезно! працi всього колективу кафедри шформатики. Будь-яка система тестування базуеться на яюсних тестах. Створення хороших тестав, що вимiрюють i вь дображають реальний рiвень знань абiтурiентiв, е щлою наукою. Тут необхвдш не тiлькм знан-ня у предметнш галузi, але i чггке знання тестологп [1; 2; 3].

Змктовно-тематична концепция тестiв задавалась сучасними стандартами в галузi шфор-матики. Тестами охоплюеться основний змiст курсу шформатики, найважлив^ його теми, найбшьш значимий у них матерiал, що однозначно трактуеться у бiльшостi варiантiв школьного курсу iнформатики.

Досвiд вступно! кампанп засвiдчив, що вступний юпит у виглядi тестування порiвняно з традицшним усним екзаменом мае низку переваг:

• здшснюеться перевiрка знань та умшь абiтурiентiв на достатньо великому обсязi матерiалу курсу шформатики. Шд час усного екзамену охоплюеться не бшьше трьох роздiлiв, тд час екзамену у виглядi теспв — усi роздiли;

• досягаеться об'ектившсть тестування шляхом стандартизацii процедури прове-дення екзамену та регламентацп вiдповiдей абiтурiента;

• пiдвищуеться мотиващя щодо пiдготовки до екзамену: усвщомлення необхiдно-стi повторити бiльшiсть матерiалу, новизна форми органiзацii екзамену, гума-нiзм стосовно ставлення до абiтурiента — вiн одержуе деяке право на помилку;

• скорочуеться тривалють екзамену як для абiтурiента, так i для екзаменаторiв. Оскiльки тестова база даних формувалася у короткий термш, то неминуче виникали по-

милки у тестовiй технологii. Були наявт невдалi завдання, спостерiгався ухил до формалiзму (оценки зовнiшнiх ознак знання). Проаналiзуемо деякi з них.

Некоректш формулювання завдань або вщповщей, що заплутують школярiв. Наве-демо приклади:

До зовтштх носив тформацп належить:

1) пам 'ять людини;

2) книга;

3) втчестер;

Науковi записки. Серш: Педагопка. — 2005. — №6.

105