CC BY
13
тика», а в рамках студентського наукового товариства та на 6a3i Комп'ютерно1 лабораторп створений гурток «1сторична шформатика».
У жовтнi 2001 року на бaзi Херсонського державного ушверситету була створена Науко-во-дослвдна лаборатор1я кторично1 iнформaтики. На даний момент Лaборaторiя займаеться впровадженням мультимедiйних технологiй у предстaвленнi iсторичного знання, розробкою теоретичних питань в гaлузi методологи iсторичних дослiджень.
Однак на бшьшост iсторичних фaкультетiв Укра1ни використання 1Т в освiтньому про-цес та спецiaльне викладання «юторико-комп'ютерних» дисциплш перебувае на початковому рiвнi. Для виправлення ще1 ситуацп можна запропонувати низку зaходiв:
• Введення дисцшшни «1сторична шформатика», що читаеться кториками-фах1вцями, якi знають особливостi використання комп'ютера в iсторичнiй нaуцi та здатт на конкретних прикладах показати студентам доцшьшсть використання 1Т у 1хнш професiйнiй дiяльностi.
• Викладання спещальних курсiв — складових «1сторично1 шформатики». Напри-клад, «1нтернет-ресурси з юторп», «Комп'ютеризований мaтaнaлiз», «Комп'ю-терне картографування», «Електроннi бази даних» тощо.
• 1нтенсивне впровадження мультимедia-технологiй на лекцiйних i семiнaрських заняттях.
• Розробка викладачами власних мультимедia-проектiв, публжащя частини лек-цiйних i семшарських мaтерiaлiв у мережi (дaйджестiв лекцш, методичних ре-комендaцiй, завдань для семшарських занять, бiблiогрaфп, 1нтернет-посилань тощо).
• Оргашзащя презентaцiй студентами власних наукових розробок у мережi (Intranet й Internet).
• Створення дiaлогових систем комп'ютерного тестування.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нформацшний бюлетень асощацп «1стор1я та комп'ютер». — 2004. — №32. http://aik.org.ru/modules/wfsection/index.php?category=40
2. Штиров А. В. Роль гшертексту у формуванш готовност студенпв юторичних факультет1в педагоп-чних ВНЗ до використання Н1Т у навчальнш д1яльност // 1нформацшний бюлетень. — 2004. — №32.
3. Ковальченко I. Д., Тишков В. А. Вступ: аграрна еволющя в юторико-пор1вняльнш перспектив! // Аграрна еволющя в Росп й США в XIX — на початку ХХ стол1ття. — М., 1991.
Петро МАЛАНЮК
ТЕХНОЛОГ1Я ОРГАН1ЗАЩ1 1СПИТ1В У ТЕРНОП1ЛЬСЬКОМУ НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ПЕДАГОГ1ЧНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1 1МЕН1 ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
Сучасна освiтa перебувае в процес постшного реформування. Потреба у реформi сучас-но1 освгги не лише постшно декларуеться, але й стала нагальною на сьогодш. В основ! трaнсформaцiй сучасно1 освгги лежать таю чинники:
1) nepexid на нову систему тдготовки спещалкта, викликаний переходом на жга шфор-мaцiйнi технологи, зaмiною паперових носив шформацп, як! трaдицiйно лежать в основ! нав-чально1 технологи на електронш;
2) тдготовка системи oceimu до неперервног oceimu кожного випускника, оскшьки об'ем ново1 шформацп, яка з'являеться у кожнш предметнiй сферi подвоюеться приблизно через 5 роюв;
3) потреба сустльства у значнш кiлькостi творчих професiоналiв, тобто тдготовка не просто спещалкта з дипломом, а висококвaлiфiковaних пращвниюв, яю могли б реaлiзувaти сво1 можливост в умовах конкурентного ринкового середовища;
4) со^альна справедливiсть при надант освттх послуг.
96
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
Трансформацiя освiти на основi перерахованих чинникiв вимагае змiни технолопчно! ос-нови пiдготовки сучасного спещалкта. Ось чому так активно ввдбуваеться перехiд на кредитно-модульнi системи навчання, покращуються технологiчнi елементи традицшно! системи освiти.
Одним з «вузьких» мiсць у традицiйнiй системi освгги е пiдсумковий контроль знань, в основi якого лежить екзамен. Надто вже багато чинниюв веде до неоднозначност трактування його результатiв: непрозорють оцiнювання, недобросовiснiсть окремих викладачiв; психолопч-чна неготовнiсть до таких випробувань у багатьох учнiв (студентш); недобросовкшсть остан-нiх у коментуваннi сво!х досягнень тощо.
Разом з тим, уже давно можна принципово змшити технологiчну основу навчальних випробувань з ощнювання за схемою «мет здаеться, що ви знаете на ...» на бшьш конкретну: «ви не знаете (перелiк)». Такою замiню можуть бути тести.
Уесь свгг десятирiччями використовуе цей метод ощнювання, проте у впчизнянш педа-гопщ тривалий час дуже обережно ставилися до тестав. Вiдкидаючи привнесенi полгшчт чин-ники, ми зупинимося на психолопчних, яю сповiльнювали використання ще! технологи.
На нашу думку, головне в тестових випробовуваннях — це те, що вони вчать умх учас-никiв випробування «грати за правилами». Формалiзувавши «правила гри», можна описати «адеальний екзамен», якщо визнати, що:
1) виокремивши несуттеш фактори, якi супроводжують класичний екзамен, можна ствер-джувати, що «щеальний екзамен» — це набiр запитань викладача i вiдповiдей студента, на тд-бiр i оцiнку яких не впливають особистi стосунки мiж ними;
2) викладач задовго до «вдеального екзамену» повинен визначитись iз критерiями ощню-вання отриманих ввдповвдей, донести !х до студентiв, i в подальшому !х чiтко дотримувати;
3) викладач повинен визнати (навпъ перед собою), що не лише вш може об'ективно ощ-нити ввдповвдь студента;
4) кожна iз сторiн повинна розумiти, що не буде жодних «уточнень» результатiв поза ви-значеними критерiями, навiть якщо очжуваний результат виявися iншим, шж очiкувався;
5) студент розумiе, що на його результати на «вдеальному екзамеш» не впливають iншi чинники, ^м достовiрностi i повноти набутих знань;
6) пiдготовка «iдеального екзамену» вимагае значно бшьше зусиль ввд обох сторiн, тж тдготовка класичного.
Очевидно, що перерахованi критерп дозволяють за термiном «iдеальний» побачити ш-ший — «тестовий». I хоч ми ставимося до тестово! перевiрки як до далеко! вiд вдеально!, разом з тим, розумiемо, що в сучасному укра!нському суспiльствi, з властивими йому вадами, це одна з найдоцшьшших технологiй.
Тестовим випробуванням присвячено багато важливих робiт, особливо в останне десяти-
рiччя.
У цьому ряду особливе мiсце займае докторська дисертац1я I. е. Булах, у якш Грунтовно розглянуто теорж> комп'ютерного тестування, сформульованi основнi положення цiеl теорil, викладено критерil, за допомогою яких можна стверджувати про об'ектившсть результатiв тестування та усунути чинники, яю можуть призвести до необ'ективноста. [3, с. 20-33], розробле-но принципи i методику ощнювання знань [3, с. 34-39].
У робота [7, с. 114-120] зроблено огляд кнуючих програмних засобiв для контролю знань, сформульовано вимоги до ушверсальних програм [7, с. 123-132].
Серед росшський джерел можна видшити працю А. Н. Майорова [6], у якш щнними е ви-вченi автором iсторiя теств, зарубiжний досвiд, а також технологи розробки тестових завдань.
Мета статл полягае в ознайомленш з досвщом впровадження комплексних тестових випробувань в ТНПУ й отриманими результатами.
1снують рiзноманiтнi схеми органiзацil тестових кпитав. Особливого поширення набули бланковi тести. Технологiя бланкових тестiв передбачае забезпечення екзаменованого бланком, на якому вш у спецiально ввдведених мiсцях робить помiтки про вибраш вiдповiдi. Такi бланки можуть опрацьовуватися екзаменатором за допомогою сучасних шформацшних засобiв (як, наприклад, сканером, який працюе п1д управлiнням програми-розп1знавача форм). Системи такого типу мають ту перевагу, що можна легко автоматизувати ощнювання результапв вико-
Науков1 записки. Серш: Педагог1ка. — 2005. — №6.
97
наних робгг, за деяких умов дозволяють проведення статистичноï обробки отриманих результата.
Значнi позитивн результати у впровадженнi бланкових тестав мають Центр Тестування, який створив та реалiзуе нацiональну Програму Медичних Лiцензiйних 1спш!в; Киево-Могилянська Академiя iншi.
Ми зумисне вiдiйшли вщ iдеï тестiв, за якими кожен студент отримуе одинаковi запитан-ня. Не ставлячи п1д сумнiв достсгаршсть результатiв, якi можна за ïх допомогою отримати, ми розумiли також, що через «ексцес виконавця» щ питання можуть стати вiдомими ще до екзамену, а отже, достсшршсть результапв iспиту перебуватиме тд сумнiвом.
Ми вiдiйшли i ввд бланкових тестiв через те, що процеси здачi бланков i ïх розпiзнавання завжди розiрванi у чаи, а значить юнують можливостi стороннього впливу. Ми не стверджуе-мо, що таю впливи обов'язково будуть. I скорш за все, у той момент, коли ця технолопя вико-ристовуеться в лише окремих пiдроздiлах, де автори технологiï мають змогу самi контролювати хiд екзамешв, таких випадкiв не спостерiгаеться. Однак поширення ïï на iншi тдроздши можуть давати збоï. Це очевидно, розушють усi, i борються iз цим шляхом введення самокотю-вальних бланкiв, одноразових конвертiв для опломбовування результатiв, вiдрядження пред-ставниюв у регiони тощо.
1снують i iншi методи проведення тестових випробувань. Один з пiдходiв полягае у тому, щоб використовувати персональнi комп'ютери не лише на заключному етат — етат ощню-вання — але перекласти на них i ви решту етапи проведення екзаметв, а саме:
• генерування тестових завдань;
• отримання вiдповiдей учтв;
• контролювання за часом проведення екзамешв, шакше кажучи — створенняод-накових умов усш учням тд час екзамену;
• оцтювання отриманих вщповвдей.
Пiд керiвництвом автора у Тернотльському нацiональному педагогiчному унiверситетi 1мет В. Гнатюка розроблено i впроваджено «Автоматизовану систему «Екзаменатор». За ïï допомогою упродовж трьох роюв прийнято вступнi, сесiйнi, державнi кпити бiльш нiж у трьох тисяч студенлв та абiтурiентiв.
Головнi завдання, яю ставилися перед щею системою, можна сформулювати так:
• забезпечити об'ективний i прозорий контроль знань;
• розробити технологiю, яка унеможливлювала б вплив недобросовiсних викона-вщв на результати iспитiв;
• зробити ïï ергономiчною з точки зору уих учасникiв випробування.
Досконало система показала себе на цьогорiчних вступних екзаменах у ТНПУ. Бiльше
шж 1800 абiтурiентiв пройшли комплексне тестування за допомогою АС «Екзаменатор». Воно передбачало, що абiтурiент отримуе запитання одразу з кiлькох предметiв, профшьних для тiеï спецiальностi, яку вш обрав. Так, вступаючи на спещальшсть «Прикладна математика. 1нфор-матика», абiтурiенти отримували тестовi завдання з украшсь^ мови, iнформатики та математики. У ТНПУ е бшьше 40 рiзних спещальностей, то i налаштувати необхiдно було стiльки ж екзамешв, а для ïх пiдготовки слвд було скласти бiльше 20 баз даних з рiзних предметiв. Близь-ко 60 тисяч запитань довелося внести до них. I кожне рубрикувати за такими полями: предмет, тема, рiвень, складшсть.
Така оргашзащя даних дозволила скласти технологiчнi матрищ1 усiх екзаметв. Очевидно, що для складання баз даних i технолопчних матриць залучалися кращi методисти ушверси-тету.
АС збудована за технолопею «клiент — сервер».
Перед серверною програмою поставленi такi завдання:
• згенерувати кожному з абiтурiентiв тестсга завдання однаковоï складностi, зпд-но з технолопчною матрицею;
1 П1д ними можна розум1ти правила выбору навчального матер1алу для складання тестового завдання. Бшьш детально про них описано в [6, глава 3].
98 Науков1 записки. Сер1я: Педагогка. — 2005. — №6.
• передати завдання ментськш програмi й отримати вибранi студентом варiанти вiдповiдей;
• забезпечити прозору систему ощнювання i можливiсть апеляцп кожного твер-дження, зробленого на екзамет;
• забезпечити вiдновлення даних у випадку форм-мажорних обставин (ввдмова комп'ютера, пропажа струму тощо).
Клiентська частина забезпечуе ергономiчнi умови роботи за комп'ютером, адже абпурь ент мiг жодного разу в житп не бачити персонального комп'ютера, контролюе час проведення екзамену, обмiнюеться iз сервером даними.
Система мае ще ряд переваг порiвняно з бланковими тестами, оскiльки дозволяе задавати завдання:
• з альтернативним ощнюванням (максимальний бал за правильну ввдповвдь, а за жодт iншi бали не нараховуються);
• з диференцшованим оцiнюванням (за точтшу вiдповiдь — вищий бал);
• з одтею i багатьма правильними вiдповiдями;
• з питаннями на встановлення вiдповiдностi;
• з ввдкритими вiдповiдями.
Продуманiсть системи з точки зору оргатзацп даних, схеми проведення екзамену та документа, яю залишаються в архiвi й отримують на руки студенти тсля завершення екзамену усунула бiльшiсть негативних факторiв, якi пов'язуються з недобросовктстю виконавця:
• навiть якщо ним база даних буде отримана завчасно (передаеться перед екзаме-ном), навпъ якщо йому стане вiдомим пароль доступу до технолопчно! матрицi (теж передаеться перед екзаменом), це призведе лише до того, що необхвдно буде вивчити усi тисячi питань, що виносяться на екзамен, не так уже й погано;
• як тшьки студентом тдписано роздрукований звгт про отримат запитання i ви-бранi вiдповiдi, АС роздруковуе набран ним бали i мае змогу роздрукувати апе-ляцшну вiдомiсть, у якiй вказуеться на допущен ним помилки i звпуеться про знятi за це бали;
• результуючу вiдомiсть одразу по завершены екзамену вивiшуеться на дошку оголошень, а менше нiж за годину приймальна комiсiя вивiшуе список рекомен-дованих до зарахування (тсля звiрки, вивчення справ пiльговикiв);
• тд час усього екзамену з аудиторп йде трансляцiя на великий екран, за якою батьки мають змогу спостертати за вЫм, що ввдбуваеться в аудиторп;
• серверна частина не мае можливостей генерувати «простшЬ» завдання чи тдс-тавляти «простшЬ» базу даних чи технолопчну матрицю, оскiльки кожна з них мае шдиввдуальт вдентифжацшт коди, яю рееструються у вiдповiдях.
Крiм пiдготовки баз даних запитань, для ввдлагодження системи, необхiдно звiрити кож-не запитання, усунути помилки внесення, провести пробнi тестування з метою отримання шфо-рмацп про валвдтсть тесту, вилучити з бази даних або перерубрикувати тi запитання, частота помилок на яких вiдрiзняеться вщ питань тiеl ж теми, рiвня та складностi.
Щоб зменшити вплив психологiчних факторiв на процедуру проведення тестування, ко-жен абiтурiент на консультацп напередоднi екзамену проходив пробне тестування. Воно дозволяло ознайомитися з особливостями роботи ментсько! програми. Незважаючи на те, що кон-сультацiя проводилась за iншою, тж екзамен, технологiчною матрицею, бiльш тж у 90 вiдсот-кiв абiтурiентiв результати на консультацil i екзаменах збкалися з вiдхиленням не бшьше 5%.
Про достовiрнiсть роботи АС «Екзаменатор» непрямо свiдчить i те, що рейтинг студента, яю заюнчили 1 курс, навчаючись за Болонською системою, практично повтстю збтея з рейтингом, збудованим АС на основi вступно1 кампанil минулого року. Ця закономiрнiсть пiдт-верджена на умх трьох факультетах, якi минулого року брали участь у тестувант.
Серед шших результатiв вступно1 кампанп, можна вiдзначити i такi:
• жодного разу не замдала апеляцшна комiсiя, хоча роздрукiвки з помилками, до-пущеними на екзаменi, отримали сотнi абiтурiентiв;
Науков1 записки. Серш: Педагогiка. — 2005. — №6.
99
• вступник з маленького села у 36opiBCbKOMy райош, який дои школи не сидiв за комп'ютером, 3yMiB вступити до ТНПУ одразу на 4 спещальностц
• уперше за багато роюв, список уих рекомендованих до зарахування абiтyрiентiв ставав вiдомим yсiм приблизно через годину тсля екзамену.
Ми свiдомi того, що «чисту» систему можна розгорнути лише на б^ того закладу, керiв-ництво якого не потребуе впливу на хiд приймально! кампани. Розyмiемо, що саме з ще! причини багато керiвникiв ВНЗ не готовi, на ввдмшу вiд ректора ТНПУ, прийняти !!, однак готу-еться ll для створення пiдIрyнтя реалiзаци соцiального замовлення «на розумних спещалютав».
Висновок. У Тернотльському нацiональномy педагогiчномy yнiверситетi iменi Володи-мира Гнатюка розроблено нову технолопю по щодо пiдготовки i проведенню екзаменiв у ви-глядi комплексного тестування; забезпечено ll необхвдним комплексом комп'ютерних програм, баз даних, та методичних розробок. Вказана технолопя пройшла багаторiчнy перевiркy, як на сесшних, так i на вступних та державних екзаменах.
Головною метою створення вказано! технологи е забезпечення однакових рiвних прав на отримання не декларовано!, а реально! яюсно! освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий: Учеб. кн. для преп. вузов, техникумов и училищ, учителей школ, гимназий и лицеев, для студ. и асп. пед. вузов. — 3. изд., доп. — М. : Центр тестирования, 2002. — 239 с.
2. Булах I. е. Комп'ютерна д1агностика навчально! усшшност1. — К.: ЦМК МОЗ Украши, 1995. — 221 с.
3. Булах I. е. Теор1я i методика ком'ютерного тестування усшшност навчання (на матер1алах мед. на-вчальних заклад1в): Автореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.01 / АПН Украши; 1нститут педагопки i психологи професшно! осв1тн. — К., 1995. — 50 с.
4. Богачков Ю. М., Мруга М. Р. Декларацшне тестування — об'ективна стандартизована методика оцшювання для вщкрито! осв1ти // Зб. наук. праць 1нституту проблем моделювання в енергетищ 1м. Г. е. Пухова. — 2002.
5. Баранцев А. В., Бурдонов И. Б., Демаков А. В. и др. Подход UniTesK к разработке тестов: достижения и перспективы. http://citforum.univ.kiev.ua/SE/testing/unitesk/
6. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. (Как выбирать, создавать и использовать тесты для целей образования). — М., 2000. — 352 с.
7. Ухань П. С. Контроль знань, вмшь i навичок учшв на уроках шформатики: Дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Нацюнальний педагопчний ун-т ¡м. М. П. Драгоманова. — К., 2001. — 199 с.
Любов МЕЛЕНЧУК
ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТ1В П1Д ЧАС ВИВЧЕННЯ КУРСУ «СТРАХУВАННЯ»
На даний час практично ви ВНЗ оснащен обчислювальною техшкою i мають сво! лока-льш мереж^ а бшьшкть з них мае доступ до мережi Internet. Цд засоби використовуються для навчання основам комп'ютерно! грамоти, комп'ютерним технологiям в рiзних проблемних сферах, а пiдключення до Internet послужило спонукальним ¡мпульсом до створення електрон-них пiдрyчникiв i розвитку технологiй дистанцшного навчання. Остання обставина, а також прагнення наблизитися до захвдних моделей навчання, де самостшна робота стyдентiв вiдiграе значну роль, знову викликало iнтерес до проблем комп'ютерно! перевiрки (i самоперевiрки) знань стyдентiв.
Перерахованi обставини стимулюють до пошуку або створення програмних засобiв, що реалiзовyють задачi контролю знань. Одтею з форм контролю е тестування.
Тест — система завдань специфiчноl форми, зростаючо! складноста, що дозволяе яюсно ощнити структуру знань i ефективно визначити рiвень пiдготовленостi стyдентiв.
Перевагою тестування е об'ектившсть, тобто вибувае чинник суб'ективного пiдходy з боку екзаменатора. Обробка результапв тесту проводиться через комп'ютер або у присутност студеилв з використанням карти вiдповiдей. Вибувае чинник «лотере!» звичайного кпиту, на якому може дктатися «нещасливий бшет» або задача — велика юльюсть завдань тесту охоп-
100
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
