CC BY
16
Надя МАЛАНЮК, Тарас МАЛАНЮК
АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА «ЕКЗАМЕНАТОР»
Важливим завданням навчального закладу е необхiднiсть удосконалення пiдготовки фа-хiвцiв на основi практично! спрямованост з урахуванням сучасно! кон'юнктури ринку працi та свiтового досввду. Ця проблема обумовлюе цiлий спектр тдзавдань органiзацiйного i методичного плану. Це i перехiд на ступеневу систему освiти i побудову освгги на дiяльнiсному шдход^ i поетапний вступ Укра!ни до загальноевропейського освгшього простору, що прискорився тс-ля приеднання до Болонсько! конвенцп тощо.
Важливим у цьому спещн завдань е вдосконалення педагогiчного контролю, забезпечен-ня об'ективного оцiнювання результата екзаменацшних випробувань.
Педагогiчний контроль у ВНЗ мае чотири основш функцп: дiагностичну, навчальну, ор-ганiзацiйну та виховну. Розумiючи важливiсть i решти трьох функцiй контролю, ми все ж зупи-нимося лише на дiагностичнiй, яка спрямована на визначення рiвня знань, умiнь, та навичок з метою одержання науково-обгрунтовано! шформацп для вдосконалення процесу пiдготовки фа-хiвцiв.
Свiтовий i вiтчизняний досввд свiдчить, що одним з найдосконалших методiв вишрю-вання параметрiв суб'екта навчання е тести.
Одним з найважливших чинникiв запровадження тестового контролю е принцип об'ективност отриманих результата. Власне об'ективнiсть тестового контролю, а також усу-нення традицiйних для екзамешв чинник1в — особистiсних стосунюв «викладач — студент», «екзаменацшно! лихоманки» — пояснюють причини появи тестових випробовувань як у зага-льноосвггшх школах, так i у ВНЗ.
Проведення тестування в основному ввдбуваеться у традицiйному «бланковому» виглядi, що, на нашу думку, викликано ввдсутшстю надiйних комп'ютерних програм, якi дозволили б проведення теста у шшому вигляд^ Реалiзувати таке завдання можна через побудову автома-тизованих систем, яю управляють персональними комп'ютерами.
Питанням розробки автоматизованих систем тестування присвячено чимало праць. Широко питання тестування розглядаеться в педагогiчнiй i психологiчнiй лiтературi, особливо в останне десятирiччя. Фундаментальнi працi I. в. Булах [2] заклали тдвалини динамiчного роз-витку тестових систем в Украш.
Продуктивно працюють у цьому напрямку i росiйськi вченi [3, 4, 5], результати яких стали помггшшими пiсля введення у РФ единого загальнодержавного випускного екзамену.
Щкавим е класифiкацiя програмних засобiв, спрямованих на тестування, зроблена в кан-дидатськiй дисертацi! П. С. Ухань [6].
Слвд також констатувати, що надiйних i загальновизнаних систем, за допомогою яких можна було б оргашзувати проведення юпипв на даний час в Украш немае. Зарубiжнi програ-мнi засоби мало поширеш i надзвичайно дорогi, що не дозволяе повноцшно використовувати !х з вказаною метою.
Мета статл полягае в тому, щоб розглянути засади, на яких може бути оргашзована по-будова таких систем i продемонструвати сконструйовану за участю автор1в автоматизовану систему «Екзаменатор», яка дозволяе забезпечити комп'ютерну тдтримку для автоматизац1! пiд-готовки i проведення тестових випробувань з рiзноманiтних предметiв.
У Тернопiльському нацiональному педагопчному унiверситетi розгорнуто вказану систему. Техшчш завданнями, якi ми вирiшували при !! побудовi, були таю:
1) побудувати комплекс програм, за допомогою яких можна оргашзувати екзамен;
2) оргашзувати даш в системi таким чином, щоб шдготовку екзамешв могла б проводити навпъ людина, яка володiе ПК на р1вш користувача;
3) забезпечити управлiння ПК через мережу (надшшсть збереження даних ввд несанкц1о-нованого доступу, розвантаження робочих станцiй вiд невластивих !м функцiй);
4) забезпечити такий рiвень збереження даних, щоб навiть квалiфiкованi програмуваль-ники не могли !х розшифрувати;
38
Науков1 записки. Сер1я: Педагог1ка. — 2005. — №6.
5) реалiзувати сценарш роботи програм i забезпечити вивiд на патр шформацп, що в комплексi могло б зняти питання про непрозоркть результатiв екзамену;
6) iнтегрувати 11 до ушверситетсько1 системи електронного документообцу, забезпечив-ши доступ до баз даних для одержання фотографiй абiтурiентiв i передачi результатiв тесту-вання.
Розумiючи, що доведеться класифiкувати кожне завдання, ми заклали в основу роботи систему, можливкть 1х опису за такими полями: предмет, тема, рiвень, «варткть» (оцiнка у балах). Використовуючи термiн «рiвень» питання, ми домовилися 1х умовно дшити за такими критерiями:
• перший рiвень спрямований суто на ввдтворення здобутих знань;
• другий рiвень — на застосування отриманих знань i набутих навичок;
• третш — творче використання отриманих знань i навичок.
Реалiзуючи АС «Екзаменатор», ми передбачили можливiсть наповнення 11 ввдкритими i закритими тестами; завданнями з одшею i кiлькома правильними вiдповiдями; альтернативни-ми та диференцшованими завданнями.
Усi закригi завдання передбачають вибiр серед запропонованих варiантiв (до чотирьох), до того ж, це не обов'язково альтернативы завдання, тобто та, в яких лише один варiант запропонованих ввдповвдей правильний. Такий пiдхiд дозволив запропонувати методистам завдання на зразок «Яю чинники впливають на ...».
Вiдкритi завдання передбачають вшьт вiдповiдi тих, хто здае екзамен, i е завданнями без запропонованих варiантiв вiдповiдей. Перевiрка таких вiдповiдей покладена на викладач1в, якi можуть перебувати навiть поза межами аудиторп, в якiй проходить тестування. На 1х комп'ютерi буде виведено форму iз запитанням, ввдповвддю i шкалою оцiнювання запитання. Ощнюючи вiдповiдi, екзаменатор навiть не знае, з якого комп'ютера вони до нього потрапили.
Вказана система працюе за принципом генерацл рiвноцiнних завдань згiдно з правилами, описаними в технолопчнш матрицi екзамену. Щоб забезпечити рiвноцiннi бiлети, органiзовано бази даних запитань, наповненi десятками i сотнями питань, що мають одинаковi атрибути. Маючи таке методичне забезпечення, значну частину функцiй, що 1х традицшно на екзаменi виконуе викладач, можна перекласти на автоматизовану систему. До них ми ввдносимо:
• генеращю пакетiв завдань на кожне робоче мкце;
• автоматизацию управлiнням екзамену;
• перевiрку «закритих» вiдповiдей абiтурiентiв;
• друк необхiдних екзаменацшних документа.
АС «Екзаменатор» мiстить п'ять тдсистем:
• серверна частина — серце системи. Вона працюе на Робочому стсш екзамена-тора (екзаменацшно1 комки). Саме ця програма генеруе завдання; розсилае 1х на термiнали студенлв (кожному студенту — свое завдання); аналiзуе вiдповiдi; звiряе 1х з еталонними; роздруковуе вiдомостi;
• клieнтська частина — працюе на ПК студента, запам'ятовуе передану шформа-щю, контролюе час проходження тесту i вiдсилае отриманi вiдповiдi на сервер;
• конструктор тестiв — програма, за допомогою яко1 наповнюеться предметна частина екзамену (бази даних завдань i вщповщей);
• конструктор матриц екзамену — дозволяе екзаменатору створити технолопч-ну матрицю тестiв;
• програма перевiрки достовiрностi тестових завдань — дозволяе викладачу по-передньо вивiрити ум внесенi в систему завдання i присво1ти кожному з них ш-дивiдуальнi атрибути (предмет, тема, р1вень складностi, «вартiсть», правильна ввдповвдь).
Лише двi першi програми безпосередньо працюють пiд час проведення екзамену («про-грами першого плану»), а завдання трьох наступних — тдготовка екзамену («програми другого плану»).
«Програми другого плану» мають обслуговуючий характер для «програм першого плану» i взаемодготь з ними тiльки через шдготовлет для екзамену данi.
Науков1 записки. Сер1я: Педагогiка. — 2005. — №6.
39
На наведенш нижче cxeMi ми вказали, як вщбуваеться взае]ждая мiж програмами (а 1х ми позначили прямокутниками) i допомiжними даними (зображенi в ромбах).
Рис. 1
Найбшьше працюе, очевидно, програма «Конструктор тестав». За ii допомогою викладачi го-тують завдання для екзамену. Зручним е те, що всi завдання i вiдповiдi можуть мктпти всi об'екти, якими оперують в Windows (текст, таблищ, малюнки, формули, звуковi фрагменти, вiдеоклiпи то-що). Розв'язавши проблему даних, ми суттево спростили викладачам роботу з тдготовки тестав. Адже тепер достатньо набрати 1х у звичайному документа MS Word i вони легко конвертором бу-дуть перекопiйованi у бази даних без втрати набраних об'ектав. Разом з тим, б^пасть тестових систем, з якими ми ознайомлет, не можуть працювати з вказаними об'ектами.
За допомогою «Конструктора матриць» викладач готуе сценарш, за яким працюватиме серверна програма. Ми виходимо з того, що кожен тест супроводжуватиметься матрицею тесту, тд якою розумiемо систему правил, зпдно з якими автоматизована система генеруе завдання. Таю правила включають опис предмета, з якого слвд включити запитання, скшьки запитань кожного рiвня i як ощнювати кожне з запитань. Налаштування матрицi завершуеться встанов-ленням часових рамок проведення екзамену, а також правила переведення набраних балiв в звичш для студентiв системи оцшювання (дванадцяти- або п'ятибальну систему чи залжову систему «зараховано/не зараховано»).
Програми першого плану обслуговують на екзамеш: серверна — викладача, ментсь-ка — учня.
Серверна система одержуе список персональних комп'ютерiв, яю беруть участь у тесту-ванш, i генеруе набори завдань ввдповщно до технолопчно1 матрицi, але, добираючи завдання випадковим чином i розсилаючи 1х на комп'ютери студентiв
Система команд, яю надае серверна частина викладачевi найпростiша — «вибери техно-логiчну матрицю поточного екзамену»; «генеруй бшети»; «розiшли на комп'ютери» шяким чином не персонiфiкуе студента. Ми завжди пропонуемо студентами самим вибирати ПК, на яко-му вони здаватимуть екзамен.
40
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
Подальшу роботу серверна програма проводить в автоматичному режим (прийми ввдпо-вiдi студента, роздрукуй 1х на паперi, роздрукуй апелящйну та екзаменацiйну вiдомiсть. Крiм того, серверна частина дозволяе провести аналiз достовiрностi результатiв, збертае всi дат в зашифрованому найсучаснiшими методами архiвi.
При розробцi ментсько1 програми ми старалися в 11 основу закласти простоту в спшку-ваннi з користувачем. Тому програма вийшла з мшмальним iнтерфейсом — фактично мент управляе програмою за допомогою 4 навтацшних кнопок, кнопки «Достроково завершити ек-замен» та кнопок вибору варiанту вiдповiдi. Саме цим i викликаний вигляд робочо1 форми кль ентсько1 програми: вiкно запитань, вжна варiантiв вибору вiдповiдi та 3 вта <^вень ...», у яких виводяться номери запитань. Залежно ввд того, яким кольором виводиться номер запитан-ня, студент завжди може бачити чи вiн уже ввдповвдав на нього, чи пропускав, яке питання вiн зараз опрацьовуе (рис. 2).
Кнопка завершення ' екзамену
Iнформацiйне поле про питання, на яю вiдповiдаe абiтурieнт
"В1кно запитання
, Вiкна варiантiв вщ-поввд
Кнопки вибору вщ-повiдi
Панель вибору запи-тання
Рис. 2
Навтацшна панель дозволяе змшити послщовтсть виводу тестових завдань, пропускаю-чи та, над якими студент поки що не працюе. Студент до самого завершення екзамену автоном-ний у сво1й робота, може завжди повернутися навпъ до того запитання, ввдповвдь на яке вш уже давав i мае змогу змшити ввдповвдь на шшу.
Зауважимо, що ми повшстю позбулися проблеми хакерських атак, оскшьки жодна кте-нтська машина не «знае» правильних вiдповiдей, а тому i шукати 1х там нема сенсу та й у ме-режi база даних з правильними вiдповiдями вiдсутня, а тдключаеться лише на перiод екзамену через Flash Drive.
Зауважимо, що як тальки студент завершить ввдповщати на ПК (сюнчився час чи натис-нута кнопка дострокового завершення), сервер одразу роздруковуе паперовий варiант завдань i вiдповiдей студента. Цей документ дозволяе усувати недоречностi на зразок «я ввдповша правильно, а комп'ютер мене засудив».
Як тшьки на кожнш сторiнцi протокол ввдповвд буде пiдписаний студентом, йому одразу видають результат тестування (набраний бал та ощнку i (якщо тестування комплексне) оценку з кожного предмета, з яких проводилося тестування.
Така методологш проведення екзамену передбачае об'ективний шдхщ в оцiнюваннi й перевь рку великого обсягу знань одночасно в уЫх екзаменованих за вiдносно незначний перiод часу, а та-
Науков1 записки. Серш: Педагопка. — 2005. — №6.
41
кож гластсть результатiв оцшювання, осюльки кожен студент за бажання може отримати апеля-цшну вщотсть, яка мютить iнформацiю про те, на яю питання було дано помилковi вiдповiдi i який варiант слвд було вибрати, i точний облж, скiльки балiв за яке питання зняли.
Така технологiя проведення тестових iспитiв використовуеться в ТНПУ упродовж трьох останнiх роюв. Ïï застосовують для проведення поточних контрольних робгт, тематичноï атестаци, сесiйних та державних екзаменiв, а протягом двох остантх рокiв i вступних екзаменiв у ТНПУ.
Висновок. У статп схарактеризовано досввд розробки автоматизованоï системи «Екзаме-натор», за допомогою якоï в ТНПУ проводяться тестов! випробування. Продемонстровано тех-нологiю пiдготовки та проведення екзамену з використанням АС «Екзаменатор», роз'яснено призначення структурних елементiв системи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии. — М., 1989. — 160 с.
2. Булах I. С. Комп'ютерна д1агностика навчальноУ усшшностг — К.: ЦМК МОЗ Украши, 1995. — 221 с.
3. Ламанов И. А. Методика измерения качества обучения в вузе: проблемы разработки и внедрения в учебный процесс // Инновации в образовании. — 2002. — №2. — С. 98-107.
4. Майоров А. Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. (Как выбирать, создавать и использовать тесты для целей образования). — М., 2000. — 352 с.
5. Мальцев А. В. Педагогическое тестирование. Методическая разработка. — Екатеринбург. — 1998. — 50 с.
6. Ухань П. С. Контроль знань, вмшь i навичок учшв на уроках шформатики: Дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Нацюнальний педагопчний ун-т ¡м. М. П. Драгоманова. — К., 2001. — 199 с.
ЛЫя МОРСЬКА
ЕТАПИ РОЗРОБКИ КОМП'ЮТЕРНОГО ТЕСТУ
Постановка проблемы. Сучасна людина живе та дiе в умовах, що вимагають високого професiоналiзму та значних ¡нтелектуальних зусиль для прийняття правильних ршень у рiзних життевих та ирофеийних ситуащях. Ускладнеш сощально-екожяшчш процеси, згущеш ¡нфор-мацiйнi потоки та очевидна нестача часу на Ух осмислення, зростаюча ¡з кожним днем конкуре-нцiя на уих рiвнях суспiльного життя та певна агресившсть у боротьбi за проввдне мiсце у нiй — все це обумовлюе високi вимоги до випускниюв освiтнiх закладiв. Дедалi частше пору-шуються питання якостi шюльноУ освiти: наскiльки вона вiдповiдае не лише нормативним ви-могам, а й потребам особистоста, потребам сучасного суспiльства. Водночас, у зв'язку ¡з соща-льно-економiчним становищем краши, поглиблюються вiдмiнностi й у якостi надання освiтнiх послуг, i в доступ до них. У цих умовах особливо зростае роль монiторингу якост освiти в Ук-раïнi. Об'ективна порiвняльна iнформацiя про рiвень навчальних досягнень сприяла б форму-ванню обгрунтованих рекомендаций щодо освiтньоï полггики, зокрема, могла би бути тдставою для коригування навчального процесу, оновлення змiсту освiти, методик викладання. Однак та-коУ iнформацiï немае. Результати державноУ пiдсумковоï атестацл, якi мають ввддзеркалювати реальний рiвень навчальних досягнень у середнш школi, е непор!внюваними вiд школи до школи, ввд села до мiста i т. д. Причина цього е вщсутшсть единоУ технологiï оцшювання та його суб'ективноста, осюльки ощнюють продукт своеУ пращ т! самi вчителi, яю працювали з учнем протягом його навчання у школ!. Достсгартсть шформаци про р1вень навчальних досягнень кожного випускника набувае особливого значення тд час вступу до вищих навчальних заклад1в на бюджет-ну форму навчання, адже це мало б гарантувати р!вшсть шанив на здобуття вищоУ освгти неза-лежно в!д сощального статусу й матер!ального становища родини абгтур!ента. Ввдповвдно для забезпечення якост осв!ти необхвдно знати вихвдний и р!вень, а також вщстежувати необхвд-ний прогрес у шдвищенш якость Ус! зазначеш процеси вимагають належноУ системи ощню-вання якост освгти. Тому сьогодш в освгтшх колах активно обговорюеться тема розробки зага-льних принцишв, методологи та багато ¡нших проблем ощнювання.
Аналiз остантх до^джень та публтацш. Вивчення зазначених тем дос залишаеться проблемою [4; 5; 6], осюльки складшсть ощнювання розкриваеться у змют трьох глобальних тенденцш, властив! свгтовш педагопчнш практищ.
42
Науков1 записки. Сер1я: Педагопка. — 2005. — №6.
