CC BY
10
олмниць i млиыв, плодоконсервних завод1в i цех1в), як в про-цес реформування в основному припинили функцюнування.
Таким чином, населення з рiзною якiстю трудового потен-цiалу може знайти мiсце прикладання прац Hовi соцiальнi групи села змщнять демографiчнi передумови його розви-тку, будуть сприяти розширенню демографiчноí бази вщтво-рення сiльського населення i трудового потен^алу села.
Висновки
Перспективи формування i використання трудового по-тенцiалу полягають у формуванн регiональноí полiтики, яка повинна не ттьки виходити з географiчного розташуван-ня територи, i'í економiчних та ресурсних особливостей, але i врахування регюнальних можливостей у вщроджены i роз-витку сiльських територiй. Пошук шляхiв вирiшення цих проблем слщ здiйснювати на засадах повного використання ресурсно-виробничого потенцiалу регiону та етычних особливостей населення стосовно розвитку пщприемництва з напрямами розвитку територм та попитом населення.
Прюритетними напрямами пiдприeмницькоi' дiяльностi у стьсьюй мiсцевостi Укра'ни повиннi стати: аграрний сектор та галузi переробно-харчово' промисловостi АПК, серед
них hobí структури ринкового типу; туристичний комплекс, а у склад1 останнього рекреацмний туризм, у тому числ1 сть-ський (зелений).
Список використаних джерел
1. Гуткевич С.А. Управление инвестиционным процессом в аграрной сфере / С.А. Гуткевич. - М., 2000. - 267 с.
2. Пщприемництво в аграрий сфер1 економ^и / [Мал1к М.Й., Лу-пенко Ю.О., Романова Л.В. та ¡н.]. - К.: 1АЕ, 1998. - 166 с.
3. Ресурсний потенцил АПК: концептуальн засади ¡ мехаызми збалансованого в¡дтворення та ефективного використання: [зб. наук. праць / редкол.: В.М. Трегобчук (в¡дп. ред.) та ¡н.]. - К.: НАН Укра-Тни. 1н-т економ¡ки. - 2002. - 160 с.
4. Социльна ¡нфраструктура села: навч. посб. // за ред. П.Т. Саблу-ка, М.К. Орлатого. - К.: 1нститут аграрноТ економ¡ки УААН, 2002. - 465 с.
5. Сус Т.Й. Центри економнноТ активност - механизм ефективного використання та формування социльно-трудового потенц¡алу села / Т.Й. Сус // Економка АПК. - №10. - 2006. - С. 141-147.
6. Хорунжий М.Й. Аграрна политика: навч. постник / М.Й. Хорунжий. - К.: КНЕУ, 1998. - 240 с.
7. Якуба К.1. Демографнна пол¡тика в сшьсьюй м¡сцевост¡ УкраТни / К.1. Якуба. - К.: 1АЕ УААН, 1999. - 327 с.
ОМ. КИРИЧЕНКО,
к.е.н., доцент кафедри менеджменту i адмнстрування Навчально-наукового iнституту економ1ки i управления НУХТ
Щодо анал1зу стану сощально! сфери Украши в умовах економ1чно'| кризи
У статп розглядаються окремi питання аналiзу стану соц/ально/ сфери Украни в умовах розвитку кризових економiч-них явищ, динамки макроекономiчних та соц/альних ндикаторв, посилення взаемозв'язюв ндикаторв оцнки соц/аль-ного розвитку, що свiдчить про необхщнють комплексного подходу з метою досягнення соцiально-економiчноí стабiль-ност з урахуванням досвiду розвинутих кра/н.
Ключов! слова: соц/альна сфера, економка, ВВП, ндикатори, стабшь^сть, розвиток.
О.Н. КИРИЧЕНКО,
к.е.н., доцент кафедры менеджмента и администрирования Учебно-научного института экономики и управления НУХТ
Относительно анализа состояния социальной сферы Украины в условиях экономического кризиса
В статье рассматриваются отдельные вопросы анализа состояния социальной сферы Украины в условиях развития кризисных экономических явлений, динамики макроэкономических и социальных индикаторов, усиления взаимосвязей индикаторов оценки социального развития, что свидетельствует о необходимости комплексного подхода с целью достижения социально-экономической стабильности с учетом опыта развитых стран.
Ключевые слова: социальная сфера, экономика, ВВП, индикаторы, стабильность, развитие.
O. KYRYCHENKO,
associated professor of Management and Administration Department, Education and Scientific Institute of Economise and
Management, National University of Food Technologies
Regarding the analysis of the social sphere of Ukraine in the economic crisis
This article addresses some analysis of the social development of Ukraine in conditions of crisis economic phenomena, the dynamics of macroeconomic and social indicators, strengthen relationships assessment indicators of social development, which demonstrates the need for an integrated approach to achieve social and economic stability based on the experience of developed countries.
Keywords: social issues, economics, GDP, indicators, stability, development.
Постановка проблеми. Пол1тика економмчних реформ, що здмснюеться в Укра'Тш, потребуе подальшого розвитку з метою проведення значних соц1ально-еконо-м1чних перетворень, припинення падЫня та переходу до
поступового зростання основних макроеконом1чних по-казниюв.
Водночас ситуац1я потребуе запровадження таких заход1в соц1ального захисту, в першу чергу соц1ально незахищених
© ОМ. КИРИЧЕНКО, 2016
Формування ринкових вщносин в Укра|'н1 №6 (181)/2016 103
верств населения, як! дали б змогу п!дтримати, а у перспектив! покращити соц!альне становище громадян.
Метою статт'1 е забезпечення комплексност! анал!зу еко-ном!чного та соц!ального розвитку з метою п!двищення об-Грунтованост! р!шень щодо реформування соц!альноУ сфери.
Виклад основного матер1алу. В умовах загострення проблем, пов'язаних з р!внем добробуту ! соц!альноУ захищеност! громадян, вир!шення яких вимагае обфунтованих стратег!чних р!шень щодо подальшого соц!ально-економ!чного розвитку краУни, виникае потреба посилення комплексного анал!зу стану соц!альноУ сфери, визначення ступеню пр!оритетност! вир!-шення завдань и подальшого розвитку, зокрема за рахунок:
- поглиблення анал!зу взаемозв'язк!в показник!в (!нди-катор!в), як! визначають макроеконом!чну та м!кросоц!аль-ну динам!ку;
- врахування окремих !ндикатор!в оц!нки соц!ального роз-витку, що застосовуються м!жнародними орган!зац!ями та розвиненими краУнами;
- включення до розгляду результат!в м!жнародного по-р!вняльного анал!зу р!вн!в, структури та динам!ки соц!альних видатк!в у ц!лому та за окремими напрямами.
Деяк! результати анал!зу соц!ального розвитку за запро-понованими напрямами представлено нижче.
Поглиблення анал\зу взаемозв'язшв показнишв (¡н-дикаторв), як визначають макроекономЫну та мкро-сощальну динамЫу
За даними ДержавноУ служби статистики, реальний на-явний дох!д украУнц!в у 2015 роц! пор!вняно з 2014 роком зменшився на 22,2% (у 2014 скорочення цього показни-ка становило 8,4%). При цьому ном!нальн! доходи населен-ня у р!чному вим!р! зросли на 15%. Зокрема, у розрахунку на одну людину середньом!сячний наявний дох!д у 2015 роц! становив 2590,2 грн., що на 16,1% б!льше, н!ж у 2014 ро-ц!. Проте через значне !нфляц!йне навантаження спостер!-гаеться фактичне зменшення доход!в.
Одночасно в!дбулися зм!ни у структур! доход!в населення, зокрема зменшилась питома вага зарплати з 40% у 2014
роц! до 39% у 2015 роц! та доход!в в!д власност! - на 1,1% пор!вняно з 2014 роком, зросла у 2015 роц! частка соц!-альних допомог та !нших поточних трансферт!в на 0,6 в!д-соткових пункти (дал! - в. п.), а також прибутку та зм!шаного доходу - на 1,5 в.п. (рис. 1).
Так! зрушення в!ддзеркалюють тенденц!ю щодо посла-блення рол! зароб!тноУ плати одночасно з досить вагомим впливом державних допомог на формування доход!в насе-лення, що особливо актуал!зуеться в умовах зб!дн!ння населення через негативн! фактори економ!чноУ кризи та военних д!й. У той же час роль п!дприемницького прибутку попри посилення його ваги у доходах населення УкраУни залишаеться недостатньою пор!вняно з економ!чно розвинутими краУнами.
Середня зароб!тна плата штатного прац!вника в УкраУн! в лютому 2016 року пор!вняно з с!чнем зб!льшилася на 5,1%, або на 223 грн., ! становила 4585 грн. Це у 3,3 раза вище за р!вень м!н!мальноУ зароб!тноУ плати (дал! - МЗП) в УкраУ-н! (1378 грн. з 1 с!чня 2016 року). Пор!вняно з лютим 2015 року середня ном!нальна зарплата зросла на 26,2%.
1ндекс реально!' зароб!тноУ плати у лютому пор!вняно з синем 2016 року становив 105,3%, а пор!вняно з лютим 2015 року - 91,7%. У той же час пад!ння реальноУ зароб!тноУ плати (пер!од до в!дпов!дного пер!оду попереднього року) становило: за с!чень-лютий 2016 року - 10,8%, а за цей самий пе-р!од 2015 року - 17,7%.
За даними Держстату, !ндекс споживчих ц!н (!ндекс !нфля-ц!У) у 2015 роц! (грудень до грудня попереднього року) становив 143,3%. 1ндекс споживчих ц!н у с!чн!-лютому 2016 року (до грудня попереднього року) становив 100,5% (у в!д-пов!дному пер!од! 2015 року - 108,6%).
Пор!вняльну динам!ку макроеконом!чних та соц!альних по-казник!в в УкраУн! за 2010-2015 роки представлено у табл. 1.
При цьому Центральне розв!дувальне управл!ння США оц!нило р!вень !нфляц!У в УкраУн! в 2015 роц! в пор!внянн! з 2014 роком у 49%. УкраУна з таким показником !нфляц!У за-ймае останне 225 м!сце серед краУн, як! надали таку !нфор-мац!ю (в!дсутн! данн! т!льки по Венесуел!) [2].
45,0 40,0 35,0 30,0 25,0 20,0 15,0 10,0 5,0 0,0
39,9% 39 ро/0
37,2% 37,8%
16,8%
18,3%
6,0%
4,9%
зароб1тна плата
прибуток та змшаний дохщ
ДОХОДИ ВЩ ВЛЭСНОСТ1
(одержан!)
□ 2014 ■ 2015
соц1альн1 допомоги та ¡нш1 одержан! поточн! трансферти
Рисунок 1. Структура доход1в населения Укра'|'ни за 2014-2015 роки, %
Джерело: розроблено авторами з використанням [1].
Tafi^Mun 1. nopiBHn^bHa flMHaMiKa MaKpoeKOHOMiHHMX Ta couia^bHMX noKa3HMKiB b YKpaiHi 3a 2010-2015 poKM
noKa3HMKM 2010 2011 2012 20131 20141 20151
BBn y po3paxyHKy Ha oflHy oco6y y ^aKTiHHix uiHax, rpH. 24429 29519 32002 33473 36904 46201
BBn y po3paxyHKy Ha oflHy oco6y b nocTiiHix uiHax, % flo nonepeflHboro poKy 104,5 105,8 100,4 100,3 93,7 90,5
CepeflHboMicnHHa HoMiHanbHa 3apo6iTHa nnaTa, rpH. 2239 2633 3026 3265 3480 4195
CepeflHii po3Mip neHcii' (cTaHoM Ha 1 ciHHn), rpH. 1 032,6 1 151,93 1 253,28 1 470,73 1 526,09 1 581,54
3pocTaHHn cepeflHboi neHcii, % flo BiflnoBiflHoro nepiofly MiHynoro poKy 110,5 111,6 108,8 117,4 103,8 103,6
CepeflHboMicnHHii HanBHii floxifl y po3paxyHKy Ha oflHy oco6y, rpH. 1528,9 1770,8 1994,3 2241,6 2308,4 2590,2
PeanbHii HanBHii floxifl, % flo nonepeflHboro poKy 117,1 108,0 113,9 106,1 88,5 77,8
iHfleKci peanbHoi' 3apo6iTHoi nnaTi, % flo nonepeflHboro poKy 110,2 108,7 114,4 108,2 93,5 79,8
MiHiManbHa 3apo6iTHa nnaTa, rpH. (cTaHoM Ha rpyfleHb) 922 1 004 1 134 1 218 1 218 1378
npoxiTKoBii MiHiMyM b po3paxyHKy Ha Micnub Ha oflHy oco6y, rpH. (cTaHoM Ha rpyfleHb) 875 953 1095 1176 1176 1330
npoxiTKoBii MiHiMyM b po3paxyHKy Ha Micnub Ha oflHy oco6y b cepeflHboMy 3a piK, rpH. 843,2 914,1 1042,4 1113,7 1176,0 1227,3
CniBBiflHorneHHn 3aranbHix floxofliB HaI6inb0 Ta HaiMeHixi 3a6e3neHeHix 20% HaceneHHn (KBiHTinbHii Koe^iuieHT $oHfliB), pa3iB 3,5 3,4 3,3 3,2 3,1 3,5 (9 Mic.)
iHfleKc flxiHi 0,249 0,243 0,233 0,236 0,242 (9 Mic.) 0,249 (9 Mic.)
HacTKa HaceneHHn i3 cepeflHboflyrnoBiMi eKBiBaneHTHiMi 3aranbHiMi floxoflaMi y Micnub, hixhimi npoxiTKoBoro MiHiMyMy 8,8 7,8 9,1 8,4 9,5 (9 Mic.) 7,3 (9 Mic.)
1 flaHi 3a 2013-2016 pom HaBOffHTbcn 6e3 ypaxyBaHHH T*MHac0B0 OKynoBaHOi TepiTopii Abtohomhoi PecnySniK* Kp*M, m. CeBacTonom Ta na~ ct*h* 3oh* npoBefleHHH aHTiTepopicTiHHOi onepauji. flxepeno: p03p0SneH0 aBTopaM* 3 BiKopicTaHH^M [1].
3riflH0 3 npcirH030M CBiTciBoro 6aHKy piBeHb iH^nnuii' b yKpaiHi y 2016 poui cnrHe 15%, Haflani nocTynoBo 3HixyBaTiMeTb-cn flo 11% y 2017-My. TaKox CBiToBii/i 6aHK nporHo3ye, i^o 3pocTaHHn BBn b yKpai'Hi y 2016 poui cTaHoBMTMMe 1%, a b 2017-My - 2% [3].
MixHapoflHe pei/iTiHroBe areHTcTBo Standard & Poor's nporno3yBano iH^nnuira b yKpai'Hi b 2016 poui Ha piBHi 20%, Fitch Ratings - 17%, a HauioHanbHii/i http://www.bank.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=29611551&cat_ id=558386aHK, MiHicTepcTBo ^iHaHciB yKpai'Hi Ta MixHapofl-hii/I BanraTHii $oHfl - 12% [4].
3a ouiHKaMi CBiToBoro 6aHKy, HacTiHa HaceneHHn yKpai'Hi, i^o xiBe MeHrne Hix Ha 5 flon. Ha flo6y, 36inbi±iinacn 3 3,3% y 2014 poui flo Maixe 6% y 2015 poui, i^o cBiflHiTb npo 3HaHHe 3pocTaHHn 6iflHocTi [5].
ypnfly 3a ocTaHHi flBa poKi y flyxe cKnaflHix yMoBax Bflanocb 36eperTi i HaBiTb flei^o niflBi/ii^iTi HoMiHanbHi piBHi couianbHix cTaHflapTiB Ta floxofliB. Pa3oM i3 tim Heo6xiflHo cTaBiTi Ha ko-poTKo- i cepeflHbocTpoKoBy nepcneKTiBy 3aBflaHHn nocTynoBo-ro 3pocTaHHn peanbHix piBHiB couianbHix cTaHflapTiB Ta floxofliB.
3riflHo i3 npono3iuinMi ypnfly yKpai'Hi flouinbHo 3 HacTyn-Horo poKy 3aKpiniTi b npoeKTi 6raflxeTHoi' pe3onrauii' KoHKpeTHi napaMeTpi npicKopeHoro 3pocTaHHn 3apnnaT i neHcii no Bifl-
OopMyBaHHA pmhkobmx BiflHOCMH b YKpai'Hi №6 (181)/2016 105
HorneHHra flo piBHiB cnoxiBHoi' iH^nnuii', i^o flo3BoniTb 3a6e3-neHiTi nocTynoBe 3pocTaHHn noKa3HiKiB piBHn xiTTn b peanb-HoMy BiMipi.
nponoHyeTbcn Bi3HaHaTi uinboBii opieHTip nepeBii^eHHn Ha 2 BiflcoTKoBix nyHKTi. npo Heo6xiflHicTb nocTaHoBKi TaKix uinei y 2017-2019 poKax 6yno 3anBneHo nifl Hac 3aciflaHHn ypnfly yKpai'Hi 30 6epe3Hn 2016 poKy [6].
y 2015-My 3apnnaTi i neHcii 6yni niflBii^eHi BiflnoBiflHo Ha 13% i 19% (npi iH^nnuii' y 43,3%). y noToHHoMy poui 3a-KoHoflaBHo 3aKpinneHo niflBii^eHHn couianbHix cTaHflapTiB Ha 12% npi o^iuiiHo nporHo3oBaHiI iH^nnuii' y 12%. y 2017 poui MiH^iH oHiKye ynoBinbHeHHn iH^nnuii' flo 8%.
BpaxyBaHHn OKpeMux ¡HflHKaTopiB oqiHKM co^anbHoro po3BHTKy, wo 3acTOcoBymTbca MirnHapoflHUMH opraHi3a-WHMM Ta po3BUHeHUMU KpaiHaMU
OflHiM i3 HaI6inb0 HyTTEBix iHfliKaTopiB piBHn xiTTn e HacTKa BiTpaT, nKi BiTpaHae Ta hi iHixia rpyna a6o HaceneHHn b UinoMy, Ha npoflyKTi xapHyBaHHn. HoMiHanbHii po3Mip BiflaT-KiB 3pic y 2015 poui Ha 18,8%, oflHaK peanbHii piBeHb 3Hi-3iBcn. npi uboMy HacTKa BiTpaT Ha npoflyKTi xapHyBaHHn 3a ocTaHHi flBa poKi 3anii±iinacb He3MiHHora i cTaHoBina 38,4%. B yMoBax BinepeflxaraHoro 3pocTaHHn uiHoBoro $aKTopy ue o3HaHae cnpoi^eHHn cTpyKTypi cnoxiBaHHn Ta nepexifl rpyn
населения ¡з середым рвнем споживання до споживання продукта харчування, характерного для б¡льш б¡дниx труп.
У той же час у 2015 роц за рахунок зростання у витратах частки на оплату послуг ЖКП (¡з 12,3% у 2014 до 14,8% у 2015 роф, тобто на 2,5 в.п.) та частки видатюв на охоро-ну здоров'я (¡з 4,9% до 5,3%, вщповщно) сумарно на 2,9 в.п. знизились частки видатюв на непродовольч¡ товари, послу-ги, транспорт, зв'язок, вщпочинок ¡ культуру, ¡нол товари ¡ по-слуги, зокрема ремонт. Частка витрат на осв^у залишилась незм¡нною (1,1%).
К¡льк¡сне зниження показниюв р¡вня життя призводить до яюсних негативних зрушень в структур¡ та типолог¡í споживання в цтому. Так, ¡снуе г¡потеза, що переx¡д до б¡льш низькоí типолопчно'!' категор¡í та групи населення, нижчо' за р¡внем доxод¡в ¡ витрат, значно бтьш бол¡сний, н¡ж просто зниження рюыв показник¡в споживання в рамках свого типу споживання (це стосуеться, в першу чергу, таких напря-мв видатк¡в як видатки на послуги (кр^ ЖКП), вщпочинок, товари довготривалого користування, нерухомють тощо). За висновками ООН: бщнють бтьш гостро в¡дчуваeться та пе-реживаеться у багатих районах.
Роль соц^льних ¡ндикатор¡в, прийнятих у мжнародый практиц¡, особливо зростае п¡сля ратифкацп Укра'ною Кон-венци М¡жнародноí оргаызаци прац¡ про м¡н¡мальн¡ норми соц^льного забезпечення №102 та Конвенци про основы ц^ та норми соцвльно''' пол¡тики №117.
Викликае особливий ¡нтерес анал¡з прожиткового мУ-муму (дал¡ - ПМ) як з ретроспективно' точки зору, так ¡ на перспективу, для дослщження його прямого та опосеред-кованого впливу на розвиток економки та показники державного бюджету. До 2009 року МЗП в УкраУ взагал¡ не забезпечувала встановлений прожитковий мУмум. Лише з 2010 року МЗП зрюнялася з ПМ на працездатну особу.
Частка МЗП у середньомюячый зароб^ый плат штатного прац¡вника (дал¡ - СМЗП) (спювщношення МЗП до СМЗП) називаеться ¡ндексом Кейтца та у свтовм соцвльно-еконо-м¡чн¡й практиц¡ застосовуеться як один з показник¡в ефек-тивност¡ боротьби з б¡дн¡стю. Мжнародна орган¡зац¡я прац¡ (МОП) рекомендуе пщтримувати цей ¡ндекс не нижче 50%, а Звросоюз - 60%.
УкраУ ще далеко до досягнення цього европейського со-ц¡ального стандарту. Якщо у 2000 роц¡ ¡ндекс Кейтца за за-роб¡тною платою в УкраУ перевищував 45%, то у передкри-зовий 2008 р¡к вЫ упав нижче 30% (рис. 2).
Хоча у 2010 роц¡ вщбувся скачок показника майже до 40%, однак це вщбулося за рахунок зниження у понад 6 разв тем-п¡в зростання СМЗП, а не за рахунок суттевого росту МЗП. Якщо розглядати динамку ¡ндексу Кейтца в УкраУ з 2000 року, то вона мае стмку тенденцю до зниження. У 2015 роц з ура-хуванням м¡н¡мального зростання р¡вн¡в соц¡альниx стандарта протягом 2014-2015 рок¡в в¡н повернувся до 30,3% - рвня 2008 року, тобто рвня, характерного для глибоко' соцнльно-економнно''' кризи. Це становить близько 60% вщ стандарта МОП або половину в¡д стандарта Звросоюзу.
У пакет¡ пропозиц¡й, напрацьованих Федерацию робото-давц¡в Укра'ни в частин реформи оплати прац¡, запропо-нована траeктор¡я виходу за ¡ндексом Кейтца до стандарта МОП (50%) за 5 роюв, до 2020 року. А саме:
- у 2016 роц - 35% вщ середньо' зарплати за 2015 рк (1540 грн.);
- у 2017 роц - 40% в¡д середньо' зарплати за 2016 р¡к (1920 грн.);
- у 2018 роц - 45% вщ середньо' зарплати за 2017 рк (2475 грн.);
- у 2019 роц - 48% вщ середньо' зарплати за 2018 рк ( 2976 грн.);
Динамка ¡ндексу Кейтца в УкраТш
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
|=| МЫмальна заробпна плата, грн
Середньомюячна зарплата в Укран (в розрах. на одного штатного працвника), грн —Индекс Кейща,% -Линейный (1ндекс Кейтца,%)
Рисунок 2. Динамша ¡ндексу Кейтца в Укра'|'ш у 2000-2015 роках
Джерело: розроблено авторами з використанням [1].
- y 2Q2Q po^ - 5Q% вiд cepeдньoï зapплaти за 2Q19 piк (34QQ фн.].
Ùo cтocyeтьcя iндикaтopiв y cфepi пeнciйнoгo зaбeзпe-чeння, тo тpaдицiйним являeтьcя кoeфiцieнт зaмiщeння, який визнaчaeтьcя як cпiввiднoшeння cepeднix poзмipiв пpизнa-чeнoï мicячнoï пeнciï пeнcioнepaм, як пepeбyвaють на oблiкy в opгaнax Пeнciйнoгo фoндy дo poзмipiв cepeдньoï зapoбiт-нoï плати за вiдпoвiдний пepioд. З 2Q11 poкy вЫ мав тeндeн-цiю дo зниження вiд 42,7% дo 38,3% на пoчaтoк 2Q15 poкy i 32,5% на пoчaтoк 2Q16 poкy (табл. 2].
Kpiм тoгo, за aнaлoгieю iз тpaдицiйним iндeкcoм Keйтцa, i^o poзpaxoвyeтьcя за cпiввiднoшeнням мiнiмaльнoï та cepeд-ньoï зapoбiтнoï плати, пpoпoнyeтьcя включати в aнaлiз тaкoж «^ewc Keйтцa за пeнciйними виплатами» (cпiввiднoшeн-ня мiнiмaльнoï та cepeдньoï пeнciйниx виплат]. Такий iндeкc мав дeякy тeндeнцiю дo зpocтaння, aлe на пoчaтoк 2Q15 po-ку пpaктичнo пoвepнyвcя дo piвня пoчaткy 2Q11 po^. Пicля пepeглядy мiнiмaльнoгo poзмipy пeнciï на пoчaтoк 2Q16 po-ку вiн знoвy пiдвищивcя дo 63,2%. Üтжe, в кpизoвиx yмoвax iндeкc Keйтцa за пeнciйними виплатами кoливaeтьcя на piв-нi 61-63%. ^ пpи тoмy, щo зaкoнoдaвчo зaтвepджeнi piвнi пpoжиткoвoгo мiнiмyмy вiдpiзняютьcя вiд peaльниx (фактич-ниx] бтьш ыж на 1 тиc. фн., а для ocí6 пeнciйнoгo вку - вдвiчi.
Пopiвняльний a^ëiç BéfíamiB нa сферу coцiaльнoгo 3axèCTy в yKparni Ta Kpa'rnax EC
Для кopeктнoгo пopiвняння видатюв на cфepy coцiaльнoгo зaxиcтy та coцiaльнoгo зaбeзпeчeння, якi здiйcнюe Укpaïнa, з aнaлoгiчними пoкaзникaми poзвинyтиx фа^ - нaпpиклaд, тaкиx, як фа^и - члeни Üpгaнiзaцiï eкoнoмiчнoгo cпiвpoбiт-ництва i poзвиткy (ÜECP], визначають загальний oбcяг вщ-пoвiдниx видaткiв в УфаУ за пpийнятoю мiжнapoднoю мe-тoдoлoгieю 6вpoпeйcькoï cиcтeми iнтeгpoвaнoï cтaтиcтики coцiaльнoгo зaxиcтy (ESSPROS] [7]. Цeй poзpaxyнoк мае включати видатки, щo oблiкoвyютьcя за видaткoвoю стат-тeю «^^альний зaxиcт та coцiaльнe зaбeзпeчeння», Ыши-
ми видaткoвими cтaттями бюджeтy, а тагаж видатки дep-жaвниx цiльoвиx пoзaбюджeтниx фoндiв. Iншi видaткoвi статп бюджeтy включають видатки на oxopoнy здopoв'я та видатки на пpoгpaми житлoвoгo бyдiвництвa i зaбeзпeчeн-ня житлoм, щo фiнaнcyютьcя за paxyнoк дepжaвнoгo та мю-цeвиx бюджeтiв. Видатки, щo здiйcнюютьcя за paxyнoк дep-жaвниx цiльoвиx пoзaбюджeтниx фoндiв, включають видатки зaгaльнooбoв'язкoвoгo дepжaвнoгo coцiaльнoгo cтpaxyвaн-ня на випaдoк тимчacoвoï втpaти пpaцeздaтнocтi, на випaдoк бeзpoбiття та вiд нeщacниx випaдкiв на виpoбництвi.
Зaгaльнi видатки на м^альний зaxиcт в Укpaïнi за мeтo-дoлoгieю ESSPROS (з ypaxyвaнням вcix джepeл нaдxoджeнь i видaткiв] пpeдcтaвлeнo в табл. 3.
Coцiaльнi витpaти, пpeдcтaвлeнi як чacткa ВВП, е визна-ним кpитepieм, щo xapaктepизye cтyпiнь дepжaвнoï вiдпoвi-дaльнocтi пo пiдтpимцi пeвнoгo cтaндapтy життя нaйбiднiшиx вepcтв нaceлeння. Пiд coцiaльними видатками poзyмieтьcя надання гpoмaдcькими чи пpивaтними iнcтитyцiями дoпoмoг та iншиx фiнaнcoвиx кoштiв дoмoгocпoдapcтвaм та oкpeмим ocoбaм з мeтoю зaбeзпeчeння ïx пщфимки та знижeння pи-зикiв в пeвниx oбcтaвинax, щo пoгipшyють ïx життя.
Bикopиcтaння eдиниx мeтoдoлoгiчниx пiдxoдiв дo пoбyдo-ви paxyнкy coцiaльнoгo зaxиcтy yмoжливлюe cпiвcтaвнicть видaткiв на м^альний зaxиcт в Укpaïнi та кpaïнax 6вpoпeй-cькoгo Coюзy (табл. 4]. Пopiвняльний aнaлiз циx витpaт пpo-вeдeнo за даними 2Q13 po^, ocкiльки дaнi пo eвpoпeйcькиx кpaïнax за 2Q14 piк на пoтoчний мoмeнт вiдcyтнi.
Пo ^ai^ax - члeнax GC витpaти на м^альний зaxиcт y 2Q13 po^ poзpiзнялиcя бiльш нiж вдвiчi. Kpa^ з нaйбiльш вим-ким cпiввiднoшeнням витpaт на coцiaльний зaxиcт дo ВВП -Фpaнцiя (33,7%], Даыя (33,3%], Hiдepлaнди (31,3%] та ФЫ-ляндiя (31,2%] - витpaчaли на ^фаль^ цiлi вдвiчi бiльшe, ыж тpи фа^и iз найнижчими знaчeннями цьoгo cпiввiднoшeння: Лaтвiя (14,4%], Ecтoнiя i Pyмyнiя (пo 14,8%]. В УфаУ цeй пo-казник y 2Q13 po^ cтaнoвив 23,7% (y 2Q14 po^ - 22,2%].
Taблиця 2. Cпiввiднoшeння poзмipiв cepeдньoï пeнciï тa cepeдньoï зapoбiтнoï' плaти пpaцiвникiв, зaйнятиx в eкoнoмiцi
^^зники 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Cepeдня зapoбiтнa плата, гpн. (за гpyдeнь пoпepeдньoгo poкy] 2628,53 3Q53,53 3376,75 3619,23 4Q12,24 523Q,QQ
Cepeднiй poзмip пpизнaчeнoï мicячнoï пeнciï пeнcioнepaм, яю пepeбyвaють на oблiкy в opгaнax Пeнciйнoгo фoндy, гpн. (на пoчaтoк poкy] 1121,76 1223,25 143Q,QQ 1487,12 1535,98 1 7QQ,22
Miнiмaльний poзмip пeнciï за в^м, гpн. (на пoчaтoк po^] 75Q 822 894 949 949 1Q74
Koeфiцieнт зaмiщeння, % 42,68 4Q,Q6 42,35 41,Q9 38,28 32,51
Iндeкc ^йтца за пeнciйними виплатами, % 61,6 67,2 62,5 63,8 61,8 63,2
2010 2011 2012 2013 2014
Зaгaльнi видатки на м^альний зaxиcт 283 5QQ 49Q,4 312 371 936,9 35Q 363 3QQ,4 361 164 646,7 352 224 234, 4
з ниx: aдмiнicтpaтивнi зафати 4 25Q 919,8 4 459 954,2 4 59Q 344,4 4 981 211,5 4 354 Q19,4
iншi видатки 1 653 44Q,3 1 756 712,6 1 879 724,1 1 845 767,5 1 725 681,6
Джepeлo: poзpoблeнo aвтopoм з викopиcтaнням [7].
Miнiмaльний poзмip пeнci¡ зa вiкoм з 01.09.2015 рр 01.05.2016 - 1074 rpн., з 01.05.2016 рр 01.12.2016 - 1130 rpн., з 01.12.2016 -1208 гpн.
Джepeлo: poзpoблeнo aвтopaми з викopиcтaнням [1].
Taблиця 3. Зaгaльнi видaтки нa coцiaльний зaxиcт в y^arni у 2010-2014 po^x, ™c. фн.
Таблиця 4. Видатки на »дальний зaxиcт у ^arnax Бвpoпeйcькoгo Coюзу та в y^arni, у % дo ВВП
2010 2011 2012 2013 2014
Aвcтpiя 29,6 28,9 29,2 29,8
Бeльгiя 29,4 29,7 29,9 3Q,2
Бoлгapiя 17,3 16,7 16,7 17,6
Beликoбpитaнiя 28,8 28,7 28,81 28,11
Гpeцiя 28,61 3Q,41 31,61
Дaнiя 32,81 32,31 32,21 33,31
Ecтoнiя 17,6 15,6 15,Q 14,8
Ipлaндiя 24,5 23,2 23,Q 22,Q
Icпaнiя 24,71 25,41 25,51 25,71
Iтaлiя 28,8 28,5 29,31 29,81
Kiпp 2Q,1 2Q,8 21,Q 22,3
Лaтвiя 18,1 15,1 14,2 14,41
Литвa 18,9 16,9 16,3 15,31
Люкceмбypг 22,9 22,3 23,Q 23,1
Maльтa 18,7 18,2 18,5 18,7
Hiдepлaнди 29,9 3Q,1 3Q,9 31,31
Hiмeччинa 29,8 28,6 28,7 29,Q1
Пoльщa 19,6 18,6 17,71
Пopтyгaлiя 25,8 25,8 26,4 27,6
Pyмyнiя 17,3 16,4 15,4 14,8
Cлoвaччинa 18,3 17,9 18,1 18,41
Cлoвeнiя 24,4 24,5 24,9 25,Q1
Угopщинa 22,7 21,7 21,4 2Q,9
Укpaïнa 25,3 23,2 24,Q 23,7 22,2
Фiнляндiя 29,2 28,8 3Q,1 31,2
Фpaнцiя 32,7 32,5 33,3 33,71
Xopвaтiя 2Q,8 2Q,4 2Q,9 21,7
Чecькa Pecпyблiкa 2Q,1 2Q,1 2Q,5 2Q,2
Швeцiя 28,6 28,2 29,3 3Q,Q1
1 Пoпepeднi äam. Джepeлo: [В].
Ùe бтьш^ piзниця мiж кpaïнaми - члeнaми GC зa aбco-лютними пoкaзникaми coцiaльниx витpaт нa душу нace-лeння зa пapитeтoм кyпiвeльнoï cпpoмoжнocтi (дaлi - ПKC] (тaбл. 5]. кня вeличинa y 2Q13 po^ кoливaлacь вiд 22Q1 ев-po в Pyмyнiï дo 14 466 eвpo y Люкceмбypзi. Якщo y Люк^м-бypзi coцiaльнi витpaти cтaнoвили 12Q6 eвpo нa душу нa-ceлeння нa мicяць, тo в Бoлгapiï вoни cтaнoвили 183 тa 193 eвpo вiдпoвiднo. Ùo cтocyeтьcя Pyмyнiï тa Укpaïни, тo витpa-ти нa coцiaльний зaxиcт нa душу нaceлeння у 2Q13 po^ CTa-нoвили 1542 eвpo зa ПKC, aбo 129 eвpo нa мicяць.
Biдмiннocтi мiж eвpoпeйcькими кpaïнaми зa piвнeм витpaт нa coцiaльний зaxиcт лишe чacткoвo мoжyть бути пoв'язaнi з piзним piвнeм дoбpoбyтy тa цiн, вiдoбpaжaючи, кpiм то™, вiдмiннocтi у cиcтeмax coцiaльнoгo зaxиcтy, дeмoгpaфiчниx тeндeнцiяx, piвнi бeзpoбiття, a тaкoж iншиx coцiaльниx, ^ти-тyцioнaльниx тa eкoнoмiчниx фaктopax.
Зoкpeмa, вiдpiзняeтьcя caмa cтpyктypa coцiaльниx витpaт пo ^ai^ax 6вpocoюзy. Taк, питoмa вaгa видaткiв нa coцiaль-нi дoпoмoги тa виплaти в 2Q13 po^ кoливaлacя вiд 93,6% вcix coцiaльниx витpaт у Hiдepлaндax дo 98,9% у Beликoбpи-тaнiï, Maльтi тa Ecтoнiï. Aдмiнicтpaтивнi витpaти кoливaлиcя вщ 1,1% вiд зaгaльниx витpaт у тaкиx кpaïнax, як Kiпp, Maль-тa, Ecтoнiя тa Beликoбpитaнiя, дo 5,3% в Ipлaндiï. Kpiм то™, в oкpeмиx ^ai^ax дoвoлi знaчнa чacтинa кoштiв, cпpямoвaниx
нa coцiaльний зaxиcт, бyлa вiднeceнa нa шши витpaти: в ^p-тугали - 4,2% тa Литвi - 3,1%.
B Укpaïнi у 2Q13 po^ cтpyктypa coцiaльниx витpaт вигля-дaлa тaким чинoм:
- coцiaльнa дoпoмoгa - 98,1% (у 2Q14 po^ - 98,3%];
- aдмiнicтpaтивнi витpaти -1,4% (1,2%];
- iншi видaтки - Q,5% (Q,5%].
Ücнoвнa чacтинa coцiaльнoï дoпoмoги нaдaeтьcя нeзaлeж-нo вiд piвня дoбpoбyтy, тoбтo бeз пepeвipки дoтpимyвaчiв нa нyждeннicть. B ц^му пo 6вpoпeйcькoмy Coюзy лишю дecя-тa чacтинa кoштiв, нaпpaвлeниx нa coцiaльний зaxиcт, бyлa oбyмoвлeнa piвнeм дoбpoбyтy iï дoтpимyвaчiв. B^o^o бть-0e знaчeння y 2Q13 po^ тaкa coцiaльнa дoпoмoгa мaлa мю-цe в Ipлaндiï (31,9%] тa y Beликoбpитaнiï (14,3%]. B Укpaïнi y 2Q13 poцi лише 3,1% кoштiв (3,7% y 2Q14 po^], cпpямoвa-ниx нa coцiaльнy дoпoмoгy, були oбyмoвлeнi piвнeм дoбpoбyтy iï дoтpимyвaчiв. Цe cтocyeтьcя aдpecниx coцiaльниx дoпoмoг - житлoвиx cyбcидiй тa дoпoмoги мaлoзaбeзпeчeним ciм'ям.
Ücнoвнa фopмa нaдaння coцiaльнoï дoпoмoги - гpoшoвi виплaти тa дoпoмoги, як нe пoтpeбyють нiякoгo звiтy пpo ïx фaктичнi витpaти зi cтopoни дoтpимyвaчiв. Дo гpoшoвиx ви-плaт вiднocятьcя вci види пeнciй, oплaчyвaнi лiкapнянi ли^ ти, ciмeйнi тa дитячi дoпoмoги, дoпoмoги мaлoзaбeзпeчeним ам'ям, пo бeзpoбiттю тoщo.
Таблиця 5. Видатки на сощальний захист на одну особу в евро за паритетом кушвельно! спроможност в кра'шах-членах БС та в Укра'|'ш в 2012-2013 роках
Бвро на особу Бвро на особу за ПКС
2012 2013 2012 2013
28 кра'н БС 7 616 7 616
Укра'на 2035 1601 1542
Австрiя 10 988 11 332 9923 10 078
Бельпя 10 414 10 590 9192 9256
Болгарiя 952 1017 2145 2316
Великобританiя 9300 8962 7986 7 885
Грецiя 5468 6124
Данiя 14 565 15 118 10 301 10 617
Естоыя 2036 2131 2899 2952
lрландiя 8753 8603 7160 7001
lсландiя 8167 8426 7297 7403
lспанiя 5692 5675 6076 6132
lталiя 7936 7942 7703 7724
Юпр 4731 4675 5084 5124
Латвiя 1530 1634 2282 2484
Литва 1818 1806 3072 3091
Люксембург 18 862 19 764 14 120 14 466
Мальта 3178 3320 4062 4135
Нщерланди 11 902 12 115 10 659 10 633
Hiмеччина 9820 10 050 9777 9818
Hорвегiя 19 348 19 335 11 357 11 554
Польща 1811 3425
Портyгалiя 4225 4496 5175 5704
Румуыя 1022 1066 2177 2200
Словаччина 2421 2 504 3716 3866
Словенiя 4359 4349 5277 5294
Угорщина 2135 2138 3841 3912
Фiнляндiя 11 090 11 624 9056 9367
Франтя 10 630 10 857 9668 9792
Xорватiя 2150 2219 3320 3504
Чеська Респyблiка 3134 3011 4655 4630
Швейцарiя 17 002 17 214 10 284 10 685
Шве^я 13 030 13 623 9567 9781
Джерело: розроблено автором з вжористанням [8].
Загалом по Бвропейському Союзу у 2013 роц у грошо-в1й форм1 було представлено понад 60% yeix витрат на соцЬ альний захист. Hайбiльш висока частка грошових виплат на K^i (82,2%), в 1талп (75,4%) та у Латви (74,0%). В УкраУ у 2013 роц 82,0% загально'' суми допомоги соцiального за-хисту було надано у грошовм формi (у 2014 роцi - 82,9%).
Вщповщно до представлено' iнформацií загальний обсяг видаткiв на сферу со^ального захисту та соцiального за-безпечення в УкраУ е доволi значним навггь у порiвняннi з розвинутими европейськими кра'нами. Разом iз тим попри значний обсяг со^альних видатюв якiсть соцiальниx послуг та Ыших заxодiв соцiального захисту в УкраУ залишаеться вiдносно низькою порiвняно з Ышими кра'нами, а соцiальнi потреби найбтьш вразливих категорiй населення не задо-вольняються достатньою мiрою.
Висновки
З метою пщвищення обгрунтованост рiшень щодо фор-мування та реалiзацií со^ально'' полiтики пропонуеться пе-
редбачати випереджальне зростання основних соцiальниx стандартiв, номЫальних рiвнiв зарплат i пенсiй по вщношен-ню до динамiки споживчо'' Ыфляцп.
Пiд час розробки проектв Державного бюджету важливо забезпечувати наближення рiвнiв вищезгаданих со^аль-них iндикаторiв до вимог европейських стандартiв; враху-вання соцiальниx iндикаторiв, що характеризують зниження диференфацп окремих груп населення за показниками рiвня життя.
Досвщ розвинутих европейських кра'н в питаннях стосов-но недопущення зниження рiвня життя населення в умовах подолання фiнансово-економiчноí кризи може бути вико-ристаний в УкраУ. Це потребуе додаткового вивчення про-блеми щодо подолання протирiч мiж фЫансовими можли-востями i проблемами со^ального захисту.
Список використаних джерел
1. Держстат Укра'ни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua/
2. Материли оц^ки рвня ¡нфляцЛ" в Укра'ы у 2015 роц [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.Ua/articles/economics/_ ak-upali-realni-dohodi-ukrayinciv-infografika/689312#comments
3. Всесвп™ банк. Мaтеp¡aли oц¡нки основних макропоказниюв розвитку Укра'ни на 2016-2017 рр. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://telegraf.com.ua/biznes/ekonomika/2378847-vsemirnyiy-bank-podtverdil-prognoz-rosta-vvp-ukrainyihtml
4. Всесв¡тн¡й банк. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// telegraf.com.ua/biznes/ekonomika/237 9037-vsemirnyiy-bank-sdelal-prognoz-inflyatsii-v-ukraine-na-2016-god. html#comments_block
5. Свтовий банк. Мaтеp¡aли щодо oц¡нки бщност в Укран [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unn.com.ua/ru/
news/1560239-blizko-6-ukrayintsiv-zhive-mensh-nizh-na-pyat-dolariv-u-den
6. Матерели зaс¡дaння Уряду вщ 30 березня 2016 року. [Електрон. ресурс]. - Режим дoступу:http://interfax.com.ua/news/ economic/334286.html
7. Нацюнальы рахунки сoц¡aльнoгo захисту (НРСЗ) Укра'ни у 2014 роцй Статистичний бюлетень / Державна служба статистики Укра'ни, 2016.[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua/
8. Материли бвростату. Показники розвитку економки кра'н Евросоюзу. [Електрон. ресурс]. - Режим дoступу:http://ec.europa.eu/ eurostat/tgm/table.do?tab=table&init=1&language=en&pcode=tps0 0098&plugin=1
Т.М. БУЛАХ,
к.е.н., доцент, Кивський нацюнальний торговельно-економ1чний университет
Моделювання сощального розвитку села на перспективу
Розроблено комплекс багатофакторних неч'пко-множинних моделей анализу рвня соц>ального розвитку села, що дозволяв розрахувати ¡нтегральний показник соцального розвитку села та прогнозувати його на перспективу. Виконано комп'ютерну реал¡зац¡ю модел¡ в середовищ¡ E.Views.
Ключов! слова: со^альний розвиток села, со^альна ¡нфраструктура, ¡нтегральний показник, нормативи, моделю-вання, прогнозування.
Т.М. БУЛАХ,
к.з.н., доцент, Киевский национальный торгово-экономический университет
Моделирование социального развития села на перспективу
Разработан комплекс многофакторных нечетко-множественных моделей анализа уровня социального развития села, что позволяет рассчитать интегральный показатель социального развития села и прогнозировать его на перспективу. Выполнена компьютерная реализация модели в среде E.Views.
Ключевые слова: социальное развитие села, социальная инфраструктура, интегральный показатель, нормативы, моделирование, прогнозирование.
T. BULAKH,
candidate of economic Sciences, associate Professor, KNTEU
Simulation of rural social development for the future
Developed complex multi-factor fuzzy-set models for analysis of level of social development of the village that allows us to calculate the integral indicator of social development of the village and to forecast it for the future. Performed computer implementation of the model in the environment of E. Views.
Keywords: rural social development, social infrastructure, integral index, standards, modelling, forecasting.
Постановка проблеми. Формування ново'' економ1чноУ полг тики в аграрному сектгр Укра'ни змЫили не "пльки форми i спо-соби виробництва, форми взаемоди господарських суб'ек^в, а й негативно позначилося на со^альному розвитку села. Нин найгостршими со^альними проблемами у стьськм мюцевост Укра'ни е вщсушсть мотиваци до пращ бщнють, трудова мiгpa-^я, безробггтя, занепад со^ально'' ¡нфраструктури, поглиблення демoгpaфiчнoí кризи, яка призводить до вимирання ал. Така си-туа^я вимагае розробки науково обгрунтованих пропозицм та стратеги со^ального розвитку села (у подальшому СРС) на су-часному етап та потребуе його моделювання на перспективу за допомогою економко-математичних метoдiв.
Лнал!з дослщжень та публшащй з проблеми. У кра-'нах з розвиненою ринковою економкою придтяеться велика увага моделюванню со^ального розвитку села. Ваго-мий внесок у дослдаення цього питання зробили таю вiдoмi вггчизняы вчеы, як С. Гудзинський, О. Онищенко, М. Орла-тий, I. Прокопа, П. Саблук, М. Хвесик, В. Юрчишин, К. Якуба;
зapубiжнi - Л. Ван Депоель, Ж. Втюн, Т. Дуча, Х. Каравелл М. Кларк, Т. Лонч та багато ¡нших. Однак в Укра'ы зазначене питання потребуе подальшого дoслiдження.
Метою статт! е дослщження процесу забезпечення на-лежного piвня сoцiaльнoгo розвитку села, iдентифiкaцiя по-зитивних та негативних фaктopiв, як впливають на його розвиток, а також побудова адекватно'' мoделi оцЫки та про-гнозування його piвня.
Виклад основного матер!алу. Для виршення поставлено'' проблеми - моделювання СРС на перспективу вщповщно до методологи системного aнaлiзу [1, 5, 7, 8], пропонуемо за-стосувати один з основних його метoдiв - метод дерева цтей. Дерево цтей являе собою «зв'язний граф, веревки якого ¡н-терпретуються як цл а ребра i дуги - як зв'язки мiж цтями» [8, с. 56]. На веревку його ставиться генеральна цiль (основна проблема) - моделювання i прогнозування сoцiaльнoгo розвитку села. Дал^ згiднo з методом дерева цтей (рис. 1), генеральна цть (основна проблема) «розбиваеться на по-
110 Формування ринкових вщносин в YKpaiHi №6 (181)/2016
© Т.М. БУЛАХ, 2016
