CC BY
14
в.п. БЕВЗ,
к.е.н., завщувач в\дщлу, Науково-доспдний економЫний iнститут М1некономрозвитку УкраТни,
е.о. БУГАБНКО,
провщний науковий спвробтник, Науково-доспдний економiчний iнститут Мiнекономрозвитку УкраТни,
Т.В. ШИПТЕНКО,
с.н.с., Науково-доспдний економiчний iнститут Мiнекономрозвитку УкраТни
Щодо передумов запровадження загальнообов'язкового державного сощального медичного страхування
в УкраКш
У статт розглянуто стан охорони здоров'я в УкраТ'н'1, пе-редумови запровадження загальнообов'язкового державного соцального медичного страхування, особливост медичного страхування в краТнах Бвропи та СНД.
Ключов! слова: охорона здоров'я, реформа, медичне страхування, запровадження, медичне обслуговування, фнансування, видатки.
В статье рассмотрено состояние здравоохранения в Украине, предпосылки внедрения общеобязательного государственного социального медицинского страхования, особенности медицинского страхования в странах Европы и СНГ.
Ключевые слова: здравоохранение, реформа, медицинское страхование, внедрение, медицинское обслуживание, финансирование, расходы.
The state of health protection, background of obligatory state social health insurance in Ukraine, features of medical insurance in the countries of Europe and CIS are considered in the article.
Keywords: health protection, reform, medical insurance, introduction, medical service, financing, charges.
Постановка проблеми. Здоров'я людини е одним ¡з визна-чальних чинниюв розвитку економки кра'Уни, показником i'i благополучия, ¡ндикатором результативное^ та ефективноет ео-цнльних реформ. Здоров'я наци залежить вщ еоцвльно-еко-номнно'У полггики кра'Уни, рвня розвитку людеького кап¡талу, рвня технoлoг¡чнoгo розвитку тощо. Як вказують екеперти Вее-ев¡тньoi oрган¡зац¡i охорони здоров'я (В00З), здоров'я наеелен-ня - це фактор довготривалого етмкого екoнoм¡чнoгo зроетан-ня, п¡двищення якоет людеького кап¡талу через запoб¡гання зроетанню пoширенoет¡ не¡нфекц¡йних захворювань, наел¡дкам етарЫня наеелення, що еприяе зниженню рвня бщноей Кошти, вкладен¡ в укртлення здоров'я, етимулюють екoнoм¡чне зро-етання, знижують тягар бюджет¡в еoц¡альнoгo забезпечення, що дае еуеп¡льетву мoжлив¡еть знову вид¡ляти б¡льше кoшт¡в на змщнення здоров'я [1]. Саме за етаном еиетеми охорони здоров'я оцЫюють ¡ндеке розвитку держави.
Актуальними етають питання пошуку нових джерел фЫан-еування еиетеми охорони здоров'я (0З), що е першочерговим
завданням як для держави, так ¡ для еуептьетва загалом. Реальною альтернативою е перех¡д в¡д еиетеми бюджетного фЬ нанеування охорони здоров'я до ново'У б¡льш доеконало'У мо-дел^ що дозволила б залучати дoдаткoв¡ рееуреи, ееред яких одним ¡з важливих джерел е медичне етрахування.
Запровадження в Украiн¡ загальнообов'язкового державного ео^ального медичного етрахування (0ДСМС) потребуе вивчення дoев¡ду та обгрунтування концептуально' оенови його заеад, анал^у можливоетей щодо адаптацГ'' заруб¡жнoi практики медичного етрахування з урахуванням нацюналь-них оеобливоетей при пoбудoв¡ еиетеми МС.
Анал!з дослщжень та публшащй з проблеми. До пи-тань обов'язкового державного медичного етрахування (0МС) доцтьно п¡д¡йти шляхом вивчення практик, яю д¡ють в умовах ринковоУ екoнoм¡ки, що надаютьея у працях зарубж-них автoр¡в: рoе¡йеьких вчених Н. Адамчук, G. Кoлoм¡на, Л. Рейтмана, Ю. Л¡е¡цина, Ж. БиковоУ, зах¡дних наукoвц¡в та практик¡в Дж. Гендереона, Е. Магуайра, Г. Муы, Р. Салтмана, Дж. Ф¡гейраеа, Дж. Ханта та ¡нших фах¡вц¡в.
В УкраУ oенoвн¡ проблеми еoц¡альнoгo етрахування, в тому числ¡ медичного, доелщжувалиея ¡ були виев¡тлен¡ в наукових розробках в¡тчизняними вченими Т. Артюх, Т. Авраменко,
B. Б¡дним, В. брмтовим, 0. Коваль, В. Моекаленко, М. Мних, А. 0кунеьким, Н. 0рловою, Т. Стецюк, В. Нонко, А. Степаненко,
C. Юр¡eм, М. Шавариною, Н. Шаманеькою та ¡ншими.
У наукових дoел¡дженнях рoзкрит¡ питання ео^ального забезпечення та етрахування, яю пoв'язан¡ з життям ¡ здо-ров'ям громадян. Проте ц¡ питання потребують врахування зм¡н екoнoм¡чнoгo етановища кра'ни, як¡ в¡дбуваютьея до-еить швидко ¡ вимагають оперативного реагування для пе-редбачення та зменшення еoц¡альних загроз.
Мета статт! - розглянути ¡енуючий етан реформування охорони здоров'я в Укра'У та передумови впровадження загальнообов'язкового державного еoц¡альнoгo медичного етрахування з урахуванням ев¡тoвoгo доевщу формування та функц¡oнування даноУ еиетеми.
Виклад основного матер!алу. На еьогоды украУнеька еиетема охорони здоров'я не вщповщае ринковим вимогам ¡ не задовольняе у пoвн¡й м¡р¡ потреби наеелення у медичних поелугах.
© В.П. БЕВЗ, е.о. БУГАВНКО, Т.В. ШИПТЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУш № 4 (155)/2014 1 87
Ключовими проблемами украУнськоУ системи охорони здоров'я е невщповщнють м1ж задекларованими конститу-фйними гарантами на безоплатну медичну допомогу в дер-жавних ¡ комунальних закладах охорони здоров'я [2] та Ух реальним фЫансовим забезпеченням.
В УкраУн загальний пщхщ до фЫансування системи охорони здоров'я збергся практично незмЫним з радянських чаав, тобто заснований на загальному оподаткуваны, ¡ становить в останн роки 3,5-4,1% вщ ВВП, переважна частина видатюв фЫансуеться за рахунок мюцевих бюджета (рис. 1).
Разом ¡з тим сумарн обсяги (видатки з державних ¡ не-державних джерел) ф¡нансування галуз¡ значно вищ¡. На сьогодн¡ вони коливаються в межах 7,2-7,8% ВВП, у той час як середньоевропейський рвень фЫансування становить 9,1-9,4% вщ ВВП зг¡дно з¡ статистикою В003 [4].
Отже, проблема для УкраУни полягае не лише ¡ не ст¡льки в обмеженому державному фЫансуваны, а перш за все у збтьшены видатк¡в громадян на оплату медичних послуг з метою пщтримки власного здоров'я, осюльки у сумарый складов¡й ф¡нансування 43-47% вщ його загального обся-гу, або 3,3-3,4% вщ ВВП, за даними В003, становлять осо-бист¡ витрати населення, як мають тенденц¡ю до зростання. В европейському рег¡он¡ прям¡ витрати населення у се-редньому сягають 19,1-20,4% вщ загального обсягу ви-трат на медицину [4].
Мае м¡сце нерац¡ональне використання наявних ресурса, зокрема:
- левова частина державного фЫансування йде на фЬ нансування л¡карень, при цьому 80-90% з них - на оплату прац персоналу та комунальн послуги;
- децентрал^ована система розподту бюджетних кошт¡в на охорону здоров'я створюе умови дублювання статей використання бюджетних грошей. Посилення фрагментаци фЫансових поток¡в в¡дбуваeться переважно за рахунок ¡с-нування в¡домчих систем охорони здоров'я, на фЫансуван-
ня яких, за оцЫками окремих фажвцю, витрачаеться 42,3% видатк¡в на охорону здоров'я з державного бюджету [5];
- формування кошторису медичних закладв ¡ на сьогодн¡ в¡дбуваeться на основ¡ старих радянських п¡дход¡в, тобто залежно вщ потужност¡ медичноУ закладу (чисельност л¡жок ¡ медичного персоналу), а не вщ реальних потреб населення в медичый допомоз¡, що, своею чергою, сприяе екстенсив-ному розвитку галузк
Насл¡дком вищезазначеного е те, що значна частина населення неспроможна вщшкодовувати витрати на послуги з охорони здоров'я, що пщтверджуеться даними Держстату УкраУни за матервлами виб¡ркового опитування домогос-подарств [6]. Особливо це стосуеться малозабезпечених верств населення: пенсюнерю, багатод¡тних амей та с¡мей ¡з доходом нижче прожиткового мУмуму.
Як ¡ раыше, продовжуе мати м¡сце надзвичайно низький рвень державних витрат на придбання лкарських засоб¡в. Фактично вс¡ необхщы для л¡кування, в тому чи^ й у лкар-нях, лкарсью засоби громадяни УкраУни змушен¡ купувати за власы кошти. 3а пщсумками 2010 року частка видатк¡в на медикаменти у структур¡ загальних бюджетних витрат на охорону здоров'я в УкраУн становила лише 11%. У доларо-вому екввалент в¡дпов¡дн¡ видатки з розрахунку на одного жителя становили лише близько $12, що згщно з оцЫками В003 приблизно у 40 разв менше, ыж, наприклад, у Нмеч-чин¡, та майже у 12 разю менше, ыж в Естони [8].
Таким чином, враховуючи, що медична сфера е однюю з найдорожчих сфер життедтльност будь-якоУ краУни, не може бути якюно'У медицини без вщповщного ф¡нансування, врегу-льованого механ¡зму законодавчого, оргаызацмного характеру для акумуляци та використання кошт¡в, що надходять у га-лузь з р^них джерел, належноУ системи оц¡нки дтльност медичних установ та ефективного контролю витрачання видаткв Реформа охорони здоров'я в УкраУни яка розпочалася у 2010 роц^ спрямована на полтшення стану здоров'я насе-
Рисунок 1. Обсяг видатюв на охорону здоров'я в УкраТт в 2008-2012 роках, млн. грн. [3]
188 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (155)/2014
лення, зaбезпечення piвнoгo й cпpaведливoгo дocтyпy вcix гpoмaдян дo медичниx пocлyг нaлежнoï якocтi, пщвищення ефективнocтi фyнкцioнyвaння cиcтеми oxopoни здopoв'я.
Cтaн зaпpoвaдження pефopми мoжнa oxapaктеpизyвaти тaким чинoм. Ha пеpшoмy етaпi pефopми (y 2ü11 poцi] пpo-вoдилacя aпpoбaцiя зaпpoпoнoвaниx змiн y чoтиpьox п^т-ниx pегioнax ^иев^ Biнницькiй, Днiпpoпетpoвcькiй тa Дo-нецьюй oблacтяx]. Пiдcyмкoм цьoгo етaпy е пpaктичнo зa-веpшенa poбoтa з poзмежyвaння пеpвиннoгo тa втopиннoгo piвнiв нaдaння медичнoï дoпoмoги не лише в пiлoтниx pегio-нax, a й y межax вcieï Укpaïни.
Paзoм iз тим пеpетвopення y вггчизняый cфеpi oxopoни здopoв'я cyпpoвoджyютьcя деякими pизикaми i coцiaль-нo-екoнoмiчними пpoблемaми, гoлoвними з якиx е:
- недocтaтнicть iнфopмaцiï щoдo iï пpoведення тa вiдcyтнicть меxaнiзмiв ефективнoгo мoнiтopингy зa iï пpoвaдженням тa pi-шень, нa ocнoвi звopoтнoгo зв'язку, cпpямoвaниx нa ycyнення недoлiкiв, щo виникaють (нopмaтивнa бaзa MOЗ iз pефopмy-вaння пеpвиннoï медикo-caнiтapнoï дoпoмoги виявилacя нея-кicнoю чеpез недocтaтню aпpoбaцiю в медичнiй пpaктицi);
- poзпoдiл oбcягiв фiнaнcyвaння, i^o видiляютьcя нa oxopo-ну здopoв'я, не вiдпoвiдae мiжнapoдним cтaндapтaм (в Укpaïнi тiльки 1ü-15% кoштiв, cпpямoвaниx нa медичну дoпoмoгy, пpoти 3ü-4ü% y зapyбiжниx ^ai^ax iз poзвинyтoю медици-нoю, йдуть нa пoтpеби пaцieнтiв; вiд 85 дo 9ü% - нa yтpимaн-ня ™стеми oxopoни здopoв'я, в тoмy чи^ нa зapoбiтнy плaтy];
- вдоуты eдинi ocнoви мoделi cиcтеми oxopoни здopoв'я, cпpямoвaнoï нa пiдвищення iï ефективнocтi (пiлoтнi pегioни poзpoбляли мoдель нaдaння медичнoï дoпoмoги тa пiдxoди дo ïi poзбyдoви caмocтiйнo без ïi зaтвеpдження, без ypax-yвaння cвiтoвиx cтaндapтiв BOOЗ щoдo нaближення ^сте-ми нaдaння медичнoï дoпoмoги дo мiжнapoднoгo piвня].
Уcпiшнicть пpoцеcy pефopмyвaння cyттeвo зaлежaтиме вiд дocтaтньoгo фiнaнcyвaння гaлyзi, ефективнoгo yпpaвлiння тa пoкpaщення кaдpoвoгo пoтенцiaлy cиcтеми oxopoни здopoв'я.
Hезвaжaючи нa oбмеженi фiнaнcoвi кoшти y cиcтемi oxo-poни здopoв'я, зaбезпеченicть нacелення зaклaдaми oxopo-ни здopoв'я, лiкapями, медичним пеpcoнaлoм тa лiкapняни-ми лiжкaми в Укpaïнi зaлишaeтьcя виcoкoю (тaбл. 1].
Зa дaними Деpжcтaтy Укpaïни, юльюсть лiкapiв (без вpax-yвaння зyбниx) тa cеpедньoгo медичнoгo пеpcoнaлy нa 1ü тиc. нacелення cтaнoвилa y 2ü11 poцi 49,3 тa 1ü1,ü ocoби, y 2ü12 poцi - 47,9 тa 97,2 ocoби вiдпoвiднo.
Пpoведений aнaлiз cтaнy зaбезпеченocтi нacелення oc-нoвними елементaми cиcтеми медичнoгo oбcлyгoвyвaння cвiдчить, щo icнyють cyттeвi вiдмiннocтi циx пoкaзникiв в Ук-païнi тa y кpaïнax GC (тaбл. 2].
Kiлькicть лiкyвaльниx зaклaдiв (нa 1üü тиc. нacелення] в У^'У зa вищенaведеними пoкaзникaми yдвiчi пеpевищy-вaв тaкий пoкaзник пo кpaïнax GC. Kiлькicть лiкapняниx лiжoк (нa 1ü тиc. нacелення] в Укpaïнi бyлa бiльшoю мaйже y 1,4 paзa (нa 39,4%] y пopiвняннi з «нoвими» ^'^ми GC (65 лЬ жoк] тa y 1,6 ^a 164,7%] - ыж y «cтapиx» (55], пpи цьoмy лЬ жoк iнтенcивнoгo лiкyвaння мaйже y 28 paзiв менше. Юль-кicть лiкapiв ycix cпецiaльнocтей ^a 1ü тиc. нacелення] пеpе-вищуе eвpoпейcький пoкaзник нa 48%. Taким чинoм, yci пo-кaзники ^стеми медичнoгo oбcлyгoвyвaння нacелення в Укpaïнi пopiвнянo з кpaïнaми GC е бiльшими. Oднaк якicть нa-дaння медичниx пocлyг е низькoю тa недocтaтньo дocтyпнoю.
Зa мiжнapoдними cтaтиcтичними дaними, зoкpемa, вiдпo-вiднo дo пoкaзникiв BOOЗ, Укpaïнa пo зaбезпеченocтi л^-pями нacелення cyттeвo випеpеджae тaкi ^ai^, як ^меч-чинa, Фpaнцiя, Bеликa Бpитaнiя, Швецiя, Швейцapiя тa iншi (тaбл. 3].
Taблиця 1. Зaбeзпeчeнicть лiкapями Ta лiкapняними лiжкaми нaceлeння Укpaïни
Пoкaзник 2008 2009 2010 2011 2012 Teмпи змш у 2012 po^ äo 2011 po^
Kiлькicть лiкapiв ycix cпeцiaльнocтeй, тиа ociá* 222 225 225 224 217 96,9
Kiлькicть лiкapiв ycix cпeцiaльнocтeй y poзpaxyнкy нa 10 тиа нaceлeння 48,3 49,1 49,3 49,3 47,9 97,2
Kiлькicть cepeдньoгo мeдичнoгo пepcoнaлy, тиc. ociá 465 467 467 459 441 96,1
Kiлькicть cepeдньoгo мeдпepcoнaлy y poзpaxyнкy нa 10 тиа нaceлeння 101,1 102,0 102,4 101,0 97,2 96,2
Kiлькicть лiкapняниx зaклaдiв, тиа 2,9 2,8 2,8 2,5 2,4 96,0
Юльк^ть лiкapняниx лiжoк y poзpaxyнкy нa 10 тиc. нaceлeння 95,1 94,2 94,0 90,6 89,1 98.3
Cepeдньoмicячнa зapoбiтнa плaтa, гpн. 1177 1307 1631 1778 2201 Збтьоюння в 1,2 paзa
* Без зубних ëiêapie. Джерело: [J, 10].
Taблиця 2. Пopiвняння мepeжi лiкapeнь в Укpaïнi тa кpaïнax ЕС у 2011 po^
Пoкaзник Укpaïнa Kpa'1'ни ЕС
«нoвi» «crapi»
Kiлькicть лiкyвaльниx зaклaдiв ^a 100 тиc. нaceлeння) 5,5 2,7 2,7
Kiлькicть лiкapняниx лiжoк (нa 10 тиc. нaceлeння): 90,6 65 55
y тoмy чиcлi, лiжкa iнтeнcивнoгo лiкyвaння, II-III piвнiв (нa 10 тиа нaceлeння) 1,6 45,5
Чиceльнicть лiкapiв ycix cпeцiaльнocтeй нa 10 тиc. нaceлeння 49,3 33,3
Джерело: [J, 10] та дан монпорингу МОЗ.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Ó^arni № 4 (155)/2014 1 89
Taблиця 3. Зaбeзпeчeнicть лiкapями в oкpeмиx кpaïнax ЕС тa СНД (ça дaними BOO3)
Kpaïнa Piк, ça який пpeдcтaвлeнo дaнi Юльюсть лiкapiв нa 10 ™c. нaceлeння Юльюсть cepeдньoгo мeдичнoгo пepcoнaлy нa 10 тиc. нaceлeння Юльк^ть лiкapняниx лiжoк нa 10 тиc. нaceлeння
Hiмeччинa 2010 36,9 113,8 82
Фpaнцiя 2011 33,8 93,0 66
Beликa Бpитaнiя 2011 27,7 94,7 30.0
Ïoëbùa 2010 20,7 54,0 66
Чexiя 2010 37,1 87,9 70
Швeйцapiя 2010 40,8 174,9 50,0
Швeцiя 2009 38,7 27
Угopщинa 2010 34,1 64,2 72
Pociйcькa Фeдepaцiя 2006 43,1 85,2 97
Бiлopyciя 2011 37,6 105,3 111
Moлдoвa 2011 36,4 65,0 62
Kaзaxcтaн 2011 38,4 82,8 76
eвpoпeйcький peгioн 2011 33,3 84,2 60
УкpaÏнa 2012 47,9 97,2 89,1
Джерело: [12].
У cвiтoвiй Дoпoвiдi пpo людcький poзвитoк y poздiлi «Якють медичнoï дoпoмoги» Укpaïнa зa чиcельнicтю л^-piв нa 1 тиа людей (3,1 ocoби] випеpеджae тaкi деpжaви, як Cпoлyченi Штaти Aмеpики (2,7 ocoби], Япoнiю (2,1 oco6^, Kaнaдy (1,9 ocoби], Фiнляндiю (2,7 oco6^, тa бa-гaтo Ыои деpжaв. Пpи цьoмy зa пoкaзникoм зaдoвoлен-ня якicтю медичниx пocлyг Укpaïнa з пoкaзникoм 23 (вщ-coтoк ocí6, якi виcлoвили зaдoвoлення вiд нaдaниx пocлyг] зaймae oдне з ocтaннix мicць нaвiть y пopiвняннi з деpжa-вaми з низьким piвнем людcькoгo poзвиткy (Toto - 22, Ефютя - 19].
Пpи цьoмy вищi нaвчaльнi зaклaди мaйже не зменшyють щopiчнy пiдгoтoвкy лiкapiв тa медичнoгo пеpcoнaлy. Зoкpе-мa, нa yмoвax деpжaвнoгo зaмoвлення oбcяги випycкiв оте-цiaлicтiв-медикiв y 2QQ6-2QQB poкax cтaнoвили близькo 5,5 ™c. ocí6, a з 2QQ9 po^ незнaчнo cкopoтилиcя i cтaнo-вили близькo 4,5-5 тиc. ocí6.
Зa дaними Деpжaвнoï cлyжби CTa™c™^ Укpaïни, чи-cельнicть cтyдентiв, як зaвеpшили нaвчaння y вищиx нaв-чaльниx зaклaдax зa деннoю фopмoю нaвчaння, щo знaxo-дятьcя y cфеpi yпpaвлiння MOЗ, нa пoчaтoк 2Q12/2Q13 нaвчaльнoгo poкy cтaнoвилa 14,9 ™c. ocí6, y тoмy чи^ зa paxyнoк деpжaвнoгo бюджетy нaвчaлиcя 4,3 тиc. ocí6, зa pa-xyнoк мicцевиx бюджетiв - 3,7 ™c. ocí6.
Bpaxoвyючи нaведене тa звaжaючи нa демoгpaфiчнy тyaцiю y кpaïнi i вiднocнy cтaбiльнicть oбcягiв пiдгoтoвки лЬ кapiв, мoжнa пеpедбaчити пoдaльше збiльшення зaбезпе-ченocтi лiкapями нacелення Укpaïни.
Toмy i^yK^a пpoпoзицiя щoдo збiльшення oбcягiв пiдгo-тoвки cтyдентiв-медикiв нa yмoвax деpжaвнoгo зaмoвлення не е дoцiльнoю.
Слщ зaзнaчити, щo зa poзpaxyнкaми Деpжaвнoï cлyжби cтaтиcтики Укpaïни, чиcельнocтi випycкникiв вищиx нaв-чaльниx зaклaдiв cфеpи yпpaвлiння Miнicтеpcтвa oxopoни и здopoв'я, якi oтpимaли нaпpaвлення нa poбoтy y 2Q12 poцi, cтaнoвилa близьга 42% вiд зaгaльнoï кiлькocтi випycкникiв.
Oтже, бiльшa пoлoвинa випycкникiв-медикiв пpaцевлaштo-вyeтьcя не зa нaпpaвленням MOЗ, a нa влacний poзcyд.
У той же чac нa pинкy пpaцi пoтpебa y лiкapяx зa дaними Деpжaвнoï cлyжби зaйнятocтi y 2Q12 po^ бyлa y 2,6 paзa бть-ше, нiж чигельнють незaйнятиx, якi шyкaли poбoтy, - 544Q oc-í6 нa 14 354 oдиницi вaкaнciй [9]. З ниx влaштyвaлиcя нa po-бoтy тiльки 2779 ocí6. Oднaк це не cвiдчить пpo неcтaчy фaxiв-цiв-медикiв. Haйбiльш вaгoмoю пpичинoю низьте^ пpaце-влaштyвaння зa фaxoм е низький piвень зapoбiтнoï плaти в cтемi oxopoни здopoв'я, який cтaнoвив 72,7% i 6ув меншим зa cеpеднiй пo Укpaïнi нa 27,3% (22Q1 гpн. пpoти 3Q26 фн.]. У пoтoчнoмy poцi и poзмip збiльшивcя нa Q,3 в.п. - y веpеcнi 2Q13 po^ cтaнoвив 72,4% (2362 гpн. пpoти 3261 гpн.]. I^y-вaння poзбiжнocтей пo зapoбiтнiй плaтi в pегioнaльнoмy poзpi-зi, якa пo oблacтяx е меншoю, нiж cеpедня y гaлyзi, тaкoж е пpи-чинoю неyкoмплектoвaнocтi лiкapями штaтниx пocaд [1Q].
Ocнoвaми зaкoнoдaвcтвa Укpaïни пpo oxopoнy здopoв'я (вiд 19.11.92 №2BQ1] пеpедбaченo вcтaнoвлення в деp-жaвниx зaклaдax oxopoни здopoв'я cеpеднix cтaвoк i пoca-дoвиx oклaдiв нa piвнi, не нижчoмy вiд cеpедньoï зapoбiтнoï плaти пpaцiвникiв пpoмиcлoвocтi. Oднaк oбмеженicть фН нaнcoвиx pеcypciв пpизyпиняe дю цieï нopми зaкoнoдaвця-ми пщ чac зaтвеpдження деpжaвнoгo бюджетy Укpaïни.
Oднieю з ocнoвниx пpичин низь^га poзмipy зapплaти y гaлyзi е те, щo вoнa вiднocитьcя дo бюджетниx ycтaнoв, яким пocaдoвi oклaди вcтaнoвлюютьcя згiднo з пocтaнoвoю ^бЬ нетy Miнicтpiв Укpaïни «Пpo впopядкyвaння yмoв oплaти пpaцi пpaцiвникaм ycтaнoв, зaклaдiв тa opгaнiзaцiй oкpемиx гaлyзей бюджетнoï cфеpи». Taким чинoм, зpocтaння poзмi-py зapoбiтнoï плaти в cиcтемi oxopoни здopoв'я зaлежить вщ збiльшення ocнoвниx екoнoмiчниx пoкaзникiв: ВВП, дoxoд-нoï чacтини зведенoгo бюджетy.
Уpaxoвyючи, щo зaбезпеченicть лiкapями, як вкaзyвaлocя paнiше, в poзpaxyнкy нa 1Q тиc. нacелення пеpевищye вщ-пoвiднi пoкaзники poзвинyтиx кpaïн 6вpoпи тa cвiтy, збть-шyвaти oбcяги пiдгoтoвки фaxiвцiв зa деpжaвнi гашти ввa-
19G Фopмyвaння pинкoвиx в^^^н в УкpaÏнi № 4 (155)/2014
жаемо недоцтьним. На нашу думку, спрямування держав-них кош"пв на зароб1тну плату за гщну працю лкарям стиму-люватиме медиюв залишатися працювати в систем! охоро-ни здоров'я за фахом, спонукатиме пщвищувати свою ква-л1ф1кац1ю i бути налагодженим зберегти здоров'я населення краУни. А пщготовка фах!вц!в повинна здмснюватися вщповщно до м!жнародних стандарт!в, що мае пщвищити яюсть пщготовки i квал!фкац!ю лкар!в.
Тим бтьше що за яюстю надання медичних послуг, за показниками тривалост життя, захворювашстю, народжу-ванютю та смертнютю УкраУна вщстае вщ провщних евро-пейських краУн.
Досвщ краУн св!ту переконливо свщчить, що здоров'я по-требуе значних Ывестицм - практично для вах економ!чно розвинених краУн характерне значне i неухильне зростання витрат на охорону здоров'я. Показовим з цього приводу е пор!вняння частки видатюв на охорону здоров'я у ВВП у краУнах з ринковою економкою, наведене у табл. 4.
3 наведених статистичних даних бачимо, що у 2011 роц пор!вняно з 2004 роком в уах краУнах видатки на охорону здоров'я збтьшилися. Найбтьшу частку видатюв у 2011 роц здмснили: Нщерланди - 12,0% вщ ВВП, Франтя -11,6%, Даыя - 11,2%, Н!меччина - 11,1%, Швейцарт -10,9% та Португал!я - 10,4% вщповщно (УкраУна - 7,2%).
КраУнами бвросоюзу витрачаеться на охорону здоров'я у середньому в межах 8,5% - 10% вщ ВВП. Це вщповщае встановленим вимогам В003, згщно з якими для забезпе-чення життездатност галуз! необхщно спрямовувати в неУ щонайменше 6,5% вщ ВВП, нижче якоУ система охорони здоров'я стае нежиттездатною [4]. 3а даними Ыших експер-т!в В003 щодо мУмально необхщного забезпечення фЬ
нансування на охорону здоров'я, визначена межа не менше $44 на одну особу на рк [11].
3агальн витрати на охорону здоров'я в розрахунку на одну особу в доларах США за ПКС становили в 2011 роц в Швейцари - 5564,2; у Нщерландах - 5123; Н!меччини -4371; Франци - 4086; ШвецУ -3870; 1талГУ - 3130; Порту-гали - 2624 вщповщно.
У свт в 2011 рощ за даними World health statistics 2013, середнм показник загальних витрат на охорону здоров'я у вщсотках вщ ВВП становив 9,2%, в бвроп - 9,1% [4, 12]. Середньосвтовий показник питомоУ ваги витрат консо-лщованих бюджет!в на охорону здоров'я дор!внював 15,3% вщ загальноУ суми державних витрат, або 5,3% вщ ВВП, в бвроп - 14,9 ! 6,7% вщповщно.
3агальн витрати на охорону здоров'я у свт в розрахунку на одну особу були на р!вн $1079,5 за ПКС, у тому числ! держав-н - $623,4, в Европ - $2319,5 ! $1716,9 за ПКС вщповщно.
Досвщ фЫансування гарантованих державою прав щодо охорони здоров'я у краУнах св!ту показуе, що навггь високо-розвинен! держави з! сталою економ!кою використовують дектька джерел залучення коотв для фЫансування ц!еУ га-луз!. Пор!вняння р!зних краУн свщчать про наявнють тюноУ кореляцГУ м!ж р!внем економ!чного розвитку краУни та м!рою державних зобов'язань щодо надання безкоштовноУ медич-ноУ допомоги. 3гщно з рекомендац!ями експерт!в В003 ефективне ф!нансування охорони здоров'я може бути до-сягнуто за рахунок чотирьох основних джерел: перших двох - державних (обов'язкове страхування ! фЫансування !з за-гальнодержавних фонд!в); двох Ыших - приватних (плата за медичн послуги та добровтьне страхування). Така практика фЫансування поширюеться практично на вс краУни
Таблиця 4. Видатки на охорону здоров'я в краУнах ¡з ринковою економшою
Загальн¡ витрати, % вщ ВВП Загальт витрати у ПКС, $ на душу населення Державт витрати на охорону здоров'я, % вщ загальних витрат на охорону здоров'я
2004 2010 2011 2004 2010 2011 2004 2010 2011
8,2 11,0 10,6 2162 3685 3692 72,1 76,2 75,6
8,8 10,5 10,6 2269 3975 4119 71,3 75,6 75,9
8,2 11,1 11,2 2420 4468 4564 81,9 85,1 85,2
6,8 9,0 8,9 1664 3252 3332 75,7 74,5 74,8
9,4 11,7 11,6 2349 3997 4086 78,1 76,9 76,7
10,5 11,5 11,1 2748 4342 4371 75,3 76,8 75,9
8,7 10,8 10,8 1399 3069 2918 52,5 61,5 61,2
6,1 9,2 9,4 1953 3720 3894 77,1 69,2 70,4
8,0 9,5 9,5 2032 3047 3130 72,3 77,6 77,2
6,1 7,9 7,7 2625 6712 6876 92,9 84,3 84,3
8,1 12,1 12,0 2246 5112 5123 73,2 84,8 85,7
9,3 9,3 9,1 2268 5391 5674 75,8 85,5 85,6
7,7 10,7 10,4 1441 2729 2624 70,0 65,8 64,1
7,0 9,6 9,4 1556 3057 3041 76,4 74,2 73,6
8,0 9,6 9,4 1748 3760 3870 83,8 81,0 80,9
10,4 10,9 10,9 3222 5296,7 5564,2 73,4 65,2 65,4
6,9 9,6 9,4 1763 3433 3322 83,3 83,2 82,7
8,5 9,3 9,1 1575 2282 2320 73,8 74,4 74,0
2,8 7,8 7,2 347 527 528 58,6 56,6 51,7
КраУна
Австрт
Бельпя
Дант
Фшляндт
Францы
Ымеччина
Грецт
1рландт
1тал1я
Люксембург
Нщерланди
Норвепя
Португалт
1спант
Швецы
Швейцары
Велика Британт
бвропейський репон ВООЗ
УкраУна
Джерело: [4].
Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 4 (155)/2014 1 91
Taблиця б. Джepeлa фiнaнcyвaння oxopoни здopoв'я y Hiмeччинi, Hiдepлaндax, Beликiй Бpитaнiï, США в 2G11 poöi, % вiд зaгaльниx витpaт
Джepeлa фiнaнcyвaння Kpaïнa
Hiмeччинa Hiдepлaнди Beликa Бpитaнiя США
Дepжaвнi витpaти 75,9 85,7 82,7 45,9
y тoмy чиcлi: coцiaльнe cтpaxyвaння зaгaльниx витpaт 68,1 72,0 0,0 40,4
Пpивaтнe cтpaxyвaння тa iншi пpивaтнi витpaти 11,7 9,2 8,1 42,8
0плaтa пocлyг пaцieнтoм 12,4 5,1 9,2 11,3
Paзoм 100 100 100 100
Âœepeëo: poçpaxyHKè aBTopie iç викopиcтaнням [4].
eвpoпейcькoгo pегioнy, де cпiввiднoшення деpжaвнoгo i пpивaтнoгo cектopiв фiнaнcyвaння визнaчaeтьcя piвнем екoнoмiчнoгo poзвиткy кpaïни. Cтaтиcтичнi пoкaзники зa 2Q11 pk, якi нaдaнi в тaбл. 5, вiдoбpaжaють cклaд джеpел фiнaнcyвaння ^стеми oxopoни здopoв'я в ^ai^ax iз poзви-ненoю pинкoвoю екoнoмiкoю.
У 2Q11 po^ в Hiмеччинi деpжaвне coцiaльне cтpaxyвaння cтaнoвилo 6B,1% зaгaльнoï cyми видaткiв нa oxopoнy здo-poв'я. B C0A, для якиx xapaктеpнi пpинципи пpивaтнoï ме-дицини, витpaти деpжaвнoгo coцiaльнoгo cтpaxyвaння дo-piвнювaлo 4Q,4% cyми зaгaльниx видaткiв. Haйбiльшa чacткa витpaт деpжaвнoгo coцiaльнoгo cтpaxyвaння нa oxo-poнy здopoв'я бyлa в Гoллaндiï - 72,Q%.
Бюджетнi витpaти в дaнiй гaлyзi е нaйбiльшими y Bеликiй Бpитaнiï - B5% зaгaльнoï cyми, ocu^^ в ocнoвi дaнoï ^сте-ми лежить бюджетне фiнaнcyвaння. Чacткa пpивaтнoгo CTpax-yвaння, кpiм C0A, де йoгo величинa cтaнoвить 42,B% зaгaль-ниx витpaт, в ocнoвнoмy незнaчнa i cтaнoвить B-12% бюджету гaлyзi. Чiльне мicце в бюджет oxopoни здopoв'я зaймaють кoшти, aкyмyльoвaнi нa cтpaxoвиx зacaдax: ¿^ня зaгaльнa cyмa в Hiмеччинi cтaнoвить 79,B%, в Гoллaндiï - B1,2%, |щ| cвiдчить пpo те, щo oдним iз cyттeвиx джеpел фiнaнcyвaння медичнoï дoпoмoги е зaлyчення кoштiв чеpез cтpaxoвi меxaнiзми.
Cтyпiнь знaчyщocтi медичнoгo cтpaxyвaння, кpiм тoгo, пщ-твеpджyeтьcя cтyпенем зaгaльнoï oxoпленocтi ним нacелен-ня ^afa - тaк, y ^меччиы в ньoмy беpyть yчacть 99,B% нa-cелення, y Фpaнцiï - 9B%, Япoнiï - 95%, Швейцapiï - 92%, Aвcтpiï - 9Q% [13].
Kpaïни cвiтy з piзними piвнями poзвиткy в ocтaннi poки oб'eднyють пpoцеcи pефopмyвaння гaлyзi тa cиcтеми фЬ нaнcyвaння oxopoни здopoв'я (дocтaтньo згaдaти «битви» нaвкoлo pефopми oxopoни здopoв'я в C0A y 2Q13 poцi]. Cеpед ocнoвниx нaпpямiв здiйcнення змiн екcпеpти BOOЗ видiляють тaкi: змiнa вiднocнoï poлi ypядy, poбiтникiв oxopo-ни здopoв'я тa пaцieнтiв в opгaнiзaцiï тa нaдaннi медичнoï дoпoмoги; змiнa y cпiввiднoшенняx джеpел фiнaнcyвaння гaлyзi; зм^ метoдiв oплaти пpaцi [11]. У пеpевaжнiй бть-шocтi ^afa пpефеpенцiï нaдaютьcя cиcтемi, в ocнoвi якoï ле-жaть cтpaxoвi зacaди. ^вгть тaкa кpaïнa, як C0A, з тpaди-цiйнoю лiбеpaльнoю екoнoмiкoю, пoвoдить pефopмy oxopo-ни здopoв'я, в яюй як oдин iз вapiaнтiв пocилення деpжaвнo-ro кoнтpoлю poзглядaeтьcя мoжливicть зaпpoвaдження центpaлiзoвaнoï бюджетнo-cтpaxoвoï мoделi oxopoни здo-poв'я з oпocеpедкoвaнoю фopмoю opгaнiзaцiï.
Hеoбxiднicть змiн в opгaнiзaцiï oxopoни здopoв'я в ^ai^ax CHД пoв'язaнa з пpaгненням бтьш екoнoмнo i ефективнo витpaчaти oбмеженi фiнaнcoвi pеcypcи, щo видiляютьcя нa нaдaння медичнoï дoпoмoги нacеленню.
У pезyльтaтi pефopмyвaння cиcтеми oxopoни здopoв'я y ^ai^ax CHД (децентpaлiзaцiï yпpaвлiння, демoнoпoлiзaцiï деpжaвнoгo cектopy oxopoни здopoв'я, бaгaтoкaнaльнocтi фЬ нaнcyвaння, зaпpoвaдження oбoв'язкoвoгo медичнoгo CTpax-yвaння в деяю/ix ^ai^ax, зoкpемa в Pociï, Moлдoвi, впpoвa-дження pинкoвиx меxaнiзмiв] вiдбyлocя знaчне зниження o6-cягy тa якocтi медичнoï дoпoмoги тa зaгocтpення пpoблеми з iï зaбезпечення, !o пpизвелo дo пopyшення кoнcтитyцiйниx пpaв гpoмaдян нa дocтyпнy i безкoштoвнy медичнy дoпoмoгy. Жoден з пеpеpaxoвaниx пiдxoдiв не 6ув pеaлiзoвaний деpжa-вaми Cпiвдpyжнocтi в пoвнoмy oбcязi, cycпiльcтвo не дoмo-глocя бaжaнoгo pезyльтaтy, cпpямoвaнoгo нa пiдвищення якocтi нaдaння медичнoï дoпoмoги нacеленню [14].
У 2Q11 po^ y ^ai^ax Cпiвдpyжнocтi (зa дaними BOOЗ) cпiввiднoшення витpaт кoнcoлiдoвaниx бюджетiв нa oxopoнy здopoв'я дo BBП y вiдcoткax cтaнoвилo: в Aзеpбaйджaнi, Bipменiï, Taджикиcтaнi - 1,1, 1,5 i 1,6% вiдпoвiднo; в Kaзax-CTa^ - 2,3%, в Укpaïнi, Pociï тa Бiлopyci - 3,7%, в K/ipn/^-cтaнi - 3,9%, y Moлдoвi - 5,2% [4].
Зaгaльнi витpaти нa oxopoнy здopoв'я в poзpaxyнкy нa oд-нoгo жителя в дoлapax C0A зa П^ cтaнoвили: y Pociï тa БЬ лopyci - $1316,3 тa $793,5; y Kaзaxcтaнi, Укpaïнi i в Aзеp-бaйджaнi - $533,6; $527,5 i $523,1; y Moлдoвi - $3B5,5; y Bipменiï - $249,5; y K^pr^CTa^ i Taджикиcтaнi - $16Q,7 i $135,4 вiдпoвiднo.
Висновки
B Укpaïни icнye невiдпoвiднicть мiж зaдеклapoвaними кoн-cтитyцiйними гapaнтiями нa нaдaння безoплaтнoï медичнoï дo-пoмoги нacеленню тa ïx pеaльним ф^нмвим зaбезпеченням.
Oбмежене деpжaвне фiнaнcyвaння нa oxopoнy здopoв'я вимaгae нacелення витpaчaти нa oплaтy медичниx пocлyг ocoбиcтi кoшти, якi дocягaють 47% вщ зaгaльнoгo oбcягy i в пoдaльшoмy мaють тенденцiю дo збiльшення (в eвpoпейcь-кoмy pегioнi тaкi витpaти cтaнoвлять 19,1-2Q,4%]. Знaчнa чacтинa нacелення, ocoбливo мaлoзaбезпеченi веpcтви нa-млення, не cпpoмoжнa вiдшкoдoвyвaти витpaти нa oдеp-жaння медичниx пocлyг. Mae мюце низький piвень деpжaв-ниx витpaт нa пpидбaння лiкapcькиx зacoбiв, з якиx ïx левo-ву чacтинy гpoмaдяни змyшенi кyпyвaти зa влacнi кoшти.
192 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 4 (155)/2014
Незважаючи на обмежен фЫансов! кошти в систем! охо-рони здоров'я, наведен! дан свщчать про високу забезпече-íicTb населенна медичними закладами, лкарями, медичним персоналом та лкарняними л!жками.
Соц!ально-економ!чн! перетворення у кра'У потребують науково обгрунтованого пошуку напряму побудови укра-ТнськоТ модел! охорони здоров'я, яка б на основ! р!вност та сол!дарност! забезпечувала полтшення здоров'я населенна, своечасно реагувала на обгрунтован та соц!ально зна-чущ! потреби в медичнм допомоз! та забезпечувала спра-ведливий ! ефективний розпод!л ф!нансових кооглв. 3 огля-ду на вищесказане не виключаеться, що найб!льш оптимальною моделлю може бути модель бюджетно-страхово'Т медицини, коли життезбер!гаюч! функцп (онколог!ю, со-ц!альн! захворювання (СН1Д, туберкульоз), нев!дкладну ме-дичну допомогу, допомогу при пологах, охорону материнства ! дитинства тощо) покладають на державне забезпе-чення, а решту - на Фонд обов'язкового медичного соц!аль-ного страхування.
М!жнародний досв!д оргаызаци систем медичного со-ц!ального страхування, як! побудован! за р!зними моделями систем охорони здоров'я, св!дчить про досить тривалий тер-м!н 'хнього впровадження (десятки роюв).
Проведення реформи охорони здоров'я УкраТни е першим кроком реоргаызаци медично'Т галуз!, яка супроводжуються деякими ризиками ! соц!ально-економ!чними проблемами.
3а умов, як! склалися в охорон! здоров'я УкраТни, пщго-товка до запровадження ОДСМС неможлива без повного завершення комплексу розпочатих реформ, тривалють яких залежатиме, перш за все, вщ ф!нансово-економ!чних, ор-ган!зац!йних, соц!альних та !нших фактор!в.
Список використаних джерел
1. Инвестиции в здоровье: ключевое условие успешного экономического развития стран Восточной Европы и Центральной Азии [Электрон. ресурс] // Marc Suhrcke, Martin McKee, Lorenzo Rocco // Всемирная организация здравоохранения, 2008, от имени Европейской обсерватории по системам и политике здравоохранения,
2008. Режим доступа: http://www.euro.who.int/__data/as-
sets/pdf_file/0004/74740/E90569R.pdf.
2. Конституцт УкраТни, ст. 49. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-% D0%B2%D1%80
3. Виконання Державного бюджету. Державна казначейська служба УкраТни [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://treasu-ry.gov.ua/main/uk/doccatalog/list
4. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: Health financing: Health expenditure ratios by country. - Global Health Observatory Data Repository: http://apps.who.int/gho/data/node.main.75?lang=en
5. Стратеги розвитку системи охорони здоров'я: украТнський ви-м!р: Лехан В.М., Слабкий Г.О., Шевченко М.В. - К., 2009. - С. 7.
6. Самоофнка населенням стану здоров'я та рвня доступност окремих вид!в медичноТ допомоги у 2012 роц (за даними виб!рко-вого опитування домогосподарств у жовтн 2012 року) [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Коваль О.П. Запровадження обов'язкового державного медичного страхування як складова державного управляя зм^ами сфе-ри охорони здоров'я в Украп-ii / О.П. Коваль, Т.П. Авраменко // 1н-вестици: практика та досвщ: наук. фах. вид. [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://www.investplan.com.ua/
8. Сучасний стан, шляхи i перспективи реформи у сфер! охорони здоров'я УкраТни: Парламентсью слухання 05.06.201 3 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ par_sl/SL050613.htm
9. Державна служба зайнятост [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/list/ca-tegory?cat_id=305437
10. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukr-stat.gov.ua/
11. WHO Global Health Expenditure Atlas 2012 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.who.int/nha/atlas.pdf
1 2. World health statistics 2013. - World Health Organization 2013 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.who.int/ about/licensing/copyright_form/en/index.html
13. Петухов В.В. Организация статистического учета и отчетности в системе обязательного медицинского страхования: Уч.-ме-тод. пособие // Под ред. В.В. Петухова. - М., 2000. - 192 с.
14. О состоянии здоровья населения, организации системы здравоохранения в странах СНГ. - Доклад: 2009. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: www.vkp.ru/upload/global/0911_isp_4-4doklad.doc
П.П. САМОФАЛОВ,
к.e.н., дoцeнт, Kиïвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт тexнoлoгiй тa дизaйнy
Упpaвлiння витpaтaми aкцioнepниx тoвapиcтв
Ó cтaттi poзкpивaютьcя ocoбливocтi витpaт як o&e^a yпpaвлiння, виoкpeмлeнo ocнoвнi пpинципи yпpaвлiння витpaтaми, зaвдaння тaкoгo yпpaвлiння, a тaкoж ФункцИ' yпpaвлiння витpaтaми, виoкpeмлeнo тpaнcaкцiйнi ви-
тpaти. Haдaютьcя пpoпoзицiï щoдo yдocкoнaлeння тaкo-m yпpaвлiння, ùo пepeдбaчae зacтocyвaння кoнтpoлiнгy.
Kërn40Bi слова: пpинципи yпpaвлiння витpaтaми, витpa-ти aкцioнepниx тoвapиcтв, тpaнcaкцiйнi витpaти, кoнтpoлiнг.
© П.П. САМОФАЛОВ, 2014
Фopмyвaння pинкoвиx в^^^н в У^Тн № 4 (155)/2014 1 93
