CC BY
21
P.I. ШЕПЕТЬКО,
acnipaHT кафедри управлння нацональним господарством, Нацюнальна академiя державного управлння при Пpезидентовi Украни [НАДУ]
Неошдустр1ал1зац1я як фаза технолопчного розвитку реального сектору економши
У статт доспджено сутнсть процесв iндуcтpiалiзацií i неоiндуcтpiалiзацií, вплив деiндуcтpiалiзацií на технолопчний розвиток свтового господарства. Розглянут особливост деiндуcтpiалiзацiйних процесв в економiцi Украни. Робиться наголос на важливост проведення полтики неондустрально!' модеpнiзацií як необидно'!' умови технолопчного розвитку нацюнальноi економiки.
Ключов! слова: iндуcтpiалiзацiя, деiндуcтpiалiзацiя, неоiндуcтpiалiзацiя, модеpнiзацiя, технолопчний розвиток.
Р.И. ШЕПЕТЬКО,
аспирант кафедры управления национальным хозяйством, Национальная академия государственного управления при Президенте Украины [НАГУ]
Неоиндустриализация как фаза технологического развития реального сектора экономики
В статье исследована суть процессов индустриализации и неоиндустриализации, влияние деиндустриализации на технологическое развитие мирового хозяйства. Рассмотрены особенности деиндустриализационных процессов в экономике Украины. Акцентировано внимание на важности реализации политики неоиндустриальной модернизации как необходимого условия технологического развития национальной экономики.
Ключевые слова: индустриализация, деиндустриализация, неоиндустриализация, модернизация, технологическое развитие.
R.I. SHEPETKO,
doctoral student, Dept. of National Economy National Academy for Public Administration under the President of Ukraine
Neo-industrialization as a stage of technological development the real economy
In this article the author investigates the essence of the industrialization, the neo-industrialization and the impact of the de-industrialization on the technological development of the global economy. The article considers features of de-industrialization in Ukraine and gives emphasizes to the importance of the technological modernization.
Keywords: industrialization, de-industrialization, neo-industrialization, modernization, technological development.
Постановка проблеми. Св1това цивт!зацт вийшла на новий етап свого розвитку, який характеризуемся масовою ¡нтелектуалЬацею виробничого процесу, комп'ютеризацюю та поширенням високих технолопй у вах сферах життя сус-птьства. Особливютю розвитку сучасноТ свгговоТ' економн-ноТ думки, особливо тсля фшансовоТ кризи 2008-2009 ро-юв, е вщновлення ¡нтересу до розвитку реального сектору економки, насамперед промислового виробництва ¡ зрос-тання його продуктивность
У березы 2010 року на замЫу староТ ГНсабонськоТ' стратеги 6С був прийнятий документ, що визначае довгостроков¡ прюритети економнного розвитку - «бвропа 2020: страте-г¡я ¡нтелектуального, сталого ¡ всеохоплюючого зростання». В цьому документ промислов¡сть знаходиться в центр¡ но-воТ модел¡ розвитку економ¡ки бвросоюзу, в¡дновлення виробництва в¡днесено до числа найважливших ¡ найнеобх¡д-н0их пр¡оритет¡в европейськоТ пол¡тики. Стратег¡я «бвропа 2020» мае на мет¡ забезпечення «...найкращих умов для розвитку сильно', конкурентоспроможноТ ¡ диверсиф¡кова-ноТ' виробничоТ бази в eвроп¡, а також для пщтримки переходу виробничих секторв до б¡льшоТ енергетичноТ ¡ ресурсноТ ефективност¡» [1]. Президент Сполучених Штатв Америки Барак Обама також наголошуе на необх¡дност¡ в¡дновлення промисловостк «Якщо ми хочемо мати здорову та зростаю-чу економ¡ку, нам потр^ен здоровий виробничий сектор» [4]. У Роси встали на шлях послщовноТ модерн¡зац¡Т' промисло-вост¡ в рамках «Стратеги-2020».
В УкраТн¡ протягом роюв незалежност¡ сформувався екс-портосировинний тип розвитку, який базувався на виробни-Ф^ енерго- та ресурсом¡сткоТ' продукц¡Т' металурпйних п¡дпри-емств, а також товарв ¡з низьким ступенем обробки. Глобальна фЫансова криза п¡дтвердила ц¡лковиту безперспективнють такого п¡дходу. Посилення процес¡в деЫдустрнлваци зумов-люють п¡двищення р¡вня учас^ держави в забезпеченн¡ ста-бтьного економ¡чного розвитку та формування концепци новоТ ¡ндустр¡ал¡зац¡Т' економ¡ки УкраТни. Основними завданнями цюТ концепц^Т мае стати створення високотехнолопчних ¡нновац¡й-них галузей 5 ¡ 6-го технолог¡чних укпадв з одночасною мо-дерн¡зац¡eю традиц^них металург¡йних комплекс¡в.
Анал!з дослщжень та публкащй з проблеми. В су-часному розум¡нн¡ терм¡ни «нова ¡ндустрвлвацт» ¡ «нове ¡н-дустр¡альне сусптьство» були запроваджен¡ Дж.К. Гелбрей-том у праф «Нове ¡ндустр¡альне сусптьство».
3 того часу безмежна юльюсть авторв у своТ'х працях пщ-н¡мали питання нео¡ндустр¡ал¡зац¡Т'. Важливе мюце серед ц¡eТ множини пос¡даe опублкована у 2012 роц¡ робота американ-ського вченого П¡тера Марша «Нова промислова революцт: споживач¡, глобал¡зац¡я, юнець масового виробництва».
Серед в¡тчизняних ¡ заруб¡жних науковц¡в значних до-сягнень у фй сфер¡ досягли В. Геець, А. Задоя [10], В. Бодров [6], Ю. Юндзерський, А. Амоша [5], Д. Турко, В. Байнев, С. Губанов [9] та ¡ншк
Виокремлення невир^шених ран'име частин загальноi проблеми. Але, незважаючи на довол¡ детальний аналв, концепц¡я
© P.I. ШЕПЕТЬКО, 2014
Формування ринкових в1дносин в YKparni № 8 (159)/2014 29
неоЫдустрвлваци мае ще багато нерозглянутих аспекта. Зо-крема, потребують уточнення сутност ¡ндустрнл^аци та неоЫ-дустр1ал1зацГГ; узагальнення понятмних аспект¡в, пов'язаних ¡з ними; подальшого обгрунтування необх¡дност¡ проведення вщ-повщних процес¡в в Украíн¡; удосконалення теоретико-мето-долог¡чних засад щодо ¿х наукового забезпечення.
Метою crarri е дослщження сутност¡ ¡ узагальнення по-ня™них аспект¡в процес¡в ¡ндустр¡ал¡зац¡í та неоЫдустрв-л¡зац¡í; анал¡з сучасного стану економки Укра'ни, зокрема реального сектору; обгрунтування необх¡дност¡ проведення нео¡ндустр¡альноí модерызацп нацюнально' економ¡ки.
Виклад основного Marepiany. В економпнм л¡тератур¡ не ¡снуе однозначного визначення поняття «¡ндустр¡ал¡зац¡я», що значною м^ою пов'язано з багатоман¡тн¡стю явищ ¡ проце-с¡в, як¡ включен в цей терм¡н. Значна частина науковцв ро-зум¡ють п¡д ¡ндустр^лвацюю стр¡мкий економ¡чний розвиток, який грунтуеться на значному перем¡щенн¡ людських ¡ мате-р¡альних ресурс¡в ¡з стьського господарства в промислов¡сть. lнод¡ пщ ¡ндустр¡ал¡зац¡eю розум¡eться переважання частки населення, зайнятого у промисловому виробництв^ порвняно з ¡ншими секторами економ¡ки. В радянсьюй л¡тератур¡ три-валий час панувала думка, зпдно з якою ¡ндустрвлвацт - це розвиток переважно важко' промисловост¡ [8, с. 168]. В Ор-гашзацп Об'еднаних Нацм ¡ндустр¡ал¡зац¡ю розум¡ють як про-цес розвитку обробно' промисловост¡ [2].
Французький ¡сторик Фернан Бродель у сво'й прац¡ «Ма-тер¡альна цив¡л¡зац¡я, економка ¡ кап¡тал¡зм XV-XVIII стол^-тя» характеризуе ¡ндустр¡ал¡зац¡ю як перех¡д вщ дом¡нування с¡льського господарства до ремесел ¡ промислову револю-ц¡ю як прискорення цього процесу [7, с. 65].
1ндустрвлвацт - це перехщ вщ ручно' прац¡ до машинно', коли прац¡вник зв¡льняeться в¡д безпосередньо' дм на предмет працк Це спричинило зростання продуктивност¡ прац у первинному сектор¡ та значне перемщення робочо' сили у промисловють. Загальноприйнятою ознакою завершення процес¡в ¡ндустрвлваци вважаеться переважання мюько-го населення над стьським, дом¡нування промисловост¡ над стьським господарством, а також мехаызацт ус¡х галузей нац¡онального господарства.
Р. Арон, У. Ростоу, Дж. К. Гелбрейт под¡лили процес ¡нду-стр^лвацп на три потужн¡ хвил¡. Перша хвиля - кра'''ни-лЬ дери (США, Япони, 6С], в яких процес ¡ндустр^л^аци ¡ ур-башзацп активно проходив з юнця XIX ст. Друга хвиля - це Радянський Союз ¡ комунютичы кра'ни Схщно''' бвропи. Третю хвилю ¡ндустр^лвацп започаткували «аз^тсью тигри», Ма-лайз¡я ¡ Та'ланд. Початкового стимулу для розвитку цим кра-'нам надала велика юльюсть як¡сноí дешево' робочо' сили та Таблиця 1. Структура промисловост Укра'ши, % *[12]
здатн¡сть швидко сприймати ¡ в¡дтворювати запозичен¡ технологи, на основ¡ яко' почали виробляти ¡ експортувати кон-курентоспроможну продущю на св¡товий ринок. Згодом до них приеднався Китай, який вщмовився в¡д радянсько' мо-дел¡ розвитку ¡ створив свою власну, та 1ндт, яка п¡сля довгих спроб соц^лютичного розвитку встала на шлях л^ерально' економ¡ки. Дв¡ останн хвил¡ ¡ндустр¡ал¡зац¡í базувалися на модел¡ наздоганяючого розвитку [14, с. 36-42].
На завершальному етап¡ процесу ¡ндустрнл^аци розвину-т¡ зах¡дн¡ сусп¡льства приступили до формування постЫдустрЬ ального сусптьства, оск¡льки зростання продуктивност¡ прац¡ у промисловост дозволило скерувати значн¡ трудов¡ ¡ матерЬ альн¡ ресурси у сферу послуг. У розвинутих кра'нах становлен-ня пост¡ндустр¡ального сусп¡льства вщбувалося шляхом розвитку галузей п'ятиринного ¡ шестиринного сектор¡в, тод¡ як обробна промисловкть виносилась у нов¡ ¡ндустр¡альн¡ кра'ни. Фактично в промислово розвинутих кра'нах в¡дбувалися про-цеси деЫдустрнлваци, ¡ св¡това ф¡нансова криза яскраво ви-явила безперспективн¡сть тако' концепци розвитку.
За класичним визначенням деЫдустр^лвацт характеризуе значне зниження рол¡ промисловост¡ у структур¡ нацю-нального, а також процес перетворення ¡ндустр^льних кра-|'н в аграрнк За ¡ншим визначенням значення цього термЫу пов'язане з¡ зростанням продуктивност прац¡ у промисло-вост¡, що дозволяе зв¡льнити частину трудових ресурса ¡ скерувати 'х у сферу послуг. Отже, окр^ негативного за-барвлення де¡ндустр¡ал¡зац¡я може бути позитивною, коли цей процес супроводжуеться зростанням продуктивност прац¡ в реальному сектор¡ економ¡ки.
У пост¡ндустр¡альному сусп¡льств¡ зростають як промис-лов¡сть, так ¡ сфера послуг. Але остання зростае швидши-ми темпами, випереджаючи промисловий сектор, тому його частка в економный структур¡ зб¡льшуeться. Промисловють також зростае, але пов¡льн¡ше, осктьки потреби населення у промислов¡й продукцп вже задоволен¡.
Укра'на тривалий перюд з час¡в отримання незалежност¡ рухалась шляхом руйнвно''' деЫдустрвлваци, причиною яко' стали дез¡нтеграц¡йн¡ процеси м¡ж кра'нами, що утворились п¡сля розпаду СРСР. ДеЫдустрвлвацт в Укра'У характери-зуеться: а] суттевим зниженням продуктивност¡ прац у про-мисловост¡ (цей показник принайми втрич¡ нижчий за рвень розвинутих кра'н]; б] диспропорц¡ями у структур¡ ВВП, як¡ проявились у стрмкому зростанн¡ продукци третинного сектору на фон скорочення промислового виробництва; б] збтьшен-ням частки добувно' промисловост¡ й металург¡йного комплексу в нацюнальному експорт¡ за рахунок зменшення продукци вторинного сектору, особливо машинобудування. Якщо
1990 2000 2012
Промислов¡сть, 100,0 100,0 100,0
у тому числ¡:
харчова 18,6 17,4 18,2
легка 10,8 1,6 0,7
жмнна та нафтох¡м¡чна 6,0 5,8 8,8
чорна металурпя 11,0 27,4 16,0
машинобудування 30,7 13,2 10,2
lнш¡ 22,9 34,6 46,1
* Джерело: складено автором за даними [12].
30 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 8 (159)/2014
y 1990 poui nacTKa Mai±iiHo6yflyBaHHn y np0Mi/icn0B0CTi 3a-iiMana 6ni3bK0 31%, i|o BiflnoBiflano piBHra npoMicnoBo po3-BiHyTiM Kpai'HaM, to 3a poKi He3anexHocTi BoHa CKopoTinacb BTpini i 3icTaBina y 2012 poui nrnxie 10,2% (Ta6n. 1).
3a iH^opMauiera flepxaBHoi' cTaTicTinHoi' cnyx6i yKpai'Hi, nacTiHa iHHoBauiiiHo aKTiBHix niflnpieMcTB y npoMicnoBocTi y 2012 poui flocnrna 17,4%. y po3BiHyTix Kpai'Hax un nacTKa cTaHoBiTb 50-80% niflnpieMcTB, a y Kpa'Hax UeHTpanbHoi' Ta CxiflHoi GBponi, nKi HeiioflaBHo 6yni npiiHnTi flo GBponei-cbKoro Cora3y, - 30%. loKa3HiK HayKoeMHocTi BBn b yKpai'Hi cTaHoBiB 0,9%. TaKox 3HanHe 3aHenoKoeHHn BiKniKaraTb noKa3HiKi BnpoBaflxeHHn iHHoBauii Ha npoMicnoBix niflnpi-EMcTBax y Harnii Kpai'Hi. y 2012 poui iHHoBauii' 6yni BnpoBa-flxeHi Ha 3403 npoMicnoBix niflnpieMcTBax (ManoBiflxoflHi, pecypco36epirarani Ta 6e3BiflxoflHi TexHonorinHi npoueci 6yni BnpoBaflxeHi Ha 554 niflnpieMcTBax). iHHoBauiiHa Ta KoHKy-peHTocnpoMoxHa npoflyKuin 3a cBiToBiMi cTaHflapTaMi Bipo-6nnnacb Ha 332 niflnpieMcTBax.
Ha flaHii nac b eKoHoMiui yKpai'Hi floMiHye npoMicnoBicTb TpeTboro Ta neTBepToro TexHonorinHix yKnafliB. lepeBax-Horo po3BiTKy Ha6yni Hi3bKoTexHonorinHi cipoBiHHi rany3i (Ta6n. 2), a TaKox eHepro-, pecypco- i npaueMicTKi Bipo6Hi-UTBa. HayKoMicTKi rany3i b yKpai'Hi, flo nKix HanexaTb HaHoTex-Honorii, onToeneKTpoHiKa i ^oToHiKa, ^aKTinHo BiflcyTHi.
Ha cBiToBix piHKax yKpai'HcbKa npoflyKuin npicyrnn nepe-BaxHo b cipoBiHHix i Hi3bKoTexHonorinHix cerMeHTax, |o niflTBepflxye cTaTyc yKpai'Hi nK «cipoBiHHoro npiflaTKy» no-cTiHflycTpianbHix Kpai'H. OflHiera 3 ochobhix npiniH nafliHHn npoMicnoBoro Bipo6HiuTBa nifl nac cBiToBoi' ^iHaHcoBoi' Kpi-3a 2008-2009 poKiB 6yna cneuiani3auin Ha Hi3bKoTexHono-rinHoMy eHepro- i pecypcoMicTKoMy Bipo6HiuTBi Ta ioro He-HauineHicTb Ha BHyTpiixiHii piHoK [5, c. 8].
3riflHo 3 Tno6anbHMM iHfleKcoM iHHoBauii (Global Innovation Index), nKii 6yB po3po6neHii KopHenbcbKiM yHiBepciTeToM, 6i3Hec-0Konora INSEAD Ta BcecBiTHbora opraHi3auiera iHTe-
neKTyanbHoi' BnacHocTi WIPO, peiTiHr yKpai'Hi b 2013 poui noHi3iBcn flo 71-ro Micun, BTpaTi/iBixin BiciM no3iuii y nopiB-HnHHi 3 2012 poKoM (Ta6n. 3).
TinbKi BxiTTn HaranbHix 3axofliB 3flaTHi 3MiHiTi ciTyauira i niflBii|iTi HayKoeMHicTb, TexHonorinHicTb Ta iHHoBauiiHicTb eKoHoMiKi yKpai'Hi. Uinnra uix 3axofliB Mae 6yTi oHoBneHHn bi-po6Hinix 3aco6iB, npoBefleHHn TexHiKo-TexHonorinHoi Moflep-Hi3aui'' HauioHanbHo! npoMicnoBocTi i npiBefleHHn ¡T flo cBiToBix noKa3HiKiB npoflyKTiBHocTi Ta KoHKypeHTocnpoMoxHocTi.
IcHye KinbKa niflxofliB y npoBefleHHi TaKoi' мoflepнiзauii' - «Ton-kobii» i «^poHTanbHii». «TonKoBa» TexHonorinHa MoflepHi3auin npoxofliTb rnnnxoM cTBopeHHn «TonoK 3pocTaHHn» - KnranoBix rany3ei npoMicnoBocTi, nKi o6iparaTbcn i3 BpaxyBaHHnM i'x Tex-HonorinHoi' nepcneKTiBHocTi. Uei Bifl MoflepHi3auii' He noTpe6ye 3HanHix 3aTpaT pecypciB Ta pafliKanbHoi' cTpyKTypHoi' nepe6y-floBi. Ha flyMKy B. BoflpoBa, caMe uei Bifl HeoiHflycTpiani3auii' e Hai6inb0 npiiinTHiM flnn yKpai'Hi: «Heo6xiflHo He HaMaraTicn oxoniTi He oxonnraBaHe, 6epynicb 3a npoBefleHHn napanenb-ho 21 pe$opMi... BapTo 3aiHnTicn cTBopeHHnM MoflepHi3auii-Horo nflpa eKoHoMiKi y Birnnfli ^opMyBaHHn i niflTpiMKi xona 6 fleKinbKox yKpai'HcbKix iHHoBauiiHix Bipo6HiuTB, niflnpieMcTB, 6peHfliB cBiToBoro piBHn Tiny Nokia» [6, c. 69].
«OpoHTanbHa» TexHonorinHa MoflepHi3auin a6o HeoiHflycTpi-ani3auin nepefl6anae noBHe cTpyKTypHe oHoBneHHn eKoHoMi-Ki i3 BnpoBaflxeHHnM hobix bicokix TexHonorii i noTpe6ye BeniKoi' KoHueHTpauii' TpyfloBix Ta iHTeneKTyanbHix pecypciB Kpai'Hi, a TaKox 3HanHix iHBecTiuii b oHoBneHHn npoMicno-Boi iH^pacTpyKTypi. XapaKepHora o3HaKora HeiHflycTpiani3auii' e BnpoBaflxeHHn iHHoBauiiHix TexHonorii, nKi 6a3yraTbcn Ha 6a3i Bipo6HMnix ^aKTopiB 5-6 TexHonorinHix yKnafliB, Ta MoflepHi-3auin npoMicnoBocTi. OcKinbKi caMe npoMicnoBicTb, cTBopra-rani Hai6inb0Mi noniT Ha iHHoBauii, Moxe cTaTi KaTani3aTo-poM i noKoMoTiBoM iHHoBauiiHoi' eKoHoMiKi Ta 3a6e3nenyBaTi nporpeciBHiMi 3aco6aMi Bipo6HiuTBa iHrni c^epi cycninb-Horo xiTTn. Ha flyMKy C. Ty6aHoBa, «HeoiHflycTpiani3auin - ue
Tafi^Mun 2. TexHonorinHa CTpyKTypa eKcnopTy TOBapiB nepepofiHoi npoMMC^OBOCTi b 30BHirnHin TopriB^i YKpaiHM y 2011 poui, % [11]
PiBeHb TexHo.oriu ToBapiB, ^o eKcnopTyrnTbcn EKcnopT, %
Bcboro peani3oBaHo npoflyKuii' npoMicnoBocTi, 100,00
y ToMy nicni:
Hi3bKii piBeHb TexHonorinHocTi (low technology) 19,4
cepeflHbo-Hi3bKoTexHonorinHi (medium-low technology) 51,2
cepeflHbo-BicoKoTexHonorinHi (medium-high technology) 26,9
BicoKoTexHonorinHi (high technology) 2,6
KpaiHa no3Muin noKa3HMK (0-100)
2012 2013 3MiHa 2012 2013 3MiHa
0Beiuapin 1 1 - 68,2 66,59 -1,61
BeniKo6piTaHin 5 3 +2 61,2 61,25 +0,05
C0A 10 5 +5 57,7 60,31 +2,61
HiMenniHa 15 15 - 56,2 55,83 -0,37
lonbia 44 49 -5 40,4 40,12 -0,28
MonfloBa 50 45 -5 39,2 40,94 +1,74
Pocin 51 62 -11 37,9 37,2 -0,07
yKpai'Ha 63 71 -8 36,1 35,78 -0,32
Binopycb 78 77 +1 32,9 34,62 +1,72
P^epeno: CKna^eno aBTopoM 3a fiahMMM [3].
TafiflMun 3. flMHaMiKa T.no6a.nbHoro iHfleKcy iHHoBauiu 3a 2012-2013 poKM [3]
OopMyBaHHA PMHKOBMX BiflHOCMH B yKpai'Hi № 8 (159)/2014 31
друга фаза ¡ндустрвл^аци сусптьства, фундаментом якоУ являеться автоматизац¡я виробничих сил» [9, с. 6].
0знаками нео¡ндустр¡ал¡зац¡ï являються: а) замЫа машинного виробництва автоматизованим ¡ роботизованим; б) перех¡д вщ ¡ндустр¡альноï ¡ рентно-борговоУ до ¡нновацм-ноУ економ¡ки. Джерелами економ¡чного розвитку, замють залучення додаткових трудових чи матервльних ресурс¡в, стають технологи та ¡нноваци (екстенсивний розвиток замЬ няеться ¡нтенсивним). Bарт¡сна оц¡нка ВВП замЫюеться по-казниками продуктивност¡ прац¡ ¡ якост¡ життя як критер¡ями ефективностг Головними «локомотивами» неоЫдустр^ль-но' економки стають науком¡стк¡ та високотехнолог¡чн¡ га-луз¡ 5-6 технолог¡чних уклад¡в (мкроелектронка, ¡нформа-тика, б¡отехнолог¡ï, нанотехнологи, генна ¡нженерт, освоення нових вид¡в енерги, косм¡чного простору та супутниковий зв'язок). Значну частину експорту нео¡ндустр¡альних кра'н становить ¡нновац¡йна ¡ високотехнолог¡чна продукцт.
На думку американського соц¡олога ¡ футуролога Елв¡на Тоффлера, яку вЫ виклав у сво'й прац¡ «Третя хвиля», нова ¡н-дустр¡ал¡зац¡я означае не розвиток великих компан¡й, а появу таких технолопй, як¡ будуть сприяти ¡ндивщуал^аци виробництва ¡ будуть нац¡лен¡ на задоволення нових потреб людства, пов'язаних ¡з збереженням здоров'я, молодост¡, краси та отриманням широко' гамми нових вражень [13, с. 51].
Головним завданням неоЫдустрвл^аци е не т¡льки ство-рення ново' продукци, але ¡ виробництво класичних товара за допомогою найсучасышого комп'ютерного забезпечення ¡ використанн¡ останых досягнень у сферах нанотехнолог¡й, хм'', б¡олог¡ï та ¡н.
В Украи-л пр¡оритетними галузями для нео¡ндустр¡альноï модерызацп, окр¡м традиц¡йних (металург¡я, х¡м¡чний, прни-чодобувний та нафтогазовий комплекси), залишаються судно-, ав¡а-, ракето- ¡ машинобудування, атомна енергетика, ¡ фармацевтика, а також таю галуз¡ як радюелектронка, об-числювальна техн¡ка, засоби зв'язку, бю- ¡ нанотехнологи. Важливим напрямком неоЫдустр^л^ацп являеться модер-шзацт ВПК, розвиток якого набувае особливого значення на початку 2014 року, враховуючи зовышш прояви агреси, спрямован на знищення нац¡ональноï незалежност¡ Укради.
0ск¡льки тривал¡ процеси деЫдустр^л^ацп перших двох десятил^ь незалежност¡ Украини знизили престижнють ро-б¡тничих профес¡й, тому, на думку А. Задо1, важливим еле-ментом державноï пол¡тики пщ час проведення неоЫду-стр^лвацп являеться розвиток людського капралу, тобто «реабттацт ¡ндустр¡альноï ¡деологп та ïï компонента, пре-стижн¡сть зайнятост¡ в промисловоси приваблив¡сть бвне-су в реальному сектор^ диктатура технолог¡чноï та виробни-чоГ дисципл¡ни» [10, с. 151].
Рушмною силою нео¡ндустр¡альних перетворень виступа-ють велик¡ м¡жгалузев¡ вертикально ¡нтегрован фЫансово-промислов¡ комплекси, як¡ здатн усп¡шно конкурувати ¡з за-руб^ними ТНК на нац¡ональному й свгговому ринках. Тому пол¡тика неоЫдустрвлваци повинна стимулювати прискоре-ний розвиток вггчизняних ТНК, як¡ функц¡онують у сфер¡ на-укоемного ¡ високотехнолог¡чного виробництва. Проведення усп¡шноï нео¡ндустр¡ал¡зац¡ï можливе ттьки в умовах еконо-м¡чноï заЫтересованос^ потужних корпорац¡й. А для цього мають бути створеы умови, коли компанп зможуть зб¡льшу-
вати св^ прибуток т¡льки шляхом технолог¡чного оновлен-ня свого виробництва та використання ¡нновац¡йноï ренти. Участь держави у цьому повинна бути активною. Хоча великий бвнес ¡ усвщомлюе необх¡дн¡сть вкладення ¡нвестиц¡й у структурну модерыза^ю промисловост¡, але без активноï участ¡ держави може минути надто багато часу, ¡ технолог¡чне вщставання може стати безнад¡йним. Головним завданням держави повинно стати: розроблення стратеги, яка би перед-бачала створення високотехнолопчних галузей та оновлення традифйних виробничих потужностей на ¡нновац¡йн¡й основу забезпечення сприятливих умов для вггчизняних ¡ ¡ноземних ¡нвестор¡в та стимулювання нацюнальних корпорац¡й.
Висновки
Узагальнюючи викладене, можна зазначити, що процеси ¡ндустрвлваци, дозволили сусп¡льству зв¡льнитись в¡д ручноï прац¡ ¡ механ¡зувати ус¡ галуз¡ нац¡онального господарства. В результат¡ обробна промисловють почала дом¡нувати над аграрною ¡ м¡ське населення над стьським.
На наступному етап¡ сусп¡льного розвитку пщ час формування постЫдустр^льного сусп¡льства в розвинутих краïнах вщбулась часткова де¡ндустр¡ал¡зац¡я, чому сприяло значне пщвищення продуктивност¡ прац¡ в обробному секто-р¡ та перемщення трудових ресурс¡в у сферу послуг. Але в УкраУ де¡ндустр¡ал¡зац¡я була викликана дез¡нтеграц¡йни-ми процесами ¡ нев¡дпов¡дн¡стю промисловоï продукц¡ï св¡то-вим стандартам якос^ (потребам св¡тових ринюв). Фактично за двадцять рок¡в незалежнос^ наша держава перетвори-лася на «сировинний придаток» та обслуговування ¡нтересю ¡нших кра1н (експортноор¡eнтована економ¡ка з переважан-ням низькотехнолог¡чного виробництва).
Виходом з цього складного становища може стати лише по-вне технолопчне оновлення економки, а насамперед промис-ловост¡. Враховуючи обмежен¡сть в¡льних ресурса, цей процес доц¡льно розпочинати з технолог¡чноï модерн¡зац¡ï пров¡дних галузей, яю стануть «точками» зростання та розвитку. Нео-модерн¡зован¡ галуз¡, своею чергою, зможуть: пщвищити про-дуктивн¡сть пращ збтьшити ефективн¡сть використання пер-винних ¡ вторинних ресурс¡в; стимулювати оновлення сумжних галузей ¡ усього господарства; допомогти укра1нському сус-п¡льству вийти на шлях нового ¡ндустрвльного розвитку.
Процеси неоЫдустрвлваци потребують значних витрат ресурса, зац¡кавленост¡ у цих процесах потужних вгтчизня-них корпорац¡й та проведення державою активноï структур-ноТ пол¡тики, яка би п¡дтримувала дю ринкових механ¡зм¡в. У зв'язку ¡з цим видаються перспективними науков¡ дослЬ дження щодо вироблення в¡дпов¡дних мехаызмв державноï пол¡тики стимулювання процес¡в неоЫдустр^л^ацп в реальному сектор¡ в¡тчизняноï економ¡ки.
Список використаних джерел
1. Europe 2020. A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. - European Commission, 2002, COM (2010) 2020 final.
2. Etude du developpement industriel / Nations Unies pour le Dйveloppement Industriel. (ONUDI). - New York, 1969.
3. The Global Innovation Index 2013: The Local Dynamics of Innovation / Cornell University, INSEAD, and WIPO. - Geneva, Ithaca and Fontainebleau. - 2013.
32 Формування ринкових вщносин в YKparni № 8 (159)/2014
4. USA Today: Obama unveils-manufacturing initiative. Режим доступу http://content.usatoday.com/communities/sciencefair/ post/2011/06/obama-unveils-manufacturing-initiative/1#. U5Sr4HY5R0s [Назва з екрану 03.06.2014].
5. Амоша А.И. Неоиндустриализация и новая промышленная политика Украины / А.И. Амоша, В.П. Вишневский, Л.А. Збаразская // Економка промисловостй 1н-т економки промисловост НАН УкраТни. - Донецьк, - 2012. - №1-2. - С. 57-58.
6. Бодров В.Г. 1нституцмна спроможнють держави як пщГрунтя ефективноТ пол1тики нео1ндустр1ал1зацп" // Фтософи ф^ансовоТ" ци-втзацп: людина у св!т1 грошей: Зб1рник наукових праць. Книга 6. - Л.: УБС НБУ, 2013. - С. 721.
7. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV-XVIII века. - Т. 3. - М.: Прогресс, 1992. - 607 с.
8. БСЭ. 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1949-1958. - Т. 40. - С. 168.
9. Губанов С. К политике неоиндустриализации России / С. Губанов // Экономист. - 2009. - №9. - С. 3-20.
10. Задоя А.А. «Новая индустриализация» в контексте стратегических целей Украины / А.А. Задоя // Бюл. М1жнародно-го Нобелвського економ. форуму. - 2012. - №1 (5). - Т. 1. -С. 146-154.
11. Ромуск Я.В. Технолопчна структура промисловост УкраТни в контекс^ збалансованост структурних пропорцм економки [Елек-трон. ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum%20/eprom/2011_56/st_56_11.pdf
1 2. Державна служба статистики УкраТни. [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
13. Тоффлер Э. Третья волна / Э. Тоффлер; [пер. с англ.]. - М.: 000 «Издательство ACT», 2004. - С. 698.
14. Шапиро Н.А. Новая индустриализация: политическая риторика и теоретическая трактовка / Н.А. Шапиро // Новая индустриализация России. Теоретические и управленческие аспекты: Коллект. моногр. / Науч. ред. Н.Ф. Газизуллин. - СПб.: НПК «Р0СТ», 2014. - 237 с.
УДК 338.351
СВ. ОНИЩЕНКО,
к.е.н., доцент, Полтавський нацональний техмчний ун'юерситет ím. Юрт Кондратюка
Сутшсть i м1сце категорм «бюджетна безпека» у глобальнш моделi фшансово! системи держави
На сучасному етаni розвитку нацональноi економíки глобалíзацíйнí процеси виявили системн проблеми у cipepí фi-нансово! системи Украни, де суттевою проблемою ефективного управлння е забезпечення бюджетнойбезпеки держави, що зумовлено накопиченням системних ризиюв та загроз, втратою платоспроможност держави та суттевим зниженням рвня бюджетного потен^алу.
Ключов! слова: бюджетна nолíтика, фнансова система, доходи, видатки.
С.В. ОНИЩЕНКО,
к.э.н., доцент, Полтавский национальный технический университет им. Юрия Кондратюка
Суть и место категории «бюджетная безопасность» в глобальной модели финансовой системы государства
На современном этапе развития национальной экономики глобализационные процессы обнаружили системные проблемы в сфере финансовой системы Украины, где существенной проблемой эффективного управления является обеспечение бюджетной безопасности государства, что предопределено накоплением системных рисков и угроз, потерей платежеспособности государства и существенным снижением уровня бюджетного потенциала.
Ключевые слова: бюджетная политика, финансовая система, доходы, расходы.
On the modern stage of development of national economy system problems found out globalizaciyni processes in the field of the financial system of Ukraine, where the substantial problem of effective management is providing of budgetary safety of the state, that it is predefined the accumulation of system risks and threats, loss of solvency of the state and substantial decline of level of budgetary potential.
Keywords: fiscal policy, financial system, income, expenses.
Постановка проблеми. Функцюнування фЫансово'Т системи УкраТни за умов сучасних глобал1зацмних процеав визна-чае завдання бюджетноТ пол1тики, що обумовлена динамкою сусглльних процеав як у глобальному, так i в нацюнальному вим1рах, а також змЫою концептуальних пiдходiв до понят-тя безпеки в цтому. В УкраТн реалiзацiя бюджетноТ полiтики спрямована на формування сприятливого макроекономiчно-го середовища, здмснення послщовних заходiв у податковм та бюджетый сфер^ забезпечення стабтьност державних фЫан-ав i пщвищення ТТ конкурентоспроможностг При цьому показ-ники i критери бюджету врграють роль ключових чинниюв фЬ нансовоТ стмкост i стабтьност держави, а характер бюджетноТ полiтики визначае напрям розвитку нацюнальноТ економки,
що, своею чергою, актуалiзуe необхщнють формування вщпо-вщного рiвня бюджетноТ безпеки держави.
Анал!з дослщжень та публшащй з проблеми. Серед вагомих наукових дослщжень з питань забезпечення фЫан-совоТ безпеки УкраТни можна виокремити прац вггчизняних науков^в, зокрема 0. Барановського, I. БЫька, З. Варналiя, 0. Власюка, В. Гейця, М. брмошенка, Я. Жалта, Б. Губсько-го, А. Гальчинського, Г. Козаченко, 0. ЛюовськоТ, В. Марти-нюк, В. Мунтан, G. 0лейнков, А. Сухорукова, В. Шлемка та багатьох Ыших.
Метою статт! е дослщження фiнансовоТ' системи УкраТни та основних проблем забезпечення бюджетноТ безпеки держави в умовах глобалiзацiйних процеав.
© СВ. ОНИЩЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 8 (159)/2014 33
