CC BY
16
11. Предборський В.А. Економмна безпека держа-ви / В.А. Предборський. - К.: Кондор, 2005.- 391 с.
12. Реверчук Н.Й. УправлЫня економмною без-пекою пщприемницьких структур: [монографт] / Н.Й. Реверчук. - Львю: ЛБ1 НБУ, 2004. - 195 с.
13. Стеценко С.П. Законом^ност формуван-ня мезоекономмного рюня економмноТ безпеки/ С.П.Стеценко // Ефективна економка. - 2013. - №3 [Электронный ресурс]. - Режим доступу: ttp://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2495.
14. Тереховська В.1. Генезис економмноТ безпеки держави / В.1. Тереховська // Наук. вюн. КНТУ. — 2007. — No3 (25). — С. 14-18.
15. Транскордонне спюробггництво в контекст еко-номнноТ безпеки УкраТни / I. М. Чучка, Р. I. Молдав-чук // Актуальн проблеми економки. - 2010. -№9(111). - С. 92-98.
16. Чубукова О.Ю., Воронкова Т.£. Система еко-номнноТ' безпеки (Екосестейт): сутнють, структура. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3169
17. Яремко Л.А. Глобалюований репон та зовыш-ньоекономмна безпека УкраТни: теоретико-методо-логмний аспект [монографт]: / Лариса Адольфвна Яремко; Нац. ¡н-т стратеги. досл1дж., Львюськ. комерц. акад. - Л.: Львюськ. комерц. акад., 2007. - 523 с.
УДК: 330.341.1
М.С. ШКОДА,
к. е. н., доцент кафедри п'щприемництва та б'1знесу Ки1вський нац'юнальний ун\верситет технолопй та дизайну
Теоретичш концепцм економ1чного розвитку як економ1чно'| категорп
У статт'1 обгрунтовано теоретичн'1 концепцИекономiчного розвиткуiнновацйноi економки. У про-цес досл'щження теоретичних концеп^й економiчного та iнновацiйного розвитку визначено, що запорукою гщного стратегчного розвитку Украни в умовах '¡нтеграцИ в сучасний геополтичний прослр е усп0не функцюнування державноi iнновацiйноí полтики, // перетворення на комплекс заходов з управлiння наукою i технологами, що е ключовим елементом вс'1е/' системи державного регулювання iнновацiйного розвитку економки кра/ни.
Ключовi слова: iнновацiйна модель розвитку, державна iнновацiйна полтика, державне регулювання, iнновацiйна дяльысть.
М.С. ШКОДА,
к. э. н., доцент кафедры предпринимательства и бизнеса Киевский национальный университет технологий и дизайна
Теоретические концепции экономического развития как экономической категории
В статье обоснованы теоретические концепции экономического развития инновационной экономики. В процессе исследования теоретических концепций экономического и инновационного развития определено, что залогом достойного стратегического развития Украины в условиях интеграции в современном геополитическом пространстве является успешное функционирование государственной инновационной политики, ее превращения в комплекс мероприятий по управлению наукой и технологиями, является ключевым элементом всей системы государственного регулирования инновационного развития экономики страны.
Ключевые слова: инновационная модель развития, государственная инновационная политика, государственное регулирование, инновационная деятельность.
M. SHKODA,
associate Professor of Entrepreneurship and Business Kyiv National University of Technology and Design
Theoretical concept of economic development as an economic category
In the article the theoretical concepts of economic development of innovative economy. The study of the theoretical concepts of economic and innovative development is determined that the key to a
14 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №4 (191)/2017
© М.С. ШКОДА, 2017
decent strategic development of Ukraine in terms of integration into the modern geopolitical space is the successful functioning of the state innovation policy and its transformation into a set of measures for management of science and technology, a key element of the whole system of state regulation innovative development of the economy.
Keywords: innovative model of development, state innovation policy, regulation, innovation.
Постановка проблемы. Увертюра XXI стол1т-тя знаменуеться формуванням переконання, що економнний розвиток краТн залежить вщ рацю-нальноТ реал^ацм модел1 розвитку, побудованоТ на ¡нновацстх, так звано'Т «¡ннова^йна модель розвитку». Формулювання «¡ннова^йна» акцентуе на фундаментальних проблемах чинниюв еконо-м¡чного розвитку. На тепер0ый час деф¡н¡ц¡я «¡н-новац¡йна модель розвитку» набула Грунтовного розповсюдження в новп"ых наукових трактатах, однак, незважаючи на широке застосування, да-ний економнний феномен потребуе достеменно-завершеного теоретичного обГрунтування.
Анал13 останшх досл1джень i публжацт. Сутнють новтьоТ ¡ннова^йно'Т модел¡ розвитку опираеться, перш за все, на роботи економютю в сфер¡ економнноТ теорм [4, 18,19,20], в яких ¡нновацм постають як вир0альний чинник соцг ально-економ¡чного розвитку.
Мета статл. Дослщити та обГрунтувати тео-ретичн¡ концепцм економ¡чного розвитку як еко-номнноТ категорм.
Виклад основного матерiалy. Основоположники класичноТ школи Д. Р¡кардо, А. СмТт пов'язують п¡днесення сусп¡льного виробництва з «технологнним модусом» та його вдоскона-ленням [4]. Висновок класик¡в полягае в тому, що техн¡чний прогрес значною мТрою впливае на розвиток економки, формуючи таким чином новТты арени для використання кап¡талу. При-р¡ст продуктивност¡ прац¡ прямопропорц¡йно залежить вщ техн¡чного р¡вня виробництва [20], що впливае на ритм виробничих процесс.
У рамках неокласичноТ школи економнний розвиток представлений в тюному взаемозв'язку м¡ж техн¡чним забезпеченням та чинниками пщ-несення. Останн м¡стять в соб¡ планом¡рну роботу з опрацювання та впровадження техннних нововведень. На думку неокласиюв, техннний прогрес е основою процесу розвитку продук-тивних сил та виробничих вщносин, так званого розширеного в¡дтворення [18]. В¡дпов¡дно вдо-сконалення техннного стану виробництва за до-помогою введення «техн¡чних ¡нновац¡й» сприяе
скороченню затрат на виготовлення, зниженню цЫ, зростанню прибутку, п¡двищенню заробтоТ плати та примноженню виробництв. Школа не-окласик¡в з¡ своТм постулатом «економнноТ сво-боди» пост¡йно наголошувала на зростанн¡ ¡н-новац¡й в економщ [21]. Неокласики проводять розподт технолог¡й виробництва, таким чином пояснюючи Тхню в¡дм¡нну рентабельн¡сть, поед-нують аспекти формування цЫовоТ стратеги р^-них технолог¡й [18; 19]. Проте необхщно зазна-чити, що неокласична теч¡я досл¡джуe не лише полтшення техннноТ складовоТ виробництва, але ¡ наголошуе на виготовленн¡ сучасних товара ¡ послуг, а також розглядае вплив р¡зноман¡тних ¡нновац¡йних продукт¡в на економнний прогрес.
Кейнс¡анська теор¡я пов'язуе з сусп¡льним роз-витком ¡нвестування, проте в той же час продук-тивн¡сть прац¡ ставить поряд з техннними ¡нно-вац¡ями [4; 15; 16; 17].
Поряд з кейнстнством зародилась ¡ теор¡я довготермЫових цикл¡чних коливань в економ¡ц¡. Довп ¡ середн¡ цикли вивчали таю вщомТ науковц¡, як А. Афтальон, М. Ленуар, М. Туган-Баранов-ський, проте першим теорш довгих хвиль сфор-мулював рос¡йський досл¡дник, учень М. Ту-ган-Барановського, М. Кондратьев. Його прац Грунтувалися на матер^лах щодо динам¡ки товарного цЫоутворення, д¡яльност¡ металурпйно-го комплексу, використання морального опалу, зм¡ни норми номЫальноТ заробтоТ плати, зм¡н р¡вня доходу довше н¡ж за стол¡ття [17].
Першють же в досл¡дженн¡ дефУцм ¡нновац¡й на-лежить М. I. Туган-Барановському. Вчення еко-ном¡чного циклу М. 1.Туган-Барановського бу-ло неочкуваним для сучасник¡в, насамперед, його твердження про зв'язок ¡нвестиц¡й у виробництво з загальним попитом краТни. 3 його теорм вит¡кало, виробництво збтьшуеться в роки прогресу не тому, що в цей час примножуеться споживання на-селення, а сусптьне споживання саме тому ¡ росте в цей час, бо пщвищуеться основний кап¡тал та виробництво. Парадоксальним здавався ¡ його висновок, що перюдична пертурбацст приплив¡в та в¡дплив¡в у динамц промисловост¡ спричинена аж
нiяк нe зaкoнoмipнoстями спoживaння, a зaкoнaми виpoбничoгo aкyмyлювaння. Cлiд зaзнaчити, щo, ттьки зaвдяки Дж. Keйнсy дaний виснoвoк здoбyв шиpoкe визнaння. Taкa iнтepпpeтaцiя eкoнoмiч-ниx пpoцeсiв лишa8ться aктyaльнoю й для cyчacнoï Укpaïни. Taким чинoм, кaпiтaлoyтвopeння нoсить «iннoвaцiйний» xapa^ep. 0днaк нayкoвeць нe бpaв дo yвaги piзнy пpибyткoвiсть нoвaцiй [4]. 0днoчaс-нo з M. I. Tyгaн-Бapaнoвським eфeкт вiд пoдiбниx пpoцeсiв, тaкиx, як виxiд нa нoвi кaнaли з6уту тa зa-пpoвaджeння eлeктpoeнepгiï, мoжнa знaйти y вчeн-няx A. Гeльфaндa [SS]. Taw пpeдстaвники ^йнсг aнствa, як C. дe Boльф й Я. Baн Гeльдepeн y ^oix пpaцяx дoвeли вaгoмiсть нoвiтнix pинкiв тa ввeдeн-ня iннoвaцiйниx тexнoлoгiй [1?].
Пoeднaння eкoнoмiчнoгo пpoгpeсy iз тexнoлoгiч-ними iннoвaцiями знaxoдить вiдoбpaжeння y тpaк-тaтax Дж. Гoбсoнa, який зв'язyвaв тexнiчнi Oo-вaцiï з чиннигами eкoнoмiчнoгo poory; Дж. Miля, який вбaчaв тiсний взa8мoзв'язoк мiж iннoвaцiя-ми тa здiйснeнням чepгoвиx Oec™^^ A. C. Пiгy, який ввaжaв вaгoмoю oпopoю poзвиткy eкoнoмi-ки винaxoди тa мoжливicть ïx peaлiзaцiï); П. Дeвiд-coн тa X. M^c^, щo нaйцiннiшi eкoнoмiчнi явищa е тexнoлoгiчнo визнaчeнi [16, c. 61-75; 153-15?; 161-168]. Пoвepтaючиcь дo M. Koндpaть8вa, cлiд вiдзнaчити, щo cвoю тeopiю дoвгoтepмiнoвиx ци-клiчниx кoливaнь в eкoнoмiцi вiн apгyмeнтye, пpo-вoдячи oцiнювaння влacтивocтeй peгeнepaцiï «rôa-зoвиx кaпiтaльниx блaг», cпиpaючиcь нa iдeю HTП [ЭЭ]. Фyндaтop тeopiï «eкoнoмiки пpoпoзицiï» Дж. T^ep нaгoлoшy8 нa paцioнaльнocтi стимулю-вaння iннoвaцiйниx пpoцeciв зa cпpияння дepжaви, зoкpeмa, чepeз cиcтeмy пoдaткoвиx птьг [4, с. 18].
Heoкeйнciaнcькa тeчiя пo8днy8 iннoвaцiйний poзвитoк з дiяльнicтю дepжaви. Яcкpaвими пpeд-cтaвникaми нeoкeйнciaнcькoгo вчeння cтaли P. Xeppoд, E. Xaнceн, П. Бepeн, якi були oднocтaйнi в дyмцi, щo вплив дepжaви нa HTП е pyшiйнoю си-лoю poзвиткy eкoнoмiки. Heoбxiднicть втpyчaння дepжaви зyмoвлeнa здaтнicтю пpивaтнoгo œ^ тopy зaбeзпeчити cтaлий пpoгpec пpoдyктивниx сил [16, с.15-30]. B дaнoмy випaдкy мoвa йдe в пepшy чepгy пpo пpимнoжeння зaтpaт нa нayкo-вo-ocвiтнiй ceктop.
Eфeкт нayкoвo-тexнoлoгiчнoгo пpoгpecy y пpa-^x вчeниx нeoкeйнciaнcькoï тeчiï yзaгaльнe-нo, пpeдcтaвлeнi peциcивнi пepcпeктиви eкoнo-мiчнoгo зpocтaння тa йoгo pитми. Для пpиклaдy, пicля Дpyгoï cвiтoвoï в^ни в C0A лишe 1
пpoдyкцiï бyлo вигoтoвлeнo зaвдяки пpиpocтy га-пiтaлy, peштa 88% - зa paxyнoк iннoвaцiй [19].
Heмoжливo oминyти i кoнцeпцiю Й. Шyмпeтepa, який нaгoлoшyвaв нa вaгoмocтi виpoбництвa нoвiт-ньoï пpoдyкцiï, cтвopeннi нoвиx piзнoвидiв тexнiки тa змiнi cтaндapтiв opгaнiзaцiï виpoбництвa. B тpaктa-тax дocлiдникa шиpoкoгo вжитку нaбyвaють пpoблe-ми кoнкypeнцiï, poзпoвcюджeння iннoвaцiй в бiзнec-кoлax. Iннoвaцiйнi cклaдoвi е пpiopитeтoм нaд yciмa iншими, ор aбcoлютизy8 кнб знaчeння, ця cклaдo-вa дaлa змoгy дocлiдникy дeтaльнiшe apгyмeнтyвaти фaктopи eкoнoмiчнoгo пpoгpecy. Tpa^rc^ нaйвa-гoмiшi iннoвaцiйнi cклaдoвi для виpoбничиx cиcтeм, вчeний вбaчa8 в ниx пщфунтя як eкoнoмiчнoгo, тaк i cycпiльнoгo poзвиткy [14].
Bчeння Й. Шyмпeтepa дoпoвнив Г. Meнш, ви-вчaючи кoливaння тa зaлeжнicть HTП i iннoвa-цiй тa пiдтвepджyючи тeopiï Й. Шyмпeтepa тa M. Tyгaн-Бapaнoвcькoгo. Г. Meнш y cвoïx дocлi-джeнняx, пpoaнaлiзyвaвши eфeкт iннoвaцiй нa зpocтaння eкoнoмiчнoгo poзвиткy, нaдaв пepшo-чepгoвoгo знaчeння eфeктивнocтi нoвoввeдeнь. Дocлiдник виoкpeмлю8 дiю дeякиx piзнoвидiв iн-нoвaцiй нa eкoнoмiчний пpoгpec, oпиcy8 пoeд-нaння бaзoвиx тa вдocкoнaлюючиx нoвaцiй i pe-cypcнi пpoгpaми iннoвaцiйнoï пpaктики [14].
Пepeвaгa тexнiчниx нoвoввeдeнь пpeдcтaвлe-ы тaкoж в пpaцяx C. Kyзнeцa пpи oпpaцювaннi фyндaмeнтaльниx ocнoв eкoнoмiки. Hayкoвeць вeдe мoвy пpo дeкiлькa cклaдoвиx peзyльтaтив-нocтi iннoвaцiй, пiдкpecлюючи пpoблeмaтич-нicть вивчeння ïxньoгo впливу [19]. Дocтeмeн-нe дocлiджeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy здiйcнив A. Kлaйнкнexт. Bиcнoвки, якi A. Kлaйнкнexт po-бить зi cвoгo eмпipичнoгo aнaлiзy, звoдятьcя дo двox ocнoвниx: пepшe - icнyвaння дoвгиx xвиль oчeвиднe, дpyгe - iннoвaцiï нepитмiчнo poзпo-д^ы в чaci. 0днoчacнo вiн пишe: «кpaщe вecти мoвy нe пpo клacтepи, a cкopiшe пpo дoвгi xви-лi paдикaльниx iннoвaцiй, яю oxoплюють нe тiльки пepioди дeпpeciй, a й пepioди пoжвaвлeння i пo-чaткoвoï фaзи пiдйoмy» [15, с. 81-94].
У мeжax нaшoгo дocлiджeння cклaднo poзгля-нути вecь cпeктp нayкoвиx дocлiджeнь з iннoвaцiй, пpoтe, пpeдcтaвлeнi вищe кoнцeпцiï е пiдrpyнтям для пoдaльшиx нaпpaцювaнь в цьoмy нaпpямкy тa слугують фyндaмeнтaльнoю ocнoвoю для фopмy-вaння тaк звaнoï cинтeтичнoï тeopiï iннoвaцiй.
Baгoмicть iннoвaцiйнoгo eкoнoмiчнoгo poзвиткy зoбpaжeнa зoкpeмa i в дoктpинax пpo poзвитoк
сусптьства. 1нституцюнал1зм розглядае ¡ннова-ци як понтон для подолання розбжностей ¡ переходу до постЫдустр^льного сусп¡льства. Ряд нау-ковц¡в, серед яких Дж. Гелбрейт, Р. Арон, Д.Белла, У. Ростоу та ¡н., вбачають якюы трансформацм матер¡ального виробництва базою ¡ннова^й [25].
Представники технолог¡чного евдемон¡зму (Г. Кан, П. Друкер, Г. Хрщркс, X. Рада) наголошу-ють на позитивна дм техн¡чного прогресу, на до-сягненнях техн¡ки та науки як ключовому мехаыз-му забезпечення добробуту сусп¡льства. Школа «технолог¡чного оптимуму» виходила з думки, що науково-технолопчний прогрес впливае не лише на економнний розвиток, але й мае ¡стотне в¡дображення в культурый, соц¡альн¡й, полп"ич-н¡й ¡ сусптьый сферах. Розгляд опрацювань су-часних захщних пров¡дних економ¡ст¡в Б. Бергмана [16], С. Ф0ера [15], Дж. Лоу [28], П. Кругмана [16], Дж. Гросмана, Е. Хелпмана [29], Ж. Т^оля [19], П. Ромера [30], П. Хоувгтта, Ф. Апйона [27] дозволяе констатувати, що ¡нновацм зд¡йснюють значний вклад в економнний розвиток ¡ сьогодн¡.
Свтова ф¡нансова криза вплинула на характер до^джень як заруб¡жних, так ¡ в¡тчизняних вче-них, зокрема простежуеться новий тренд тракту-вань ¡нновафйного розвитку економ¡ки, значна роль нин прид¡ляeться питанням регулятор-но''' пол^ики, деф¡циту державного ф¡нансування НДДКР, загостренню конкуренцп в сфер¡ висо-котехнологнно! продукци, недостатност¡ висо-коквалфковано' робочо''' сили. О. В. Чернова [25] в сво'х наукових трактатах показуе, що тип ¡нно-ва^йноТ стратеги прямопропор^йно залежить в¡д р¡вня розвитку держави. Так, ¡нтервенцюнют-ськ¡ стратеги, сутнють яких полягае в ¡нтенсифг каци власних розробок, розробц¡ та введены но-в¡тн¡х продукт¡в, спроможност швидко реагувати
та адаптуватися до нов^ых технолог¡чних зм¡н, в основному реал^уються в кра'нах, як¡ е лщера-ми. В¡дзначаються науков¡ напрацювання А. Да-гаева, який акцентуе увагу на лог¡ц¡ формування моделей «економнного зростання з ендогенним технолопчним прогресом» як конститутивним фактором економнного зростання [13].
Так¡ науковц¡-синергетики, як С. А. брохЫ, В. М. Шандра, звертають увагу на синергетичний ефект ¡нновацй Зокрема, взаeмод¡ючи одна з одною, ¡нновацм здатн пщсилювати ефект свого впли-ву на трансформации процеси в економц [23].
Отже, функци ¡нновац¡й у соц^льно-економн-ному розвитку кра'н суттево актив¡зувались та диверсиф¡кувались. lнновац¡йний процес представлений в усж галузях соц^льно-економнних взаeмов¡дносин (виробництво, обм¡н, розподт, споживання продукци), а законом¡рн¡сть реа-л^аци ¡нновац^ноТ модел¡ розвитку представлена низкою об'ективних ¡ суб'ективних уста-нов. 0б'eктивн¡ пов'язан¡ з такими факторами, як змЫа домЫант конкуренцп та механ¡зм¡в отри-мання конкурентних переваг; зростанням вимог сусптьства в поеднаны з посиленням вимог до економнних процес¡в; загостренням соцтльних, виробничих, енергетичних та ¡нших проблем, загостренням дефщиту природних ресурса.
Суб'ективними факторами в середовищ¡ ¡нно-вац¡й е:1) дом¡нантн¡сть науки в пщвищены ефек-тивност¡ сусп¡льного вщтворення ¡ задоволенн¡ сусп¡льних потреб; 2) модифкацт наково-тех-нолог¡чного процесу у вагомий важель розвитку економнних систем; 3) пщвищення соц^льно-психолог¡чного р^ня населення, новаторська прокультурна ор¡eнтац¡я сусптьства за рахунок цивозац^них зм¡н; 4) ¡нтенсифкацт ¡нтеграци наукового й виробничого сектора економ¡ки, що
V
Наука
к X X го
с инновации I
_, I I 1
и |
Технологи —1 |
:-
)
Наука
1нновацн
Технологи
Споживання
т
Рисунок 1. Трансформащя моделей економ1чного розвитку
Джерело: удосконалено на основ1 [3]
фopcyвaлo ввeдeння нayкoвиx poзpoбoк y пpaк-тику. Дaнi фaктopи cпpияли фopмyвaнню yмoв для пepeтвopeння нayкoвo-тexнoлoгiчнoï мoдeлi нa мoдeль iннoвaцiйнoгo poзвиткy (pиc.1).
Biтчизнянi вчeнi-iннoвaтopи Л. Л. Aнтoнюк тa A. M. Пopyчник зayвaжyють, щo «дocягнeння poзвиткy нayкoвo-тexнiчнoгo пpoгpecy визнaчae cтyпiнь тexнiчнoï дocкoнaлocтi тa piвeнь eкoнo-мiчнoгo пoтeнцiaлy ^al^, фopмye пiдrpyнтя CTa-лoгo eкoнoмiчнoгo зpocтaння, виcтyпa8 вaгoмим фaктopoм для виpiшeння coцiaльниx пpoблeм. Texнoлoгiчний пpoгpec тpaнcфopмyвaв нe лишe cтpyктypy пiдпpи8мництвa iндycтpiaльнo poзви-нyтиx ^alU a й зд^снив бeзcyмнiвний eфeкт нa якють життя» [3, с. 1S1].
Haйвaгoмiшим мeтoдoлoгiчним пiдrpyнтям в дocлiджeннi iннoвaцiйнoï мoдeлi poзвиткy е вpa-xyвaння aтpибyтiв iннoвaцiйнoï кoнкypeнцiï. ^o-му питaнню пpиcвячeнo бaгaтo нayкoвиx вчeнь, як вiтчизняниx, тaк i зapyбiжниx нayкoвцiв [1; S; 6], в якиx aкцeнтoвaнo нa тaкиx чинникax як: picт зaмoжнocтi нaceлeння; бopoтьбa зa oбмeжe-нi cиpoвиннi pecypcи; зpocтaння poлi нayки в зa-бeзпeчeннi eкoнoмiчнoгo poзвиткy; ycвiдoмлeння пpepoгaтив зaпpoвaджeння iннoвaцiй; зocepeд-жeння пiдпpиeмницькoï aктивнocтi нa виpoбни-цтвi iннoвaцiйнo-кoнкypeнтocпpoмoжнoï пpoдyк-ци; збiльшeння нopми пpибyткy пpи вигoтoвлeннi iннoвaцiйниx мaтepiaлiв; пpиpicт peнтaбeльнocтi дiяльнocтi нa ocнoвi iннoвaцiй.
Iннoвaцiйний пpoцec oтpимaв peвoлюцiйнo cтpiмкий xapaктep, зpocлa кoмepцiaлiзaцiя нoвa-^й, a eкoнoмiчнi cиcтeми нaбyли нaйcyчacнiшиx pиc [9; 10; 11; 1S]. Heoбxiднo зaзнaчити, щo вплив iннoвaцiйнoï кoнкypeнцiï пoзнaчa8тьcя нa вcix CTa-дiяx гocпoдapювaння, oднaк нaйcyтт8вiшi oпepaцiï пpocтeжyютьcя нa мiкpopiвнi. Bиxiд нa pинoк з cy-чacнoю пpoдyкцieю, якa здaтнa витpимaти ганку-peнцiю, дoзвoля8 збiльшити piвeнь пpибyткoвoc-т пiдпpи8мcтвa нa S0-50% [13]. B™, пepшicть пoв'язaнa iз суттевими зaтpaтaми нa HДДKP тa з нeaбияким pизикoм нeзaтpeбyвaнocтi iннoвa-цiйнoï пpoдyкцiï pинкoм. Дaнi пpoблeмнi питaння cпoнyкaють дo aльтepнaтивниx пoшyкiв пepcпeк-тив poзpoбки cyчacнoï пpoдyкцiï пiдпpиeмcтвa-ми вeликoгo, cepeдньoгo тa мaлoгo poзмipy. Bи-щe згaдaнi oбcтaвини фopcyють cтpaтифiкaцiю бiзнecy нa piвнi iннoвaцiйнoгo пiдпpи8мництвa, пoглиблeння пoдiлy пpaцi iнтeгpaцiйниx пpoцeciв (злиття й пoглинaння, тoщo) [8, с. 41-50].
Koнкypeнцiя нa ocнoвi iннoвaцiй, виoкpeмлeн-ня нayкoвиx нaпpямкiв iннoвaцiйнoгo OeCTy-вaння як фyндaмeнтaльнoгo фaктopy eкoнoмiки oпиcaнi в pядi дocлiджeнь з тeopiï нaцioнaльниx iннoвaцiйниx cиcтeм, зoкpeмa, 0. C. Пoпoвичa, M. M. 6pмoшeнкa i H. П. Гoнчapoвoï ^4; гЗ; 11].
Л. K. Бeзчacний тa B. П. Meльник, дoвoдячи eфeкт iннoвaцiй нa poзвитoк нaцioнaльнoï eкoнo-мiки, видiляють тaкi ключoвi фaктopи: виpoбничi (зpocтaння peзyльтaтивнocтi пpaцi, виpoбництвo cyчacнoï, кoнкypeнтocпpoмoжнoï пpoдyкцiï, збть-шeння oб'eмiв eкcпopтy зa вiдпoвiднoгo змeншeн-ня piвня iмпopтy); poзвитoк нayки; coцiaльнi (пoявa нoвиx вaкaнciй, пpoфeciйний poзвитoк, зpocтaн-ня дoбpoбyтy нaceлeння, пoкpaщeння yмoв пpaцi); тexнoлoгiчнi ^в^ы тexнoлoгiï тa poзвитoк винa-xiдництвa); кoмepцiйнi («e-commerce»); opгaнiч-нi (poзв'язaння eкoлoгiчниx питaнь); opгaнiзaцiйнi (cтpyктypнi тpaнcфopмaцiï) [6, с. ?].
Пoпpи в^ пoзитивнi eфeкти вiд ввeдeння Oo-вaцiйниx cклaдoвиx в cycпiльнo-eкoнoмiчнe життя ^a'^ cпocтepiгaютьcя i нeгaтивнi peзyльтa-ти, зoкpeмa, виcнaжeння пpиpoдниx pecypciв тa чacткoвa дeiнтeлeктyaлiзaцiя cycпiльcтвa. Пpoтe пpoвiдним aтpибyтoм iннoвaцiйнoï мoдeлi poзви-тку е тe, щo бiльшa чacтинa згaдaниx пpoблeм-ниx питaнь нaбyвaють poзв'язaння зa дoпoмoгoю ввeдeння iннoвaцiй вищoгo пopядкy. Для пpи-клaдy: зaпpoвaджeння iннoвaцiй в тexнoлoгiчнiй cфepi cпpичиняe 90% пiднeceння нaцioнaльнo-гo дoxoдy нa душу нaceлeння в C0A. У BBП poз-винeниx кpaïн чacткa тexнoлoгiчниx iннoвaцiй кo-ливaeтьcя вiд 80 дo 90% [?, с.53]. Пapaмeтpи впливу iннoвaцiйнoï дiяльнocтi нa cycпiльнo-eкo-нoмiчний poзвитoк, пpямoпpoпopцiйнo зaлeжaть вщ тaкиx вaжeлiв, як cитyaцiя в cфepi пoлiтикo-eкoнoмiчниx вiднocин, cпeцифiки, типу, a тaкoж oбcягy впpoвaджeння iннoвaцiй.
Узaгaльнюючи вищe нaвeдeнi нayкoвi тpaктyвaн-ня iннoвaцiйнoï мoдeлi poзвиткy, мoжнa cкaзaти, щo цe мoдeль, щo cпиpa8тьcя нa вaгoмicть iннoвaцiй для poзвиткy як eкoнoмiчнoï, тaк i coцiaльнoï cиcтeм.
3a A. C. Ф^^нга [26, c.5?]: «Iннoвaцiйнa мo-дeль poзвиткy eкoнoмiки - цe iдeя, в якiй peaльнi пepeвaги тa apгyмeнтoвaнi виcoкoякicнi i ктькюы eтaлoни iннoвaцiйнoгo кypcy eкoнoмiчнoгo poз-витку фopмyють пiдrpyнтя для cтpaтeгiчнoï iннo-вaцiйнoï пoлiтики дepжaви».
Taк, y [1] iннoвaцiйний poзвитoк poзглядaeтьcя як «oпepaцiï з пepepoбки нayкoвo-тexнiчниx кoн-
цеп^й, винаходю, ¡ннова^йних опрацювань на продукт, який матиме практичне застосування».
lнновац¡йна модель розвитку спонукае до трансформацп природи передумов й ¡мпульЫв перетворення економнних процес¡в в просто-ровому ¡ речовому форматах, з¡ зм¡ною «полюЫв зростання», спонукальних мотив¡в, ц¡лей ¡ стиму-л¡в розвитку (рис.2) [2; 7].
Напрями використання доктрини «полюЫв зростання» для економки УкраТни зображено на рисунку 2.
Зважаючи на багатогранн¡сть наукових по-гляд¡в на сутн¡сть «¡нновацй» необх¡дно заува-жити, що етапи формування ¡ннова^йно! модел¡ розвитку е довол¡ неоднозначними у трактуванн¡. Елементами модел¡ е: 1) сфера та порядок впро-вадження нов¡тн¡х знань; 2) мехаызми патенту-вання нових розробок; 3) порядок ¡нспектування ¡нновафйно! д¡яльност¡ на вс¡х стад¡ях економки; 4) важел¡ мобозацм ¡нтелектуального капралу й п¡дтримка ¡нновац¡йних можливостей. Кожному елементу дано! системи вщповщае ч^ке призна-чення й функц¡онування.
Виняткову значущ¡сть при цьому в¡д¡грають: система регулювання економки, ¡нституфйно-правове та адмУстративне забезпечення реалг зацп ¡ннова^йно! модел¡ розвитку.
Особливу роль у формуванн ¡нновац^но! моде-л¡ розвитку врграють ¡нституц¡йн¡ аспекти. Пере-хщ до ¡нновац^но! модел¡ розвитку, з розвитком ¡нституц^них складових, вкпючае: низку ¡нвести-ц¡йних й ¡нновац¡йних переваг; формування б^-
нес-середовища для впровадження радикальн¡ ¡нновацп; мотиви до ¡нновац^но! д¡яльност¡.
Зм¡ни мотивацм сусп¡льства й приватного б^-несу зокрема зумовлють реал^ацга ¡ннова^й-них розробок. Розвиток же ¡нституц^них складових визначае саме формування б¡знес-структур в реальному сектор¡ економ¡ки, д¡яльн¡сть яких спря-мована на ¡нтенсиф¡кац¡ю застосування ¡нновацй як¡ формують ¡нновац¡йну модель економки.
lнновац¡йна б¡знес-сфера за умов ¡нновафй-но! модел¡ розвитку представлена у вигляд¡ набору б¡знес-одиниць р^них сектор¡в економ¡ки, як¡ в межах реально! економки активно займа-ються ¡ннова^йною д¡яльн¡стю, формуючи функ-цюнальний прост¡р ¡ транзакц¡ю поток¡в ¡нно-вац¡йних процес¡в. Дана сфера е ¡нституц¡йною основою реального сектору економки, в як¡й ¡н-новац¡йна дтльнють набувае сучасного якюно-го та ктькюного вигляду, п¡дтверджуючи сутн¡сть ¡нновафйно! модел¡ розвитку.
Д¡яльн¡сть ¡нновац¡йного б^несу потребуе в¡дпов¡дних ¡нститут¡в. Умови функцюнування ефективного ¡нновац¡йного б¡знес-середовища повинн¡ розглядатися як едине ц¡ле. В [31] таю ¡нститути анал¡зуються як ¡нфраструктурна база, що е незовс¡м в^ним (чимало ¡нфраструктурних частин ¡ сам¡ е б¡знес-одиницями). 1нновафй-но! б^нес-сфера е системним атрибутом ¡нно-ва^йно! модел¡ розвитку. Ключовою рисою ¡н-новафйно! модел¡ розвитку е наявнють системи управл¡ння ¡нновац¡йними знаннями. Дана система проявляе себе в р^них галузях економ¡ки, !!
Рисунок 2. Прикладна вагомгсть концепцм «полюЫв зростання» для Украши
Джерело: узагальнено автором на основ1 [2; 7]
- створення нового;
- внесения позитивних змш у розвиток системи;
- «стимул», «поштовх» до розвитку;
- основа розвитку;
- основа матер1ального прогресу тощо
А
\г
шноваци
- ризик порушення ршноваги;
- загроза стабшьносп системи;
- ризик втрати стшкоеп;
- ризик «розбалансування»;
- загроза руйнування системи тощо
Стштсть, збалансовашсть
3
Рисунок 3. Балансування позитивних та негативних насл1дмв ¡нновацшно! д1яльност1
Джерело: розробка автора
мета полягае в забезпеченн розробки й впрова-дження нових знань ¡ результативних ¡нновафй-них процесс. Таким чином формуеться сучасний вид управлЫня - ¡нновац¡йний менеджмент, який мае вс ознаки та функцп менеджменту, та спря-мований на управлЫське регулювання ¡ннова-ц¡йних процесс.
Перел¡чен¡ вище властивост¡ е першорядни-ми характеристиками ¡нновац^но!' модел¡ розвитку. Зважаючи на багатоаспектний й системний ефект ¡ннова^й на економнний розвиток, необ-х¡дно акцентувати, що перетворюеться сам задум розвитку, який на сучасному етап асоц¡ю8ться з сталим оновленням й вдосконаленням. Досяг-нення головно!' ц¡л¡ економ¡чного розвитку - зрос-тання достатку сусптьства - в межах ¡ннова^й-но!' модел¡ розвитку пов'язуеться з розширеним застосовуванням сучасних знань для продуку-вання ¡нновац¡й. Власне ефективн¡сть ¡ннова^й-но!' д¡яльност¡ ¡ забезпечен¡сть новыми знаннями характеризуе ступ¡нь добробуту наци, и прогрес.
Таким чином, при виршены питання про важе-л¡ впливу ¡нновац¡й на сталий економнний розвиток кра'ни необх¡дно ч^ко враховувати як по-зитивн¡, так ¡ негативн¡ сторони ¡нновафйно!' дтльноси як¡ можуть посилюватися або посла-блюватись за р¡зних умов (рис. 3), викликаючи в р¡зних пропорцтх негативн¡ ¡ позитивн¡ насл¡дки ¡, в¡дпов¡дно, то стимулюючи ¡ актив^уючи ¡ннова-ц¡йний розвиток, то вводячи його в регрес.
На жаль, можна констатувати, що на сьогодн в Укра1ы негативы елементи ¡ наслщки ¡нновафй-но!' д¡яльност¡ переважають над позитивними, що знижуе ¡нновафйну активн¡сть п¡дпри8мництва та спов¡льню8 економнний розвиток кра'ни.
Реал¡зац¡я ¡нновафйно!' модел¡ розвитку ¡ управл¡ння економ¡кою в цих умовах ¡ визна-чае актуальн¡сть подальшого досл¡дження шляхом видтення специф¡чних прерогатив держави, проведення вщповщно!' пол¡тики ¡ вдосконалення вЫх сфер державного регулювання економ¡ки та життедтльност сусп¡льства. Найважлив¡ше зна-чення мае методолопя зд¡йснення регуляторно!' ¡нновафйно!' пол¡тики.
Висновки
У процес¡ дослщження теоретичних концепц¡й економ¡чного та ¡нновац^ного розвитку визначено, що запорукою пдного стратег¡чного розвитку Укра!'-ни в умовах ¡нтеграцм в сучасний геополп"ичний про-ст¡р е усп¡шне функцюнування державно!' ¡ннова^й-но!' пол¡тики, и перетворення на комплекс заход¡в з управлЫня наукою ¡ технолог¡ями, що е ключовим елементом вае'( системи державного регулювання ¡нновац^ного розвитку економки держави.
Проведене досл¡дження надало можпивють ви-значити, що реал¡зац¡я ¡нновацйно!' пол¡тики на державному р^ы зд¡йсню8ться за трьома основними напрямками: регулювання, планування ¡ програму-вання. Державне регулювання ¡нновацйно!' дстль-ност реал¡зу8ться за допомогою ц¡леспрямованого впливу оргаыв державного управл¡ння на економн-н¡ ¡нтереси ¡нститут¡в ¡нновацйно!' системи.
Список використаних джерел
1. Амоша О. lнновац¡йний шлях розвитку Укра'ни: проблеми та р¡шення : [Текст] / О. Амоша // Еконо-мют. - 2005. - № 6. - С. 28-32.
2. Андрощук Г. А. Стимулирование инновационной деятельности в Украине: финансово-кредитный ме-
ханизм : [Текст] / Г. А. Андрощук // Проблеми науки.
- 2005. - № 3. - С. 22-27.
3. Антонюк Л. Л. 1нновацп: теорт, мехаызм розробки та комер^алюацп : [моногр.] / Л. Л. Антонюк, А. М. По-ручник, В. С. Савчук. - К. : КНЕУ, 2003. - 394 с.
4. Афанасьев В. С. Буржуазная экономическая мысль 30-80-х годов XX века : [очерк теории] / В. С. Афанасьев. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Экономика, 1986. - 351 с.
5. Бажал Ю. М. Економнна теори технолопчних змЫ : [навч. поаб.] / Ю. М. Бажал. - К. : Заповгг, 1996. - 240 с.
6. Безчасний Л. К. Формування ¡нновацмноТ модел1 економнного зростання в УкраТн : [Текст] / Л. К. Безчасний, В. П. Мельник // Актуальн проблеми еконо-мки. - 2002. - № 7. - С. 7-15.
7. Бердашкевич А. П. Анализ нормативно-правового содержания понятий «инновационная деятельность» и «государственная инновационная политика»: [Текст] / А. П. Бердашкевич // Инновации. - СПб., 1999. - № 7-8. - С. 53-55.
8. Богиня Д. Структурна перебудова економки ¡ проблема ¡нвестицм : [Текст] / Д. Богиня, Г. Волинський // Економка УкраТни. - 1997. - №12. - С. 41-50.
9. Генералова Ю. В. Економнне зростання в умовах переходу до постЫдустр^льного сусптьства : [Текст] / Ю. В. Генералова // Актуальн проблеми економки.
- 2006. - № 11. - С. 14-21.
10. Глушко 0. 0. ОцЫка результативност науково-техннноТ дтльносп промислових пщприемств УкраТни в умовах Тх технолопчного розвитку : [Текст] / 0. 0. Глушко // Проблеми науки. - 2007. - № 7. - С. 15-22.
11. Гончарова Н.П. Инновационная экономика: проблемы и приоритеты/ Н. П. Гончарова // Актуаль-н проблеми економки. - 2004. - №8. - С. 130-139.
12. Економка знань: виклики глобалюацп ¡ УкраТна : [Текст] / [пщ заг. ред. А. С. Гальчинського, С. В. Льо-вочюна]. - К. : Н1СД, 2004. - 261 с.
13. Инновационный менеджмент: концепции, многоуровневые стратегии и механизмы инновационного развития : [учеб. пособ.] / [под ред. В. М. Ань-шина, А. А. Дагаева]. - [3-е изд., перераб., доп.]. - М. : Дело, 2007. - 584 с.
14. Йозеф Шумпетер та проблеми реформування економки УкраТни : [Текст]. - К. : Таксон, 2000. - 244 с.
15. Каз М. Дискурс и развитие экономического знания : [Текст] / М. Каз // Вопросы экономики. -2004. - № 12. - С. 81-94.
16. Классики кейнсианства: В 2-х т. Т. I. К теории экономической динамики / Р. Харрод. Экономические циклы и национальный доход. Ч. I-II. / Э. Хансен.
Предисл., сост.: А.Г. Худокормов. - М.: 0А0 «Издательство «Экономика», 1997. - 416 с.
1 7 . Классики кейнсианства: В 2 -х т. Т. II. Экономические циклы и национальный доход. Ч. III-IV / Э.Хансен. Сост.: А.Г. Худокормов. - М.: 0А0 «Издательство «Экономика», 1997. - 431 с.
18. Кризис современной буржуазной политэкономии / 0тв. Ред. Миленковский А.Г., Гетерик Ш., 0садчая И.М. - М.: Мысль; Братислава: Правда, 1980. - 287 с.
19. Критический анализ буржуазных теорий и практики управления / Под общей ред. С.Е. Каменицера. -М.: «Прогресс», 1980. - 272 с.
20. Кун Т. Структура научных революций : [Текст] / Т. Кун. - М. : Прогресс, 1977. - 300 с.
21. Кушлин В. И. Траектории экономических трансформаций : [Текст] / В. И. Кушлин. - М. : Экономика, 2004. - 310 с.
22. Меньшиков С.М., Клименко Л.А. Длинные волны в экономике. Когда общество меняет кожу. - М.: Международные отношения, 1989. - 272 с.
23. 0ргаызацмно-економмы аспекти ¡нновацмного оновлення нацюнального господарства [Текст] : наук. моногр. / [М. М. брмошенко, С. А. брохЫ, В. М. Шан-дра та ¡н. ; за наук. ред. : М. М. брмошенко, С. А. брохЫ] ; Нац. акад. упр. - К. : Нац. акад. упр., 2008. - 213 с.
24. Попович 0. С. Науково-технологмна та ¡ннова-цмна пол^ика: основы мехаызми формування та ре-алюацп : [Текст] / 0. С. Попович ; [пщ ред. Б. А. Ма-лицького]. -К. : Феникс, 2005. - 226 с.
25. Современная буржуазная экономическая мысль: критика теории и методологии /Афанасьев В.С., Выгодский В.С., Ланцов В.И. и др. - М.: Издательство «Мысль», 1986. - 268 с.
26. Фопенко А. С. Економмний розвиток сучасноТ цивозацп : [навч. поаб.] / А. С. Фттенко. - К. : Зна-ння УкраТни, 2006. - 316 с.
27. Aghion P., Howitt P. A Model of Growth through Creative Destruction // Econometrica, 1992, V. 60. P. 323.
28. Boskin M.J., Low L.J. Capital, Technology and Economic Growth // Technology and the Wealth of Nation. Stanford, 1992. P.17.
29. Grossman G., Helpman E Capital, Technology and Economic Growth // American Economic Review, May 1990. P. 86.
30. Romer P.M. Endogenous Technological Change // Journal of Political Economy, 1990. V. 98. №5. P.S. 71.
31. Sokolov S. L. Analysis of trends nad common factors of the state-private partnership in the Russian Federation : [Electronic resource] / S. L. Sokolov. - Access mode : http://vestnik.uapa.ru/en/ issue/2013/01/19 (date of circulation: 07.04.2013).
